CC BY
45
Ключевые слова: семенной потенциал, псевдотсуга Мензиса, биометрические показатели, качество семян.
Guz M.M., Yaroshcuk R.A. Seeds potential Douglas Menzies and sowing seed quality kind under Western Forest-Steppe of Ukraine
The results of experimental studies of seed potential Douglas Menzies in Western Forest-Steppe of Ukraine. Surveyed plots involving investigated species are known from the literature, to the Ukrainian state forest seed inspection and Ukrainian State Forests Managements Industrial Association. Perspectives harvesting seed. Studied sown as seed species.
Keywords: seed potential, Douglas Menzisa, biometric indicators, quality of seeds.
УДК 581.2:582.46 Проф. М.1. Сорока, д-р бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Львы;
лкничий М.В. Бандерич - ДП "Славське ЛГ"
ХВОРОБИ АСИМ1ЛЯЦ1ЙНОГО АПАРАТУ С1ЯНЦ1В I САДЖАНЦ1В У Л1СОВИХ РОЗСАДНИКАХ ПРИРОДНОГО ПАРКУ "СКОЛ1ВСЬК1 БЕСКИДИ"
На територп люових розсаднигав Нащонального природного парку "Сколiвськi Бескиди" виявлено 5 btoíb грибiв-збудникiв хвороб хво! та 5 - збудниюв хвороб лис-tkíb. Найбшьшу небезпеку для молодих рослин становлять патогени Meria laricis (для двохрiчних аянщв модрини), Rhizosphaera kalkhoffii (уражае хвою ялини), Phyllosticta acerina (пошкоджуе листки клена-явора), Sawadaea tulasnei та Rhytisma acerinum (паразитують на листках клена гостролистого). Iншi патогени е менш роз-повсюдженими та не призводять до вщмирання шянщв i саджанцiв.
Ключовг слова: хвороби асимшяцшного апарату, сiянцi та саджанщ.
Вступ. ¡нтенсившсть уражень грибними паразитами залежать вщ мор-фолого-анатом1чних i б1ох1м1чних властивостей рослини i вщ умов ii зростан-ня. У процеш еволюцп рослини виробили три "лшп захисту" вiд грибних па-разитiв: видiлення фунгiцидних речовин; особливi зовнiшнi покриви органiв (кутикула, опушення, восковий налiт), якi сповшьнюють проникнення шфек-ци всередину рослин; хiмiчний склад i особливостi метаболiзму клiтини, якi спричиняють загибель шфекцп в разi проникнення ii в рослину. Вiдмiнностi в ураженнi рослин паразитними грибами залежать також вщ загального стану рослини та умов середовища: вологост повiтря i Грунту, температури, осви-лення, реакцп Грунту, аерацп, забезпеченостi елементами мiнерального жив-лення. Ослабленi рослини бiльшою мiрою уражаються грибами-паразитами, нiж нормально розвинеш. Добре виражена також сезонна мшливють заселен-ня автотрофiв грибними паразитами, уражешсть рослин зростае з весни до кшця лiта. Вона також може значно вартвати в одних i тих же мюцях з року в рш. Загалом грибш паразити iстотно впливають на життевий стан рослин, знижуючи фотосинтезуючу поверхню, видшяючи в тканини рослин токсичш метаболiти, шдвищуючи смертнiсть сходiв i молодих рослин [5].
У люових розсадниках Бескид останшми роками спостер^аеться знач-ний розвиток фгтопатогенних грибiв-збудникiв хвороб садивного матерiалу ялини та ялищ [3, 4]. Особливо небезпечними для молодих рослин як хвойних, так i листяних порщ е захворювання листового апарату. Гриби-па-тогени цього типу можуть розвиватися на деревах рiзного в^, але найбiль-
шо! фiзiологiчноl шкоди завдають молодим рослинам [6, 8]. Пошкодження асимiляцiйного апарату особливо небезпечне для садивного матерiалу хвойних порщ, оскiльки призводить до передчасного опадання хво1 та рiзко ослаблюе сiянцi та саджанщ, спричиняючи 1х вiдмирання [2]. Листянi породи е стiйкiшими до грибних пошкоджень листюв, що пояснюеться щорiчним повним оновленням асимшяцшного апарату, однак загальний стан молодих рослин, зокрема шянщв та саджанщв, iстотно погiршуеться пiд впливом ще! групи патогенiв [7].
Об'екти та методика дослщжень. Вивчення видового складу фггопато-генних грибiв збудниюв хвороб асимiляцiйного апарату сiянцiв та саджанщв проводили протягом 2011-2012 рр. на територп лiсових розсадниюв НПП "Ско-лiвськi Бескиди". Характеристику обстежених розсадниюв наведено в табл. 1.
Табл. 1. Характеристика тсових розсадникв, в яких проводили достдження
Люництво
Розташування розсадника
Коротка характеристика розсадника
Породи, як вирощують у розсаднику
Крушель-ницьке
Садиба люництва
Створений в 2004-2005 рр. на мгсщ колишшх сшьгос-пупдь. Ыддалений вщ ль сових масив1в.
Ялиця бша, ялина зви-чайна, модрина евро-пейська, клен-яв1р, клен гостролистий, бук люовий
Майданське
Квартал 43, вид. 36
Розташований в прогалиш тж деревостанами, складе-ними ялицею, ялиною та буком. Функцюнуе понад 30 р.
Ялиця бша, ялина звичайна, клен-яв1р, бук люовий
Скол1вське
Квартал 13, вид. 12
Закладений тд наметом ялицево-букового лгсоста-ну. Функцюнуе 5 роюв.
Ялиця бша, ялина звичайна, клен-яв1р
На першому етапi проводили рекогносцирувальне обстеження розсадниюв з метою виявлення пошкоджень асимшяцшного апарату садивного ма-терiалу. Первинну дiагностику уражень виконували за зовнiшнiми ознаками при вiзуальному оглядi рослин. Зразки органiв з ознаками пошкодження зби-рали для визначення збудниюв хвороб. Видовий склад патогенних грибiв визначали за рекомендащями Е. Соколово! та Т. Галасьево! [6, 7].
На дшянках, де спостер^алося iстотне ураження сiянцiв та саджанщв, проводили детальне обстеження. З щею метою закладали облiковi дшянки розмiром 1 м2. Загальна !х площа становила не менше 0,3 % вщ площi, зайня-то! шянцями чи саджанцями одше! породи. На кожнш з облiкових дшянок об-стежували всi рослини та визначали !х стан. Для визначення ступеня ураження асимшяцшного апарату рослин використовували бальну шкалу А. Воронцова зi спiвавторами: 0 - рослина здорова (без ознак ураження); 1 - уражено до 10 % поверхш асимшяцшного апарату рослини; 2 - уражено 11-25 %>; 3 -уражено 26-50 %; 4 - уражено бшьше 50 %. Розрахунок розповсюдженост та штенсивносп розвитку хвороб проводили за щею ж методикою [1].
Результати дослщжень. Внаслщок проведених дослщжень було вста-новлено видовий склад збудниюв хвороб асимшяцшного апарату аянщв та саджанщв деревних видiв, як вирощують у розсадниках НПП "Сколiвськi Бескиди" (табл. 2).
Табл. 2. Видовий склад збуднишв хвороб асимтяцшного апарату аянщв _та саджанщву розсадниках НПП "С'ко:ивсьм Бескиди"_
Тип хвороб Збудники хвороб Розсадники люництв
Крушельницького Майданського Сколгвського
Хвороби хво!
Шютте хво! ялини Lirula macrospora (Hartig) Darker - + -
Lophodermium piceae (Fuckel) Höhn. - + +
Побуршня хво! ялини Rhizosphaera kalkhoffii Bubak + + +
Побуршня хво! ялищ Rhizosphaera pini (Corda) Maubl. + + +
Шютте хво! модрини Meria laricis Vuill. + - -
Хвороби листкгв
Борошниста роса листкiв бука Phyllactinia guttata (Wallr.) Lev. + + +
Борошниста роса листюв клена Sawadaea tulasnei (Fuck.) Homma. + - -
Чорна плямистють листов клена Rhytisma acerinum (Pers.) Fr. + - -
Rhytisma punctatum (Pers.) Fr. + + +
Червоно-бура плямистiсть листкiв клена Phyllosticta acerina Allesch. + + -
Хвороби типу шютте i близьке до них побуршня хво! траплялися практично у Bcix розсадниках. Найчаспше як збудника хвороб хво! ялини у Bcix розсадниках було дiагностовано Rhizosphaera kalkhoffii, рiдше трапляло-ся ураження хво! грибом Lophodermium piceae. Крупш апотецп гриба Lirula macrospora були виявлеш на хво! ялини тшьки у розсаднику Майданського люництва. Побурiння хво! ялицi у вшх обстежених розсадниках спричиняе Rhizosphaera pini. Усi цi патогени мають подiбнi зовнiшнi симптоми ураження, тому для !х щентифжацн було виконано необхщш мiкологiчнi дослщжен-ня, що й дозволило встановити видовий склад збудниюв хвороб. Хвою мод-рин у розсаднику Крушельницького люництва уражае гриб Meria laricis, який призводить до !! швидкого вщмирання та опадання. Найбшьшо! шкоди патоген завдае 2-3 рiчним иянцям, однорiчнi ж сiянцi уражаються менше. Протя-гом лiта кiлька разiв формуеться конiдiальне спороношення, яке сприяе швидкому поширенню хвороби, а на опалш хво! нагромаджуеться значний запас цього патогену. Кошдн, якi перезимували в rрунтi, навеснi спричиня-ють первинне ураження хво! модрин.
На вшх обстежених розсадниках виявлено ураження листюв бука бо-рошнистою росою (збудник Phyllactinia guttata). На сьогодш цей патоген тшьки ослаблюе молодi рослини, не призводячи до !х вiдмирання. Ураження листкiв клена гостролистого борошнистою росою (збудник - Sawadaea tulasnei) виявлене в розсаднику Крушельницького люництва. Збудниками чорно! плямистост садивного матерiалу е два патогени - Rhytisma acerinum то Rh. punctatum. Перший вид виявлений на листках клена гостролистого ли-
ше в цьому розсаднику (на iнших розсадниках цей вид клена не виро-щуеться). Патоген утворюе жовтi плями дiаметром 1-2 см, на поверхш яких пiзнiше формуюгься чорнi апотецц. Цей патоген iсгогно ослаблюе оянщ клена га призводить до 1х вiдмирання. Rhytisma punctatum уражае листки клена-явора, на яких утворюе плями меншого дiаметра - до 0,5 см. Шкода вщ цього патогену е незначною.
Червоно-бура плямистють лисгкiв клена (збудник - Phyllosticta acerina) уражае листки клена гостролистого та клена-явора в розсадниках Крушельницького та Майданського люництв. У роки з великою юльюстю опадiв цей патоген е причиною вщмирання одно-дворiчних оянщв кленiв. Для проведення детального обстеження ми заклали облiковi дiлянки на полях, де вирощували оянщ та саджанцi. Облiки проведено в юнщ серпня 2012 р. Середш значення розповсюдженосгi та iнгенсивносгi розвитку хвороб в розсадниках наведено в табл. 3.
Табл. 3. Середт значення розповсюдженост та ттенсивносШ розвитку
хвороб у розсадниках НПП "Сколiвськi Бескиди "
Тип хвороби та збудник Розсадники люництв Вж сь янщв, роюв Розпов-сюдже-нють, % 1нтенсив-нють розвитку, %
Побуршня хво! ялини, Rhizosphaera kalkhoffii Скол1вського 2 24,2 15,3
Майданського 2 29,4 17,6
Крушельницького 2 6,3 1,5
Побуршня хво! ялищ, Rhizosphaera pini Скол1вського 3 6,9 1,5
Майданського 3 9,4 2,6
Крушельницького 3 1,2 0,2
Шютте хво! ялини, Lophodermium piceae Майданського 2 7,6 2,2
Крушельницького 2 4,1 1,3
Шютте хво! модрини, Meria laricis Крушельницького 1 7,3 2,1
2 25,7 15,2
Борошниста роса листк1в бука, Phyllactinia guttata Скол1вського 2 38,2 5,7
Майданського 2 51,2 7,6
Крушельницького 2 23,5 4,6
Борошниста роса листюв клена гостролистого, Sawadaea tulasnei Крушельницького 1 60,3 15,7
2 73,5 18,2
Чорна плямистють листюв клена гостролистого, Rhytisma acerinum Крушельницького 1 47,1 10,3
2 41,7 6,3
Чорна плямистють листк1в клена-явора, Rhytisma punctatum Скол1вського 2 17,1 8,4
Майданського 2 13,1 6,2
Крушельницького 2 9,7 3,3
Червоно-бура плямистють листюв клена, Phyllosticta acerina Майданського 2 23,8 11,3
Крушельницького 2 18,5 6,4
Найбшьшу небезпеку для садивного матерiалу хвойних порщ станов-лять: Meria laricis (у розсаднику Крушельницького люництва уражае шянщ модрини) та Rhizosphaera kalkhoffii (пошкоджуе хвою ялини в розсадниках Сколiвського та Майданського лiсництв). На шянцях листяних порiд найбiльш поширеними е Phyllosticta acerina (пошкоджуе листки клена-явора у розсадниках Майданського та Крушельницького люництв), Sawadaea
tulasnei (пошкоджуе клен гостролистий в розсаднику Крушельницького люництва), Rhytisma acerinum (у розсаднику Крушельницького люництва). Найвищий рiвень розповсюдженосп хвороб асимiляцiйного апарату садивно-го матерiалу виявлений у розсаднику Майданського люництва - це найстар-ший розсадник серед обстежених. Ураження шянщв та саджанцiв хворобами асимшяцшного апарату е нерiвномiрним - проявляешься у виглядi окремих куртин. Боротьба i3 цими патогенами в обстежених розсадниках в даний час не проводиться.
Висновки. На територп розсадниюв НПП "Сколiвськi Бескиди" пато-геннi гриби-збудники хвороб асимшяцшного апарату призводять до втрати значноï частини садивного матерiалу. Цьому сприяють тривалий перiод експлуатацiï розсадниюв, недостатнш рiвень обстеження садивного матерь алу та недолiки у дiагностуваннi грибкових хвороб, вiдсутнiсть заходiв бо-ротьби з цiею групою патогешв. Встановлено, що найбiльш небезпечними патогенами садивного матерiалу хвойних порiд у розсадниках НПП "Ско-лiвськi Бескиди" е Meria laricis та Rhizosphaera kalkhoffii. 0янцям листяних порщ найбiльшоï шкоди завдають Phyllosticta acerina, Sawadaea tulasnei, Rhytisma acerinum. Проведет дослщження та дiагностування грибних патогешв, якi спричиняють хвороби асимiляцiйного апарату садивного матерiалу головних лiсотвiрних порщ Бескид, дадуть змогу сформувати ефективну систему захисту розсадникiв вщ поширення грибкових хвороб i дадуть змогу одержувати садивний матерiал, який вщповщае усiм вимогам лiсокультурноï практики.
Л1тература
1. Воронцов А.И. Технология защиты леса / А.И. Воронцов, Е.Г. Мозолевская, Э.С. Соколова. - М. : Изд-во "Экология", 1991. - 304 с.
2. Крутов В.И. Грибные болезни молодняков хвойных пород : обзорн. информ. /
B.И. Крутов. - М. : Изд-во ВНИИЦлесресурс, 1994. - 44 с.
3. Крамарец В. А. Болезни сеянцев и саженцев древесных пород в лесопитомниках на территории Бескид (Украинские Карпаты) / В.А. Крамарец, И.П. Мацях // Наука о лесе XXI века : матер. Междунар. науч.-практ. конф., посвящ. 80-летию Ин-та леса НАН Беларуси, Гомель 17-19 ноября 2010 г. - Гомель : Изд-во ин-та леса НАН Беларуси, 2010. - С. 346-349.
4. Мацях 1.П. Вилягання аянщв деревних порщ в розсадниках Бескид / 1.П. Мацях, Т. Стоцка, В.О. Крамарець // Лгавництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2011. - Вип. 118. - С. 177-184.
5. Работнов Т.А. Фитоценология / Т.А. Работнов. - М. : Изд-во Моск. гос. ун-та, 1983. -- 296 с.
6. Соколова Э.С. Инфекционные болезни листьев древесных растений / Э.С. Соколова, Т.В. Галасьева. - М. : Изд-во Моск. гос. ун-та леса, 2005. - 41 с.
7. Соколова Э.С. Грибные болезни хвойных пород в питомниках и молодняках / Э.С. Соколова, Т.В. Галасьева. - М. : Изд-во Моск. гос. ун-та леса, 2005. - 43 с.
8. Цилюрик А.В. Люова фггопатолопя : тдручник [для студ. ВНЗ] / А.В. Цилюрик,
C.В. Шевченко. - К. : Вид-во КВ1Ц, 2008. - 464 с.
Сорока М.И., Бандерич М.В. Болезни ассимиляционного аппарата сеянцев и саженцев в лесных питомниках природного парка "Сколев-ские Бескиды"
На территории лесных питомников Национального природного парка "Сколев-ские Бескиды" обнаружено 5 видов грибов-возбудителей болезней хвои и 5 - возбудителей болезней плоских листьев. Наибольшую опасность для молодых растений
составляют патогены Meria laricis (для двухлетних сеянцев лиственницы), Rhizosphaera kalkhoffii (повреждает хвою ели), Phyllosticta acerina (повреждает листья клена-явора), Sawadaea tulasnei и Rhytisma acerinum (паразитируют на листьях клена остролистного). Другие патогены являются менее распространенными и не приводят к отмиранию сеянцев и саженцев.
Ключевые слова: болезни ассимиляционного аппарата, сеянцы и саженцы.
Soroka M.I., Banderych M.V. Diseases of assimilation apparatus of seedlings and saplings in the forest nurseries of the National park "Skolivski Beskidy"
There have been found five species of pine needles fungi pathogens and five species of leaves fungi pathogens on the territory of forest nurseries of National park "Skolivski Beskidy". The greatest dangers of pathogens for young plants are Meria laricis (for two years larch seedlings), Rhizosphaera kalkhoffii (damages of spruce needles), Phyllosticta acerina (damages leaves of sycamore maple), Sawadaea tulasnei and Rhytisma acerinum (parasites on leaves of Norway maple). Other pathogens are less spread and don't lead to the death of seedlings and saplings.
Keywords: diseases of assimilation apparatus, seedlings and saplings.
УДК 630*644.2 Доц. В.Г. Мазепа, д-р с.-г. наук; доц. 1.П. Тереля,
канд. с.-г. наук; маг1стр Р.М. Борис - НЛТУ Украши, м. Львгв
СУЧАСНИЙ СТАН БУКОВИХ Л1СОСТАН1В У БОЛЕХ1ВСЬКОМУ ПЕРЕДПР'1 СКОЛ1ВСЬКИХ БЕСКИД
Наведено результати типолопчного аналiзу люосташв вологих бучин (ялице-во!, грабово-дубово! та чисто!) ДП "Болеивське люове господарство". Встановлено фактичну та потенцшну деревну продуктившсть, площi тишв деревосташв, а також ефектившсть люогосподарсько! дiяльностi в аналiзованих бучинах. Використання типолопчного потенщалу в букових люостанах становить 78-84 %, а об'ем недоотри-мано! деревини у стиглих деревостанах - 150 м3-га-1.
Ключовг слова: деревостан, тип люу, продуктившсть, запас, тип деревостану, група вжу, недобiр деревини.
Вступ. Шдвищення продуктивносп люосташв та ефективносп використання люових земель е одним 1з прюритетних завдань люового господар-ства. Вдосконалення люогосподарських заход1в у цьому напрям1 дасть змогу збшьшити кшьюсть лжвщно! деревини та шдвищити ефектившсть виконання люами захисних, рекреацшно-оздоровчих та шших корисних функцш.
Для виршення ще! проблеми необхщно встановити фактичну та потенцшну продуктившсть, типи деревосташв, а також л1с1вничу ефектившсть використання грунтово-кшматичних умов у межах конкретних тишв люу. Встановлення фактично! (юнуючо!) i потенцшно! (максимально!) продуктивносп деревостанiв у рiзних типах лiсу та рiзного в^, дасть змогу обгрунту-вати вибiр напряму ведення господарства у бучинах та розробити заходи для шдвищення !х продуктивностi до потенцiйно можливо!.
Мета дослiдження - вивчення фактично! i потенцiйно! продуктивнос-тi букових люосташв та лiсiвничо! ефективностi використання грунтово-кль матичних умов у переважаючих типах лiсу Болехiвського передгiр'я.
Об'екти та методика дослiдження. Аналiз фактично! та потенцшно! продуктивностi, типiв деревосташв, а також лiсiвничо! ефективностi вико-
