CC BY
14
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
Реферат
Д1АГН0СТИКА I Х1РУРГ1ЧНЕ Л1КУВАННЯ ГИП0ТАЛАМ1ЧН0Г0 СИНДРОМА ПРИ НАЯВН0СТ1 ВЕРТЕБРОГЕННОТ К0МПРЕС11' ХРЕБЦЕВ01'АРТЕРИ.
Дибкалюк C.B., Герцен Г.1., Тураев П.1., Зоргач В.Ю., Бгпецький О. М.
Ключов1 слова: гипоталам1чний синдром, хребцева артер1я, ультразвуковадоплерограф1я, динам1чы проби, компреая.
Вивчаючи д1агностику та результати лкування 148 хворих bîkom вщ 29 до 48 poKÎB з кл1н1чними проявами гипоталам1чного синдрому, пор1внюючи з контрольною групою, що включала 40 практично здорових людей bîkom вщ 32 до 54 poKÎB, ми дмшли на-ступного висновку. Порушення м1кроциркуляци в д1енцефальнш облаем головного мозку може стати результатом значних та частих 3MÎH об'смного кровоплину в екстракраыальних сегментах хребцевих артерш. Причиною, що може викликати TaKi змЫи, являсться екстравазальна компреая хребцевоУ apTepiï унковертебральними остеоф1там1, мютеногенними факторами, яю ви-кликають стиснення судини в поперечному канал1 шийного вщдгпу хребта пщ час pyxiB голови (згинання, розгинання, повороти). Ультразвукова допплерограф1я екстракраыальних сегменлв хребцевих артерм в тр1плексному режим! з позицмними динам1ч-ними пробами сприяс визначенню локал1зацп та вираженосл змЫ об'смного кровоплину в цифровому екв1валент1. XipyprinHi операцп спрямоваш на усунення причини екстравазальной KOMnpeciï призводять до поступового регресу клшки гипоталам1чно-го синдрому.
УДК 616.441 - 006.5 - 089
Х1РУРГ1ЧНЕ Л1КУВАННЯ ТИРЕ0Т0КСИЧН0Г0 ТА ВУЗЛ0В0Г0 ЗОБУ
Вищий державний навчальний заклад УкраТни "Украшська медична стоматолопчна академ1я" Ковальов О.П., Кузнецов А.Я., Рудий М.О., Соловйов 1.С., Дубинський М.В., Люлька О.М., Немченко 1.1.
Описат х1рург1чш аспекти лжування тиреотоксичного г вузлового зобу. Поряд 1з загалъно клг-тчними методами обстеження для дгагностики патологи щитоподгбног залози використовува-ли гормоналъну актившстъ щитовидног залози за кшъкктю вшъного тироксину, трийодтиро-нту г тиреотропного гормону, визначали антитиреогдш антитша до тиреотропного гормону. Виконували астрацшну пункцшну бюп&ю тонкою голкою з наступним цитологгчним дослг-дженням. Застосовували новий операцтний доступ у хворих на зоб.
Ключов1 слова: тиреотоксикоз, вузловий зоб, х1рурпчнел1кування.
Змша структури захворювань щитопод1бноТ
залози за останы роки, зокрема, зменшення К1-лькост хворих на тиреотоксикоз та збтьшення частоти вузлуватого зобу (особливо з множин-ними вузлами) на тл1 пщвищених онколопчних ризиюв потребуе удосконалення ¡снуючих \ по-шуку нових метода д1агностики \ лкування, уточнения показань до операцп, оптим^аци методики оперативного втручання.
Багато питань з лкувальноТ тактики \ операти-вних втручань у хворих з ц1ею патолопсю е дис-кусмними, що пов'язано передуам з показаниями до хфурпчного лкування тиреотоксикозу, об'емом оперативних втручань при р^них формах вузлуватого зобу та особливостями опера-тивноТтехнки [1,2,3].
Зпдно до Резолюци I украшсько-росмського симпоз1уму "Актуальы питання х1рурпчного лку-вання ендокринноТ патологи" [1] х1рург1я щито-под1бно1 залози мае враховувати вс1 сучасы розробки, що дозволяе зменшити ризик специ-фнних ускладнень - травми гортанних нерв1в, прищитопод1бних залоз, кровоносних судин. Основою сучасноТ тиреощноТ хфурги е анатомнний п1дх1д ¡з попередньою в1зуал1зац1ею структур ри-зику (Застосування екстрафасц1ального видн лення щитопод1бно1 залози, прецизмного ¡н-струментар1ю \ бтолярноТ д1атермокоагуляци, електроф^юлопчного моыторингу гортанних нерв1в, засоб1в мюцевого гемостазу). Враховую-чи можливють рецидив^ захворювання та по-хибки передоперацмноТ д1агностики (можливють
отримання д1агнозу рак теля остаточного п-столопчного висновку) для зменшення небажа-них наслщюв яких мУмальним обсягом втручання слщ визнати гем1тиреоТдектом1ю.
Нами приводиться х1рурпчна тактика та мето-ди оперативного лкування р^них форм зобу, як1 запроваджеы в клнщ1 факультетськоТ х1рурги. За перюд 2002-2007 роки оперовано 293 хворих, з них, однобнний вузловий нетоксичний зоб був у 130, багатовузловий нетоксичний - у 85, бага-товузловий токсичний- у 10, дифузний токсичний зоб - у 34, тиреотоксична аденома - у 9, вузло-ва форма аутамунного тереощиту - у 17, рак щитопод1бно1 залози - у 8. За останы роки кть-кють хворих з вузлуватими формами зобу пом1т-но збтьшилася, а в структур! показань до операцп починають переважати онколопчнг
Поряд з загальнокпУчними \ лабораторними (в т.ч.Са++ та Р+ кров1) методами обстеження дослщжували гормональну активнють щитоподн бно1 залози за р1внем втьного тироксину, три-йодтиронину та ТТГ; визначали антитиреощы антитша до тиреотропного гормону; проводили УЗД щитопод1бно1 залози. Вс1м хворим з вогни-щевими ураженнями щитопод1бно1 залози виконували тонкоголкову асп1рац1йну бюпаю (ТАБ), що е найб1льш чутливим та специф1чним з ¡н-струментальних метод1в д1агностики у диферен-ц1аци 61льшост1 злояк1сних пухлин та доброякю-них вогнищевих процес1в щитопод1бно1 залози.
Х1рурпчне л1кування не пухлинноТ патологи щитопод1бно1 залози мае бути обфунтованим
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
об'ективними показаниями (компресмний синдром, косметичы вади, тиреотоксикоз, який не пщдаеться надмному медикаментозному контролю, високий ризик мал1гн1заци) \ враховувати можливють рецидиву захворювання та похибки передоперацмноТд1агностики.
Узагальнюючи ц1 вимоги вважаемо показаниям до оперативного лкування таю ураження щито-под1бно1 залози:
- поодинокий вузол в щитопод1бнм залоз1 розм1ром бтьше 2 см у жнок та 1 см у чо-ловшв;
- нетоксичний вузловий зоб с негативною динам! кою на тл1 консервативно! терапи або спостереження ( рют вузла за 5 мюяц1в на 0,5 см \ бтьше );
- вузловий (багатовузловий) токсичний зоб т-сля вщповщноТ медикаментозноТ пщготовки;
- юсти ( бтьше 2-х см ), як1 мають ф1брозну капсулу \ стабтьно накопичують рщину;
- аденоми щитопод1бноТ залози будь-якого морфолопчного типу;
- вузловий зоб з шийно-позагрудинним роз-ташуванням;
- дифузний токсичний зоб при неефективному медикаментозному лкуваны впродовж 1,5-2 роки;
- випадки вузловоТ чи псевдо вузловоТ форми хроннного аутамунного тиреощиту, що спричиняс компреаю оргаыв чи структур ши1 та не пщдаеться консервативному лку-ванню (переважно ф1брозно-скперотична стадт процес);
- рак щитопод1бно1 залози;
- пщозра на рак при вузловому зобк
Ретельна пщготовка до операци хворих на тиреотоксикоз проводилась в умовах ендокрино-лопчного вщдтення з метою нормал^аци тирео-|'дно1 гормонально! активное^, гемодинамки \ нервово-психнного статусу. Значну увагу придь лясмо також пщготовц1 до операци хворих з вуз-ловим нетоксичним зобом при наявност1 супро-вщноТ серцево-судинноТ патологи.
Вважаемо що методом вибору для забезпе-чення знеболення при операцтх на щитопод1б-нм залоз1 мае бути ендотрахеальний наркоз з мюрелаксантами.
Наш1 погляди на характер, методику \ об'ем оперативних втручань при дифузному токсичному зоб1 \ вогнищевих ураженнях щитопод1бноТ залози за останы роки зазнали значних перемн п1д впливом еколопчних змЫ навколишнього се-редовища (наслщки ЧорнобильськоТ катастрофи та ¡н.), нов1тых хфурпчних технолопй та власно-го досвщу.
При дифузному токсичному зоб1 виконусмо субтотальну резекц1ю щитопод1бноТ залози, при вузлових аденоматозних нетоксичних зобах -гем1тирео!дектом1ю, при тиреотоксичнм аденом1
- субтотальну резекц1ю ураженоТ долк При бага-товузлових зобах - гем1тиреоТдектом1ю + резек-ц1ю контра дол1, або тиреоТдектом1ю. У випадку
раку виконусмо тиреоТдектом1ю.
Об'ем операци в значим мр залежить вщ да-них ¡нтраоперацмноТ д1агностики. Значну увагу придтясмо оц1нц1 макропрепарату. Головними макроскопнними ознаками злоякюност1 вузла е зрощення його з оточуючими тканинами, неправильна форма та значна щтьнють, втрата тире-оТдно! структури на розтиы, арий чи cipo-бтуватий або строкатий кол1р тканини пухлини та наявнють р1зного розмфу осередюв деструкци ТТ, кальцинат1в, вщсутнють чи мала вираженють капсул и. При вузлових формах зобу обов'язково виконуеться ¡нтраоперацмне пстолопчне досль дження мазка-вщбитка ¡з зр1зу вузла, а також його експрес-пстолопчна д1агностика.
В останы два роки застосовусмо екстрафасцн альну методику видтення щитопод1бноТ залози
3 використанням прецизмного ¡нструментар1ю, д1атермокоагуляци, ¡з в1зуал1зац1ею i контролем нижых гортанних нерв1в i паращитопод1бних за-лоз.
При оперативних втручаннях особливу увагу звертасмо на оптимальний х1рурпчний доступ, що в значим Mipi забезпечус ycnix операци та гладкий nepe6ir пюляоперацмного перюду. В той же час малопом1тний (косметичний) пюля-операцмний рубець - один з критерив якост1, свого роду "в1зитна картка" xipypra.
Нами застосовусться хфурпчний доступ у такм модифкаци. При дифузному збтьшены щитовидно! залози марк1ровку лУТ розр^у проводимо за допомогою нитки з шовного матер1алу по на-мненм раыше лни або по нижнм склада на шкр шиТ, вщдавлюючи вузький жолобок з ч1тки-ми контурами. При деформаци шиТ зобом - рос-тин по проекци нижньоТ шийноТ скпадки на 2,5 см вище р1вня яремноТ вирЬки. КраТ розр^у при 3o6i II - III ступеню доходять до р1вня внутршньоТ третини кивальних м'яз1в, III - IV ступеню - до середньоТ i при великих зобах - зовышньоТ третини. Верхн1й шк1рно-п1дшк1рно-фасц1альний лоскут з пересненими перев'язаними передн1ми яремними венами вщшаровуеться до висоти стояння BepxHix полюав долей. Нижн1й лоскут в1дсепаровусться в тому ж анатомнному rnapi до верхнього краю вир1зки грудини. При подовжеый шиТ i po3Mipax зобу до III ступеню претрахеальы м'язи розводимо, при коротк1й шиТ i великих po3Mipax малорухомо! щитопод1бноТ залози -перес1каемо. Дренусмо ложе видалених долей двома хлорв1н1ловими трубочками перехресно i виводимо IX в латеральних в1дд1лах розр1зу. Створюсмо в1д'смний тиск в paHi за допомогою гумових груш смн1стю по 50 мл. Дренаж1 видаля-смо на першу операцмну добу, шви зн1масмо на
4 добу.
Доступ, який ми застосовусмо при операцтх на щитопод1бый залоз1 анатом1чно об^рунтова-ний, щадячий, забезпечус необх1дну експозиц1ю органа, добре загоення рани i косметичний ефект. 1з впровадженням ц1еТ методики таю ускпаднення, як "хвороба" в1дшарованих лоску-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
т1в, сероми рани або ТТ нагноення - не спостерн галися.
1з 102 хворих оперованих за екстрафасц1аль-ною методикою видалення щитопод1бноТ залози, однобнне пошкодження нижнього гортанного нерву спостер1 галося у 2 хворих, яким була ви-конана тиреоТдектом1я з приводу багатовузлово-го зобу IV ступеню, ще у 2-х - виник тимчасовий ппопаратиреоз.
Лггература.
Клш1чна ендокринолопя та ендокринна х1рурпя. - 2006, № 4(17). - С. 3-7.
2. Матящук С.И., Спштейн Е.В. Стратегия и тактика лечения больных с узловой патологией щитовидной железы // ГЛки УкраТни. - 2004.- №11. - С.39-43.
3. Стернюк Ю.М., Огорчак М.А., Ыедерле Б. Про доцть-нють застосування дренажу у х1рургп щитопод1бноТ залози. - КлУчна ендокринолопя та ендокринна х1рурпя. -2007. №7(19). - С.9-13.
4. Резолющя I украшсько-росмського симпоз1уму «Актуаль-ы питання х1рурпчного лкуванння ендокринноТ патологи» 13-14 жовтня 2006 року, м.Кшв // Клш1чна ендокринолопя та ендокринна х1рурпя. - 2006.- №3(16). - С.85-87
1. Черенько С.М. Шляхи попередження специф1чних ускпа-днень у мрургл щитопод1бноТ та прищитопод1бних залоз.
Реферат.
ХИРУРГИЧЕСКОЕЛЕЧЕНИЕТИРЕОТОКСИЧЕСКОГО И УЗЛОВОГО ЗОБА.
Ковалев А.П., Кузнецов А.А., Рудый М.А., Соловьев И.Е., Дубинский Н.В., Люлька А.Н., Немченко И.И. Ключевые слова: тиреотоксикоз, узловой зоб, хирургическое лечение.
Описаны хирургические аспекты лечения тиреотоксического и узлового зоба. Рядом с клиническими методами обследования для диагностики патологии щитовидной железы использовали гормональную активность щитовидной железы по количеству свободного тироксина, трийодтиронина и ТТГ, определяли антитиреоидные антитела к тиреотропному гормону. Выполняли ас-пирационную пункционную биопсию тонкой иглой с последующим цитологическим исследованием. Применяли новый оперативный доступ по поводу зоба.
УДК 612.014.42:616.34-008.14-08:616-053.2-617-053.2 ЕЛЕКТР0Ф1З10Л0Г1ЧНА К0РЕКЦ1Я ХР0Н1ЧН0Г0 К0Л0СТАЗУ У Д1ТЕЙ
ВЫницький нацюнальний медичний уыверситет ¡м. М.1. Пирогова
Коноплщький В.С.,Погор{лий В.В.,Якименко О.Г.,Гончарук В.Г.,
Гончарук В.Б.
Представлено спосгб електрофгзгологгчног корекцгг хронгчного колостазу у дгтей з вадами роз-витку дисталъних вгддглгв товстог кишки. Показана ефективнгстъ застосування амплгпулъс-терапгг та електрофорезу лгкарсъких речовин для стимуляцгг перисталътичног активностг кишечника. Проведено морфо - анатомгчне обгрунтування мгсця локалъного застосування елек-трофгзгологгчних корегуючих процедур. Доведена ефективнгстъ комплексног стимуляцгг пери-сталътики дисталъних вгддглгв кишечнику у дгтей з хронгчними закрепами. Ключов1 слова: амл1пульстерап1я, електрофорез, хрошчний закреп.
Вступ
Проблема хроннного колостазу (ХК) лишаеть-ся актуальною для сучасноТ пед1атри та дитячоТ хфургп. Кр1м того, за останы 5 роюв в л1тератур1 з&льшилась ктькють повщомлень про зростан-ня частоти патологи в дитячому вщ, особливо в розвинутих державах [4]. В середньому бтя 2% населения всього св1ту страждас на закрепи, а захворюванють складас приблизно 1% на рк [3]. Автори пояснюють цей полютюлопчний феномен збтьшенням випадюв вроджених аномалм розвитку та положения товстоТ кишки у дитячого населения, урбаызацею та пподинамнним способом життя, поширенням вживання рафЫова-них продукт!в харчування, недостатньою ктькю-тю рослинних волокон, великим вщсотком бо-рошняноТ 1ж, негативними наслщками акселе-рацп [1]. Такий широкий спектр причин виник-нення ХК св1дчить про вщсутнють единого рацн онального пщходу до його лкувальноТ корекци. Дан1 сучасноТ л1тератури свщчать про той факт, що призначення послаблюючих засобв при ХК на тл1 аномалм розвитку товстоТ кишки не мае сенсу, так як не вир1шуе патогенетичы аспекти
порушення перистальтичноТ активное^ кишечнику [2]. Кр1м того, сприяючи короткочасному ефекту часто призводять до привикання, що на-дал1 вимагае безперечного оперативного втру-чання. М1ж цим, вир1шення проблеми лкування ХК при вадах розвитку товстоТ кишки необхщна не ттьки з суто медичною метою, але \ з соц1а-льним аспектом для забезпечення нормального розвитку дитини, полтшення якост1 його життя, зменшення психо - емоцмного стресового впли-ву та вщмову вщ необхщност1 оперативного втручання.
Матерели даноТ публкаци е фрагментом планово'! науково - дослщноТ роботи кафедри «Удосконалення д1агностики, лкування \ реабть тацп хфурпчних захворювань у д1тей», номер держреестрацп 0105V002712.
Метою даного дослщження е комплексна еле-ктроф^юлопчна корекц1я хроннного колостазу у д1тей з аномалами розвитку товстоТ кишки.
Матер1али та методи досл1дження
Було обстежено 228 д1тей з1 скаргами на ХК. 62 (27,8%) хворих вком вщ 6-ти мюяцв до 17 роюв були гостталЬоваы в кл1н1ку х1рурпчних
