CC BY
22
■ Оригинальж досл1дження
Originаl Researches
УДК 616.71-001.59-053.2-089.844+615.464
ЛЕВИЦЬКИЙ А.Ф., БЕБЕШКО О.В., ГОЛОВАТЮКД.В., ЧЕРНЯК 1.С. Нацюнальний медичний ун/верситет /м. О.О. Богомольца, м. Ки!в. Нацюнальна дитяча спец/ал/зована л/карня «ОХМАТДИТ», м. Ки!в.
Х|РУРПЧНЕ ЛкУВАННЯ ПОРУШЕНЬ РЕПАРАТИВНОГО
ОСТЕОГЕНЕЗУ ДОВГИХ ЮСТОК У Д|ТЕЙ ¡3 ВИКОРИСТАННЯМ ПЛАСТИН ЮР ТА КЕРАМ1ЧНОГО МАТЕР1АЛУ НА ОСНОВi ТРИКАЛЬЦiЙФОСФАТУ
Резюме. У статт/ наведен/ результати лкування д/тей ¡з несправжн/ми суглобами довгих к/сток, при л/куванн/ яких було застосовано 1СР-пластини та керам/чний матер/ал «СЬюпОБ» на основ/ трикальц/йфосфату. Результати досл/дження св/дчать про ефективн/сть використання 1СР-пластин та керам/чного матер/алу «СЬюпОБ» при л/куванн/ вказаноI патологи. Ключов'1 слова: несправжн/й суглоб, 1СР-пластина, трикальц/йфосфат.
У практищ дитячо! ортопеди на сучасному етат все частше зустрiчаeться таке ускладнення в лжуванш пере-ломiв, як порушення репаративного остеогенезу, зокре-ма набутий несправжнш суглоб. За даними лiтератури, за останш три десятирiччя кшьюсть хворих iз такою па-тологieю збшьшилась у 2,5—3 рази [1]. Чинники ризику, що призводять до дегенераци, подiляють на три групи: 1) чинники, що негативно впливають на функцюналь-ний стан юстково! тканини до та тсля травми; 2) чинники, яю пов'язанi з травмою; 3) чинники, що впливають на перебк репаративного остеогенезу в процес лкування [2]. До основних принципiв лiкування рiзних видiв дегенераци нал ежить мiнiмальна травматизацгя юстко-вих та м'якотканинних структур, а також максимально можливе вщновлення довжини сегмента. Остеосинтез повинен забезпечувати ранню функцiю ушкоджено! кш-цiвки, достатню стабiльнiсть на весь перюд, необхщний для повного вщновлення бюмехашчно! структури юст-ково! тканини зi збереженням максимального обсягу ру-нв у сум1жних суглобах [2]. При хiрургiчному лiкуваннi порушень репаративного остеогенезу залежно вiд типу порушень застосовують методику керованого компре-сшно-дистракцшного остеосинтезу або накiстковий чи штрамедулярний остеосинтез пластикою або без пластики дефекту [2]. Проте методика iз застосуванням апаратiв зовшшньо! фiксацii в дитячiй практицi мае сво! недоль ки: негативне ставлення дитини до необхщност носiння апарату, необхщшсть постiйного контролю за апаратом та перев'язок, ризик запалення [3]. Останшм часом по-
пулярною методикою лжування переломiв, що супро-воджуються порушенням репаративного остеогенезу, е наюстковий остеосинтез iз застосуванням ЬСР-пластин, що мають кутову, осьову та ротацшну стабiльнiсть [4]. Замiщення дефекту можливе за рахунок автотрансплантату, бммплантата або керамiчних iмплантатiв. При цьому одне з основних мюць посщае питання подгонки iмплантату (трансплантату) пд мiсце дефекту кiстки та юнування «мертвих просторiв», що заважають прижив-ленню iмплантату (трансплантату) [5]. Використання синтетичного керамiчного матерiалу «СЬгоп08», що мае пастоподiбну консистенцiю, короткий перюд первинно! стабшзаци, задовiльнi остеоiндуктивнi властивоста, е, за даними лiтератури, цшком доцiльним при лiкуваннi ще! патологи [4].
Мета дослдження: визначити ефектившсть застосу-вання накiсткового остеосинтезу ЬСР-пластиною у по-еднаннi iз замщенням дефекту кiстки керамiчним ма-терiалом «СЬгоп08» при хiрургiчному лiкуваннi набутих несправжнiх суглобiв у дiтей.
Матерiали та методи
Протягом 2007—2008 рокiв у вiддiленнi ортопеди НДСЛ «ОХМАТДИТ» було прооперовано 6 дiтей iз приводу набутого несправжнього суглоба велико! гомшко-во! кiстки та 8 дггей iз набутим несправжшм суглобом стегново! кiстки. Вiк пащентав був вiд 12 до 17 роюв. Середнiй строк лiкування на момент оперативного втручання становив 18,0 ± 7,5 мiсяця. У плат перед-
операцшно! пiдготовки пацieнтам проводилось загаль-ноклИчне, рентгенологiчне та лабораторне дослгджен-ня. Ц дiти становили групу контролю.
Пгд час операци проводились видалення фГброзно! тканини, синтез фрагментiв пластиною LCP та гвинта-ми LHS, а заповнення дефекту м1ж фрагментами юст-ки проводилось керамiчним iмплантатом «ChronOS». У пацieнтiв з ураженням стегново! кiстки та 2 пащентгв з ураженням велико! гомшково! истки у зв'язку з великим обсягом дефекту заповнення його проводилось комбь нащею керамiчного iмплантату «ChronOS» iз бюГмплан-татами Тутопласт® (кортикально-губчастi чипси).
Керамiчний iмплантацiйний матерiал «ChronOS» являе собою сумш Р-трикальцшфосфату (42 %), мо-нокальцiйфосфату моногiдрату (21 %), магншгщроген-фосфату триггдрату (5 %). Розчинення вгдбуваеться за рахунок спещального розчинника Sodium Hyaluronat solution. У результата змшування порошку та розчинника в спещальному контейнерi отримуеться пастоподiбна маса, яка за допомогою спецiальноi iн'екцiйноi систе-ми дозволяе ретельно заповнити дефект мгж фрагментами истки та мгж юсткою та пластиною. Вiдмiнними особливостями даного iмплантату е мiцний адгезивний зв'язок iз прилеглою кiсткою, короткий час первинно! стабiлiзацii, простота моделювання, виражений остео-шдуктивний та остеокондуктивний ефект, здатшсть до органотипово! перебудови.
Пластини LCP мають низький профiль, заокруглеш кра! та вiдполiровану поверхню, завдяки чому мГнГшзу-еться ушкодження оточуючих м'яких тканин. Спещаль-но змодельована контактна поверхня пластини мИмь зуе локальний тиск на истку та рiвномiрно розподiляе навантаження по пластиш. При використаннi пластин такого типу вгдсутня необхiднiсть точного анатомiчного моделювання пластини завдяки гвинтам LHS; зберГга-еться первинна репозицгя, оскiльки для досягнення ре-позици не потрiбно здiйснювати компресiю мгж пластиною та юсткою; унеможливлюе розвинення вторинного змщення, оскiльки голiвки гвинтiв фжсуються рiзьбою в пластинi [4].
У шсляоперацшному перiодi iммобiлiзацiя гшсо-вими пов'язками не проводилась. Антибiотикотерапiя проводилась протягом 7—10 дiб.
Групу контролю становили 17 дггей, якi були про-оперованi з приводу перелому стегново! истки або кiсток гомшки, при лiкуваннi яких був застосований остеосинтез звичайними пластинами. З приводу перелому стегново! истки було прооперовано 6 дггей, а з приводу перелому исток гомшки — 11 дггей. Середнш вж дггей (10 хлопчиив та 7 дiвчаток) групи спостере-ження був 12,5 ± 3,5 року. У груш контролю в шсляоперацшному перюдГ проводилась Гммобшзащя гшсо-вими пов'язками. У пащенпв Гз переломами стегново! истки перюд ГммобшзацГ! становив 8—12 тижшв, а у
пацieнтiв iз переломами кiсток гомiлки — 6—12 тижшв. Антибютикотерашя також проводилась протягом 7—10 дшв.
Результати та обговорення
Шсляоперацшний перiод у вс1х хворих перебiгав без ускладнень. Спроби рухiв у сумгжних суглобах хворi групи спостереження почали робити через 2—3 доби тсля оперативного л1кування. Повне вiдновлення рухiв у су-мгжних суглобах вiдбулося через 6—8 тижшв. Часткове навантаження на хвору инщвку (хода на милицях) дгги з ураженням стегна починали через 10,0—12,0 тижня тсля операци, а д1ти з ураженням велико! гомшково! истки — через 8,0—10,0 тижня.
За даними рентгенографи одразу тсля втручання iмплантат щiльно заповнював простiр м!ж фрагментами истки, без утворення порожнин. Через 2—4 мюящ пiсля оперативного втручання в дшянщ iмплантацi! визнача-лись перюстальш нашарування. Ознак розсмоктування iмплантату не визначалося. Пiсля того як пащенти почали частково навантажувати прооперовану кiнцiвку, рентгенологiчнi ознаки органотипово! перебудови 1мп-лантату визначились через 6—8 мюящв.
У контрольнiй груш внаслщок тривалого перiоду iммобiлiзацi! повне вщновлення рухiв у сумгжних суглобах у пащенлв iз переломами стегна вщбувалось через 10—16 тижшв iз моменту операци, а з переломами исток гомшки — через 12—16 тижшв. Часткове навантаження на прооперовану кшщвку хвор! контрольно! групи роз-починали через 12—14 тижшв.
За даними рентгенографи перюстальш нашарування в дшянщ перелому у хворих контрольно! групи визна-чались через 8—10 тижшв, а ознаки ендостального окос-теншня — через 12—16 тижшв.
Повне вщновлення функцГ! инщвки вщбувалось через 4—8 мюящв у пащенпв 1з переломами исток гомшки та через 6—8 мюящв у пащентав 1з переломами стегна.
Таким чином, незважаючи на бгльш тривалий пер1-од захворювання до моменту операци, у груш спостереження визначаеться раннш початок вщновлення руив у суглобах та навантаження на прооперовану кшщвку. За даними рентгенографи ознаки перюстального исткоут-ворення визначались у контрольнш груш дещо ранше, н!ж у груш спостереження, а термш повно! консолщацТ! вщповщав середн1м в1ковим нормам.
Висновки
Наведет результати св1дчать про ефективн1сть за-стосування пластин ЬСР при л1куванш набутих не-справжн1х суглоб1в у дггей у поеднанн1 з керам1чним 1мплантатом «СЬгоп08». Кутова та ротацшна стабшь-н1сть, яку надае використання пластин ЬСР, дозволяе
22
Травма
Том 12, №2 • 2011
уникнути iммобiлiзацii кiнцiвки та надае можливють раннього вiдновлення рухiв у суглобах та навантаження прооперовано! кiнцiвки. Для заповнення дефеклв великих розмiрiв можлива комбiнацiя керамiчного iмплан-тату «СЬгоп08» з бiоiмплантатами Тутопласт®.
Список л^ератури
1. Тяжелков А.П. Приобретенные ложные суставы у детей //Детская хирургия. — 1999. — № 4. — С. 14-16.
2. Корж М.О., Горiдова Л.Д., Романенко К.К., Де-дух Н.В. Чинники ризику, дiагностика та лтування порушень репаративного остеогенезу при дiафiзар-них переломах довгих ксток: Методичш рекоменда-ци. — КиЧв, 2005. — 20 с.
3. Петров Г.Г., Жила Н.Т. Хирургическое лечение посттравматических ложных суставов костей голени у детей//Всник Втницького нащонального медичного ушверситету. — 2007. — 11(1/2). — С. 329-330.
4. Нштт П.В., Рiхтер О.А. Пластини системи LCP та LISS. Новi можливостi в оперативному лту-вант хворих з закритими переломами довгих шсток та 1х на^дками (Ранш результати) // Ортопедия, травматология, протезирование. — 2008. — № 4. — С. 94-97.
5. Дроботун О.В. Лмування дефектiв, несправжшх суглобiв довгих ксток бiологiчним пластичним ма-терiалом (Експериментальне до^дження): Авто-реф. дис... канд. мед. наук. — Ки1в, 1996. — 20 с.
Отримано 18.01.11 □
Левицкий А.Ф., Бебешко A.B., Головатюк Д.В., Черняк И.С.
Национальный медицинский университет им. A.A. Богомольца, г. Киев
Национальная детская специализированная больница «ОХМАТДЕТ», г. Киев
ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ НАРУШЕНИЙ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗА У ДЕТЕЙ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ПЛАСТИН LCP И КЕРАМИЧЕСКОГО МАТЕРИАЛА НА ОСНОВЕ ТРИКАЛЬЦИЙФОСФАТА
Резюме. В статье приведены результаты лечения детей с ложными суставами длинных костей, при лечении которых использовались LCP-пластины и керамический материал на основе трикальцийфосфата «ChronOS». Результаты исследования указывают на эффективность применения LCP-пластин и керамического материала «ChronOS» при лечении данной патологии.
Ключевые слова: ложный сустав, LCP-пластина, трикаль-цийфосфат.
LevitskiyA.F., Bebeshko A.V., Golovatiuk D.V., Cherniak I.S.
National Medical University by O.O. Bogomolets, Kiev, Ukraine
National Children Specialized hospital «OHMATDYT», Kiev, Ukraine
SURGICAL TREATMENT OF REPARATIVE OSTEOGENESIS DISORDERS OF LONG BONES IN CHILDREN USING LCP-PLATES AND CERAMIC MATERIALS BASED ON TRICALCIUM-PHOSPHATE
Summary. The result treatment of children with pseudoarthrosis of long bones with the use of LCP-plates and «ChronOS» ceramic material based on TCP are presented in the article. The results of investigation state for effective use of LCP-plates and «ChronOS» ceramic material in treatment of such pathology.
Key words: pseudoarthrosis, LCP-plates, tricalcium phosphate.
