CC BY
13
Оглядова стаття = Review article = Обзорная статья
Ukr Neurosurg J. 2020;26(1):5-12 doi: 10.25305/unj.182625
Xipypri4He лiкування гриж мiжхребцевих дискiв на поперековому piBHi, ускладнених стенозом хребтового каналу
Хижняк М.В.1, Ксензов А.Ю.2, Ксензов Т.А.2
1 Вщдшення малошвазивноТ'
1 лазерноТ нейрох1рург1Т' з рентгеноперацшною, 1нститут нейрохiрургiТ' iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТ'ни, КиТ'в, УкраТ'на
2 Вiддiлення нейрохiрургiТ' з лiжками штенсивноТ' терапп, КУ «Запорiзька обласна клiнiчна лкарня» ЗОР, Запорiжжя, УкраТ'на
Над1йшла до редакцп 04.11.2019 Прийнята до публ1кацп 20.01.2020
Адреса для листування:
Ксензов Тимур Артурович, Вддлення нейрох1рургИ з л'/жками ¡нтенсивнЫ терапп, КУ «Запор'/зька обласна кл1н1чна л1карня» ЗОР, вул. Ор'х'/вське шосе, 10, Запор1жжя, 69600, УкраУна, e-mail: ksenzovtimur@gmail.com
Дегенеративно-дистрофнчш захворювання поперекового в^д^у хребта - актуальна медико-сошальна проблема. Щорiчно близько 8% населення втрачають працездатшсть через бть у дтянц хребта, а 40% вщ загальноТ кшькосл випадкiв втрати працездатностi пов'язаш саме з болем у поперековш дiлянцi. Частими причинами болю в поперековому вщдЫ хребта е грижi мiжхребцевих дискiв i стеноз хребтового каналу. Нерщюсш випадки Тх комбшаци (15-45%). Попереково-крижовий вiддiл хребта мае схильшсть до виникнення гриж мiжхребцевих дискiв через особливостi бiомеханiки, що е основною причиною операцiй на хребт серед дорослого населення. Кл^чна картина залежить вiд декiлькох чинниюв: розташування грижi мiжхребцевого диска, розмiру i напрямку грижi, дiаметра хребтового каналу на цьому рiвнi, наявност супутнього стенозу та його варiанта. Метою хiрургiчного лiкування дегенеративно-дистрофнчних захворювань на поперековому рiвнi е проведення повноТ декомпресiТ корiнцiв «юнського хвоста» при мiнiмальному анатомiчному руйнуванш структур хребта. Адекватне уявлення про анатомiчнi спiввiдношення та оптимальний обсяг юстковоТ резекцiТ дають змогу мiнiмiзувати доступ, зменшити тракцiю та операцшну травматизацiю нервових структур, що забезпечуе ефективну реаб^ташю хворих у тсляоперацшний перiод.
Висвiтлено питання етiологiТ, патофiзiологiТ та хiрургiчного лiкування гриж мiжхребцевих дискiв, ускладнених супутнiм стенозом хребтового каналу на поперековому рiвнi. Наведено огляд л^ератури та дослiджень, проведених останшми роками, для розробки найоптимальшших методiв хiрургiчного лiкування цiеТ патологи. Вщсутшсть единих пiдходiв до хiрургiчного лiкування гриж мiжхребцевих дискiв, ускладнених стенозом хребтового каналу на поперековому рiвнi, свщчить про актуальнiсть проблеми та потребуе проведення подальших наукових дослщжень. Ключовi слова: грижа м/жхребцевого диска; стеноз хребтового каналу; поперековий вддл хребта; х/рурпчне л/кування
Surgical treatment of the lumbar disc herniation complicated by lumbar spinal stenosis
Mykhaylo V. Khyzhnyak1, Artur Yu. Ksenzov2, Tymur A. Ksenzov2
1 Department of Miniinvasive and Laser Neurosurgery, Romodanov Neurosurgery Institute, Kyiv, Ukraine
2 Department of Neurosurgery with Intensive Care Beds, Zaporizhzhia Regional Clinical Hospital, Zaporizhzhia, Ukraine
Received: 04 November 2019 Accepted: 20 January 2020
Address for correspondence:
Tymur A. Ksenzov, Department of Neurosurgery with Intensive Care Beds, Zaporizhzhia Regional Clinical Hospital, 10 Orikhiv highway, Zaporizhzhia, 69600, Ukraine, e-mail: ksenzovtimur@gmail.com
Degenerative disc diseases of the lumbar spine are a relevant medical and social problem. Annually, about 8% of the population lose their ability to work because of spinal pain, and of the total number of disability cases, 40% are associated with pain in the lumbar region. Common causes of lumbar spine pain are disc herniation and spinal canal stenosis. There are rare cases of their combination (15-45%). The lumbosacral spine has a tendency to develop intervertebral disc herniation due to the peculiarities of biomechanics and is, therefore, the main cause of spinal surgery among adults. The clinical picture depends on several factors: the location of the herniated disc, the size and direction of the hernia, the diameter of the spinal canal at this level, the presence of concomitant stenosis and its variant. The purpose of surgical treatment of degenerative disc diseases in the lumbar spine is to carry out complete decompression of the roots of the cauda equina with minimal anatomical destruction of the structures of the spine. An adequate understanding of anatomical ratios and optimal volume of bone resection make it possible to minimize access, reduce traction and surgical traumatization of nerve structures, which ensures effective postoperative rehabilitation of patients.
The paper covers the issues of etiology, pathophysiology and surgical treatment of disc herniation complicated by concomitant spinal canal stenosis.
Copyright © 2020 Mykhaylo V. Khyzhnyak, Artur Yu. Ksenzov, Tymur A. Ksenzov
[icci (D 1 wor'<'s licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License ^^gnJ https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
The reviews the literature and recent researches of the most optimal methods of surgical treatment of this pathology. The lack of uniform approaches to the surgical treatment of discs herniation complicated by spinal canal stenosis indicates the urgency of the problem and requires further scientific research. Keywords: lumbar disc herniation; lumbar spinal stenosis; lumbar spine; surgical treatment
Хирургическое лечение грыж межпозвонковых дисков на поясничном уровне, осложненных стенозом позвоночного канала
Хижняк М.В.1, Ксензов А.Ю.2, Ксензов Т.А.2
1 Отделение малоинвазивной и лазерной нейрохирургии с рентгеноперационной, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
2 Отделение нейрохирургии с койками интенсивной терапии, КУ «Запорожская областная клиническая больница» ЗОС, Запорожье, Украина
Поступила в редакцию 04.11.2019 Принята к публикации 20.01.2020
Адрес для переписки:
Ксензов Тимур Артурович, Отделение нейрохирургии с койками интенсивной терапии, КУ «Запорожская областная клиническая больница» ЗОС, ул. Ореховское шоссе, 10, Запорожье, Украина, 69600, e-mail: ksenzovtimur@gmail.com
Дегенеративно-дистрофические заболевания поясничного отдела позвоночника - актуальная медико-социальная проблема. Ежегодно около 8 % населения теряют работоспособность из-за боли в области позвоночника, а 40% от общего количества случаев утраты трудоспособности связаны именно с болью в пояснице. Частыми причинами боли в поясничном отделе позвоночника являются грыжи межпозвонковых дисков и стеноз позвоночного канала. Нередки случаи их комбинации (15-45%). Пояснично-крестцовый отдел позвоночника имеет склонность к возникновению грыж межпозвонковых дисков из-за особенностей биомеханики, что является основной причиной операций на позвоночнике среди взрослого населения. Клиническая картина зависит от нескольких факторов: расположения грыжи межпозвонковых дисков, размера и направления грыжи, диаметра позвоночного канала на этом уровне, наличия сопутствующего стеноза и его варианта. Целью хирургического лечения дегенеративно-дистрофических заболеваний на поясничном уровне является проведение полной декомпрессии корешков «конского хвоста» при минимальном анатомическом разрушении структур позвоночника. Адекватное представление об анатомических соотношениях и оптимальный объем костной резекции позволяют минимизировать доступ, уменьшить тракцию и операционную травматизацию нервных структур, что обеспечивает эффективную реабилитацию больных в послеоперационный период.
Освещены вопросы этиологии, патофизиологии и хирургического лечения грыж межпозвонковых дисков, осложненных сопутствующим стенозом позвоночного канала на поясничном уровне. Приведен обзор литературы и исследований, проведенных в последние годы, для разработки оптимальных методов хирургического лечения этой патологии. Отсутствие единых подходов к хирургическому лечению грыж межпозвонковых дисков, осложненных стенозом позвоночного канала на поясничном уровне, свидетельствует об актуальности проблемы и требует проведения дальнейших научных исследований.
Ключевые слова: грыжа межпозвонковых дисков; стеноз позвоночного канала; поясничный отдел позвоночника; хирургическое лечение
Проблема дегенеративно-дистрофiчних захво-рювань е актуальною через велику поширешсть патологи (схильшсть до нет' мають понад 80% насе-лення). Найчастше дегенеративно-дистрофiчнi вияви (протрузи та грижi мiжхребцевих дисюв (МХД)) трапляються у населення розвинених кратн, в яких поширена гiподинамiя [1].
У 1995 р. у США медичну допомогу з приводу болю у поперековш дтянц хребта надано у 77,8 випадку на 1000 чоловшв i 109,1 випадку на 1000 жшок [2], з приводу дегенеративних захворювань МХД - вщповщно у 35,5 та 29,6 випадку. Щорiчно близько 8% населення втрачають працездатшсть через бть у дтянц хребта, а серед загальноТ кшь-косп випадюв втрати працездатносп 40% пов'язаш саме з болем у поперековш дтянц [3]. В Укра'Тш дегенеративш захворювання поперекового вщдту хребта виявляють у 5% прашвниюв iндустрiальноТ сфери. Втрати працездатносп досягають 57 дшв на 100 працюючих [4].
Процес дегенеративних змш в^буваеться у загальнш популяцп в мiру старшня. У в^ 20 роюв дегенеративш змши вщзначено за даними рентге-нографи та магштно-резонансноТ томографи (МРТ) менше шж у 10% населення, до 40 роюв таю змши без кл^чноТ симптоматики спостер^аються у 50% населення, до 60 роюв - у понад 90%. Патолопю МХД та суглоба виявляють при розтиш вах оаб в^ом понад 50 роюв [5]. Дегенеращя МХД трапляеться з частотою вщ 12% до 35% у цш популяцп залежно вщ генетичноТ схильност^ в^у, стат та чинниюв довюлля i зазвичай локалiзуеться у поперековому вщдЫ хребта через наявшсть тяжчих навантажень i напружених рухiв [6].
Частою причиною болю у поперековому вщд^ хребта е грижi МХД i стеноз хребтового каналу (СХК). Попереково-крижовий вщдш хребта мае схильшсть до виникнення гриж МХД через особливос^ бюмехашки, i тому е основною причиною операцш на хребт серед дорослого населення [7].
Поширешсть СХК на поперековому piBHi в oci6 BiKOM понад 50 роюв становить вщ 1,8 до 8,0%. За даними данських авторiв, частота становить 272 випадки на 100 тис. населення на piK. Щорiчно з приводу цього захворювання в Скандинавських кражах проводять 9,7 операци на 100 тис. населення [8]. Близько 75% флексшних та екстензшних pухiв вiдбуваються у попереково-крижовому суглобi (L5-S1), 20% - у L4-L5 [9], що тдтверджуеться дослЬ дженнями А.Б. Фiалкова (1967), C.Buetti-Bauml (1964) та жших автоpiв. Цим зумовлено перенавантаження хреб^в, що призводить до ïx дегенеративних ушко-джень та змщень [10], а також виникнення 90% гриж МХД на piвнi L4-L5 та L5-S1. Рщше гpижi МХД можуть утворитися на piвнi хребтово-рухових сегмен^в (ХРС) L3-L4, L2-L3 i L1-L2 [11-14]. На поперековому piвнi СХК може виникнути на одному або двох сегментах або на деюлькох piвняx. Найчастше уражуеться piвень L4-L5, piдше - L3-L4, L2-L3 i L5-S1. Патолопю на piвнi L1-L2 виявляють рщко [15]. Частими е випадки комбжацп гриж МХД i СХК на поперековому piвнi. За даними Д.Б. Краснова, у 31% хворих, прооперо-ваних з приводу ускладнених форм остеохондрозу хребта, вщзначено СХК, а у 14% - поеднання СХК i гриж МХД [16]. За даними шших автоpiв, гpижi МХД супроводжують СХК приблизно у 15-45% випадюв [17]. Поеднання СХК i гpижi МХД може призвести до тяжкого компpесiйно-iшемiчного ураження коршшв «юнського хвоста» [16].
Дегенеpативно-дистpофiчнi змши на поперековому piвнi пов'язаш з анатомо^зюлопчними особли-востями цього piвня: пеpеpозподiлом максимального навантаження на цей вщдт хребта, що призводить до бтьшо'|' швидкосп руйнування ХРС, та великою висотою МХД поpiвняно з iншими вщдтами хребта [6], що мае негативш наслiдки для надходження до них поживних речовин. До дегенерацп тканин, о^м зношування, призводять змiни метаболiчного транспорту та piвня ферментативное активности фiзiологiчне стаpiння клiтин i апоптоз, змша в матричних макромолекулах i вм^ту води, стpуктуpнi пошкодження, нейроваскулярне вростання в МХД, генетична схильшсть [18].
1з в^ом драглисте ядро МХД дегенеруе, змен-шуеться ктьюсть пpотеоглiканiв, якi мають високу вологоутримувальну здатшсть i вiдповiдальнi за спроможшсть тканини витримувати важкi навантаження. У мipу стаpiння вологоутримувальна здатшсть МХД знижуеться разом iз зменшенням у них концентpацiï пpотеоглiканiв. Спостер^аеться муко'дна дегенеpацiя, проростання маси МХД фiбpозною тканиною, зниження висоти дискового пpомiжку, зростае ризик xpонiчноï м^ротравма-тизацiï. Розриви фiбpозного кiльця та екстpузiя фpагментiв драглистого ядра виникають унаслiдок пiдвищення внутpiшньоядеpного тиску при меха-нiчному навантаженнi [14, 19].
З огляду на те, що МХД е одшею з найбтьших аваскулярних тканин в оpганiзмi через недостатне проникнення судин у внутршш вщдти [14, 20] i, починаючи приблизно з 20 pокiв, МХД перестають кровопостачатись, а забезпечення ïx життедiяльностi вiдбуваеться за рахунок осмосу i дифузи [21], можна пояснити чому таю чинники ризику, як тютюнопа-
лшня i малорухливий споаб життя, призводять до зменшення процеав осмосу i дифузiï.
Пpовiдну роль в утворенш гриж МХД на поперековому piвнi вiдiгpае задня поздовжня зв'язка, яка, хоч i виконуе протекторну функшю, але на попереко -вому piвнi вона досить тонка (ïï ширина мiж нижшми поперековими хребцями становить 1-4 мм) поpiвняно, наприклад, iз шийним вщдтом, тому вона не може достатньою мipою захистити вiд утворення гpижi МХД.
Усi зазначенi мехашзми призводять до виникнення гpижi МХД, яка спричиняе стиснення дураль-ного мiшка та коpiнцiв спинного мозку на поперековому piвнi. Через деякий час виникають вторинш змши як наслщок xpонiчного процесу та компенсаторних властивостей оргашзму, котpi можуть призвести до СХК або ^нують одночасно з ним.
Дегенеращя МХД спричиняе втрату висоти сегмента з утворенням гpижi МХД i подальшим його змiщенням у просв^ хребтового каналу, що звужуе неpвовi отвори i призводить до ппертрофи дорсальних зв'язкових структур у хребтовому каналк При зниженнi висоти МХД вщбуваеться перенавантаження мiжxpебцевиx суглобiв, може виникнути порушення статики хребта з поступовим розвитком патологiчноï нестабiльностi та ппермобтьност фасеткових суглобiв i, як наслщок, - ïx гiпеpтpофiя [19, 22]. Це призводить до утворення в них артрозу, який прогресуе, з формуванням крайових юсткових розростань, котpi виступають у хребтовий канал по заднш поверхш, i реактивною гiпеpтpофiею жовта зв'язки, що додатково звужуе хребтовий канал та латеральш поглиблення. Це спричиняе звуження хребтового каналу з компреаею спинномозкових коршшв та спинного мозку. Жовта i передня поздовжш зв'язки, капсула фасеткових суглобiв та етдуральш ваpикозно-pозшиpенi вени в^грають пpовiдну роль у виникненш дегенеративного СХК [23-25].
За даними дослщження Т. Amundsen та ствавт. [26], в якому взяли участь 100 оаб, обстежених кл^чно та рентгенолопчно, клiнiчними виявами при СХК на поперековому piвнi е бть у попереку (95% спостережень), синдром нейрогенно: пеpемiжноï кульгавост (91%), радикулярний бiль в однш або двох нижнix кiнцiвкаx (71%), слабюсть в однiй або двох нижшх кiнцiвкаx (33%). З огляду на це, можна стверджувати, що основними симптомами е ^ас, нейрогенна кульгав^ть та бть у попереку. При поед-нанш болю в нижшх юншвках та попереку у 70% пашен^в iнтенсивнiсть болю була однаковою, у 25% бть переважав у нижшх юншвках (у 51% - в однш юнщвщ, у 42% - в обох). У бтьшост хворих вщзна-чено полipадикуляpну симптоматику [27].
Бть при СХК найчаспше поширюеться в дерма-томи L5 (у 91% хворих) та S1 (у 63%), рщше - в дерматоми L1-L4 (у 28%) [27].
Випадшня функцш при СХК на поперековому piвнi зумовлено юльюстю нервових структур, яю зазнають компреси в зонi стенозу.
При грижах МХД на поперековому piвнi основними виявами е бть та порушення чутливосп у вщповщних компpесiï дерматомах, м'язова слабюсть, порушення рефлекав, позитивы симптоми натягу нервових коршшв (Ласега, Крама, Фаерстайна, Васермана), дизуричш вияви.
За даними G. Blaauw та ствавт., серед пащен^в, яких лкували у нейрохiрургiчних вщдтеннях, пору-шення моторноТ функцií мали 28%, але 12% з них скаржилися на м'язову слабюсть. Порушення чутли-востi виявлено у 45% оаб, зниження або порушення рефлекав - у 51% [28].
Рiзномaнiття клiнiчних виявiв залежить вiд дектькох чинникiв: розташування грижi МХД (пере-важають пaрaмедiaннi грижi (75%), на частку фора-мiнaльних припадае 15%, на частку медiaнних - 10%) [29], розмiр i напрямок гриж^ дiaметр хребтового каналу на цьому рiвнi, нaявнiсть супутнього стенозу та його вaрiaнт.
Якщо порiвняти клЫчну картину СХК i гриж МХД на поперековому рiвнi за даними дослщжень [30-33], то пaцiенти iз СХК мають бiльше супутнiх захворю-вань, меншу iнтенсивнiсть болю в нижшх кiнцiвкaх та меншу ктьюсть бaлiв за шкалою Освестрi (ймовiрно, через тривалий перебiг хронiчного процесу, що могло призвести до виникнення мехaнiзмiв адаптаци), нiж особи з грижами МХД. Бть у нижшх кшщвках при грижах МХД часпше локaлiзуеться в проекцií передньоТ поверхш стегна та гомiлки, при СХК - у проекци пiдколiнноí ямки. Бть у проекци задньоТ та латеральноТ поверхнi стегна, гомiлки i неврологiчний дефiцит у виглядi м'язовоТ слaбкостi та порушення чутливостi з однаковою частотою притaмaннi для обох захворювань. Флексiйнi рухи тулуба бтьш обме -женi у пащен^в iз грижею МХД. Частота позитивних симптомiв напруження нервового корiнця становить 58% при грижах МХД i 8% - при СХК [30]. Зниження ахтлових рефлекав та двобiчнa симптоматика (52%) бтьш хaрaктернi для СХК [30], тодi як однобiчнa симптоматика - для гриж МХД.
Для встановлення правильного дiaгнозу, вияв-лення локaлiзaцiТ грижi МХД та рiвня супутнього СХК слiд використовувати даш нейровiзуaлiзaцiТ. Сучасний стандартизований комплекс дослщжень передбачае проведення функцiонaльноТ спондило-грaфiТ, комп'ютерноТ томогрaфiТ (КТ) та MPT. Прогрес у нейрохiрургiТ бтьш пов'язаний iз використанням МРТ i КТ [34] з огляду на Тх велику iнформaтивнiсть. Нaйaдеквaтнiшим методом дiaгностики дегенера-тивних змiн МХД е МРТ. За даними л^ератури, його чутлив^ть становить вiд 87 до 96%, а специфiчнiсть - вщ 68 до 75% [35]. Точшсть локaлiзaцiТ грижi МХД у хребтовому кaнaлi за даними МРТ можна визна-чити в 91,7% випадюв, за даними КТ - у 85,2% [36]. Застосування комплексу нейровiзуaлiзaцiйних методик при дегенерaтивно-дистрофiчних захворю-ваннях на поперековому рiвнi дае змогу зменшити кiлькiсть дiaгностичних помилок i виявити захворю-вання на раншх стaдiях [37].
Метою хiрургiчного лiкувaння дегенеративно-ди-строфiчних захворювань на поперековому рiвнi е проведення повноТ декомпресiТ корiнцiв «юнського хвоста» при м^мальному aнaтомiчному руйнувaннi структур хребта. Проте обмежена декомпреая iнодi бувае недостатньою i може призвести до рецидиву СХК або гриж МХД. Екстензшна декомпреая може спричинити тсляоперацшну нестабтьшсть [38], тому хiрургiчнi втручання мають бути суворо диференцшо -ваними з урахуванням типу стенозу, наявност грижi або екструзiТ МХД, кл^чних виявiв, рентгенологiчноТ
i томогрaфiчноТ картини та давати змогу з найменшою трaвмaтизaцiею досягти максимального звтьнення нервових структур у мiсцi Тх компреси [39].
Нaявнiсть зв'язку мiж ураженням корiнцiв спин-номозкових нервiв та грижею МХД припустили ще на початку XX ст. G. Schmorl i A. Andrae (1929), як описали зaднi протрузiТ МХД, виявлеш при aвтопсiТ. Однак вони не пов'язали виявлеш змши зi станом, вiдомим тодi як с^шиас», а вважали Тх безсимптомними змшами МХД [цит. за 40]. Про перший випадок вида-лення грижi МХД на поперековому рiвнi повщомив у 1929 р. W.E. Dandy, але вш вважав ТТ енхордомою [41]. Тому розробниками сучасноТ дискектоми вважають нейрохiрургa W.J. Mixter i хiрургa-ортопедa J. Barr, котрi у 1932 р. провели першу операщю з доопе-рaцiйним дiaгнозом «розрив МХД» [42], а в 1934 р. описали пaтофiзiологiю так званих, люмбаго та ^асу i пов'язали Тх iз компресiею корiнцiв грижею МХД. Методику дискектоми застосовували в незмшеному виглядi до кiнця 1960-х роюв. У 1938 р. Нейрохiрург J.G. Love описав iнтерлaмiнaрний, екстрадуральний тдхщ до дискектомiТ. Вiн видалив жовту зв'язку, але мiнiмiзувaв резекшю кiсткових структур. Нинi стандартна вщкрита технiкa е модифiкaцiею техшки J.G. Love [цит. за 43]. У 1977 р. турецький нейрохiрург M.G. Yasargil i нiмецький нейрохiрург W. Caspar почали використовувати операцшний мiкроскоп при м^ро-дискектомiях, a R.W. Williams у 1978 р. популяризував цю методику в США. Завдяки зазначеним хiрургiчним досягненням мiкродискектомiя на поперековому рiвнi стала стандартною операшею для л^ування грижi МХД [44].
Ниш мiкродискектомiя е високотехнолопчною процедурою. Адекватне уявлення про aнaтомiчнi ств-вiдношення та оптимальний обсяг юстковоТ резекцiТ дають змогу мiнiмiзувaти доступ, зменшити трaкцiю та операцшну трaвмaтизaцiю нервових структур, що забезпечуе ефективну реаб^ташю хворих у тсляоперацшний перюд. Частота повторних операцш пiсля мiкродискектомiТ становить вiд 1,7 до 8,0% залежно вщ техшки втручання та ТТ «агресивност^> [45]. За даними л^ератури, частота рецидивiв при видaленнi грижi МХД iз застосуванням кюретажу становить 3,7%, тодi як при видaленнi лише грижi МХД - 7,0% [46]. Особлив^тю мiкродискектомiТ при комбiнaцiТ грижi МХД зi СХК е необхiднiсть у вида-леннi або резекцiТ додаткових юсткових структур (мiжхребцевого суглоба, дуги хребця), яю спри-чиняють звуження хребтового каналу [8]. Iнодi е потреба у бaгaторiвневiй лaмiнектомiТ, котра руйнуе структури, яю формують третю опорну колону (за Denis) або другу (за Holdsworth) i можуть призвести до нестабтьност хребта, деформаци та синдрому невдало прооперованого хребта [8, 47]. За даними л^ератури, ризик виникнення нестабтьност пiсля декомпресивноТ лaмiнектомiТ становить 13-43% [48, 49]. Частота повторно!' операци при СХК на поперековому рiвнi - близько 10% залежно вщ рецидивного або первинного СХК,первинних або рецидивних гриж МХД, переломiв фасеткових суглобiв тощо [50, 51]. Також вiдомо, що пiсля оперaцiТ частота незадовшьних результaтiв збiльшуеться iз часом [8, 52].
Для запоб^ання бюмехашчним i хiрургiчним ускладненням з'явилася потреба в менш швазивних
xipуpгiчниx методах. Ц методи спрямоваш на те, щоб звести до м^муму порушення ноpмальноï структури хребта i зберегти якомога бтьше юстково-м'язових одиниць, зменшити кiлькiсть ятрогенних ускладнень та тсляоперацшний бiль.
Ламiнотомiя (часткова гемiламiнектомiя) та ïï ваpiанти е методом вибору при усуненш piзниx типiв патологiй сегментарно-латерального розташовування зi збереженням доpсальноï стiйкостi. При лкуванш СХК для декомпpесiï може бути використана як однобiчна, так i двобiчна ламiнотомiя з хорошими кл^чними результатами. Однобiчний пiдxiд вико-ристовують на боц з виpаженiшим стенозом, а двобiчний - у pазi складноï анатомiчноï ситуацiï або якщо двобiчна декомпpесiя не може бути досягнута за допомогою однобiчного тдходу. Ламiнотомiя е безпечною теxнiкою з тривалою ефектившстю для лiкування СХК нав^ь у пацiентiв з високим ризиком розвитку багатоpiвневого стенозу [47].
1нновацшне використання ендоскопа або артроскопа тд час xipуpгiчниx втручань на хребт вiдкpило новi можливостi у нейpоxipуpгiï. Показання для перкутанних ендоскотчних опеpацiй на xpебтi розширилися. Таю втручання замшили деяю мкро-xipуpгiчнi опеpацiï [53]. Якщо pанiше наявшсть СХК вважали протипоказанням для ендоскопiчноï xipуpгiï, то нинi вона показана вщ пpостоï iзольованоï гpижi МХД до складних випадюв, таких як грижа МХД з тдзв'язковою м^ращею (у крашальному чи каудаль-ному напрямку), у поеднанш з юстковою дегене-pацiею, що призводить до стенозу форамшального отвору та шших вщдЫв хребтового каналу [54].
Щодо СХК на поперековому piвнi ендоскотчна декомпpесiя, за останшми загальними даними, перед-бачае таю xipуpгiчнi пiдxоди:
- iнтеpламiнаpний ендоскотчний - при центральному стеноз^
- iнтеpламiнаpний i тpансфоpамiнальний - при стенозi латерального рецесусу та форамшальному стенозi [55,56].
Окpiм застосування штерламшарного пiдxоду, тепер можлива декомпреая при фоpaмiнaльному стенозi шляхом ендоскопiчноï фоpaмiнотомiï [56-58]. У paзi мультифaктоpноï компpесiï ефективним е застосування пеpкутaнноï ендоскопiчноï контрала-теpaльноï iнтеpлaмiнapноï попеpековоï фоpaмiнотомiï [56,58]. Фоpaмiнотомiя з модифкашями чи без них е альтернативним xipуpгiчним пiдxодом у лiкувaннi гриж МХД, СХК та радикулопатш. Застосування трубчастого ретрактора збер^ае стaбiльнiсть хребта i може допомогти уникнути необхщност в iмплaнтaцiï протеза. Доступ за типом «key hole» е ефективним вapiaнтом лкування i полiпшуе яюсть життя [47]. Проблема мультифaктоpноï компресп також може бути виpiшенa за допомогою унтортального та бтор-тального (однобiчного чи двобiчного) ендоскопiчниx пiдxодiв. На вiдмiну вiд тpaдицiйноï xipуpгiï «неозбро-еним оком» або м^роскопп немае необxiдностi руйнувати велику частину нормальних aнaтомiчниx структур, щоб отримати доступ до ц^ово: пaтологiï та забезпечити безпечний операцшний коридор до операцшного поля [54].
Поpiвняння ендоскотчних методiв з вiдкpитими не виявило статистично значущо^ piзницi в час
втручання або чaстотi ускладнень, але потреба в тсляоперацшнш aнaлгезiï, час перебування в стацюнар^ iнтенсивнiсть тсляоперацшного болю та об'ем iнтpaопеpaцiйноï крововтрати були меншими, шж при застосуванш стандартних методiв. Iмовipно, це пов'язано зi зменшенням довжини pозpiзу шюри, а також ступеня ушкодження м'язiв i фасеткових суглобiв [47,54,59].
Незважаючи на вс переваги ендоскопiчноï спiнaльноï xipуpгiï, не слiд вважати ïï унiвеpсaльною. Цей метод не можна застосовувати до вах форм захворювань поперекового вщдту хребта, особливо для пащен^в з тяжким поперековим СХК у поеднанш зi спондилолiстезом або нестабтьшстю [54]. Частота ускладнень значною мipою залежить вiд навичок i досвщу xipуpгa в ендоскопiчнiй спшальнш xipуpгiï, що пiдтвеpджуе нaявнiсть кривое навчання для цього методу. Бтьшмсть ускладнень припадае на опеpaцiï з приводу СХК на вщмшу вщ опеpaцiй, пов'язаних з грижею МХД, осюльки вони потребують бiльшого досвщу [60].
У paзi супутньоï нестабтьносп ХРС або у paзi виникнення нестабтьносп тсля декомпpесiï може виникнути потреба у стабЫзаци ХРС. З огляду на piзномaнiття вapiaнтiв нестабтьносп поперекового вiддiлу хребта, розроблено велику юльюсть стaбiлi-зувальних опеpaцiй:
1. PLIF (posterior lumbar interbody fusion) - заднш мiжтiловий корпородез.
2. TLIF (transforaminal lumbar interbody fusion) -^зьсуглобовий мiжтiловий корпородез.
3. TSR - транспедикулярна фксашя.
4. Комбшашя PLIF або TLIF iз транспедикулярною фiксaцiею.
5. Системи динaмiчноï мiжостистоï стaбiлiзaцiï.
6. Мaлоiнвaзивнa перкутанна транспедикулярна фксашя.
Першими застосували заднш поперековий мiжтi-ловий корпородез у 1800 р. Hadra i Lange. Elbee I Hibss удосконалили методику, встановивши кiстковi iмплaн-тати мiж дугами xpебцiв. Нинi iснують два вapiaнти операцй. Перший - PLIF. Jaslow у 1946 р. повщомив про перший випадок застосування ше!' методики [цит. за 8, 61, 62]. Основна перевага цього методу - можли -в^ть здшснити двобiчний спондилодез протягом одного xipуpгiчного втручання. Однак виникають ускладнення, пов'язаш iз виконанням xipуpгiчного доступу: можлив^ть ушкодження коpiнцiв спинного мозку через значну тракшю дурального мшка i посилення невpологiчного дефiциту при достут до мiжтiлового пpомiжку. Модиф^ував методику PLIF у 1990-х роках шмецький xipуpг Harms, який назвав ïï «трансфорамшальний поперековий мiжтi-ловий спондилодез» (TLIF) [63]. Методика мае низку переваг. Дискектомiя i спондилодез виконують з боку максимального стенозу, а штактну частину ХРС не тддають xipуpгiчному впливу. Осюльки потpiбнa м^мальна тpaкцiя дурального мiшкa та нервових коршшв, знижуеться ризик невролопчних ускладнень i ушкодження твеpдоï мозковоï оболонки та нервових коpiнцiв спинного мозку. ^м того, метод забезпечуе миттевий передньо-заднш спондилодез з одного доступу. TLIF бтьш придатний для здшснення двобiч -ного спондилодезу, а також е безпечшшим, що пов'я-
зано з меншою резекшею заднiх опорних структур хребта [64]. За даними рiзних авторiв, частота задо-вiльних результатiв TLIF становить 81-97%, а частота ускладнень операци - близько 10% [65].
Ще одним методом стабЫзацп поперекового вщдшу хребта е використання транспедикулярно! фксацм. R. Roy-Camille у 1970 р. розробив i впро-вадив у кл^чну практику педикулярну фiксацiю пластинами [66]. 1ншм розробки та вдосконалення рiзними фiрмами сприяли появi високоефективних конструкцш. Перевагами зазначеного методу е можлив^ть надiйно стабiлiзувати ХРС, порiвняно з iншими заднiми системами ф^сацп вона потребуе залучення меншоТ кшькосп хребцевих сегментiв i частково збер^ае мобiльнiсть хребта за рахунок незалучених у фксащю розташованих вище i нижче рiвнiв [19, 67]. Комбшашя PLIF або TLIF iз транспеди -кулярною фксащею може забезпечити кращу стабшь-нiсть безпосередньо тсля операци, полiпшити ранню мобiлiзацiю тсляоперацшних хворих та збiльшити вiрогiднiсть формування юсткового блоку мiж хреб-цями. Так, спондилодез у вщдалений перюд (через 2-3 роки) пiсля PLIF або TLIF виконаних iзольовано спостер^аеться в 70-85% випадкiв, а тсля використання комбшаци зазначених методiв iз транспеди-кулярною фiксацiею - у 93% [68], за даними деяких авторiв, - у 98% [69].
Одним з найбтьших досягнень у нейрохiрургiчнiй практицi е розробка та впровадження мiжостистоï динамiчноï системи фксаци при СХК на поперековому рiвнi. Цей метод дае змогу сформувати резервний прос^р шляхом збтьшення вертикальних розмiрiв мiжхребцевих отворiв. Застосування ше'| системи також дае змогу зберегти контрольоваш рухи, зменшити навантаження на мiжхребцевi суглоби, сприяе релаксаци зв'язкового апарату вiдповiдного ХРС [70]. Концепшя мiжостистоï динамiчноï системи фксацм полягае у тому, що пусковим мехашзмом у розвитку СХК е перерозподш осьового навантаження з передых стовтв (за Дешсом) на заднi (до 70%) [8]. Саме тому головною метою цього методу е вщновлення правильного балансу навантаження мiж передшми та задшми вiддiлами хребта, що дасть змогу запоб^ти дегенерацiï стабiлiзованого i сумiжного сегментiв завдяки досягненню стабiльностi ХРС, зменшенню навантаження на задш фасетковi суглоби та збшь-шить форамшальш отвори [71].
Протягом багатьох роюв усi зазначенi стабтЬ зувальнi операци здшснювали шляхом вiдкритого доступу. Його малошвазивною альтернативою е перкутанна транспедикулярна фксашя, яка зводить до мЫмуму захворюванiсть, пов'язану з вiдкритою техшкою без зниження якостi фiксацiï. Цей метод передбачае невелик розрiзи шюри, послiдовну дила-тацiю м'язiв тубулярними ретракторами, що забез-печуе меншу травматизашю м'язiв, зменшуе об'ем крововтрати, запоб^ае утворенню грубих рубцiв та мае хороший косметичний ефект [72], сприяе раннш активiзацiï пацiентiв, зменшуе тсляоперацшний бiль (i вiдповiдно застосування знеболювальних препа-ратiв), скорочуе термш госпiталiзацiï. До переваг методу також можна вщнести збереження нервовоï шнерваци та кровопостачання параспiнальних м'язiв i фасеткових суглобiв, що потенцiйно зменшуе захво-
рювання сусiднього сегмента у пашен^в, якi перенесли спондилодез. Недол^ами методу е бiльший час операци та штенсивне променеве навантаження внаслщок використання флюороскопií [73].
Таким чином, проблема гриж МХД на поперековому рiвнi, ускладнених СХК на поперековому рiвнi, е актуальною медико-сошальною проблемою. Даш св^ово' л^ератури свiдчать про вiдсутнiсть единих пiдходiв до хiрургiчного лiкування зазначено' патологи та забезпечення стабтьност структур хребта, тому потребують проведення наукових дослщжень.
Розкриття шформацп
Конфликт ¡нтереав
Автори заявляють про вiдсутнiсть конфл^ту iнтересiв.
References
1. Fischenko YV, Kravchuk LD. [Non-Surgical Treatment and Prevention of Recurrent Disc Herniation]. PAIN. JOINTS. SPINE. 2014;(3.15):59-61. Russian. doi: 10.22141/22241507.3.15.2014.79981
2. Benson V, Marano MA. Current estimates from the National Health Interview Survey, 1995. Vital Health Stat 10. 1998 Oct;(199):1-428. PMID: 9914773.
3. Straus BN. Chronic pain of spinal origin: the costs of intervention. Spine (Phila Pa 1976). 2002 Nov 15;27(22):2614-9; discussion 2620. doi: 10.1097/00007632-20021115000041. PMID: 12436003.
4. Korzh AA. [The role of vertebrology in medicine]. Ortopediya
i travmatologiya. 1994;(1):5-8. Russian.
5. Haldeman SD, Kirkaldy-Willis WH, Bernard TN. An atlas of back pain. CRC Press; 2002.
6. Frost BA, Camarero-Espinosa S, Foster EJ. Materials for the Spine: Anatomy, Problems, and Solutions. Materials (Basel). 2019 Jan 14;12(2):253. doi: 10.3390/ma12020253. PMID: 30646556; PMCID: PMC6356370.
7. Vialle LR, Vialle EN, Suárez Henao JE, Giraldo G. Lumbar disc
herniation. Rev Bras Ortop. 2015 Nov 16;45(1):17-22. doi: 10.1016/S2255-4971(15)30211-1. PMID: 27019834; PMCID: PMC4799068.
8. Pedachenko YE. [Lumbar spinal stenosis]. Ukrainian Neurosurgical Journal. 2009;(4):9-14. Russian. doi: 10.25305/ unj.108004.
9. Dixit R. Low Back Pain. In: Kelley and Firestein's Textbook of Rheumatology. Elsevier; 2017. P. 696-716. doi: 10.1016/ b978-0-323-31696-5.00047-4.
10. Tager IL, Mazo IS. [X-ray diagnosis of displacements of the lumbar vertebrae]. Moscow: Meditsina; 1979. Russian.
11. Harrop JS. Spine Disorders: Medical and Surgical Management. Mayo Clin Proc. 2011 Jan;86(1):e8. doi: 10.4065/mcp.2010.0797. PMCID: PMC3012642.
12. Benzon H, Rathmell JP, Wu CL, Turk DC, Argoff CE. Raj's practical management of pain. Elsevier Health Sciences; 2008.
13. Slipman CW, Derby R, Simeone FA, Mayer TG. Interventional Spine: An Algorithmic Approach. Elsevier Health Sciences; 2007.
14. Fast A, Goldsher D. Navigating the adult spine: bridging clinical practice and neuroradiology. Demos Medical Publishing; 2006.
15. Epstein NE, Maldonado VC, Cusick JF. Symptomatic lumbar spinal stenosis. Surg Neurol. 1998 Jul;50(1):3-10. doi: 10.1016/s0090-3019(98)00022-6. PMID: 9657486.
16. Sorokovikov VA, Gorbunov AV, Koshkareva ZV, Bryukhanov VG, Pozdeeva NA. [Classifications of vertebral canal stenosis in lumbar section of spine (literature review)]. Acta Biomedica Scientifica. 2010;(2(72)):243-247. Russian. https://elibrary. ru/item.asp?id=13618128.
17. Epstein NE. Lumbar spinal stenosis. In: Winn HR., ed. Youmans Neurological Surgery. Elsevier Health Sciences; 2011. p. 2923-2935.
18. Battié MC, Videman T, Levälahti E, Gill K, Kaprio J. Genetic and environmental effects on disc degeneration by
phenotype and spinal level: a multivariate twin study. Spine (Phila Pa 1976). 2008 Dec 1;33(25):2801-8. doi: 10.1097/ BRS.0b013e31818043b7. PMID: 19050586.
19. Pedachenko EG, Polishchuk ME, Slynko EI, Honda OM, Khizhnyak MV. [Diagnosis and surgical treatment of discogenic neurocompression syndromes of the spine]. Kyiv: VIK-PRINT LLC; 2014. Ukrainian.
20. Raj PP. Intervertebral disc: anatomy-physiology-pathophysiology-treatment. Pain Pract. 2008 Jan-Feb;8(1):18-44. doi: 10.1111/j.1533-2500.2007.00171.x. PMID: 18211591.
21. Gitun T, Kleshnina O. Osteochondrosis. Moscow: LitRes; 2018.
22. Lee SY, Kim TH, Oh JK, Lee SJ, Park MS. Lumbar Stenosis: A Recent Update by Review of Literatu re. Asian Spine J. 2015 Oct;9(5):818-28. doi: 10.4184/asj.2015.9.5.818. PMID: 26435805; PMCID: PMC4591458.
23. Byvaltsev V, Shepelev V, Nikiforov S, Kalinin A. [Isolated and combined degenerative tandem cervical and lumbar spinal stenoses: Literature review]. Hirurgia pozvonocnika. 2016 May 25;13(2):52-61. doi: 10.14531/ss2016.2.52-61.
24. Dolzhenko D, Zharikova E, Nazarenko N, Remnev A, Okladnikov G. [Surgical treatment of patients with intervertebral disc herniations combined with epidural varicose veins]. Hirurgia pozvonocnika. 2012 Sep 13;(3):57-62. Russian. doi: 10.14531/ss2012.3.57-62.
25. Kalff R, Ewald C, Waschke A, Gobisch L, Hopf C. Degenerative lumbar spinal stenosis in older people: current treatment options. Dtsch Arztebl Int. 2013 Sep;110(37):613-23; quiz 624. doi: 10.3238/arztebl.2013.0613. PMID: 24078855; PMCID: PMC3784039.
26. Amundsen T, Weber H, Lilleas F, Nordal HJ, Abdelnoor M, Magnaes B. Lumbar spinal stenosis. Clinical and radiologic features. Spine (Phila Pa 1976). 1995 May 15;20(10):1178-86. doi: 10.1097/00007632-199505150-00013. PMID: 7638662.
27. Zozulya YA, Slynko EI. [Surgical interventions for stenosis of the lumbar spine]. In: Zozulya YA, Pedachenko EG, Slynko EI. [Surgical treatment of neurocompression lumbosacral pain syndromes]. Kiev: UIPK «Exob»; 2006. P. 213-236. Russian.
28. Blaauw G, Braakman R, Gelpke GJ, Singh R. Changes in radicular function following low-back surgery. J Neurosurg. 1988 Nov;69(5):649-52. doi: 10.3171/jns.1988.69.5.0649. PMID: 3183727.
29. Nuraliyev KA. [The connection between clinical manifestations and pathomorphological changes for lumbar spine osteochondrosis (Review of literature)]. Genij Ortopedii. 2010;(1):147-151. Russian. https://elibrary.ru/ item.asp?id=13121142
30. Rainville J, Lopez E. Comparison of radicular symptoms caused by lumbar disc herniation and lumbar spinal stenosis in the elderly. Spine (Phila Pa 1976). 2013 Jul 1;38(15):1282-7. doi: 10.1097/BRS.0b013e31828f463e. PMID: 23462576.
31. Jonsson B, Stromqvist B. Symptoms and signs in degeneration of the lumbar spine. A prospective, consecutive study of 300 operated patients. J Bone Joint Surg Br. 1993 May;75(3):381-5. PMID: 8496204. doi: 10.1302/0301-620x.75b3.8496204.
32. Konno S, Hayashino Y, Fukuhara S, Kikuchi S, Kaneda K, Seichi A, Chiba K, Satomi K, Nagata K, Kawai S. Development of a clinical diagnosis support tool to identify patients with lumbar spinal stenosis. Eur Spine J. 2007 Nov;16(11):1951-7. doi: 10.1007/s00586-007-0402-2. PMID: 17549525; PMCID: PMC2223350.
33. Vroomen PC, de Krom MC, Wilmink JT, Kester AD, Knottnerus JA. Diagnostic value of history and physical examination in patients suspected of lumbosacral nerve root compression. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2002 May;72(5):630-4. doi: 10.1136/jnnp.72.5.630. PMID: 11971050; PMCID: PMC1737860.
34. Ahadov TA, Panov VO, Eikhhoff U. [Magnetic resonance imaging of the spinal cord and spine]. Moscow; 2000. Russian.
35. Wassenaar M, van Rijn RM, van Tulder MW, Verhagen AP, van der Windt DA, Koes BW, de Boer MR, Ginai AZ, Ostelo RW. Magnetic resonance imaging for diagnosing lumbar spinal pathology in adult patients with low back pain or sciatica: a diagnostic systematic review. Eur Spine J. 2012 Feb;21(2):220-7. doi: 10.1007/s00586-011-2019-8. PMID: 21922287; PMCID: PMC3265584.
36. Chernenko OA, Akhadov TA, Yakhno NN. [The ratio of clinical data and the results of magnetic resonance imaging for pain in the lower back]. Nevrologicheskiy zhurnal. 1996;(2):12-16. Russian.
37. Carrino JA, Lurie JD, Tosteson AN, Tosteson TD, Carragee EJ, Kaiser J, Grove MR, Blood E, Pearson LH, Weinstein JN, Herzog R. Lumbar spine: reliability of MR imaging findings. Radiology. 2009 Jan;250(1):161-70. doi: 10.1148/ radiol.2493071999. PMID: 18955509; PMCID: PMC2657480.
38. Cheung PWH, Fong HK, Wong CS, Cheung JPY. The influence of developmental spinal stenosis on the risk of re-operation on an adjacent segment after decompression-only surgery for lumbar spinal stenosis. Bone Joint J. 2019 Feb;101-B(2):154-161. doi: 10.1302/0301-620X.101B2.BJJ-2018-1136.R2. PMID: 30700115.
39. Isaenko AL, Polyshuk NE, Slinko EI. [Diagnostics and surgery of radiculomyelopathies in the lumbar spinal stenosis]. Ukrainian Neurosurgical journal. 2002;(3):66-71. Russian. http://theunj.org/article/view/92722.
40. Stafford MA, Peng P, Hill DA. Sciatica: a review of history, epidemiology, pathogenesis, and the role of epidural steroid injection in management. Br J Anaesth. 2007 Oct;99(4):461-73. doi: 10.1093/bja/aem238. PMID: 17704089.
41. Dandy WE. Loose cartilage from intervertebral disk simulating tumor of the spinal cord. Archives of Surgery. 1929 Oct 1;19(4):660-72. doi: 10.1001/ archsurg.1929.01150040096003.
42. Mixter WJ, Barr JS. Rupture of the intervertebral disc with involvement of the spinal canal. New England Journal of Medicine. 1934 Aug 2;211(5):210-5. doi: 10.1056/ NEJM193408022110506.
43. Truumees E. A history of lumbar disc herniation from Hippocrates to the 1990s. Clin Orthop Relat Res. 2015 Jun;473(6):1885-95. doi: 10.1007/s11999-014-3633-7. PMID: 24752913; PMCID: PMC4418987.
44. Castro Id, Santos DP, Christoph Dde H, Landeiro JA. The history of spinal surgery for disc disease: an illustrated timeline. Arq Neuropsiquiatr. 2005 Sep;63(3A):701-6. doi: 10.1590/s0004-282x2005000400030. PMID: 16172729.
45. Osterman H, Sund R, Seitsalo S, Keskimäki I. Risk of multiple reoperations after lumbar discectomy: a population-based study. Spine (Phila Pa 1976). 2003 Mar 15;28(6):621-7. doi: 10.1097/01.BRS.0000049908.15854.ED. PMID: 12642772.
46. Soliman J, Harvey A, Howes G, Seibly J, Dossey J, Nardone E. Limited microdiscectomy for lumbar disk herniation: a retrospective long-term outcome analysis. J Spinal Disord Tech. 2014 Feb;27(1):E8-E13. doi: 10.1097/ BSD.0b013e31828da8f1. PMID: 23563332.
47. Banczerowski P, Czigléczki G, Papp Z, Veres R, Rappaport HZ, Vajda J. Minimally invasive spine surgery: systematic review. Neurosurg Rev. 2015 Jan;38(1):11-26; discussion 26. doi: 10.1007/s10143-014-0565-3. PMID: 25199809.
48. Schlegel JD, Smith JA, Schleusener RL. Lumbar motion segment pathology adjacent to thoracolumbar, lumbar, and lumbosacral fusions. Spine (Phila Pa 1976). 1996 Apr 15;21(8):970-81. doi: 10.1097/00007632-199604150-00013. PMID: 8726202.
49. Shenkin HA, Hash CJ. Spondylolisthesis after multiple bilateral laminectomies and facetectomies for lumbar spondylosis. Follow-up review. J Neurosurg. 1979 Jan;50(1):45-7. doi: 10.3171/jns.1979.50.1.0045. PMID: 758378.
50. Katz JN, Lipson SJ, Larson MG, McInnes JM, Fossel AH, Liang MH. The outcome of decompressive laminectomy for degenerative lumbar stenosis. J Bone Joint Surg Am. 1991 Jul;73(6):809-16. PMID: 2071616. doi: 10.2106/00004623199173060-00003.
51. Wilste LL. Salvage of failed lumbar spinal stenosis surgery. In: Hopp E., ed. Spine: State of the artreviews. Philadelphia: Hanley & Belfus; 1987. P. 421-50.
52. Sa P, Marques P, Alpoim B, Rodrigues E, Félix A, Silva L, Leal M. Lumbar stenosis: clinical case. Rev Bras Ortop. 2014 May 3;49(4):405-8. doi: 10.1016/j.rboe.2014.04.014. PMID: 26229836; PMCID: PMC4511619.
53. Heo DH, Lee DC, Park CK. Comparative analysis of three types of minimally invasive decompressive surgery for lumbar central stenosis: biportal endoscopy, uniportal endoscopy, and microsurgery. Neurosurg Focus. 2019 May 1;46(5):E9. doi: 10.3171/2019.2.FOCUS197. PMID: 31042664.
54. Lee CW, Yoon KJ. The Usefulness of Percutaneous Endoscopic Technique in Multifocal Lumbar Pathology. Biomed Res Int. 2019 Jan 3;2019:9528102. doi: 10.1155/2019/9528102. PMID: 30719454; PMCID: PMC6335722.2
55. Ahn Y. Percutaneous endoscopic decompression for lumbar spinal stenosis. Expert Rev Med Devices. 2014 Nov;11(6):605-16. doi: 10.1586/17434440.2014.940314. PMID: 25033889.
56. Kim M, Kim HS, Oh SW, Adsul NM, Singh R, Kashlan ON, Noh JH, Jang IT, Oh SH. Evolution of Spinal Endoscopic Surgery. Neurospine. 2019 Mar;16(1):6-14. doi: 10.14245/ ns.1836322.161. PMID: 31618807; PMCID: PMC6449828.
57. Park JH, Jung JT, Lee SJ. How I do It: L5/S1 foraminal stenosis and far-lateral lumbar disc herniation with unilateral bi-portal endoscopy. Acta Neurochir (Wien). 2018 0ct;160(10):1899-1903. doi: 10.1007/s00701-018-3630-9. Epub 2018 Jul 31. PMID: 30066192.
58. Kambin P, Casey K, O'Brien E, Zhou L. Transforaminal arthroscopic decompression of lateral recess stenosis. J Neurosurg. 1996 Mar;84(3):462-7. doi: 10.3171/ jns.1996.84.3.0462. PMID: 8609559.
59. Choi DJ, Kim JE. Efficacy of Biportal Endoscopic Spine Surgery for Lumbar Spinal Stenosis. Clin Orthop Surg. 2019 Mar;11(1):82-88. doi: 10.4055/cios.2019.11.1.82. PMID: 30838111; PMCID: PMC6389528.
60. Sairyo K, Sakai T, Higashino K, Inoue M, Yasui N, Dezawa A. Complications of endoscopic lumbar decompression surgery. Minim Invasive Neurosurg. 2010 Aug;53(4):175-8. doi: 10.1055/s-0030-1262814. Epub 2010 Dec 3. PMID: 21132609.
61. Akshulakov SK, Kerimbaev TT, Aleinikov VG, Urunbaev EA, Kisaev EV, Sansyzbaev AB, Rogocheva EG. [Modern problems of surgical treatment of degenerative-dystrophic diseases of the spine]. Neurosurgery and Neurology of Kazakhstan. 2013;(1(30)):7-16. Russian. https://elibrary.ru/ item.asp?id=22626318
62. Bulatov A, Klimov V, Evsyukov A. [Surgical treatment of low grade spondylolisthesis: the modern state of the problem]. Hirurgiâ pozvonocnika. 2016 Sep 16;13(3):68-77. Russian. doi: 10.14531/ss2016.3.68-77.
63. Harms J, Rolinger H. Die operative Behandlung der Spondylolisthese durch dorsale Aufrichtung und ventrale Verblockung [A one-stager procedure in operative treatment of spondylolistheses: dorsal traction-reposition and anterior fusion (author's transl)]. Z Orthop Ihre Grenzgeb. 1982 May-Jun;120(3):343-7. German. doi: 10.1055/s-2008-1051624. PMID: 7113376.
64. Mazurenka AN. [Posterior lumbar interbody fusion utilizing titanium implants]. Medicinskie novosti. 2013;(7):36-41. Russian. https://elibrary.ru/item.asp?id=20257031
65. Barbagallo GM, Albanese V, Raich AL, Dettori JR, Sherry N, Balsano M. Lumbar Lateral Interbody Fusion (LLIF): Comparative Effectiveness and Safety versus PLIF/TLIF and Predictive Factors Affecting LLIF Outcome. Evid Based Spine Care J. 2014 Apr;5(1):28-37. doi: 10.1055/s-0034-1368670. PMID: 24715870; PMCID: PMC3969425.
66. Roy-Camille R, Roy-Camille M, Demeulenaere C. Ostéosynthèse du rachis dorsal, lombaire et lombo-sacré par plaques métalliques vissées dans les pédicules vertébraux et les apophyses articulaires [Osteosynthesis of dorsal, lumbar, and lumbosacral spine with metallic plates screwed into vertebral pedicles and articular apophyses]. Presse Med. 1970 Jun;78(32):1447-8. French. PMID: 4913929.
67. Makarevich SV. [Historical aspects of transpedicular fixation of the spine: literature review]. Hirurgiâ pozvonocnika. 2018 Dec 4;15(4):95-106. Russian. doi: 10.14531/2018.4.95-106.
68. Mattei TA, Fassett DR. Combined S-1 and S-2 sacral alar-iliac screws as a salvage technique for pelvic fixation after pseudarthrosis and lumbosacropelvic instability: technical note. J Neurosurg Spine. 2013 Sep;19(3):321-30. doi: 10.3171/2013.5.SPINE121118. PMID: 23808582.
69. Lykissas MG, Jain VV, Nathan ST, Pawar V, Eismann EA, Sturm PF, Crawford AH. Mid- to long-term outcomes in adolescent idiopathic scoliosis after instrumented posterior spinal fusion: a meta-analysis. Spine (Phila Pa 1976). 2013 Jan 15;38(2):E113-9. doi: 10.1097/BRS.0b013e31827ae3d0. PMID: 23124268.
70. Khizhnyak MV, Priymak EV. [Results of surgical treatment in patients, suffering intervertebral disc hernia, using lumbar microdiscectomy, using interostial stabilization]. Klinicheskaia khirurgiia. 2017 Jul 6(4):43-45. Russian. https://hirurgiya.com.ua/index.php/journal/article/view/85
71. Senegas J. La ligamentoplastie intervertébrale, alternative à l'arthrodèse dans le traitement des instabilités dégénératives [Surgery of the intervertebral ligaments, alternative to arthrodesis in the treatment of degenerative instabilities]. Acta Orthop Belg. 1991;57 Suppl 1:221-6. French. PMID: 1927344.
72. Gorbatyuk KI, Olkhov VM, Kirichenko VV, Maystruk DS, Lemeshov OS. [Comparison of clinical outcomes of open and minimally invasive decompression and stabilization at stenosis of the lumbar spine]. Ukrainian Neurosurgical Journal. 2018;(1):35-40. Russian. doi: 10.25305/unj.90415.
73. Mohi Eldin MM, Hassan AS. Percutaneous Transpedicular Fixation: Technical tips and Pitfalls of Sextant and Pathfinder Systems. Asian Spine J. 2016 Feb;10(1):111-22. doi: 10.4184/ asj.2016.10.1.111. PMID: 26949466; PMCID: PMC4764522.
