CC BY
15
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2013. - Вип. 23.1
1нц1 вшжджали за кордон з метою в1дпочинку та спортивно-оздоровчою метою. На другому мющ - дшовий туризм та найменший вщсоток мае спещаль зований туризм та шш1 по!здки (рис. 4).
Дозе! для в1д починок спортнвно-оздоровчий туризм, 70 /Пкування, 13 СпешалЬованнйтурнзм, 2 1нше, 1 Дулова, 14
Рис. 4. Розподт органЬованих вигзних туристiв за метою вiдвiдання
Якщо говорити про внутршнш туризм, то можна сказати, що в 2011 р. суб'екти туристично! д1яльност1 обслужили близько 700 тис. турист1в. Найбшьша кшьюсть внутршшх турист1в обслуговувалась у м. Киев1, АР Крим, м. Севастополе Херсонськш та Донецькш областях. Льв1вська область посша 9 м1сце за кшьюстю внутршшх турислв (рис. 5).
Рис. 5. Ктьтсть внутршнЫ туристiв
Значним поштовхом для розвитку туризму в Укра!т стало проведення чемшонату Свропи з футболу "Свро-2012". За даними Украшсько! митнищ, шд час проведення чемшонату кордон Украши перетнуло понад 8 млн гро-мадян та майже 2 млн транспортних засоб1в, оформлено та пропущено бшь-ше 1300 оргашзованих груп вбол1вальниюв. У туристично-шформацшному центр1 м. Львова кшьюсть турист1в у липш 2012 р. зросла на 25 %. Наявний природний 1 культурний та набутий шд час шдготовки до футбольного чемшонату шфраструктурний потенщал виводить Украшу на новий р1вень розвитку туристично! шдустри. Основними проблемами розвитку туризму в Ук-ра1т е: неефективне та неращональне використання природних ресурЫв, вщ-сутшсть ч1тко! стратегИ розвитку та регулювання шдустри туризму, недос-татньо розвинена шфраструктура, низький р1вень якост надання туристич-них послуг тощо.
Серед найважливших шлях1в виршення цих проблем е оптим1защя державно! туристично! пол1тики, розвиток туристично! шфраструктури у ме-реж1 м1жнародних транспортних коридор1в, шдвищення якост надання вгг-чизняних туристичних послуг до европейського р1вня, удосконалення старих туристичних маршрут1в { розроблення на !х основ1 нових, впровадження ш-новацш у туризм^ формування позитивного туристичного 1мщжу держави.
Стратепчною метою розвитку туризму в Укра1т е створення конку-рентоспроможного на внутршньому та свгговому ринках нащонального туристичного продукту, розширення внутршнього та збшьшення обсяпв в'!з-ного туризму, забезпечення на цш основ1 комплексного розвитку курортних
тepитopiй та тypиcтичниx цeнтpiв з ypaxyвaнням coцiaльнo-eкoнoмiчниx ime-peciв ïx нaceлeння, збepeжeння та вiднoвлeння пpиpoдниx тepитopiй та icro-pикo-кyльтypнoï cпaдщини [3]. Оcнoвними пpiopитeтними нaпpямaми дep-жaвнoï голиики Укpaïни в гaлyзi тypизмy e:
• yдocкoнaлeння пpaвoвиx зacaд peгyлювaння вiднocин y гaлyзi тypизмy;
• зaбeзпeчeння cтaнoвлeння тypизмy як виcoкopeнтaбeльнoï гaлyзi eкoнoмiки
У^аши, зaoxoчeння нaцioнaльниx та iнoзeмниx ^ecra^n;
• poзвитoк в'ïзнoгo та внyтpiшньoгo '^roHy;
• poзшиpeння мiжнapoднoгo cпiвpoбiтництвa;
• yтвepджeння У^аши на cвiтoвoмy тypиcтичнoмy pHmy;
• cтвopeння cпpиятливиx для poзвиткy тypизмy умюв;
• зaбeзпeчeння дocтyпнocтi тypизмy для вcix гpoмaдян У^аши [2].
З мeтoю poзвиткy cпopтивнoï, тypиcтичнoï та тpaнcпopтнoï iнфpac-тpyктypи Кaбiнeтoм Miнicтpiв Укpaïни зaтвepджeнo дepжaвнy цiльoвy отщ-aльнy пpoгpaмy на 2011-2022 pp. Оcнoвними завданнями ща пpoгpaми e: cтвopeння cyчacнoï cпopтивнoï, тypиcтичнoï та тpaнcпopтнoï iнфpacтpyктypи для poзвиткy в Укpaïнi тypизмy cвiтoвoгo piвня, а тaкoж збiльшeння oбcягy вaлютниx нaдxoджeнь за paxyнoк cтвopeння cпpиятливиx yмoв для poзвиткy тypиcтичнoï iндycтpiï [4].
Biдпoвiднo дo чиннoгo зaкoнoдaвcтвa У^аши, poзpoблeнo ^oe^ Дepжaвнoï цiльoвoï пpoгpaми poзвиткy тypизмy i кypopтiв на 2011-2015 pp. Пpoгpaмy poзpoблeнo з мeтoю yдocкoнaлeння дepжaвнoï пoлiтики y cфepi ту-pизмy i дiяльнocтi ^pop™, oптимiзaцiï викopиcтaння тypиcтичниx pecypciв дepжaви, фopмyвaння кoнкypeнтocпpoмoжнoгo нaцioнaльнoгo тypиcтичнoгo пpoдyктy. Вна^^к peaлiзaцiï завдань цieï пpoгpaми oчiкyeтьcя зpocтaння пoтoкy внyтpiшнix тypиcтiв на 10 % щopiчнo, в'ïзниx тypиcтiв - на 2 млн ocí6, збiльшeння oбcягiв нaдaниx тypиcтичниx пocлyг дo 150 млpд гpн [4].
Висновки i перспективи подальших розввдок. Пepcпeктивнicть poз-витку тypизмy як гaлyзi нapoднoгo гocпoдapcтвa пiдтвepджyeтьcя вшма ^or-нoзними даними cвiтoвoï тypиcтичнoï opгaнiзaцiï, вiдпoвiднo дo якиx тypизм cтaнe нaйвaжливiшoю pyшiйнoю cилoю cвiтoвoгo poзвиткy. У зв'язку з цим вишкий peйтинг дepжaви в poзвиткy цieï гaлyзi - цe œ тiльки вeликий пoтeн-цiaл акумуляцп фiнaнcoвиx pecypciв, а й мiжнapoдний aвтopитeт i cфepa впли-ву в глoбaльнoмy cepeдoвищi. Пoдaльшi дocлiджeння дoцiльнo пpoвoдити y нaпpямкy oкpecлeння пepcпeктив poзвиткy тypиcтичнoгo бiзнecy У^аши.
Лiтepaтypa
1. Бaкypoвa Г.В. Оцшка peкpeaцiйнoï пpивaбливocтi peгioнy / Г.В. Бaкypoвa, Д.В. 04epe-тш // Збipник нayкoвиx пpaць Днiпpoпeтpoвcькoгo ДНУ. - У 3-ox т. - Днiпpoпeтpoвcьк : Вид-вo Днiпpoпeтpoвcькoгo ДНУ. - 2002. - Т. 3, вип. 183. - С. 617-622.
2. Mara^ra M.R Тypиcтичний бiзнec: тeopiя та ^аивка : пiдpyчник / M.П. Maльcькa, В.В. Хyдo. - К. : ^mp навч. лiт-pи, 2012. - 368 c.
3. Оклaндep M.A. Пpoблeми фopмyвaння мapкeтингoвoï cиcтeми ^аши : мoнoгpaфiя / M.A. O^aTOep. - К. : Bид-вo "Наук. думка", 2007. - 250 c.
4. ^oe^r ^к^пци дepжaвнoï цiльoвoï пpoгpaми poзвиткy тypизмy i ^poprá на 2011-2015 poки. [Елeктpoнний pecypc]. - Дocтyпний з http://www.tourism.gov.ua.
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2013. - Вип. 23.1
Савицкая О.П., Савицкая Н.В. Современные тенденции развития туристического бизнеса в Украине
Исследованы современные тенденции развития туризма в Украине. Определены стратегические приоритеты развития туристического бизнеса. Охарактеризованы основные проблемы развития туризма в Украине. Выделены приоритетные направления государственной политики в области туризма, обоснованы перспективные направления развития туристического бизнеса в Украине.
Ключевые слова: туризм, туристические услуги, привлекательность, оценка, туристические потоки, туристический потенциал.
Savitska O.PSavitskaN.V. Modern trends in tourism business in Ukraine
The article examines the current trends of development of tourism in Ukraine. The strategic priorities of tourism. The basic problems of tourism in Ukraine. Dedicated priorities of the state policy in the field of tourism, the promising directions of development of tourism business in Ukraine.
Keywords: tourism, tourism services, attraction, assessment, tourist flows, tourism potential.
УДК 630*116(477.85) Астр. В.М. Яковишин; проф. В.Ю. Юхновський,
д-р с.-г наук - НУ бюресурав i природокористування Украти, м. КиОв
Х1М1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ГРУНТ1В В УМОВАХ ПОТЕНЦШНО1 ЕРОЗ1ЙНО1 НЕБЕЗПЕКИ
Дослщжено основш хiмiчнi показники та склад обмшного комплексу люового Грунту. Виявлено, що вмют гумусу в Грунтах шд люовими насадженнями був у се-редньому вдвiчi бшьший, шж на контрольних дшянках на агрофонах. Найвищих зна-чень цей показник досяг шд змшаними насадженнями з перевагою в складi бука сового.
Ключовг слова: хiмiчнi властивос™, ерозшна небезпека, Грунтовий вбирний комплекс, гумус, дисперсшний анатз, склад насадження.
Одним iз факторiв ерозшнс^ небезпеки прояву ерозшних процешв е ^m^i умови територп. Стшюсть Грунту до ерозп залежить вщ багатьох його характеристик: фiзичних, фiзико-хiмiчних, хiмiчних, водно-фiзичних то-що. За М.М. Заславським [5], протиерозшна стшюсть визначаеться двома групами факторiв. До першоï групи факторiв вщносять: тип, пiдтип i вид Грунту (фракцшний склад, вмiст гумусу, карбонапв, пiвтораокислiв, силжа-тiв, катiонiв у вбирному комплексi). Другу групу факторiв утворюють еродо-ванiсть Грунту, його здатшсть до структуроутворення, щiльнiсть, вологють, глибина промерзання i танення, вмют i розмщення кореневих систем i тс-ляжнивних решток, тобто ri фактори, якi змiнюються залежно вщ сезонного циклу i господарського використання Грунпв.
Обмiннi катiони впливають на поверхневi властивостi Грунтових час-ток, тому протиерозшна стшюсть Грунпв також залежить вщ складу i вмюту в них обмiнних катiонiв [4, 6]. Насичешсть Грунтового вбирного комплексу (ГВК) iонами натрiю призводить до сильного диспергування Грунтового роз-чину, внаслiдок чого рiзко знижуеться протиерозшна стшюсть Грунту [9]. У кислих (насичених Н+) i засолених (насичених Na+), до того ж слабогумусова-них Грунтах протиерозшна стшюсть також знижуеться [3].
Нестiйкi агрегати розмочуються i розсiюються у вод^ або ж розпада-ються на окремi складовi частини пiд ударами дощових крапель. Мул закупо-рюе пори нижчих шарiв, водо- та повпропроникнють Грунту рiзко зни-жуеться, що й призводить до штенсифжацп ерозiйних процесiв.
Мета досл1дження - визначення хiмiчних властивостей i складу об-мiнного комплексу Грунту буково-ялицевих насаджень для оцiнювання 1х впливу на формування потенцшно! ерозшно! небезпеки.
Матер1ал 1 методика досл1джень. Польовий матерiал зiбрано на 27 тимчасових пробних площах, закладених у буково-ялицевих люових еко-системах буковинсько1 частини Передкарпаття i на трьох контрольних нев-критих лiсовою рослиннiстю дшянках. Пробнi площi закладали за загальноп-рийнятою у лiсовiй таксацп методикою i пiдбирали за принципами: розмь щення на схилi (вершина, середня частина, нижня частина); склад насаджен-ня (чисте букове, змшане з перевагою бука люового, змiшане з перевагою ялищ бшо1); вiкова група насаджень (молодняки, середньовжов^ стиглi або пристигают). Контрольними дiлянками (Кь К2, К3) слугували рiзнi частини схилу, не врип лiсовою рослиннiстю. Детальт лiсiвничо-таксацiйнi показни-ки дослiджуваних на пробних площах насаджень представлено у публжацп [10]. Вмют гумусу в Грунт визначали за методом 1.В. Тюрiна для основних Грунтових рiзновидiв усiх генетичних горизонтiв Грунтового розрiзу [2].
Величина рН сольово1 витяжки умовно характеризуе кислотнiсть об-мшну. Активну реакцiю Грунту визначали електрометричним методом, а суму обмшних основ - за методом Каппена-Пльковща. Пдролггачну кислот -нiсть визначали за методом Каппена. Величина 11 дае поняття про загальний вмiст у Грунт поглинутих iонiв водню, що е показником насиченосп Грунту основами. Цю величину використовують для обчислення емносп поглинання кислих Грунтiв. Вмют рухомих сполук фосфору визначали за методом Юрса-нова, амонiйного азоту - за допомогою реактиву Несслера. Кшьюсть обмшних катюшв кальщю i магнiю визначали тригонометричним методом [2].
Результати дослщження. Накопичення хiмiчних елементiв i 1х сполук шд пологом лiсових насаджень мае сво1 особливостi, оскiльки на фiзико-хiмiчнi властивостi Грунтiв великий вплив мають такi фактори, як видовий склад насаджень, 1х вiкова структура, розмщення на схилi. Цей вплив е як прямим - через рослинний опад, видшення кореневих систем та ш., так i непрямим - через створення особливого мжрокшмату тд пологом (температур-ний режим, опади тощо) [8]. Основш показники хiмiчного аналiзу Грунту та склад хiмiчних елементiв у люових Грунтах регюну дослiджень наведено в табл. 1. Зразки Грунту вщбирали на тимчасових пробних площах та контрольних дшянках агрофону. Хiмiчний аналiз Грунту проводили в лабораторп еко-логп деревних рослин НУБгП Укра1ни за методиками, описаними вище.
Зразки дослiджуваних Грунтiв мали дуже кислу, кислу i слабкокислу реакщю. Значення рН водного коливалося вщ 4,0 до 6,2. 1стотний вплив породного складу на кислотнють Грунту не простежуеться, але варто зазначити загальний влив люових насаджень на тдкислення Грунтiв, порiвняно з контрольними дiлянками, реакщя яких була найближче до нейтрально!. Пдроль
2
р+
43
К н о са о
-3
са о\ К 43 К о
о о н чз
И тз
> и
(-. о
¥ П
О ¡2 а Й
о «
о
тЗ
Р
О 43 К
из
т
а о н о к и
о х а р
К 43
* Я
* 1 О §
СЛ н
2 а
к о Й о
Й к
Й о ►ч
о
43 »
В к о к
5 Я 2
а
Й
о «
£ ^ 2 8
►ч
а са а о
5 § § £
а т
са са р
а
а §
2 р
а о
14 а
2 м
о X й
а ш
а о ^
>-■ а > 8
I—- ^
то н а
Р н
О | р д,
¥ о
43
о й
43
а н а о
й р
О!
о
8 2
5
о 01
а ^
к „
к ш
2 о
са >н
3 о
3. са
Л й' р
а л н ^ а -V а а
00 из
р ь4
а р л са а о о н
3
Й о о
а а
^ о' « н
-3 64 ^ л Е5 3
о а
§ 3 §
а с4 В и Э ^
^ I
с*- 43
а
Е р а и
О' в
Н ¡2 ч ара
о н В § 53 о
о ^
а ^
о н
Я са
о о
3
а а
х «
Й *
С о
§ 8 в.й
У й о Я
« о
2 са а р О к
са й 5
а а
а 9 р
^ ль
О 43 о
о 2 5 Н §
Щ Й
а
са
о 43 о К
й. з
и Л я К Ё.Й
а
? а
V о
е
н
гс р м § - Р о а й
а
н са р я а н 2: «
п> и
^ 3 р ^ о 3 ®
к Й ^ я
н о 3 Й |
^ а а в
о
§ й Н Р § § й о р.
н
о а д
Я ^ 2 ° « о а
? ^ а
»г?
»т-н ГС
а »= В 3
о и ^ й'
►в* а
^тЗ о а а
^ а
« ^
а с4 о' в
3 ГС
СН ^
в д
й ^
о а н
Э. 5'
я 21 § §
«—< из
о ^ « ^
Л Й
о
Й >ТЗ О р
$ Ш
о а а
о
й
й
О щ Л I
5 ^ о 00 4^ и) 00 и) - Номер зразка
о о о о о о о о о о о о о о о о о о
о о о о о о о о о о о о о о о о о о 1 оризонт, см
% 4^ С\ о 4^ Хо "(Л "(Л % "(Л % V 4^ Хо 4^ Хо водне
00 4^ о и) V о и) "а\ и) "а\ и) ю и) ю и) 00 и) 00 и) ю и) ю и) и) сольове к
о о о ъ о 00 ю о 00 о о о С\ о 00 о о о ^ о о ю о о ю о ю о С\ 00 о ^ о пдролгшчна, мт-екв-100 г"1 « а Л 8 Ч й
о 00 ъ С\ V 00 V и) 00 о и) о о С\ о о % С\ о 00 сума обмш-них основ, мг-екв-100 г"1 ^ ° II £
о С\ о и) о ю V о ю о 4^ С\ и) о о и) ^ С\ и) ю ъ и) о о С\ С\ 00 00 ^ о Смкють поглинан-ня, мг-екв-100 г"1
ю ю 00 ю ^ 00 00 00 о и) о 00 ю 00 Ступшь насиче-
^ ^ и) и) 00 о 00 ност1 основами
о о "(Л о ю о о о С\ о 00 о о 00 ю о С\ о 00 о 00 о ^ о о о ^ о С\ о V о С\ 00 о С\ Гумус, %
_ _ _ _ _ азот ^ о >©*
00 00 00 штратний
^ и) ^ ю ^ и) о и) 00 ю ^ азот
и) а\ о и) и) а\ и) ю 4^ 00 и) и) а\ амоншний
и) 4^ 4^ и) 4^ 4^ 4^ 4^ 4^ ^ р2о5 о
С\ ю о ю и) ^ ^ ю 00 00 ^ ^ ю 00 ю ю 00 ^ ю ^ ю 00 ^ о 1
и) 4^ и) и) к2о щ
ю о 00 ю о о о <1 00 и) о 00 <1 о о о о ю о ю п
и) !-■ Са
о о о о о о о о о
_ _ _ _ _ _ о о о _ _ о _ _ _ Mg
о о о о о о о о о
р а.
н а
о с5 а
а « „ р К н.
н а
р §
из Н
^ а
ГС Л
а а
р р
>
© =
о
л
в
0 я
8 а а я а
1
„ + Й Л
1 й
о о ш ^
о са о
а о са а
а= «
й'
С4 «
о о н _
а
»ТЗ
а
са р
а
^ й
СЙ СО
^ 2
н 'ТЗ
а а
х
н
р й §"
р
а а л р
о о о
а о
о й §
са а
3
§ ^
а а Л н
О й р
Й 1
04
са ^
й м
Р нД
а м
са и а о
О и О! Р
нють i суму обмiнних основ вiдповiдно [1]. Сума обмшних основ - це загаль-на кшьюсть катюшв Ca2+, Mg2+, К+, Na+ , якi витiсняються з некарбонатних i незасолених Грунпв, яка визначаеться в мг-екв-100 г-1 Грунту. Для зразкiв Грунту, взятих на пробних площах, цей показник змшювався вщ 0,1 до 13,0 мг-екв-100 г-1 Грунту, що вщповщно характеризуе дуже низький та серед-нiй ступiнь. Виявлено, що на пробних площах, яю розмiщуються в нижнiй частинi схилу, сума обмшних основ мала значно бiльшi значення, порiвняно з iншими варiантами. Це свiдчить про те, що сполуки, в яких присутт щ кать они, вимиваються i осщають в нижнiй частинi схилiв, а отже може вщбувати-ся змив Грунту. Це також стосуеться i такого показника, як емнють поглинан-ня, який коливаеться в межах 1,01-13,88 мг-екв-100 г-1 Грунту.
Типи Грунпв у регют дослiджень належать до категорп Грунтiв нена-сичених основами, тобто сума ввiбраних основ у них менша, нiж мютюсть катiонного обмiну. На рiзних пробних площах вщсоток насиченостi Грунту основами становив вщ 8,1 до 99,7. Максимально насичений Грунт виявився на контрольны дшянщ агрофону, в нижнш частинi схилу. Реакцiя Грунту на цш дiлянцi найближча до нейтрально!. Пояснити це можна внесенням орга-шчних та мiнеральних добрив шд час сiльськогосподарського використання цих земель. Одшею з основних складових протиерозшно! стiйкостi Грунту е вмiст гумусу в ньому. Гумусом називають складний динамiчний комплекс органiчних високомолекулярних сполук кислотно! природи, яю утворилися внаслщок процесiв розкладу та гумiфiкацi! оргашчних решток i вступили у тюний взаемозв'язок з мiнеральними компонентами Грунту [1].
Гумус вдаграе важливу роль у процес Грунтоутворення, е показником родючосп Грунтiв, визначае такi властивосп Грунту, як буфернiсть, вбирна здатнють, бiохiмiчна активнiсть. Високий вмiст гумусу в Грунт робить його стшким до ущiльнення сiльськогосподарськими та люогосподарськими машинами i знаряддями, захищае вiд водно! ерозi! та дефляцн. Для виявлення значущостi впливу факторiв на вмiст гумусу в Грунт за допомогою пакету програм Microsoft Excel проведено двофакторний дисперсшний аналiз iз пов-тореннями (табл. 2).
Табл. 2. Вплив насаджень на eMicm гумусу в iptyiuiii
Дисперсшний анал1з
Джерело вар1ац1! SS df MS F P значення F критичне
1. Мгсце розташування 0,0163 2 0,0081 0,4008 0,6756 3,5546
2. Породний склад 0,2701 2 0,1351 6,6525 0,0069 3,5546
Взаемод1я 1 i 2 0,1264 4 0,0316 1,5560 0,2288 2,9277
Внутршньо 0,3655 18 0,0203
Всього 0,7783 26
Проаналiзувавши отримаш значення критерт Фiшера, встановлено, що за умови врахування таких факторiв, як мюце розташування npo6roï пло-щi на схилi та породний склад насадження, значущого piBM набув тiльки показник породного складу. Внаслщок проведення дисперсiйного аналiзу також виявлено, що клас вжу не значно впливае на вмют гумусу в Грунт. Найбшь-
