CC BY
21ЗАЛЕЖН1СТЬ СТАРШОКЛАСНИК1В В1Д СОЩАЛЬНИХ МЕРЕЖ ТА ТЕНДЕНЦП СОЩАЛЬНО-ПЕДАГОГШНО! ПРОФ1ЛАКТИКИ
Потьомкна Н.
астрантка, Харювсъка державна академiя культури
м. Харюв, Украша
HIGH SCHOOL STUDENTS' ADDICTION FROM SOCIAL NETWORKS AND SOCIAL-PEDAGOGICAL PREVENTION TENDENCIES
Potomkina N.
PhD student, Kharkiv State Academy of Culture
Kharkiv, Ukraine ORCID ID 0000-0002-4269-3824
Анотащя
В умовах единого глобального шформацшного простору з кожним днем технологи масово! комушка-ци все б№ше набувають якостей шновацшносп, проникаючи в yci сфери життедiяльносri суспiльства таким чином, що кожна людина, а особливо молоде поколшня, не уявляе свого життя без них. Ввдтак, старшокласники в середньому витрачають до семи годин на день, перебуваючи в 1нтернеп (соцiальнi мереж!, мyльтирольовi при, iнформацiйний серфiнг та iн.), що, як наслвдок, призводить до !х патолопчно! залежностi вiд нього. У цш статтi yзагальненi данi бшьшосп зарyбiжних досл1джень i деякий вггчизняний досввд щодо проблеми Iнтернет-залежностi й пов'язаних i3 нею рiзноманiтних факторiв психологiчного, фiзичного та соцiального характеру. А також, окремо видшеш важливi соцiальнi риси особистостi старшо-класнишв, як1 мають прояв у частих користyвачiв i можуть слугувати як каталiзатори для розвитку залеж-носп вiд соцiальних мереж. Окрiм цього, вщзначено, що соцiальнi якостi й сощальш умови схильних до залежносп ввд соцiальних мереж старшокласник1в, ввдповвдно до соцiально-виховного п1дходу до соща-льно-педагопчно! профiлактики, яка полягае в зменшенш негативного й пiдсиленнi позитивного впливу зовнiшнiх факторiв i рис особистосл, можуть слугувати як захисний мехашзм для створення шформацш-ного iмyнiтетy до залежностi вiд сощальних мереж.
Abstract
In the context of a single global information space, mass communication technologies are acquiring more and more innovative feature day to day, penetrating in all spheres of society, that everyone, especially younger generation, cannot imagine their lives without them. Thus, high school students spend on average up to seven hours per day surfing the Internet (social networks, multiplayer games, information surfing, etc.), that leads to their pathological dependence. Most foreign researches data and local experience on the problem of Internet addiction and related factors of psychological, physical and social nature are summarized herewith. In the meantime, important social traits of high school students, which are manifested in frequent users and can act as catalysts for the development of dependence on social networks, are pointed out. In addition, it is noted that the social features and social conditions of the dependent on social networks high school students, in accordance with the social-educational approach to social-pedagogical prevention, which is to reduce the negative and enhance the positive influence of external factors and personal features, can serve as defense activity for creating information immunity to social networks dependence.
Ключов1 слова: старшокласники, кiберсоцiалiзацiя, 1нтернет-залежшсть, залежнють ввд сощальних мереж, тенденцп сощально-педагопчно! профшактики.
Keywords: high school students', cyber socialization, Internet addiction, dependence on social networks, social-pedagogical prevention tendencies
Постановка проблеми. Напришнщ 1980-х ро-шв ХХ сторiччя в кранах Схщноазшських ти^в, Захвдно! £вропи й США 1нтернет був доступним лише для великих компанш, окремих тдприемств, приватних шкш, бiблiотек i для обмеженого кола персональних користувачiв комп'ютерiв. Одначе, сьогодш мало не кожна родина мае по три-п'ять гаджепв (смартфони, смарт-годинники, планшети, ноутбуки, лептопи та ш.) iз ввдкритим доступом до 1нтернету. Подiбна тенденщя характерна й для украшського суспшьства, яке намагаеться кроку-вати в ногу iз захiдними технологiями. Проте, не-зважаючи на всi переваги 1нтернету (оперативнiсть пошуку, розваги, моб№шсть спiлкування, доступ
до послуг та îh.), все бiльше визнаеться, що 1нтер-нет також може бути сшввщнесений 3i значними негативними наслщками (порушення прав конфще-нцiйностi, рiзноманiтнi кiберзлочини, мережевi атаки, pi3Hi види патологiчного захоплення 1нтер-нетом та iH.). Iнтернет-залежнiсть, яка може мати прояв залежносп вiд iгор чи подiбного штерактив-ного медiа-контенту (YouTube-блоги та iншi вщео-хостинги), шберсексуальна залежнiсть, залежнiсть вiд соцiальних мереж та iH. стосуються не лише здоров'я й добробуту, а й сощального функщону-вання молодо1 генераци в цiлому, а також ïï впливу на соцiальнi структури сустльства не тiльки на iH-дивщуальному рiвнi, а й на державному, репональ-
ному та, навиъ, глобальному. Таким чином, особливо важливого значения набувае дослщження за-лежностi саме старшокласнишв, як перспективно! частини молодого поколшня, яка сто!ть на важли-вому етапi життевого й професшного самовизна-чення, вiд соцiалъних мереж, як представляютъ собою суспшьство в мiнiатюрi. Вiдповiдно до цъого, проведений системний анатз наявно! зарубiжноi та вичизняно! теорп щодо проблеми залежностi стар-шокласник1в ввд сощальних мереж дае змогу пода-льшо! розробки сощально-педагопчно! теорп, спрямовано! на профшактику шюдливого впливу 1нтернету й сощальних мереж зокрема, на укра!нсь-ких старшокласник1в.
Метою статт е на пiдставi узагальнення зару-бгжно! та вичизняно! теорй' Iнтернет-залежностi виявити характернi соцiалънi особливостi залежно-сп старшокласник1в вiд соцiалъних мереж для об-грунтування тенденцiй сощально-педагопчно! про-фiлактики останньо!.
Методи досл1дження: анатз зарубiжних дже-рел iз питання; систематизацiя й узагальнення дос-вщу науковцiв iз проблеми Iнтернет-залежностi в цшому й залежностi вiд сощальних мереж зокрема; диференщащя та систематизащя загальних проявiв залежностi; виокремлення характерних соцiалъних ознак притаманних старшокласникам, залежним вiд соцiалъних мереж; прогнозування сощально-пе-дагопчно! профiлактики залежностi старшокласнишв вщ соцiалъних мереж.
Стушнь досл1дження. Особливостi сощаль-ного розвитку старшокласнишв в умовах глобатза-ци та шформатизацп представленi в окремих публь кацiях Н. Зигоурi (N. Zygouri), А. Карапетсаса (A. Karapetsas), К. Лi (C. Lee), А. Фопса (a. Fotis), Н. Максимовсько!, А. Рижаново! та iн. 1нтернет-за-лежнiстъ як психологiчна девiацiя та негативний прояв юберсоцiалiзацi! широко дослвджена К. Бiер-дом (K. Beard), А. Вейнштейном (А. Weinstein), Х. Гор (H. Gore), М. ^ффпсом (M. Griffiths), Р. Девюом (R. Davis), Д. Кус (D. Kuss), К. Морюон (C. Morrison), М. Орзак (M. Orzack), К. Янг (K. Young) та iн., як узагальнили й обгрунтували медико-психологiчну сутшсть, види та специфiчнi прояви залежносп вiд 1нтернету. Науковi кроки в бшьш детальному аналiзi залежностi молодого поколшня вщ соцiалъних мереж зроблеш М. Грiффiт-сом (M. Griffiths), Т. Раяном (T. Ryan), А. Шортером (A. Shorter) та ш, а в дослвдженнях вичизняних на-уковцiв К. Коломiйця та В. Лютого це питання ви-свгглено в контекстi специфiчноi площини для реа-лiзацii власних дослщницьких потреб. Сощально-педагогiчний пiдхiд (з огляду соцiалъно-виховноi парадигми) воображений у роботах О. Бшик, М. Максимовського, Н. Максимовсько1, А. Рижаново!, А. Тадаевоi, С. Харченко, О. Хендрик та iн. Од-нак, наявного матерiалу щодо специфiки негативного сощального впливу соцiалъних мереж на старшокласнишв недостатньо, що, власне, й актуатзуе дане дослщження.
Виклад основного матерiалу. Юнацький вш охоплюе перiод 15-18 рокiв та, вщповвдно до укра-!нського законодавства, припадае на час навчання в
старшш школ^ що, на нашу думку, видаеться най-б№ш значущим i вагомим для розвитку сощального суб'екта в умовах перехвдного ввд iндустрiаль-ного до шформацшного суспiльства перiод. Окрiм безумовного с^мкого бiологiчного (завершення статевого розвитку та набуття статево! зрiлостi), когнитивного (формування дослвдницьких поглядiв та аналгтичного мислення стосовно явищ навколиш-ньо! дiйсностi) та психiчного (формування цшс-ного образу iдентичностi, прагнення до незалежно-стi й особиспсного самовизначення) розвитку, най-бiльше значення для нас представляють змiни саме сощального характеру (усвщомлення власних сощальних щншсних орiентацiй, зростання сощально! активностi та вiдповiдальностi, професiйне самовизначення, защкавлення в дружньо-романтичних стосунках, розширення свiтогляду через прагнення до нових вражень i подорожей тощо). Подiбнi ви-дозмiни е особливостями прояву юнаками та дiвча-тами наслвдшв соцiалiзацii, яку ми, вщповщно до визначення А. Рижаново!, схильш розглядати як «процес соцiального становлення, розвитку й само-реалiзацii' через засвоення (адаптащю), ввдтворення (iнтеграцiю), удосконалення (iндивiдуалiзацiю) со-цiальним суб'ектом культури соцiуму в процесi стихiйного й цшеспрямованого залучення до сис-теми нових сощальних зв'язшв...» [8, с.20-21]. Сут-нiсть i специфiчнi характеристики традицшно! со-цiалiзацii е широко дослвдженими, однак не слiд п1-норувати загальнi тенденцп в трансформацй' цього процесу в умовах шформацшного сустльства. Вiд так, iз розвитком шформацшно-комушкативних те-хнологiй (радiо, телебачення, 1нтернет тощо) i набуття ними якостей штерактивносп, актуалiзувався процес медiасоцiалiзацii, який О. Петрунько розу-мiе як «соцiалiзацiю у сферi впливу аудiовiзуальних медiа, коли медiа стають значно потужнiшим агентом сощатзацд, нж традицiйнi соцiалiзацiйнi ш-ститути» [7]. Погоджуючись з автором зауважимо, що, у зв'язку з домшуванням 1нтернету, через його здатшсть надавати доступ до кiберпростору, який став невщ'емним атрибутом сучасного сустльства, а зокрема в житп молодого поколшня, вщбулося вь докремлення процесу кiберсоцiалiзацi!. Дана кате-горiя, вщповщно до обгрунтовано! А. Рижановою сощально-виховною парадигмою соцiально! педа-гогiки, мае аналопчш до традицiйно! соцiалiзацii етапи яшсних соцiальних перетворень особистостi, яш автор визначае у сво!х наукових роздумах [9]. Погоджуючись з науковцем, тдкреслимо, що утво-рена в результата вiртуальна соцiалiзованiсть безпо-середньо впливае не тiльки на загальну соцiалiзова-нiсть соцiального суб'екта, а й сприяе !х взаемному збагаченню, за умов орiентацi! на загальнолюдськ цiнностi (здоров'я, щирiсть, кохання та ш.) й соща-льнi прюритети (мир, добробут, благодiйнiсть та ш.) в суспiльствi в цiлому.
К. Бiерд, Н. Зигоурi, А. Карапетсас та А. Фотю ввдзначають ряд особливостей, якi зумовленi вико-ристанням 1нтернету й мають безумовнi переваги для життя старшокласникiв сьогоднi: обмш вдеями в единому iнформацiйному вiртуальному просторi;
створення й тдтримка соцiальних стосуншв без фь зичних обмежень (час, npocTip, кордони та iH.); HOBi освггш можливостi (веб-сайти для моделювання шк1льних лабоpатоpiй надають учням можливють спiлкуватися в рамках вipтуального дослщження); мiжкультуpна взаeмодiя; можливiсть проявляти себе як експерт у вipтуальному пpостоpi й докою в комп'ютеpнiй справ та iн. Однак, автори не запере-чують i негативних аспекпв к1берпростору: сумш-вна надiйнiсть онлайн-платформ i ризик порушення прав конфвденцшностц iнфоpмацiйний бруд (пор-ногpафiчний матеpiал, сумнiвний контент, фейковi новини та ш.); анонiмнiсть коpистувачiв i створення «псевдоособистостей» (коли «Я^ртуальне» не вщповщае «Я-реальному») та iн. [11; 12; 13]. По-дiбнi прояви, з якими може стикнутися ще не сфор-мованi психiка й характер молодо! особи, як насль док, призводять до погipшення взаемоввдносин iз членами родини, втрати навичок реального спшку-вання, сексуально-психiчних розлащв, piзноманiт-них видiв Iнтеpнет-залежностi.
Вперше «залежнiсть ввд 1нтернету» як поняття, було запропоноване А. Голдбергом (I. Goldberg) [2020], однак наукового обгрунтування йому на-дала психолог К. Янг, визначивши його як «патоло-гiчний або нав'язливий потяг до 1нтернету, зумов-лений витрачанням надмipно! кiлькостi часу у вip-туальнш pеальностi» [22]. Науковець також видшила п'ять основних видiв залежностей, вщпо-вiдно до домiнуючих видiв дiяльностi у Мереж1: за-хоплення азартними ^ами (гемблiнг) й шопiнгом; безщльний сеpфiнг в Iнтеpнетi; iгpова залежшсть (мультиpольовi багатокористувацьш iгpи в онлайн-pежимi); тяжiння до к1берсексу (сексуальш девiацil, як1 мають pеалiзацiю в мережевих спшьнотах i на «сайтах для дорослих»); залежнiсть ввд сощальних мереж (кiбеp-спiлкування та к1бер-стосунки). О. Сгоров, аналiзуючи роботи К. Янг, зауважуе на основнi передумови виникнення 1нтернет-залежно-стi: нав'язливе прагнення постшно пеpевipяти елек-тронну пошту чи iншi месенджери; очiкування чер-гового сеансу онлайн; збшьшення часу, проведе-ного онлайн; збiльшення кiлькостi грошей, яш витрачаються на 1нтернет (окpемi послуги, платний контент, додатковий доступ та ш.) [3]. Одначе, на наш погляд, подiбнi чинники вщповвдають лише ш-лькiснiй хаpактеpистицi прояву даного виду залеж-ностi, що, у свою чергу, не дае вичерпно! картини pозумiння процесу. Тому, аналiзуючи роботи зако-рдонних дослвднишв (А. Вейнштейн, М. Гpiффiтс, Р. Девю, Д. Кус, М. Орзак, К. Янг, та iн.) з проблеми Iнтеpнет-залежностi, вважаемо доцiльним також окремо вщзначити основнi фiзичнi (нехтування ре-гуляpнiстю харчування, особистою ппеною та аде-кватними фiзичними навантаженнями; порушення pежимiв сну/неспання та вщпочинку/наванта-ження; сильнi головнi болi й болi в спинi; сухость в очах; синдром запалення зап'ястя та ш.), психiчнi (надмipне захоплення ^овими процесами; немож-ливiсть зупинити дiяльнiсть за комп'ютером; гарне самопочуття або ейфоpiя за комп'ютером на проти-вагу депресивному стану поза Мережею; конфлжг-нiсть, агpесiя та ворожють у pеальнiй комушкацп;
психолопчна уразливiсть пiд час перебування в ш-6epnpocTopi та iH.) й сощальш (змiни способу життя; втрата iнтересу до iнших видiв дiяльностi OKpiM 1нтернету; нехтування сiм'eю та друзями; вь дсутнiсть iнтересу до близьких та до навколишньо! дшсностц приховування вiд членiв родини та близьких свое! дiяльностi в шберпросторц втеча ввд реальности ввдчуття порожнечi та самотностi поза 1н-тернетом та iн.) прояви тривало! залежностi ввд 1н-тернету в молодого поколшня [3; 14; 15; 21;22]. Одначе, не заперечуючи думку авторiв, щдкрес-лемо, що окреслене коло негативних проявiв i пере-думов залежностi вiд мультирольових iгор, сексуального контенту, гемблшг та iн., на нашу думку, не ввдображае специфiку залежностi саме ввд сощаль-них мереж, яш, як зазначае Т. Галiч, «мають виклю-чний вплив не тшьки на формування свiдомостi молодо! генерацп, !! мотиви поведiнки, систему щнно-стей, а й на вибiр мети та шлях1в !! реалiзацi!, а також на стиль життя в цшому» [7]. Погоджуючись з автором, вважаемо, що видшеш особливостi зале-жностi вiд сощальних мереж, яш автор виокремлюе в «молодо», не позначаючи конкретних вжових меж, враховують психовiковi й сощальш параметри старшокласник1в, що актуально для нашого досль дження.
У найбшьшому американському енциклопеди-чному онлайн-словнику Меррiам-Вебстер (Merriam-Webster) вiртуальнi соцiальнi мереж1 означають «мережу людей (наприклад, друзiв, зна-йомих i колег), пов'язаних мiжособистiсними вщно-синами», а також «1нтернет-сервю або сайт, за до-помогою якого люди створюють та шдтримують м1жособистюш стосунки» [18]. Т. Раян (T. Ryan) у тлумаченш поняття вiртуальних соцiальних мереж орiентуеться на технолопчну сторону комунiкацi! у вiртуальному просторi й зумовлену нею специфжу сощально! взаемоди. Науковець розумiе даш плат-форми, як «певн1 веб-сайти та додатки, розроблеш таким чином, аби користувачi могли швидко та ефективно керувати актуальним для них контентом - передавати шформащю, iде!, штриги та iншi фо-рми артикуляцп» [17]. Зважаючи на означенi трак-тування, можемо вiдзначити, що вiртуальнi соща-льнi мереж1 - сукупшсть комп'ютеризованих засо-бiв масово! комушкацп, як1 мають iнтерактивний аудiовiзуальний змют, разом зi складними комбша-щями електронних дизайнiв окремих веб-платформ (1нстаграм («Instagram»), Лiнкедiн («LinkedIn»), Майспейс («MySpace»), Твiттер («Twitter»), Фейс-бук («Facebook») та iн.). Також можемо вщмггити, що iнновацiйнiсть вiртуальних соцiальних мереж, яш юнують виключно завдяки 1нтернету, полягае в сприяннi соцiальнiй штеграцп розрiзнених суб'ектiв i груп людей за допомогою багатокомпо-нентностi та iерархiчностi структури мережевих он-лайн-платформ, як1 дозволяють користувачам дiяти з контентом (змют у виглядi тексту, фото, вщео, ау-дiо та ш. медiафайлiв) вiдповiдно до функцюналь-них можливостей даного сервiсу.
А. Вейнштейн (А. Weinstein), Р. Девю (R. Davis), Е. Дораш (E. Dorani), К. Морюон
(C. Morrison), Б. Ротем (B.Rotem) та iH., вибудову-ючи когнггивно^хевюральну модель залежностi 15-18-рiчних юнак1в та дiвчат вiд 1нтернету та вiр-туального спiлкування зокрема, враховуючи при цьому корелящю з депресивним станом i нав'язли-вими потягами суб'екпв, вiдзначили, що онлайн-платформи для стлкування надають активним ко-ристувачам не просто новi можливостi реалiзацi! власних потреб у спiлкуваннi й визнанш, але й про-дукують особливий соцiокультурний простiр, у рамках якого особиспсть залучаеться до нових видiв дiяльностi й отримуе у свое розпорядження «ш-струменти» й певнi алгоритми, що опосередкову-ють процес формування образу «Я» в цшому [14;16;21]. Проте, науковщ не охоплюють стих1йну неконтрольовану складову мережевого спшку-вання (яка може мати ввдхилення у деструктивний бш), а лише акцентують увагу на можливосп всебь чного розвитку суб'екпв у вiльному незаангажова-ному вiртуальному просторi. Також цiкавим, на нашу думку, видаеться погляд Т. Малееве!, яка ак-центуе увагу на комушкативному аспектi взаемодi! в сощальних мережах, аргументуючи, що так1 !х ха-рактернi особливостi як «шструментальшсть, коле-ктивнiсть, звичнiсть, фоновий та рутинний характер, а також ввдкрипсть та рiзноманiття» забезпечу-ють постшний розвиток мережево! комунiкацi! та зв'язку життя людей. На додачу, не останньою вва-жаемо тезу науковця, щодо к1нцево! мети комушка-цi! в Iнтернет-спiльнотах. Таким чином, автор тдк-реслюе необхiднiсть юнування соцiально! згуртова-ностi, яку важливо досягати саме за рахунок збереження власно! iндивiдуальностi кожного ко-ристувача, який би мав змогу досягати поставлених цшей i реал1зовувати власнi потреби в повсякден-ному життi [6]. Подiбне твердження наводить на думку про розвиток сощально! суб'ектностi кожного окремого iндивiда в мережевому просторi за-для формування соцiально-активно! громади й поза вiртуальнiстю, як1 будуть iснувати на засадах сощ-ально! довiри.
Захiдна Свропа, США та група кра!н «Азшсь-ких ти^в» (Гонконг, Пiвденна Корея, Сiнгапур, Тайвань) набагато рашше ввдчули насл1дки транс-формацi! процесу соцiалiзацi! молодi шформацш-но! доби. Означенi вище небезпеки примусили дос-лiдникiв до емтричних розвiдок соцiального розвитку юш у вiртуальному просторi ще в 1998 рощ. Стосовно останнiх даних, то навеснi 2018 року було проведено масове опитування «Дослiдницького П'ю Центру» (Pew Research Center) у мюп Вашингтон, яке представило статистичш даш бiльше тисячi респонденпв у вiцi 13-17 рок1в щодо !х ставлення до вiртуальних сощальних мереж. Ввдтак, майже 100% опитаних визнають виключшсть та ушкаль-нють викликiв i переваг доросл1шання в цифрову епоху. Данi проведеного дослвдження шюструють позитивну сторону використання вiртуальних сощ-альних мереж молодим поколшням: змiцнення дру-жнiх стосунк1в (81% респонденпв); можливють емоцiйно! пiдтримки (68%); ввдчуття приналежно-стi до групи й особливого зв'язку з життям iнших
людей (81%); мiжкультурна взаемодiя й дiалог по-колшь, як1 сприяють обмiну досввдом та вдеями не-залежно ввд часу та простору (33%) та ш. Негатив-ний бiк захоплення вiртуальною реальнiстю юнаки та дiвчата визначають через: почуття незахищено-стi в Мереж1 (26%); перенасичення онлайн-плат-форм жорстоким контентом й iнформацiйним бру-дом (45%), який спрямований на маншулювання чи прояви жорстокостi по ввдношенню до користува-чiв; надмiрний психологiчний тиск, спровокований прагненням створити образ «Я^ртуального», який би вщповщав свiтовим трендам (наприклад, у мод^ i потребам мережево! спiльноти (43%); тривогу, ви-кликану прагненням опубл^вати пост, який би ви-кликав максимальну к1льк1сть схвалень (лайк1в) i коментарiв (37%) тощо) [19]. Анатзуючи данi, мо-жемо вгдзначити, що, в цшому, для молодо! генера-цп вiртуальнi соцiальнi мереж1 представляють бiльш позитивний простiр для реатзацп власних психосоцiальних потреб та особистого сощального розвитку, а негативнi прояви шберпростору, на жаль, усвгдомлюе значно менша частина юнi.
В Укра!ш дiагностика Iнтернет-залежностi, як масштабне дослщження, досi не проводилося. Од-нак, на нашу думку, вартуе уваги клшчний аналiз на базi психiатричноi лiкарнi, проведений на початку 2000 року медиками-псих1атрами Т. Больбот та Л. Юр'евою, як1 зштовхнулися з цим явищем у США, вщввдавши семiнар М. Орзак, i припустили, що подiбна проблема може бути й серед украшсь-кого молодого поколшня. Автори використовували дiагностичний матерiал А. Голдберга, М. Орзак та К. Янг, який спрямований на шлькюну оцшку пси-холопчних параметрiв залежного вгд 1нтернету па-цiента. В цiлому, варто зазначити, що монографiя укра!нських вчених представляе збiрник зарубiж-ного досвiду, одначе, для нас найбшьш вагомими постають данi про «коморбiднiсть залежностi з со-цiалiзованими й несоцiалiзованими розладами по-ведiнки, витоки формування яких закладаються в батьк1вськ1й родинi» [10], що, у свою чергу, шдкре-слюе значення соцiального фактору в процеа формування Iнтернет-залежностi. Також для нас представляе штерес дослвдження психолога О. Камшсь-ко! [4], коло наукових iнтересiв яко! здебiльшого зосереджено на патологiчному гемблшгу й залеж-ностi вiд онлайн-и-ор, зокрема на психологiчних чинниках !х формування, однак, ще 2014 року до-слiдниця зауважувала, що одшею з найбiльш акту-альних i найменш дослiджених проблем е залеж-нiсть саме вiд соцiальних мереж. Зважаючи на не-достатню дослвдженють i неоднозначнiсть науковцiв у розумшш дано! проблеми, вважаемо влучною тезу В. Лютого, який сприймае «певну за-лежнiсть ввд соцiальних мереж як зручний шстру-мент пгдтримки соцiальних контактiв та е нормаль-ним культурно обумовленим станом сучасно! лю-дини, результатом адаптацп до життя в умовах шформацшного суспiльства» [5]. Науковець також ввдзначае критерii залежних вгд сощальних мереж студенпв, як1 на наш погляд, мають теоретичне пi-дгрунтя i для старшокласник1в: «1) надвдення соцi-альних мереж особливою щншстю та переживання
у зв'язку iз актившстю в сощальних мережах особ-ливих емоцшних станiв; 2) втрата здатностi контро-лювати початок, тpивалiсть й штенсившсть актив-ностi в соцiальних мережах; 3) незадоволення iн-ших потреб, невиконання важливих справ, конфлiкти з оточуючими» [5]. Автор разом iз сво!м колегою К. Коломiйцем стверджуе, що про форму-вання у особи залежносп вiд соцiальних мереж мо-жна говорити лише за умови наявносп в особи ви-дiлених вище ознак протягом року. Також науковщ шдкреслюють, що стан (стадiя) сфоpмованостi ад-дикцп може бути визначеним ввдповщно до сту-пеня поглинання залежного вipтуальним спшкуван-ням (поеднання з реальним спшкуванням, iншими iнтеpесами та видами дiяльностi поза 1нтернетом) та piвнем його сощально! дезадаптацй' (руйнування родинних та дружшх стосунк1в, загострення проблем, пов'язаних iз роботою або навчанням, попр-шення соматичного та психiчного здоров'я тощо) [5]. При цьому маеться на увазi, що реальне соща-льне спiлкування не просто доповнюеться, а навггь замiнюеться вipтуальним спiлкуванням, втрачаючи навички реально! сощально! взаемодп. I. Гайдама-шко, оpiентуючись на рекомендацп Н. Коновалово! щодо оpганiзацi! специфiчного методу педагогiки переживання (який був розроблений В. Мiхлем), звертае увагу на необхiдностi: набуття iндивiдом довipи до iнших i до самого себе; досягнення само-стiйностi та вiдповiдальностi в прийнятп piшень; усвiдомлення сво!х можливостей (сприйняття осо-бистiсних тpуднощiв, подолання уявних меж сво!х можливостей, готовнiсть до ризику тощо); вироб-лення вмшь pозумiти сво! ввдчуття; формування на-вичок самоконтролю; вмiнь цiлiсного та критичного сприйняття будь-яко! ситуацп; розв'язання конфлiктних ситуацiй; формування готовносп до спiвпpацi та сумiсно! дiяльностi; набуття навичок оpiентування в умовах, що змшюються; розвитку творчих здiбностей [1]. Додамо, що не останшми рисами, поряд iз цим, постають також соцiальна ак-тивнiсть i прояви соцiально! суб'ектностi старшок-ласнишв piвнопpавно у вipтуальному й у реальному середовищах.
Зважаючи на окреслене коло важливих соща-льних якостей сощального суб'екта iнфоpмацiйно! доби, представника молодого поколшня, що сто!ть на шляху життевого та пpофесiйного самовизна-чення й потенцiйний ризик його потрапляння в па-стку вipтуальних сощальних мереж, вбачаемо дощ-льним розгляд основних тенденцiй сощально-педа-гогiчно! профшактики, побудовано! вiдповiдно до соцiально-виховно! парадигми, яка б надала змогу гармошзувати соцiальний розвиток старшокласни-к1в. Таким чином, ми схильш вважати, що саме га-pмонiзацiя, тобто зменшення негативного стихш-ного впливу вipтуальних соцiальних мереж, що може набувати вигляду деструктивного спряму-вання (шбербулшг, флемiнг, тpоллiнг, залежнiсть вiд сощальних мереж тощо) й тдсилення позитив-них аспектiв мережево! взаемодп' (поширення позитивно! iнфоpмацi!, спiлкування на засадах загально-людських цiнностей та толерантносп тощо) сприя-тиме сощальному розвитку й pозквiту соцiально!
суб'ектносп стаpшокласникiв. Не останньою в да-ному пpоцесi вважаемо активiзацiю iнтегpацi! всiх можливостей вipтуальних сощальних мереж та !! найбiльш впливових коpистувачiв (медiйнi особи, стейкхолдери, популярш блогери та iн.), якi мають змогу пропагувати пpосоцiальну поведiнку (акци, марафони та челенджi, спpямованi на сощальнова-жливi проблеми в окремих спшьнотах, pегiонах й у суспiльствi в цiлому), важливi соцiальнi якосп (ак-тивнiсть, piшучiсть, теpпимiсть, защкавлешсть у соцiальних зрушеннях, громадянськ1сть, усвщом-лена вiдповiдальнiсть та iн.) й щнносп (щиpiсть, вiдвеpтiсть, добpозичливiсть, не байдужють та iн.) за допомогою контенту сво!х аккаунтiв (тобто еле-ктронних аналогiв iнфоpмацiйних джерел, яш iнте-гpованi в мультимедiйнi системи та мультимедшш продукти). Ми схильш вважати, що подiбний про-цес буде мати позитивш результати як для педаго-гiзацi! найближчого оточення молодих юнак1в та дi-вчат, так i для !х безпосередньо! соцiально! актив-ностi не тшьки в мережевому пpостоpi, а й поза вipтуальнiстю в реальному сощальному середо-вищi.
Висновки. Таким чином, у ходi аналiзу заpубi-жних та вiтчизняних публiкацiй щодо залежносп старшокласник1в в1д соцiальних мереж було з'ясо-вано, що:
1) вipтуальнi соцiальнi мереж1 - гiбpидний он-лайн-пpостip який дозволяе сучасним старшоклас-никам iнфоpмацiйно! доби pеалiзовувати як тради-цiйнi (новини, iнфоpмацiя, зв'язок), так i новi фо-рми iндивiдуально! (аудiовiзуальний зв'язок з користувачами онлайн-платформ, залучення до не-обмежено! кiлькостi спiльнот) та масово! (онлайн-бpифiнги, вебiнаpи, вiдео-конфеpенцi!) комунiкацi! в пол^льтурному вipтуальному сеpедовищi;
2) стихшне перебування старшокласник1в у к1-берпростор^ а саме у вipтуальних сощальних мережах е потенцшно небезпечним для !х соцiального розвитку й може мати негативш наслiдки вipтуаль-но! взаемодп' (тpоллiнг, кiбеpбулiнг, флеймшг, за-лежнiсть та iн.);
3) сощально-педагопчна пpофiлактика у вiд-поввдносп до соцiально-виховно! парадигми постае оптимальним шляхом гаpмонiзацi! стихiйного впливу вipтуальних соцiальних мереж, оск1льки на-дае шструменти та механiзми для розвитку самос-вiдомостi та самооцiнки старшокласнишв, сприяе !х самоpеалiзацi!, а отже - розквпу соцiально! суб'ектностi у вipтуальному та реальному соцiаль-ному сеpедовищi.
Перспективи подальших наукових розвщок полягають у pозpобцi соцiально-педагогiчних тех-нологiй пpофiлактики залежностi старшокласник1в ввд соцiальних мереж.
Список л1тератури
1. Гайдамашко I. (2013) Збipник наукових праць Хмельницького iнституту соцiальних техно-логiй Унiвеpситету «Укра!на», №2(8), 28-32.
2. Галiч Т. (2014). Сощальш меpежi 1нтернет як агент соцiалiзацi! молодi. Сучаснi суспiльнi проблеми у вимipi соцiологi! упpавлiння: збipник наукових праць ДонДУУ. Вип. 281, 250-256.
3. Егоров А. (2015). Нехимические (поведенческие) аддикции г. Суздаль. Режим доступа: https://psychiatr.ru/download/2146?view=1&name=n оведенАддикцСуздаль.pdf
4. Камтська О. (2015). Психолопя 1нтернет-залежностг монографiя. Житомир: Вид-во ЖДУ îm. I. Франка, 340 с.
5. Лютий В. Залежтсть ввд соцiальних мереж як проблема сучасних студенпв / Лютий В.П., Ко-ломieць К.С. // Вюник Академiï працi i соцiальних вщносин Федерацiï профспiлок Украïни. - 2014. -№3-4. - С. 6-12.
6. Малеева Н. (2015). Комуткативт штер-нет-практики в сучасному суспшьствг Навчання i виховання обдаровано1 дитини. Вип.1, 128-135.
7. Петрунько О. Медiасоцiалiзацiя, або соща-лiзацiя з медiа замiсть соцiалiзацiï з дорослими. Режим доступу: https://library.krok.edu.ua/media/library/category/statt i/petrunko_0003.pdf
8. Рижанова А.О. та iн. (2019) Трансформащя соцiальноï педагогiки та соцiальноï роботи в куль-турi iнформацiйного сустльства: колективна моно-графiя (до 90^ччя ХДАК) [Монографiя]. Харкав: ХДАК. 208 с.
9. Рижанова, А.О. (2004) Розвиток сощально1' педагопки в соцiокультурному контекстi: дис. ... доктора пед.наук. Луг. нац. пед. ушверситет iменi Тараса Шевченка, Луганськ.
10. Юрьева Л.Н., Больбот Т.Ю. (2006). Компьютерная зависимость: формирование, диагностика, коррекция и профилактика: Монография.— Днепропетровск: Пороги, 196 с.
11. Argyris V., Karapetsas A., Fotis J., Zygouri N. Adolescents And Internet Addiction: A Research Study Of The Occurrence
12. Beard, K.W. Internet addiction: Current status and implications for employees, Journal of Employment Counseling, 2002; 39: 2-11.
13. Beard, K.W. Internet addiction in children and adolescents. In C. B. Yarnall (Ed.). Computer science research trends, 2008: 59-70.
14. Davis, R. (2001). A cognitive - behavioral model of pathological Internet use (PIU). Computers in Human Behavior. 17, 187-195.
15. Kuss, D., J., Shorter, A., Griffiths, M., & others. (2013). Internet addiction in adolescents: Prevalence and risk factors. Computers in Human Behavior, 29(5), 1987-1996.
16. Morrison, C., & Gore, H. (2010). The Relationship between Excessive Internet Use and Depression: A Questionnaire-Based Study of 1319 Young People and Adults. Psychopathology, 43(2), 121-126.
17. Ryan T. Facebook Addiction: An Exploratory Study Using Mixed Methods
18. Social Network Словник Режим доступу: https ://www.merriam-webster.com/dictionary/social%20networks
19. Teens' Social Media Habits and Experiences. Режим доступу: https://www.pewresearch.org/internet/2018/11/28/teen s-social-media-habits-and-experiences/
20. The New Yorker, January 13, 1997 P. 28
21. Weinstein, A., Dorani, E., Rotem, B., Yarmulnik, A. (2015). Internet addiction is associated with social anxiety in young adults. Annals of Clinical Psychiatry. Vol.27, No.1, 2-7.
22. Young, K. (1996). Internet addiction: The emergence of a new clinical disorder. CyberPsychology and Behavior, 1(3), 237-244.
INDIVIDUALIZATION FEATURES IN TEACHING A FOREIGN LANGUAGE
Rakhmetova Sh.
The 2 year PhD student of speciality 6D011900 «Foreign language: two foreign languages», Kokshetau state university named after Sh. Ualikhanov, Kokshetau city, the Republic of Kazakhstan
Abstract
This article is devoted to the features of individualization of the process of teaching a foreign language. One of the topical problems of teaching foreign languages is an individual approach in teaching foreign languages. Individualization of teaching involves the phased nature of the learning process. The individualization of the future teacher's training at the university is a process aimed at a student's educating and positively changing his/her inner world in order to provide the basis for self-realization in teaching and life in general. Individualization, like any pedagogical process, is characterized by the correlation and interdependence of its external and internal sides. There is a real need to organize an individual approach in teaching, which is inseparably linked with the identification of strengths and weaknesses of the abilities of a particular student. The ability to learn a language develops during the learning process and allows a student more effectively and independently overcome difficulties encountered in the learning process, to know how to solve them and successfully use the available opportunities.
Keywords: individualization, individual approach, foreign language, learning process, features, discipline, ability.
At the beginning of the XXI century the higher school is tasked with integrating the Republic of Kazakhstan into the global educational space and meeting the current needs of the country's economy for qualified personnel.
The creation of optimal conditions for realizing each student's potential possibilities is achieved through individualization of instruction. Accordingly, the need to improve the quality of modern professional
