CC BY
24
Tyshkevich A.V. The use of Pinus Pallasiana D. Don as rootstock for ornamental forms of the genus Pinus L. in a Right-Bank Forest-Steppe Zones of Ukraine
Conducted the results of research on vegetative propagation of ornamental forms of the genus Pinus L. by engrafting method. Was established optimal timing of engraftings. Determined the viability of different types and forms of the genus Pinus L. on Pinus pallasiana D. Don.
Keywords: engrafting, subgraft, ornamental forms.
УДК 630 *[116+22+42] Ст. наук. ствроб. Ю. С. Шпарик,
канд. с.-г. наук - УкрНДЫрлщ м. 1вано-Франкгвськ
ХАРАКТЕРИСТИКИ СТ1ЙКОСТ1 Л1С1В ТА МЕТОДИКА IX ВИЗНАЧЕННЯ
За матерiалами трьох швентаризацш букового прайсу Карпат встановлено можливють та доцшьшсть застосування шести клашв ЮТИО для оцшки стшкоси та довгсгачносп лгав. Сталють 1х значень у пралга дала тдставу рекомендувати моделi розждалу дерев за цими класами, як дають змогу визначити напрямки модифжаци структури букових лгав з метою забезпечення и сталостi.
Ключовг слова: яруснiсть, життeвiсть, домшування, лiсiвнича цiннiсть, товар-нiсть, довжина крони, класи ЮТИО.
Стан 1 структура л1ив значною м1рою визначають 1х продуктивнють, тобто ефектившсть ведення люового господарства, 1 тому саме оцшка цих двох параметр1в дае тдставу оцшити правильшсть л1с1вничих заход1в у кожному конкретному випадку [1-2]. С чимало параметр1в, яю характеризують особливосп будови деревосташв та наявнють в них р1зних патогенних змш. З одного боку, це таксацшш, а з шшого - ентомолопчш 1 фггопатолопчш по-казники. Вони можуть належати, як до окремого дерева, так 1 до цшого дере-востану чи люово! екосистеми [3-5]. Однак 1х вузька спещал1защя в бшьшос-т не дозволяе дати комплексну характеристику деревостану, а лише вказуе на значення його окремого параметру. Також для визначення таких спещаль зованих показниюв переважно потр1бш спещальш дослщження, яю мають проводити вщповщш фах1вщ. Для виршення проблеми оперативного оцшю-вання стану 1 структури л1шв на постшних дослщних об'ектах (ПДО) не за-лежно вщ 1х в1ку, породного складу чи цшей дослщжень свггова спшьнота ль сознавщв розробила систему оцшки кожного дерева за шютьма класами, яю в1дом1 тд назвою "класи 1ЮФРО". 1ЮФРО означае "М1жнародна стлка люо-вих дослщних оргашзацш" з латинською абрев1атурою ЮТИО [6]. Науковщ УкрНДЫрлю мають досвщ застосування цих клашв з 1998 р. [7, 8].
Методика дослщжень. Об'ектом дослщжень була постшна пробна площа в буковому прал1с1 Угольського вщдшення Карпатського бюсферного заповщника розм1ром 10 га, закладена в 1999 р. 1 обстежена у 2005 та 2010 рр. Методи швентаризацп прийняп за рекомендащями ЮТИО. Д1амет-ри на висот 1,3 м зам1ряли м1рною вилкою в двох напрямках з точшстю до мшметра, д1аметри на висот 7 м - вщповщною м1рною вилкою до сантиметра, довжини - м1рною стр1чкою до дециметра за горизонтальною проекщею, горизонтальш кути 1 крутизну схил1в - теодол1том до град1ента, висоти де-
рев - висотомiром 80иКТ0 до дециметра. Для живих дерев визначали 6 кла-сiв 1ЮФРО [7].
Перший клас 1ЮФРО дозволив оцiнити яруснють, скорочено нази-ваеться "клас висоти" i розподiляe дерева на верхнiй (позначався цифрою 1), середнш (2) та нижнш (3) яруси, висота яких вiдповiдно становить: для верхнього ярусу - бшьше 2/3Ыот деревостану, для середнього - вщ 1/3 до 2/3 i для нижнього - менше 1/3Ыот, де Ыаот - це "домшантна висота" або "верхня висота", яка визначаеться як середня висота 100 найвищих дерев. Визначали цей клас зi спiввiдношення висоти дерева та верхньо1 висоти деревостану.
Другий клас 1ЮФРО дозволив ощнити життевiсть дерев та усшшнють росту (прирют), скорочено називаеться "клас життевосп" i визначали його за величиною приросту у висоту: 1 - прирют бшьше середнього (дуже сильна життевють); 2 - середнш прирют (добра життевють); 3 - прирют менше середнього (погана життевють). Значення класу визначали i за зовшшшм виг-лядом дерева: дерево з пишною кроною i високим для цих умов приростом -дуже сильна життевють; дерево здорове, без ознак пригшчення - добра; дерево, яке мае пригшчений вигляд i поганий рют у висоту - погана життевють.
Третш клас 1ЮФРО дозволив ощнити положення дерев, 1х перспекти-ви на майбутне i довговiчнiсть, скорочено називаеться "динамiчний" i знач-ною мiрою аналогiчний класу Крафта: 1 - предомшантш дерева; 2 - ствдо-мiнантнi; 3 - пiдлеглi дерева. Однак, за рекомендацiями 1ЮФРО, цей клас визначаеться в межах кожного ярусу: дерево з високими для цього ярусу ви-сотою i дiаметром та з пишною кроною вщповщало значенню 1; дерево з се-реднiми показниками приросту i з нормальною кроною - 2; дерево з нижчи-ми за середш показниками приросту та з пригшченою кроною - значення 3.
Четвертий клас 1ЮФРО дозволив ощнити лiсiвничу доцiльнiсть виро-щування дерев, скорочено називаеться '^швничий" i визначався за комплексом показниюв, основш з яких це порода, положення i стан: елiтнi або "плю-совi" дерева позначалися цифрою 4, корисш вториннi - 5, не корисш вторин-нi дерева - цифрою 6. Обов'язковим було врахування типу люу (корiнних по-рщ). Елiтнi або "плюсовi" - це високопродуктивш стовбури, якi в перспекти-вi будуть формувати "скелет" деревостану i забезпечувати його стiйкiсть, продуктивнють та вiдновну здатнiсть. Кориснi вторинш - це стовбури, якi сприяють росту елiтних дерев, е не корисш - яю перешкоджають або не сприяють росту елiтних дерев, тобто 1х присутнiсть погiршуе умови росту елггних дерев.
П'ятий клас 1ЮФРО дозволив оцiнити товарнiсть, скорочено називаеться "клас товарносп" i визначався за якiстю нижнiх п'яти метрiв стовбу-ра: дерево зi стовбуром без видимих вад деревини i придатне для найцiннi-ших сортиментiв (дiлове) вiдповiдало значенню 4; дерево зi стовбуром без ю-тотних вад деревини i придатне для окремих сортименпв (пiвдiлове) - 5; дерево, яке мае ютотш вади деревини i придатне лише для прших сортиментiв (дров'яне) - значення 6.
Шостий клас 1ЮФРО дозволив оцiнити стшкють дерева, скорочено називаеться "клас довжини крони" i визначався за вщносною довжиною кро-
ни: 4 - довга крона (бшьше половини висоти дерева); 5 - середня (бшьше четвертини, але менше половини); 6 - коротка (менше четвертини). Визначали цей показник шструментально або за допомогою спещально! шкали. Межi крони визначали за крайшми у тому чи шшому напрямку живими листками, гшками чи хвоею. Нижня межа крони iдентифiкувалася за найнижчою живою гiлкою, нижче яко! на вiдстанi 1 м вже не було шших живих гшок. Розриви в середнiй частинi крони могли мати i бiльшi за 1 м прогалини, i хоча вони не входили в площу крони, зате входили в !! довжину.
Результати дослiдження. На 10 га пробно! площi було облжовано близько трьох тисяч живих (приблизно 300 дерев на 1 га) та майже 500 сухос-тшних дерев у розрiзi 40 дшянок (50x50 м кожна). За отриманими результатами половина дерев букових пралiсiв знаходиться в 3 яруш, а третина - в першому (рис. 1). На думку бшьшосп вчених, такий розподш за ярусами за-безпечуе максимальну стiйкiсть пралюу, оскiльки дерева з нижнього ярусу завжди готовi зайняти прогалину у верхньому, якщо вона утвориться. Висока варiацiя значень для верхнього ярусу свщчить про значну мiнливiсть струк-тури пралiсу.
Верхнш Пригшчеш Сильно! життевост
Нижшй Г 33,1% ^\13,8% 22,7%
Нижшй 50,4%
Сер
„ ■ „ Здоров1 Середнш
16,5% 63'5% а) за класом висоти б) за класом життевост
Рис. 1. РозподЛ дерев букового праЛсу за 1 i 2 класами 1ЮФРО
Бшьше 20 % дерев у буковому пралiсi характеризуються сильною життевютю (рис. 1) i не мають видимих фiзiологiчних пошкоджень. Це пере-важно дерева першого класу Крафту i в пралiсi !х в два рази бшьше за одновь ковi деревостани. Вщзначимо низький вiдсоток пригнiчених дерев - на рiвнi 10-15 %. Високий вiдсоток здорових та сильно! життевосп дерев пояс-нюеться складною просторовою структурою пралiсу, яка забезпечуе доступ сонячного свiтла до дерев вих ярусiв. На окремих дшянках кiлькiсть сильно! життевостi та пригшчених дерев сильно змiнюеться (до 40 %), на вiдмiну вiд здорових.
Майже третину дерев букового пралiсу вщнесено до предомiнантних, як вже згадувалося вище - в розрiзi ярушв. Тобто, в усiх ярусах третина дерев займае пашвне положення над шшими деревами. Аналогiчно половина дерев е ствдомшантними i тiльки шоста частина - тдпорядковаш (рис. 2). Особливо велика мшливють у кшькосп пiдпорядкованих дерев (54 % варiацi!). Якщо взяти до уваги розподш дерев за класом життевосп, то стае зрозумшо, що не вш предомiнантнi дерева мають сильну життевiсть. Зроблено висновок, що в буковому пралiсi е багато дерев, яю мають великi розмiри, але через вщсут-нiсть простору для росту вони вже не ростуть так штенсивно i !х стан попр-шуеться.
Четвертину дерев букового пралюу вщнесено до елггаих, тобто до дерев, яю в перспективi будуть формувати основу деревостану (рис. 2). Вщзна-чимо близьюсть вiдсоткiв дерев елiтних та сильно! життевосп i в бшьшосп ви-падюв це тi ж самi дерева. Майже 2/3 дерев вщнесено до корисних (сприяють росту елггаих дерев) i менше 10 % - до не корисних. Найменш мшливою е кiлькiсть корисних дерев (варiацiя 17 %), значно бiльшi коливання у кiлькостi елггаих та не корисних дерев - 45 та 56 % варiацil. При цьому, не корисних дерев на окремих дiлянках взагалi немае?! Це може бути наслщком сильно! кон-куренцп в умовах пралюу i тому такi дерева засихають дуже швидко.
Пщчинеш Предсмшанш Не корисй Ел'тн1
17,1% 32,4% 9,0% 24,8%
„ ■ Корисш
Сшвдомшанти Л ,„,
50,5% 66'2/о
а) за класом дом1нування; б) за класом лгавничо! цшност
Рис. 2. Розподл дерев букового пралгсу за 3 i 4 класами 1ЮФРО
За товарнютю в буковому пралiсi тшьки п'ята частина дерев бездоганш i хоча це ж^вняно з експлуатацiйними лiсами низька частка дшових стовбурiв, але варто враховувати, що в пралiсi не проводять доглядових рубань i дерева падають практично щорiчно. Частки пiвдiлових та дров'яних стовбурiв у праль с майже однаковi - бiля 40 % (рис. 3). Найбшьш мшливим е показник кiлькостi дiлових дерев - вщ 2 до 43 %. Вщзначимо високий вiдсоток дров'яних стовбу-рiв з дуплами, хворобами та шкодниками, що характерно для пралюу.
Бшьше половини дерев у буковому пралiсi мають довгу крону, що свщчить про доступнiсть фотосинтетично активно! сонячно! радiацil для дерев вшх ярусiв, тобто про наявнють прогалин в основному намел деревостану, що також е характерною особливютю пралiсiв (рис. 3). Мшливють частки дерев з короткою кроною найбшьша - 41 % варiацil, тодi як для дерев з дов-гою та середньою кронами вона становить близько 25 %.
Дровян! Коротка Довга
37,3%/ 19,4% 223%
_Швдшов1 Середая^ 43,3% 25,3%
а) за класом товарности б) за класом довжини крони
Рис. 3. Розподт дерев букового пралгсу за 5 i 6 класами 1ЮФРО
Характеристики стшкоеп букового пралюу за останш 10 роюв змшю-ються дуже слабо (рис. 4). Фактично тшьки яруснють у цей перюд мае чгтку тенденцiю до зростання, хоча i в незначних межах (вщ 2,2 до 2,4). Коливання середшх значень шших класiв 1ЮФРО не мають чгтких закономiрностей i ам-плпуда цих коливань не перевищуе 0,3 (10 %). Це ще раз тдтверджуе високу стабiльнiсть структури пралюу i дае пiдставу говорити про модельш парамет-ри стiйкого i довговiчного букового деревостану. Загалом, результати аплжацп 6 класiв 1ЮФРО для вивчення структури букового пралюу засвщчили високу
1х цшнють для розумiння i кшькюно1 оцшки стiйкостi лiсiв. 1ншим результатом дослщжень стала власне кiлькiсна щентифжащя клашв 1ЮФРО у пралiсi. 6 5 4 3 2 1 0
ярусшсть життевють положения цшшсть товаршсть довжина крони
Рис. 4. Динамжа клшЛв 1ЮФРО букового пратсу впродовж 2000-2010рр.
Висновки. Стацюнарш дослщження букового пралюу впродовж 10 роюв дали пiдставу говорити про оптимальш значення класiв 1ЮФРО для забезпечення сталого функцiонування природних бучин. Так, за класом "ви-соти" можна оцiнити складнiсть структури деревостану i оптимальний розпо-дiл дерев за верхшм, середнiм та нижшм ярусами для бучини становить 35:15:50 % вщповщно, а середне його значення - 2,3. Модель розподшу дерев за життевютю така: 20 % - сильна, 65 % - нормальна, 15 % - низька, а серед-нш клас - 2,0. За положенням оптимальний розподш для бучин такий: предо-мшанти - 35 %, сшвдомшанти - 50, пiдпорядкованi - 15 %, середнiй клас -1,9. За лiсiвничою цiннiстю дерева в стшкш бучинi повиннi розподiлятися так: елггш - 25 %, корисш - 65 %, не корисш - 10 %, середнiй клас - 4,9. Модель розподшу дерев за товарнютю: 20 % - дшов^ 45 - швдшов^ 35 % -дров'яш стовбури, а середнiй клас - 5,2. Модель розпод^ дерев за довжи-ною крони в стiйкiй бучиш: 55 % - довга крона, 25 % - середня, 20 % - коротка, а середнш клас - 4,7.
Класи 1ЮФРО е ушверсальними шкалами для оцшки параметрiв стшкосп та довговiчностi лiсiв не залежно вiд типу люу чи типу деревостану i рекомендуються для проведення вiдповiдниx наукових дослщжень.
Л1тература
1. Погребняк П.С. Общее лесоводство / П.С. Погребняк. - М. : Изд-во с.-х. лит-ры, 1963. - 398 с.
2. Генарук С.А. Люи Укра1ни / С.А. Генарук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 408 с.
3. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Лесн. пром-сть, 1982. - 552 с.
4. Шевченко С.В. Лесная фитопатология / С.В. Шевченко. - Львов : Изд-во "Вища шк.", 1978. - 320 с.
5. Падш М.М. Люова ентомолопя / М.М. Падш. - К. : Вид-во УСГА, 1993. - 352 с.
6. IUFRO - The Global Network for Forest Science Cooperation. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.iufro.org/.
7. Шпарик Ю.С. Структура букового пралюу Украшських Карпат / Ю.С. Шпарик, Б. Коммармот, Ю.Ю. Беркела. - Снятин : Вид-во "Прутпринт", 2010. - 143 с.
8. Commarmot B. Virgin Beech Forests as Reference Habitats for Nature Conservation: Results of Research in the Ukrainian Carpathians / B. Commarmot, Y. Shparyk, V. Chumak, P. Duelli, N. Kuffer, P. Lovas // Natur und Landschaft. Zeitschrift fur Naturschutz und Landschaftspflege. -2007. - No. 9/10. - P. 398-400.
Шпарык Ю.С. Характеристики устойчивости лесов и методика их определения
По материалам трёх инвентаризаций букового пралеса Карпат установлена возможность и целесообразность применения шести классов IUFRO для оценки устойчивости и долговечности лесов. Постоянство их значений в буковом пралесе дало основание рекомендовать модели распределения деревьев по этим классам, которые позволят определить направления модификации структуры буковых лесов с целью обеспечения их устойчивости.
Ключевые слова: ярусность, жизненность, доминирование, лесоводческая ценность, товарность, длина кроны, классы IUFRO.
Shparyk Yu.S. Characteristics of forests' stability and method for their identification
According to the 10 years results of the beech virgin forests inventory in Carpathians is recommended the IUFRO classes for the forest stability estimation. Stable parameters of the beech virgin forest were a reason for providing a model of the tree distribution within these classes that will determine the direction of beech forest structure modification to ensure of its stability.
Keywords: storey structure, vitality, domination, silvicultural value, wood quality, crown length, IUFRO classes.
