CC BY
47
Солоненко А.Н., Мальцева И А., Подорожный С.Н., Бредихина Ю.Л. Особенности озеленения баз отдыха на северо-западном побережье Азовского моря
Приведены результаты исследования видового состава деревьев и кустарников, которые используются при озеленении баз отдыха на северо-западном побережье Азовского моря. Охарактеризованы факторы, которые влияют на состояние зеленых насаждений на территории приморских баз.
Ключевые слова: озеленение, дендрофлора, лимитирующие факторы.
Solonenko A.N., Maltseva IA., Podorozhnyj S.N., Bredikhina Yu.L. Features of the gardening recreation in the north-west coast of the Azov sea
There are results of studying of the species composition of trees and shrubs, which are using for landscaping recreation centres in the north-west coast of the Azov Sea. This article is describing the factors that influence the state of green areas in the coastal bases.
Keywords: gardening, dendroflora, limits factors.
УДК 630*[164+811.2] Доц. 1.М. Сопушинський, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
МОРФОЛОГ1ЧН1 ОЗНАКИ БУКА Л1СОВОГО (FAGUS SYLVATICA L.) 13 ЗАВИЛЬКУВАТОЮ ДЕРЕВИНОЮ
Встановлено бюметричш параметри бука люового у райош букових прських лгав вщповщно до геоботашчно-лгавничого районування Укра!нських Карпат. Дос-лщжено основш морфолопчш ознаки для дiагностування бука i3 завилькуватою деревиною. Наведено статистично достовiрнi вщмшност морфолопчних ознак бука сового i3 прямоволокнистою та завилькуватою деревиною.
Ключовг слова: бук люовий, завилькувата деревина, крона, стовбур, листок.
Вступ. Бук люовий - одна з го-ловних люоутворювальних порщ Украши, що дсяшнуе на площ1 525 тис. га. Вш утворюе 32 типи люу, до складу де-ревосташв яких входять вш аборигенш породи: дуб звичайний, граб зви-чайний, ялина звичайна, ялиця бша, клен-яв1р та шш1 За ф1тоценотичними ознаками буков1 типи люу утворюють 10 субформацш [2, 3, 6-9]. Ареал виду зумовлений бюеколопчними особли-востями й охоплюе широкий д1апазон люорослинних умов (рис. 1) [3, 11].
Бшьшють букових л1шв у Карпатах - природного походження, що за-безпечуе 1м збереження формового р1зномашття [10]. Вщомо понад 170 морфолопчних форм бука, а саме: за габпусом крони, за формою листково! пластинки, за забарвленням листково1 пластинки, за формою стовбура, за будо-вою та забарвленням кори тощо [5, 7]. За формою кору подшяють на гладку та трщинувату, а за кольором - свгглошро-, шро- i темнос1рокор1 дерева. Так, гладкий тип кори трапляеться у 99,1 % дерев бука на Захщному Подiллi [10].
A B C D
0
1
2 §
3 i «
u • • »
5
Типи люу Бори Буковi субори Субу-чини Бучини
Рис. 1. Типи букових лшв та екологiчна фкура на едафiчнiй стц
За текстурою деревини видшяють стовбури бука iз завилькуватою деревиною. Цю форму дослщжено недостатньо [15]. Цiннiсть декоративно! деревини для деревообробно! галузi е беззаперечною [13, 14]. Завилькувата деревина характеризуегься естетичними якостями поверхш, яка пiдкреслюегься рисунком, утвореним серцевинними променями, шириною хвилi деревних волокон, рiчними кiльцями, шириною ранньо! та тзньо! деревини.
Метою цього дослщження е вивчення морфологiчних ознак бука люо-вого iз завилькуватою деревиною у райош букових прських лiсiв вiдповiдно до геоботанiчно-лiсiвничого районування Укра!нських Карпат.
Об'ект та методика дослвдження. Дослiдженням охоплено природнi буковi деревостани ДП "Берегометське лiсомисливське господарство" та ДП "Калуське лiсове господарство", що належать до округу букових карпатських лiсiв за геоботанiчним районуванням Укра!нських Карпат [4]. Прськокар-патський район за схемою люогосподарського районування займае приблиз-но 50 % площi Укра!нських Карпат [3]. За ступенем багатства Грунту тут пе-реважають сугруди та груди. 22 пробш площi (ПП) площею 0,5 га було закла-дено у типах люу: волога грабова субучина (С3-гБк), волога грабово-ялицева субучина (С3 _г-яцБк), волога грабова бучина (Б3-гБк) та волога букова дiбро-ва (Б3-бкД) [3]. Для дослiдження властивостей деревини було вдабрано шiсть модельних дерев бука iз прямоволокнистою та iз завилькуватою деревиною у природних букових деревостанах ДП "Берегометське люомисливське господарство". Методичш аспекти вимiрювання морфологiчних ознак дерева, деревини, кори та листюв наведено на рис. 2.
Рис. 2. Методичш аспекти вивчення бюметричних i морфологiчних характеристик бука тсового для: 1) дерева (1ан.дер. - довжина аномально! деревини, м; Ьд- висота дерева, м; кживг1л. - висота до першо! живо! гыки, м; dщ,онгl - середнш дгаметр, м; d1,3м - дгаметр стовбура на висотг 1,3 м, см); 2) листка (1л.п. - довжина листково! пластинки, см; 1чер. - довжина черешка, см; Ьлп - ширина листково! пластинки, см; 3) кори (1д.т. - довжина трщини, мм; Ьш.т. - ширина трщини, мм; 1д.п - довжина пластинки вздовж осг стовбура, мм; Ьш.п. - ширина пластинки впоперек стовбура, мм; 4) завилькуватостг деревини (Х1 - довжина хвилг, мм)
Товщину кори (1кори, мм) визначали у дерев бука з гладкою та трщину-ватою поверхнею. Листки вщбирали з нижньо!, серединно! та вершинно! час-тин крони дерева. Для визначення дiагностичних морфолопчних ознак листюв бука iз прямоволокнистою та завилькуватою деревиною використано
вщношення довжини до ширини листково! пластинки (4 „]Ъл, „,), довжини та ширини листково! пластинки до довжини черешка (1л„ „, Нчер,; Ъл„ Jlчер). Вимiрю-вання показникiв листково! пластинки, довжини хвилi та кори проводили на цифрових фотографiях, застосовуючи програмне забезпечення AutoCAD.
Результати дослщження. За €.В. Алексеевим [1], якiсть деревини -одна з важливих лiсiвничих властивостей насадження. Вивчення якосп та об'ему деревини, зокрема декоративно! деревини аномалш та !! дiагностуван-ня за морфолопчними ознаками дерева у деревостанах е важливим шстру-ментом обл^ та встановлення технiчно! придатностi дерев при таксацп люо-вих дшянок. Лiсiвничо-таксацiйна характеристика пробних площ у букових деревостанах та запас завилькувато! деревини бука люового подано у табл. 1.
Табл. 1. Лшвничо-таксацшна характеристика пробних площ бука тсового
ПП Квартал / виды Склад насадження 1ндекс типу люу Вк, рок1в Боштет / повнота Середш Запас (М), м-га
H, м D, см всього в т.ч. завилькувато!
ДП "Берегометське л^омисливське господа рство "
1 12/11 8Бк1Яц1Гз+Яв (С3-г-яцБк) 110 I / 0,7 29 36 380 32
2 1/6 9Бк1Гз С3-гБк 85 I / 0,8 24 28 290 19
3 1/14 9Бк1Гз С3-гБк 106 I / 0,6 26 30 270 21
4 2/1 9Бк1Гз С3-гБк 97 I / 0,8 25 32 340 30
5 2/6 9Бк1Гз С3-гБк 89 Г / 0,6 28 36 300 25
6 4/9 8Бк2Гз С3-гБк 80 I / 0,7 24 32 270 14
7 1/5 10Бк+Гз С3-гБк 75 I / 0,7 24 28 310 15
8 2/3 9Бк1Гз С3-гБк 85 Г / 0,6 28 36 300 17
9 3/7 7Бк3Гз+Бп+Яц С3-г-яцБк 70 Р / 0,6 23 32 230 15
10 3/6 9Бк1Гз С3-гБк 90 I а / 0,6 28 36 300 28
11 4/5 10Бк+Гз+Бп С3-гБк 85 I / 0,7 26 32 340 22
12 4/11 9Бк1Гз С3-гБк 95 I / 0,6 27 36 290 20
ДП "Калуське л^ове гос„одарство"
1 35/2 7Бк1Дз1Яцб1Гз D3-гБк 110 II / 0,6 26 44 240 13
2 35/3 8Бк2Гз+Дз D3-гБк 95 II / 0,6 26 36 250 14
3 35/3 7Бк3Гз+Дз Dj-гБк 95 II / 0,6 25 32 240 12
4 1/18 8Бк2Гз+Бп D3-гБк 75 I / 0,6 23 32 230 16
5 2/2 7Бк3Гз D3-гБк 100 II / 0,6 26 44 250 15
6 3/4 7Бк2Гз1Яв D3-гБк 85 I / 0,6 27 36 250 11
7 8/3 6Бк1Дз1Гз2Бп D3-гБк 95 II / 0,6 25 40 230 15
8 8/4 6Бк3Гз1Бп Dj-гБк 85 II / 0,6 24 36 220 14
9 9/7 5Бк2Дз1Бп2Гз D3-гБк 90 I / 0,6 26 40 240 10
10 29/32 7Бк1Дз2Гз D3-бкД 95 II / 0,6 24 36 240 12
Примака: H - висота; D- д1аметр.
Аналiз лiсiвничо-таксацiйних показниюв пробних площ букових дере-восташв свiдчить про тенденцiйне збiльшення запасу завилькувато! деревини у субучинах (табл. 1). Виходячи iз цих наукових спостережень, можна ствер-джувати, що бук iз завилькуватою деревиною трапляеться переважно у при-родних люових деревостанах. Частка запасу завилькувато! деревини коли-ваеться вiд 4 % до 9 % вщ загального запасу.
Мiнливiсть морфологiчних ознак дерева зумовлена насамперед бюло-гiчною особливютю деревного виду. Вiдмiнностi морфологiчних ознак бука
iз завилькуватою та прямоволокнистою деревиною мають особливе значення при 11 дiагностуваннi (табл. 2).
Табл. 2. Вiдмiнностi морфологiчних ознак бука лгсового 1з завилькуватою та
прямоволокнистою деревиною
Показник | Деревина шт. | тт | М±ш | шах | V, % | Р, %
Дерево
¡ан. дер., м завилькувата 18 5,0 5 9±0,21 8,0 15,4 3,6
Ьд, м прямоволокниста 18 22,0 25,9 ±иД) 28,0 6,5 1,5
завилькувата 18 17,5 20,7±",36 23,0 7,4 1,7
dl,зм, см прямоволокниста 18 26,0 31,4±0,59 36,0 8,0 1,9
завилькувата 18 29,0 37,1±и,92 43,0 10,5 2,5
^жив. гт., м прямоволокниста 18 9,0 12,8±°,39 16,0 13,0 3,1
завилькувата 18 5,0 7 1±и,23 9,0 13,7 3,2
^крони, м прямоволокниста 18 7,0 8,0±",16 9,5 8,7 2,1
завилькувата 18 6,5 7,6±",19 9,0 10,5 2,5
Деревина
X, мм | завилькувата 351 25,4 58,0±0,98 112,4 | 31,7 | 1,7
Ко1 эа
^кори, мм прямоволокниста 77 8,0 12 4 21,2 22,0 2,5
завилькувата 75 4,6 7,8±и,15 12,1 17,1 2,0
¡д.т, мм завилькувата 100 78,9 164,8±4,'8 282,8 29,0 2,9
Ьш.т., мм завилькувата 100 4,3 31,0±1,42 71,5 45,7 4,6
¡д п , мм завилькувата 47 15,7 22 4±и,'4 48,2 33,2 3,3
Ьш.п., мм завилькувата 47 7,9 13,9±и,ю 20,2 21,3 1,1
Листкова пластинка
¡л.п. / Ьл.п. прямоволокниста 289 1,14 1,53±и,и1 2,24 9,1 0,5
завилькувата 406 1,25 1,62±°,°1 2,33 8,1 0,4
¡л.п. / ¡чер. прямоволокниста 289 4,06 7 51 ±0,и9 11,75 20,7 1,2
завилькувата 406 3,87 7,99±и,и8 10,87 23,5 1,2
Ьл.п. / ¡чер. прямоволокниста 289 2,78 4,96±°,°' 7,73 22,9 1,3
завилькувата 406 2,18 4,34±и,и5 6,73 25,2 1,3
Примака: N - кшьгасть проведених вим1рювань; шш- м1шмальне значення; М±
т - середне арифметичне значення та його помилка; шах- максимальне значення; V коефщент вар1аци; Р - показник точности
За даними табл. 2, висота бука iз завилькуватою деревиною на 20 % менша, шж у дерев iз прямовокнистою деревиною, а дiаметр на висотi грудей бшьший на 18 %. Характерною ознакою бука iз завилькуватою деревиною е те, що крона дерева у стиглому вiцi починаеться на висот в середньому 7,1 м або приблизно у два рази меншш, шж у дерев iз прямоволокнистою деревиною. Довжина аномально! деревини перебувае в межах вщ 5,0 до 8,0 м. У дь аметрi крон ютотно! рiзницi не спостерiгаеться.
Спiввiдношення довжини та ширини листково! пластинки (¡л.п./Ьл.п.) бшьше на 6 % у бука iз завилькуватою деревиною. Сшввщношення довжини листково! пластинки та черешка (¡л. п/1чер.) i ширини листково! пластинки та довжини черешка бшьше вщповщно на 7 % i на 13 % у бука iз прямоволокнистою деревиною. Середня ширина хвилi завилькувато! деревини становить 58,0 мм. Кора бука iз завилькуватою деревиною дрiбнотрiщинувата або з трь
щинами, вщношення довжини i ширини яких становить приблизно 5 (табл. 2). Таким чином, аналiз морфолопчних ознак бука люового i3 завиль-куватою деревиною з'ясовуе особливостi росту та розвитку деревного виду, а також взаемозв'язок iз структурою деревини.
Вiдповiдно до таксацп лiсових дiлянок Держкомлiсгоспу [12], дерева за техшчною яюстю подшяють за технiчною придатнiстю на: дiловi (довжина дiловоï частини у нижнш половинi стовбура становить 6,5 м i бшьше, а в дерев заввишки до 20 м - не менше однieï третини ïхньоï висоти), напiвдiловi (протяжнiсть дiловоï частини у нижнiй половинi стовбура вщ 2,0 до 6,5 м); дров'яш (протяжнiсть дiловоï частини у нижнш половит стовбура менше 2 м). Враховуючи зовшшш характеристики дерев iз завилькуватою деревиною (завилькуватють волокон, окоренкуватiсть стовбура, кривизну, нарости тощо) та вимоги до технiчноï придатностi, декоративну деревину аномалiй та нароспв бука, явора, ясена та шших листяних деревних видiв класиф^ють як дров'яну або напiвдiлову, що вiдповiдно занижуе ïï економiчну вартють. Тим не менше, попит на декоративну деревину аномалш i резонансну деревину дедалi зростае в Сврош, i виробники готовi платити за œï високу цiну [14].
Висновки. Унаслщок проведених дослiджень бука люового у райош букових прських лiсiв за геоботанiчно-лiсiвничим районуванням Украшсь-ких Карпат можна зробити таю висновки: 1) частка запасу завилькуватоï деревини бука люового у природних букових деревостанах змшюеться вщ 4 % до 9 % i е тенденцшно бшьшою для субучин; 2) висота бука люового iз завилькуватою деревиною на 20 % менша, шж iз прямоволокнистою деревиною, а за дiаметром на 18 % бшьший; 3) крона у дерев iз завилькуватою деревиною починаеться на вщсташ в середньому 7,1 м, а довжина аномальноï деревини перебувае в межах вщ 5,0 до 8,0 м; 4) сшввщношення довжини та ширини листовоï пластинки бука iз завилькуватою деревиною бшьше на 6 %, шж iз прямоволокнистою деревиною; 5) середня ширина хвилi у бука iз завилькуватою деревиною становить 58,0 мм; 6) кора бука iз завилькуватою деревиною дрiбнотрiщинувата.
Л1тература
1. Алексеев Е.В. Типы украинского леса: Правобережье / Е.В. Алексеев. - К. : Вид-во "Шбра", 1925. - 119 с.
2. Гаврусевич А.Н. Типы буковых лесов северного Ополья и Росточья / А.Н. Гаврусевич // Научные труды Закарпатской ДОС. - Сер.: Вопросы повышения продуктивности лесов Карпат. - Ужгород. - 1958. - Т. 1. - С. 21-24.
3. Герушинський З.Ю. Типолопя лгав Укранських Карпат : навч. пошбн. [для студ. ВНЗ] / З.Ю. Герушинський. - Льв1в : Изд-во "Шрамща", 1996. - 208 с.
4. Голубець М.А. Ельники Украинских Карпат / М.А. Голубець. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - 264 с.
5. Гузь М.М. Збереження, вщтворення i використання цшних генотитв бука люового: практичш рекомендаци / М.М. Гузь, Гречаник, М.М. Люовий. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши, 2010. - 36 с.
6. Миклуш С.1. Типи люу р1внинних букових насаджень Украши / С.1. Миклуш // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. -Вип. 15.1. - С. 9-14.
7. Молотков П.И. Буковые леса Карпат и хозяйство в них / П.И. Молотков. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1966. - 224 с.
8. Остапенко Б.Ф. Типолопчна pÎ3HOMaHÎTHÎCTb лiсiв Украши. Зона широколистяних л> ciB / Б.Ф. Остапенко, 1.П. Федець, В.П. Пастернак. - Харгав : Вид-во ХДАУ, 1998. - 127 с.
9. Парпан В.1. Екологiчна та фггоценотична характеристика формацiï букових лгав Украши / В.1. Парпан, С.М. Стойко // VI Симжтаум IUFRO з проблем бука : тези доп., 1-8 жовт. 1995 р. - Львiв, 1995. - С. 26-27.
10. Попадинець 1.М. Стан, продуктившсть та вiдтворення букових насаджень на Захщ-ному Подiллi : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 - "Л> сознавство i лгавництво" / 1.М. Попадинець. - Львiв, 2002. - 17 с.
11. Швиденко А.Й. Географiя типiв лicу Украши / А.Й. Швиденко, О.М. Даншова, 1.Д. Бойко // Науковий вюник НЛТУ Украïни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 159-164.
12. Методичш вказiвки з вщведення i таксаци люосщ видачi лicорубних квиткiв та огля-ду мicць заготiвлi деревини в люах Держкомлicгоcпу / Законодавча база Украши "Юрист+ЗАКОН" - 600 MB. - К. : Центр Комп'ютерних Технологш, 2012. - 24 с.
13. Яценко-Хмелевский А. А. Основы и методы анатомического исследования древесины / А.А. Яценко-Хмелевский. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1954. - 337 с.
14. Kohl F. Furnier - Tradition mir Netzwerk und Perspektiven / F. Kohl // Furnier Magazin. -2009. - P. 32-49.
15. Selection of maple "birdseye" (Acer pseudoplatanus L.) in Ukrainian Carpathian mountains / I. Sopushynskyy, I. Vintoniv, A. Teischinger [etc.] // Wood Structure and Properties '06. - Zvo-len : Arboga Publishers. - 2007. - P. 139-142.
Сопушинский И.Н. Морфологические признаки бука лесного (Fa-gus sylvatica L.) со свилеватой древесиной
Установлены биометрические параметры бука лесного в районе буковых горных лесов геоботаническо-лесоводческого районирования Украинских Карпат. Исследованы основные морфологические признаки для диагностики деревьев со свилеватой древесиной. Приведены статистически достоверные различия морфологических признаков деревьев бука лесного с прямоволокнистой и свилеватой древесиной.
Ключевые слова: бук лесной, свилеватая древесина, крона, ствол, листок.
Sopushynskyy I.M. Morphological features of European beech (Fagus sylvatica L.) with cross-grained wood
Biometric parameters of European beech belonging to the region of the beech mountain forest of geo-botanical - forest zoning of the Ukrainian Carpathians were carried out. The main morphological features of trees for the diagnosis of figured wood have been investigated. Significant statistics of morphological features differences of European beech trees with straight grain and cross-grain wood were resulted.
Keywords: European beech, cross-grained wood, crown, barrel, sheet.
УДК 630*231 Доц. В.М. Гриб, канд. с.-г. наук -
НУ 6iopecypcie i природокористування Украши; директор А А. 1щик - ДП "Маневицьке лкове господарство"
ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ СОСНИ НА ЗРУБАХ
ОбГрунтовано вщтворення люових насаджень у зош Полюся Украши шляхом сприяння природному поновленню, а також збереженням самошву та шдросту. Наведено результати впливу люовщновлювальних рубок на стан i збережешсть шдросту, дано оцшку способiв сприяння природному поновленню. Для забезпечення усшш-ност природного поновлення останнш прийом люовщновлювально! рубки доцшьно проводити перед насшневим роком i3 використанням технологш, що забезпечують збершання шдросту.
Ключовг слова: природне поновлення, вщновлення люу, деревостан, шдрют, сприяння природному поновленню, люовщновлювальш рубання, лiсовi культури.
