CC BY
15
Ортодонт1п
УДК: 616.314-089.23
Л. В. Смаглюк, В.1. Смаглюк
ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ЖУВАЛЬНИХ М'ЯЗШ У ПАЦ16НТ1В 13 ЗЩА В ПЕРЮД АДАПТАЦН ДО СУЧАСН01 НЕЗН1МН01 ОРТОДОНТИЧНО! ТЕХН1КИ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолог/'чна академия»
Актуальность теми:
Стоматолопчн1 втручання
пов'язаж ¡з значними психоемо-ц|йними I рефлекторними реак-цтми центрально'! нервовоТ систем и {страх перед нев!домктю, очкування болю I т. п.), що вини-кають при безпосередньому роз-дратуванн! рецепторов слизис-тоТ оболонки по рож ни ни рота. Ортодонтичне лкування сл]д роз-глядати як д¡ю на весь организм, ооильки апарати е подразниками тривалоТ" дп. В'|дбуваеться роздра-гуеання рефлексогенного поля не ттьки тактильних, але 1 больо-вих, баро- \ пропрюрецепторш, змшюються взашов1дношення зуб(в, щелеп, перебудовуеться функц1я жування. У ряд1 випадюв Д1ти припиняють ортодонтичне лкування, не завершивши його, що можна лояснити типолопчни-ми особливостями |*х центрально'!' нервовоТ системи.
Механом звикання до зжмних ортодонтичних апаралв вивчався рядом авторов. Щоб прооидкувати деяю фвюлопчж реакцп, що в(д-буваються в орган!зм1 дитини при лкуванж, доц)льно виачити зм!ну умовних I безумовних секретор-них \ рухових харчових рефлешв як в к1льк!сному, так ( в яккному выношены! при безпосередньому роздратуванж рецепторе порож-нини рота — характер жування. Найбтьш об'ективним методом визначення функцюнального стану жувальних м'яз(в може бути метод електромюграфп [2,3,4,5]. Так, визначено, що у хворих, що корис-туються зжмними ортодонтични-ми апаратами, змЫюеться характер жування. При введена апарату лодовжусться час жування, збть-шуеться мльюсть жувальних рухш, попршуеться характер рух1в. Вони стають р!зно'Т амплпуди, нерит-м1чними, малоефективними. По-
лм функщя жування починае по-ступово полтшуватися, юльюсть жувальних рухт зменшуеться, Тх повноцжжсть збшьшуеться, час жування скорочуеться. В)дновлю-ються умовж рефлекси. Виникас адаптацЫ до ортодонтичного апа-рату.
3 розвитком нових технолоп'й ¡з застосуванням незжмноТ иа-зубноУ бпекег-техжки розшири-лися можливосл ортодонтичного лкування не шьки дней I Л1'длпг-кт, а й дорослих патент В той же час, щодо мехашзмш адаптац(( до брекет-техжки, то щ питания надзвичайно актуальна \ потребуюсь ретельного вивчення.
В зв'язку з цим метою нашого досл!дження стало вивчення елек-тром(ограф1чного стану жувальних м' яз1в у пацкнлв ¡з ЗЩА в пер1-од адаптацп до незжмноТ брекет-техжки.
ЕлектрофЫолопчний стан жувальних м'язш контрольно! групи
Таблиця 1
Досл|-джуваний м'яз Ампл!туда стискання (мкВ) Кг К, К4
на початку спо-стереження п =10 (1) через один день п =10 (2) через один тиждень п =10 (3) через один м/сяць п =10 (4)
жувальний л\вт лравий сер. зн. 473,8±12,6 ри.1 А 7 •г; / 473,3 ±13,7 470,2±8,4 465,9±8,б 468,1±8,5 463,9±15Д 465,7+10,3 464,8±12,7 478,2±10,7 475,9±13,5 477,1+12,1 - - -
скроневий Л1ВИЙ правий сер. зн 577,2±8,8 577,0±8,6 577,1+8,7 576,6+11^9 576,4±9,1 576,5±10,5 575,7+8,9 579,0±4,96 577,4+6,9 577,5±5,1 572,6+8,4 575,1+6,7 - - -
Примаки: 1. Р — критер!й достов1рносл;
2. п — юльккть спостережень;
3. (1), (2), (3), (4)- нумерацт груп пор1вняння; 4 (-)— В!ДСуТН1СТЬ ДОСТОВфНОСТ!.
62 ©УКРА1НСЬКИЙ СТОМАТОЛОГИ НИИ АЛЬМАНАХ №5 2010
Ортодон т1я
Тзблиця 2
Електроф'1з1олог1чний стан жувальних м'яз'ю у пац(ент1в пиля фшсаци сучасноГ незтмноТназуб-
ноХ ортодонтичноХ технми
1 Амл/птуда стискання (мкВ)
1 ДослГджу-| ваний м'яз 1 на початку спо-стереження п =10 (1) через один день п =10 (2) через один тиждень п =10 (3) через один м1сяць п =10 (4) Р:, Р,3
(—-- ? жувальний 1 Л1ВИЙ | правий | сер. зн. 372,0+23,6 386,3+18,9 379,2+21,2 258,2+24,6 268,4+29,3 263,3±26,9 284,4±19,4 292,3+26,1 288,4±22,7 361,0±26,5 374,5 ¿21,5 367,7±24,0 ** ** * * А -
| скроневий 1 л1вий 1 правий | сер. зн 489,2 ±20,4 498,3±17,9 493,7±19,2 288,3±34,6 300,7±36,2 294,5±35,4 296,6±28,6 300Д±31,б 298,4±30Д 449,0 ±28,5 4б8,4±20,5 458,7±24,5 *** А А* -
Лримггки: 1. Р — критерШ достовгрност!;
2. п — юльккть спостережень;
3. (1), (2), (В), (4)- нумерац|'я труп пор1вняння;
4. (-) — вдаутшсть достов1рност1; * — достов1рн!сть 0,05;
' —достов1рн!ть 0,01;;
Матер1али та методи: проведено вивчення бюелектричноТ активносп м'яз1в щелепно-лицево/ дшянки за допомогою портативного комп'ютерного електроней-ромюгрэфа «Нейрон-ЭМГ-Микро» тэ персонального комп'ютера Х.1одуХ.
Для визначення термшт адап-таци та вщновлення функцю-нзльноТ активносп м'я31в при лкуванж незжмною назубною брекет-техжкою було проанал!-зовано електрофЫологмний стан жувальних м'яз)в двох труп дос/н-дхуваних. Лершу групу (контр-ольну) склали 10 тдлпчов (13-20 рсшв) ¡3 санованою порожниною рота, без порушень прикусу 1 без ггапереднього ортодонтичного жкування, другу — 12 пацктчв з дистальною оклюзкю зубних ряд1в вком вщ 13 до 20 роюв. ЭМГ досл!дження першо')* групп прове -лене в перший день обстеження, через 1 день, один тиждень та один вдсяць. Друга трупа обстежувалася до фксаци брекет-техжки, через 1 день, один тиждень та один мкяць теля ф|ксацн незжмноТ назубноТ техники. Обстеженню тдлягали б'|-ооотенц!али поверхнево розташо-азних переджх лучюв правого ! л\-аого скроневих м'язш, пара власне жувальних м'яз1в. Для вивчення
функц(й м'язш застосовували функ-цюнальн! проби на «максимальне вольове стисненя» щелеп та губ \ на довиьне жування. В1дтворен-ня \ анал1з електромюграм проводили за специально комп'ютерною програмою (Рубаненко В. В., Кучеренко Н.Н.,1993). Результата фк-сували у протоколах ЭМГ — до-шджень [1]. Уа електромюгрэми проанал!зоваж за яккними та юль-юсними показниками, Оцшюючи як1сн! показники, враховували на-явшсть або вщсутшсть активносп в стаж спокою, характер сили збу-дження за максимального стулен-ия, розчленоважсть структури за-пиае, одноб1чний або почерговий характер жування, р1вном1ршсть чергуеання лерюдш бюелектрич-но"! активносп та спокою. Кддыасна обробка даних з елементами ва-р!ац|йн01 статистики за Стьюден-том-Ф1шером виконана з викорис-танням комп'ютерноТ програми, що передбачала визначення таких параметра: максимально"!' амшиту-ди коливань бюпотенц1ал!в (мкВ), часу тимчасовоТ активности спокою та одного динамнного циклу (мсек.), коеф(ц1ента «К» — показ-ника ствв^дношення процеав збу-дження \ гальмування в кожному динам|'чному цикл1 - «активжсгь» - «споюй». Усього проведено 5902
'* — достов!ршть 0,001.
вим1рювання. Для портняння ви-користовували показники норми зпдно ¡з дооидженнями контрольно!' групп.
Результати досшдження. Для визначення термЫв адаптэцн та в1дновлення функцюнальноТ активносл м'язш при лкуван-ж незжмною назубною брекет-техжкою проведене з!ставлення електрофЫолопчного стану жувальних м'яз1в у пацкнт5в ¡3 ЗЩА до ф|Ксац!У брекет-техжки, через один день, один тиждень та один мкяць П1сля и фГксацГГ з контрольною гру-пою. Остання складалася з 10 оаб з умовно нормальним прикусом I без ортодонтичного л'|кування. Результати досшдження наведен! в та-блицях 1 та 2.
При З1ставленн1 параметров ампл1туди б1опотенц1ал1в п(д час стискання щелеп двох груп досл!-джуваних виявлено, що амплггуда скроневих ! жувальних м'яз18 па-ц!енлв до накладання незн1мно'|" назубноТ техжки та протягом одного м1сяця п!сля початку л!куван-ня була статистично достов1рно зниженою (р<0,01) в лор1внянж з контрольною групою. У контрольна груп! не виявили статистично достов1рни х коливань амлл1туди жувальних м'яз(в протягом усього перюду обстеження. У той же час
© УКРАТНСЫСИЙ СТОМАТОДОПННИЙ АЛЬМАНАХ №5 20!0 63
Орт од опт i я
електромюграфкна активжсть жувальних та поверхневих пучк1в скроневих м'яз!в була стагистич-но достовфно знижена у па^еннв через один день та один тиждень П1сля фксаци брекет-технки. Так, через один день п>сля фксаци назубноТ незжмнс! техжки пац!енти в!дчували сильний б)ль у д1пянц1 перемщуваних зуб(в, що зб!галося з1 зниженням функцюнальноТ ак-тивност! жувального I скроневого м'язш. Амплггуда дошджуваних м'язю була нижча в середньому на — 115,9 + 24Д % для жувальних ! на —199,2 ± 27,3 % для скроневих м'яз1в у пор^нянж з параметрами до лкування,
Через один тиждень теля фксаци ортодонтичноТ техжки пацкнти
цде також вщчували б!ль у дтянц! перем!щуваних зуб!в, але бтьш адапгований до 'Гхнього загаль-ного стану \ пом!рноТ сили. Щодо амплпуди стискання щелеп, то вона залишалася зниженою як для жувального, так I для скроневого м'яз1в (у середньому в1дпов!дно на — 90,2 ±21,9 %, р<0,05 та — 195,3 ±24,6 %, р<0,001 в^дносно першого досл>дження до початку лкуванНя).
Через один моць на кл1н1ч-ному обстеженж рЬниця м!ж параметрами амплпуди стискання досшджуваних м'яз(в статистично недостов]рна (р>0,05) I була на-ближеною до цифр, констатованих до початку лкування (фксаци ор-тодонтичноУ технки).
Отже, за допомогою клш!чно-го й електрмюграфЫного дослн джень доведено, що гасля фксаци сучасноТ незжглно! назубноТ ортодонтичноТ технки вщбуваеться статистично достов!рне зниження функцюнальноТ активносл жувальних м'язгв, яке тривае один тиждень \ зб|гаеться з наявжстю больового симптому. Вщновлен-ня активносп м'яз!в г припинення скарг на наявжсть болю в дшян-ц! перемщуваних зубш, а отже, й адаптация до ортодонтичноТ технки, вщбуваються через один мь сяць п)сля ф)ксацн техники та початку лкування. Цей факс може також бути одним ¡з ключових моменте у вир!шенж питания адап-тацмдо ортодонтичного апарата.
Висновок,
Таким чыиом, в1дновлення елекгромюграфгчного стану жувальних м'язгв у пащешлв Í3 ЗЩА, в лжуванш яких використовуеться He3HÍMHa назубна брекет-технжа, вщбуваеться на протяз! одного мТсяцяг адаптацп.
Цей факт необхщно використовувати в плануванш як ctpokíb лпсування, так i термйив активацп елемен^в назубноТ' техтки.
Лггература
1. Дворник В.М. Комп'ютерна оцшка електромю-граф1чноТ норми жувальних м'язгв / В.М. Дворник // Матерели I (VIII) з'Тзду Acou,iau,iT стоматолопв УкраТни (КиТв, 30 листопада - 2 грудня 1999 р.) - КиТв, 1999. - С. 391-392.
2. Персии Л.С. Ортодонтия. Диагностика, виды зубочелюстных аномалий / Л.С, Персии. - М.: Ортодент-Инфо, 1999, - 271 с.
3. Смаглюк Л.В. Функцюнальний стан жувальних м'язш при патолопТ' прикусу II класу за Емглем, уослад-ненш дисфункцию скронево-нижньощелепового су-
глобу / Л.В. Смаглюк // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2004. - №3-4. - С. 59-62.
4. The effect of pain from orthodontic arch wire adjustment on masseter muscle electromyographic activity / H. Goldreich, E. Gazit, A.L. Myron [et al.] // American Journal of Orthodontics and Dentofacial Orthopedics. -1994. - №106. - P. 365-370
5. Scheurer F.A. Perseption of pain as a result of orthodontic treatment with fixed appliances / F.A. Scheurer, A.R. Firestone, W.B. Burgin // European Journal of Orthodontics. -1996. -№18. - P. 349-357.
Стаття надгйшла
3.09.2010 p.
Резюме
Проанализированы результаты электромиографических исследований жевательных и височных мышц двух групп обследованных: первая группа (контрольная), состоящая из 10 человек с санированной полостью рта, без нарушений прикуса и предшествующего ортодонтического лечения; вторая группа — 12 человек с дистальной окклюзией зубных рядов. Возраст пациентов 13 — 20лет. В контрольной группе электромиографическое исследование проведено в начале эксперимента, через 1 день, 1 неделю и 1 месяц. У пациентов второй группы — до фиксации брекет-техники, через 1 день, 1 неделю и 1 месяц после фиксации.
Определено, что после фиксации современной несъемной назубной ортодонтической несъемной техники происходит статистически.достоверное снижение функциональной активности жевательных мышц, которое продолжается 1 неделю и совпадает с наличием болевого симптома. Возобновление активности мышц и отсутствие жалоб на наличие боли происходит через 1 месяц после фиксации техники к начала лечения.
64 © УКРАПНСЬКИЙ СТОМАТОЛОПЧНИЙ АЛЬМАНАХ №5 2010
OpmodoHmin
Ключевые слова: 33'бочелюстные аномалии, электромиография, брекет-техника, адаптация.
Summary
The results of electromyographic research of mastication and temporal muscles of two patient groups were analysed. The first control group was made by 10 teenagers (aged 13-20 years) with stomatologic ally treated oral cavity but without any bite pathology and conducted orthodontic treatment. The second group included 12 patients of the same age with distal occlusion, Electromyographic research of the first group was conducted at the beginning of the experiment, in a day, in a week and in a month. Electromyographic research of the patients of the second group was held before braces fixation, in a day, in a week and in a month after it.
Statistically reliable decline of mastication muscle functional activity after fixation of modern brace device was revealed. It lasted a week and coincided with the presence of pain symptoms. Renewal of muscle activity and complaints absence occurred in a month after brace fixation and the beginning of orthodontic treatment.
Key words: maxillo-dental anmaly, electromyography, brace device, adaptation.
© УКРА'1'НСЬКИЙ СТОМАТОЛОПЧНИЙ АЛЬМАНАХ №5 20Ю
65
