CC BY
32ХАРАКТЕР РЕАКЦП НА РУХОМИЙ ОБ'€КТ ЗА СУБ'€КТИВНО КОМФОРТНИХ УМОВ У ЗВ'ЯЗКУ 13 СТРУКТУРОЮ 1НТЕЛЕКТУ ЛЮДИНИ-ОПЕРАТОРА СИСТЕМ СТЕЖЕННЯ
Федорчук С.В., Чжша Л.В., Трушина В.А.
ННЦ «1нститут бiологiï» КиХвсъкого нацюналъного ушверситету iMeHi Тараса Шевченка
e-mail: [email protected]
Надшшла до редакци 15.09.2014
Дослщжувалася реакця на рухомий об'ект за суб'ективно комфортних умов у зв'язку 1з структурою штелекту людини-оператора систем стеження. Виявлено, що в суб'ективно комфортних умовах усшштсть реакци на рухомий об'ект, яка вщображуе штегративну функцто мозку в даяльносп по сприйняттю часу 1 простору, була пов'язана насамперед 1з «правотвкульними» зд1бностями людини: яюстю просторового мислення 1 ршнем невербального штелекту. Отримат дат дають змогу прогнозувати бшьш високу точшсть 1 стабшьтсть реакци на рухомий об'ект в умовах вщсутносп дефщиту часу 1 моногони у операторш-шулыгв.
Б1ОМЕДИЧН1 АСПЕКТИ BIOMEDICAL ASPECTS
Ф'пика живого, T. 21,Nol-2, 2014.С.46-48. V Федорчук C.B., ЧттаЛ.В., ТруишнаВ.А. Plivjiics uTllie Alive ■y/tvw ф я _ kl î fJfriif-1 \an t fiT, À ùf ♦
УДК 612.821:612 82/.83
Ключовi слова: реакця на рухомий об'ект,р1вень штелекту
ВСТУП
Просторово-часова реакц1я людини-оператора забезпечуе ввдпрацювання навик1в управл1ння 1 синхронзацц агрегагiв, ор1ентац1ю у блок-схемах об'ектв управл1ння, адекватне 1 своечасне розумшня наявно! технолопчно! сшуавд. Реакцш на рухомий об'ект - це складний умовний рефлекс, який утворюеться на основ! оцшки швидкост руху [1]. У реакцях на рухомий об'ект розкриваються особливост iнгегративноl функцц мозку в дшльносп по сприйняттю часу 1 простору. 1ндишдуальна тенденцш в РРО пов'язана з типолопчними властивостями нервово! системи 1 розглядаеться як ознака уршноваженосп, стримування мпульсивних дш [2]. Важливе значення для оцшки успшноеп роботи людини-оператора выводиться р1вню iнтsлекгуального розвитку. За даними погвредщх дослвджень устштсть операторсько! д1яльност була пов'язана як з показниками реакци на рухомий об'ект, так 1 з ршнем штелекту [3, 4, 5, 6].
Метою дослвдження було визначення характеру реаквд на рухомий об'ект в суб'ективно комфортних умовах у зв'язку 1з структурою штглекту людини-оператора.
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ
В дослвдженш як обстежуват брали участь 24 особи чолов1чо1' стал - оператори в1ком 22-40
роюв. Статистичну обробку даних проводили за допомогою метод1в непараметрично! статистики.
Визначення структури штелекту проводилося за тестом Амтауера, що складаеться з дев'яти субтест1Б [5]. Час виконання кожного субтеста обмежений I, II - 6 хв, III, VII - 7 хв, IV - 8 хв, V, VI - 10 хв, VIII - 9 хв, IX - 3 хв на запам'ятовування та 6 хв на в1дтворення. Загальний час виконання тесту - близько 1,5 години.
Перший субтест давав змогу визначити зд1бност до лопчного мислення, шдукцп, в1дчуття мови. Другий субтест складався 1з визначення загальних рис певних понять 1 давав змогу визначити здатнють до абстрагування. Трет1й субтест - визначення схожост, аналоги на вербальному матер1ал1, тестувалися комбшаторт зд1бноеп. Четвертий субтест - класифжацш на вербальному ма1ер1алц тестувалася здагнiсгь до визначення загальних рис р1зних явищ (предметв). П'ятий субтест- розрахунково-математичний. Шостий субтест - визначення законом1рностей, тестувалися шдуктивт характеристики мислення. Сьомий субтест - виб1р фиур, тестувалося просторове мислення в умовах геометричного комбшування на площин. Восьмий субтест -задач1 з кубжами, тестування просторового мислення. Дев'ятий субтест - тестувалася оперативна зорова пам'ять, об'ем та концентрацш уваги.
ХАРАКТЕР РЕАКЦII НА РУХО МИЙ ОБ'ЕКТ ЗА СУБ 'ЕКТИВ НО КОМФОРТНИХ УМО В У ЗВ'ЯЗКУ I3 С ТРУКТУРО Ю ШТЕЛЕКТУ ЛЮДИН И-ОПЕРАТОРА СИСТЕМ С ТЕЖЕННЯ
Оцшка результата тестування проводилася вiдповiдно з ключами до окремих субтест1в. За BÍpHÍ вiдповiдi нараховувався 1 бал (субтести I-III, V-IX), 1 або 2 бала (IV субтест). Рiвень розвитку штелекту визначався як сума оцшок за субтестами I-IX. Рiвень розвитку вербального штелекту - як сума оцшок за I-VI та IX субтестами. Р1вень розвитку невербального штелекту - як сума оцшок за VII i VIII субтестами.
Для експрес-дiагностики шдивщуально-тигюлопчних властивостей нервово! системи оператор1в був використаний комп'ютерний варiант методики тестування РРО [7].
РЕЗУЛЬТАТЫ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
За результатами попереднх дослвджень реакцй! на рухомий об'ект людини-оператора при рiзних за
Таблиця 1
Кореляцшш зв'язки (за Сшрменом) вимiрюваних психофiзiологiчних моказникчв реакцп на рухомий
об'ект iз piBMeM iнтелекту у омераторiв (n=24), r s
характером суб'ективного сприйняття швидкостях рухомого об'екту було виявлено, що точнють РРО була найнижча, а варiативнiсть РРО i час випереджальних реакцй - найбiльшi при середнiй швидкост (80мм/с) руху лiнiй [8]. Тобто, якщо психоемоцшне напруження при високш швидкост (160мм/с) рухомого об'екту (РО) тдвищувало активацiю функцюнальш! системи, що забезпечувала РРО, в умовах монотонп (швидксть руху лiнiй - 40мм/с - найнижча) проявлялася здатнють до уважного, концентрованого спостереження, то робота в суб'ективно комфортних умовах (при середнй швидкосп РО) знижувала концентрацю уваги, що негативно впливало на ефективнсть просторово-часового сприйняття.
Показники Коефщенти кореляцд, г s
Субтест 1 (лопчне мислення) - точнсть реакцй! на рухомий об'ект 0,80*
Субтест 5 (розрахунково-математичн здiбностi) - варiативнiсть реакцй на рухомий об'ект 0,77*
Показник невербального штелекту НВ1 - коефщент балансу реакцй на рухомий об'ект -0,77*
Примiтки: * - p<0.05
При вивченнi зв'язшв р1вня штелекту з показниками РРО в суб'ективно комфортних умовах (при середнй швидкосп РО), тобто в стан адекватно! мобилзацц виявлено, що бтьша точнсть РРО вiдповiдала нижчим результатам за I субтестом (показник здiбностей до логiчного мислення) (г s =0,80, p<0.05). Можливо, це може
свiдчити про негативний вплив лiвобiчноl функцюнально! асиметрй' мозку людини на яксть просторово-часово! реакцй, адже саме лiва пiвкуля функцiонально пов'язана з лопчним мисленням. Крiм того, виявлено прямi зв'язки мiж варiативнiстю реакцй на рухомий об'ект, що ввдображуе р1вень стабiльностi РРО, i показником розрахунково-математичних дiбностsй за V субтестом (г s =0,77, p<0.05). Чим бтьше балiв
обстежуванi набирали за даним субтестом, тобто чим бтьш розвинутими були розрахунково-математичн здiбностi, тим бiльшою виявлялася варiативнiсть реакцй на рухомий об'ект. Таким чином, р1вень розвитку вербального штелекту був певною мiрою негативно пов'язаним з точнстю i стабiльнiстю РРО у обстежених оператDрiв (таблиця 1). Отриман данi певною мiрою пдтверджують результати попереднiх дослвджень про негативн взаемозв'язки показникiв як
вербального, так i невербального штелекту з успшнстю РРО: висока точнсть i стабтьнсть у реакцй на рухомий об'ект без урахування швидкосп РО у обстежених оператор1в вимагали ввдсутносп виражено! асиметрй' розвитку штелектуальних здiбностей [9].
Коефщент балансу РРО, що визначався як снввщношення реакцiй затзнення i випередження, виявився пов'язаним з р1внем невербального штелекту. Характер цього взаемозв'язку був оберненим, тобто вищим значенням р1вня просторово-образного мислення ввдповвдав бiльший ступнь превалювання реакцiй випередження над реакцями запiзнення (таблиця 1). За результатами попгреднк дослвджень саме успшн оператори вiдрiзнялися вiд неуспшних превалюванням реакцiй випередження над реакщями затзнення i бтьшим часом випереджувальних реакцiй, що, можливо, обумовлене професшним стилем дiяльностi [10].
ВИСНОВКИ
Таким чином, в суб'ективно комфортних умовах успнлнсть реакцй! на рухомий об'ект, що ввдображуе штггративну функцiю мозку в дшльносп по сприйняттю часу i простору, була
Федорчук С.В., Чтна Л.В., ТрушинаВ.А.
пов'язана насамперед i3 «правотвкульними» здiбностями людини: якстю просторового мислення i piBHeM невербального штелекту. Отримаш дат дають змогу прогнозувати бiльш високу точнiсть i стабiльнiсть реакцй на рухомий об'ект в умовах ввдсутносп дефициту часу i моногонй у операторш-шульпв. Оператори-амбвдекстри i «лшогавкульн» обстежуван в суб'ективно комфортних умовах мають вiдрiзня^ися нижчою точнiстю i стабiльнiстю реакцй на рухомий об'ект.
Л^ература
1. Макаренко Н.В. Теоретические основы и методики профессионального психофизиологического отбора военных специалистов. - К.: «Сент-Жак», 1996. - 336 с.
2. Ильин Е.П. Психомоторная организация человека -СПб.: Питер, 2003. - 384с.
3. Кальниш В.В., Пишнов Г.Ю., Дорошенко М.М., Швець А.В., Апихтш К.О., KydieecbKuü Я.В. Психэфiзiологiчнi особливосп надшносп операторсько! даяльносп ошб в рiзних функцюнальних станах // Украшський журнал з проблем медицини пращ - 2009. - Т. 18., № 2.
- С. 51-57.
4. Сна Т.А., Кальниш В.В. Професшно важливi якост диспетчерiв енергосистем // Укра1нський журнал з проблем медицини пращ - 2010. - Т. 24., № 4.
- С. 11-20.
5. Федорчук С.В., Чтна Л.В., Тараненко В.1., Горго Ю.П. Оцшка усшшносп дяльносп за показниками реакцп на рухомий об'ект у оператор1в електростанцш // 1ндивщуальш психоф1зюлопчш особливоси людини та професшна дяльшсть. Мат. IV науково-практичноï конференцп. - Черкаси, -2009. - С. 78.
6. Федорчук С., Мiрошнiк Т., Садовська Ю., Горго Ю. Зв'язки ефективносп операторськоï даяльносп i3 структурою штелекту // Вiсник Кигвського унiверситету (серiя Бiологiя) - 2006. - Вип. 47. - С. 30-31.
7. БурлачукЛ.Ф.,Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. К. Наукова думка. -1989. - С. 11-12.
8. Федорчук С.В., Тараненко В.1., Горго Ю.П. Особливосп реакцй на рухомий об'ект у оператс^в в залежносп вщ рiвня психоемоцшного напруження // Вюник Кшвського ушверситету (сер1я Фiзiологiя) -2005. - Вип. 10. - С. 31-33.
9. Федорчук С.В., Чтна Л.В., Тараненко В.1., Горго Ю.П. Зв'язки показникв штелекту iз особливостями оперування часом i простором людини-оператора систем стеження // 1нформотератя. - 2006. - №1. -С. 20-21.
10. Федорчук С., Садовська Ю., Горго Ю. Оцшка ефективносп даяльносп за показниками психофiзiологiчних функцш у операторш систем стеження // Вюник Кшвського ушверситету (серiя Проблеми регуляци фiзiологiчних функцш) - 2006. -Вип 11. - С. 17-19.
NATURE OF THE REACTION TO A MOVING OBJECT IN SUBJECTIVE COMFORTABLE CONDITIONS IN RELATION WITH THE STRUCTURE OF SURVEILLANCE SYSTEMS OPERATOR S INTELLECT
Fedorchuk S.V., Chikina L.V., Trushina V.A.
We researched the response to a moving object in subjective comfortable conditions in relation with the structure of surveillance systems operator's intellect. Found that in subjective comfortable conditions the successfulness of reaction to a moving object that display s the integrative brain function in process of perception of time and space, was primarily concerned with "right- hemisphered" abilities of human: the quality of spatial thinking and the level ofnon-verbal intelligence. The data make it pos sible to predict a higher accuracy and stability of reaction to a moving object in conditions of lack of time and left-handed operators' monotony.
Key words: reaction to moving object, intelligence.
ХАРАКТЕР РЕАКЦИИ НА ДВИЖУЩИЙСЯ ОБЪЕКТ ПРИ СУБЪЕКТИВНО КОМФОРТНЫХ УСЛОВИЯХ В СВЯЗИ СО СТРУКТУРОЙ ИНТЕЛЛЕКТА ЧЕЛОВЕКА - ОПЕРАТОРА СИСТЕМ СЛЕЖЕНИЯ
Федорчук С.В., Чикина Л.В., Трушина В.А.
Исследовалась реакция на движущийся объект при субъективно комфортных условиях в связи со структурой интеллекта человека-оператора систем слежения. Выявлено, что в субъективно комфортных условиях успешность реакции на движущийся объект, которая отображает интегративную функцию мозга в процессе по восприятию времени и пространства, была связана прежде всего с «правополушарными» способностями человека: качеством пространственного мышления и уровнем невербального интеллекта. Полученные данные позволяют прогнозировать более высокую точность и стабильность реакции на движущийся объект в условиях отсутствия дефицита времени и монотонии у операторов-левшей.
Ключевые слова: реакция на движущийся объект, уровень интеллекта.
