CC BY
184
УДК629.12.011 МагктрантК.1. Ткачук;
доц. Р.М. Купчик, канд. техн. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМОУТВОРЕННЯ ШТЕР'£Р1В РУХОМИХ ОБ'£КТ1В
Розглянуто питання актуальностi проектування та розроблення штер'ерш рухомих об'екпв та подано i'x умовну класифiкацiю. Проаналiзовано особливост та специфiчнi ас-пекти формоутворення рухомих об'ектш. Видiлено дизайнерськi шдходи для забезпечен-ня оптимальних параметрiв примiщень яхт щодо комплексних потреб людини.
Ключовi слова: iнтер'eр, рухомий об'ект, ергономiчнiсть, життeпридатнiсть, транспорт, яхта.
Постановка та актуальшсть проблеми. Зазвичай пiд дизайном iHTep'epy розумдать архгтектурне, фyнкцiональне i художне опрацювання внyтрiшньоí час-тини примiщень чи будинку, яке забезпечуе людинi сприятливi та комфортнi умо-ви житадаяльносп [1]. Проте в сучасному сyспiльствi людинi часто доводиться подорожувати, i залишаючи свш дам 1й хочеться перебувати у не менш комфор-тних умовах. Тому цей термш можна вживати i щодо дизайну салошв р!зномашт-них транспортних засобш: кораблш, лiтакiв, залiзничних вагошв, авто i т. ш. Як i в класичних iнтер'ерах тут можуть бути як громадсьш iнтер'ери - для нетривалого перебування велико!' кшькосп пасажирш, так i приватнi - для тривалого перебу-вання i проживання людини.
Зараз таш об'екти стають предметами гордост! своíх власникiв: розюшш яхти, приватнi лгтаки та вагони по1здав, комфортабельнi будинки на колесах. I 1х дизайн повинен повшстю вiдповiдати iндивiдyальним потребам та смакам своíх власниюв. Але визначальними е шдходи та принципи, що випливають !з специфь ки розташування та експлуатацл в рус! таких середовищ життедiяльностi людини.
У сучаснш вичизнянш лгтератур! немае обгрунтованих i комплексних дос-л!джень в напрямку дизайну штер'еру рухомих об'екпв. Переважно лгтература представлена або альбомами з художнього опрацювання штер'ерш приватних яхт чи лгтаюв [2], або поабниками з конструктивними та ергоном!чними особливостя-ми íх проектування [3]. Також е достатня юльккть лгтератури з дизайну зовшшшх форм об'ектш та 1х динам!чних властивостей [4, 5]. Найбшьш близьким до нашо1 тематики е грунтовний навчальний поабник [6], але в ньому наведено вщомост1 про естетику та оргашзацда суднового простору стосовно даяльносп екшажу та ввдсутш аспекти проектування приватного штер'еру. Також загальним недолжом таких робгт е вузьке обмеження досл!джень для конкретного виду транспорту.
Тому метою роботи е систематизация необхщних ввдомостей i з'ясування основних особливостей проектування штер'ер!в рухомих об'ектш та окреслення напрямкш подальших дослщжень.
Виклад основного матерiалу. Об'ект розробки потр!бно класифшувати за певними ознаками, що в подальшому буде впливати на значимкть р!зномаштних аспектов. Насамперед, це подш за середовищем, в якому ввдбуваеться рух: сухо-путний, водний та повиряний транспорт. Також за суб'ектами користування: може бути приватним або громадським, тобто проектуеться для одше!' людини, сш'1 з ш-дивщуальними особливостями та вимогами, чи для людей, як! тимчасово тут пере-бувають. Ввд часу перебування залежить оргашзацк простору, наприклад наяв-шсть спальних мкць. Вид д1яльност! людей також впливае на подальшу розробку.
Тому за призначенням рухомi об'екти умовно можна розподшити на транспортш, промислов^ для вщпочинку, роботи, харчування та ш.
Яхти класифiкують за призначенням: спортивш (гоночнi) i круíзнi (крейсерсью); за типом приводу: вирильш, вiIрильно-моторнi i моторш; за районом плавания: морсьш i яхти для внутрiшнього плавания ^чки, озера); за типом корпусу: класичш однокорпуснi, катамарани i тримарани. Моторнi яхти пода-ляють на класи. Сьогоднi е усталеними юлька "свiтових стандарт", вiдповiднiсть яхти яким ще на етапi виробництва вважаеться обов'язковим. Основнi з них [7]:
• Клас А - океансью яхти: моторш, оснащенi повтстю автономним обладнанням, призначенi для вщдалених вiд берега тривалих плавань, здатт забезпечувати без-пеку плавання за висоти хвилi бiльше чотирьох метрiв i сили вiтру бiльше восьми балiв.
• Клас В - морсью яхти: призначенi для морського плавання, забезпечують безпе-ку за висоти хвиль менше чотирьох метрiв i сили вiтру менше восьми балiв.
• Клас С - прибережт яхти: призначенi для плавання в озерах, дельтах рiчок, великих затоках, прибережних водах, експлуатуються за висоти хвилi менше двох метрiв i сили виру менше шести балiв.
• Клас Б - невеликi яхти i катери: призначенi для експлуатацп в водах, захищених вiд хвилювання (невелик рiчки, озера, канали), використовуються за сили виру менше чотирьох балiв i висоти хвилi менше твметра.
Приналежнiсть об'екта проектування до певного класу визначае розмiри внутрiшнiх примщень, тривалiсть перебування людей у них, види та штенсив-нiсть завшшшх вплив1в i тлн.
Якщо об'ектом проектування е iнтер'ер вагону потяга, то вони можуть бути приватними, екскурсiйними, вагонами-ресторанами, купейними та ш. [8] Вагон-ресторан мiстить вщповщне зонування - наприклад кухню, барну стiйку, столову зону, складсьш та ш. Тут враховують всi особливоси роботи закладав громадсько-го харчування: забезпечити зберiгания íжi, й приготування, миття посуду, обслу-говування клкнпв, прибирання. Для клiентiв - забезпечити зручнкть пересуван-ня, замовлення та споживання íжi. Приватнi вагони також вiдрiзняються плануван-ням, що залежить вiд потреб власника або клкнта i можуть мiстити кшька спаль-них купе, а також гостьовi купе, санвузли, салон - зона для стлкування та перего-вор1в. Сучаснi купейнi вагони люкс класу проектуються таким чином, щоб на мь нiмальному просторi забезпечити максимальну комфортнiсть. Ергономiчнi крiсла з шдлокггниками трансформуються у зручнi лiжка. У купе е мкця для збертання багажу, iнодi шафа, а також санвузол. Екскурсiйнi вагони та електрички часто об-ладнують вiдповiдно до певно1 тематики. Упродовж останнiх роюв також створю-ють концептуальнi вагони з незвичним плануванням. Наприклад, вагони для сшл-кування, вагони з бiблiотекою, з книжковими полицями та читальним залом, з тан-цювальними клубами та iншi вагони нестандартного призначення.
Будинки на колесах можна використовувати протягом досить тривалого часу, вони мктять у собi всi ознаки житла. Внутрiшнiй проспр можна роздалити на таш зони: столова група, спальнi мiсця, кухня, санвузол. Обмежешсть простору змушуе штегрувати цi рiзнi функцiональнi зони в одому примiщеннi, тодi як у зви-чайних будинках вони розмежоваш в рiзних юмнатах. Перегородки iнодi застосо-вують в автобудинках вищого класу.
Але низка фактор1в, яш потрiбно враховувати пiд час проектування ш-тер'ер1в всiх видав рухомих об'ектав. Насамперед це фiзiологiчнi, психолопчш та
соцiальнi потреби людини для забезпечення Bcix особливостей процесу ii життедд-яльностД у час li' перебування на об'ектД. Також треба брати до уваги i зовнiшнi фактори впливу на особу та, власне, на Днтер'ер та обладнання.
Загалом обмежений простДр тривалого перебування людини найбiльш до-цiльно характеризувати такими комплексними показниками складних систем "лю-дина-обладнання-середовище", як ергоном1чн1сть та життепридаттсть. ЦД по-казники в рiзних ситуацДях можуть мати рiзне якДсне наповнення [9], але загалом вони покликанi виявити ступiнь вiдповiдностi умов функцiонування системи до бД-ологiчно- i психологДчно оптимальних параметрiв середовища, що забезпечить лю-динi нормальне функцiонування, гарне здоров'я та високу працездатшсть. Також таю показники здатнi виявити рух властивостей системи в напрямку зменшення аж до повно! лДквДдаци шкДдливих для людини та навколишнього середовища умов функцдонування системи. У цьому випадку враховують такД показники: [6]
• стутнь безпеки перебування у примщент;
• cTyniHb алгоритмiчноí оргатзованоси зон;
• стyпiнь комфортностi зон;
• стутнь оглядовосп органiв управлшня i контролю;
• стyпiнь вщповщност! тектонiки простору, розмiрiв i форм меблiв та обладнання антропометричними показникам людини;
• стутнь зручноси та досяжностi меблiв та обладнання;
• стутнь вщповщносп оргатв yправлiння та елементiв побутово'1 експлуатацп об-ладнання силовим можливостям оператора.
Цд показники покликанi комплексно характеризувати три нерозривнД скла-довi iнтер'еру рухомого об'екта, що формують простДр i чуттево-психологiчну атмосферу: конструкцДйна оболонка; предметне наповнення; функцюнальш проце-си. УсД фактори, що характеризують комплексний показник життепридатностД середовища життедДяльностД людини на рухомому об'ектi, умовно можна розддлити на двД групи:
1. Сенсорт (рецепторт) - тобто таы, що чинять безпосереднш вплив на орга-ни чутлв людини;
2. Техтко-естетичт - з допомогою яких створюються зручшсть, комфорт, пiдвищуeться працездатнiсть i забезпечуються естетичнi вимоги людини. Людський фактор займае важливе мiсце у низцД факторiв, що впливають на
якДсть екплуатаци та безпеку об'екта. ПомилковД дц людини стають причиною бДль-шостД аварДй. На самопочуття та працездатшсть екДпажу та комфорт пасажирДв впливае цДлий комплекс соцюлогДчних, психологДчних i фДзюлогДчних факторДв. Перебуваючи певний час на об'ектД та перебуваючи у замкнутДй емоцДонально-пси-хологДчнДй сферД особистого сшлкування з невеликою групою людей, особа зали-шаеться без звично! рДзномашгностД зовшшшх подразникДв, вДдчувае недостатнДсть вхДдно! шформацц, тобто сенсорну недостатнДсть, монотоннДсть життя i занять, нестачу джерел розваг. Все це сприяе розвитку психолопчно! напруги та стресу.
Тому пДд час проектування Днтер'еру потрДбне максимальне забезпечення психологДчних i соцДальних потреб людини. Особливо це стосуеться довготрива-лих подорожей. Передбачаються мДсця, де людина може усамДтнитись - одно- та двомДснД каюти на кораблД або купе у потязД. Також створюються салони для спДл-кування та розваг, для рДзноманДтного проведения часу - ДгровД кДмнати, басейни, спортзали та Дн.
Працездатнiсть i здоров'я значною мiрою залежать вДд мiкроклiмату примД-щень. Комфортний мДкроклДмат - це сприятливе для оргашзму людини поеднання температури вологостi i швидкост1 руху повiтря.
Для створення комфортних мiкроклiматичних умов об'екти обладнуються системами кондищонування повiтря в примщеннях, якi забезпечують влiтку вДд-вДд з примiщень волого-i теплонадлишюв, а взимку - вiдвiд надлишково! вологи i пiдведення тепла, що компенсуе тепловтрати. Повiтря, що подаеться штучним шляхом, очищаеться вiд пилу i газДв.
Працездатнiсть очей людини визначаеться умовами освiтлення i властивос-тями зору. Знижена освiтленiсть негативно позначаеться на роботД органДв зору, з'являються очнi i головнi болi, знижуеться швидк1сть реакци, порушуються психДч-ш i моторнi функцií. Двома основними джерелами свiтла е природне (сонячне) i штучне. У житлових, громадських, службових i виробничих примщеннях передба-чаеться природне свiтло, що надходить через iлюмiнатори, вiкна та свiтловi люки. Допускаеться вiдсутнiсть природного освилення в допомiжних, побутових, саштар-них примiщеннях, у коридорах, як1 забезпечуються необхДдним штучним свiтлом.
Пiд час розроблення планування iнтер'еру рухомого об'екта дизайнер повинен враховувати специфДку конструкци корпусу. Наприклад, загальне розташуван-ня суднових примiщень тiсно взаемопов'язано з архтгектурним рiшенням зов-шшнього вигляду судна, пропорцДями i формою надбудов, з мДсцем розташування надбудов по довжиш судна. Треба пам'ятати про наявнiсть всерединi примiщень притаманних даному об'екту елемештв конструкци корпусу (наприклад: бДмси, карленгси, пiлерси, шпангоути Д тлн), наявнiсть шахт машинно-екслуатацшних вiддiлень, якД займають значну площу Д часто перешкоджають створенню безпе-рервних магДстральних проходов; порДвняно невелику висоту примщень; криволД-шйнкть зовшшшх габарштв та Дн.
У об'ектах, що пересуваються, через обмежену площу та планування часто використовують принцип сумщення функцДй. ПримДщення приватних вагонв, лД-такДв, будинкДв на колесах та невеликих яхт часто дляться на зони: спальну, вДдпо-чинкову, обДдню, робочу. ПДд час проектування невеликого судна дальня може бути призначена Д для прийому !жД, Д для вДдпочинку, Д для показу кшофшьмДв, Д для проведения зДбрань, Д для приватних бесДд. Також активно використовуються меблД-трансформери та модульш меблД. Наприклад, у по!здах та лДтаках крДсло або дивани трансформуються у лДжко.
РухомД об'екти здшснюють специфДчнД впливи на людину, якД вДдсутнД в не-рухомих Днтер'ерах, через такД явища як хитавиця, вiбрацiя та шум. ВагомДсть !х впливу в основному залежить вДд типу об'екту, конструкци, обладнання та умов експлуатацц.
Хитавиця виникае пДд час руху об'екта, пов'язана Дз поворотами, нерДвшстю поверхнД, повДтряних потокДв Д хвиль. Вона спричиняе подразнення вестибулярного апарату внутрДшнього вуха. Бшьшкть людей тДею чи Дншою мДрою вДдчувають морську хворобу або захитування. Завданням дизайнера е доступними йому засо-бами забезпечити максимальну безпеку людей шд час руху, тобто запроваджувати вДдповДднД конструктивш рДшення, використовувати мДцнД матерДали та з'еднання, безшумнД та довготривалД мехашзми трансформаций тектонДчнД форми без гострих кутДв, багатофункц1йнД опоряджувальн та декоративш матерДали та Дн.
Вiбрацiя виникае внаслщок роботи двигуна та шших механiзмiв. Вона негативно вщображаеться на роботi органiзму, особливо якщо зб!гаеться з частотою коливань внутршн1х орган1в. Для зменшення вiбрацií у житлових примiщеннях використовують конструкци на пружинних елементах, вiбропоглинальнi матер1-али, такi як гума, пластик та шш1 м'як1 матерiали.
Шум також е результатом роботи мехашзм1в 1 тертя елементiв корпусу один з одним та взаемоди з навколишшм середовищем.
Для боротьби 31 шумом у примпцен-нях застосовують звуко1золяцшш та звуко-поглинальнi конструкци та матер1али. Для забезпечення високо! шумо1золяцп житлових примiщень ще на етат планування об'екта потр16но враховувати 'их вiддаленiсть в1д джерел шуму. Важливо зазначити, що часто позитивне вирпнення иевних проблем призводить до попршення 1нших показни- Рис ШршнШ точимой факторт
к!в. Тому доц1льно навести пiрамiду значи- для комфортного перстня
. , . , / ч людини в рухомому об'ектг
мост1 фактора на комфорт людини (рис.).
Також варто зазначити, що рухом1 об'екти протягом нетривалого часу мо-жуть змiиювати свое перебування в р1зних клiматичних зонах. Матерiали, як1 ви-користовуються, повинн1 бути ст1йкими до змш температури, тиску, вологост1, складу повггря, до дп сонячних промешв та солоно! води. Тому часто використовують деревину екзотичних пор1д з огляду на !х високу атмосферостшюсть. За м1цн1стю 1 твердост1 троп1чн1 породи (т1к, чорне дерево, червоне дерево, афри-канський ебен, чорний пал1сандр, сандал, венге та ш.) перевершують дуб, а уш-кальна кольорова гама 1 текстура деревини роблять '!х дуже привабливими з есте-тичного погляду. Особлив1стю матер1алу е п1двищена ст1йк1сть до атмосферних явищ, гниття, грибк1в, руйнування комахами 1 це дае змогу використовувати тро-п1чну деревину в будь-якому кл1мат1. Кр1м дерева, використовують сплави алюм1-н1ю та стал1, склопластики та 1нш1 синтетичн1 матер1али.
Висновок. У сучасному динам1чному 1 насиченому на под!' 1 змши св1т1 людина прагне перебувати у комфорт! не лише вдома, а й п!д час подорожей. Тому проблема дизайну штер'ер1в рухомих об'ект1в е актуальною 1 важливою.
Забезпечення високо! життепридатност1 таких об'екпв можливе в раз1 комплексного врахування багатьох фактор1в:
• врахування людського фактору (забезпечення психолог1чних та сощальних потреб: розваги, сшлкування, можлив1сть усам1тнення та 1н.; ф1зичних та ф1зюлог1ч-них потреб: антропометр1я, пгешчнють, мкрокммат...);
• особливост1 планування обмежено'1 площ1 (специф1чне планування, функщональ-не зонування; сум1щення функц1й, трансформащя мебл1в, врахування специф1ч-но1 техшки та обладнання);
• зменшення впливу негативних фактор1в, що пов'язан1 1з рухом (хитавиця, в1бра-ц1я, шум);
• стшюсть до зм1н кмматичних 1 погодних умов.
Велика кшьккть аспектав та особливостей такого проектування вимагають вщ дизайнера використання спещальних нетрадищйних тдходав до проектування таких 1нтер'ер1в i потребують подальших системних дослщжень.
Лiтература
1. Дизайн. Иллюстрированный словарь-справочник / Г.Б. Минервин, В.Т. Шимко, А.В. Ефимов. - М. : Изд-во "Архитектура-С", 2004. - 288 с.
2. Anja Llorella. Yacht Interiors (Design Book) / Anja Llorella. - DAAB, 2005. - 399 c.
3. Peter Vink. Aircraft interior comfort and design / Peter Vink, Klaus Brauer. - London-New York : CRC Press, 2011. - 115 с.
4. Lars Larsson, Rolf E Eliasson. Principles of yacht design / Lars Larsson. - London : Adlard Coles Nautical, 2000. - 334 с.
5. Robert Taggart. Ship design and construction / Robert Taggart // Society of Naval Architects, 1980. - 737 с.
6. Павлюченко Ю.Н. Основы художественного конструирования судов : учебн. пособ. / Ю.Н. Павлюченко. - Л. : Изд-во "Судостроение", 1985. - 264 с.
7. Gardiner R. The Line of Battle: The Sailing Warship / R. Gardiner, B. Lavery. - Conway Maritime Press, 2004. - 208 с.
8. Гумилевский Л. Железная дорога / Л. Гумилевский. - М. : Гос. трасп. ж/д изд-во, 1980. -
150 с.
9. Голобородько В.М. Вибраш глави проективно! ергономши. Антропоморфний фактор : навч. поабн. / В.М. Голобородько. - К. : Вид-во 1ЗМН, 1999. - 199 с.
Ткачук К.И., Купчик Р.М. Особенности формообразования интерьеров движущихся объектов
Рассмотрены вопросы актуальности проектирования и разработки интерьеров движущихся объектов и представлена их условная классификация. Проанализированы особенности и специфические аспекты формообразования движущихся объектов. Выделены дизайнерские подходы для обеспечения оптимальных параметров помещений яхт относительно комплексных потребностей человека.
Ключевые слова: интерьер, движущийся объект, эргономичность, обитаемость, транспорт, яхта.
Tkachuk K.I., Kupchyk R.M. Features of morphogenesis of interiors of mobile objects
This article discussed the relevance of design and development of interiors of mobile objects. In the article considers the conventional classification of moving objects. It analyzed the features and specific aspects of morphogenesis.
Keywords: interior, moving object, ergonomics, habitability, transport, yacht.
УДК 7.01:684:378(477.54) Доц. Н.£. Трегуб, канд. архтктури -
Харшвська державна академш дизайну i мистецтв
МЕТОДИЧН1 НАПРЯМИ В ДИЗАЙН-ОСВ1Т1 МЕБЛЯР1В (З ДОСВ1ДУ ХАРКШСЬКО'1 державно! АКАДЕМН ДИЗАЙНУ I МИСТЕЦТВА)
Розглянуто методичш напрями подготовки студенпв спещалиаци "Дизайн меблгв" у контекст сучасних вимог меблево! галузi та змш концепцш у проектнш культура Ви-явлено роль, мету i структуру дисциплши "Проектування меблiв" та "Робота в матерiалi" у формуванш особистостей фахiвцiв за освiтньо-квалiфiкацшним ргвнем бакалавра. Сформульовано основнi методичш спрямування в навчальному процесi ХДАДМ та пер-спективи !х подальшого розвитку.
Ключовi слова: методичш напрями освгги, дизайн меблiв, матерiали.
