CC BY
54Фізика живого, Т. 17, No1, 2009. С.185-192.
© Макарчук М.Ю., Чікіна Л.В., Янчук П.І., Федорчук С.В., Трушина В.А
УДК 612 .82/. 83; 612.821
ЗВ’ЯЗОК СТАНУ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ ЛЮДИНИ ТА ЇЇ ЗДАТНОСТІ ДО ОРІЄНТАЦІЇ В ПРОСТОРІ ТА ЧАСІ ЗА РІЗНИХ УМОВ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ
Макарчук М.Ю., Чікіна Л.В., Янчук П.І., Федорчук С.В., Трушина В.А.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка імені Тараса Шевченка кафедра фізіологіїлюдини і тварин біолоігчного факультету e-mail: lychikina@yandex.ru
Надійшла до редакциї 19.09.2009
На основі порівняльного аналізу показників точності реакції на рухомий об’єкт з швидкісними характеристиками нервової системи обстежених були визначені критерії, які дають змогу прогнозування меж помилок точності реакції на рухомий об’єкт, зважаючи на статеві відмінності обстежених та на умови їх діяльності. Існує пропорція золотого перетину між величиною центральної затримки та швидкістю простої сенсомоторної реакції як за оптимальних умов діяльності, так і за умов підвищеної відповідальності за результат, що дає змогу оцінки режиму діяльності функціональних підсистем ЦНС задіяних в тих чи інших реакціях.
Ключові слова: точність реакції на рухомий об’єкт, швидкість простої сенсомоторної реакції, швидкість реакції вибору, центральна затримка, пропорція золотого перетину.
ВСТУП
Надійність діяльності людини-оператора, перш за все, визначається станом іі психофізіологічних функцій [1]. Виділяють цілий ряд професійно-важливих психофізіологічних якостей людини, до яких відносять рівень розвитку процесів сприйняття, пам’яті, мислення та уваги [2], індивідуально-типологічні властивості вищої нервової діяльності та основні властивості нервової системи [3, 4, 5], нейродинамічні та психомоторні функції людини [2, 6], психологічні властивості особистості [7, 8]. Багаторічні дослідження Елькіна Д.Г. [9] свідчать про те, що між сприйняттям часу та діяльністю існує пряма залежність: чим вища точність сприйняття часу, тим вища успішність діяльності і навпаки. За результатами дослідження Матової М.А. [10],
успішність виконання дій, що потребують тонкої зорово-моторної координації, пов'язана з інтелектуальним рівнем розвитку, особливо невербальним.
Використання комплексного системного підходу до оцінки і прогнозування успішності діяльності людини дозволяє суттєво підвищити надійність різноманітних систем “людина-людина”, “людина-машина”. Вивченню психофізіологічних функцій людини (уваги, пам'яті, розумової працездатності, функціональної рухливості нервових процесів) у зв'язку з успішностю діяльності присвячені роботи багатьох авторів, але залишаються недостатньо вивченими особливості прояву співвідношень або системних організацій
психофізіологічних характеристик людини за різних умов відповідальності за результати діяльності. Особливо це стосується зв'язків між сприйняттям просторово-часових відношень і швидкісними показниками розповсюдження та обробки інформації в нервовій системі людини за різних умов відповідальності за результати діяльності.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Тестування стану основних психофізіологічних функцій обстежених проводили за допомогою комплексу комп’ютерних програм, які були розроблені на основі ряду модифікованих методик [11]. В роботі як обстежені брали участь 93 студенти (32 чоловіки та 61 жінка) віком 19-21 років, які проходили тестування за оптимальних умов, коли результати тестування були лише часткою наукових досліджень. Дві інші групи обстежених: 161
абітурієнт (128 чоловіків та 33 жінки) віком 17-21 років та 153 слухачі (83 чоловіків та 70 жінок) віком 23-25 років проходили тестування за умов високої відповідальності за результат, бо результати цього тестування були визначальними при оцінці обстежуваних на професійну придатність і цілком визначали їхню подальшу діяльність. У всіх обстежених визначали коефіцієнт сили нервової системи (КС), функціональний рівень системи (ФРС), швидкість простої сенсомоторної реакції (ШПСР), середню швидкість реакції вибору (ШРВ), швидкість реакції вибору правої руки (ШРВП), швидкість реакції вибору лівої руки (ШРВЛ),
функціональну рухливість нервових процесів (ФРНП) та працездатність головного мозку (ПГМ), показник точності реакції на рухомий об’єкт (РРО), показники збудження (ЗБУД), гальмування (ГАЛЬМ) та урівноваженності (УРІВН) нервових процесів, обсяг короткочасної пам’яті (ПАМ).
Статистичний аналіз проводили за допомогою програми 8ШІ8І;іса 6.0. Для оцінки достовірності різниць між показниками використовували критерії Манна-Уітні та Вілкоксона.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Порівняльний аналіз основних показників стану психофізіологічних функцій показав, що найбільш чутливими до психоемоційного та психофізіологічного навантаження виявилися перш за все показники точності реакції на рухомий об’ єкт: РРО, ЗБУД, ГАЛЬМ та УРІВН, в меншій мірі це стосується також показників ФРНП, ШПСР, ШРВ, ШРВП та ШРВЛ [12, 13]. Крім того,
використовуючи рангову кореляцію за Спірманом нами виявлені значущі кореляційні взаємозв’ язки між показниками точності реакції на рухомий об’єкт та швидкісними характеристиками нервової системи, що може вказувати на формування певних функціональних підсистем при визначенні точності реакції на рухомий об’єкт. Зокрема у обстежених студентів були виявлені наступні значущі кореляційні взаємозв’язки: РРО-ШПСР (г = + 0.48; р<0.001); РРО-ШРВ (г = + 0.35; р<0.01); РРО-ШРВЛ (г= + 0.29; р<0.01); ГАЛЬМ-ШПСР (г = -0.61;р<0.001); ГАЛЬМ-ШРВ(г= -0.35; р<0.001); ГАЛЬМ-ШРВП(г=-0.34;р<0.001); ГАЛЬМ-ШРВЛ (г = - 0.29; р<0.001). При підвищеній відповідальності за результати діяльності виявилися більш слабкіші кореляційні взаємозв’язки, ніж у студентів. Так у абітурієнтів: РРО-ШРВП (г=+0.16; р<0.01); ГАЛЬМ-ШРВП (г = - 0.21; р<0.001); ЗБУД-ФРНП (г = +0.16; р<0.05), у слухачів: РРО-ШПСР (г = + 0.22; р<0.01); ГАЛЬМ-ШПСР(г=-0.25; р<0.01). Нами також виявлено статеву різницю в кореляційних портретах основних психофізіологічних функцій. У чоловіків кореляційні взаємозв’ язки носили наступний характер: за оптимальних умов діяльності - РРО-ШПСР(г=+0.4; р<0.05); ЗБУД-ШПСР(г = + 0.43; р<0.05); ГАЛЬМ-ШПСР(г = - 0.7; р<0.001); ГАЛЬМ-ШРВП (г = - 0.46; р<0.01); ГАЛЬМ-ШРВП(г = - 0.38; р<0.05); ГАЛЬМ-ШрВЛ(г= - 0.53; р<0.01); за екстремальних умов діяльності - у абітурієнтів: ГАЛЬМ-ШРВП(г = - 0.18; р<0.05); у слухачів: ШПСР-ГАЛЬМ(г = - 0.26; р<0.05); ШПСР-РРО(г=+0.26; р<0.05). У жінок кореляційні взаємозв’язки були такими: за оптимальних умов діяльності - РРО-ШПСР (г = + 0.45; р<0.001); ГАЛЬМ-ШПСР (г = - 0.57; р<0.001); ГАЛЬМ-ШРВ(г = -0.28; р<0.05);
ГАЛЬМ-ШРВП(г = - 0 .32; р<0.05); за екстремальних умов діяльності - у абітурієнтів: ЗБУД - ФРНП(г = + 0.39; р<0.05); у слухачів: ШПСР-ГАЛЬМ(г = - 0.28; р<0.05); ШРВП-ЗБУД(г = + 0.25; р<0.05); ГАЛЬМ-ФРНП ГАЛЬМ-ШРВЛ(г = + 0.24; р<0.05).
Виходячи із вище сказаного, доцільно було провести порівняння точності реакції на рухомий об’єкт (РРО, ЗБУД, ГАЛЬМ) з швидкісними характеристиками нервової системи обстежених: ШПСР, ШРВ, ШРВП, ШРВЛ, рівнем функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП) та величиною центральної затримки (ЦЗ), яка характеризує час обробки інформації в центральній ланці нервової системи людського організму і визначається через різницю ШРВ та ШПСР [2].
Для проведення такого порівняння ми перерахували показники точності реакції на рухомий об’ єкт із відносних одиниць (пікселів) в показники часу, що виражені в мс. При проведенні перерахунків ми виходили з того, що згідно методики дослідження психомоторних якостей людини за показниками точності реакції на рухомий об’єкт [11], розмір прямокутника на екрані комп’ютера становить 620х320 пікселів або 26х16,5 см. В межаж цього прямокутника назустріч одна одній у вертикальному напрямку рухаються дві точки розміром 0,4х0,4 см. з однаковою швидкістю 3.3 см/с. Позначимо через 8 шлях, який проходили обидві точки до моменту перетину. В нашому випадку він дорівнював 310 пікселям або 16.5 см. Із сказаного вище витікає, що в нашому випадку 1см містив 18.8 пікселів. Позначимо через V сумарну швидкість обох точок, вона становила 6.6 см/с або 124 пікс/с . Тоді час, за який проходили свій шлях на екрані обидві точки до моменту перетину буде становити:
5 310
г=— =------= 2.5 с х1000=2500мс (1.1)
V 124
Виходячи з цього, отримані нами показники РРО, ЗБУД та ГАЛЬМ були перераховані в мілісекундах для кожного обстеженого. Показник РРО в пікселях визначався нами як середнє значення абсолютного відхилення від умовного нуля, а РРО в мілісекундах як середнє значення проміжку того часу, на величину якого обстежений помилився під час прогнозування та фіксації моменту перетину точок, які рухалися назустріч одна одній.
Ми також виходили з того, що показник ЗБУД виражений в мс вказував на час випередження, а показник ГАЛЬМ в мс вказував на час запізнення при прогнозуванні та фіксації обстеженим моменту перетину точок.
Таблиця 1.
Стан психофізіологічних функцій обстежених за різних умов відповідальності за результати ____________________________діяльності Ме [25%, 75%]____________________________________
Показники Студенти (п=93) Студенти чоловічої статі (п=32) Студенти жіночої статі (п=61)
ШПСР(мс) 232[204, 258.] 226[210, 244] 236[203, 269]
ШРВ(мс) 397[353, 430] 369[342, 426] 408[371, 434]
ШРВП(мс) 393[350, 428] 367[337, 430] 402[366, 428]
ШРВЛ(мс) 398[358, 433] 375[346, 421] 407[371, 440]
ФРНП(мс) 574[470, 740] 520[438, 744] 590[474,740]
ЦЗ (мс) 155[122, 193] 147[122, 203] 155[127, 191]
РРО(мс) 145[81, 250] 81[61, 137] 169[121, 254] $
ЗБУД(мс) 161[105, 343] 117[48, 182] 210[137, 355]$
ГАЛЬМ(мс) 105[56, 186] 61[49,89] 137[73, 206] $
ШПСР/ШРВ 0.611[0.521, 0.674] 0.610[0.516, 0.655] 0.612[0.522, 0.676]
ЦЗ/ШПСР 0.639[0.482, 0.921] 0.640[0.534, 0.935] 0.628[0.474, 0.908]
Показники Абітурієнти (п=161) Абітурієнти чоловічої статі (п=128) Абітурієнти жіночої статі (п=33)
ШПСР(мс) 245[223, 288]* 240[221, 285] ! 270[230, 297] $ @
ШРВ(мс) 403[371, 441] 400[368, 441] ! 402[390, 435]
ШРВП(мс) 396[362, 433] 396[360, 433] 400[379, 426]
ШРВЛ(мс) 404[379, 445] 403[377, 447] ! 410[388, 429]
ФРНП(мс) 550[454, 726] 568[460, 748] 522[452, 598]
ЦЗ (мс) 150[119, 177] 151[122, 182] 143[115, 165]
РРО(мс) 89[40, 161] * 81[40, 153] 129[73, 169] $ @
ЗБУД(мс) 105[56, 423] * 105[57, 456] 113[48,399]
ГАЛЬМ(мс) 40[16, 77] * 40[16, 69] 40[24, 97] @
ШПСР/ШРВ 0.618[0.555, 0.691] 0.614[0.549, 0.682] 0.659[0.571, 0.725] #
ЦЗ/ШПСР 0.619[0.446, 0.796] 0.629[0.466, 0.823] 0.518[0.356, 0.680] #
Показники Слухачі (п=153) Слухачі чоловічої статі (п=83) Слухачі жіночої статі (п=70)
ШПСР(мс) 238[211, 275] 240[211, 277] 238[217, 271]
ШРВ(мс) 400[364, 433] 394[362, 430] 407[368, 434]
ШРВП(мс) 388[360, 430] 386[360, 426] 397[359, 434]
ШРВЛ(мс) 408[369, 444] 408[365,438] 411[376, 448]
ФРНП(мс) 490[434, 578] * 490[426, 574] 498[442, 595] @
ЦЗ (мс) 153[117, 183] 152[117, 184] 154[117, 183]
РРО(мс) 81[40, 153]* 73[32, 145] 93[56, 161] $ @
ЗБУД(мс) 81[57, 463] * 73[40, 492] 109[65, 468] @
ГАЛЬМ(мс) 40[16, 81] * 32[8, 73] ! 57[40, 97] $ @
ШПСР/ШРВ 0.610[0.546, 0.689] 0.601[0.543, 0.690] 0.612[0.545, 0.674]
ЦЗ/ШПСР 0.642[ 0.451, 0.830] 0.665[0.449, 0.841] 0.631[0.451, 0.816]
Примітки:
ШПСР-швидкість простої сенсомоторної реакції; ШРВ- швидкість реакції вибору; ШРВП-швидкість реакції вибору правої руки; ШРВЛ-швидкість реакції вибору лівої руки; ФРНП-функціональна рухливість нервових процесів; ЦЗ-центральна затримка; РРО- точність реакції на рухомий об’єкт; ЗБУД- показник стану збудження нервових процесів; ГАЛЬМ - показник стану гальмування нервових процесів;
# р<0.05 - значуща різниця відношень ШПСР/ШРВ та ЦЗ/ШПСР у абітурієнтів жіночої статі відносно аналогічних показників у студентів та слухачів жіночої статі; $ р<0.05 - значуща різниця між відповідними показниками у
чоловіків та жінок;
* р<0.05 - значуща різниця між відповідними показниками за екстремальних та оптимальних умов діяльності в межах обстежених масивів; ! р<0.05 - значуща різниця між відповідними показниками за екстремальних та оптимальних умов діяльності у чоловіків; @ р<0.05 - значуща різниця між відповідними показниками за екстремальних та оптимальних умов діяльності у жінок.
ЗБУД
ЦЗ
ЗБУД
ЦЗ
Рис. 1.1. Співвідношення показників точності реакції на рухомий об’ єкт та показників стану основних психофізіологічних функцій студентів (п=93).
Рис. 1.2. Співвідношення показників точності реакції на рухомий об’ єкт з показниками стану психофізіологічних функцій абітурієнтів (п=161).
ЗБУД
ЦЗ
I Non-Outlier Max Non-Outlier Min I I 75%
25%
□ Median
Рис. 1.3. Співвідношення показників точності реакції на рухомий об’ єкт з показниками стану психофізіологічних функцій слухачів (п=153).
Рис. 1.4. Співвідношення показників точності реакції на рухомий об’єкт з показниками стану психофізі-ологічних функцій студентів чоловічої статі (п=32).
ЗБУД
ЦЗ
ЗБУД
ЦЗ
I Non-Outlier Max Non-Outlier Min I I 75%
25%
□ Median
Рис. 1.5. Співвідношення показників точності реакції на рухомий об’ єкт з показниками стану психофізіологічних функцій абітурієнтів чоловічої статі ( п=128).
Як видно з табл.1, що зростання відповідальності за результати діяльності не вплинуло на величину часу обробки інформації у центральній ланці нервової системи обстежуваних. Доказом того є те, що за результатами тесту Манна-Уітні, значення ЦЗ за екстремальних умов значуще не відрізнялися від центральної затримки за
Рис. 1.6. Співвідношення показників точності реакції на рухомий об’єкт з показниками стану психофізі-ологічних функцій слухачів чоловічої статі ( п=83).
оптимальних умов (р>0.05) як для обстежених загалом, так і окремо для осіб обох статей.
З використанням непараметричного тесту Вілкоксона було проведено порівняння характеристик, які оцінюють точність реакції на рухомий об’єкт, з показниками ЦЗ, ШПСР, ШРВ, ШРВП, ШРВЛ, ФРНП для обстежених масивів в цілому. За оптимальних умов діяльності (рис. 1.1)
ШРВ
ШРВЛ
ШРВ
ШРВЛ
ШРВ
ШРВЛ
Median
ШРВ
ШРВЛ
ШРВ
ШРВЛ
точність реакції на рухомий об’ єкт за своїм значенням не відрізнялася лише від величини ЦЗ і була значуще нижчою, ніж результати тестування за іншими вимірюваними показниками. Величина випереджальних реакцій ЗБУД була значуще вищою ЦЗ, не відрізнялася від швидкості простої сенсомоторної реакції ШПСР та була значуще нижчою швидкості реакції вибору, швидкостей реакції вибору як лівої так і правої руки (за показниками ШРВ, ШРВП, ШРВЛ), функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП). Величина запізнілих реакцій не мала суттєвої різниці з результатами за показником ЦЗ, та була значуще нижчою, ніж результати тестування за всіма іншими показниками.
За екстремальних умов діяльності у обстежених абітурієнтів (рис.1.2) та слухачів (рис.1.3) точність реакції на рухомий об’єкт та показник стану гальмування нервових процесів (РРО та ГАЛЬМ) були значуще нижчими показників ЦЗ, ШПСР, ШРВ, ШРВП, ШРВЛ, ФРНП. Показники випереджальних реакцій (ЗБУД) у абітурієнтів не відрізнялися від величини ШПСР та були нижчими, ніж показники ЦЗ, ШРВ, ШРВП, ШРВЛ та ФРНП. У обстежених слухачів величина реакцій випередження ЗБУД не відрізнялася від величини ЦЗ та швидкості простої сенсомоторної реакції ШПСР і була значуще нижчою швидкості реакції вибору, швидкостей реакції вибору як лівої так і правої руки (за показниками ШРВ, ШРВП, ШРВЛ), функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП).
Нами також була з’ ясована роль статі у характері співвідношення показників точності реакції на рухомий об’ єкт з показниками стану психофізіологічних функцій. За оптимальних умов діяльності у чоловіків (рис.1.4) величина РРО не відрізнялася від ЦЗ та була значуще меншою результатів за іншими швидкісними показниками, тоді як величина випереджальних реакцій (за показником ЗБУД) у них не відрізнялася за своїм значенням від центральної затримки (ЦЗ) та швидкості простої сенсомоторної реакції (ШПСР) і була значуще меншою швидкості реакції вибору, швидкостей реакції вибору як лівої так і правої руки (за показниками ШРВ, ШРВП, ШРВЛ), функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП). Величина реакцій запізнення у чоловіків-студентів була значуще меншою величин ЦЗ, ШПСР, ШРВ, ШРВП, ШРВЛ, ФРНП.
За умов підвищеної відповідальності за результати діяльності у представників чоловічої статі показники РРО та ГАЛЬМ виявилися значуще нижчими від показників ЦЗ, ШПСР, ШРВ, ШРВП, ШРВЛ, ФРНП (рис. 1.5, рис. 1.6).
Проведені дослідження також показали, що в умовах підвищеної відповідальності за результат у чоловіків-абітурієнтів величина реакції
випередження (ЗБУД) не відрізнялася від значення показника ШПСР та була значуще нижча, ніж ЦЗ, ШРВ, ШРВП, ШРВЛ, ФРНП, а у слухачів -величина ЗБУД значуще не відрізнялася від ЦЗ та ШПСР і була нижчою від усіх інших параметрів.
У жінок за оптимальних умов діяльності точність РРО була значуще вищою ЦЗ та нижчою від усіх інших характеристик (рис.1.7). Величина випереджальних реакцій була значуще більшою від ЦЗ, не відрізнялася від швидкості ШПСР та була значуще нижчою ШРВ, ШРВП, ШРВЛ та ФРНП. Величина реакції запізнення не відрізнялася від ЦЗ та була значуще нижчою від результатів за іншими показниками.
За екстремальних умов у жінок (рис. 1.8, рис.1.9) результати за показниками РРО не мали значущої різниці з величиною ЦЗ та були значуще нижчими від результатів за іншими показниками, що аналізувалися в нашому дослідженні. Величина реакцій запізнення не перевищувала величин ЦЗ, ШПСР, ШРВ, ШРВП, ШРВЛ та ФРНП. У жінок абітурієнтів результати за показником ЗБУД не мали значущої різниці з цілою низкою швидкісних характеристик: ЦЗ, ШПСР, ШРВ, ШРВП, ШРВЛ і були значуще нижчими лише від рівня ФРНП.
Тобто, у жінок-абітурієнтів умови підвищеної відповідальності за результати діяльності призвели до суттєвого перерозподілу співвідношень між показником ЗБУД та ШРВ, ШРВП, ШРВЛ. У жінок-слухачів такого не спостерігалося - показник ЗБУД не відрізнялися від ЦЗ та ШПСР і значуще нижчий, ніж значення усіх інших досліджених характеристик.
Із наведених вище результатів порівняльного аналізу випливає, що співвідношення між показниками РРО, ЗБУД, ГАЛЬМ та показниками ЦЗ, ШПСР, ШРВ, ШРВП, ШРВЛ, ФРНП як у обстежених в цілому, так і у обстежених чоловічої та жіночої статі характеризуються певними закономірностями, які залежать як від умов діяльності обстежених, так і від їх статі. Тобто, знаючи величину ЦЗ, ШПСР, ШРВ, ШРВП, ШРВЛ, ФРНП ми можемо прогнозувати межі точності реакції на рухомий об’ єкт, величини випереджальних та запізнілих реакцій як за оптимальних умов діяльності, так і за умов підвищеної відповідальності за результат.
Раніше проведений аналіз співвідношення між часом простої сенсомоторної реакції (ШПСР) та часом реакції вибору (ШРВ) [14] виявив, що співвідношення ШПСР/ШРВ є близьким до пропорції золотого перетину - 0.618. Автори
довели, що пропорція золотого перетину у здійсненні сенсомоторної реакції та реакції вибору являється важливою психофізіологічною характеристикою здатності до обробки інформації в ЦНС людини. Чим ближче значення центральної
Non-Outlier Max Non-Outlier Min
I I 75% 25%
Рис. 1.7. Співвідношення показників точності реакції на рухомий об’єкт з показниками стану психофізіологічних функцій студентів жіночої статі ( п=61).
Рис. 1.8. Співвідношення показників точності реакції на рухомий об’ єкт з показниками стану психофізіологічних функцій абітурієнтів жіночої статі ( п=33).
ЗБУД
ЦЗ
Рис. 1.9. Співвідношення показників точності реакції на рухомий об’єкт з показниками стану психофізіологічних функцій слухачів жіночої статі (п=83).
тенденції розподілу співвідношення ШПСР/ШРВ до значення пропорції золотого перетину, тим надійніше і чіткіше працюють функціональні підсистеми, задіяні для реалізації конкретної функції. Коли значення співвідношення
ШПСР/ШРВ максимально наближається до 0.618, то це свідчить про гармонійність реакцій обстежених, якщо ж величина співвідношення відхиляється в сторону значень більших, ніж 0.618, то це свідчить про наявність регуляторного запасу нервової системи, а коли - в сторону значень менших, ніж 0.618, то це являється ознакою неоптимального режиму функціювання ЦНС.
Наші дослідження підтвердили наявність феномену пропорції золотого перетину як для обстежених студентів, які тестувалися за оптимальних умов, так і для абітурієнтів і слухачів, які проходили тестування за умов підвищеної відповідальності за результат діяльності. Величина співвідношення ШПСР/ШРВ (Ме [25%, 75%]) для обстежених студентів становила 0.611 [0.521, 0.674], зокрема, для представників чоловічої статі - 0.610 [0.516, 0.655] та жіночої статі - 0.612 [0.522, 0.676], для абітурієнтів - 0.618 [0.555, 0.691], для
представників чоловічої статі - 0.614 [0.549, 0.682] та жіночої статі - 0.659 [0.571, 0.725], для слухачів -
0.610 [0.546, 0.689], для представників чоловічої статі - 0.601 [0.543, 0.690] та жіночої статі - 0.612 [0.545, 0.674].
Так як величина центральної затримки визначається як різниця показників швидкості реакції вибору та швидкості простої сенсомоторної реакції (ЦЗ=ШРВ-ШПСР) і співвідношення ШПСР/ШРВ лежить в межах пропорції золотого перетину, то виходячи із геометричного означення пропорції було доцільно дослідити величину співвідношення ЦЗ/ШПСР. Такий аналіз показав, що у студентів вона становила 0.639 [0.482, 0.921], зокрема, для представників чоловічої статі - 0.640 [0.534, 0.935] та жіночої статі - 0.628 [0.474, 0.908], для абітурієнтів - 0.619 [0.446, 0.796], для
представників чоловічої статі - 0.629 [0.466, 0.823] та жіночої статі - 0.518 [0.356, 0.680], для слухачів -
0.642 [0.451, 0.830], для представників чоловічої статі - 0.665 [0.449, 0.841] та жіночої статі - 0.631 [0.451, 0.816].
Величина центральних тендецій проаналізованих співвідношень ШПСР/ШРВ та ЦЗ/ШПСР у всіх обстежених за вийнятком абітурієнтів жіночої статі лежить в межах пропорції золотого перетину, що вказує на оптимальний режим функціювання підсистем, задіяних в даних реакціях як за оптимальних, так і за екстремальних умов діяльності. Вийняток складають абітурієнти жіночої статі, в яких центральна тенденція співвідношення ЦЗ/ШПСР була значно меншою пропорції золотого
ШРВ
ШРВЛ
перетину, що свідчить про неоптимальний режим функціювання ЦНС. Тобто, хоча у жінок-абітурієнтів співвідношення ШПСР/ШРВ вказує на високий регуляторний запас діяльності нервової системи, але він оптимально не використовується за екстремальних умов діяльності. В той час як у представників чоловічої статі регуляторний запас менший, але він оптимально використовується за умов підвищеної відповідальності за результат. Можливо наслідком неоптимального функціювання нервової системи у жінок-абітурієнтів є суттєвий перерозподіл співвідношень величини ЗБУД з показниками ШРВ, ШРВП, ШРВЛ (див рис.1.8).
На відміну від абітурієнтів, у обстежуваних слухачів обох статей спостерігається оптимізація функціювання нервової системи. На нашу думку, це може бути наслідком впливу наступних факторів: професійного досвіду, віку та мотивації. Звичайно, наше припущення потребує подальших досліджень.
Проте, за оптимальних умов діяльності у представників жіночої статі регуляторний запас використовується більш ефективно, ніж у чоловіків, про що свідчить порівняння співвідношень ШРСР/ШРВ та ЦЗ/ШПСР у обстежених студентів.
ВИСНОВКИ
1. Співвідношення параметрів точності реакції
на рухомий об’ єкт з швидкісними
характеристиками нервової системи залежать від статі обстежених.
2. У обстежених жінок-абітурієнтів знайдене відхилення співвідношення центральної затримки та швидкості простої сенсомоторної реакції від меж пропорції золотого перетину вказує на наявність ознак неоптимальної діяльності функціональних підсистем, задіяних при реалізаціі реакцій випередження при визначенні точності на рухомий об’єкт.
3. У обстежених чоловічої статі за умов підвищеної відповідальності за результат діяльності не виявлено порушень у діяльності функціональних підсистем, задіяних при проходженні тестування на здатність орієнтуватися в просторі та часі.
4. За оптимальних умов діяльності регуляторний запас нервової системи використовується більш ефективно у представників жіночої статі, а за екстремальних умов - у представників чоловічої статі.
5. Величина швидкості простої сенсомоторної реакції, реакції вибору, швидкості центральної
обробки інформації, а для представників жіночої статі ще й величина функціональної рухливості нервових процесів є надійним прогностичним критерієм меж помилок точності реакції на рухомий об’ єкт як за оптимальних, так і за екстремальних умов діяльності.
Література
1. Цибулевский И.Е. Ошибочные реакции человека-оператора. - М. : Советское радио, 1979. - 208 с.
2. Макаренко Н.В. Теоретические основы и методики профессионального отбора военных специалистов. -К. : Наукова думка, 1996. - 336 с.
3. Богданов В.Б., Горлов Д.С., Горго Ю.П. Інформативність інтегральних типологічних функціональних показників людини // Інформаційна та інтегративна терапія. - 2004. - № 1. - С.47.
4. Горго Ю.П. Психофізіологія (прикладні аспекти): Навчальний посібник. - К. : МАУП, 1999. - 128с.
5. Ильи Е.П. Дифференциальная психофизиология . -Спб. : Питер, 2001. - 464 с.
6. Механизмы деятельности мозга человека. Часть I. Нейрофизиология человека / Ред. Н.П. Бехтерева. -Л. : Наука, 1988. - 483 с.
7. Павлов И.П. Полное собрание трудов. - М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1949. - Т.3. - 603 с.
8. Толочек В.А. Современная психология труда :
Учебное пособие.- Спб. : Питер, 2005. - 479 с.
9. Элькин Д. Г. Восприятие времени и принцип
обратной связи // Вопросы психологии. - 1962. - № 2.
- С. 151-155.
10. Ильин Е.П. Психомоторная организация человека . -Спб. : Питер, 2003. - 384 с.
11. Філімонова Н.Б. Комп’ютерна експрес-методика для вивчення психофізіологічного стану людини // Культура здоров’я. Збірник науково-методичних праць. - Херсон. - 2000. - С. 204-209.
12. Макарчук М.Ю., Чікіна Л.В., Філімонова Н.Б.
Порівняльний аналіз психофізіологічних
характеристик людини за умов різної
відповідальності за результат // Вісник Київського університету (серія Біологія). - 2004. - Вип. 42.
- С. 33-34.
13. Макарчук М.Ю., Чікіна Л.В. Стан психофізіологічних функцій чоловіків та жінок за різної відповідальності за результат // Вісник Київського університету (Проблеми регуляції фізіологічних функцій). - 2006. -Вип. 11. - С. 6-8.
14. Макарчук М.Ю., Філімонова Н.Б. Пропорція золотого перетину у здійсненні сенсомоторної реакції та реакції вибору як психофізіологічна характеристика здатності до обробки інформації в ЦНС людини // Фізика живого. - 2003. - Т. 11. - № 2. - С. 5-13.
ОСОБЕННОСТИ ПРОЯВЛЕНИЯ СООТНОШЕНИЙ МЕЖДУ ПСИХОФИ-ЗИОЛОГИЧЕСКИМИ
ХАРАКТЕРИСТИКАМИ ЧЕЛОВЕКА ПРИ РАЗНЫХ УСЛОВИЯХ ОТВЕТСТВЕННОСТИ ЗА РЕЗУЛЬТАТЫ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Макарчук М. Е., Чикина Л.В., Янчук П.И., Федорчук С.В., Трушина В.А.
На основании сравнительного анализа показателей точности реакции на движущийся объект со скорстными характеристиками нервной системы испытуемых были определены некоторые критерии, благодаря которым появилась возможность прогнозирования границ ошибок точности реакции на движущийся объет, учитывая половые отличия испытуемых и условия их деятельности. Также была выявлена пропорция золотого сечения между центральной задержкой и скоростью простой сенсомоторной реакции как в оптимальных условиях деятельности, так и при повышеной ответственности за результаты деятельности, что дает возможность оценки режима деятельности функциональных подсистем ЦНС задействованных в тех или иных реакциях.
Ключевые слова: точность реакции на движущийся объект, скорость простой сенсомоторной реакции, скорость реакции выбора, центральная задержка, пропорция золотого сечения.
SINGULARITIES ОF EXHIBITING OF INTERRELATIONS BETWEEN PSYCHO-PHYSIOLOGICAL PERFORMANCES OF THE PERSON UNDER DIFFERENT CONDITIONS OF THE RESPONSIBILITY FOR OUTCOMES OF ACTIVITY
Makarchuk M.Yu., Chikina L.V., Yanchuk P. I., Fedorchuk S.V., Trushina V.A.
On the establishment of relative analysis of parameters of an exactitude of a response on moving plant with high-speed performances of a nervous system of examinees some criteria due to which the possibility of prediction of borders(limits) of errors of an exactitude of a response on moving plant has appeared were defined, taking into account sexual differences of examinees and conditions of their activity. The proportion of a golden section between a central delay and a velocity of a simple sensomotor response both in optimum conditions of activity also was detected, and at the raised(increased) responsibility for outcomes of activity that enables assessments(evaluations) of a condition of activity of functional subsystems of the central nervous system the involved in those or other responses.
Key words: an exactitude of a response on moving plant, a velocity of a simple sensomotor response, a speed of response of a choice, a central delay, a proportion of a golden section.
