CC BY
9
УДК 339.9:364.2
ГУМАН13АЦ1Я ТА 0ПТИМ13АЩЯ СТРУКТУРИ ПОТРЕБ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛ13АЩ1
® 2017 тютюннико ВА С. в., КАРАСИК А. О.
УДК 339.9:364.2
Тютюнникова С В., Карасик А. О. Гумажзащя та оптимiзацiя структури потреб людини в умовах мобалiзацм
Цшний гармоншний розвиток людини залежить в1д клькостI та якост'> задоволених потреб. Вектор соц1ально-економ1чного розвитку, що спря-мований на максимальне, а не гармоншне задоволення потреб, руйнуе цлсне в'дтворення людини, перетворюе и у споживача. Статтю присвячено питанню гуманваци системи потреб та оптим/зацИи структури, що розширюе умови цлсного людського розвитку. Сучасна трансформа^я структури потреб, що розгортаеться в умовахглобал'заци, в'дбуваеться тд жорстким тиском багатьох об'ективних I суб'ективних фактор/в, що школи мають рзноспрямовану та суперечливу дю на систему потреб. Потреби перебувають у стан: руху, розвитку, розширення; структура потреб е складною, багатор'вневою, ¡ерархмною. Важливим завданням для господарськоI практики е створення мехатзмю зовншнього та внутршнього обмеження надм/рних потреб, становлення ефективних со^альних норм особистого споживання. Пошук нового вектора цивЫзованого соц:ально-економЫного розвитку мае бути зор'кнтований на такI структуры! змши в системI потреб людини, що будуть формуватися шд впливом гуматза-цш, яка забезпечить р'юновагу структурних елемент'ю. Прогрес людства не зводиться до обмеження потреб людини, в'т пов'язаний з розвитком и зд'бностей, з такими динамЫними та структурними зм:нами в системI потреб, як! сприяють розвитку та реал'ваци людських зд'бностей. Серед основних напрямю трансформацШ структури потреб людини в умовах поширення суперечливого впливу глобал'ваци можна окремо вид'шити: при-скорення шльтсноI динам/кизростання потреб, змнуШхякост\, вдосконалення форм Iметод'ю Шхзадоволення;зростанням:жнацюнальнихI внутрш-ньонацональних розрив'в в обсяз та структурI потреб; ¡нституцюналвацт особистого споживання I перетворення його на фактор економнного зростання; вид'шення потреби як провдного чинника конструювання соцшльноI ¡дентичност! Ключов'1 слова: потреби людини, в'шьт та перетворенI форми, суспльство споживання, п/днесення потреб, гумашзац1я. Б'бл.: 17.
Тютюнникова Свтлана Володими^вна - доктор економнних наук, професор, професор кафедри економнно! теори та економнних метод'в управ-л'тня, Харкюський нацональний ушверситет :м. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, УкраШна)
Карасик Анна Олегiвна - астрант, кафедра економ/чно: теори та економЫних метод'в управл'тня, Хармвський нацональний утверситет :м. В. Н. Карата (пл. Свободи, 4, Харшв, 61022, УкраШна)
УДК 339.9:364.2
Тютюнникова С. В., Карасик А. О. Гуманизация и оптимизация
структуры потребностей человека в условиях глобализации
Целостное гармоничное развитие человека зависит от количества и качества удовлетворяемых потребностей. Вектор социально-экономического развития, направленный на максимальное, а не гармоничное удовлетворение потребностей, разрушает целостное воспроизводство человека, превращает его в потребителя. Статья посвящена вопросу гуманизации системы потребностей и оптимизации ее структуры, которые расширяют условия целостного человеческого развития. Современная трансформация структуры потребностей, что разворачивается в условиях глобализации, происходит под жестким давлением многих объективных и субъективных факторов, которые иногда имеют разнонаправленное и противоречивое воздействие на систему потребностей. Потребности пребывают в состоянии движения, развития, расширения; структура потребностей является сложной, многоуровневой, иерархической. Важной задачей для хозяйственной практики является создание механизмов внешнего и внутреннего ограничения чрезмерных потребностей, становление эффективных социальных норм личного потребления. Поиск нового вектора цивилизованного социально-экономического развития должен быть ориентирован на такие структурные изменения в системе потребностей человека, которые будут формироваться под влиянием гуманизациии, обеспечивающей равновесие структурных элементов. Прогресс человечества не сводится к ограничению потребностей человека, он связан с развитием его способностей, с такими динамическими и структурными изменениями в системе потребностей, которые способствуют развитию и реализации человеческих способностей. Среди основных направле-
UDC 339.9:364.2 Tiutiunnykova S. V., Karasik A. O. Humanization and Optimization of the Structure of Human Needs in the Context of Globalization
Holistic harmonious development of a person depends on the quantity and quality of the needs being met. A vector of social and economic development aimed at maximizing rather than harmonious satisfaction of needs destroys the holistic human reproduction, turns a person into a consumer. The article is dedicated to the issue of humanizing the system of needs and optimizing its structure, which expand the conditions for holistic human development. The modern transformation of the structure of needs, which takes place in the context of globalization, occurs under the stringent pressure of many objective and subjective factors that sometimes have a multidirectional and contradictory impact on the system of needs. Needs are in the state of movement, development, expansion; the structure of needs is complex, multilevel, hierarchical. An important task for economic practice is the creation of mechanisms for external and internal restriction of excessive needs, formation of effective social norms of personal consumption. The search for a new vector of civilized socio-economic development should be oriented toward such structural changes in the system of human needs that will be formed under the influence of humanization, which ensures the balance of structural elements. The progress of humanity is not confined to the restriction of needs of a person, it is associated with the development of his/her abilities, with such dynamic and structural changes in the system of needs that contribute to the development and realization of abilities of a person. Among the main directions of the transformation of the structure of human needs in the context of the spread of the contradictory impact of globalization there can be separately singled out the acceleration of the quantitative dynamics of the growth of needs, changes in their quality, improvement of the forms and methods for their satisfaction; growth of
ний трансформации структуры потребностей человека в условиях распространения противоречивого влияния глобализации можно отдельно выделить: ускорение количественной динамики роста потребностей, изменение их качества, совершенствование форм и методов их удовлетворения; рост межнациональных и внутринациональных разрывов в объеме и структуре потребностей; институ-ционализацию личного потребления и преобразование его в фактор экономического роста; выделение потребности в качестве ведущего фактора конструирования социальной идентичности. Ключевые слова: потребности человека, свободные и превращенные формы, общество потребления, возвышение потребностей, гуманизация. Библ.: 17.
Тютюнникова Светлана Владимировна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры экономической теории и экономических методов управления, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) Карасик Анна Олеговна - аспирант, кафедра экономической теории и экономических методов управления, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина)
interethnic and intra-national gaps in the volume and structure of needs; institutionalization of personal consumption and its transformation into a factor of economic growth; identification of demand as the leading factor in building social identity.
Keywords: human needs, free and converted forms, consumer society, exaltation of needs, humanization. Bibl.: 17.
Tiutiunnykova Svetlana V. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Professor of the Department of Economic Theory and Economic Methods of Management, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine)
Karasik Anna O. - Postgraduate Student, Department of Economic Theory and Economic Methods of Management, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine)
Вступ. Основою функцюнування економши е за-доволення найрГзноматтншого кола потреб, без яких кнування людини не можливо. ЦГмсний гармоншний розвиток людини залежить вГд юлькосй та якост задо-волених потреб. Iсторiя людства - це одночасно й вГдо-браження структури та тенденцш задоволення ним вГд-повГдних потреб, результат його активности завдяки чому воно творить себе та свою кторш. Практично усю кторш людського сустльства можливо представити як кторш виникнення, розвитку й ускладнення потреб. Потреби мають конкретно-кторичний характер, що проявляеться у !х походжент, сутностГ, структура ГерархГ! у рiзнi кто-ричт епохи. У тепершнш час на трансформацшш проце-си в динамщ та структурнш перебудовi потреб суттевий вплив здшснюе глобалiзацiя, яка прискорюе поширення сустльства споживання на трансформацшш сустльства, поглиблюе розриви у споживанн мiж крашами «ядра» та «периферГ!», сприяе розповсюдженню рiзних моделей споживання.
Споживання, як форма економГчно! та сощально! дь яльност людини i сустльства ототожнюеться з вГдтворен-ням людини, вГдповГдного типу сустльства. Вектор сощ-ально-економiчного розвитку, що спрямований на макси-мальне, а не гармоншне задоволення потреб, руйнуе цккне вГдтворення людини, перетворюе И на споживача. Як пише З. Бауман, «спосГб, яким сьогодншне сустльство «фор-муе» сво!х члешв, диктуе, в першу чергу, зобов'язашсть грати роль споживачГв» [1, с. 116]. Перекоси в структурi потреб, поява множини факторГв, що мають вплив на потреби, призводять до того, що потреби змшюються у сут-шсному та змктовному аспектах. Це, своею чергою, при-зводить до того, що потреби перетворюються на категорш суб'ективну, непостшну, змiнну. Бiльшiсть потреб людини на сьогодн е надуманими, роздутими та нав'язаними. По-шук шляхiв оптимГзацГ! та гумашзаци потреб полягае у вГд-борi тих потреб, як сприяють розвитку, а не деградацГ! людини.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Потреби людини завжди були у центрi уваги спецiалiстiв рiзних галузей знань. Серед основних напрямiв дослiдження ще! проблеми економiчною наукою слГд зазначити такi: вГд-творювальний, соцiально-iнституцiйний та поведiнковий. В останнш час поведiнковий пiдхiд до аналiзу потреб та !х змiн тд впливом глобамзаци використовують у сво!х роботах украшсью дослiдники: В. Геець, А. Гриценко, В. Кириленко, Е. Лiбанова, М. Соколик, О. Шафалюк та ш. Значний вклад в обгрунтування теоретичних основ поведшково! економiки, особливостей задоволення потреб, мотивацГ! в сферi споживання зробили лауреати НобелГвсько! премГ! з економжи Д. Канеман (2002 р.) та Р. Талер (2017 р.).
В сучасних умовах поведшковий пГдхГд у досмдженш тако! важливо! та суперечливо! проблематики, як потреби людини, набувае особливо! актуальности що пов'язано, на нашу думку, з кГлькома причинами: по-перше, поглиблен-ням г поширенням суспiльства споживання, що веде до на-пруги протирГччя мГж природою та суспГльством; по-друге, з появою змш у людинГ (розмивання ГдентичностГ, гендернГ трансформацГ!, поширення практик зГ змГною свГдомостГ, вторгнення у сферу бюлойчно! репродукцГ!), що свГдчить про напругу протирГччя мГж потребами людини, що спря-мованГ на духовн практики, та тими, що спрямован на И фГзГологГчнГ особливостГ. По-трете, зростають розриви мГж кра!нами та у середин них мГж рГзними верствами на-селення за критершм об'ему та структури потреб, що за-довольняються. Тому актуалГзуеться завдання гумашзаци та оптимГзацГ! потреб людини, що надасть можливГсть розв'язати деяю протирГччя та знизити тиск на бюсферу.
Постановка проблеми. Стаття присвячена питанню гумашзаци системи потреб та оптимГзацГ! И структури, що розширюе умови цГлГсного людського розвитку. Проблема вивчення трансформацГ! потреб людини в умовах глоба-мзаци потребуе методологГчного оновлення. Потреба як складна багатогранна категорГя повинна дослГджуватися за допомогою мГждисциплшарного пГдходу. ЕкономГчна
наука, яка вивчае eK0H0Mi4Hi потреби в межах свого предметного поля, мае деккька тдходш - в^творювальний, сощально-шституцшний та поведшковий, використовуе результати наукових узагальнень таких дисциплш, як со-цiальна фiлософiя, соцiологiя, психологiя та iн. Одночасно сучасна трансформащя структури потреб, що розгортаеть-ся в умовах глобалiзацiï, вiдбуваеться пiд жорстким тиском багатьох об'ективних i суб'ективних факторiв, що школи мають рiзноспрямовану та суперечливу дш на систему потреб. Отже, на нашу думку, важливо при досл^жент потреб людини звернути особливу увагу на аналiз глобального контексту, розкриття шституцшно'1 обумовленост та суб'ектност особистого споживання.
Виклад основного MaTepiaAy. У сучасних умовах спостеркаеться динамiчний сплеск потреб людини. Цей сплеск мае рiзну природу. Важливо вiдрiзняти вплив сустльства споживання на систему потреб вк сощально-економiчних наслiдкiв дц закону пiднесення потреб. Новi потреби, якi спрямованi на розвиток людини та задоволь-няють il потреби, не порушуючи рiвноваги навколишнього свггу, важливо вiдрiзняти вiд тих, що, навпаки, ведуть до людсько'1 деградацп та деградацп навколишнього серед-овища. Важливим завданням для господарсько'1 практики е створення механiзмiв зовнiшнього та внутршнього об-меження надмiрних потреб, становлення ефективних сощ-альних норм особистого споживання. Актуалiзацiя цього напрямку до^дження потреб вiдбуваеться з появою тео-рп сталого розвитку.
Концепщя сталого розвитку обгрунтовуе необх^-тсть забезпечувати задоволення потреб сучасникш у та-кий спосiб, щоб не зашкодити можливостям задоволення потреб майбуттх поколiнь. Ця концепцiя сформувалася в умовах вичерпност потенцiалу попередньо'1 моделi розвитку, коли протирiччя мiж наростаючими потребами сус-пiльства i поршняно обмеженими можливостями бiосфери поставили тд загрозу майбутне iснування людства. Як за-значае О. Бервено, ключовим питанням концепцп сталого розвитку е перехк до нового етапу цившзацшного розвитку, заснованого на радикальнш змiнi цiнностей i щ-лей сучасного суспкьства, гармонiзацiï розвитку людини в природ^ змiстовнiй наповненост рiзних сфер людсько'1 дiяльностi [2]. Протилежними щодо принципш сталого розвитку виступають тенденцп суспкьства споживання. Сустльство споживання - це суспкьство зркого катта-лiзму з не вкрегульованими соцiальними детермiнантами. На структуру потреб людини воно мае згубний вплив не тому, що розширюе коло потреб i к яисть, а тому, що ш-дивкуальне споживання стае сенсом життя, тддаеться глибокiй iнституцiоналiзацiï i перетворюеться на один iз провiдних факторш економiчного розвитку. Як зазначае О. Сшькевич, вищим втiленням уявлень про щастя масово'1 людини, сформовано'1 значною мiрою суспiльством споживання, е утверсальний магазин, де вона може задовольни-ти усi сво'1 потреби, вмко сформованi «цивiлiзацiею добро-буту i розваг» [3].
Iндивiдуальне споживання виходить за межi потреб фiзичного вктворення людини. Основна частина людства задовольняе потреби понадприродш, тим самим поши-рюе коло соцiальних потреб, за рахунок яких здшснюеть-ся вктворення людини соцiальноï. У структурi особистих
потреб можна виявити асиметрш мiж тими, якi пов'язанi з перетворювальною дiяльнiстю людини, спрямованою на зовншнш свiт, i тими, що спрямоваш на самовдосконален-ня. Якщо потреби постшно зростають i асиметрiя зберка-еться, то це веде до поглиблення розриву мiж ними, появи та загострення суперечностей.
Така ситуащя стае сприятливим тдГрунтям для ви-никнення та розширення перетворених форм потреб. Пiд перетвореною формою потреби ми розумемо таку, через яку вкбуваеться самозаперечення розвитку, розлюдя-нiсть. Наприклад вiтальна, вкьна i природна потреба в ïжi переходить в обжерливiсть, прийняття ïM за межами на-сичення. Перетворенi форми мають iнерцiйну здатнiсть самов^творюватися i вступати в протирiччя з потребами у вкьних формах. Перетвореш потреби iснують у рiзнома-штних формах як надмiрнi, замiщенi та спотворень
Асиметрiя у структурi потреб веде до загрози людського кнування, до антрополопчно'Г катастрофи. Запо-б1гання тако'1 ситуацп вимагае виходу на новий щабель самоорганiзацiï суспкьства шляхом конвергентного розвитку новина технологiй (нано-, 6ic-, iнформацiйних, со-цiальних), який буде базуватися на оптимальнш структурi особистих потреб. Оптимальна структура потреб може сформуватися ткьки за умов внутршнього самообмежен-ня, поеднаного з зовншньою культурою споживача, яка базуеться на новитх знаннях i технолопях i спрямована на цккний людський розвиток.
Серед основних напрямш трансформацп структури потреб людини в умовах поширення суперечливого впливу глобалiзацiï можна окремо видкити: прискорен-ня кiлькiсноï динамiки зростання потреб, змшу 'гх якостi, вдосконалення форм i методш 'гх задоволення; зростання мiжнацiональних i внутрiшньонацiональних розривiв в об-сязi i структурi потреб; iнституцiоналiзацiю особистого споживання i перетворення його на фактор економiчного зростання i розвитку; видкення потреби як пров^ного чинника конструювання соцiальноï кентичность
Глобалiзацiя справляе глибокий i рiзноманiтний (як позитивний, так i негативний) вплив на змши у структу-рi потреб людини. Серед основних позитивних напрямш впливу глобалiзацiï смд зазначити такi: формування сощально виважених стандартш споживання, актуалiзацiя сощально в^повкального споживання, етична експертиза потреб, iнтелектуалiзацiя, соцiалiзацiя, гуманiзацiя, еколо-пзащя та цiннiсне ранжування потреб. Серед негативних впливш глобалiзацiï на структуры змiни потреб зазначимо такi: зростання питомо'1 ваги перетворених потреб шляхом а вiртуалiзацiï, поширення феномена споживацтва, вибу-довування структури потреб не на щнтсних, а вартiсних засадах, що призводить до втрати людсько'1 кентичность
Закон пiднесення потреб носить об'ективний характер i виражае причинш зв'язки, як зумовлюють рух еко-номiчних потреб у напряму 1х безкiнечного кiлькiсного зростання, яксного вдосконалення, безперервного виник-нення нових i вдосконалення наявних форм i методiв к задоволення. Суспкьство споживання - це кторичний зигзаг, наслкок складностi становлення рiвноважноï системи потреб i цiлiсного гармоншного розвитку людини. Кожен з цих факторiв змiн у структурi потреб людини мае як позитивна так i негативт впливи. Суб'ектна позицiя людини
у виборi благ поза вкьних створюе збкьшення питомо'1 ваги перетворених потреб у CTpyKTypi споживання. Вод-ночас свобода вибору веде до iндивiдyалiзащï особистого споживання. Однак смд зауважити, що iндивiдyальне споживання мае сощальний характер, в якому вктворюеться соцiальнiсть людини та вкбиваються окремi риси суспкь-ного положення шдивку, його соцiальнi зв'язки, прина-лежнiсть до соцiальних груп, його вкповкшсть домшу-ючим споживацьким практикам. ^м того, iндивiдyальне споживання в сучасних умовах все бкьше перетворюеться на частку соцiального життя людини, формуе ïï стиль жит-тя. Вiдповiдний стиль життя формуе визначену структуру потреб, через яку шдишд реалiзyе свое прагнення досяг-ти вiдповiдноï якостi життя. Таким чином, можна зроби-ти висновок, що, по-перше, потреби перебувають у сташ руху, розвитку, розширення, а по-друге, структура потреб е складною, багаторiвневою, iерархiчною.
Сyспiльство споживання як основний драйвер, що визначае структуру та динамку змш у системi особистих потреб, поступово вiдходить у минуле в розвинених кронах свiтy, але проникае, iнколи фрагментарно, в краши, якi характеризуються ринковою перебудовою економши. Зу-пинимося коротко на характеристик й оцiнцi суспкьства споживання як основного фактора змши потреб в ХХ1 ст. На змшу попередньо'1 моделi споживання, в основi яко'1 лежало дбайливе ставлення до грошей i речей та самооб-меження сьогодш, для того щоб завтра мати гарантш не залишитися без засобiв iснyвання, прийшла модель спожи-вацтва, яка спираеться на принцип марнотратства. Цьому перюду вiдповiдае «маркетингова революцiя», в ходi яко'1, за визначенням Р. Кейта, «споживач, а не компашя знахо-диться в центрь.. Компанiя обертаеться навколо ^ента, а не навпаки. Все бкьш широке прийняття цiеï концепцп, в центрi яко'1 споживач, мае i буде мати для бiзнесy дале-косяжнi наслiдки, виробляючи справжню револющю в еко-номiчномy мисленнi. У мiрy того, як ця компашя отримуе все бкьше визнання, маркетинг перетворюеться на най-важлившу функщю бiзнесy» [4]. Однак сьогоднi «револю-цiя» пiшла на спад, маркетинг все бкьше i далi вводить вiд вiдповiдального до манiпyляцiйного. Устх маркетингу глобального та нацiонального базувався на знаннях i вмш-нях використовувати крос-культурш варiацiï в поведшщ споживачiв. Перекiс у бiк вестершзацп i манiпyляцiï за-гострили протирiччя особистого споживання i тенденцп структурних змш потреб людини.
Значущою цшшстю в сyспiльствi споживання стало задоволення, що надае дослкникам привiд вважати сучас-ну культуру гедонiстичною. «В античному гедошзм^ - за-значае В. Жадан, - який з повною тдставою тепер можна називати класичним, задоволення полягало, в першу чергу, в помiрномy задоволенш природних потреб, свободi вiд страху, душевного та ткесного болю. Протягом ХХ ст. поступово утвердилося розумшня задоволення як володшня чимось. Задоволення тепер полягае не в помiрномy задоволенш основних потреб, а в матеркмзацп бажань, яю ста-ють витонченiшими, а часом i викривленими [5, с. 69]. Од-шею з провiдних цiнностей суспкьства споживання стала кайнерастiя - бажання нового. Кайнераспя, за думкою А. Сосланда, може бути пасивною - прагнення до нових вражень i активною - прагнення до змш у власному жит-
ri, прагнення створювати нове [6, с. 40]. Кайнераспя може бути використана i як зайб розвитку людини, i як зааб вмь нення додаткових потреб.
Соцiально-економiчний розвиток в ХХ1 ст. зггкнувся з нерозв'язними проблемами. Глибина та швидисть нарос-тання криз, виклики та невизначешсть такi, що людство не встигае на них належним чином реагувати, тим бiльш yспiшно 1м протистояти. Ця ситyацiя зумовлюе потребу в пошуку нового вектора цившзованого сощально-економiчного розвитку, в який структурш змiни в системi потреб людини будуть формуватися шд впливом гумаш-зацп, яка забезпечить рiвновагy структурних елементш. Ситyацiя вксутносп розширення потреб свiдчить про вк-сyтнiсть економiчного зростання, зниження споживання, деградащю людського потенцiалy. I така ситуащя, на жаль, мае мкце. Вона пов'язана в нерiвностi в розподш доход1в, майновим розшаруванням, розривами в задоволенш потреб. Розриви в доходах багатих та бкних верств населен-ня стрiмко зростають. Так, в УкраМ доля домогосподарств, що вкносять себе до бкно'1 частини населення, складае 72,3 %, за оцшками експертiв розмiр нершносп зашкалюе [7]. Злиденнiсть i бкшсть - це не оптимальне споживання, а недоспоживання, причому самого необхкного, за межами споживчого мшмуму. Слк зазначити, що споживчий мшмум рiзний в рiзних кра'1нах. В УкраМ вш нижчий за межу бкносп, що встановлено Всесвiтнiм банком. I якщо приймати за основу цей критерш, то за межею бкносп в Украïнi живуть до 30 % населення. Прожитковий мшмум в Украш - хлiб i маргарин, а у Британп - шампанське та бiфштекс [8].
В складних кризових умовах у кра'М змшюеться спо-живча поведiнка. Споживання продукпв харчування по-мiтно зменшилося за чотирма товарними групами: м'ясо та м'ясопродукти; риба та рибопродукти, картопля, овочь Загалом можна констатувати змшу споживчо'1 поведшки на продовольчому ринку як загальне скорочення обсягш споживання yсiх продукт1в без кентифшацп 1х цiнностi. В таких умовах посилюеться асиметрiя: споживання насе-ленням таких груп продукпв, як хлiб i хлiбопродyкти, яйця, картопля, рослинна олiя, перевищуе науково обrрyнтованi ращональш норми, а кiлькiсть м'яса, м'ясопродукпв, молока, молокопродyктiв, риби, рибопродуктш, плод1в, ягiд i винограду е недостатньою [9, с. 195]. Про загрозу подаль-шого зростання розривiв у доходах, р1внях та якосп задоволення потреб попереджують науковщ [10-12].
Складнiше розгортаеться iнша ситуащя. Само по собi зростання потреб - це нормальний закономiрний процес. Сенс полягае в тому, як людиш утриматися вк бажання володiти безлiччю привабливих предмет1в навколишнього свггу. Джерелом задоволення основно'1 маси потреб е природа, тому в умовах к постшного зростання посилюеться напруга вкносин «людина - природа», порушуються баланс i гармошя тако'1 взаемодй. Такого обсягу землетрусш, цyнамi, торнадо, yраганiв, таких частих i г1гантських по-веней, виснажливих стрибюв у температурних режимах, з якими зггкнулося людство в ХХ1 ст., ранiше в iсторiï люд-ства нiколи не було. Стурбовашсть людства розширенням кола екологiчних виклиив пiдкреслюють новi соцiальнi практики, яи набувають розповсюдження в сучасних умовах господарювання - фр1гашзм, дауншифтшг.
Особливо'1 актуальностi проблема збалансовано'1 структури особистих потреб набувае в умовах глобалГза-цп. Це пов'язано з такими причинами, як швидисть роз-ширення кола потреб, непередбачувашсть структурних спiввiдношень мiж складовими ïï елементами. Фундаментальна роль потреб у сталому економiчному та цившзова-ному розвитку обумовлюе необхiднiсть вивчення змш, що вiдбуваються у структур та тенденцiях системи людських потреб. «Нова наука про людину, - зазначае Е. Фромм, -повинна провести фундаментальш досл^ження природи людських потреб, вивчення яких зробило лише першi кроки. Необх^но визначити, яи потреби е потребами нашого оргашзму, а яи - результатом культурного розвитку, яи потреби окреслюють розвиток шдишда, а якi е штучними, тобто нав'язаними шдивку виробництвом, яи потреби «активують» дiяльнiсть людини, а яи роблять ïï пасивною, яи потреби обумовленi патологiею, а яи - здоровою психь кою» [13, с. 372-373].
Сучасний етап соцiально-економiчного розвитку характеризуеться iнновацiйною спрямовашстю, при якiй зростае роль i значення людських ресурсш, штелектуально-го i сощального капiталу. Це орiентуе людину, перш за все, на розвиток i реалiзацiю свок здiбностей, на цiлiсний особис-тiсний розвиток, а систему суспкьного розвитку - на цш людського розвитку. Так, первинною формою формування iнтелектуально-iнновацiйних потреб е духовне виробни-цтво, в якому часто вкбуваеться к безпосередне споживання. Однак розподк благ, що задовольняють духовш потреби, здiйснюеться у сферi споживання, в нiй також формуються споживацьи стереотипи та практики, яи визначають обсяги споживання та актуальшсть духовних благ.
Актуалiзацiя цшносй людського розвитку в сучас-них умовах, умовах пошуку людством нового цившзова-ного шляху зумовлюе характер змш у структурi потреб. Справа в тому, що вк людини, ïï зркосп, цiлiсностi й освь ченостi залежать цивiлiзованi змiни на планеть Людина -бкьш рухливий i революцiйний елемент, нГж суспкьство та природа, в яи вона включена. Вона змшюеться навiть тодГ коли природа та суспiльство, що обумовлюють ïï k-нування, засинають в своему розвитку. Розвиток людини е не що шше, як розвиток ïï потреб. Прогрес людства не зводиться до обмеження потреб людини, вш пов'язаний з розвитком ïï здiбностей, з такими динамiчними та струк-турними змшами в системi потреб, якi сприяють розвитку та реалiзацiï людських здiбностей. Як демонструе суспкьство споживання, людина може розвиватися не ткьки як творець, але i як споживач. Це протирiччя системи потреб людини може бути розв'язане на шляху гумашзаци, тобто таких змш у системi потреб i споживання, яи максимально зшматимуть зазначеш суперечност та сприятимуть людському розвитку. Змша системи потреб людини вкбуваеться складно та суперечливо, тдкоряючись впливу рiзноспрямованих тенденцш, що вимагае вк суспкьства та людини постiйних зусиль у шдтримщ ïï гуманiстичного спрямування.
Гумашзащя потреб означае 1х олюднення. Гумаш-зацiя потреб також означае 1х оптимiзацiю. Оптимiзацiя системи потреб - це не ткьки викоренення перетворених форм потреб, але й досягнення рiвноваги в системi потреб, де матеркльш не перешкоджають духовним, а уся сукуп-
нiсть потреб сприяе цшсному людському розвитку. Свого часу ще П. Гольбах писав, що матерiальнi потреби, надмГр-но зростаючи, ткьки «заневолюють» душу та позбавляють ïi усяко'1 енергп [14, с. 376], а Г. Лебон вважав, що розвиток цившзацп, обтяжуючи людей масою потреб, лише при-зводить до «всезагального незадоволення у душах» [15, с. 119].
З урахуванням зростання потреб людини особливого значення набувае питання стосовно появи нових потреб. Комплекс соцюгенних потреб - це результат послковного формування потреб бкьш високого порядку, що спира-еться на необх^шсть соцiально орiентованоï активностi шдивка. Розвиток потреб, трансформацiя 1х структури та iерархiï, удосконалення 'гх якост супроводжуеться про-цесом соцiалiзацiï людини протягом всього життя. Як шд-креслював А. Леонтьев, «перебудова потреб починаеться з того, що субъект дiе задля пiдтримки свого iснування», але i в подальшому вiн «шдтримуе свое iснування заради того, щоб дiяти - творити справу свого життя, здшснюва-ти свое людське призначення» [16, с. 225]. Розумшня умов становлення особистостi вiдкривае «необмежеш перспек-тиви ïï розвитку» [17, с. 225].
Висновки. Цшсний гармоншний розвиток людини залежить вiд ккькост та якостi задоволених потреб. У те-перiшнiй час на трансформацшш процеси в динамщ та структуршй перебудовi потреб суттевий вплив здшснюе глобалiзацiя, яка прискорюе поширення суспкьства споживання, поглиблюе розриви у споживанш мГж кра'1нами, сприяе розповсюдженню р1зних моделей споживання. Серед основних напрямiв трансформацй структури потреб людини в умовах поширення суперечливого впливу гло-балiзацiï можна окремо видкити: прискорення кГлькГсно'1 динамiки зростання потреб, змшу 'гх якостГ, вдосконалення форм i методш 1х задоволення; зростання мiжнацiональ-них i внутршньонацюнальних розривГв в о6сязГ та струк-турГ потреб; iнституцiоналiзацiю особистого споживання i перетворення його на фактор економГчного зростання та розвитку; видкення потреби як провкного чинника кон-струювання соцГально'1 ГдентичностГ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бауман З. Глобализация. Последствия для человека и общества. М.: Весь мир, 2004. 188 с.
2. Бервено О. В. Яисть життя як основа сталого нацю-нального соцiально-економiчного розвитку. Глобальн та на-цюнальнпроблемиeKOHOMiKU. 2015. № 8. С. 122-127. URL: http:// www.global-national.in.ua/issue-8-2015
3. Сшькевич О. Б. ^еолопя сусптьства споживання та масова культура: фтософсько-культуролопчний аналiз. Сборник научных трудов Sworld. 2012. Вып. 4. Т. 39. С. 102-109.
4. Современные проблемы управления в условиях информационного общества: науч. изд./редкол.: Н. В. Тихомирова и др. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2012. 751 с.
5. Жадан В. Б. К проблеме ценностей общества потребления. Гумаштарний часопис. 2016. № 1. С. 66-72.
6. Сосланд А. Влечение к новизне: теория и практика. Знание - сила. 2006. № 8. С. 40-46.
7. Скляров Р. Как преодолеть раскол между элитами и народом: путь снизу. URL: https://zn.ua/macrolevel/kak-preodolet-raskol-mezhdu-elitami-i-narodom-put-snizu-_.html
8. Прожиточный минимум в мире: В Украине хлеб и маргарин, а в Великобритании - шампанское и бифштекс. URL: https://kp.ua/economics/536706-prozhytochnyi-mynymum-v-myre-v-ukrayne-khleb-y-marharyn-a-v-velykobrytanyy-shampan-skoe-y-byfshteks
9. Петренко О. Д. Споживання основних груп харчових продуств населення областей твшчного регюну Укра'ни. Г^ена населення мсць. 2015. № 6. С. 194-199.
10. Стиглиц Дж. Цена неравенства. Чем расслоение грозит нашему будущему. М.: Эксмо, 2015. 511 с.
11. Кругман П. Выход из кризиса есть! М.: Азбука бизнеса; Азбука Аттикус, 2013. 320 с.
12. Пикетти Т. Капитал в ХХ1 веке. М.: Ад Маргинем Пресс, 2015. 592 с.
13. Фромм Э. Человек для себя. Иметь или быть? М.: АСТ, 1997. 415 с.
14. Гольбах П. Естественная политика или беседы об истинных принципах управления // Избранные произведения: в 2 т. М.: Мысль, 1968. Т. 2. 534 с.
15. Лебон Г. Психология народов и масс. СПб.: Макет, 1995. 316 с.
16. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1975. 304 с.
17. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. М.: Изд-во Москов. ун-та, 1981. 584 с.
REFERENCES
Bauman, Z. Globalizatsiya. Posledstviya dlya cheloveka i obsh-chestva [Globalization. Consequences for man and society]. Moscow: Ves mir, 2004.
Berveno, O. V. "Yakist zhyttia yak osnova staloho natsion-alnoho sotsialno-ekonomichnoho rozvytku" [Quality of life as the basis of sustainable national socio-economic development]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky. 2015. http://www. global-national.in.ua/issue-8-2015
Fromm, E. Chelovek dlyasebya. Imet ili byt? [Man for himself. To have or to be?]. Moscow: AST, 1997.
Golbakh, P. "Estestvennaya politika ili besedy ob istinnykh printsipakh upravleniya" [A natural policy or conversation about the true principles of government]. In Izbrannyye proizvedeniya, vol. 2. Moscow: Mysl, 1968.
Krugman, P. Vykhodizkrizisayest! [There is a way out of the crisis!]. Moscow: Azbuka biznesa; Azbuka Attikus, 2013.
Lebon, G. Psikhologiya narodov i mass [Psychology of peoples and masses]. St. Petersburg: Maket, 1995.
Leontev, A. N. Deyatelnost. Soznaniye. Lichnost [Activity. Consciousness. Personality]. Moscow: Politizdat, 1975.
Leontev, A. N. Problemy razvitiya psikhiki [Problems of development of the psyche]. Moscow, 1981.
"Prozhitochnyy minimum v mire: V Ukraine khleb i mar-garin, a v Velikobritanii - shampanskoye i bifshteks" [Cost of living in the world: In Ukraine, bread and margarine, and in the UK - champagne and beefsteak]. https://kp.ua/economics/536706-prozhytochnyi-mynymum-v-myre-v-ukrayne-khleb-y-marharyn-a-v-velykobrytanyy-shampanskoe-y-byfshteks
Petrenko, O. D. "Spozhyvannia osnovnykh hrup kharcho-vykh produktiv naselennia oblastei pivnichnoho rehionu Ukrainy" [Consumption of the main groups of food products in the regions of the northern region of Ukraine]. Hihiiena naselennia mists, no. 6 (2015): 194-199.
Piketti, T. Kapital vXXI veke [Capital in the 21st century]. Moscow: Ad Marginem Press, 2015.
Sinkevych, O. B. "Ideolohiia suspilstva spozhyvannia ta mas-ova kultura: filosofsko-kulturolohichnyi analiz" [The ideology of consumer society and mass culture: a philosophical and cultural analysis]. Sbornik nauchnykh trudov Sworld vol. 39, no. 4 (2012): 102-109.
Sklyarov, R. "Kak preodolet raskol mezhdu elitami i naro-dom: put snizu" [How to overcome the split between elites and the people: the way from below]. https://zn.ua/macrolevel/kak-preod-olet-raskol-mezhdu-elitami-i-narodom-put-snizu-_.html
Sosland, A. "Vlecheniye k novizne: teoriya i praktika" [Attraction to novelty: theory and practice]. Znaniye - sila, no. 8 (2006): 40-46.
Sovremennyye problemy upravleniya v usloviyakh informat-sionnogo obshchestva [Modern problems of management in the information society]. Moscow: YuNITI-DANA, 2012.
Stiglits, Dzh. Tsena neravenstva. Chem rassloyeniye grozit nashemubudushchemu [The price of inequality. What stratification threatens our future]. Moscow: Eksmo, 2015.
Zhadan, V. B. "K probleme tsennostey obshchestva potre-bleniya" [To the problem of values of the consumer society]. Gu-manitarnyy chasopis, no. 1 (2016): 66-72.
