CC BY
15
УДК 338.12:330.1
ЧИННИКИ ЗМ1НИ СТРУКТУРИ СУЧАСНО! ЕКОНОМ1КИ
®2018 ПЕЛЕХ О. Б.
УДК 338.12:330.1
Пелех О. Б. Чинники змши структури сучасно''' економки
Метою cmammi е спроба уточнити сутшсть структурних змш i виявити найважливш чинники, що викликають структуры! зм/ни в економщ а також дотдити механизм ¡хнього впливу на процес здшснення змш. Економ'мний розвиток безпосередньо пов'язаний з економ/чними структурами та зм/нами, якi в'дбуваються в них. Тому неможливо всеб'мно анал'вувати економ/чний розвиток, не зважаючи на структурнi змни в економщ^ Економiчна система складаеться з окремих галузей, в'домств, виробництв, тдприемств, мае певну структуру виробничих ресурав i зовншньоi торгiвлi, просторове розмщення та регулюеться економiчним правилами й нормами. nid економiчною структурою автор розумiе розмщення основних елемент'в економки i пропорцй, якi склалися м!ж ними. Отже, змiни в структур'> економ'ши е складною системою змш взаемопов'язаних пропорцй, якi в'дбуваються Ыд впливом наявного техшчного базису, соц'1альних механiзмiв виробництва, розпод'шу й обмну в'дпов'дно до сустльних потреб, наявнихресурав i досягнутого р'вня продуктивност'> працi. В умовах сучасноi економки i виробництва чинники, якi впливають на змiни структури економки, под'шяються на три групи: соцiально-економiчнi, науково-технолог'мт та iнституцiйнi. Автор по-дае перел'ж найважливших чиннишв для кожноiгрупи й анал'вуемехашзми взаемозв'язмв м!ж ними. Ключов'! слова: структура економки, структурн змни, чинники структурнихзмш економки. Рис.: 1. Б'бл.: 14.
Пелех Оксана Богдашвна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, Р'вненський державний гумаштарний ушверси-тет (вул. Степана Бандери, 12, Р'вне, 33028, Укра/на) E-mail: peleho@ukr.net
УДК 338.12:330.1
Пелех О. Б. Факторы изменения структуры современной экономики
Целью статьи является попытка уточнить сущность структурных изменений и определить важнейшие факторы, которые вызывают структурные изменения в экономике, а также исследовать механизм их влияния на процесс осуществления изменений. Экономическое развитие непосредственно связано с экономическими структурами и изменениями, происходящими в них. Поэтому невозможно всесторонне анализировать экономическое развитие, не учитывая структурные изменения в экономике. Экономическая система состоит из отдельных отраслей, ведомств, производств, предприятий, имеет определенную структуру производственных ресурсов и внешней торговли, пространственное размещение и регулируется экономическими правилами и нормами. Под экономической структурой автор понимает размещение основных элементов экономики и пропорции, которые сложились между ними. Поэтому изменения в структуре экономики является сложной системой изменений взаимосвязанных пропорций, происходящих под влиянием имеющегося технического базиса, социальных механизмов производства, распределения и обмена в соответствии с общественными потребностями, имеющихся ресурсов и достигнутого уровня производительности труда. В условиях современной экономики и производства факторы, влияющие на изменения структуры экономики, делятся на три группы: социально-экономические, научно-технологические и институциональные. Автор представляет перечень важнейших факторов для каждой группы и анализирует механизмы взаимосвязей между ними. Ключевые слова: структура экономики, структурные изменения, факторы структурных изменений экономики. Рис.: 1. Библ.: 14.
Пелех Оксана Богдановна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры менеджмента, Ровенский государственный гуманитарный университет (ул. Степана Бандеры, 12, Ровно, 33028, Украина) E-mail: peleho@ukr.net
UDC 338.12:330.1
Pelekh O. B. The Factors of Changing the Structure of Modern Economy
The article is aimed at attempting to clarify the essence of structural changes and to define the most important factors that cause structural changes in the economy, as well as researching the mechanism of their influence on the process of change. Economic development is directly related to economic structures and the changes that occur in them. Therefore, it is impossible to fully analyze economic development without taking into consideration structural changes in the economy. The economic system consists of separate branches, departments, production places, enterprises, has a certain structure of production resources and external trade, spatial placement, and is regulated by economic rules and norms. Under the economic structure the author understands the placement of the basic elements of economy and the proportions that have developed between them. Therefore, changes in the structure of economy are a complex system of changes in the interrelated proportions, taking place under the influence of the existing technical basis, social mechanisms of production, distribution and exchange in accordance with public needs, available resources, and the level of the labor productivity achieved. In conditions of modern economy and production, the factors influencing changes of the structure of economy, are divided into three groups: socio-economic, scientific-technological, and institutional. The author presents a list of the most important factors for each group and analyzes the mechanisms of interrelations between them.
Keywords: structure of economy, structural changes, factors of structural changes of economy. Fig.: 1. Bibl.: 14.
Pelekh Oksana B. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management, Rivne State Humanitarian University (12 Stepana Bandery Str., Rivne, 33028, Ukraine) E-mail: peleho@ukr.net
Структура економки будь-яко! краши постшно еволюцюнуе й модифкуеться, адаптуючись до об'ективних чиннишв i шддаючись регулю-ючому впливу держави. Усе це в^буваеться в процеа накопичення в^пов^них змш, як мають закономiр-ний i об'ективний характер, однак проявляються по-рiзному з огляду на !хню нерiвномiрну динамку й не-пропорцшне накопичення.
В основi процесу розвитку лежить нев^дпов^-шсть змш у структурi потреб та штереав суб'екпв економки змшам у розмщенш, технологи викорис-тання й розподш економiчних ресурав. Це породжуе нерiвномiрну динамку сшвв^ношення ккьюсних показнишв елеменпв структури. В умовах сучасно! економки вказаш нерiвномiрностi особливо поси-люються i створюють умови для непередбачуваного
розвитку економши. Тому сьогодш питання вивчен-ня структурних змiн в економщ е актуальними.
Науковцi робили та роблять спроби сформулю-вати едину теорш структурних змiн. 6 чимало досль джень, пов'язаних з аналiзом структурних закономiр-ностей економiчного розвитку. Починаючи ще з робiт класийв А. Смiта i Д. Ржардо, проблеми залежностi розвитку окремих виддв економiчноi дiяльностi й економiчного зростання завжди були в центрi штере-сiв економiчноi науки,. Спроби пояснити трансфор-маци економiчних i сощальних структур робили за-рубiжнi науковщ: Д. Белл, Дж. К. Гелбрейт, П. Друкер, К. Кларк, С. Кузнець, М. Порат, У. Ростоу, А. Тоффлер,
A. Туррен. На початку 1990-х роив до них приедна-лися й укра'шсью досл^ники. Серед них питання-ми аналiзу структурних змш в економщ займалися Т. Артьомова, С. Бка, А. Гальчинський, В. Геець, Н. Главацька, Н. Гражевська, А. Гриценко, С. брохш,
B. Коломойцев, Ю. Макогон, Т. Орехова, Ю. Павленко, Ю. Пахомов, I. Пузанова, В. Оденко, М. Скрипничен-ко, А. Фшпенко, Л. Шинкарук, О. Шниркова, С. Яку-бовський. Однак, незважаючи на наявшсть значно! кiлькостi робiт, присвячених рiзним аспектам розвитку економжи, нинiшнiй рiвень розробок недостат-ньо обгрунтований теоретично та практично. Серед численних проблем залишаються маловивченими питання аналiзу причин змiн у структурi економiки.
Метою статтi е спроба уточнити сутшсть структурних змш i виявити найважливiшi чинники, що ви-кликають структурнi змiни в економщ, та досл^ити механiзм !хнього впливу на процес здiйснення змш.
На думку науковщв, неможливо всебiчно про-аналiзувати економiчний розвиток, не беручи до уваги структуры чинники. Власне, навиь його визначення чико пiдкреслюе важливiсть структурних змш у цьому процеа: «економiчний розвиток -це незворотш, скерованi та закономiрнi змiни еконо-мiчноi системи суспкьства. Унаслiдок економiчного розвитку зростае диференщащя складу елементiв, що утворюють економiчну систему, ускладнюеться структура та тдвищуеться рiвень самоорганiзацГi, з'являються новi види економiчноi дiяльностi, зростае 11 продуктивнiсть, рiвень доходiв i задоволення сусп1льних потреб у матерiальних i нематерiальних благах i загалом якiсть життя та рiвень розвитку людей. Економiчний розвиток пов'язаний з ктотними змiнами в структурi виробничих сил, технологiчному базисi сусшльства, суспiльно-економiчних вiдносин, iнститутiв» [2]. Вказане визначення розкривае роль яшсних структурних перетворень у процеа розвитку. Тобто не лише юльшсш змши структури споживання i виробництва е елементами, як визначають сутнiсть економiчного зростання та процес економiчного розвитку. Яшсш змiни в соцiально-економiчних в^дноси-нах (розширення спiвпрацi, поглиблення спецiалiза-ци, змiни в соцiальнiй i професiйнiй структурi зайня-тостi та ш.) також задiянi в цьому процеа.
Разом iз такими чинниками, як оргашзацшш змь ни, прогрес у наущ й технолог1ях, мшнародний под1л працi, змiни в соцiально-економiчнiй структурi роз-глядають як один з економiчних чинникiв сучасностi [5, с. 24]. Останш включають як традицшш економiчнi чинники (трудовi та природш ресурси, основнi фон-ди), так i чинники особливi (пропорцшна структура й гармонiйне розширення нащонально1 економiки) i соцiальнi (зв'язок мiж економiчною й соцiальною шф-раструктурами, ринковими чинниками).
Структуры змiни визнаються економiчною тео-рiею двояко: як поштовх/стимул економiчно-го розвитку i прискорення розвитку, з одного боку, i як наслiдок розвитку i зростання, - з iншого. Структуры змiни як наслiдок розвитку виражаються через шднесення сучасних галузей економжи. 1хня висока продуктивнiсть спричиняе зростання загаль-ного рiвня продуктивностi суспкьства. Галузi, якi е нос1ями техшчного прогресу та основою майбут-шх трансформацiй, стають елементами, що роблять можливим задоволення потреб i прагнень сусшльства до шдвищення рiвня стандартiв споживання та здiйснення сощальних змш. Отже, стратегш структурних змш сл^ розглядати як важливу компоненту загально1 стратеги соцiально-економiчного розвитку, а структурну полiтику - як складник економiчноi по-лiтики, спрямований на формування ефективного розвитку бiзнесу [13, 8. 33].
Як вказував ще понад сорок роив тому А. Кар-шнський (А. Кагршкг) [7, 8. 84], полiтика структурних змш ставить перед собою три цш: 1) здшснення структурних перетворень, яю забезпечать макси-мальну ефектившсть економiки; 2) використання структурних змш як шструмента для шдвищення темшв розвитку економiки; 3) шдготовка економiки до потреб майбутнього. Осюльки зростання ефек-тивностi економiки передбачае змши, як забезпечу-ють шдвищення продуктивносп працi суспiльства, то для задоволення потреб економжи в майбутньо-му необхiдно розвивати галузi, в^д яких залежатиме розв'язання проблем, викликаних науково-техшчним прогресом. Слiд також шдкреслити, що дiапазон можливих структурних змш в економщ е значно ширшим у довгостроковш перспективi, нiж на короткий перюд, оск1льки в останньому випадку можли-востi виробництва е бмьш обмеженими.
Отже, сказане вище пiдтверджуе думку, що економiчний розвиток безпосередньо пов'язаний зi структурними змшами. Тому далi розглянемо сутшсть структури економжи та 1хню класифiкацiю.
Поняття структури стосуеться рiзних аспектiв i тому визначаеться по^зному. Традицiйно система розглядаеться як сукупшсть взаемопов'язаних еле-ментiв. «Саме щ взаемнi зв'язки й утворюють структуру системи та надають 1й яшсних властивостей, якi не можна безпосередньо вивести iз властивостей
елементГв системи» [14, 8. 14]. Загалом, система функ-цiонуе в трьох вимiрах -- матерiальному, енергетич-ному та шформацшному, якi окреслюють стушнь органiзацii матери й енерги, тобто структуру системи [10, 8. 140]. Для шдтримання повноцшного й адекватного функцюнування системи потрiбен постшний приплив енерги, який робить можливим виконання нею вГдведених 1й функцш, а також забезпечуе збе-реження елементГв системи. Задля цього, навиъ в умовах, далеких вГд рiвноваги, у системi виникають впорядкованi та стабГльш структури [12, 8. 28].
Для глибшого розумГння сутностГ поняття структури звернемося до його шбернетичного визна-чення, згГдно з яким «структуру системи утворюють елементи, з яких вона складаеться, а також 1хне розмГ-щення, тобто 1хш взаемнi зв'язки. Елементи системи е утвореннями нижчого рГвня, що мають сво1 входи та виходи» [8, 8. 569]. Тут слГд звернути увагу на два моменти [13, 8. 34]. По-перше, структура являе собою сукупшсть елементГв нижчого рГвня, якГ и формують г мГж якими е певнГ зв'язки; кожен з елементГв так само може утворювати систему нижчого рГвня. Тобто, е взаемозалежшсть мГж рГзними рГвнями систем, наприклад, нацГональна економка е системою, що складаеться з шдсистем. По-друге, кожна пГдсистема так само утворюе шдсистеми нижчого рГвня, що пред-ставляють галузГ, як тГсно пов'язанГ та взаемодГють мГж собою. У рамках кожно! галузГ можна видГлити пГдгалузГ Г т. п. ЗвГдси випливае, що кожна структура е макроструктурою щодо и складникГв Г мкрострукту-рою щодо структури, до яко! вона належить. Мкро-структури е порГвняно незалежними вГд макроструктур, однак у певний споаб !м пГдпорядкованГ. Сказане стосуеться структур рГзних систем, у тому числГ сощ-альних, економГчних Г просторово-економГчних.
Щн
одо систем економгчних, то пгд економгч-ною структурою розумшть розмГщення . основних елементГв економши Г пропорци, як склалися мГж ними. ЕкономГчна система складаеться з окремих галузей, вГдомств, виробництв, шд-приемств, мае певну структуру виробничих ресурав Г зовшшньо1 торгГвлГ, просторове розмГщення та ре-гулюеться економГчним правилами й нормами. На думку С. Шукальського (5 ЗгикакЫ), найчастше кла-сифшують економГчнГ структури за видами, часом Г мксцем [13, 8. 35]:
1) загальна структура, яка описуе ильшсш стввГдношення в системГ певного типу, наприклад у структурГ зайнятостГ;
2) часова структура, що описуе ильшсш сшв-вГдношення мГж елементами одного рГвня (типу), якГ домшують протягом певного перГоду;
3) територiальна (регюнальна або просторо-ва) структура, яка описуе ильшсш стввГдношення мГж елементами, що розмГщуються Г функцюнують на територи (у регГонГ).
Доповненням до ще1 класифкаци е видГлення макро- Г мГкроструктур. Вони е поняттями вГдносни-ми. Що слГд вГднести до макроструктур, а що - до мГкроструктур, то тут думки економшпв вГдрГзняють-ся. Найчастше до макроструктур вГдносять сектори й галузГ економки, елементи розподГлу нацГонально-го доходу (структури споживання, швестицш, мГж-народно1 торгГвлГ), тодГ як мГкроструктури представ-ляють собою виробничГ пГдроздГли, пГдприемства, об'еднання виробництв. Часто видГляють промГжнГ структури (наприклад, галузГ промисловостГ), якГ прийнято називати мезоструктурами.
НаведенГ визначення поняття «структура еко-номГчно! системи» дають змогу виявити основш чин-ники, якГ впливають на структуры змГни в економГцГ, Г зрозумГти механГзми цього впливу.
ЗГ сказаного випливае, що в рамках конкретное' системи, зокрема економГчно1, структуры змГни означають змГни причинно-наслГдкових зв'язюв мГж елементами системи. СтруктурнГ змши пов'язанГ з неоднаковими темпами змш окремих елементГв Г змш взаемозв'язюв мГж ними, що в шдсумку спричиняе перетворення структури системи загалом. ЦГ перетворення можуть бути юльшсними та якГсни-ми [13, 8. 37]: ильшсш змГни е вимГрними Г стосують-ся, наприклад, змш у галузевш структурГ, структурГ зайнятостГ тощо; яшсш змГни е невимГрними, наприклад змГни структури оргашзаци економГки. КГлькГснГ змГни тГсно пов'язанГ з якГсними, Г Кхне накопичення спричиняе якГснГ змГни. Так, розвиток економГки, збГльшуючи масу благ Г розширюючи асортимент, сприяе появГ нових потреб, зумовлених новими благами, яш продукуе виробництво.
Тако1 ж думки дотримуються Г сучасш дослГд-ники: «структурнГ зрушення в економщ е якГсними змГнами взаемозв'язшв мГж зГставними елементами макроекономГчно1 системи, зумовлеш нерГвномГр-ною динамГкою стввГдношення 1хшх кГлькГсних характеристик» [6, с. 23].
Множина чиннишв впливу на структурнГ змши в економщ е численною, Г науковщ пропонують рГзш класифГкацй цих чинникГв.
Насамперед, щораз бкьше дослГдникГв схиля-еться до думки, що причиною зрушень в економщ е «не тГльки матерГальш, але й нематерГальнГ чинники (духовш й соцГальнГ потреби), штегроваш в соцГаль-них структурах Г в масову свГдомшть суспГльства» [6, с. 23]. «Змкт трансформацИ економГчних систем був би неповним, однобГчним, якби вона обмежувалася змшами, зумовленими винятково економГчними чин-никами. На здшснення трансформацГйних процесГв певний вплив мае чимало неекономГчних чинникГв, включно з морально-етичними та шшими» [3, с. 28]. АналГз свГдчить, що ключовими чинниками розвитку е технологй, власшсть, полГтика Г культура, яю мають самостГйне значення як детермшуючГ чинники.
Далi йдеться про комплекс чиннишв, як дiють сп1льно: «зрушення в структурi економiки е складною системою змши взаемопов'язаних пропорцiй, якi в^буваються пiд впливом наявного технiчного базису, сощальних механiзмiв виробництва, розпо-дку й обмiну вiдповiдно до сусшльних потреб, на-явних ресурсiв i досягнутого рiвня продуктивностi працi. Природа структурних зрушень пов'язана з об'ективною взаемозалежшстю, збалансованiстю та пропорцiйнiстю всх чинникiв вiдтворення для забез-печення розширеного й iнтенсивного характеру цьо-го процесу» [6, с. 21].
Водночас часто прид1ляють особливу увагу окремим чинникам. Наприклад, О. Сухарев говорить про взаемозв'язок, однак акцентуе на первинносп шновацшного чинника: «В основi структурних трансформацiй економiки лежить шновацшна причиннiсть. За тако1 умови глибина та ефектившсть трансформацiй в економщ визначаються зрушення-ми в 11 структурi, змiнами в пропорцiях под1лу працi, iнвестицiй, валового виробництва i ВВП, експорту та iмпорту мiж рiзними галузями, вктворювальни-ми секторами та регюнами. Характер i зрушення в структурi економiки визначають врештьрешт 11 щ-леспрямованiсть, рiвень конкурентоспроможностi та ефективностi» [4, с. 381].
Д. Гурський розглядае причини структурних змш як закономiрностi розвитку продуктивних сил. Тому е двi групи причин, як викликають щ змiни: перша - це так зваш «закони виробництва», харак-терш для окремих галузей економiки, друга - законо-мiрностi формування сустльного попиту [11, 8. 203].
С. Марциняк (& Маттак) чинники структурних змш подкяе на двi групи [9, 8. 127]:
+ пов'язанi з рiвнем i структурою продуктивних сил i загальними особливостями мате-рiального виробництва (розвиток науки й техшчний прогрес, збкьшення реальних до-ходiв, тдвищення рiвня квалiфiкацГi, розвиток сшвпращ iз зарубiжними крашами, роз-ширення комунiкацiй); + пов'язанi iз сустльними вiдносинами (пла-нування, управлiння, впроваджуваш моделi iндустрiалiзацГi, економiчноI iнтеграцГi та споживання).
Перелiченi чинники часто доповнюють такими чинниками, як: природш ресурси, вiйськовi витрати, вплив iсторичних традицiй, шституцшш чинники, мiжнародна iнтеграцiя, змiна сировинно! бази.
Пiдхiд, який зде бкьшого присутнiй у до сл^джен-нях росшських науковцiв, передбачае подiл чиннишв на двi групи: екзогеннi, як визначають глобальнi тен-денци 11 розвитку, та ендогеннi, якi в^ображають на-цiональнi особливостi тiеi чи шшо! економiчноi сис-теми. За такого шдходу, наприклад, Т. Дюльманова [1, с. 17-19] до першо1 групи взносить розвиток науко-
емно1 економiки, переважання корпоративно1 форми власносп, формування державно-корпоративного укладу, розвиток шформатизаци економiки, розвиток процесiв глобалiзацiI, тодi як до друго'1 - технко-технологiчнi, функцiональнi, структурнi та шституцшш особливосп кра'ши.
З погляду динамки впливу структурних чинни-йв на економiку використовують два шдходи: ста-тичний i динамiчний. Перший аналiзуе складники, що формують економiчну структуру в конкретний момент часу, другий шдид розглядае причини, що викликають структурш змiни в економщ з часом.
Узагальнено С. Шукальський [13, 8. 40] до най-важливiших чинникiв, якi повинш аналiзуватися у випадку статичного шдходу, взносить:
1) соцiально-економiчнi чинники: наявний твор-чий потенцiал разом iз набором технiчних засобiв i творчих методiв; структура соцiального попиту; на-явна паливно-сировинна база; структура та рiвень зайнятостi; якiсть робочо1 сили - рiвень i структура квалiфiкацii; рiвень розвитку науки i впровадження и досягнень, доступнiсть знань i доступ до освiти; на-явш зовнiшнi зв'язки, тобто розмiр i структура екс-порту/iмпорту;
2) iнституцiйнi чинники - це сощально-еконо-мiчноI полiтика, яка визначаеться власнiстю на засо-би виробництва, рiвнем соцiально-економiчного розвитку, системою зовнiшнiх зв'язшв, що здiйснюеться через систему управлшня та планування, розвитком науки i т. п.
На нашу думку, в умовах сучасно1 економiки i виробництва чинники, якi стосуються розвитку науки й технологш, i все, що пов'язане з ними, необх^дяо розглядати окремою групою. Отже, можна видiлити три групи чиннишв: соцiально-економiчнi, науково-технологiчнi та iнституцiйнi.
Говорячи про динамiку впливу чиннишв, слiд мати на увазi таке. Структура економки в будь-який момент часу е наслiдком дш i рiшень, при-йнятих у минулому, тобто економiчна структура е сформована вторично, насамперед полiтикою дер-жави. Для формування майбутньо1 структури економки виршальне значення мае ниншня полiтика, яка визначае шляхи та напрями перетворень. Джерелами динамки змш структури економки е перелiченi за статичного шдходу групи чиннишв, розглянуп в ди-намiцi. Тобто в цьому випадку, наприклад, треба го-ворити не про структуру сощального попиту, а про змши в структурi попиту, не про сшвпрацю iз зару-бiжними крашами, а про змiни в сшвпращ тощо.
Перелiк найважливiших чинникiв, як впливають на змiни структури економки, а також взаемозв'язки мiж ними подано на рис. 1. Враховуючи тлумачення С. Шукальського [13, 8. 41-46], на завершення про-аналiзуемо особливостi цього впливу.
ЕК0Н0М1КА ЕК0Н0М1ЧНА ТЕ0Р1Я
00 -
ет
и
X
1 ■ 1 о
X
е
€ о
■О
Ь- с
5'
а> ОО ю
00 —'
о1 Р о
Ъ —*
а> 00
Рис. 1. Система найважливших чиннимв,як1 впливають на змши структури еконоинки
Джерело:авторська розробка на основ1 [13].
Як бачимо, соцiально-економiчнi чинники в кш-цевому шдсумку спричиняють змши у струк-турi соцiального попиту на продукцш. Це, на-самперед, визначаеться двома основними чинниками: рiвнем реальних доходiв населення та моделлю спо-живання. Збiльшення рiвня реальних доходiв змiнюе структуру видаткiв. Це шдтверджуе закон Енгеля: зi зб1льшенням реальних доходiв зростають витрати на товари й послуги, як вiдповiдають потребам вищого рiвня, насамперед це стосуеться шдвищеного попиту на товари тривалого користування i послуги. Тим самим рiвень реальних доходiв населення фактично визначае реалiзацiю конкретно1 моделi споживання. Модель споживання також формуеться на основi ав-тономних потреб сусшльства (зокрема, нацюналь-них традицш) i внаслiдок наслiдування моделей споживання шших кра1н. На змшу моделi споживання впливае державна полiтика щодо реальних доходiв населення, цшова полiтика i пропагандистська дшль-шсть, а також демографiчна структура населення.
Сощальна трансформацiя попиту на готову продукцш внаЫдок науково-технологiчних чин-ниш спричиняе зростання попиту на новi яюсш багатофункцiональнi товари. Завдяки розвитку науки, впровадженню сучасно1 техшчно'1 думки, кушв-лi лiцензiй на винаходи в економщ з'являються новi можливостi, зокрема у виробництвi. Виникае потреба використання бкьш ефективних i економiчно випд-них технологiй, яю спричиняють зменшення витрат працi на виробництво продукци. Науковi досягнення (новi технiчнi iдеI) пiсля використання в процеа ви-робництва також змшюють структуру економiки. З появою нових видiв продукци технологiчний прогрес змушуе модернiзувати продукцiю, яка виробляеться вкдавна. Крiм безпосереднього впливу, мае мшце й опосередкований вплив науково-технологiчних чин-никiв, наприклад шляхом створення можливостей ефективного використання нових матерiалiв (сиро-вини), змiни структури основних засобiв i системи управлiння виробництвом та ш.
Проте маемо i обернену залежшсть. Не лише технiчний прогрес формуе структуры змiни в еконо-мiцi, але i структура економки створюе стимули для його прискорення. Особливо це стосуеться галузей, як е ноаями технiчного прогресу. Крiм цього, су-купнiсть виробничих методiв, якi використовуються або можуть використовуватися в економщ, е результатом наявних знань i технологiй, застосовуваних в економщ, а також техшчних ^дей, якi походять з ш-ших кра1н.
Важливу роль у структурних змшах вiдiграе людський чинник. Наявнi засоби, необх^дш для за-безпечення робочо1 сили, якiсть i професiйна структура робочо1 сили впливають на вибiр методiв ви-робництва, а в^дтак - на структуру продукци. Якщо розглядати цю проблему з погляду динамки, то 11 слiд
аналiзувати в тiсному зв язку з технiчним розвитком: зростання рiвня квалiфiкацiI е наслiдком розвитку i водночас необхiдною умовою його впровадження. Звiдси змiни в структурi та якосп робочо1 сили е не лише насл^ком вiдповiдних структурних змш в еко-номiцi, але й одшею з 1хн1х причин.
Ще одним важливим чинником е зовшшш в1д-носини, якi визначають розмiр i структуру експорту/ iмпорту товарiв i послуг. Вони також впливають на структуру виробництва. Цей чинник може бути по-зитивним за умови, коли експортно^мпортш в^дно-сини кра'ши з iншими кра1нами е випдними з погляду економiчно життездатно1 спецiалiзацiI виробництва.
Aналiзуючи iнституцiйнi чинники, необх^дно пiдкреслити важливiсть соцiальноi власност на засоби виробництва. Вона створюе можли-востi для розвитку економiки, задоволення потреб сус-п1льства через вкповкно сформовану органiзацiю еко-номiки, ефективну систему управлшня, якi е засобами реалiзацii соцiально-економiчноi полiтики. Ця полiтика може безпосередньо впливати на структуру виробництва. Разом з шшими чинниками вона визначае напря-ми розвитку економки, створюе вiдповiднi мехашзми та iнструменти, детермiнуе конкретнi прюритети розвитку, що в сукупносп змiнюе структуру економiки. Наприклад: наукова полiтика дозволяе ц1леспрямова-но розвивати науку i проводити дослiдження; лщензш-на полiтика опосередковано впливае на структуру виробництва шляхом формування розмiру та структури закупiвлi технологш за кордоном; соцiальна полiтика прискорюе попит на обладнання, пов'язане з охороною здоров'я, спортом, розвагами тощо.
ВИСНОВКИ
Економiчний розвиток безпосередньо пов'я-заний з економiчними структурами та змшами, якi вiдбуваються в них. Економiчна система складаеться з окремих галузей, ведомств, виробництв, пiдпри-емств, мае певну структуру виробничих ресурав i зовнiшньоI торгiвлi, просторове розмiщення та регу-люеться економiчним правилами й нормами. Еконо-мiчна структура - це розмщення основних елемен-пв економiки i пропорц11, якi склалися мiж ними, а змiни в структурi економiки е складною системою змш взаемопов'язаних пропорцш, якi вкбуваються пiд впливом наявного технiчного базису, сощальних механiзмiв виробництва, розподiлу й обмшу вiдпо-вiдно до сусшльних потреб, наявних ресурсiв i досяг-нутого рiвня продуктивностi працi. В умовах сучасно1 економiки i виробництва чинники, яю впливають на змши структури економки, подкяються на три гру-пи: соцiально-економiчнi, науково-технологiчнi та ш-ституцiйнi. Структурнi змiни пов'язаш з об'ективною взаемозалежнiстю, збалансованiстю та пропорцшш-стю всiх конкретних чиннишв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Дюльманова Т. М. Содержание и факторы трансформации экономических систем. Вестник Оренбургского гос. университета. 2006. № 8. С. 16-21.
2. Енциклопедiя сучасноТ УкраТни/1нститут енцикло-педичних дослщжень НАН УкраТни. URL: http://esu.com.ua/ search_articles.php?id=18796
3. Стеблякова Л. П. Трансформация экономических систем: теория и практика: автореф. дис. ... д-ра экон. наук: 08.00.01. Москва, 2007. 54 с.
4. Сухарев О. С. Институциональная теория и экономическая политика: К новой теории передаточного механизма в макроэкономике. Кн. II: Экономическая политика. Проблемы теоретического описания и практической реализации. М.: Экономика, 2007. 804 с.
5. Фомина А. В. Циклы Кондратьева в экономике России. М.: Международный фонд Н. Д. Кондратьева, 2005. 146 с.
6. Структуры трансформацп в економщ УкраТни: динамка, суперечност та вплив на економiчний розвиток/ Л. В. Шинкарук, I. А. Бевз, I. В. Барановська та ш. КиТв: ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН УкраТни», 2015. 304 с.
7. Karpinski A. Polityka zmian strukturalnych w gospo-darce - jej cele i narz^dzia. Gospodarka Planowa. 1974. Nr 2. S. 79-96.
8. Lisikiewicz J., Macieja J. Rozwój strukturalny polskiego przemyslu. Ekonomista. 1970. Nr 3. S. 567-591.
9. Marciniak S. Proporcje i struktura gospodarki socjali-stycznej. Warszawa: PWE, 1976. 272 s.
10. Mynarski S. Elementy teorii systemów i cybernetyki. Warszawa: PWN, 1979. 186 s.
11. Post^p techniczny w procesie reprodukcji/red. nauk. C. Józefiaka i J. Mujzela. Warszawa: PWE, 1976. 359 s.
12. Prigogine I., Stengers I. Z chaosu ku porz^dkowi. Nowy dialog czlowieka z przyrod^. Warszawa: PIW, 1990. 356 s.
13. Szukalski S. Czynniki wywotuj^ce zmiany w struktu-rze gospodarki. Acta Universitatis Lodziensis, Folia Oeconomica. 1982. Nr 19. S. 29-46.
14. Wtodarczyk Y. Przemiany struktur gospodarczych w uj^ciu systemowym. Zeszyty naukowe wydzialowe uniwer-sytetu ekonomicznego w Katowicach/red. J. Czech-Rogósz, S. Swadzba. Katowicy: WUE, 2011. 217 s.
Mynarski, S. Elementy teorii systemow i cybernetyki. Warszawa: PWN, 1979.
Postep techniczny w procesie reprodukcji. Warszawa: PWE,
1976.
Prigogine, I., and Stengers, I. Z chaosu ku porzadkowi. Nowy dialog czlowieka z przyroda. Warszawa: PIW, 1990.
Shynkaruk, L. V. et al. Strukturni transformatsii v ekonomit-si Ukrainy: dynamika, superechnosti ta vplyv na ekonomichnyi rozvytok [Structural Transformations in the Ukrainian Economy: Dynamics, Contradictions and Impact on Economic Development]. Kyiv: DU «In-t ekon. ta prohnozuv. NAN Ukrainy», 2015.
Steblyakova, L. P. "Transformatsiya ekonomicheskikh sistem: teoriya i praktika" [Transformation of economic systems: theory and practice]: avtoref. dis.... d-ra ekon. nauk: 08.00.01, 2007.
Sukharev, O. S. Institutsionalnaya teoriya i ekonomiches-kaya politika: K novoy teorii peredatochnogo mekhanizma v makroekonomike. Kn. 2: Ekonomicheskaya politika. Problemy teoreticheskogo opisaniya i prakticheskoy realizatsii [Institutional theory and economic policy: Towards a new theory of the transfer mechanism in macroeconomics. Book 2: Economic policy. Problems of theoretical description and practical implementation]. Moscow: Ekonomika, 2007.
Szukalski, S. "Czynniki wywolujace zmiany w strukturze gospodarki". Acta Universitatis Lodziensis, Folia Oeconomica, no. 19 (1982): 29-46.
Wlodarczyk, Y. Przemiany struktur gospodarczych w ujeciu systemowym. Zeszyty naukowe wydzialowe uniwersytetu ekonomicznego wKatowicach. Katowicy: WUE, 2011.
REFERENCES
"Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy" [Encyclopedia of modern Ukraine]. Instytut entsyklopedychnykh doslidzhen NAN Ukrainy. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=18796
Dyulmanova, T. M. "Soderzhaniye i faktory transformatsii ekonomicheskikh sistem" [Contents and factors of transformation of economic systems]. Vestnik Orenburgskogo gos. univer-siteta, no. 8 (2006): 16-21.
Fomina, A. V. Tsikly Kondrateva v ekonomike Rossii [Kon-dratieff's cycles in the Russian economy]. Moscow: Mezhdu-narodnyy fond N. D. Kondrateva, 2005.
Karpinski, A. "Polityka zmian strukturalnych w gospo-darce - jej cele i narzedzia". Gospodarka Planowa, no. 2 (1974): 79-96.
Lisikiewicz, J., and Macieja, J. "Rozwoj strukturalny polskiego przemyslu". Ekonomista, no. 3 (1970): 567-591.
Marciniak, S. Proporcje i struktura gospodarki socjalistyc-znej. Warszawa: PWE, 1976.
