CC BY
712. Проект Федерального закона "О внесении изменений в Трудовой кодекс Российской Федерации" // http://regulation.gov.ru/
13. Постановление Пленума Верховного Суда РФ от 29.05.2018 N 15 "О применении судами законодательства, регулирующего труд работников, работающих у работодателей - физических лиц и у работодателей - субъектов малого предпринимательства, которые отнесены к микропредприятиям" // Бюллетень Верховного Суда РФ. N 7, 2018.
14. Обзор судебной практики Верховного Суда Российской Федерации N 4 (2017) (утв. Президиумом Верховного Суда РФ 15.11.2017) // Бюллетень Верховного Суда РФ. N 11, 2018.
15. Апелляционное определение Верховного Суда Республики Татарстан от 18 января 2016 г. по делу N 33-859/2016 // СПС "КонсультантПлюс"
16. Апелляционное определение Верховного суда Республики Башкортостан от 21.02.2019 по делу N 33-3607/2019 // СПС "КонсультантПлюс"
17. Апелляционное определение Санкт-Петербургского городского суда от 24.06.2014 N 33-
9282/2014 по делу N 2-1187/2014 // СПС "КонсультантПлюс"
18. Апелляционное определение Омского областного суда от 10.02.2016 N 33-1231/2016// СПС "КонсультантПлюс"
19. Апелляционное Определение Приморского краевого суда от 15.03.2016 по делу N 332323/2016// СПС "КонсультантПлюс"
20. Апелляционное определение Курского областного суда от 19.05.2016 N 33-1424/2016// СПС "КонсультантПлюс"
21. Апелляционное определение Свердловского областного суда от 19.04.2018 по делу N 336668/2018 // СПС "КонсультантПлюс"
22. Апелляционное определение Свердловского областного суда от 14.10.2016 по делу N 3317989/2016 // СПС "КонсультантПлюс"
23. Апелляционное определение Челябинского областного суда от 06.11.2014 по делу N 1111536/2014 // СПС "КонсультантПлюс"
ПЩСТАВИ ПРИПИНЕННЯ АЛ1МЕНТНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ БАТЬК1В ПО УТРИМАННЮ Д1ТЕЙ
Ханович €.
AcnipaHm кафедри цившьного права i процесу НацюнальноЧ академИ' внутрштх справ
GROUNDS FOR TERMINATION OF ALIMENTARY OBLIGATIONS ON ALIMENTATION OF
CHILDREN BY PARENTS
Khanovych Y.
Postgraduate Student at the Department of Civil Law and Procedure of
National Academy of Internal Affairs
АНОТАЦ1Я
У статп виокремлено тдстави припинення алiментних зобов'язань батьшв по утриманню дггей на шдстаы чинного амейного законодавства та судово1 практики, проаналiзовано особливосп кожно1 i3 тд-став i сформовано пропозици щодо внесення змш до законодавства.
ABSTRACT
The article sets out the grounds for termination of alimentary obligations on alimentation of children by parents on the basis of current family law and judicial practice, analyzes the peculiarities of each of the grounds and formulates proposals for legislation amendments.
Ключовi слова: алiментнi зобов'язання батьшв по утриманню дггей, алiменти, утримання, позбав-лення батьшвських прав.
Keywords: alimentary obligations on alimentation of children by parents, aliments, alimentation, deprivation of parental rights.
Постановка проблеми. Щдстави припинення атментних зобов'язань батьшв по утриманню дггей не визначено в Омейному кодека Укра!ни (далi -СК Украни), тому постае необхвдтсть сформулю-вати цей перелш на шдстаы аналiзу СК Украши та судово! практики.
Аналiз останшх дослщжень i публжацш. Комплексне дослвдження питання припинення аль ментних зобов'язань батьшв по утриманню дней у вичизнянш наущ вщсутне. У рамках вивчення проблеми правового регулювання атментних зобов'язань батьшв по утриманню дней питання припинення алiментних зобов'язань торкалися так на-уковщ, як: М.В. Антокольська, Л.В. Афанасьева, £.М. Ворожейшн, 1.П. Гришин, Н.М. Сршова, В.А.
Кройтор, В.П. Шктна, Л.1. Пацева, О.Й. Пергамент, З.В. Ромовська, А.М. Рябов, Л.В. Сапейко та ш. Також у рамках шших дослвджень вивчали ок-ремi тдстави припинення алiментних зобов'язань батьшв по утриманню дней Т.С. Андрущенко, £. Виговська, Л.М. Зшковська, Л. В. Красицька, Б. Ле-вшвський, М.Б. Мельник, Р.1. Таш'ян, В.А. Черненко.
Видшення мевир1шемоТ рашше сторони за-гальноТ проблеми. Незважаючи на великий масив робгт, де тд рiзними кутами вивчалося питання припинення алiментних зобов'язань батьшв по утриманню дггей, единого тдходу до тдстав припинення алiментних зобов'язань не сформовано, деякi тдстави не дослвджувалися зовам.
Мета даноТ статт полягае у формуваннi пере-л1ку щдстав припинення ал1ментних зобов'язань батьк1в по утриманню дiтей та дослiдженнi !хшх особливостей.
Виклад основного матерiалу. В лiтературi висловлюеться думка про те, що батьки зобов'язанi утримувати неповнолишх дiтей, незалежно вiд свого матерiального положення та умов життя, а та-кож, ввд того, чи е батьшвське утримання единим джерелом iснування дiтей, чи дiти мають й iншi ко-шти, у тому числ й особистi заробики [1, с.22]. Протилежну думку висказуе О.Й. Пергамент, гово-рячи про те, що в тих випадках, коли саме алiмен-тне зобов'язання виникае незалежно ввд наявностi достатшх коштiв у зобов'язано! особи (наприклад, алiменти на утримання дiтей !хшми батьками), аль ментнозобов'язаний, все ж таки, звiльняеться ввд виконання покладеного на нього законом обов'язку по утриманню на той перюд, протягом якого вш, по незалежним вiд нього причинам, не отримуе заро-бино! платнi та не мае iншиx доxодiв [2, с. 15]. Л.В. Сапейко не погоджуеться з вказаною точкою зору, обгрунтовуючи це тим, що законодавством не пе-редбачено порядок звшьнення ввд сплати алiментiв за мотивом нужденностi само! алiментнозобов'яза-но! особи. Це цiлком закономiрно, адже особа, що перебувае у важкому матерiальному становищi, буде вишукувати кошти для свого власного юну-вання в силу того, що е працездатною або володiе певним майном, яке може принести !й прибуток. Цього не можна сказати про дней, добробут яких нерозривно пов'язаний iз матерiальними можливо-стями батьшв [3, с.335-336].
На сьогодш сiмейне законодавство передбачае тiльки зменшення розмiру алiментiв, визначеного за ршенням суду або домовленiстю мiж батьками, у разi змiни матерiального або амейного стану, по-гiршення або полшшення здоров'я платника алiме-нпв або дитини.
Пiдстави припинення алiментниx зобов'язань батьк1в по утриманню дней чiтко не визначенi в СК Укра!ни, але при аналiзi норм чинного законодав-ства, можна виокремити наступи пiдстави: досяг-нення дитиною повнолитя; усиновлення дитини; смерть платника алiментiв або дитини; виключення вщомостей про особу як батька/матiр дитини з актового запису про 11 народження; набуття права власносл на нерухоме майно; збiг в однш особi платника та одержувача алiментiв.
Кожна з цих тдстав потребуе детального ана-лiзу, тому розглянемо кожну з них окремо.
Статтею 180 СК Укра!ни передбачено, що батьки зобов'язаш утримувати дитину до досягнення нею повнолитя [4].
У радянський перюд вважалося, що зо-бов'язання з утримання можуть припинятися ра-нiше досягнення дитиною повнолитя. £.М. Воро-жейшн зазначае, що вступ у шлюб слiд розглядати в якостi правово! пiдстави припинення правовщно-син м1ж батьками i дiтьми, навiть якщо вони не до-сягли повнолитя. Шдстави припинення правовед-носин м1ж батьками i дiтьми (i призупинення прав i
зобов'язань алiментного характеру) в даному випа-дку виступае шлюб, зареестрований в установле-ному законом порядку [5, c.212, 213]
Аналiзучи чинне законодавство Я. В. Новохат-ська визначае, що придбання дитиною повно! дiе-здатносп до досягнення повнолiття в результата народження у не! дитини, реестрацп шлюбу, укла-дення трудового договору або реестрацп особи як тдприемця не е тдставою для припинення обов'язку батьшв щодо И утримання [6, с. 148].
В.С. Гопанчук передбачае, що право на алiме-нти на дитину припиняеться у разi досягнення нею повнолитя, оскшьки за загальним правилом утримання дитини здшснюеться батьками до досягнення нею повнолитя. У разi утримання повноли-ньо! дитини, яка продовжуе навчатися, право на аль менти припиняеться з досягненням нею двадцяти трьох рок1в [7, с.230].
£.М. Ворожейк1н, розглядаючи як основну т-дставу припинення алiментниx зобов'язань досягнення дитиною повнолитя, зазначае, що досягнення повнолитя не може розглядатися в якосп об-ставини, яка перетворюе правовщносини. Повнолiття виступае в якостi обставини, яка припи-няе правов1дносини за участю неповноллньо! особи. 1з моменту досягнення особи повнолитя вона може стати суб'ектам алiментниx правовщно-син, але при наявносп одночасно й iншиx обставин, яш всi разом i створюють вщповщний фактичний склад [5, с.251-252].
М.В. Антокольська тримаеться таких самих поглядiв i зазначае, що алiментне зобов'язання ба-тьк1в по вщношенню до повнолiтнix недiездатниx дiтей не е продовженням алiментного зобов'язання, яке батьки несуть по ввдношенню до дней до досягнення ними 18 рошв. Шсля досягнення диъми по-внолiття алiментне зобов'язання батьшв по вщно-шенню до неповноллшх дiтей припиняеться. Якщо дiти непрацездатш i потребують стягнення алiмен-пв iз батьк1в пiсля досягнення ними 18 рошв, необ-х1дно звертатися з новим позовом [8, с.255].
Л.В. Красицька зазначае, що ввдносини спорь днення мiж батьками та диьми iснують довiчно, вi-дносини мiж батьком, матiр'ю i дитиною, засноваш на поxодженнi дитини ввд них, не припиняються протягом усього !хнього життя. Проте батьки i дiти е конкретними суб'ектами певного правоввдно-шення, наприклад, iз виховання дитини, з утримання дитини тощо, тому з досягненням повнолитя таю права i обов'язки батьшв припинятимуться, хоча iншi батьк1вськ1 права та обов'язки вже стосо-вно повноллньо! дитини будуть виникати, наприклад, по утриманню повноллньо! непрацездатно! дитини [9, с.31].
Таким чином, алiментне зобов'язання батькiв по утриманню дней припиняеться при досягненш дитиною повнолитя. Але при наявносп таких обставин, як: непрацездатшсть або продовження нав-чання до досягнення двадцяти трьох рiчного вжу i за умови, що повнолиш дочка, син потребують ма-терiально! допомоги, алiментнi зобов'язання про-довжуються, але вже за iншим суб'ектним складом.
Позбавлення батьшвських прав не припиняе алiментного зобов'язання батьк1в по утриманню дь тей. К.К. Червяков зазначае, що з позбавленням ба-тьк1вських прав ус особистГ права та обов'язки дь тей г батьшв вгдпадають, а з майнових залишаеться лише один обов'язок батьшв - надавати кошти на утримання дитини [10, с.90].
О.£. Казанцева також зазначае, що позбавлення батьшвських прав тягне припинення всГх осо-бистих Г майнових правовГдносин, у яких батьки ви-ступають правомочною, а в деяких Г зобов'язаною стороною. Припиняються вс правовГдносини з ви-ховання Г навчання дитини, визначення И мюця про-живання, з приводу представництва Г захисту И ш-тереав, дання згоди на всиновлення дитини. Позбавлення батьшвських прав не припиняе майнових правовГдносин, у яких батьки виступають зобов'язаною стороною. Закон прямо передбачае збе-реження обов'язку з утримання дггей [11, с. 114].
£.М. Ворожейк1н також визначае, що законом встановлюеться правило, вГдповГдно до якого позбавлення батьшвських прав не звГльняе батьшв вГд зобов'язання по утриманню дней. При винесент ршення про позбавлення батьшвських прав суд од-ночасно виршуе питання про стягнення з ще! особи алГменлв. Таким чином, Гз цього моменту алГментт правовГдносини юнують як самостшт. Пгдставою !хнього виникнення е самостшний юридичний факт - ршення суду про стягнення коштГв на утримання дггей Гз батьшв, позбавлених батьшвських прав [5, с. 208].
Частиною третьою та четвертою статп 166 СК Украни встановлено, що особа, позбавлена батьшвських прав, не звГльняеться вГд обов'язку щодо утримання дитини. При задоволент позову щодо позбавлення батьшвських прав суд одночасно ухва-люе ршення про стягнення алГменлв на дитину.
Але тдставою для припинення алГментних зо-бов'язань батьшв по утриманню дней е усинов-лення дитини. Не дивлячись на те, що СК Укра!ни прямо це не встановлено, можна дшти такого ви-сновку шляхом стввГдношення норм амейного за-конодавства та !хнього тлумачення за лопчним змь стом. Чистиною першою статп 232 СК Украни встановлено правовГ наслщки усиновлення, де пе-редбачено, що з моменту здшснення усиновлення припиняються особистГ та майновГ права Г обов'язки мГж батьками та особою, яку усиновлено, а також мГж нею та шшими И родичами за похо-дженням.
Л.М. Зшковська та В.А. Черненко вказують на можливють ситуацп, коли один Гз батьшв одержу-ватиме алГменти на дитину Г вгд одного з батьшв, Г вГд усиновлювача. Таких випадшв можна уникнути, переглянувши з метою усунення прогалин чинне законодавство в частит алГментування усиновле-них дггей [12, с. 114]. Маеться на увазГ ситуащя, коли батьшвських прав було позбавлено кровних батьшв, з яких утримання алГменпв не припини-лося, та усиновлавачГв. Недивлячись на те, що така ситуащя е малоймовГрною, необхГдно погодитися з необхщтстю впровадження норми, в як1й би чгтко
зазначалася тдстава припинення алГментних зо-бов'язань батьк1в по утриманню дггей у зв'язку з усиновленням.
Така законодавча непевнiсть чи невизначе-нiсть зумовлюе багато судових спорiв про звГль-нення вщ стягнення алiментiв iз батьк1в на дитину, яку було усиновлено. I виршення цього питання покладаеться на суд [13, с.26].
У судовш практицi позови про звiльнення вщ сплати алiментiв, про припинення стягнення атме-нтiв та звiльнення вГд сплати заборгованостi за аль ментами у зв'язку з усиновленням дитини, на утримання яко! вони стягувалися, е досить поширеними.
Анатзуючи судовi рiшення, можна визначити схожу рису позовних вимог про припинення стягнення алiментiв та звшьнення вГд сплати заборгова-ностi за атментами: вимога про звiльнення вГд сплати заборгованостi за досить великий промiжок часу. Необхгдно звернути увагу, що усиновлення дитини може проводитися без згоди батьк1в, якщо вони були позбавлет батьк1вських прав, та законо-давством не встановлено мехатзму повiдомлення батьк1в про усиновлення дитини.
1з метою розвантаження судових оргашв необхгдно покласти обов'язок на орган отки i тклу-вання повгдомляти кровних батьк1в та виконавщв, як1 здiйснюють стягнення на пiдставi виконавчих листiв, та доповнити перелГк пiдстав зак1нчення ви-конавчого провадження повгдомленням про усино-влення.
Юридичний акт усиновлення змiнюе суб'ект-ний склад батьшвських правовщносин - батьки усиновлено! особи перестають бути суб'ектами батьшвських прав та обов'язшв, i, водночас, мiж уси-новлювачем та усиновленим установлюються пра-вовi зв'язки, як iснують м1ж батьками та диъми [12, с.112-113]. Таким чином, ршення про усиновлення дитини е тдставою припинення ал1ментних зобов'язань батьшв по утриманню дггей i е тдставою виникнення алiментних зобов'язань усиновлювача по утриманню усиновлено! особи.
Обов'язок батьшв утримувати дитину припи-няеться i у випадку смертi однiе! зГ сторш - плат-ника алГменпв або само! дитини. Це пояснюеться тим, що алГментш зобов'язання мають особистий характер i не передбачають права наступництва [6, с. 149]. Це правило поширюеться не ильки на ал1ме-нтт зобов'язання, але й на вс амейт правовгдно-сини, про що зазначено у частит першш статп 14 СК Укра!ни, де встановлено, що амейт права е такими, що тГсно пов'язат з особою, а тому не мо-жуть бути передан шшш особг
£.М. Ворожейк1н визначае, що права та обов'язки в батьшвському правовадношент вини-кають одночасно з народженням дитини в кожного з батьшв. Це шдтверджуеться пе! обставиною, що в разГ смертГ одного Гз батьшв права та обов'язки дитини припиняються тшьки щодо одного з батьшв. Щодо шшого правовГдношення зберГгаеться у повному обсязг Смерть дитини припиняе права та обов'язки кожного з батьшв. Осшльки вибувае суб'ект правовщношення, без якого правовгдно-шення Гснувати не можуть. Проте, якщо у батьшв е
iншi дни, то вони е учасниками батьшвського пра-воввдношення (або дек1лькох), суб'ектом якого е шша дитина [5, с.206].
Правовi наслiдки оголошення фiзично! особи померлою прирiвнюються до правових наслiдкiв, як настають у разi смертi.
Алiментне зобов'язання, однак, не припиня-еться в разi визнання безвiсно вщсутньою особи, зо-бов'язаною до надання матерiально! допомоги. Над майном цього громадянина на пiдставi рiшення суду встановлюеться опiка. 1з цього майна вида-еться утримання громадянам, яких безвiсно ввдсут-нiй за законом зобов'язаний утримувати. У даному випадку алiментний обов'язок не перекладаеться на плечi опiкуна, останнiй тiльки здшснюе реалiзацiю пiдопiчного майна i оплачуе вiдповiднi грошовi суми на утримання дней, батьк1в та iншиx оаб [14, c. 12]. Вiдповiдно до частини четверто! статтi 44 Ци-вiльного кодексу Укра!ни, за заявою заштересова-но! особи опiкун над майном фiзично! особи, яка визнана безвюно вiдсутньою, або особи, зникло! безвiсти, надае за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов'язаш утриму-вати [15].
Виключення вiдомостей про особу як ба-тька/матiр дитини з актового запису про Г! наро-дження можливе тiльки за рiшенням суду. Подставою для внесення змiн в актовi записи цивiльного стану е виключення ведомостей про батька (мапр) дитини з актового запису про народження.
Порядок та строк оспорювання батьшвства та материнства передбаченi СК Украши. Оспорювання батькiвства можливе тшьки з моменту наро-дження дитини й до досягнення нею повнолитя. Оспорювання батьк1вства може бути здшснене про-тягом цього часу тшьки тод^ коли дитина е живою. Смерть дитини, батьком яко! записана особа, поз-бавляе !! права оспорювати свое батьшвство. Оспо-рювати батьк1вство можуть так1 особи: особа, яка записана батьком дитини; спадкоемщ особи, яка записана батьком дитини; мапр дитини щодо батьшвства свого чоловша.
Не мае права оспорювати батьшвство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реестрацп себе батьком дитини вона знала, що не е !! батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допо-мiжниx репродуктивних теxнологiй. Деяк1 науковцi наголошують, що необхвдно враховувати можли-вiсть недобровшьно! згоди на таку реестрацiю (за-чаття), обману, зачаття дитини шшим способом. Л. В. Красицька зазначае, що в раз!, коли особа надала згоду на застосування допом1жних репродуктивних теxнологiй, а у реальнш дiйсностi дитину було на-роджено ввд сторонньо! особи, то не можна позба-вити права на оспорювання батьшвства тако! особи з шших пiдстав, як1 повиннi бути доведет у судi [16, с. 54]
Оспорювання батьшвства спадкоемцями особи, яка записана батьком дитини, можливе у разi смерп особи, яка записана батьком дитини, до на-родження дитини. Спадкоемцi мають право оспорювати батьшвство ще! особи тсля !! смертi за на-явностi однiеí з наступних обставин: - подання
цiею особою ще за життя заяви до нотарiуса про не-визнання свого батьшвства; - пред'явлення цiею особою позову про виключення свого iменi як батька iз акту запису про народження дитини; - ця особа не знала про те, що вона записана батьком дитини, через поважш причини [6, с.120]. У перших двох випадках право на оспорювання батьшвства особи, що померла, можуть будь-яш спадкоемщ. У випадку, якщо через поважш причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, i померла, оспорити батьшвство можуть тшьки наступш спадкоемщ: дружина, батьки та дни.
Осшльки сама по собi смерть платника ал!мен-пв е тдставою для припинення алiментниx зо-бов'язань, аналiз питання оспорювання батьк1вства пiсля смерп особи не мае юридичного значення в рамках дослщження.
Жiнка, яка народила дитину в шлюб^ мае право оспорити батьшвство свого чоловша. Але ви-мога матерi про виключення запису про !! чоловжа як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разi подання iншою особою заяви про свое батьшвства. Л. В. Красицька з цього приводу погоджуеться з пози-щею Ю.С. Червоного: таке обмеження не вщповь дае загальному положенню СК Укра!ни, вiдповiдно до якого тдставою визнання батьшвства е будь-яш ввдомосп, що засвщчують походження дитини вiд певно! особи, зiбранi вiдповiдно до Цивiльного про-цесуального кодексу. Тому, якщо мати дитини зу-мiла надати докази, що дають щдстави суду зро-бити висновок, що !! чоловiк не е батьком дитини, то такий позов повинен бути задоволений, незале-жно вщ подачi iншою особою заяви про свое батьшвство [16, с. 56].
Оспорювати материнство можуть так! особи: жшка, яка записана мапр'ю дитини, та жшка, яка вважае себе мапр'ю ще! дитини. Оспорювання материнства не допускаеться у разi перенесення в ор-гашзм ж!нки ембрiона людини, зачатого подруж-жям (чолов!ком та ж1нкою) в результат застосування допом1жних репродуктивних технологш, та якщо ж1нка е донором яйцеклгтини для зародка, !м-плантованого в органiзм !ншо! жшки.
Догов!р про припинення права на алiменти на дитину у зв'язку з набуттям права власностi на не-рухоме майно е новим для амейного законодав-ства.
Частина перша статп 190 СК Укра!ни закрш-люе, що той !з батьшв, з ким проживае дитина, i той !з батьк1в, хто проживае окремо вщ не!, з дозволу органу оп!ки та пiклування можуть укласти догов!р про припинення права на алiменти для дитини у зв'язку з передачею права власносп на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну д!-лянку тощо).
Недолгом даного договору е ввдсутшсть систематичного характеру платеж!в. Радянський нау-ковець В.П. Маслов указував, що неввдчужуваний характер ал!ментного зобов'язання означае, що не е дшсною домовлешсть, за якою батько дитини ввд-мовляеться в!д права на житлове прим!щення, а
мати - вГд права вимагати алГменти на И утримання [17, с. 112].
З.В. Ромовська вказуе, що особливГсть даного зобов'язання унеможливлюе, насамперед, кашталь зацш алГментах платеж1в, тобто одноразове нако-пичення вгдповГдно! грошово! суми для задово-лення матерГальних та шших потреб члешв ам'! на майбутне [14, с.11]. 1з щею точкою зору погоджу-еться С.Я. Фурса, яка вважае, що одноразове нако-пичення вгдповГдно! грошово! суми для задово-лення матерГальних та шших потреб члена сГм'! на майбутне не вгдповщае призначенню алГменпв [18, с. 64].
Б. Левшвський та £. Виговська визначають, що закршлюючи цю норму, законодавець не врахував суть, значения та мету надання утримання дитиш або стягнення алГменпв на !! утримання, яка поля-гае у необхадносп забезпечення дитиш належного утримання до Г! повнолитя протягом усього часу !! зростання, не врахував необхгдносп дотримання характеру систематичносп матерГального забезпечення, не досить вдало пгдшшов до створення пра-вово! конструкцп норми, невдало використав юри-дичну термшолопю [19, с.62].
Разом Гз тим, укладення подГбного договору може бути пдною альтернативою «класичному» алГментному договору, осшльки гарантуе забезпечення утримання у тому випадку, коли платник аль менпв не мае стабГльного доходу або у випадку ви-!зду особи за кордон на постшне мГсце проживання. З-пом1ж шшого слГд ураховувати економГчш влас-тивосп певного майна з точки зору здатносп забез-печити належне юнування особи [20, с.188].
При укладенш такого договору сторони, вихо-дячи з мГркувань якнайкращого забезпечення ште-ресГв дитини, мають оцшити економГчну та соща-льну лшвгдшсть такого майна, можливють за його рахунок (шляхом управлшня чи користування ним) забезпечити потреби дитини щодо утримання, вар-псть такого майна в пропорцшному сшввгдно-шенш до прогнозованого загального обсягу алГмен-тного забезпечення на весь перюд (до досягнення повнолитя з продовженням навчання) з урахуван-ням передбачуваних додаткових витрат на утри-мання дитини, а також витрат, пов'язаних Гз утри-манням такого майна тощо [21, с. 55].
Майновий штерес дитини, який характеризуе правовГдносини по припиненню алГментних зо-бов'язань у зв'язку Гз набуттям права власносп на нерухоме майно та його подальше управлшня, кри-еться у тому, аби щодо тих суб'екпв, як1 надшеш приватноправовими Гнтересами (боржник (платник алГменлв), алГментоутримувач, дитина тощо, -тобто суб'екпв приватного права), щоб так ште-реси забезпечували належне розподГлення отрима-них благ вгд отримання у власшсть нерухомого майна дитиною, саме задля забезпечення тих соцГа-льно-побутових потреб дитини, яш необхвдш для и духовного, фГзичного та соцГального розвитку та адаптаци в доросле життя у подальшому; для суб'екпв публГчного права (контролюючих дотримання прав дитини (орган отки Г тклування); но-
тарГус; прокурор тощо) - дотримання та забезпечення процедури по припиненню ал1ментних пра-вовГдносин та набуття права власносп дитиною; втшення подальшого контролю за забезпеченням охорони та захисту майнових штереав дитини по утриманню набутого нерухомого майна [22, с.45].
Таким чином, штерес дитини полягае у забез-печенш права дитина на рГвень життя, достатнш для !! фГзичного, штелектуального, морального, культурного, духовного i сощального розвитку. Пос-тае питання, щодо визначення, чи усе нерухоме майно може забезпечити штереси дитини.
Частина перша статп 190 СК Укра!ни визначае предметом договору нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну дшянку тощо). Пере-лГк видГв об'екпв нерухомого майна, перел1чений у цш статп не е вичерпним. Нерухоме майно (неру-хомГсть) - це земельш дГлянки, а також об'екти, ро-зташоваш на земельнш дшянщ i невгд'емно пов'язаш з нею, перемщення яких е неможливим без !хнього знецшення та змши !хнього призна-чення [23]. Таким чином, предметом договору про припинення права на ал1менти для дитини у зв'язку з передачею права власносп на нерухоме майно може бути будь-яке нерухоме майно, в тому числГ ГндивГдуальш гараж!, мГсця на гаражних стоянках, дачш будинки, ГншГ об'екти дачно! (садово!) шфра-структури тощо.
Тому, деяк1 науковщ вГдстоюють погляди, що необхвдно обмежити предмет договору об'ектом житлове примщення, зазначаючи, що конструкщя норми, що розглядаеться, включае термш «нерухоме майно» е невиправданою, оскшьки не гарантуе дитиш забезпечення Г! побутових потреб протягом перюду виховання, а застосування у конструкцп ще! норми термГну «житлове примщення» кардинально змшить значения норми для забезпечення штереав дитини [19, с.62].
1ншою е позищя, щодо можливосп визначення сторонами в алГментному договор! в якосп об'екта для зарахування ал1ментних зобов'язань, окрГм нерухомого майна, також шшого майна та майнових прав, що можуть слугувати для таких цшей. Для визначення такого майна (майнових прав) пропону-емо ввести критерш «алГментна л1квгдшсть» [21, с.56]. Така позищя заслуговуе на увагу, осильки не-залежно вГд того чи це нерухоме майно вгдноситься до житлових чи не житлових примщень, чи це права штелектуально! власносп, дохгд вгд !хнього використання може бути вищим, шж розмГр ал1ме-нпв, i таким чином повшстю вгдповГдати штересам дитини.
Також до недолтв договору про припинення права на алГменти можна вГднести тягар утримання переданого майна (податок на землю, комунальш платеж!, поточний та каштальний ремонт), якГ пок-ладаються на того з батьшв, з ким проживае дитина. Невиршеним залишаеться питання щодо ризик1в утрати нерухомого майна або значного !! знецГ-нення у зв'язку зГ стих1йним лихом, пожежею, вГй-ськовими дГями. Частиною першою статтГ 323 Ци-вГльного кодексу Укра!ни встановлено, що ризик
випадкового знищення та випадкового пошко-дження (псування) майна несе його власник, якщо шше не встановлено договором або законом. У такому випадку дитина буде позбавлена належного утримання, що не ввдповщае засадам регулювання амейних ввдносин, де закршлено, що регулювання амейних ввдносин мае здшснюватися з максимально можливим урахуванням штереав дитини. Також, у зв'язку з тим, що у раз! укладення такого договору той !з батьшв, з ким проживае дитина, зо-бов'язуеться самостшно утримувати !!, у раз! втрати працездатносп таким з батьшв виникае ри-зик неналежного утримання дитини. При система-тичнш учасп обох батьк1в в утриманш дитини не-гативш наслщки, як1 можуть спричинити пору-шення права дитини на отримання ал!менпв, у зв'язку з втратою працездатносп та безробитям ба-тьк1в зменшуються.
Догов!р про припинення права на ал!менти е ризиковим. При укладенш дослщжуваного договору неможливо з упевнешстю з'ясувати стввщно-шення вартосп ввдчужуваного майна й загально! суми атментпв, право на як припиняеться. Не зав-жди юнуе можливють обрахувати суму атменпв, право на отримання яких припиняеться за цим договором, осшльки не завжди можна чгтко передба-чити момент припинення обов'язку по сплап ал!ме-нпв, а значить, визначити !хнш розм!р. За законо-давством, батьки зобов'язаш утримувати дитину до досягнення нею повнолптя. Але цей обов'язок може припинятися й рашше, наприклад, у раз! сме-рп дитини або платника атменпв чи оголошення !х померлими. Суд може звшьнити батьк1в вщ обов'язку утримувати дитину, якщо !! дох1д наба-гато перевищуе дохвд кожного з них i забезпечуе повшстю !! потреби. Кр!м того, й розм!р ал!менпв !з часом може бути зменшено або зб!льшено у ви-падку змши матер!ального або амейного стану, по-пршення або полшшення здоров'я платника або одержувача ал!менпв, а також у раз! народження шших дггей [24, с.66].
Така тдстава припинення ал!ментних зо-бов'язань, як зб!г в однш особ! платника та одержувача ал!менпв не розглядалася радянськими та вп-чизняними науковцями, хоча така тдстава припи-нення зобов'язань, як поеднання боржника i кредитора в однш особ! загальноввдома у цившь-ному прав!. Зб!г в однш особ! платника та одержувача ал!менпв можливий за таких обставин: понов-лення батьк1вства, поновлення проживання з дити-ною та фактичне виконання обов'язку утримувати И. Незважаючи на вщсутшсть ввдповщно! норми у амейному законодавств!, в бшьшосп судових рь шень, предметом яких е припинення стягнення аль ментв на утримання дитини, позивач (платник аль менпв) обгрунтовуе сво! позовн вимоги тим, що дитина фактично проживае з ним i перебувае на його утриманш, а не з ввдповщачем (одержувачем). У Ргшенн Придшпровського районного суду мюта Черкаси в!д 10 жовтня 2018 року у справ! № 711/3726/18 про припинення стягнення алшенпв на утримання дитини вказано, що з урахуванням пре-
дмета даного спору (припинення стягнення алiмен-пв на утримання дитини), одшею з обставин, яка тдлягае доказуванню у справу е те, з ким саме з батьшв проживае дитина на час розгляду справи судом та ухвалення рiшення по справ^ зокрема з одержувачем алiментiв чи з !хшм платником. Також судом вбачаеться, що припинення стягнення ал1ме-нпв е можливим у тому випадку, коли одержувач алiментiв, наприклад, мати дитини не витрачае отримуванi нею алiменти на дитину. У такому випадку вщбуваеться припинення стягнення ал1мен-пв на iм'я одержувача алiментiв матерi дитини. При цьому обов'язок платника алiментiв утримувати дитину не припиняеться. Таким чином, врахо-вуючи встановлеш судом обставини, а саме те, що малолтгня дитина, перестала проживати з матiр'ю, а стала проживати з батьком, тобто змшився амей-ний стан особи, яка сплачуе алiменти, та особи, яка !х одержуе, тому, враховуючи загальш принципи регулювання сiмейних вiдносин, способи захисту амейних прав, суд вважае за необхвдне захистити порушене право позивача шляхом припинення ввд примусового стягнення на користь матерi алiмен-тiв, бо сiмейний стан платника алiментiв та особи, що !х одержуе, змiнився, а дитина почала мешкати з батьком [25]. До таких саме висновшв прийшов Орджошшдзевський районний суд мiста Запорiжжя у Ршенш вiд 18 жовтня 2018 року у справi № 332/704/18 [26] та Дзержинський мiський суд Доне-цько! областi ввд 08 лютого 2018 року у справi 225/4724/17 [27] та багато шших. Звертаемо увагу, що необхвдне одночасне ухвалення ршення щодо стягнення алiментiв на дитину з того iз батьк1в, хто бiльше не проживае разом iз дитиною.
Також припинення алiментних зобов'язань мо-жливе у випадку, так званого, зарахування зо-бов'язання. У випадку, якщо з платника алiментiв стягувалися кошти на двох дней, а через певний час одна дитина почала проживати та повшстю утриму-ватися платником алiментiв, необхiдно припинити стягнення ал1менпв на обох дiтей, якщо пльки ма-терiальне положения платника алiментiв та отриму-вача не е рiзним.
Висновок та перспективи:
Щд час анал1зу пiдстав припинення алiмент-них зобов'язань батьк1в по утриманню дiтей було виокремлено такi тдстави: досягнення дитиною повнолiття; усиновлення дитини; смерть платника ал1менпв або дитини; виключення вiдомостей про особу як батька/мапр дитини з актового запису про И народження; набуття права власносп на нерухоме майно; збп- в однiй особi платника та одержувача ал1менпв.
Зазнала значно! критики така тдстава припинення ал1ментних зобов'язань, як набуття права власносп на нерухоме майно. Основними недол1-ками договору про припинення права на ал1менти на дитину у зв'язку з набуттям права власносп на нерухоме майно е ввдсутшсть системного характеру алiментних платеж1в, неможливють точно з'ясувати спiввiдношення вартосп ввдчужуваного майна i загально! суми алiментiв, ризики пов'язанi зi знищенням або знецiненням майна, а також сам
предмет договору - нерухоме майно, для визна-чення якого слад застосовувати категорш «ал1мен-тна лшидтстъ».
Уперше розглянуто як щдставу припинення ал1ментних зобов'язань батьк1в по утриманню дтгей зб1г в однш особ1 платника та одержувача атмен-пв, така тдстава грунтуеться в першу чергу на су-довш практищ, а не на законодавчо закр1пленш норм! права.
Лггература
1. Взаимоотношения родителей и детей по семейному законодательству / Под ред. К.Е. Колибаб. Москва, 1960.
2. Пергамент А.И. Алиментные обязательства по советскому праву: Москва: Госюриздат, 1951. 167 с.
3. Сапейко Л. В. Загальна характеристика аль ментного зобов'язання батьшв щодо неповнолггшх дтгей. BicHUK Харювського нацюнального yuieepcu-тету внyтрiшнiх справ. 2001. № Спец. вип. С. 334338. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnuvs 2001 Spets.vip. 82 (дата звернення 12.03.2019).
4. С1мейний кодекс Украни: Закон Украни в1д 10 ачня 2002 р. (станом на 12 березня 2019 р.). BidoMocmi Верховно'! Ради Украти. 2002. № 21. Ст. 135.
5. Ворожейкин Е.М. Семейные правоотношения в СССР: Научное издание. Москва: Юрид. лит., 1972. 336 с.
6. С1мейне право Укра!ни: пвдручник / Л.М. Баранова та ш. ; за заг. ред. В.1. Борисово! та 1.В. Жилшково!. Ки!в: Юршком 1нтер, 2006. 264 с
7. С1мейне право Укра'ни: шдручник / Т.О. Ариванюк та 1н. ; за ред. Гопанчука В.С. Ки!в: 1стина, 2002. 304 .
8. Антокольская М.В. Семейное право: Учебник. Изд. 2-е, перераб. и доп. Москва: Юристъ, 2002. 336 с.
9. Красицька Л. В. Про припинення бать-швських прав та обов'язшв. Бюлетень Mimcmep-ства юстицИ Украши. 2012. № 12. С. 27-32
10. Червяков К. К. Установление и прекращение родительских прав и обязанностей. Москва: Юр. лит., 1975. 104 с.
11. Казанцева А. Е. Обязанности и права родителей (заменяющих их лиц) по воспитанию детей и ответственность за их нарушение. Томск : Изд-во Том. ун- та, 1987. 144 с.
12. З1лковська Л.М., Черненко В.А. Проблемш питання застосування законодавства про стягнення ал1менлв з батьшв, дгга яких були усиновлеш. Ча-сопис цившьного i кримтального судочинства. 2016. № 1 (28). С. 109-119
13. З1лковська Л. М. Деяк питання утримання дитини у раз1 !! усиновлення. Методологiчнi засади вдосконалення цившьного процесуального права: зб. матер1ал1в М1жнар. наук.-практ. конф. до 150-р1ччя
ввд дня народження £. В. Васьковського. Одеса: Юрид. л-ра., 2016. С.26-29
14. Ромовська З.В. Ал1ментш зобов'язання: Конспект лекцш. Льв1в: Льв1в. ун-т, 1973. 59 с.
15. Цившьний кодекс Украши: Закон Украши 16 с1чня 2001 р. (станом на 12 березня 2019 р.). Bi-doMocmi Верховно'! Ради Украти. 2002. № 40. Ст. 356.
16. Красицька Л. Оспорювання батьшвства. Юридична Укра'та. 2008. №7. С. 52-57.
17. Маслов В.Ф. Имущественные отношения в семье: Научно-практический комментарий действующего семейного законодательства СССР, РСФСР, УССР и практика его применения. Изд. 2-е. Харьков: Вища шк., 1974. 185 с.
18. Фурса С.Я., Драгнев1ч Л.Ю., Пульнева О.С. С1мейне право: Нотар1ат. Адвокатура. Суд: наук-практ. пос1бник з шформ. дод. на лазерному носи: у 2 кн. Ки!в: Центр правових досл1джень Фурси, 2005. Кн.1. 894 с.
19. Левк1вський Б., Виговська £. Юридична природа договору про припинення права на ал1менти на дитину у зв'язку з набуттям права власносп на нерухоме майно. Пiдприeмництво, госпо-дарство i право. 2012. № 6. С. 61-64.
20. Андрущенко Т. С. Особливосп нотар1аль-ного посввдчення договору про припинення права на атменти на дитину у зв'язку з набуттям права власносп на нерухоме майно. Науковий вiсник Уж-городського нацюнального утверситету. 2013. № 21. С. 186-188.
21. Андрущенко Т.С. Процедура нотар1аль-ного посввдчення ал1ментних договор1в : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03.Ки!в, 2015. 215 с.
22. Мельник М.Б. Правова природа та сутшсть майнових штереав дитини при припиненш права на ал1менти у зв'зяку 1з набуттям у власшсть нерухомого. Науковий вюник Мiжнародного гуманта-рного}miверситету. 2015. №15 (Т.2). С. 43-46
23. Про шотеку: Закон Украши в1д 05 червня 2003 р. № 898-IV (станом на 12 березня 2019 р.). Bi-домостi Верховног Ради Украши. 2003. № 38. Ст. 313
24. Таш'ян Р.1 Догов1р про припинення права на атменти для дитини у зв'язку з передачею права власносп на нерухоме майно. Проблемы законности. 2010. №110. С.64-73
25. Ршення Придшпровського районного суду м. Черкаси ввд 10 жовтня 2018 р. у справ1 № 711/3726/18. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77064578
26. Ршення Орджошюдзевського районного суду м. Запор1жжя ввд 18 жовтня 2018 р. у справ1 № 332/704/18. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77485205
27. Ршення Дзержинський м1ський суд Доне-цько! област1 ввд 08 лютого 2018 р. у справ1 225/4724/17. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72111841
