CC BY
29
УДК 338.488.2:640.4:005.332.4
А.В. КОЛОД1ЙЧУК,
к.е.н., доцент, Ужгородський торговельно-економ1чний iнститут Кивського национального торговельно-економ1чного университету
Готельш мереж1 як ефективний cnoci6 ведения б1знесу в шдустрп гocтиннocтi: cвiтoвий дocвiд
Розглянуто двi основнi групи чинниюв, що вплинули на формування сучасного мережевого готельного бiзнесу i лежать в основi глобал'зацйних процесв. Видлено два види готельних мереж у мiжнароднiй практиц готельного бiзнесу. Охарактеризовано найбiльш розповсюдженi форми управлння сучасними готельними мережами, зокрема договiр франчайзингу i управлння за контрактом. Наведено конкурентна переваги готельних мереж на вiдмiну вщ незалежних готелв i визначено, що найпрогресивн'имою формою е франчайзинг.
Ключов1 слова: готельн мережi, ринок, незалежн готеп, готельний бiзнес, франчайзинг, контракт на управлння, ефективн^сть, конкурентоспроможнсть.
А.В. КОЛОДИЙЧУК,
к.э.н., доцент, Ужгородский торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета
^сининные cети как эффективный cnoco6 ведения бизнеca в индустрии гocтеприимcтвa: мирoвoй onbrr
Рассмотрены две основные группы факторов, повлиявших на формирование современного сетевого гостиничного бизнеса и лежащих в основе глобализационных процессов. Выделены два вида гостиничных сетей в международной практике гостиничного бизнеса. Охарактеризованы наиболее распространенные формы управления современными гостиничными сетями, в том числе договор франчайзинга и управления по контракту. Приведены конкурентные преимущества гостиничных сетей в отличие от независимых отелей и определено, что самой прогрессивной формой является франчайзинг.
Ключевые слова: гостиничные сети, рынок, независимые гостиницы, гостиничный бизнес, франчайзинг, контракт на управление, эффективность, конкурентоспособность.
A. KOLODIYCHUK,
PhD, associate professor of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kyiv National Trade and Economic University
Hotel chain as an effective way of doing business in the hospitality industry: world experience
Two main groups of factors that influenced on the formation of modern network hotel business and underpin in the basis of globalization processes are considered. Two types of hotel chains in the international practice of hotel business are distinguished. The most common form of management of the modern hotel chains, including franchising agreement and management contracts are characterized. An hotel chains competitive advantages in opposition to independent hotels are introduced and determined that the most progressive form is franchising.
Keywords: hotel chains, market, independent hotels, hotel business, franchising, management contract, efficiency, competitiveness.
Постановка проблеми. Важливою характеристикою сучасноУ св^овоУ економнноУ системи е так звана мереж-на економка, тобто економка, оргашзована за мережевим принципом. У туристично-рекреацмнм галуз1 мережевий принцип мае значне поширення, особливо в готельному б^неск Завдяки функцюнуванню мережевих структур готельний б1знес став одним з найбтьш динамнних видю пщприемництва свггово'У сфери послуг. Розвиток готельного б^несу в Укра'Уш призвю до загострення конкуренцп на ринку готельних послуг та актуалвував виршення пробле-ми забезпечення конкурентоспроможност пщприемств ¡н-дустрп гостинностк
Лнал13 дослщжень та публкацш з проблеми. Окре-м¡ питання створення готельних мереж ¡ глобал^ацп готельного бвнесу знайшли свое вщображення у працях вггчизня-них та ¡ноземних учених: О. ГорЫо'У, О. Кускова, М. МальськоУ, Г. Патряна, X. Роглева, Дж. Уокера, Г. Яковлева та ¡н. Однак актуальною е потреба у вивченн свггового досвщу оргаыза-ц¡í готельних мереж ¡ пристосування його до умов вггчизня-ного ринку, оск¡льки ц питання малодосл¡джен¡.
Мета статт'1 - обгрунтувати ефективн¡сть ¡ основн¡ напря-ми розвитку мережевоУ форми оргаызаци готельного б¡знесу.
Виклад основного материалу. У заруб!жн!й науков!й економ!чн!й л!тератур! серед чинник!в, як! зд!йснюють вплив на формування сучасного мережевого готельного б!знесу та знаходяться в основ! глобал!зац!йних процес!в, вид!ляють дв! ключов! групи чинник!в:
1) чинники, як! стимулюють готельн! пщприемства виходи-ти на заруб!жний ринок у пошуках нових ринк!в реал!зацп послуг та можливостей зростання;
2) чинники, що сприяють залученню корпорац!й, як! функ-ц!онують у розвинених !ндустр!альних кра'Унах, на зовн!шн! ринки. Ц! чинники визначаються великими перспективами зростання [6, с. 170].
По-перше, це виникнення нових св!тових торгових цен-тр!в, особливо на Далекому ! Середньому Сход! (наприклад, Корол!вство Та'Уланд), та конкуренц!я нових !ндустр!альних кра'Ун за л!дерство у сфер! торг!вл! ! ф!нанс!в, що сприяе «готельному буму», тобто буд!вництву нових готел!в та розвитку великих готельних мереж [6, с. 170-171].
По-друге, пол!тика деяких держав мае ц!льову спрямова-н!сть на залучення заруб!жних готельних п!дприемств. Наприклад, економ!ка Корол!вства 1спани повн!стю ор!ентована на туризм, у Турецьк!й Республ!ц! проводиться активна пол!тика
54 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni №6 (181)/2016
© А.В. КОЛОД1ЙЧУК, 2016
розвитку внутршнього та в'Узного туризму. Водночас у деяких краУнах, навпаки, навмисно стримуеться розвиток ¡ндустри туризму: квотуеться число туриств, що в'Ужджають; встановлю-еться високий р¡вeнь оподаткування; виникають бюрократич-н¡ труднощ¡ при отриманн¡ дозволу на будвництво готелю або лщензп на д¡яльн¡сть готелю; встановлюеться заборона на дЬ яльн¡сть п¡дприeмств готельного бвнесу [6, с. 171].
По-трете, ¡нтенсивний розвиток м¡жнародноí ¡нфраструк-тури, що обумовлюе зростання д¡лового туризму. Для бв-нес-турист¡в будуються готелю розвиваеться ¡нфраструктура: транспорт, банки, страхов¡ компаний Hаявн¡сть м¡жнародних готельних мереж, у свою чергу, сприяе розвитку туризму, особливо в краУнах, що розвиваються. Наприклад, поява пщ-приемств готельного б¡знесу, транспорту ¡ кредитного обслу-говування сприяло зростанню туристичних потоюв м¡ж Пв-н¡чною Америкою та бвропою, м¡ж П¡вн¡чною бвропою та Середземномор'ям, а також (меншою м¡рою) вплинуло на зб¡льшення поУздок у так¡ вщдалеы рег¡они, як Республка Ке-н¡я, Kорол¡вство ТаУланд ¡ Kарибськ¡ острови [6, с. 171].
дв¡ групи чинниюв впливають на прийняття пщприем-ствами ршень про вих¡д на зовншнТй ринок. Однак форми УхньоУ дтльност на зовн¡шньому ринку можуть вщр^нятися в залежност¡ в¡д умов на ринках приймаючих краУн та краУн базування, корпоративное культури, стратег¡чних перспектив та низки ¡нших чинник¡в.
Лщерами з м¡жнародноí готельноУ д¡яльност¡ на сьогодн е так¡ мереж¡: Intercontinental Hotel Group, Hilton Worldwide та Marriott International.
У десятку лщерв потрапили також таю вщомТ готельн ме-реж¡, як Wyndham Hotel Group, Choice Hotels International, Accor, Starwood Hotels and Resorts, Best Western, Home Inns, Carlson Rezidor Hotel Group.
У мТжнароднТй практик готельного бТзнесу видтяють два види готельних мереж [6, с. 172]:
1) ¡нтегрован готельн мереж^
2) готельн консорц¡уми, що об'еднують незалежн готел¡.
Сл¡д зазначити, що ¡нтегрован готельн¡ мереж¡ нада-
ють унфковаы готельн¡ послуги. Вони управляються прямо або опосередковано через франчайзингову систему, або за контрактом на управлЫня. Вс¡ готелТ в мереж¡ мають однако-ву назву, торговельний знак ¡ рюень надання послуг, незва-жаючи на мюцезнаходження готелю.
Основною метою незалежних пщприемств готельного б^-несу, яю об'еднуються в консорц¡уми, е здмснення сп¡льного маркетингу з метою збтьшення прибутковост¡ своУх пщпри-емств, зниження виробничих витрат пщ час централвованих закуп¡влях, проведення сптьноУ кадровоУ полггики. НедолЬ ком готельних консорц¡ум¡в е те, що вони не контролюють яюсть готельних послуг та Ухню ц¡нову пол¡тику.
Hайб¡льш розповсюдженими формами управлЫня сучасни-ми готельними мережами е догов¡р франчайзингу й управлЫ-ня за контрактом. Франчайзинг - форма спвпрац м¡ж юри-дично та фЫансово незалежними сторонами (юридичними та/ або фвичними особами), в рамках якоУ одна сторона (франчайзер), що володк усп¡шним бвнесом, в¡домою торговель-ною маркою, ноу-хау, комерцмними таемницями, репутац¡eю та ¡ншими нематер¡альними активами, дозволяе ¡нш¡й сторон (франчайз¡) користуватися ц¡eю системою на погоджених умо-
вах [8, с. 54]. Однкю з найб¡льш прогресивних е форма управ-л¡ння пщприемствами готельного б¡знесу на засадах договору франчайзингу. На сьогодн приблизно 80,0% готельних пщприемств входять до складу мереж на умовах франчайзингу. Успк франчайзинговоУ системи як форми управлЫня готельними пщприемствами Грунтуеться на таких принципах: ефек-тивне спвробггництво ¡ високий ступ¡нь дтовоУ дов¡ри готельних п¡дприeмств-франчайз¡. Здмснюючи свою господарську д¡яльн¡сть на одному ринку готельних послуг (у межах мкта, области держави), франчайз¡ не конкурують один з одним. 1х-ым единим найважлив¡шим завданням е утвердження на ринку торговельноУ марки франчайзинговоУ готельноУ мереж¡, а як загальна мета виступае залучення якомога бтьшого числа потенц¡йних споживачв готельних послуг. З метою змщнення франчайзинговоУ системи готел¡-франчайз¡, як¡ функцюнують на одному ринку, повинн¡ спвпрацювати як одна команда.
Другою прогресивною формою управлЫня готельними п¡дприeмствами е контракт на управл¡ння - письмова угода, що укладаеться мж власником готелю ¡ менеджером або компанию, що спец¡ал¡зуeться на управлЫы готельними п¡дприeмствами [5]. Для власниюв п¡дприeмств готельного б¡знесу п¡д час оформлення контракту на управлЫня однюю з найважлив¡ших проблем е виб^ керуючоУ компаний
Головними критер¡ями вибору керуючоУ компанп для пщ-приемств готельного б¡знесу е так¡: ефективнють д¡яльност¡, досв¡д роботи в готельному маркетингу, добрий ¡мщж, мож-ливють контролю за ГУ д¡яльн¡стю з боку власника готельного пщприемства або його представника.
Власники пщприемств готельного б^несу або Ух представ-ники часто дають оцЫку спроможност¡ керуючоУ компанп ви-конати своУ зобов'язання за допомогою детального анал^у попередых контракт¡в.
Переваги управл¡ння за контрактом для пщприемств готельного бвнесу таю [1; 4]:
- для власника готельного пщприемства: можливють оби-рати керуючу компаню керуюча компант не володю част-кою майна; можливють ¡нвестування в готельне пщпри-емство; отримання максимального прибутку, за винятком комюйноУ винагороди; зменшений ризик банкрутства;
- для готельного оператора: розширення сфери впливу; збтьшення дохода при мУмальних витратах; в¡дсутн¡сть необхщност будь-яких виплат власнику готельного пщприемства; вщсутнють ф¡нансовоí в¡дпов¡дальност¡.
Недолки управл¡ння за контрактом для пщприемств готельного бвнесу так¡:
- для власника готельного пщприемства: повна фЫансова вщповщальнють за результати дтльност^ необх¡дн¡сть здм-снення пер¡одичних виплат оператору; труднощ^ що можуть виникнути внаслщок розриву угоди;
- для готельного оператора: залежнють в¡д фЫансового стану власника готельного п¡дприeмства; обмеження влас-ного доходу сумою комойноУ винагороди; можлив¡сть не-продовження контракту.
За своею природою бтыхлсть незалежних готел¡в д^ть лише на локальних ринках, а бтыхлсть готел¡в, що входять до складу мереж, навпаки, активы на глобальному ринку.
Знання про власний ринок до недавнього часу були до-статнм для того, щоб пщприемство готельного бвнесу ма-
Формування ринкових вщносин в УкраУн №6 (181)/2016 55
ло змогу успшно працювати. Але в сучасних умовах такий пщхщ е неприйнятним, осюльки для вироблення та пiдтримки конкурентних переваг менеджеру готелю необхщно вщслщ-ковувати cитyацiю на ринку, вмiти створювати новi методи органiзацií виробництва та управлЫня, якi вiдповiдають мЫ-ливому конкурентному ринку [6, с. 171-172].
Головним чинником, що приваблюе до Укра'ни iноземнi готельнi мережу залишаеться низький рiвень насичення та високий попит на готельн послуги.
Об'еднання готельних пiдприeмcтв у мережi мае два осно-вних завдання: 1] забезпечення конкурентоспроможност на ринку готельних послуг за рахунок високо' якост обслугову-вання; 2] забезпечення економiчноí ефективноcтi дiяльноcтi завдяки стабтьному коефiцieнтy завантаження пiдприeмcтв готельного бiзнеcy.
На вiдмiнy вiд незалежних готелiв готельнi мережi володЬ ють стмкими конкурентними перевагами, а саме:
1. Синерпчний ефект, що проявляеться у можливостях за-кyпiвлi за гуртовими цiнами великих партiй товарiв i послуг. Унаcлiдок того, що власник мережi керуе одночасно декть-кома готельними пщприемствами, вЫ може робити велик гyртовi закyпiвлi й у подальшому пропонувати готелям-чле-нам мережi меблi, теxнiчне устаткування, предмети саытар-но-гiгieнiчного призначення, миючi засоби, бтизну тощо за бiльш низькими цЫами [6, с. 182].
2. Ефективна комунка^я готельних пiдприeмcтв зi спожи-вачами на ринку й економiя на cпiльномy маркетингу. Готельнi пщприемства - члени мережу розподiляють мiж собою витра-ти, пов'язанi з комунка^ею. Проведення потужно' рекламно' кампани потребуе значних витрат, що е досить вiдчyтним для бюджету незалежних готелiв. Водночас торговельна марка мережi також виконуе рекламну фyнкцiю [6, с. 182].
3. Eкономiя витрат на навчання i пiдвищення квалiфiкацií персоналу. Готельна мережа здiйcнюe централiзоване навчання i пiдвищення квалГфкаци трудового колективу, що суттево скорочуе витрати кожного готелю - члена мережк
4. Використання готельними пщприемствами комп'ютери-зованого yправлiння. Готельнi мережi отримують значнi переваги вщ входження до Глобальних дистрибутивних систем, що надае можливicть туристичним аген^ям з усього cвiтy бронювати той чи Ыший готельний номер з екрану власного комп'ютера. На сьогодн у свт склалося п'ять по-тужних Глобальних дистрибутивних систем: Amadeus, Sabre, Travelport's Galileo, Worldspan, яким належить приблизно 90% ринку послуг бронювання.
Встановлення термiналiв Глобальних систем дистрибу-цп вимагае великих витрат (прокладання лУй зв'язку, встановлення необхщного обладнання, навчання персоналу тощо], але ефективнють таких Ывестицм очевидна. Це еко-номiчна ефективнють, що виражаеться в зниженнi витрат за рахунок зменшення числа мехаычних операцiй, запобiганнi
рiзниx помилок i можливоcтi неточного або невчасного об-лiкy наданих послуг, а також ефективнють, отримана в результат формування iмiджy компанп як сучасного пщприемства, що використовуе передовi технологи. Входження до Глобальних дистрибутивних систем виявляеться економiчно доцтьним лише для готельних мереж. Випадки самостмно-го представництва незалежного готелю в Глобальних системах дистрибуци практично невiдомi.
5. Груп готельних пщприемств, що ведуть колективний бiзнеc, проcтiше, ыж незалежним готелям, обгрунтувати вкладення iнвеcтицiй, моб^за^ю капiталy на розширення i пщвищення ефективноcтi свое' дГяльност [6, с. 183].
Висновки
Отже, готельнi мережi являють собою ефективний спо-аб ведення бiзнеcy, це: свгговий досвщ роботи на ринку готельних послуг; наявнють ямсноТ системи загального менеджменту; доступ до Глобальних дистрибутивних систем; наявнють вщомого бренду, мережевих стандартв обслуго-вування i позитивного Гмщжу. Впровадження мiжнародниx стандартв готельного обслуговування полтшуе дГяльнють готелiв у фiнанcово-гоcподарcькiй, маркетинговiй та кадро-вм сферах. yci ц чинники мають вплив на конкурентоспро-можнють готельного пщприемства.
ПроаналГзовано переваги i недолки використання осно-вних форм ведення готельного бГзнесу - системи франчайзингу i контрактного управлЫня з урахуванням спе-цифки чинного законодавства Укра'ни. Визначено, що найпрогресивышою формою е франчайзинг, що об'еднуе дГяльнють приблизно 80% свГтових готелГв, як входять до складу мереж.
Список використаних джерел
1. Жукова М.А. Менеджмент в туристском бизнесе / М.А. Жукова. - М.: КНОРУС, 2006. - 192 с.
2. Круль Г.Я. Основи готельно' справи: навч. пос1б. / Г.Я. Круль. -К.: ЦУЛ, 2011. - 368 с.
3. Кусков А.С. Гостиничное дело: учеб. пособ. / А.С. Кусков. - М.: Дашков и К°, 2009. - 328 с.
4. Мальська М.П. Готельний б1знес: теор1я та практика: глдручник / М.П. Мальська, 1.Г. Пандяк. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: ЦУЛ, 2012. - 472 с.
5. Пуцентейло П.Р. Економ1ка i орган1зац1я туристично-готельного пщприемництва: навчальний поибник / П.Р. Пуцентейло. - К.: ЦУЛ, 2007. - 344 с.
6. Ринки туристичних послуг: стан i тенденци розвитку: монографт / за заг. ред. В.Г. Герасименка. - Одеса: Астропринт, 2013. - 304 с.
7. Роглев Х.Й. Основи готельного менеджменту: навч. посВник / Х.Й. Роглев. - К.: Кондор, 2005. - 408 с.
8. Франчайзинг: навч. поаб. / 6.О. Кузьма, Т.В. Мирончук, I.3. Салата, Л.В. Марчук. - К.: Знання, 2011. - 267 с.
56 Формування ринкових вщносин в УкраУы №6 (181)/2016
