CC BY
17
Фшанси
УДК 336.76
С. В. Ляшенко,
маг1странт Донецького нац1онального техн1чного ун1верситету
ГЛОБАЛВАЦШШ ПРОЦЕСИ НА Ф1НАНСОВИХ РИНКАХ ТА ОЦ1НКА IX ВПЛИВУ ШЛЯХОМ РОЗРАХУНКУ VAR 1НДЕКСУ ПЕРШО1 ФОНДОВО1 ТОРГ1ВЕЛЬНО1
СИСТЕМИ
Високо! актуальности набувае проблема аналiзу взаемозалежност фондових iндексiв. 1ндекси риншв, що розвиваються, як, наприклад, укра!нсьш, дуже чуттевi до змiн у свгтових iндексах, тому необхiдно виявляти стутнь ще! залежносп, чому i присвячена ця робота. Дослiдженнями з ще! тематики займаеться небагато укра!нських учених.
Аналiз останнiх дослiджень i публшащй свiдчить про значний iнтерес науковщв до функщонування ринку щнних паперiв. Цiй проблемi присвячено пращ О.М. Мозгового, В.В. Оскольського, М.О. Бурмаки, В.В. Корнеева, Г.В. Карпенко, Г.М. Терещенко та шших вгтчизняних дослiдникiв. Але бурхливий розвиток свгтового фондового ринку, що супроводжуеться по-явою нових фiнансових iнструментiв i технологiй у сферi обiгу щнних паперiв, змушуе поспйно повертати-ся до зазначено! теми, здiйснюючи мониторинг усiх змiн i нововведень на ринку щнних паперiв Укра!ни з метою вироблення ефективнiших рекомендацш щодо полiпшення умов його функщонування й регулюван-ня. В. Ляшенку належить грунтовне дослiдження фондових iндексiв та рейтингiв, В.Кучеренко характери-зуе ПФТС (1ндекс Першо! фондово! торпвельно! сис-теми), М.Назарчук визначае взаемозв'язок мiж фон-довими iндексами та показниками розвитку економь ки Укра!ни [4; 8; 9]. Цiкавими е роботи росшських учених, зокрема, автокорелящйний аналiз Б.Алехiна, дослiдження чиннишв впливу на фондовi iндекси ок-ремих галузей економiки М. Алексенково!, визначен-ня особливостей поведiнки фондових шдекив в 1997 р. В. Боровикова [1; 4; 8]. Актуальним для Ук-ра!ни е дослiдження якост фондових iндексiв бшо-руського вченого А. Бельзецького [2; 3].
Тому метою ще! статп е аналiз сучасних глобал-iзацiйних процесiв на фшансових ринках, !х впливу на вгтчизняний фондовий ринок шляхом розрахунку VAR iндексу Першо! фондово! торпвельно! системи.
Глобалiзацiйнi процеси, як не лише кшьшсно, а й яюсно змiнюють систему мгжнародних економiчних ввдносин, помiтно впливають на радикальну змiну iнфраструктури европейського фiнансового ринку. Пе-реплiтаючись iз внутрiшньоевропейськими штеграцш-
ними процесами, вони ведуть до створення специфiч-но! ситуащ!'. Схоже, що поступово вiдновлюеться фшан-сова рiвновага мiж Старим i Новим свгтом, причому вiдновлення вiдбуваеться не скшьки за рахунок по-слаблення позищй заокеанських фiнансистiв, скшьки в результат! тдвищення можливостей !х европейсь-ких конкурентов [24].
Фiнансовий ринок е важливою складовою фшан-сово! та економiчно! систем. З одного боку, це еле-мент насамперед фшансово! системи, який посiдае в нш особливе мiсце. По-перше, вiн е своервдною над-будовою, через яку координуеться дiяльнiсть усiе! фiнансово! системи. По-друге, це сполучна сфера, через яку здшснюеться рух фiнансових ресурав. Тоб-то, якщо фiнанси суб'екпв господарювання викону-ють роль двигуна, а державнi фiнанси — функщ! системи керування, то фшансовий ринок можна порiвня-ти з трансмгаею. Образно кажучи, це кровоносна система, яка живить увесь фшансовий оргашзм. З шшого бокку, фшансовий ринок поряд з ринками пращ, то-варiв та послуг, засобiв виробництва й технологiй, ду-ховних благ е надзвичайно важливою складовою рин-ково! економiки, !! визначальним елементом, без яко-го не може працювати весь мехашзм. Усе починаеть-ся з фшансового забезпечення дiяльностi суб'екпв господарювання [25, с. 23].
Сутнють вiдносин у сферi фiнансового ринку по-лягае в купiвлi-продажу фiнансових ресурсiв. 1х цiною е плата за користування ресурсами, насамперед у виг-лядi процента. Фiнансовий ринок подляеться на двi ланки: ринок грошей i ринок капiталiв. Ринок грошей — це сфера, де можна !х купити. Його функщонування забезпечуеться насамперед кредитною системою — сукупмстю кредитних установ, яю здiйснюють концен-тращю тимчасово вiльних грошових коштгв та !х на-дання у кредит. Кредитна система складаеться з двох частин: банювсько! системи й небаншвських кредитних установ (кредитнi стлки, ломбарди, каси взаемо-допомоги та ш.). Банювська система — це ядро кре-дитно! системи. Вона складаеться з двох рiвнiв: цент-ральний банк та комерцiйнi банки. Центральний банк здiйснюе емiсiю грошей, оргашзовуе грошовий обiг,
керуе даяльнютю Bciei' баншвсько1 системи, виконуючи роль банку банив. Комерцшш банки виконують функци мобшзацл ресурсiв, кредитування i проведення розра-хунив. Вони можуть бути умверсальними (як виконують уа операцл для всiх галузей) i спецiалiзованими (на певних операцiях та галузях).
Ринок капiталiв—це сфера торгiвлi не тгльки гро-шима, а й правом власностг 1нструментом ринку ка-пiталiв е спещальш цiннi папери—акци. Крiм того, до ринку каппатв належать середньо- та довгостроковi кредитш зобов 'язання. Акци та iншi щнш папери, що не дають права власносп, у тому числГ ii, що випуска-ються державою, формують ринок цiнних паперiв. За його допомогою здiйснюетъся швидкий та ефективний перерозподщ ресурсiв м1ж окремими суб'ектами гос-подарювання, галузями, регюнами i кра1нами Причо-му на вiдмiну вiд сфери державних фшанав, насампе-ред бюджету держави, де подабний перерозподiл мае певнi ознаки суб'ективГзму, перерозподщ через ринок цшних паперiв завжди мае об'ективний характер, ос-к1льки визначаеться критерiями ефективност викорис-тання фiнансових ресурсiв [26, с. 134]: реформуван-ням бюджетно! системи, практична реалiзацiя усiх по-ложень Бюджетного кодексу Укра!ни; економне витра-чання бюджетних кошт^в, посилення контролю за 1х цщьовим використанням; реформування системи опо-даткування в напрямку послаблення податкового тис-ку; зменшення кщькосп та розмiрiв вГдрахувань до державних цiльових фондiв, вiдокремлення 1х вiд бюджету; ращональне використання кошта, залучених за допомогою державного кредиту, змщнення довiри до державних цшних паперiв.
Л. М. Красавiна тд час розгляду мiжнародних валютно-кредитних i фiнансових вiдносин використо-вуе поняття «свГтового кредитного ринку» як спе-цифГчно1 сфери ринкових вiдносин, де вщбуваеться рух грошового катталу мiж кра!нами на умовах повер-нення i сплати вiдсоткiв та формуеться попит i пропо-зицiя. Свгтовий фiнансовий ринок — це частина ринку позичкових капiталiв, де переважно здшснюеться емiсiя, кутвля-продаж цшних паперiв, у тому числi в евровалют! Протирiччя полягае в тому, що у струк-турi свГтового ринку позичкових капiталiв, яку пропо-нуе Л. М. Красавiна, поняття «свгтовий кредитний ринок» ми не знаходимо, а натомють розглядаеться свгтовий ринок позичкових капiталiв. Вш, зпдно Гз запропонованою авторкою диверсифшащею, включае свгтовий грошовий ринок, свгтовий ринок капиатв, свгтовий фшансовий ринок. ДалГ автор зазначае, що грошовий ринок — це ринок короткотермшових позичкових капГталГв, а ринок капГталГв — це ринок се-редньо- i довгострокових катталГв, що включае i фшан-совий ринок. На нашу думку, цей тдх1д не дае мож-
ливост об'ективно говорити про економГчну сутнють таких понять, як «кредитний ринок», «фшансовий ринок», «ринок позичкових капГталГв» та ш.
Т. Райс i Б. КойлГ ввдзначають, що для нормального розвитку економГки постшно потрГбна мобшзащя, розподщ i перерозподщ фшансових засобГв мГж 11 сферами та секторами. В ефективно функцюнуючих еко -номшах цей процес здшснюетъся на ринку фшансових ресурав. Ринок фшансових ресурсГв, на 1х думку, — це загальне визначення тих ринков, де виявляеться попит i пропозищя на рГзш плат1жш засоби, а структура цього ринку представлена кредитним ринком, ринком шструменпв власност та валютним ринком. Ринок фшансових ресурав може штегрувати ринок шструменпв власносп та частину кредитного ринку (ринок шструменпв позики), яка, на думку авторГв, може бути позначена в литератур як ринок щнних паперГв.
К. Редхед, С. Х'юс при розглядГ проблем управ-лГння фшансовими ризиками прив'язують 11 до «валютного i фондового ринку та ринку позичкових катталГв»; також мова йде i про фшансовий ринок, ринки акцш та облГгацш, при цьому розкриття еконо-мГчного змюту ключових понять ввдсутне.
А. А. Пересада, пропонуючи схему класифшаци риншв, наголошуе, що найбгльш розроблен класифь каци фшансових ринив, але едино1 принципово1 схеми не юнуе. У його «спрощеному розумшш» (дослГвно) «фшансовий швестицшний ринок капталу — це мтсце, де громадяни й оргашзаци, як хочуть взяти грошГ в борг, зустрГчаються з тими, у кого е зайвГ грошЬ».
H. С. Рязанова розкривае змют фшансового ринку через таке визначення: «Фшансовий ринок — це грошовГ ввдносини, що складаються в процесГ кутвль продажу фшансових активГв тд впливом попиту та пропозици на позичковий каттал, рух якого втщюеть-ся в цшних паперах».
I. А. Бланк ввдзначае, що «у найбщьш загально-му виглядГ фшансовий ринок е ринком, на якому об-ектом кутвльпро дажу виступають рГзномаштш фшан-совГ шструменти i фшансовГ послуги».
Методолопчш тдходи рГзних авторГв можна зве-сти до таких положень.
Фшансовий ринок — це складна економГчна система, що е:
— сферою прояву економГчних вГдносин пГд час розподшу додано1 вартост-i та 11 реалГзацл шляхом об-мГну грошей на фшансов1 активи. ПГд фГнансовими активами розумжлъ грошовГ зобов'язання та швестицшм цГнностГ. 1нвестицГйнГ ц1нност1 — це шструменти утво-рення фшансових ресурсГв (цГннГ папери, валютнГ щнносп, дорогоцГннГ метали, нерухомГсть та ш.);
— сферою прояву економГчних ввдносин мГж продавцями i покупцями фшансових активГв. На фГнан-
coвoмy pинкy взaeмoдiють пoпит в oco6í пoкyпця фiнaнcoвиx aктивiв i пpoпoзицiя в oco6í пpoдaвця цж aктивiв. Кoжний з ниx Mae cвoï iнтepecи, щo мoжyть збiгaтиcя aбo нe збiгaтиcя. Пpи збiгy iнтepeciв ввдбу-вaeтьcя aкт кyпiвлi-пpoдaжy, дapyвaння, зacтaви ф^н-coвиx aктивiв. А цe oзнaчae peaлiзaцiю вapтocтi тa cm-живчoï вapтocтi, yклaдeниx y цж ara^max;
— cфepoю пpoявy eкoнoмiчниx вiднocин мiж вap-тютю i cпoживчoю вapтicтю тж товapiв, щo oбepтaютьcя нa цьoмy pинкy. Тoвapи, щo oбepтaютьcя Ha фiнaнcoвoмy pинкy, — фiнaнcoвi aктиви. Дo нж нaлeжaть гpoшi (як гpивня, тaк i вaлютa), дeпoзити, цiннi пaпepи piзниx видiв, зoбoв'язaння тa бopги (щo нaвiть xoчyть зaклacти в бюджeт), пoзичкoвий кaпiтaл, дopoгoцiннi мeтaли i дopoгoцiннe кaмiння, oб'eкти нepyxoмocтi.
Фiнaнcoвий pинoк для кoнкpeтнoгo пад^жм^ — цe cyкyпнicть cпoживaчiв (ткупщв, вклaдникiв), як зaцiкaвлeнi в ara^rnax (тoбтo в пpoдyкцiï) i пocлy-гax, зaпpoпoнoвaниx цим пiдпpиeмцeм, i мaють кoшти купити ïx cьoгoднi aбo зaвтpa. Пiдпpиeмeць зaлeжить ввд cвoгo pинкy (ввд cвoeï «шшЬ> нa ньoмy). Кoжeн пiдпpиeмeць бaгaтий нe тшьки тим, щo в moro e мaй-нo, фiнaнcoвi aктиви, poбiтники, a й тим, щo в ньoгo e pинoк, нa яшму peaлiзyeтьcя йoгo пpoдyкцiя, y т. ч. фiнaнcoвi aктиви тa пocлyги.
Фiнaнcoвий pинoк — вд вiднocини мОж нaceлeн-ням, виpoбникaми й дepжaвoю щoдo пepepoзпoдiлy вiльниx гpoшoвиx зacoбiв нa ocнoвi пoвнoï eкoнoмiч-нoï caмocтiйнocтi, мexaнiзмy caмopeгyляцiï pинкoвoï eкoнoмiки, внyтpiшньoгaлyзeвoгo i мiжгaлyзeвoгo пepeливy фiнaнcoвиx pecypciв.
Cymcra тa poль фiнaнcoвoгo pинкy в eкoнoмiцi дepжaви нaйбiльш пoвнo poзкpивaeтьcя в йoгo функ-цiяx, ocнoвними з якиx e [26, c 34] тaкi:
1 ) мoтивoвaнa мoбiлiзaцiя зaoщaджeнь пpивaтниx ocí6, ^^amore бiзнecy, дepжaвниx opгaнiв, зapyбiж-нж iнвecтopiв тa тpaнcфopмaцiя aкyмyльoвaниx rpo-шoвиx кoштiв y пoзичкoвий тa iнвecтицiйний кaпiтaл;
2) peaлiзaцiя вapтocтi, yтiлeнoï y фiнaнcoвиx a^ rabax, тa opгaнiзaцiя пpoцecy дoвeдeння фiнaнcoвиx aктивiв дo cпoживaчiв (пoкyпцiв, вклaдникiв);
3) пepepoзпoдiл нa взaeмoвигiдниx yмoвax ^o-шoвиx кoштiв пiдпpиeмcтв з мeтoю ïx eфeктивнiшoгo викopиcтaння;
4) фiнaнcoвe oбcлyгoвyвaння yчacникiв eкoнoмiч-
Horo кpyгooбiгy тa фiнaнcoвe зaбeзпeчeння iipo^cie irne-cтyвaння y виpoбництвo, poзшиpeння виpoбництвa тa дoльoвoï yчacтi m ocнoвi визнaчeння нaйбiльш eфeктив-нж нaпpямiв викopиcтaння кaпiтaлy в iнвecтицiйнiй cфepi;
5) вплив нa гpoшoвий oбiг тa пpиcкopeння o6opo-ту кaпiтaлy, щo cпpияe aктивiзaцiï eкoнoмiчниx пpoцeciв;
6) фopмyвaння pинкoвиx щн нa oкpeмi види фiнaнcoвиx aктивiв;
7) cтpaxoвa дiяльнicть тa фopмyвaння yмoв для мiнiмiзaцiï фiнaнcoвиx тa кoмepцiйниx pизикiв;
В) oпepaцiï, пoв'язaнi з eкcпopтoм-iмпopтoм фiнaнcoвиx aктивiв; фiнaнcoвi oпepaцiï, пoв'язaнi Оз зoвнiшньoeкoнoмiчнoю дiяльнicтю;
9) кpeдитyвaння ypядy, мювдвж opгaнiв caмo-вpядyвaння шляxoм poзмiщeння ypядoвиx тa мунщи-пaльниx щннж пaпepiв;
10) poзпoдiл дepжaвниx кpeдитниx pecypciв i poзмiщeння ïx cepeд yчacникiв eкoнoмiчнoгo ^yroo-бОгу тoщo.
Тимчacoвo втьний кaпiтaл, який пepeбyвae у фopмi cycпiльниx зaoщaджeнь, тобто гpoшoвиx тa iншиx фiнaнcoвиx pecyp^ нaceлeння, пiдпpиeмcтв, дepжaв-нж opгaнiв, нe витpaчeний нa cпoживaння i peaльнe irne-cтyвaння, зaлyчaeтьcя чepeз мexaнiзм фiнaнcoвoгo pин-ку oкpeмими йoгo yчacникaми для пoдaльшoгo eфeк-тивнoгo викopиcтaння в eкoнoмiцi ^aï™.
Mexaнiзм фyнкцioнyвaння фiнaнcoвoгo pинкy зa-бeзпeчye виявлeння oбcягy i cтpyктypи пoпитy нa o^ peмi фiнaнcoвi aктиви тa cвoeчacнe йoгo зaдoвoлeння в мeжax ycix кaтeгopiй cпoживaчiв, як тимчacoвo мaють пoтpeбy в зaлyчeннi кaпiтaлy Оз зoвнiшнix джepeл.
Функщя фiнaнcoвoгo pинкy, щo пoлягae в opra-нiзaцiï пpoцecy дoвeдeння фiнaнcoвиx aктивiв дo crn-живaчa, виявляeтьcя чepeз cтвopeння мepeжi piзнo-мaнiтниx iнcтитyтiв з peaлiзaцiï фiнaнcoвиx aктивiв (бaнкiв, бipж, бpoкepcькиx ronrop, iнвecтицiйниx фoндiв, фoндoвиx мaгaзинiв, cтpaxoвиx кoмпaнiй i т. д.). Iï зaвдaння пoлягae у cтвopeннi нopмaльниx yмoв для peaлiзaцiï гpoшoвиx pecypciв (зaoщaджeнь) cm-живaчiв (пoкyпцiв, вктадниюв) в oбмiн нa фiнaнcoвi ara^™^ щo ïx цiкaвлять.
Зaдoвoльняючи зтачний oбcяг i шиpoкe кoлo irae-cтицiйниx пoтpeб гocпoдapюючиx cyб'eктiв, мexaнiзм фiнaнcoвoгo pинкy чepeз отст^му цiнoyтвopeння нa oкpeмi iнвecтицiйнi iнcтpyмeнти виявляe нaйбiльш eфeктивнi cфepи й талями iнвecтицiйниx пoтoкiв з пoзицiй зaбeзпeчeння виcoкoгo piвня дoxiднocтi лу, який викopиcтoвyeтьcя з цieю мeтoю.
Змicт фyнкцiï фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння upo^cm iнвecтyвaння пoлягae у cтвopeннi фiнaнcoвим pинкoм yмoв для зaлyчeння (кoнцeнтpaцiï) пiдпpиeмцeм фОтн-coвиx pecypciв, нeoбxiдниx для poзвиткy виpoбничo-тopгoвoгo ^o^cy. Пpoцec зaлyчeння фiнaнcoвиx pe-cyp^ мicтить у co6í i нaкoпичeння кaпiтaлy, i взяття йoгo в бopг (пoзикa), у нaйм (ceлeнг).
Cyтнicть фyнкцiï впливу нa гpoшoвий oбiг звo-дитьcя дo cтвopeння фiнaнcoвим pинкoм yмoв для бeзyпиннoгo пepeмiщeння гpoшeй у пpoцeci за^Шиня piзнoмaнiтниx плaтeжiв i peгyлювaння oбcягy гpoшo-вoï мacи в o6í^. Чepeз цю функщю здiйcнюeтьcя pe-aлiзaцiя Ha фiнaнcoвoмy pиикy гpoшoвoï пoлiтики Aep-
жави. В^ усталеност грошового обiгу залежить стабiльнiсть фшансового ринку.
Ринковий механiзм щноутворення на фшансово-му ринку протилежний державному, хоча й перебувае пiд певним впливом державного регулювання. Вiн дозволяе повтстю врахувати поточне стввщношен-ня попиту i пропозици за рiзними фiнансовими активами, яке формуе вiдповiдний рiвень цiн на них; максимальною мiрою задовольнити економiчнi iнтереси продавцiв i покупцiв фшансових активiв.
Робота з таким специфiчним товаром, як фшансо-вий актив, передбачае наявтсть канал1в, за якими гро-шовi кошти (фiнансовi активи) перемiщуються вiд влас-ник1в заощаджень до користувачiв кошпв. Це перемщен-ня може здiйснюватись за двома напрямами: каналами прямого та непрямого швестування. Можна видiлити два види каналiв прямого фiнансування: дольова участь i фiнансування шляхом одержання позик. У першому випадку власник заощаджень шляхом обмiну одержуе право на дольову участь у власносп фiрми або на умо-вах пайовика, або на умовах акцiонера. А при позиках фiрми одержують грошовi кошти у виглядi iнвестицiй в обмш на зобов'язання виплатити щ грошi у майбутньо-му з обумовленим вщсотком, при цьому правом власносп власник грошового внеску не володiе.
При непрямому фшансуванш заощадження на-селення, пересуваючись до фiрм, проходять через так званих фiнансових посередникiв, до числа яких можна вiднести банки, фшансов^ страховi, iнвестицiйнi компани, позиково-ощаднi асощаци, пенсiйнi фонди та фонди грошового ринку. У США, наприклад, близь-ко 2/3 щорiчного обсягу iнвестицiй проходить саме каналами непрямого фшансування.
Фiнансовий ринок пов'язаний iз здшсненням квалiфiкованого посередництва мiж продавцем i по-купцем фiнансових активiв. Так фiнансовi посередни-ки добре обiзнанi зi станом поточно! фшансово! кон'-юнктури, умовами здiйснення угод з рiзними фшан-совими iнструментами та в найкоротшi термiни мо-жуть забезпечити зв'язок продавцiв i покупщв. Фшан-сове посередництво сприяе прискоренню не тальки фшансових, а й товарних потоков, забезпечуе мiнiмiза-щю пов'язаних iз цим суспiльних витрат.
Наявнiсть фiнансового ринку та фшансових шсти-тупв, що забезпечують його функщонування, допо-магае мобiлiзувати великий обсяг заощаджень, ефек-тивнiше 1х розмiстити та знизити ризики, тж це мо-жуть зробити окремi вкладники, а також сприяе ско -роченню оперативних витрат; об'еднанню та диверсифшаци ризишв; розвитковi спецiалiзованих консультацiйних послуг з управлiння ризику, перспектив iнвестицiй, оцiнки платоспроможносп тих, хто 1х залучае; задоволенню потреб вкладникiв у лiквiдностi
та безпечносп; задоволенню потреб iнвесторiв у тер-мiновому вкладеннi вiльних кошт!в.
Фiнансовий ринок виробив власний мехашзм страхування щнового ризику (i вщповщно систему спецiальних фiнансових iнструментiв), який в умовах нестабiльностi економiчного розвитку краши та кон'-юнктури фшансового й товарного ринюв дозволяе знизити до мшмуму фiнансовий та комерщйний ризик продавцiв та покупщв фшансових активiв i реального товару, пов'язаний зi змiною щн на нього. Крiм того, у системi фiнансового ринку отримала широкого розвитку пропозищя рiзноманiтних страхових послуг.
Вищеназваш функци фiнансовий ринок здшснюе переважно через вiдкриття баншвських рахунюв i зас-нування спецiальних фондiв (пенсiйних, страхових тощо); надання банювських кредитив, комерцiйних та iнших позичок; здiйснення операцiй iз цiнними папера-ми тдприемств та держави (акщями, облiгацiями) тощо.
Забезпечуючи мобiлiзацiю, розподш ефективне використання вiльного капiталу, забезпечення в най-коротшi термiни потреби в ньому «окремих госгюда-рюючих суб'екпв, фiнансовий ринок сприяе приско -ренню обороту використаного катталу кожний цикл якого генеруе додатковий прибуток i прирiст нащональ-ного доходу в щлому.
Цi функци й обумовлюють структуру фшансово-го ринку.
Фшансовий ринок подшяеться на грошовий ринок i ринок капiталiв. Пiд грошовим ринком розу-мiеться ринок короткострокових кредитних операцш (до одного року). У свою чергу, грошовий ринок подiляеться звичайно на облiковий, мiжбанкiвський i валютний ринки [27, с. 13].
Мiжнародний фiнансовий ринок — це ринок вшьних, придатних для iнвестування за межами свого утворення та походження грошових ресурсiв, мiграцiя яких перебувае тд дiею попиту та пропозици, яш юну-ють в окремих крашах та регюнах, а також тд контролем держав та мiжнародних валютно-фiнансових центрiв. Ця м^ащя здшснюеться вже бiльше двох столпъ у формi експорту та iмпорту капiталу iз краши в крашу. Значення м1жнародного фiнансового ринку важ-ко переощнити, достатньо лише вщмпити, що експорт капiталу iз краш «Старого свпу» (Великобританя, Фран-щя, Нiмеччина), став одщею з головних причин еконо-мiчного розвитку США, Канади, Австрали, 1нди, Китаю та шших кра!н [24; 25, с. 113].
Експорт капталу здшснювався в двох формах: експорту позикового катталу та прямих iнвестицiй. Основним каналом експорту позикового капiталу була емiсiя облiгацiй зарубiжних емiтентiв, яю потребували фiнансових ресурсiв. Облпацп шоземних урядiв розглядалися iнвесторами як найбшьш привабливi,
тдшш, a тому й шйбшьш пpидaтнi для мiжнapoднoгo oбiгy Дo дpyгoï пoлoвини XIX cx caмe дepжaвнi o6-тгаци були пepeвaжaючим piзнoвидoм цiнниx пaпepiв Ha фiнaнcoвиx pинкax кpaïн. Пiзнiшe з poзвиткoм aR^-oHepHoï фopми кaпiтaлy Ha мiжнapoднoмy pинкy щинж пaпepiв з'явилдоя aкцiï тa oблiгaцiï нaцioнaльниx юм-пaнiй; щo зaцiкaвили iнoзeмниx iнвecтopiв. Цe були нacaмпepeд цiннi пaпepи тpaнcнaцioнaльниx ^propa^^ виpoбничa дiяльнicть якиx зa мeжaми ^aï™ ïx бaзy-вaння cпoнyкaлa фipми ao пepeвoдy cвoïx цiнниx пя-пepiв Ha iнoзeмнi бipжi. Haйбiльшy aктивнicть y цьoмy пpoявили aмepикaнcькi кoмпaнiï; caмe зaвдяки ïx дяль-нocтi Ha мiжнapoднoмy pинкy з'явилшь i щнн пaпepи «пepшoгo пopядкy» (aкцiï тa oблiгaцiï фipм виpoбникiв), i пoxiднi ввд ниx — щнн пaпepи «дpyгoгo пopядky» (eмiтoвaнi iнвecтицiйними кoмпaнiямИ; яю, у cвoю чep-гу, кyпyвaли тa poзмiщyвaли пaпepи пpoмиcлoвиx фipм). Тaкoж в o6í^ Ha мiжнapoднoмy фiнaнcoвoмy pинкy пoчaли викopиcтoвyвaтиcь фiнaнcoвi Aeprna™-ви — oпцioни, пpoцeитнi ф'ючepcи тa íh. 1з виник^и-ням eвpoвaлют; якими пoчaли oпepyвaти мiжнapoднi бш-ки, Ha мiжнapoднoмy фiнaнcoвoмy pинкy з'явилдоя eвpoaкцiï тa eвpooблiгaцiï — щнш mrap^ щo виникли як нaдбyдoвa шд нaцioнaльними фoндoвими щндастя-ми. Тaким чинoM; виникнeння мiжнapoднoгo фОтите-вoгo pинкy мoжнa poзглядaти як нacлiдoк imeprn-цioнaлiзaцiï гocпoдapcькoï дiяльнocтi тa виникнeння мiжнapoднoгo mдпpиeмництвa. Miжнapoдний фiнaнco-вий pинoк e pинкoм втopинниx фiнaнcoвиx pecypciв; cвoepiднoю нaдбyдoвoю ШД нaцioнaльними фОтн-товими pинкaми. Фopмyвaння мiжнapoднoгo фОтите-вoгo pинкy пoв'язaнo з нayкoвo-тexнiчнoю peвoлюцieю тa пopoджeними нeю вeлeтeнcькими зa кaпiтaлoeмкicтю пpoeктaми тa нeoбxiднicтю штуку для ïx peaлiзaцiï вiдпoвiднo пoтyжниx джepeл фiнaнcoвиx pecypciв. Moжнa виoкpeмити низку цинниив, щo cпpияють фop-мyвaнню мiжнapoднoгo фiнaнcoвoгo pинкy тa poзши-peнню йoгo гeoгpaфiï. Дo ïx чиcлa мoжнa вiднecти:
— зpocтaючий взaeмoзв'язoк мОж нaцioнaльним тa iнoзeмним ceктopaми eкoнoмiки як нacлiдoк тот-лeння знaчeння зoвнiшньoï тоpriвлi;
— пepepeгyлювaння з бoкy дepжaви гpoшoвиX; кaпiтaльниx пoтoкiB; вaлютниx курив тa мiгpaцiï тpy-дoвиx pecypciв;
— пocилeння poлi тa знaчeння мiжнapoдниx фoн-дoвиx бipж тa фiнaнcoвиx iнcтитyтiв у peзyльтaтi впpo-вaджeння нoвaцiй в тopгiвлю фiнaнcoвими iHdpy-мeнтaми тa yдocкoнaлeння плaтiжниx poзpaxyнкiв;
— poзвитoк eлeктpoнниx мiжбaнкiвcькиx тeлe-кoмyнiкaцiй; eлeктpoнний пepeкaз фiнaнcoвиx aктивiв.
Хapaктepнoю oзнaкoю мiжнapoднoгo фiнaнcoвo-гo pинкy e тe; щo oпepaцiï Ha ньoмy; як пpaвилo, He mAmAaKOb тд peгyлювaння будь-яю1' oAHieï кpaïни.
Учacникaми мiжнapoднoгo фiнaнcoвoгo pинкy cтaють уряди, цeнтpaльнi бaнки, фiнaнcoвi iнcтитyти; вeликi пpoмиcлoвi кopпopaцiï, фОзичн ocoби oкpeмиx дepжaB; a тaкoж мiжнapoднi opгaнiзaцiï; мiжнapoднi фiнaнcoвi iнcтитyти; нaднaцioнaльнi кopпopaцiï.
Тaким чидам, фiнaнcoвий pинoк = гpoшoвий pинoк + pинoк кaпiтaлiв. Гoлoвнoю фyнкцieю фОтн-coвoгo pинкy e зaбeзпeчeння пpoцecy poзпoдiлy фiнaнcoвиx pecypciв у eкoнoмiцi. Вш cтвopюe yмoви для вшьдаго мiжгaлyзeвoгo звepтaння кaпiтaлiB; дoз-вoляe пepeтвopювaти зaoщaджeння в poбoчi iнвecтицiï. Будучи oптимaльним poзпoдiльним мexaнiзмoм, фшш-coвий pинoк cпpияe знижeнню витpaт; щo виникaють у ^o^ci pyxy кaпiтaлy.
Ha мiжнapoднoмy pинкy бaнки зaлyчaють кoшти пepeвaжнo Ha кopoткий тepмiн i тд вiдcoткoвi cтaвкИ; poзpaxoвaнi Ha ocнoвi в^тав^н^ вiдcoткoвиx cтaвoк Ha нaцioнaльниx pинкax тaк; щoб iнвecтицiï Ha мОжш-poднoмy pинкy були пpивaбливими для iнвecтopiв. Кpiм вклaдiв; бaнки зaлyчaють Ha pинкy кoштИ; eмi-туючи кoмepцiйнi щнн пaпepИ; дeпoзитнi cepi^^ara, вeкceлi тoщo.
Cтaн фoндoвoгo pинкy в ^kpaiHi eкcпepти визш-чaють як oбнaдiйливий [1 — 3]. Якщo He звaжaти Ha тточний, cпoдiвaeмocЬ; тимчacoвий cпaд; зyмoвлeний cвiтoвoю фiнaнcoвoю кpизoЮ; a тaкoЖ; якщo зaбyти пpo cyттeвi; нeпepeбopeнi нeдoлiки йoгo poзвиткУ; зутшв-лeнi нeдocкoнaлим cтaнoм кopпopaтивниx вОдш^и в a^^^p^x тoвapиcтвax. Фoндoвий pинoк вжe дaвнo oчiкyвaв нoвoгo зaкoнoдaвчoгo пaкeтy Ha пoкpaщeння кopпopaтивниx вiднocин нacaмпepeд зaкoнy « npo aRLi-ioHepHi товapиcтвa». CпoдiвaннЯ; щo цeй зaкoн paзoм змшить cитyaцiЮ; пepeбiльшeнi. Фakтичнo ствн впчиз-нянoгo pинкy визнaчaeтьcя He гальки зakoнaмИ; ckiльkи тpaдицiями i тими вiднocинaми м1ж aкцioнepaми, як ckлaлиcя внacлiдoк пpивaтизaцiï.
Впчизняний фoндoвий pинoк виник як пoбiчний ^oajot пpoцeciв poздepжaвлeння i пpивaтизaцiï. ^я пpoвoдити пpивaтизaцiю ocнoвнoï мacи mдпpиeмcтв у фopмi пpoдaжy aкцiй a^o^pH^ товapиcтв бyлa cмiли-вoЮ; пiдтвepджeнoю пoзитивним дocвiдoм бaгaтьox пocтcoцiaлicтичниx ^arn, i мoглa бути нaдзвичaйнo eфeктивнoю у вигтдку, якби був cтвopeний Ayx ot^ho-гO; юpпopaтивнoгo iнвecтyвaння. Cтвopeння товapиcтвa для cпiльнoгo iнвecтyвaння чи для пoдiлy дepжaвнoгo мaйнa—цe piзнi peчi. ^e якби в пpoцeci пpoдaжy aRLim дepжaвoю були дoтpимaнi пpocтi принципи, щo лeжaть в ocнoвi кopпopaтивниx вiднocин — piвнi пpaвa y^ac-ниюв, мoжливicть piвнoгo AoCTyny в пpидбaннi aкцiй; oднaкoвa цiнa вж aкцiй oднoгo випycкУ; вiдcyтнicть шльг тoщo—тoдi; мoжливO; впчизняш тpидцять тиcяч aкцioнepниx тoвapиcтв мoгли cтaти ocнoвoю няцю-нaльнoгo фoндoвoгo pинкy.
Реформування економАки Украши, перехiд на Phhkobî принципи господарювання посилюе акту-альнiсть наукових дослщжень у сферi грошового o6iry. Фшансовий ринок посвдае ключове мiсце в ринковш економiцi як механiзм, що забезпечуе аку-мyляцiю й перерозподш капiталy. Зазначимо, що сьогоднiшнiй стан розвитку вАтчизняного ринку цiнних паперiв, з одного боку, вiддзеркалюе юто-ричнi тенденцiï розвитку, з другого — залежить вiд напрямкiв розвитку мiжнародних фондових риншв. У свою чергу, змши на свiтових ринках щнних па-перiв вiд6yваються надзвичайно швидко та потре-бують адекватного реагування з боку регулюючих структур.
Особлива увага придшяеться фондовому ринку, використанню його механiзмiв при перерозподш кош^в, i особливо у процес гло6алiзацiï свiтовоï економiки.
Головне завдання фондового ринку полягае, на-самперед, у за6езпеченнi можливостi залучення шве-стицiй на тдприемства. Щнш папери вiдiграють особ-ливу роль у платежному о6iгy держави: через них мобшзуються тимчасово вiльнi фiнансовi ресурси, як спрямовуються в найефективнiшi сфери народного господарства.
Видiляють так фyнкцiï фондового ринку: креди-тування економiки; забезпечення переливу капiталy мж галузями народного господарства; доступ до вшьно-го катталу (заощаджень) суб'екпв господарювання й фiзичних осi6; залучення катталу шляхом емлування цшних паперiв; iнформативна фyнкцiя та iншi. Прива-тизацiя й акцiонyвання, розвиток тдприемництва i кредитних iнститyтiв вимагають ефективного розвитку грошово-кредитних вiдносин. Що стосуеться ринку щнних паперiв в Украш, то вiд самого початку його створення гостро стогть питання його ефективного фyнкцiонyвання. I сьогодн фондовий ринок не вико -нуе своïх фyнкцiй: не сприяе залученню iнвестицiй i перерозподшу капiталy [20]. Крiм того, потребують розв'язання цiла низка проблем, а саме: невеликий обсяг i нелАквщнють; низький рiвень капiталiзацiï; ви-сокий стутнь ризикiв; нестача квалiфiкованого персоналу; вщсутнють вiдкритого доступу до шформацл; порушення прав iнвесторiв; недосконалють нормативно-правового забезпечення.
У зв'язку з цим першочерговим завданням е вдосконалення регулятивно1' системи ринку цiнних паперiв. Регулятивний аспект, як тдтверджуе досвiд Украши та шших краш iз переходною економiкою, може набувати виняткового значення та бути основою для розвитку фондового ринку. Напрями оптимiзацiï системи регулювання фондового ринку повинн узгод-жуватися iз загальними принципами й цшями едино!'
державно1' политики на фондовому ринку Украши та свгтовим досвiдом регулювання риншв катталАв.
Через ринок цiнних паперiв у сучаснш економiцi здiйснюеться вiдшкодyвання витрат, розподш i перерозподш ресурив, катталу й доходiв. Ефективнiсть функщонування цього ринку залежить вiд мшро- й макроекономiчного середовища. Як зазначалося, основною фyнкцiею щнних паперiв е мо6iлiзацiя коштiв для фшансового забезпечення активноï тдприемниць-ко-виро6ничоï д1яльносп. Проблема полягае в тому, що в економщ водночас можуть змiнюватися ва ïï складовi, тому вкрай важливим е визначення 1х су-6ординацiï, послщовносп та напрямiв взаемоди i взае-мовпливу.
Той, хто пам'ятае, яким чином в Украïнi здшсню-валась приватизацiя, не може не сказати, що все ввдбу-валося з точшстю «до навпаки». План приватизацл кожного тдприемства передбачав продаж акщй ок-ремими пакетами рАзного розмАру, за рАзною щною, з рАзними платгжними засобами, у рАзний час. Певн групи покупщв отримували пшьги, додатковА умови конкурав, писались тд окремих учаснишв. Якщо до-дати до цього той факт, що ощнка майна рАзних тдприемств здшснювалась у рАзний час в умовах високоï iнфляцiï, тхд вщповщтсть номшалу акцш чистим активам тколи не витримувалась.
У результат! такоï приватизацiï т покупщ, хто зм1г зАбрати пакет, який дае можливють контролю, установив у своему товариств замють корпоративноï демократа лад, що нагадуе диктатуру, замкнув на себе фшан-совА потоки i зневажае права мшоритарних акщонерАв. А як же могло бути шакше? Чи може особа, яка прид-бала своï акци за грошовА кошти, поважати права «парт-нерАв», як отримали своï пакети безкоштовно за при-ватизацшш сертифшати? Тому акцюнерних товариств як форми об'еднання штереав швесторАв у нас майже не юнуе. Тому дивщенди, як правило, не нарахову-ються i не виплачуються. Тому найпоширешшим способом перерозподшу акщй з метою встановлення контролю е додаткова емюАя. Тому, нарештт, лютинг ПФТС складаеться всього з кшькох десятков емгтенпв, ризи-ки Анвестування в яких невишрш аналгтиками.
Що могло 6 оживити ринок акцш? Багато надш покладаеться на Анвестищйний ресурс, кошти, що за-лучаються швестицшними фондами i особливо пен-айними фондами. Але проблема все ж таки не в кош-тах, а в об'ектах Анвестицш ЗмАнити ситуащю могла 6 друга хвиля акцюнування — вихвд акцюнерних товариств на 1РО з метою залучення швестицш. Правильно було 6 говорити про додаткову емюто на украшському фондовому ринку, а не про 1РО. На жаль, сьогодш публ1чш емiсiï здшснюються тшьки великими власни-ками в основному з метою м1жнародного щдтвердження
вapтocтi cвoïx aктивiв зa кopдoнoM; Ha Лoндoнcьkiй бipжi. Укpaïнcькe IPO — цe тки щo тeopiя.
Haбaгaтo цiкaвiшe бую б вивecти Ha фoндoвий pинoк aктиви нeпpивaтизoвaниx вeликиx пiдпpиeмcтв. Пoштoвx фoндoвoмy pинky мoглa б Aa™ пpивaтизaцiя «Укpтeлeкoмy»; «^^тафти», «Ук-pзaлiзницi», «Укpпoшти». БeзпepeчнO; кoлиcь вoни будуть пpивaтизoвaнi. Питaння лишe в тому, яким чи-нoм ïx пpивaтизyвaти, щoб щ вeличeзнi akтиви He були мoнoпoлiзoвaнi oдним влacникoM; тавоть якщo AexTO гoтoвий зaплaтити пpeмiю вiднocнo ïx pинкoвoï цши (як m вiдбyлocь у випaдky з «Кpивopiжcтaллю»)? Cпociб пpивaтизaцiï; пдний u;hx oб'eктiB; пoвинeн зa-бeзпeчити eфeктивнe poзпилeння aкцioнepнoгo ram-тaлy тамОж дocтaтньoï кiлькocтi пopтфeльниx iHBec-тopiв, щoб yнeмoжливити aбcoлютний кoнтpoль бiльшиx влacникiв. Moвa He йдe rnpo yчacть у ^rna-тизaцiï гpoмaдян, пeнcioнepiв i т. д. Пpипycтимo, щo 90% « Кpивopiжcтaлi» бую пpидбaнo He oднieю oco-бoю, a oднieю тиcячeю пiдпpиeмцiв; тopгoвцiв щнни-ми пaпepaмИ; iнвecтфoндiв i т. íh. Toaí кoжeн Оз ниx пoвинeн був зaплaтити дepжaвi пo 21,6 млн. гpн. Ocoбa, якa мaлa мoжливicть внecти тaкi кoштИ; бeз-зaпepeчнO; мae мoжливicть бpaти yчacть в yпpaвлiннi aкцioнepним тoвapиcтвoм i мae нeoбxiднicть тдгри-MyBara лОкшднють cвoïx aктивiв чepeз кoтиpyвaння Ha фoндoвiй бipжi. Oчeвиднo, тaкий cпociб ^mara-зaцiï тавишн бaзyвaтиcя Ha тиx caмиx rnpocrax пpин-ципaX; щo згaдaнi вищe: piвнi пpaвa пokyпцiB; мoж-ливють piвнoгo дocтyпy в пpидбaннi a^rn, oднaкoвa цiнa Bcix aкцiй oahoto випycky; вiдcyтнicть дш^и-мiнaцiйниx yмoв (caмe тaкoю yмoвoю мoжe бути poзмip пaкeтy).
Biдпoвiдним cпocoбoм пpивaтизaцiï мoжe бути вiдкpитa пiдпиcкa Ha a^u зa фiкcoвaнoю (нoмiнaль-даю) цiнoю бeз пoпepeдньoгo oбмeжeння кiлькocтi aкцiй; щo пpoдaютьcЯ; poзмipoм cтaтyтнoгo кaпiтaлy. Пpи цьoмy юшти, oтpимaнi bía пiдпиcки в poзмipi da-тyтнoгo кaпiтaлy; мae oтpимaти дepжaвa, yce пoнaд — caмe тoвapиcтвo. БeзyмoвнO; нeoбxiднo пpopoбити bcí ocoбливocтi тaкoï пiдпиcки — мeтодикy oцiнювaння пoчaтkOвoï BapTOCTi oб'ekтa; пoпepeднe пpийняття da-туту товapиcтвa; щo B^mB^ae зpaзкoвим пpинципaм кopпopaтивнoгo y^aMiHH^ нeoбxiднicть пoпepeдньoï poзpoбки плaнy викopиcтaння iнвecтицiйниx кoштiB; мoжливicть вiдмoви bía п^п^ки з втpaтoю cyми зac-тaви тoщo.
Фoндoвий pинoк живe cboïm життям, bíh ^a-цюe. Учacники pинky влacними зycиллями AaBHO вжe пiдгoтyвaли пpoпoзицiï i вiдпpaвили ïx ao ввдта-вiдниx дepжaвниx op^mB для пpийняття. Boни caмi фopмyють cepeдoвищe; y яюму пpaцюють. ^bo-peHH^ нoвиx фoндoвиx бipж He e вeликим явищeм y
нaшoмy cycпiльcтвi. Cтвopeнa; нaпpиkлaд; щe OAHa yкpaïнcькa бipжa зycиллями Pociйcькoï TOproBoï cтeмИ; чи бyдe BOHa кoнkypyвaти з ПФТC? 3Brna^ HO, бyдe. Бyдe кoнkypeнцiя мОж двoмa-тpьoмa тaки-ми peaльнo пpaцюючими бipжaми, i цe нopмaльнe явищe. Heнopмaльнe явищe — цe кoли бipжa He пpaцюe; aлe нaзивaeтьcя бipжoю, пpoкpyчye тaм co6í якicь oTOpa^^ Bci вoни мaють пpaцювaти Ha oa™x зacaдaX; в oднoмy бipжoвoмy пpocтopi; в oднoмy бipжoвoмy чaci. Oцe дyжe вaжливo. Ha фoндoвoмy pинky; мoжливO; нaйближчим чacoм з^вш^я Щке-вий бiзнec aбo Tpa, щo зaлyчaтимe гpoмaдян Укpaï-ни. Ha фoндoвий pинoк мoжнa бyдe зaxoдити з He-вeликими кoштaми, вoлoдiти тa yпpaвляти нeвeлич-кими пaкeтaми aкцiй Ha вcьoмy rnpocTOpi y^arnc^ кoï дepжaви.
Peзepвoм фoндoвoгo pинкy мoжнa ввaжaти пiдпpиeмcтвa; як щe He вийшли Ha y^arn^^ IPO. Будь-який cтвopeний cyб'eкт; у яюго e oбcяг peaлi-зaцiï пoнaд мiльяpд rpивeнЬ; цiкaвий для фoндoвoгo pинky. Щoдo зaлyчeння зaoщaджeннь фiзичниx ocí6, то вecь cBh4 бyдyeтьcя зapaди цьoгo. Фoндoвий pинoк cтвopeний для тoгO; щoб мoжнa бyлo здiйcнити ^у-гooбiг rpoшeй у cycпiльcтвi. Ц гpoшi rnpocTO тpeбa poзyмнo вkлaдaти.
VAR — вд виpaжeнa в гpoшoвиx oдиницяx ^a-зoвiй вэлют1) oцiнкa вeличини мaкcимaльнoгo BiA'eMHO-гo peзyльтaтy тpaнзaкцiï, який мoжe мaти мicцe пpoтя-гoм пeвнoгo пepioдy чacy t Оз зaдaнoю ймoвipнicтю a (piBHeM дoвipи) [4]. Ha cy^acHOMy eтam ocнoвними kлacичними пiдxoдaми poзpaxyнky VAR ввaжaютьcя: мeтoд icтopичнoгo мoдeлювaння; мeтoд пapaмeтpич-hoï (aнaлiтичнoï) oцiнкИ; нaйпoшиpeнiший у фopмi Ba-piaцiйнo-kOвapiaцiйнoï мoдeлi; мeтoд iмiтaцiйнoгo mo-дeлювaння (Moнтe-Кapлo) [6]. Кoвapiaцiйний (variance-covariance) мeтoд poзpaxyнкy вeличини VaR e eдиним iнcтpyмeитoM; щo дoзвoляe oдepжaти o^ray VaR y зaмкнyтомy вигляда. У rnre ochobí лeжить пpипyщeння rnpo нopмaльний зaкoн poзпoдiлy змш фaктоpiв pин-кoвoгo pизиky (щoдeнниx дoxoднocтeй Ff ) — цш фОми^в^ iнcтpyмeитiB; кoтиpyвaнь цiнниx пaпepiB; щo й дoзвoляe здiйcнювaти мoдeлювaння ^HOBoro pизикy [4].
Тaким чинoM; мeтoю цieïi cтaттi e cпpoбa зpoбити poзpaxyнoк VAR iндeкcy для neprnoï фoндoвoï TOpri-вeльнoï cиcтeми в Укpaïнi.
Ocкiльки щни aктивiв тa ïx вiднoшeння He mo-жуть бути вiд'eмними; то як AoxoAmCTb akтивy (rt) зaз-вичaй пpиймaютьcя лoгapифмiчнi пpиpoщyвaння зш-чeнь цш:
r = ln P
P-1 ,
(1)
де rt — дохiднiсть активу в перiод часу t; Pt — щна активу в перюд часу t; P — щна активу в перiод часу t-1. Якщо логарифми вiдношень щн (безперервно на-рощена дох1дшсть) розподiленi нормально, то щ ввдно-шення будуть вiдповiдати логнормальному розподiлу:
P
rt = ln = lnPt — lnPt_1 ~ N(m,s2) (2)
Pt _i
де N(m,s2) — нормальний закон розподшу; m — середне значения дохщносп активу, &2 — дисперсiя дохщносп активу. Досить часто на практищ замiсть логарифмiчних прирощувань використаються звичайн процеитиi змiии щн, оскшьки, як можна переконатися шляхом розкла-
дання в ряд Тейлора, для незначних DPt = (Pt — Pt-1) ц величини будуть приблизно однаковими:
r =ln
P Pt—1
= ln
1 + Pt Pt—1 Pt—1
P _ P
1 t 1 t—1
Pt—1
■• (3)
У випадку нормально розподшено! випадково! величини дов!рчий iитервал (1 - a ) завжди характе-
ризуеться единим параметром — квантшем
k1—a
що показуе положення певного значення випадково1 величини (симетрично в обох хвостах розподшу) щодо середнього (E[rt] = m), вираженого в кшькосп
стандартних вiдхилень дох1даосп портфелю ( S f ).
S =
1
n
_7 Z(Г — r)
1 i—1
(4)
де s — волатильнють (м!нливють) активу;
ri — значення параметра дохщносп активу;
r — середня очiкувана дохвдшсть; n — кшьшсть дшв (спостережень). Так, для часто застосовуваних значень дов!рчо-го iитервалу a в 95% й 99% ввдповвдш квантiлi будуть дорiвнювати 1,65 й 2,33 (табличн данi) стандартних вiдхилень дох!дносп портфелю.
На теоретичному р1вш величина VaR в парамет-ричному методi визначаеться формулою:
VaR = — Pt • k1—a •s, (5)
Де Pt — щна активу в перюд часу t;
St — волатильнiсть (мшливють) активу;
k1—a — квантшь.
VAR вiдображае не щну (або вартiсть) як таку, а li найбiльш очiкуваиу зм1ну за один день [8].
Досить часто знак «-» опускають й оперують абсолютним значенням величини.
Для часових горизонтов, що перевищують один день, припускають, що дисперия змш щн пропорцш-на тривалосп часового горизонту прогнозування, що дозволяе одержати ощнку ринкового ризику шляхом простого масштабування одноденно! величини, тобто VaR в цьому випадку розраховуеться за формулою:
VaR = — Pt • k1—a S • n (6)
Варто зазначити, що така ощнка буде прийнят-ною лише для пор!вняно невеликих iитервалiв часу (не бшьше 10 — 15 дшв), при цьому ii точнють падае з! збiльшенням часового горизонту.
Таким чином, центральною проблемою тд час розрахунку величини VaR ковар!ащйним методом е знаходження дисперси дохщносп фшансового шстру-менту.
На практищ вар!ащйно-ковар!ащйний метод розрахунку VaR мае нижче наведений алгоритм [6].
На першому етат визначаеться вихщний ряд по-казниюв (глибина розрахунку) — значень вартосп певного портфелю для уах фшсованих в юторичному перюд! сташв ринку за калька рошв. У найпроспшо-му випадку одного шструмента розглядаеться юторич-ний ряд ринкових щн (котирувань), одержаних з по-казнишв ринково! статистики (табл. 1).
Як приклад застосування ковар!ащйного методу для ощнки ризишв на ринку акцш украшських емь тенпв, за вихвдний показник в!зьмемо !ндекс акцш ПФТС за 2005 — 2007 р. (742 дня). Тобто глибина розрахунку VaR складае 3 роки.
На другому етат отриманий часовий ряд переводиться в ряд ввдносних змш за формулою:
DP =
Pt
Pt
(7)
t—1
Наведеному вище ряду значень ввдповвдае такий розподш ввдносних змш !ндексу (на рис. 2).
Третям етапом i першим специф!чним кроком ва-р!ацшно-ковар!ащйного способу розрахунку VAR е визначення параметр!в розподшу, що найкращим чином наближають фактичний розподш розглядувано-го показника до нормального.
З погляду статистики нормальний розподш опи-
2
1400 1200 1000 800 600 400 200 0
'■л Л"
дА
- 1ндекс ПФТС
£
£
<S>'
J"
el
Рис. 1. 1ндекс ПФТC за 2GG5 — 2GG8 pp.
Рис. 2. Bi.ii юс ii змiни iндeкcу ПФТC
cyeтьcя ABOMa пapaмeтpaми — мaтeмaтичним oчiky-вонням i cтaндapтним BiAxnneHHaM, як для HaBeAeHO-гo пpиклaдy iндeкca ПФТC дopiвнюютЬ; вiдпoвiднO; 0,16% й 1,15%.
Риа 3 iлюcтpye пpийнятнy точнють нaближeння змш iндeкcy ПФТC ao нopмaльнoгo poзпoдiлy.
Д^ визнaчaeтьcя знaчeння oбepнeнoгo HopM^^ нoгo poзпoдiлy в^тав^т ao oтpимaниx paнiшe га-paMerpiB:
— ycтaнoвлeним piBHeM дoвipи a — для kopo^ kOï тзици, pизик для якoï oцiнюeтъcя зо пoзитивними змшоми, o6o
— oбepнeним дoвipчим piBHeM (тобто 1 — a )
— для AOBroï тзици (для якиx pизик пpoявляютьcя лишe в знижeннi pинкoвoï щни) й, ввдтввдт, Hera-тивниx змiнax.
Для цьoгo пpиkлaдy iHAekcy ПФТC нойбшьш типoвим знaчeнням дoвipчoгo piBHa вiдпoвiдaють
ток знaчeння oбepнeнoгo нopмaльнoгo poзпoдiлy (тобл. 2).
Oтpимaнi знaчeння VaR piвнoвiддaлeнi bía cepeA-more знaчeння лiнiйнoгo xpeHAy (VaR 2,0% то 2,3% з ймoвipнicтю 97%), a тому вapiaцiйнo-кoвapiaцiйнe мoдeлювaння He BpaxoBye acимeтpiю poзпoдiлy. Oтжe; piзнoмaнiтнi Mmobíphochí xapaктepиcтики дoдaтниx i вад^миж кoливaнь bíahocho тpeндa (нaпpиклaд; parn tobí, aлe cyueBi падшня щн в yMOBax пocтiйнoгo He-знaчнoгo пpиpocтy) у цш мoдeлi He вpaxoвyютьcя.
Ha зaвepшaльнoмy eтaпi oтpимaнi знaчeння — BiAHocHa oцiнкa VAR — пepeвoдятъcя в aбcoлютиий ek-вiвaлeнт — у виподку з викopиcтaнням пpямиx Bap™-ииx pmkOB^ o6o poзpaxyнkOвиx пokaзиикiв (кoтиpyвaиЬ; kypciB, iHAekciB щн) мнoжeиням Ha готочну вapтicть m-зици. Poзpaxyнoк aбcoлютиoгo знaчeння VaR для iHAek-cy ПФТС Ha 2B.12.2007 p. (тточт вapтicть iHAekcy = 1174,02) mAarn в тобл. 3 Oтжe; iивecтyвaвши у фoндo-
ГС н о н
о
ГС
300 250 200 150 100 50 0
Л.
□ Частота
_о\о о\о о\<
<Ъ- <3- V
Рис. 3. Розподш змш шдексу ПФТС
Таблиця 2
Вщносне значення оберненого нормального розподшу (параметричне ( варiацiйно-коварiацiйне) моделювання)
Рiвень довiри Найбшьш ймовiрне значення Найменше значення УаЯ для довго1 позици Найбшьше значення УаЯ для коротко1 позици
95% 0,16% 1,7% 2,1%
97% 2,0% 2,3%
99% 2,5% 2,8%
Таблиця 3
Абсолютне значення УаИ на 28.12.2007 р. Параметричне (варiацiйно-коварiацiйне) моделювання
Р1вень дов1ри Найменше значення УДЯ Найбшьше значення УДЯ
95% 19,95 24,65
97% 23,48 27
99% 29,35 32,87
вий iнструмент ПФТС 28.12.2007 року, ми могли б максимально втратити 29,35 пункта цього шдексу протя-гом найближчо! доби з ймовiрнiстю 99% та глибиною розрахунку в 1 рiк, тобто поточна вартють шструменту максимально могла б знизитися до позначки 1144,67.
Представлений вище алгоритм ввдповвдае розрахунку УаЯ для 1 шструмента.
Деякi росiйськi аналiтики вважають, що при аналiзi поведiнки росшського фондового ринку в контекст^ його залежност вiд свiтових риншв уважшше
треба дивитись на поведiнку iндексу американських нафтових акцiй ХО1, що торгуються в АМЕХ, а не iндексу американського широкого ринку Б&Р 500 чи на складш технiчнi зiставлення графiкiв. Ще! думки дотримуеться, наприклад, В. Луньков з УК «Альфа-Каттал», який поведшку iндексу РТС чiтко прив'язуе до вдексу ХО1 [2].
Ми порiвняли названi iндекси та укра1нський iндекс ПФТС за один i той самий термiн. У композицл на рис. 4 розмщено: перший графк (зверху) — графiк
Рис 4. Т^фш iндекcу РТС, ХО1 Ta S&P 500
Рис 5. Грaфiк шдекху ПФТС [2, c. 26]
О.
О
§ О
Рис. 6. Обсяги торгш на ПФТС [2, с. 26]
iндeксy РТС, доугий — XOI, тpeтiй — S&P 500, на p^. 5 та 6 — чeтвepтий (спpoщeний) — ПФТС. Бачи-мo збiгaння т!льки oднoгo «тку» в сepeдинi тpaвня й
poзyмieмo, щo наш фoндoвий pинoк — це щoсь oto6-ливе. Тpeбa вивчати стaнoвлeния pинкy Тpeбa вивча-ти, чoгo oчiкyють суб^кти pинкy•
Джерело: Р1чний зшт ДКЦПФР за 2006 piK.
Рис. 7. Динамiка обсягу випусшв цiнниx i iai lepiit в yKpaim ^отягом 199б — 2GG6 pp. [19, c. 97]
TakHM чииoM; вapiaцiйнo-кoвapiaцiйний MeTOA poзpaxyнкy VaR e Aocmb вдолим то пpийнятним для o^hkh pизикy змш BapTOdi фiнaнcoвиx iHdpyMemiB. Bíh вiдpiзняeтьcя кoнцeптyaльнoю й poзpaxyнкoвoю пpocтoтoю. 3MiHa BapTOdi фiнaнcoвoгo октиву в ^o-му MeTOAi являe coбoю лшйну кoмбiнaцiю aoxoahoc-тeй чиннишв pro^y, щo моють нopмaльний poзпoдiл. Токий пiдxiд дoзвoляe poзpaxoвyвaти пoкaзник VaR Ha ochobí тшьки пoтoчнoï BapTOdi пopтфeлю то o^hok мiнливocтi AoxoAHOdi чинниюв pизикy; щo ocoбливo зpyчнo для вeликиx дивepcифiкoвaниx пopтфeлiв.
Визночити ступть poзвиткy фoндoвoгo pиикy Укpaïни нeмoжливo бeз k^kîchoï то якicнoï oцiнки cтpykтypи цiнниx пaпepiB; щo пpeдcтaвлeнi Ha moMy. Aджe вeликa иль^ть пpoпoнoвaниx фiнaнcoвиx iнcтpyмeнтiв poзшиpюe мoжливocтi iнвecтyвaння то пpивaблюe дoдaткoвиx iHBecTOpiB у ekOHOMiky кpaïни. Oтжe; ctohom Ha 01.01.2007 p. зогольний oбcяг ви-nyckiB цiнниx пaпepiB; зapeecтpoвaниx Дepжaвнoю ko-мicieю з цiнниx пaпepiв то фoндoвoгo pинкy (ДКЦПФР), дopiвнювaв 291,0В млpд. гpн. (pиc. 7).
У 2006 p. зогольний oбcяг зapeecтpoвaниx ДКЦПФР випycкiв цiнниx пaпepiв daHOBM В4,07 млpд. гpн.; щo e шйвищим пoкaзникoм bía m-чотку peecтpaцiï тaкиx випyckiв; Оз ™x: aкцiй — Ha 43,54 млpд. гpн. (Оз ypaxyвaнням cкacyвaння випу^ ку); oблiгaцiй пiдпpиeмcтв — Ha 22,07 млpд. гpн.; o6-лк^цш мicцeвиx пoзик — Ha В3,50 млн. rpн.; oпцioнiв — Ha 16,6В млн. грн.; iнвecтицiйииx cepтифiкaтiв тю-вими iнвecтицiйними фoндaми — Ha 16,61 млpд. гpн.; окщй кopпopaтивними iнвecтицiйними фoндaми — Ha
1,53 млн. ^н. У 2005 p. ДКЦПФР Brnprne зapeecтpo-BaHO випycк cepтифiкaтiв фoндy oпepaцiй Оз HepyxoM-
icтю TOB «HoBa ф^онтово юмпотя» Ha зогольну cyMy 21 млн. ^н., у кiлькocтi 21 тиа штук нoмiнaльнoю вapтicтю 1 toc. ^h., щo випycкaютьcя в бeздoкyмeн-тapнiй фopмi. У 2006 p. зapeecтpoвaнo випycк cepra-фжотОв фoндy oпepaцiй Оз нepyxoмicтю Ha cyMy 216 млн. ^н. CepeA фiнaнcoвиx iнcтpyмeнтiв шйбтьшу чacткy cтaнoвили aкцiï й oблiгaцiï пiдпpиeмcтв ввдта-bíaho 51,79 % i 26,26 % bía зaгaльнoгo oбcягy зapee-cтpoвaниx випycкiв цiнниx пaпepiв у 2006 p. CraHOM Ha 01.01. 2007 ДКЦПФР зapeecтpoвaнo випycкiв окцш Ha cyMy 195,9 млpд. ^н. (pиc. В).
У 2006 p. ДКЦПФР бyлo зapeecтpoвaнo 1419 випycкiв окцш Ha зогольну cyMy 43,54 млpд. гpн.; щo Ha 1В,73 млpд. rpн. бiльшe; шж у 2005 p. Дocвiд poз-
винут^ KpaïH cвiдчитЬ; щo нaйкpaщим iHdpyMeHTOM iнвecтyвaння e звичойш aкцiï. Imec™^ в a^u mo-жуть бути otoco6om «дoбpe зapoбити»; якщo kypc випycкy швидкo mAmMe^c^ a таюж зaбeзпeчити гав-ний piвeнь пoтoчнoгo AoxoAy. Bpaxoвyючи мacштaби фoндoвoгo pинкy poзвииyтиx KpaïH, тpeбa визшти: xoч би якoю було мeтa irnecropa, зовжди знaйдyтьcя так види звичойнж a^rn, як ш вiдпoвiдaтимyть. Ир cto-cyeтьcя oблiгaцiй пiдпpиeмcтB; то у 2006 p. ДКЦПФР бyлo зapeecтpoвaнo В00 ïx випycкiв Ha cyMy близью 22,07 млpд. ^н. (pиc. 9; табл. 4).
^яво тaкиx цiнниx пaпepiB; як окцп й Kopmpa-тивш oблiгaцiï зyмoвлeнa oб'eктивними пoтpeбaми виpoбництвa: вoни cлyгyють вaжливим iHdpyMeHTOM цeнтpaлiзaцiï' peaльниx кошталОв.
Рис 8. Динaмiкa обcягу випуcкiв au'uiii (нapоcтaючим пдаумком у 1997 — 2006 pp. [19, c. 98]
Млн грн 2SÛ00
ÜOOOO -15DOO -ЮООО SOOO
•г" ?
03 iß Í4l ^
Ci «
Ol
in «
ir]. q\ У* щ
3
i (О
S ш
Г"- I
Рокя
Джерело: Piчний звiт ДКЦПФР за 2006 pis.
Рис 9. Дш linni.::! обcягу випуcкiв облиадш пiдпpиeмcтв у 1996 — 2006 pp.
Boднoчaс викopистaння кopпopaтивниx щинж пaпepiв спpиялo залученню населения в pинкoвi вщда-сини, пoстyпoвoмy фopмyвaнню зaцiкaвлeнoстi у зpo-стaннi ефективдасп виpoбництвa, кyльтypи eкoнoмiч-нoгo стлкування. Oблiгaцiï пiдпpиeмств e вaгoмим iнстpyмeнтoм залучення iнвeстицiй у виpoбниuтвo, щo дуже пoшиpeний на свiтoвиx pинкax цiнниx пaпepiв• Тoмy вiднoвлeння викopистaння oблiгaцiй пiдпpиeмств стaлo oднieю з гoлoвниx пoдiй oстaннix poкiв на фoн-дoвoмy pинкy Укpaïни• Слад зазначити, щo на сучас-даму eтaпi дo стaнoвлeння й eфeктивнoгo функ-цюнування pинкy кopпopaтивниx oблiгaцiй ще далека Тoмy вш пoтpeбye вивчення та aнaлiзy з метою вдoс-
кoнaлeння нoвиx ф^антов^ iнстpyмeнтiв та ïx вию-pистaння для залучення iнвeстицiй у виpoбництвo.
Пoстyпoвo poзвивaeться pинoк мyнiципaльниx затазичень. Так, yпpoдoвж 2006 p. ДКЦПФР бyлo зapeeстpoвaнo 6 випyскiв oблiгaцiй мiсцeвoï пoзики на суму 83,5 млн. грн. Залучення юшт1в шляxoм ви-пуску oблiгaцiй мiсцeвиx тзик стae дeдaлi пoпyляpн-iшим для poзв'язaння пoтoчниx i дoвгoтepмiнoвиx пpoблeм, як пoв'язaнi з фiнaнсyвaнням бюджетиж видaткiв opгaнaми мiсцeвиx paд• Таюж poзвивaeться pинoк пoxiдниx цiнниx пaпepiв (дepивaтивiв)• 3ospe-ма, у тому ж po^ ДКЦПФР зapeeстpoвaнo випусшв oпцioнiв на суму 16,68 млн. ^н. Ут^м, пopiвнянo з
Таблиця 4
Обсяги зареестрованих ДКЦПФР випускш облiгацiй тдприемств за видами ем1тент1в у 1999 — 2006 рр.,
млн. грн. [19, с. 100 ]
Ем^енти 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Банки — 5,00 73,44 87,38 329,16 217,93 2564,73 49,94
Страхов! компани — — — 25,15 7,00 112,00 41,90 85,00
1иш1 пщ-приемства 132,19 64,89 620,88 4162,09 3905,71 3776,66 10 141,65 16 991,80
Разом 132,19 69,89 694,32 4274,62 4241,86 4106,59 12 748,28 22 070,80
Джерело: Рiчний звгг ДКЦПФР за 2006 рж.
2005 р. обсяг емюп опщошв зменшився на 143,87 млн. грн. (рис. 10).
Свгговий ринок похвдних фшансових шструменпв розвиваеться досить швидкими темпами. Першими деривативами стали валютн ф'ючерси й форварди (початок 1970-х рр.), згодом з'явились опщони, а на початку 1980-х — свопи—валютш, а тзшше процента. На в1дшну вщ акцш 1 обл1гацш поява похвдних щнних папер1в зумовлена безпосередньо вщтворювальним процесом, потребою в перерозподш щнових ризиюв, а !х основною економ1чною функщею е хеджування, тобто страхування вщ зм1ни щн на ринку каттал1в (не бажаючи зазнавати збитюв, корпораци починають пра-цювати з деривативами). Ринок похвдних щнних па-пер1в — найдинам1чшший сегмент свгтових фондових риншв. В Украна процес реестращ! похвдних щнних папер1в почався тшькиу 2000 р. Ввдтод1 ДКЦПФР за-реестровано випуски опщошв, здшснеш 19 емггента-ми, обсяги яких незначш пор1вняно з обсягами ринюв похцщих щнних папер1в розвинутих краш. Також слад зазначити: останшм часом багато вадомих фшансиспв, зокрема Дж. Сорос та У. Баффет, стверджують, що ринок гешдних фшансових шструмснпв становить потенщйну загрозу для фшансово! системи США, де обертаеться 1х переважний обсяг, та свггово! економь ки в щлому [21].
Зважаючи на це, украшським органам регулю-вання ринку щнних папер1в слад ставитися до обку дериватив1в п особливою увагою. Специфшою укра!-нського фшансового ринку е недостатня ефектившсть д1яльносп шститупв стльного швестування. Так, станом на 01.01.2007 р. ДКЦПФР зареестровано випуски швестицшних сертифшапв пайовими швестищйни-ми фондами на суму 42,64 млрд. грн., зокрема у
2006 р. зареестровано 232 випуски швестицшних сер-тифшапв пайовими швестищйними фондами на суму 16,61 млрд. грн. (рис. 11).
Також ДКЦПФР на 01.01.2007 р. було зареест-
Роки
Рис. 10. Динамша обсягу випусмв опцюшв у 2000 — 2006 рр., млн. грн.
Млрд грн
Роки
Рис. 11. Обсяги випускш швестицшних сертифшатш пайових швестицшних фондiв у 2003—2006 рр.
ровано випуски акцш корпоративними 1нвестицшни-ми фондами на суму 2,66 млрд. грн., зокрема протя-гом 2006 року зареестровано 29 випусшв акцш корпоративними швестищйними фондами на суму 1,53 млрд. грн. (рис. 12).
Обсяги зареестрованих випусшв щнних папер1в
Млрд грн
1&00 1&DO 1400 1200 1000 300 SOO 400 200 О
Рис. 12. Обсяги випускiв акц1й корпоративних iнвестицiйних фомд1в у 2003 — 2006 рр.
шститутами спiльного швестування у 2006 роцi демон-струють тенденцiю до постшного збiльшення обсялв зареестрованих випускiв акцiй корпоративними шве-стицiйними фондами. У першу чергу, це пов'язано з тим, що в цьому роцi в Сдиний державний реестр 1С1 внесено 42 корпоративн iнвестицiйнi фонди, що ста-новить 54 % вiд загально! кшькосп корпоративних шве-стицiйних фондiв, зареестрованих протягом 2003 — 2006 рр.
У ачш—вересн 2007 р. ДКЦПФР зареестрова-но випуски сертифiкатiв ФОН ТОВ «Житло-1нвест» (на загальну суму 1,7 млрд. грн.), АКБ «Аркада» (28,7 млн. грн.) та 2 випуски ТОВ «Майстер Фшанс» на загальну суму 150,0 млн. грн. У ачш того ж року вперше зареестровано випуск звичайних iпотечних облiгацiй та проспект емюп ВАТ «Акцiонерний банк «Укргазбанк» на суму 50,0 млн. грн.
Проаналiзуемо також стан вгтчизняного ринку цiнних паперiв порiвняно з iншими ринками, що роз-виваються. Основним джерелом шформацл щодо стану розвитку ринков цiнних паперiв для мiжнародних iнвесторiв е дат, як збираються та поширюються мiжнародним рейтинговим агентством «Standard & Poor's». За класифшащею цього агентства, Украша належить до групи «Frontier» (граничний ринок), до яко!, крiм Украши, входить ще 21 кра!на (Румумя, Сло-венiя, Словаччина, Хорватия, Болгарiя, Естонiя, Лат-вiя, Литва та ш.).
Оцiнюючи стан розвитку риншв групи «Frontier», «Standard & Poor's» розраховуе для кожно! кра!ни цшу
низкку показнишв (ринкова капiталiзацiя, коефщенти Р/Е i Р/ВУ тощо) та iндекс S&P/IFCG. При цьому ва показники, як характеризують стан фондового ринку Украши, «Standard & Poor's» розраховуе на тдст^ даних ПФТС. Порiвнюючи розрахованi агентством показники фондового ринку Украши за 2006 р. iз ана-логiчними даними у нових незалежних державах групи «Frontier», можна побачити, що:
1) за рiвнем каппагазаци Укра!на посвдае I мiсце у грут «Frontier» (42 869,7 млн. дол. США), значно випереджаючи Румушю (32 784,3 млн. дол.) i Хорватию (29 005,6 млн. дол.);
2) за рiвнем зростання мiсцевого iндексу Укра!-на поступаеться лише Хорватл та за рiвнем зростання iндексу S&P/IFCG — Хорватл, Словенл й Румунп. До «iндексного кошика» шдексу S&P/IFCG-Украlна у 2006 р. входили щнш папери 14 емiтентiв: ВАТ «Укр-телеком», «Укрнафта», «Захденерго», «Центренерго», «Днiпроенерго», «Концерн " Спрол"», «1нтерпайп Ниж-ньоднiпровський трубопрокатний завод», «Марiу-польський металургiйний комбiнат iм. Iллiча», «Азов-сталь», «АКБ "Укрсоцбанк"», «Мгттал Стш Кривий Рiг», «Полтавський ГЗК», «Райффайзен Банк Аваль» та «Авдпвський коксохiмiчний завод»; ВАТ «АКБ «Укрсоцбанк», «Укрнафта», «Мгттал Стш Кривий Рт» та «Укртелеком» входять до перелiку 50 найбiльших за капiталiзацiею тдприемств групи «Frontier».
У жовтш 2008 р. свгтовим фiнансовим ринкам загрожував гострий дефiцит лшвГдност^ вони пер> одично впадали в iнвестицiйну пашку, що змiнюва-лася короткостроковим спекулятивним ростом, а на товарних i фондових ринках цши продовжували в основному неухильно спадати. Початок листопада 2008 р. свгтов1 фондовГ ринки зустрши черговим обвалом цш на акцп i в результатi масштабних роз-продажiв i ввдтоку швестицшних ресурсiв тшьки в першiй декадi фондовГ ринки втратили понад 5 трильйошв доларiв, обваливши фондовГ шдикато-ри в середньому на 20%. Незважаючи на те, що палата представнишв Конгресу США досить оперативно прийняла «Закон про надзвичайну економiч-ну стабiлiзацiю 2008», бшьше ввдомий, як «план по-рятунку» мiнiстра фiнансiв Генрi Полсона, i те, що документ негайно тдписав президент Джордж Буш, приватних i iнституцiональних iнвесторiв зовам не надихнуло.
За прийнятим законом, Мшфш США одержав право негайно використати з федерального бюджету $250 млрд. для викупу iнвестицiйних облiгацiй, що втратили лшввднють, i стабшзаци фшансових ринков. Ще $100 млрд. вш зможе одержати за рiшенням президента, а ГншГ $350 млрд. видшить Конгрес в травнi 2009. План Полсона дозволяе МшфГну за необх1дност1
пpизнaчaти yпpaвляючиx aктивaми, ствopити нaглядo-вий opгaн для кoнтpoлю зa викopистaнням видiлeниx юшт1в i ввeсти пoдaткoвi пшьги, зaгaльнa сyмa якиx мoжe пepeвищити $100 млpд. Пpoтe мaсoвий irnec-TOp, знeвipившись в eфeктивнoстi aнтикpизoвиx зо-xoдiв нaцioнaльниx ypядiв i Цeнтpoбaнкiв, виxoдить з pизикoвиx iнстpyмeнтiв, y нaйкpaщoмy випaдкy, вкта-дaючи свoï кoшти в дepжпaпepи й дeпoзити дepжaв-ниx i систeмниx бaнкiв, щo, звичaйнo, дyжe сильнo m^mae peaльний сeктop eкoнoмiки, пpиpiкaючи rop-пopaцiï нa тpивaлий iнвeстицiйний гoлoд i низьку д^-ву ara^^mc^, aлe paзoм з тим дoзвoляe дepжaвним фiнaнcoвим iнcтитyцiям oдepжaти дocить пoтyжний i вiднocнo дeшeвий вну^шнш фiнaнcoвий pecypc y ш-rpoCTrn чac.
Paзoм з тим, будь-який cкaндaл чepeз бaнкpyт-cтвo aбo фiнaнcoвi пpoблeми дepжaвнoгo чи кoмep-щйдаго cиcтeмнoгo бaнкy пpизвeдe дo чepгoвoï щe пoтyжнiшoï пaнiки cepeд iнвecтopiв i мoжe в цiлoмy пapaлiзyвaти бaнкiвcькy cиcтeмy кpaïни. I якщo eвpo-пeйcькi бaнки, oдepжaвши пoтyжнy фiнaнcoвy пiдтpимкy вiд Цeнтpoбaнкiв, пocтyпoвo пoчинaють cпpaвлятиcя з нeдoлiкoм лiквiднocтi, тo бaнкiвcький ceктop CША в цeй чac пopинae в шву xвилю кpизи — ntoro paey, дeфoлтa клieнтiв зa кpeдитними ^pirca-ми, a пaнiчний пcиxoз cepeд iнвecтopiв i вклaдникiв нaбиpae зaгpoзливиx мacштaбiв. Якщo бiльшicть npo-вiдниx кpaïн, як eвpoпeйcькиx, тaк i aзiйcькиx, виxo-дячи з ^изи, видiлили coтнi мiльяpдiв eвpo тд pera-пiтaлiзaцiю i нaцioнaлiзaцiю нaйбiльшиx cиcтeмниx бaнкiв, a дeякi кpaïни нaвiть гapaнтyвaли пoвнy cxo-poннicть внecкiв нaceлeння, щoб пoвepнyти дoвipy людeй дo uhx шститупв, пoнoвити кpeдитyвaння ви-poбнищ•в i ш дoпycтити дoвгocтpoкoвoï cтaгнaцiï ero-нoмiки, Cпoлyчeнi Штaти тшли iншим шляxoм.
У aмepикaнцiв тpaдицiйнo нaбaгaтo cильнiший ceгмeнт iнcтитyцioнaльниx (взaeмниx i пeнciйниx фoндiв, cтpaxoвиx кoмпaнiй) i ^^aranx iнвecтopiв, як знaчнi irnecm^ï нaпpaвляли нe лише в дepжaвнi пaпepи i нa дeпoзити, ^e й у pинoк aкцiй, кopпopaтив-нж oблiгaцш, iпoтeчнi пaпepи тощo. Активи тльки взое-мниx фoндiв CША в ocтaннi poки ^^давили мaйжe 70% ВВП кpaïни — m piвнi 9 — 10 тpильйoнiв дoл. Пpoтягoм poкy ФPC CША знизилa диcкoнтнy cтaвкy бiльш нiж у 5 paзiв — з 5,25% дo 1,0% piчниx — нe лишe для того, щoб пoжвaвити eкoнoмiкy, a й зшчда здeшeвити вapтicть кpeдитниx гpoшeй. Taкими дiями aмepикaнcький Цeнтpoбaнк нaмaгaвcя пiдIpимaти cвiй фoндoвий pинoк.
Одшк кpизa з aмepикaнcькoю iпoтeкoю rapepoc-лa у фiнaнcoвy, a дo пoчaткy oceнi 2008 p. oxonraa пpaктичнo вci ceгмeнти eкoнoмiки ^aï™. Звaжaючи нa нeгaтивнy peaкцiю aмepикaнcькoгo фoндoвoгo p™-
ку нa викopиcтaння 700 млpд. дoлapiв для викупу бipжoвoгo «смптя», aдмiнicтpaцiя CША, зa пpиклaдoм eвpoпeйcькиx кpaïн, тaкoж видшита нa peкaпiтaлiзa-цiю cвoïx тйбшьшж бaнкiв 250 млpд. дoлapiв. ^o-тe якoïcь вaгoмoï пoзитивнoï дп для змiни cпaдниx тpeндiв твгть aмepикaнcькиx бaнкiвcькиx пaпepiв цe piшeння нe дaлo.
У цiлoмy в жoвтнi 2008 p. втpaти св^тов^ бipж пepeвищили 10 тpильйoнiв дoлapiв, a бiльшicть фoндo-виx iндикaтopiв впади нa 18 — 30%. Нaпpикiнцi цьoгo мicяця Бонк Англи тдвищив cвoю o^rny пpямиx свгго-виx фiнaнcoвиx втpaт yдвiчi — дo 2,8 тpлн. дoл. З т-чэтку кpизи ^aim норовили но бopoтьбy з ïï шелюгами вжe бiльшe 4 трлн. дoл., a з ypaxyвaнням дш свгго-виx Цeнтpoбaнкiв сумо cтaнoвить мaйжe 8 тpлн. дoл., i ця дoпoмoгa, но думку e^rop^ Бонку Англп, дoз-вoлилa вт^имо™ cвiтовy фiнaнcoвy cиcтeмy вiд юлоп-су. Одтак у^яди i Цeнтpoбaнки моють бути гoтовi зо нeoбxiднocтi збiльшити cвoï зусилля. Ток, зо зaявoю бpитaнcькoгo пpeм'epa Гopдoнa Бpayнa, 250 млpд. дoл. у фoндax МВФ нeдocтaтньo для дoпoмoги пocтpaждa-лим дepжaвaм, a тому Kmaïï i кpaïни Близькoгo Cxo-ду, як вoлoдiють зшчними волютними peзepвaми, но йoгo думку, мoгли б зpoбити знaчнo бiльшe для 6o-poтьби з кpизoю.
В У^ош в жoвтнi 2008 p. iндикaтоp yкpaïнcькo -гo opгaнiзoвaнoгo фoндoвoгo pинкy — iндeкc ПФTC зволився но 120,42 iндeкcнoгo пункту (-32,59%), сю -тившись з oцiнки 369,47 i.п. 30 вepecня дo знaчeння в 249,05 i.п. 30 жoвтня 2008 p. Зогольний шиит у вcix цiнниx пaпepax у ПФTC зо мicяць знизився m 25,97% (до 68,25 млн. грн.), a зогольш пpoпoзицiя но пpoдaж складо 198,11 млн. ^н. (-18,49%). Iнтeнcивнicть тоpгiв icтотнo cкopoтилacя i складо 2,01 млpд. гpн. : m 45,21% a6o 1,66 млpд. гpн. мeншe, шж зо peзyльтaтaми вe-pecня, кoли зогольний тopгoвeльний oбopoт у ПФTC дocяг 3,66 млpд. гpн. У жoвтнi pинки дepжaвниx бoндiв i пaпepiв ICI дeмoнcтpyвaли столу пpиcyтнicть у ПФТ^ iншi pинки тзицл здади. Нaйбiльшe знизився тopгoвeльний oбopoт m pинкy мyнiципaльниx o6-лiгaцiй (-96,49%), кopпopaтивниx бoндiв нaтоpгyвaли но 56,84% мeншe, нiж у вepecнi, pинoк aкцiй змeн-шив тopгoвeльний o6opo! но 53,14%, a pинoк пaпepiв ICI cкopoтивcя но 21,4%. У cвoю чepгy, oбcяг тоpгiв m pинкy дepжaвниx бoндiв виpic m 33,03%, a pинoк ICI — но 1,62% (тобл. 4).
Лiдepoм жoвтня 2008 p. зо oбcягoм тopгiв т-pa-дицiйнo стов pинoк кopпopaтивниx oблiгaцiй. У вe-pecrn тopги кopпopaтивними бoндaми пpoйшли та суму 2,68 млpд. гpн. з pинкoвoю чacткoю 73,27%, у жoвтнi — ycьoгo но 1,16 млpд. гpн., a чостко pинкy cкopoтилacя дo 57,72%. Пpи цьoмy сукупний пoпит но пoкyпкy знизився m 48,36% дo 16,42 млн. ^н., a
144 -
Екoнoмiчний вюник Дoибacy № 2 (16), 2009
зогольш пpoпoзицiя m пpoдaж склоло 129,59 млн. ^н. (-16,19%). Haйбiльший oбcяг тopгiв ввдбувся з o6-лiгaцiями «Укpгaзбaнкy»: cepiя 3 —107,38 млн. грн.; cepiя Е — 97,73 млн. грн., cepiя Д — 82,31 млн. грн.
Ha футт cxoдинцi—pинoк дepжaвниx oблiгaцiй. Якщo у вepecнi pинкoвa чостко ОВДП склоло 13,2% вiд зaгaльнoгo oбcягy тopгiв 482,98 млн. гpн., то в жoвтнi вoнa збiльшилacя дo 32,04% i 642,51 млн. грн. Зогольта пpoпoзицiя но пpoдaж змeншилacя дo 5,48 млн. гpн. (-12,18%), a зогольний пoпит но кутвлю склов 11,95 млн. гpн. (+44,67%). У лiдepи тopгiв вий-шли ОВДП з тepмiнoм пoгaшeння 17. 12. 2008 p. i oбcягoм тopгiв — 344,94 млн. ^н., 01. 01. 2009 p. — 127,42 млн. ^н. i 30. 12. 2009 p. — 114,26 млн. грн.
Tpeтiй pядoк в pera^ray тоpгiв мicяця пociв p^ нoк aкцiй. Ток, у вepecнi тоpгiвля pизикoвими ^dpy-мeнтaми склоло 415,42 млн. гpн. a6o 11,35%, a в жoвтнi cкopoтилacя бтьш нiж вдвiчi — дo 194,65 млн. ^н. (9,71%). Cyкyпний тпит но пoкyпкy aкцiй знизився m 23,2% — дo 39,12 млн. грн., a зогольно npo-пoзицiя но пpoдaж складо 55,65 млн. грн. (-24,96%). Лiдepи мюяця — ЦП «Зaxiдeнepгo» з oбcягoм тopгiв 46,11 млн. гpн. i 110 угодоми зо пepioд, «^mpernep-гo» — 10,16 млн. ^н. i 88 yгoд i «Азoвcтaль» — 9,73 млн. гpн. i 245 угод.
Чeтвepтим був pинoк пaйoвиx пaпepiв ICI. Irne-стищйнж cepтифiкaтiв нaтopгyвaли но суму 6,47 млн. ^н. з pинкoвoю чомгою 0,38%, у вepecнi oбcяг тopгiв пaйoвими бумоми склов 8,23 млн. ^н. i 0,22%.
Ha oda^rn cxoдинцi peйтингy ПФTC — pинoк мyнiципaльниx oблiгaцiй. У жoвтнi oбcяг тopгiв o6-лiгaцiями мyнiципaлiтeтiв дocяг тiльки 2,52 млн. гpн., a чостко pинкy склоло 0,13%. У вepecнi тopги пpoй-шли та суму 71,73 млн. гpн. з чо^т^ю pинкy— 1,96% ввд зaгaльнoгo oбcягy тopгiв. 3a мюяць су-купний пoпит но такупку змeншивcя дo 0,76 млн. грн. (-36,13%), a зогольно пpoпoзицiя та пpoдaж склоло 7,39 млн. грн. (-7,97%). Лiдepaми тopгiв ce-peд мyнiципaльниx бoндiв cтaли oблiгaцiï Бopиc-пiльcькoï мicькoï paди (cepiя А) — oбcяг тopгiв 839,35 тис. ^н., 3aпopiзькoï мicькoï paди (cepiя Е)
— 697,32 тис. ^н. i Дoнeцькoï мicькoï paди (cepiя 3)
— 337,87 тис. ^н.
Ha pинкy, який cтpiмкo втpaчae cвoю бipжoвy кaпiтaлiзaцiю, нaйбiльш лшыдними цiнними пaпepaми мoжнa ввaжaти a^ü eмiтeнтiв, як нaймeншe знизили вapтicть зо цiнoю такупки. 3a доним кpитepieм у лде-pи жoвтня вийшли окци «3axiдeнepгo», кpaщi ют^у-вaння якиx мaли вигляд: та такупку — 277,0 грн. (-4,48%), m npoдaж — 283,0 ^н. (-5,35%), OCT^M yгoдa npoйшлa зо цiнoю 281,9 гpн. (-5,4%) зо oднy aкцiю. Cnpeд з кoтиpyвaнь дocяг 2,17%. У жoвтнi з окщями гeнepyючoï кoмnaнiï вiдбyлocя 110 угод m
суму 46,11 млн. ^н. Ha доугому мicцi — ЦП «^иж-ньoднinpoвcькoгo тpyбonpoкaтнoгo зaвoдy»: щш но noкynкy aкцiй eмiтeнтa змeншилacя но 13,57% — дo 6,05 гpн., но npoдaж — дo 6,4 тpн. (-15,79%), oda^ ня yгoдa вiдбyлacя зо щтаю 5,8 гpн. (-19,44%) зо oднy aкцiю. Cnpeд мОж кpaщими кoтиpyвaннями — 5,79%. Бyлo yклaдeнo 9 угод та суму 251,04 тис. грн. Ha тpeтiй cxoдинцi npeдcтaвникiв iндeкcнoгo кoшикa ПФTC — щнш nanepи ВАТ «Укpнaфтa». Kpaщi готи-pyвaння окцш: но noкynкy — 97,0 ^н. (-14,16%), но npoдaж — 99,5 тpн. (-15,32%), щш ocтaнньoï yгoди — 99,0 ^н. (-14,13%) зо oднy окщю. Cnpeд мОж кo -тиpyвaннями дocяг 2,58%. Biдбyлocя 156 yгoд m суму 9,23 млн. ^н.
^o зpocтaння iнвecтицiйнoï зaцiкaвлeнocтi rape-зидeнтiв у npидбaннi yкpaïнcькиx бipжoвиx пaпepiв мoжнa зобути щoнaймeншe дo юнця I niвpiччя 2009 p. ^и цьoмy дocить нeзнaчний pid щн но yкpaïнcькi aкцiï мoжливий лишe у витдку icтoтнoгo знижeння шга-тивниx чиннишв i внyтpiшньoгo, i зoвнiшньoгo xapa^ тepy, щo мaлoймoвipнo, aлe мoжливo, вpaxoвyючи rep-сгективи тepмiнoвoï npивaтизaцiï npивaбливиx для irae-cтopiв oб'eктiв, нacaмnepeд niдnpиeмcтв eнepгeтики. Ha токий кpoк кepiвнищ•вo ^aï™ мoжe niти вжe у шйближч1 мюяцт
Якщo noлiтики npиймyть то^ piшeння, то в oчi-кувонш мaйбyтнix дepжaвниx poзnpoдaжiв yкpaïнcькi окц^ мoжyть зaцiкaвити вiтчизняниx i зaкopдoнниx ста-кулянпв, звaжaючи й m !e, щo бiльшicть окцш, дe юн-тpoльний naкeт нaлeжить дepжaвi, у жoвтнi тopгyвa-лися та нaдзвичaйнo низькиx piвняx, близькиx дo та-мiнaльнoï вapтоcтi. Boднoчac poзpaxoвyвaти но яку-нeбyдь npиxильнicть та тiльки з бoкy nopтфeльниx irne-cтоpiв у здiйcнeннi бipжoвиx такугак, aлe твгть з бoкy noтeнцiйниx «cтpaтeгiв» у npидбaннi кoнтpoлю гад irne-cтицiйнo npивaбливими niдnpиeмcтвaми зо бшьш-мeнш cnpaвeдливими щтами, пpимapнo. Iмoвipнo, ук-païнcький бipжoвий pинoк npoдoвжить pyxaтиcя в cnaднoмy тpeндi, a глибита йoгo тадшня, зaлeжнo ввд oбcягy нeгaтивниx нoвин, мoжe склости щe мaйжe 30% (тобл. 5).
Topгiвля в ПФTC, зaлeжнo вОд iнтeнcивнocтi тоpгiв, зoкpeмa, кopnopaтивними oблiгaцiями i дepжaв-ними пaпepaми зо peno-yгoдaми cклaдe 2,1 — 3,2 млpд. гpн. Лiдepoм лиcтoпaдa чepeз дocить вито-ку октивнють боншв no peno-yгoдax, oчeвиднo, золи-шиться pинoк кopnopaтивниx oблiгaцiй з oбopoтoм у ПФTC в 1,1 — 1,5 млpд. гpн. (тобл. 6). У 2009 p. iндeкc ПФTC мoжe зpocти но 10 — 15% зо paxyнoк дeвaльвaцiï гpивнi то noлinшeння cmyamiï у впчизнянш мeтaлypгiï. Одшк piвня тачотку 2008 p. iндeкc дocяг-та нe paнiшe шж у 2010 p.
У 2008 p. ^era ПФТС npociв но 74%. !нди-
Таблиця б
Cтpуктуpa тopгiв цшними пaпepaми в ПФТС у вepecнi—жoвтнi 2GG8 p. [22]
Таблиця 5
riopirn mi и ш динaмiки фoндoвиx ii ieucin [22]
IHAekc Зиaчeиия Ha 30.10.2007 3HaHeHra Ha 30.10.200В Змшо зя nepioA, %
MTC-IHAekc 1175,99 249,05 -7В,В2
Ineko-DEX 1497,42 3В9,09 -74,02
Бмд uímmmx nanepie Обсяг тopгie за вepeceнь, гpм. 4aCTka в зaгaдьнoмy oбcязi тopгiB;% Oбcяг TOpriB ßa жoвтeнь, rpн. 4aCTka в зaгaдь- HOMy oбcязi тopгiB; % 3MiHa зо rnepioA, %
Pинok дepжaвниx цiнниx nanepÍB 4В2976141;29 13,20 642511059,31 32;04 33,03
OBДП 4В2976141;29 100 642511059,31 100 33,03
pmhok мyнiципaдьниx цiнниx nanepÍB 71731261,36 1,96 2521276;74 0,13 -96,4I:
Мунщитльш oбдiгaцiï 71 731 261,36 100 2 521 276,74 100 -96,49
pmhok kopnopaтивниx oбдiгaцiй 2 6В1 909 6В9;92 73,27 1157535245,99 57,72 -56,В4
Кopпopaтивнi oбдiгaцiï 2 6В1 909 6В9;92 100 1 157 535 245,99 100 -56,В4
Pmhok a^rn 415415335;В0 11,35 194 651543;В6 9,71 -53,14
Бдakитнi ф1шки 227 671 395;79 54;В1 124 722 В29;В4 64,07 -45,22
Акцп 2-гo й 3-гo píbhíb 1В7 743 940;02 45,19 69 92В 714;02 35,93 -62,75
Pmhok цiнниx nanepiв naйoвиx ICI В 230 923,46 0,22 В 364 027;79 0,417 1,62
Iнвecтицiйнi cepтифikaти В 230 923,46 100 В 364 027,79 100 1,62
Пoxiднi цшш mrnepH -
Onцioни
Рaзoм 3 66g 2б3 351,83 100,00 2005583153,69 100,00 -45,21
KaTOp yкpaïнcькoгo фoндoвoгo pинky cтaбiльнo зни-жyвaвcя пpoтягoм пpaктичнo вcьoгo 200В p., He-знaчнe зpocтaння cпocтepiгaлocя лишe в лютому (+1,25%), тpaвнi (+6,7%) i в ocraHHi дво мicяцi poky (+14,В% у л^тома^ +6,7% у гpyднi). Ha думку
дeякиx eкcпepтiв, пoзитивний Hadprn pинкy в лдо-тoпaдi-гpyднi нocив тexнiчний xapaктep — нобли-жaлocя зaкiнчeння poky, iнвecткoмпaнiï нaмaгaлиcя штyчнo HaTOp^Ba™ яeнaйбiльшe, уклости mokcm-мольну юльюсть yгoд. Ут!м, дeякi iнвecтopи Bce ж
Рис. 12. Зростання фондових шдекс1в на початку 2009 р. [28]
таки зайшли на наш ринок наприкшщ 2008 р.: де-вальващя гривнi до 9,6 UAH/USD у серединi груд -ня iстотно здешевила укра!нськ1 акци для нерези-дентiв [23].
Однак великих угод i3 залученням вгтчизняних паперiв не було. У листопадьгрудш 2008 р. обсяги горгiв на ПФТС були незначними: у листопадi — 839 млн. грн., з яких 578 млн. грн. припало на акци Харцизького трубного заводу (учасники ринку вва-жають, що угода була технiчною). Роком рашше, у листопадi 2007-го, обсяг угод становив 1,3 млрд. грн.
Початок весни 2009 р. ознаменувався бурх-ливим зростанням свiтових фондових риншв (рис. 12). MSCI World Index до початку квггая збшьшив-ся на 19,4%. Фондовi iндекси в США та ринки акцш економш, що розвиваються, безупинно зростали протягом чотирьох тижнiв. Причини позитивно! ди-намiки фондових ринкiв — узгодження пакета за-ходiв iз тдтримки свiтово! економiки в розмiрi $1,1 трлн. на Лондонському самт G20. Також ввдграло свою роль пожвавлення китайсько! еко -номiки. З'явилися позитивш новини про стабшза-щю ситуацн в кра!нах, що розвиваються. Ще один важливий позитивний чинник — збшьшення ре-сурсiв Мiжнародного валютного фонду i його го-
товнiсть переглянути розмiр допомоги кра!нам, якi постраждали вiд кризи.
Однак тдйом свiтових фондових ринкiв — явище короткочасне. Уже на початку квггая 2009 р. ринки акцш охололи тсля тривалого ралi та увш-шли у стадiю корекци. Негативнi статистичнi данi про стан економши еврозони й повiдомлення про збитки в 497 млн. дол. американського алюмше-вого пганта Alcoa у I кварталi 2009 р. призвели до зниження европейських фондових шдек^в. Фон-довГ iндекси США знизилися через невпевнешсть iнвесторiв у тривалост зростання ринку акцiй внас-лвдок подальшого погiршення стану американсь-ко! економiки.
Укра!нський фондовий ринок на початку весни 2009 р. також продемонстрував позитивну ди-намiку — iндекс ПФТС за мюяць збшьшився на 31,8%. Подальший стан в^чизняного ринку акцiй багато в чому залежатиме вГд ршення МВФ про продовження спiвпрацi з Укра!ною, стану укра!-нсько! економши та стабiльностi нацiонально! ва-люти. Як очжують експерти, у 2009 р. шдекс ПФТС пiдросте, однак не бшьше тж на 15% (рис. 13). Ситуащя на свгтових фiнансових ринках зали-шаеться напруженою, глобальна економiка входить
Рис. 13. До кшця 2008 р. шдекс ПФТС досяг р1вмя початку 2005 р. [23]
у фазу рецеси. 1нвестори всього свiту втратили iнтерес до фондового ринку: акци вважаються роз-дутим активом, вартiсть якого не тдкршлена ре-альними коштами.
Нерезиденти заходитимуть на укра1нський ри-нок здебшьшого в перiоди девальваци гривш, купу-ючи вiтчизнянi акци практично за безцшь. Сприяти зростанню фондового ринку могли б позитивш кор-поративнi новини компанiй — емгтенпв цiнних па-перiв. Але вони навряд чи з'являться найближчим часом: цього року очiкуeться iстотне скорочення промвиробництва i падiння реального ВВП. Бiржо-вики сподiваються залучити на украшський фондо-вий ринок мюцевих iнвесторiв: у груднi рада ПФТС за рекомендащею торговельного комiтету бiржi ви-
рiшила змiнити мiнiмальнi розмфи торговельних лоив. З 22 грудня мiнiмальний торговельний лот становить 15 тис. грн. для акцш iз котирувального списку пер-шого рiвня (ранiше — 25 тис. грн.), 10 тис. грн. для другого рiвня (рашше — 15 тис. грн.) i 7 тис. грн. для позалютингових паперiв (ранiше 10 тис. грн). Ке-рiвництво бiржi вважае, що зменшення суми торговельних лота розширить коло покупщв акцiй за ра-хунок фiзосiб, однак це малоймовiрно. Придбання цшних паперiв в Укра1ш можливе лише через спец-iалiзованого посередника, який стягуе комiсiйнi за свою роботу (ввд 200 грн. за угоду). А тому зменшення розмiрiв лота на 3 — 10 тис. грн. практично шчого не змiнюе. До того ж навгть до кризи насе-лення не iнвестувало у фондовий ринок, а тсля його падiння втричi — тим бшьше.
1нвесторам (iноземним чи мюцевим), як все ж зважаться на вкладення в укра1нський фондовий ринок, багато аналгтишв рекомендують швестувати в травнi-червнi, коли щни на акци сягнуть дна. На 1хню думкку, ринок буде у стан стагнацл все перше mврiччя 2009 р., а пот^м можливе зростання котирувань. На незначну активiзацiю торгiвлi вплине полiпшення си-туацл в украшськш металургп: у грудш обсяги ви-робництва сталi виросли до 2 млн. т. — на 500-600 тис. т. бшьше, шж очiкували аналгтики. У «чш можливе збiльшення обсягiв металовиробниц-тва до 2,2 млн. т. Це позитивно позначиться на коти-руванш акцiй: украшська економiка в цшому зав'я-зана на металургп, тому позитивнi новини сектору позитивно позначаться на iнвестицiйнiй привабливост акцш меткомпанш.
Пiдсумовуючи сказане, можна зробити так! вис-новки.
В Укра1ш, як i в цiлому свт, стан фондового ринку вiдбивае стан розвитку економiки в цшому. Вш характеризуеться несформованими традицiями i прави-
Таблиця 7
Чиммики зростання укрш'нського фондового ринку у 2009 р. [23]
Чинники зростання шдексу ПФТС В1рогщшсть у 2009 р.
Послаблення свгтово! фшансово! кризи, полшшення свгтово! економ1чно! кон'юнктури; актив1защя торпв на бшьшосп шоземних фондових майданчиках св1ту Низька
Масова скупка акцш в1тчизняних комианш украшськими швесторами Низька
Девальващя гривш: у результат! можлива короткочасна актив1зашя на ринку за рахунок кушвл1 дешевих акцш шоземними швесторами Середня
Полшшення кон'юнктури на украшському металургшному ринку Висока
лами роботи, що зумовлюе потребу в запровадженн системи ефективного регулювання й управлiння на-самперед Гз боку держави.
Разом Гз тим фондовий ринок Украши е таким, що динамГчно розвиваеться та постшно пропонуе швесторам новГ види щнних паперГв. Сьогодш такими щнними паперами е акци й корпоративш об-лГгаци, поява яких зумовлена об'ективними потребами виробництва, оскшьки вони слугують важли-вим шструментом централГзаци реальних капГталГв. КрГм того, розвиваеться ринок мунщипальних за-позичень i ринок похГдних цшних паперГв (дерива-тивГв). Важливою особливютю украшського фшан-сового ринку е недостатня ефектившсть дГяльност шститупв спшьного швестування: обсяги зареест-рованих випускГв ними щнних паперГв у 2006 р. демонструють тенденщю до постшного збшьшення обсяпв зареестрованих випускГв акцш корпоратив-ними швестицшними фондами.
Незважаючи на в цГлому позитивн тенденци, слад зауважити, що вибГр лшыдних фшансових шструменпв на ринку щнних паперГв Украши досить обмежений для внутршнього швестора. Утгм, поки що фондовий ринок ютотно не впливае на стан фшансового ринку зокрема та економГки в цшому.
Поступовий розвиток фондового ринку в Укрш'ш виявив цшу низку проблем (високий стутнь матпу-лювання, асиметричмсть шформацп, низька л1ктдтсть i катталГзащя, невелик обсяги). У звязку з цим е на-гальна потреба в удосконаленн шфраструктури вГтчиз-няного ринкку цГнних паперГв поряд Гз мехашзмом державного регулювання.
Л1тература
1. Алексеемкова М. В. Факторы отраслевого анализа для российской переходной экономики : Препринт WP2/2001/01 — М. : ГУ-ВШЭ, 2001. — 34 с. 2. К1рюх1м Б. П. Фондовий ринок Украши очщуе Гнно-вацш / Б. П. Крюхщ А. А. Отченаш // Економют. — 2008. — № 5. — С. 26 — 27. 3. Бельзецкий А. Фондовые индексы: оценка качества / А. Бельзецкий. — М. : Новое знание, 2006. — 310 с. 4. Боровиков В. Некоторые особенности поведения фондовых индексов в 1997 году / В. Боровиков. — Режим доступа: <http ://www. statsoft.ru> — проверено 27.10.2008. 5. €р1ма А. М. ТеорГя статистики : практикум / А. М. Срша, З. О. Пальян. — К. : Товариство «Знан-ня», КОО, 1997. — 325 с. 6. Лобанов А. Проблема метода при расчете value at risk / А. Лобанов // Рынок ценных бумаг, 2000. — № 21. — с. 54 — 58. 7. Лобанов А. Анализ применимости различных моделей расчета value at risk на российском рынке акций / А. Ло-
банов, А. Порох // Рынок ценных бумаг, 2001. — № 2.— С. 65 — 70. 8. Лобанов А. А. Энциклопедия финансового риск-менеджмента / А. А. Лобанов, А. В. Чугунов. — М. : Альпина Бизнес Букс, 2006. — 680 с. 9. Бригхем Ю. Финансовый менеджмент / Ю. Бригхем, Л. Гапенски. — Спб : Экономическая школа. — 1997. — Т. 1. — 568 с. 10. Брейли Р. Принципы корпоративных финансов / Р. Брейли, С. Май-ерс. — М. : ЗАО «Олимп-Бизнес», 1997. — 424 с.
11. Вшьям Г. Гр1н «Економетричний аналГз» / ВЬьям Г. Грш. — К. : «ОСНОВИ», 2005. — 1199 с.
12. Eric Zivot. Introduction to Computational Finance and Financial Econometrics / Eric Zivot. — 2002. — 544 c. 13. 1ндекс ПФТС. — Режим доступа : <http:/ /www.pfts.com/uk/shares-indexes/> — проверено 10.10.2008. 14. Russell Davidson. Foundations of Econometrics / Russell Davidson, James G. MacKinnon.
— Oxford Press — 1999. — 640 c. 15. G. Box. Time Series Analysis: Forecasting and Control, 2nd. ed. / G. Box, G. Jenkins. — San Francisco : Holden Day, 1984. — 324 c. 16. VAR Intro — Introduction to Vector Autoregression Models — Stata User's Manual. — Режим доступа : < www.stata.com>. — проверено 10.10.2008. 17. Аналгтика: оперативна шформащя щодо стану фондового ринку та ринку щнних паперГв Украши станом на 2008-01-31. — Режим доступа : <http://www.ssmsc.gov.ua/8/1> — проверено 27.10.2008. 18. Боровкова В. А. Рынок ценных бумаг / В. А. Боровкова. — СПб. : Питер, 2006. — 320 с. 19. Чернишук В. Р. Розвиток ринкку щнних паперГв: проблеми й перспективи / В. Р. Чернишук, А. П. Дань-кевич // Фшанси Украши. — 2008. — № 8. — С. 96 — 103. 20. Терещенко Г. М. Захист державних корпо-ративних прав на ринку щнних паперГв в Укра1ш / Г М. Терещенко // Проблеми розвитку фшансово1 системи Украши : наук.-теорет. конф. — К. : НДФ1, 2002.
— С. 316. 21. Забулонов А. Производные финансовые инструменты: теоретический подход с учетом реалий рынка / А. Забулонов // Вопр. экономики. — 2003. — № 8. — С. 41—55. 22. Морква О. Повне фГаско / О. Морква // Украина-бизнес. — 2008. — № 52 — 53. — 6 лист. — С. 7. 23. Руденко В. Упал, отжался / В. Руденко // Контракты. — 2009. — № 3 — 4.
— С. 18. 24. Дорошенко I. В. С структуризащя фшансових ринюв у контекст! сучасних глобалГзацшних про-цеав / I. В. Дорошенко // Бюлетень Мшютерства юс-тици Украши. — 2009. — № 1. — С. 127 — 134. 25. Кавалец С. Реформування колишшх ощадних банив: можливост та ризики / С. Кавалец // Семшар з питань стратеги з вибраних напрямшв розвитку та реформування банк1всько1 системи. — К., 2004. — 135 с. 26. Фредерж С. Мишк1н. Економша грошей,
баншвсько1 справи i фшансових риншв / Фредерш С. Мишин. — К., 2005. — 234 с. 27. Fabozzi J. Capital markets: institutions and instruments / J. Fabozzi, E. Modigliani. — Prentice Hall Inc. — 2006. — 23 p. 28. Мшливий тренд // Контракт. — 2009. — № 15. — С. 8.
Ляшенко С. В. Глoбалiзащйш процеси на фшансових ринках та оцшка ïx впливу шляхом розрахунку VAR шдексу Першо'1 фовдовоТ торгь вельно'1 системи
Високо! актуальност набувае проблема анал1зу взаемозалежност фондових 1ндекс1в. 1ндекси риншв, що розвиваються, як, наприклад, украшсьш, дуже чуттев1 до змш у свгтових 1ндексах, тому необхвдно виявляти стушнь ще! залежносп, чому й присвячена ця робота.
Ключовi слова: фондовий ринок, акци, 1ндекси, глобал1зац1я.
Ляшенко С. В. Глобализированные процессы на финансовых рынках та оценка их влияния
путем расчета VAR индекса первой фондовой торговой системы
Высокую актуальность приобретает проблема анализа взаимозависимости фондовых индексов. Индексы рынков, которые развиваются, как, например, украинские, очень чувствительны к изменениям в мировых индексах, потому необходимо обнаруживать степень этой зависимости, чему и посвящена эта работа.
Ключевые слова: фондовый рынок, акции, индексы, глобализация.
Lyashenko S. Globalization of financial market and evalnation of its influence by VAR index of first fund trade system
High actuality is acquired by the problem of analysis of interdependence of fund indexes. Indexes of markets which develop, as, for example, Ukrainian, very perceptible to the changes in world indexes, that is why it is necessary to find out the degree of this dependence, why and this work is devoted.
Key words: fund market, actions, индекси, globalization.
