CC BY
11
Науковий в^ник Львiвського нацюнального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Вeтeринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9425 http://nvlvet.com.ua
Histostructure of the internal organs and skin of rats for the long-term effect of the drug "VetMikoDerm"
V.P. Martynyshyn
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 22.04.2019 Received in revised form
22.05.2019 Accepted 23.05.2019
Stepan Gzhytskyi National
University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-097-519-13-88 E-mail: [email protected]
Martynyshyn, V.P. (2019). Histostructure of the internal organs and skin of rats for the long-term effect of the drug "VetMikoDerm". Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(94), 136-141. doi: 10.32718/nvlvet9425
The investigation of the skin toxicity of the liniment "VetMikoDerm " for prolonged use was performed on young and healthy laboratory rats with intact .skin, body weight 200-220 g. The investigated environment was applied to a clean, non-woolly area (dorsal/lateral surface) of at least 10% of the total surface area. The spotted thistle oil was applied to the pre-prepared area of the skin of the animals of the control group, and the other two experimental groups of animals got the studied drug at the doses of 50 (I) and 500 mg/kg (II), respectively. The drug was applied to the skin daily for 28 days. At the end of the experiment, after the decapitation of the rats conducted under the light etheric anesthesia, a complete pathoanatomical dissection was performed, the coefficients of the mass of the internal organs were determined, samples of liver, kidney and skin tissues were taken for their histological examination. According to the results it was established that the liver and kidneys histology, and skin of rats of the 1st experimental group were similar to those that were of the control animals. At the same time, receiving the maximum dose (10 times the therapeutic dose) of the drug "VetMikoDerm", the majority of rats of the 2nd group showed a discomplication of the lamellar structure of the liver lobules, hepatocytes were placed in separate groups, sinusoidal capillaries were expanded. The presence of hepatocytes with heterogeneous, granular and weakly colored cytoplasm was observed in the central parts of the lobules, the nuclei of individual hepatocytes were increased, indicating the development of granular protein degeneration of the parenchyma. Histologically, under these conditions, foci of granular dystrophy of the epithelium of the vorticular and direct renal tubules with the expansion of their lumen were found in the structure of kidney of rats. The kernels of individual nephropyelitis had signs of karyopicnosis and cariorexis. The histological structure of skin of rats in all experimental groups was of the same type and consisted of the epidermis, dermis and hypodermis. Animals of the 2nd experimental group which repeatedly and for a long time were applied a "VetMikoDerm" lineulation in a dose that exceeded its optimal amount by 10 times showed the epidermal thickening, the presence of small-mesenchymal polymorphocytic infiltration, microcirculatory corneal disorder and sebaceous gland hyper-plasia glands in the dermis that indicated the development of a compensatory-adaptive reaction in places of application of a 10-fold dose of the investigational medicinal product.
Key words: histostructures, liver, buds, skin. ■ ■• • • • • • •• •••
11ст0структура внутр1шшх органш та шкфи щурш за довготривало1 дп препарату "ВетМжоДерм"
В.П. Мартинишин
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
Вивчення нашмрног токсичностi лттенту "ВетМтоДерм " за тривалого застосування проводили на молодих i здорових лабо-раторних щурах з непошкодженою штрою, масою тта 200-220 г. Дослгджуваний засгб наносили на чисту без шерстi дтянку (дорзально/бокова поверхня) площею не менше 10% вiд загальног площi поверхт. Тваринам контрольног групи на попередньо тдго-
товлену дтянку шк1ри наносили олЮ розторопш1 плямистог, а двом досл1дним групам тварин досл1джуваний препарат у дозах 50 (I) I 500 мг/кг (II), в1дпов1дно. Препарат наносили на штру щоденно впродовж 28 д1б. По завершены досл1ду тсля декапгтацгг щур1в, проведеног за легкого еф(рного наркозу, проводили повний патологоанатом1чний розтин, визначали коефщенти маси внут-ршшх оргатв, в1дбирали зразки тканин печтки, нирок I шмри для гхнього г1столог1чного досл1дження. В результат1 проведених дослгджень встановлено, що г1стоструктура печтки, нирок I шмри щур1в I дослгдно'г групи була под1бною до аналог(чно'г у тварин контролю. Щодо тварин II групи, яш отримували максимально досл1джувану (десятиразову терапевтичну) дозу препарату "ВетМтоДерм", то в б1льшост1 щур1в виявляли дискомплексацю пластинчастог будови печткових часточок, гепатоцити розм1-щувалися окремими групами, синусо'гдШ каптяри були розширеними. Переважно в центральних дтянках часточок спостер1гали наявтсть гепатоцит1в з неоднор1дною, зернистою I слабозабарвленою цитоплазмою, ядра окремих гепатоцит1в збтьшет, що вказувало на розвиток зернистог бглково'г дистрофп паренхши. Пстолог1чно у структурI нирок щур1в за цих умов виявляли вогни-ща зернистог дистрофп ештелт звивистих I прямих ниркових канальщв 1з розширенням гхнього просв1ту. Ядра окремих нефрое-штелюцит1в мали ознаки карюптнозу I карюрексису. Ггстологгчна структура штри щур1в уЫх дослгдних груп була однотипною I складалася з еп1дерм1су, дерми I ггподерми. У тварин II дослгдно'г групи, яким на дтянку шмри багаторазово I впродовж тривалого часу наносили лтшент "ВетМтоДерм" у доз1, що в 10 раз1в перевищувала гг оптимальну мльмсть, виявляли потовщення етдер-м1су, наявтсть др1бновогнищевих пол(морфокл(тинних гнфгльтратгв, порушення мгкроциркуляторного русла та г1перплаз1ю саль-них залоз в дерм1, що вказувало на розвиток компенсаторно-пристосувальног реакцгг в м1сцях нанесення 10-кратног дози дослгджу-ваного лтарського засобу.
Ключовi слова: гктоструктура, печтка, нирки, штра.
Вступ
Впровадження у л1кувальну практику протигриб-кових засоб1в з новими фармаколопчними властивос-тями досягаеться оптим1защею л1кування тварин на основ1 застосування ввдповвдних фармаколопчних форм. При цьому ефективнють препарату залежатиме як ввд дшчо! субстанци, що входить до його складу, так i ввд формоутворюючо! основи. За умов зовшш-нього використання у практищ ветеринарно! медици-ни найбшьш широковживаними е мазi та лшменти (Pertsev et al., 1994). Перевагою останшх е "шжна" дiя без травмування грануляцшно! тканини, здатшсть створювати абсолютний контакт з рановою поверх-нею, в тому чи^ й за наявносп "кишень", нориць чи змертвших тканин. Цшними, на нашу думку, е mm-менти, що виготовляються за типом розчишв на неле-тких розчинниках, зокрема рослинних олiях (Zhungietu & Granik, 2000; Hunchak et al., 2014). Ринок ветеринарних препарапв протимжробно! i протигри-бково! до е доволi широкий. Однак таю ллсувалын засоби у формi мазей i ттменпв не завжди стиму-люють процеси регенераци тканин, а iншi зазвичай мають незначш асептичш властивостi. Тому пошук i розробка препаратiв, що володшть доброю протимж-робною i протигрибковою дiею, оскiльки часто причиною розвитку патологiчних станiв у тварин е поед-нана контамiнацiя мiкроорганiзмiв i грибков, та про-являють, при цьому протизапальну i ранозагоювальну дiю, е надзвичайно актуальним питаниям сучасно! ветеринарно! медицини. Не викликае жодних сумнiвiв перспектива пошуку нових бiологiчно активних спо-лук серед пох1дних 1,2,4-трiазолу. Ця гетероциклiчна система володiе цшим рядом переваг: висока реакцш-на здатшсть, малотоксичшсть i висока бюлопчна активнiсть (Parchenko et al., 2007; Parchenko, 2014). Нашу увагу привернула серiя наукових праць вичиз-няних та закордонних авторiв, присвячених досль дженню протимiкробних та протигрибкових власти-востей похвдних 1,2,4-трiазолу. При створенш нового препарату, з потенцiйно вираженими такими характеристиками, у формi лшменту пвд назвою "ВетМжо-Дерм" як дшчо! речовини використано тюпохщну
1,2,4-трiазолу (4-((5-(децилтiо)-4-метил-4Н-1, 2, 4-трiазол-3-iл)метил)морфолiну), а за формоутворюючу основу - стандартизовану олiю розторопшi плямисто!. Остання, за даними лiтератури (Leng-Perchlow, 1996; Sokol'skaja, 2002) та власних дослщжень (Danko, 2011; Hunchak et al., 2014) е не лише доброю дисперсною системою для дшчих речовин, а й самостшно (per se) проявляе вираженi протизапальнi, мембраностимулю-вальш та раиозагоювальнi властивостi (Leng-Perchlow, 1996; Sokol'skaja, 2002; Kaniuka et al., 2009).
Нашими попередшми дослвдженнями детально ви-вчено параметри гостро! i шдгостро! токсичностi препарату "ВетМтоДерм" за його внутршньошлун-кового введення лабораторним тваринам (бiлi мишi, щурО (Martynyshyn et al., 2017; Shcherbyna et al., 2018; Martynyshyn et al., 2018). Однак важливими е питання з'ясування впливу дослiджуваиого засобу за нашшр-ного примiнення, осшльки запропонована лiкарська форма препарату власне рекомендуеться для мiсцево-го застосування.
Метою наших дослщжень було встановлення пс-толопчно! структури внутрiшнiх органiв (печiнка, нирки) та шшри бiлих щурiв при вивченш параметрiв пiдгостро! токсичностi лшменту "ВетМiкоДерм" за нашк1рного застосування.
Матерiали i методи дослiджень
Вивчення нашшрно! токсичностi Ветмiкодерму за тривалого застосування проводили зпдно з ОЕСД № 410 (Repeated Dose Dermal Toxicity: 21/28-day Study). Для дослвду використовували молодих, здоро-вих щурiв з непошкодженою шшрою, масою тiла 200220 г. За день до нанесення дослщжуваного засобу проводили видалення шерстi з дорзально!/боково! поверхнi (щонайменше 10% вiд загально! площi пове-рхнi тiла). Повторне видалення шерсп проводили щотижня (Kotsiumbas et al., 2006).
За принципом аналопв було сформовано 3 групи тварин - по 6 щурiв у кожшй. Тваринам контрольно! групи на попередньо пвдготовлену дшянку шк1ри наносили розчин олп розторопшi плямисто!, I дослвд-
но! групи - 50 мг/кг i II дослщно! групи - 500 мг/кг маси тша.
Дослiджуваний 3aci6 наносили якомога piBmme на пiдготовлену дорсальну/бокову поверхню шкiри. Лiнiмент "ВетМшоДерм" наносили на шюру щоденно упродовж 28 дiб. Дослiджуваний засiб тримали в контакт 3i шкiрою за допомогою пористо! марлево! пов'-язки та неподразливо! с^чки, щоденно впродовж 6 годин. Пюля закiнчення перюду експозицi! дослщжу-ваний засiб видаляли, де це можливо, використовую-чи при цьому воду або вщповщний розчинник.
На наступну добу шсля закiнчення останнього на-несення, лабораторних тварин, за легкого ефiрного наркозу, декаттували, вiдбирали проби кровi. Проводили повний патологоанатомiчний розтин, визначали коефiцieнти маси внутрiшнiх органiв, вщбирали мате-рiал для гiстологiчного дослщження (Horalskyi et al., 2005).
Дослщжуваний матерiал (шматочки печiнки, ни-рок та шюри) фiксували у 10% розчиш нейтрального формалiну з подальшою проводкою через етиловий спирт зростаючо! концентрацi! та заливкою у парафш. Гiстозрiзи виготовляли на санному мiкротомi товщи-ною 5-7 мкм. Фарбування гiстозрiзiв проводили гема-токсилiном та еозином зпдно iз загальноприйнятими гютолопчними методиками (Merkulov, 1969; Pototskyi, 2001; Vlizlo, 2012). Мiкроскопiю проводили за допомогою мжроскопа OLIMPUS СХ-41 та фото-камери OLIMPUS С - 5050.
Результати та 1х обговорення
При патологоанатомiчному розтинi щурiв контрольно! та дослщних груп розмщення внутрiшнiх орга-нiв грудно! та черевно! порожнин було анатомiчно правильним. При цьому очеревина гладка, блискуча, волога, без нашарувань. Вмют черевно! порожнини незначний, прозорий, водянисто! консистенцп. У груднш порожнинi вмiстимого не вщзначено.
Серце мало конусовидну форму, перикард прозо-рий без нашарувань, мiокард - пр ужно! консистенцп
Рис. 1. Печшка. Розширення та переповнення кров'ю венозних судин, у щура II дослщно! групи. Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 10
червоного кольору. Легеш були блщо-рожевого ко-льору, пухко! консистенцп, роздшеш на частки, леге-нева та костальна плевра гладенью, блискуч1 без нашарувань. Шлунок 1 тоню кишки були заповнеш кор-мовими масами, товстий кишечник - сформованими каловими масами, слизова оболонка блщо-рожева, блискуча, волога, без нашарувань. Печшка темно-червоного кольору, капсула гладка, кра! гостр1, !з характерною структурою на розр1з1, пружно! консистенцп, у щур1в, як отримували 10-кратну терапевтич-ну дозу препарату "ВетМжоДерм", спостер1гали ная-внють поодиноких вогнищ св1тло-коричневого кольору !з згладженим рисунком паренх1ми на розр1з1. Нир-ки бобовидно! форми, темно-червоного кольору, кра! розр1зу сходились, межа м1ж юрковою ! мозковою зонами була збережена, капсула зшмалася легко. Се-лезшка темно-вишневого кольору, кра! гостр1, на розр1з1 структура збережена, зюкребок пом1рний. Л1мфатичш вузли бриж1 - без макроскотчних змш. Шдшлункова залоза часточково! будови, пружно! консистенцп, свггло-рожевого кольору.
При пстолопчному дослщженш структура печш-ки ушх дослщжуваних груп щур1в збережена ! представлена часточковою будовою з рад1альним розмь щенням печшкових балок навколо центрально! вени, зона тр1ад без структурних особливостей, судини органу спустошеш або пом1рно наповнеш. Гепатоци-ти полшонально! форми, цитоплазма однорщна, добре забарвлена, ядра округло! форми, ч1тко контуроваш.
У бшьшосп щур1в, як отримували 10-кратну те-рапевтичну дозу препарату "ВетМжоДерм", найчас-пше виявляли дискомплексащю пластинчато! будови печшкових часточок, гепатоцити розмщувалися ок-ремими групами, синусо!дш капшяри розширеш, мюцями периваскулярш пол1морфоклггинш шфшьт-рати. Переважно в центральних дшянках часточок спостершали наявшсть гепатоципв з неоднорщною, зернистою, слабо забарвленою цитоплазмою, ядра окремих гепатоципв збшьшеш, що вказувало на роз-виток зернисто! бшково! дистрофп паренх1ми (рис. 13).
Рис. 3. Печшка щура II дослщно! групи. Цитоплазма гепатоципв зерниста, неоднорщно зафарбована,
окремi ядра гшертрофоваш. Сину-со!днi капiляри розширеш. Гемато-ксилiн та еозин. Ок. 10, об. 40
Рис. 2. Печшка щура II дослщно! групи. Дискомплексащя пластинчато! будови часточки. Гематок-
силш та еозин. Ок. 10, об. 20
ricTonorinHo b CTpyKTypi HHpoK mypiB, aKHM 3acio-coByBanu 10-KpaTHy TepaneBTHHHy go3y npenapaTy "BeTMiKO^epM" BnpogoB® 28 gi6, BuaBnanu BorHuma 3epHHCToi' gHCTpo^ii enrreniro 3bhbhcthx i npaMHx Hup-kobhx KaHan^iB 3 po3mHpeHHaM i'xHboro npocBiTy. -3gpa oKpeMHx He^poemTeniommiB 3 o3HaKaMH Kapioni-
Phc. 4. HHpKa mypa II-i gocnigHoi' rpynH. 3epHHcTa gucipo^ia enrreniro hhpkobhx KaHanbmiB. reMaToKcHniH Ta eo3HH. Ok. 10, o6. 20
■- ■
W" ■ - ■' -i ; ■'■ ** •
,. . - Ji ' "Vu
■. • Cv ' -
V -
- ^
Phc. 6. LLIicipa mypa II gocnigHoi' rpynn: a - enigep-Mic; 6 -gepMa; b - rinogepMic. reMaToKcHniH Ta eo3HH. Ok. 10, o6. 10
KHo3y, KapiopeKcHcy. KaninapHa ciTKa geaKux hhpkobhx Kny6oHKiB yminbHeHa, Kancyna fflyMnaHcbKoro-EoyMeHa po3TarHyTa, 6e3 BMicTHMoro (puc. 4-5).
ricTonorinHa cTpyKTypa mKipu mypiB ycix gocni-g^yBaHHx rpyn 6yna ogHoranHoro i cKnaganaca 3 enige-pMicy, gepMH Ta rinogepMH (puc. 6-7).
Phc. 5. HupKa mypa II-i' gocnigHoi' rpynu. ^.HcTpo^iHHo-HeKpoTHHHi 3MiHH 3BHBHCTHX KaHanb^B, yminbHeHHa HHPKOBHX Kny6oHKiB. reMaToKcuniH Ta eo3HH. Ok. 10, o6. 40
?? 1\x < v .0
jr. f '
Phc. 7. IIMpa mypa II - gocnigHoi' rpynn. a - enigep-Mic; 6 - gepMa; b - BonocaHi ^oniKynu; r - canbHi 3ano3H. reMaToKcuniH Ta eo3HH. Ok. 10, o6. 20.
*
I
% *
. • if
Phc. 8. fflripa mypa II gocnigHoi' rpynu: a - BorHH-meBa KniTHHHa iH$inbipama b gepMi; 6 - enigepMic; b - muniH gpn^Hi KniTHHH 6a3anbHoro mapy; r - KonareHoBi BonoKHa. reMaToKcHniH Ta eo3HH. OK. 10, o6. 40
Phc. 9. fflripa mypa I- gocnigHoi' rpynu: a - enigepMic; 6 - BonocaHi ^oniKynu; b - canbHi 3ano3u; r - KonareHoBi BonoKHa. reMaToKcuniH Ta eo3HH. Ok. 10, o6. 10
Ешдермю у щур1в представлений багатошаровим плоским зрогов1лим епггел1ем. Базальний шар збере-жений i складався з цилшдричних клггин. Також добре проглядався шипуватий, зернистий та роговий шари.
Дерма, або власне шшра, складалася 1з пучк1в ела-стичних, колагенових волокон та клггинних елемен-т1в: пстюципв, ф1бробласт1в. У шшр1 щур1в II групи, яким наносили дослвджуваний лш1мент у 10-кратнш терапевтичнш доз1, ввдшчали потовщення ешдермюу
^ а'а
; ■ .. ' '<-< . А-' .¿¿Г '
ш шш^ж ш
_ ' ' > « ST \ v % -
Рис. 10. Шшра щура II дослвдно! групи: а - ешдермю; б - волосяш фол1кули; в - гшерплаз1я сальних залоз. Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 10
за рахунок прол1ферацп клгган шипуватого та зернистого шар1в 1з деяким порушенням диференщацп кль тин базального шару, збшьшенням шлькосп клгган з перинуклеарною вакулол1защею та тдвищення мгго-тично! активносп клгган, а також потовщення та роз-шарування само! базально! мембрани (рис. 8-9).
В дерм1 виявляли полiморфоклiтиннi шфшьтрати, порушення мжроциркуляторного русла, розростання (гшерплаз1я) сальних залоз з активною прол1феращею та диференщащею клгган (10-13).
Рис. 11. Шк1ра щура II дослщно! групи. Малодифе-рен цшоваш клтгани концевого вщд1лу сально! залози. Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 40
Рис. 12. Шк1ра щура II дослщно! групи: а - волося-ш фолшули; б - сальт залози; в - колагенов1 волокна. Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 20
Висновки
За нашшрного застосування лшменту "ВетМжо-Дерм" при вивченш тдгостро! токсичносл макрос-кошчна та мжроскошчна структура дослщжуваних внутршшх оргашв та шшри щур1в збережена. У бшьшосп щур1в, яким наносили 10-кратну терапев-тичну дозу лш1менту, а саме 500 мг/кг маси тша впродовж 28 д1б, пстолопчно встановлено вогни-щеву бшкову дистрофш в печшщ i нирках зворот-ного характеру, у шшр1 - потовщення ешдермюу,
i
j'.b- v.*.*
Рис. 13. Шира щура II дослвдно! групи. Розширен-ня та переповнення кров'ю судин мжроциркулято-рного русла. Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 10
наявшсть др1бновогнищевих полiморфоклiтинних шфь льтрапв, порушення мжроциркуляторного русла та гшерплазш сальних залоз в дерм1, що вказувало на роз-виток компенсаторно-пристосувально! реакци в мюцях нанесення 10-кратно! дози дослвджуваного лшарського засобу.
References
Danko, H.V. (2011). Membranostabilizuvalni vlastyvosti mazi, yaka mistyt oliiu plodiv roztoropshi pliamystoi.
Naukovo-tekhnichnyi biuleten instytutu biolohii tvaryn, DNDKI vetpreparativ ta kor-movykh dobavok, 12(3-4), 176-180 (in Ukrainian).
Horalskyi, L.P., Khomych, V.T., & Kononskyi, O.I. (2005). Osnovy histolohichnoi tekhniky i morfofunktsionalni metody doslidzhen u normi ta pry patolohii. Navchalnyi posibnyk. Zhytomyr: Polissia (in Ukrainian).
Hunchak, V.M., Danko, H.V., Slobodiuk, N.M., & Hutyi, B.V. (2014), Patent na korysnu model № 94227 Ukrainy, MPK (2014.01). A61K31/47. Liniment dlia likuvannia tvaryn z hniino-nekrotychnymy urazhenniamy shkiry; zaiavnyky ta patentovlasnyky Lvivskyi natsionalnyi universytet veterynarnoi medytsyny ta biote-khnolohii imeni S.Z. Hzhytskoho. Zaiavl. 31.03.2014; Opubl. 10.11.2014, Biul. № 21. http://uapatents.com/5-94227-liniment-dlya-likuvannya-tvarin-z-gnijjno-nekrotichnimi-urazhennyami-shkiri.html (in Ukrainian).
Kaniuka, O.I., Hunchak, V.M., & Danko, H.V. (2009). Farmakokinetyka i biotransformatsiia flavolihnativ roztorop-shi pliamystoi. Naukovyi visnyk LNUVM i BT imeni S.Z. Hzhytskoho, 11, 2(41), 124-127 (in Ukrainian).
Kotsiumbas, I.Ia., Malyk, O.E., & Patereha, I.P. (2006). Doklinichni doslidzhennia veterynarnykh likarskykh zasobiv. Lviv: Triada plius (in Ukrainian).
Leng-Perchlow, E. (1996). Properties and medical use of flavolignans (silymarin) from silybum mariarum. Phy-tother. Res., 10, 25-26.
Martynyshyn, V., Hunchak, V., Parchenko, V., Gutyi, B., Shcherbyna, R. (2018). Evalution of a new antifuncal drug cumulative powers based on 1,2,4-triazole derivatives. Miedzynarodowa konferencia naukowa "Lwowsko-Wroclawska szkola weterynaryyna", Lwow-Wroclaw, 113-118.
Martynyshyn, V.P., Hunchak, V.M., Hutyi, B.V., Hlukh, O.S. (2017). Do metodyky pryhotuvannia linimentu na osnovi tiopokhidnoi triazolu ta yoho otsinka za fizychnymy vlastyvostiamy i diieiu na okremi mikroorhanizmy ta hrybky. Naukovyi visnyk LNUVMB imeni S.Z. Hzhytskoho, 19(82), 36-40. doi: 10.15421/nvlvet8208 (in Ukrainian).
Merkulov, G.A. (1969). Kurs patologogistologicheskoj tehniki. L.: Medicina (in Russian).
Panasenko, O.I. (2005). Syntez, peretvorennia, fizyko-khimichni ta biolohichni vlastyvosti pokhidnykh 1,2,4-triazolu; dys.. d-ra farm. nauk. K. (in Ukrainian).
Parchenko, V.V. (2014). Syntez, peretvorennia, fizyko-khimichni ta biolohichni vlastyvosti v riadu 5-furyl-zamishchenykh 1,2,4-triazol-3-tioniv; dys. doktor farmatsevtychnykh nauk. Zaporizhzhia (in Ukrainian).
Parchenko, V.V., Panasenko, O.I., & Knysh, Ye.H. (2007). Fizyko-khimichni vlastyvosti ta hostra toksychnist pokhidnykh 3-atsylalkiltio-1,2,4-triazoliv. Farmatsevtychnyi chasopys, 2(2), 41-43. doi: 10.11603/2312-0967.2007.2.3153 (in Ukrainian).
Pertsev, I.M. Datsenko, B.M., & Hunko, V.H. (1994). Konstruiuvannia likarskykh system bahato spriamovanoi dii u vyhliadi mazei dlia likuvannia infikovanykh ran. Visnyk farmatsii, 1-2, 91-95 (in Ukrainian).
Pototskyi, M.K. (2001). Osnovy histopatolohichnoi tekhniky. Metodychni vkazivky. Kyiv (in Ukrainian).
Pruhlo, Ye.S., Shcherbyna, R.O., Panasenko, T.V., & Knysh, Ye.H. (2015). Doslidzhennia hostroi toksych-nosti 3-R-4-R1-1,2,4-triazol-5-tioliv v eksperymen-takh na shchurakh. Ukrainskyi farmatsevtychnyi zhur-nal, 2(37), 34-37. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ ubfj_2015_2_8 (in Ukrainian).
Shcherbyna, R., Parshenko, V., Martynyshyn, V., & Hunchak, V. (2018). Evaluation of acute and subacute toxicity of oil liniment based on 4-((5-(decyltio)-4-methyl-4H-1,2,4-triazol-3-yl)morpholine). Ankara Ecz. Fak. Derg. Y. Fac. Pharm. Ankara, 42(X), 4348. doi: 10.1501/Eczfak-0000000601.
Sokol'skaja, T.A. (2002). Sozdanie lekarstvennyh sredstv iz plodov rastoropshi pjatnistoj (poluchenie, sta-ndartizacija i kontrol' kachestva). Farmacija, 1, 32 (in Russian).
Vlizlo, V.V. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohii, tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni. Lviv, Dovidnyk (in Ukrainian).
Zhungietu, G.I., & Granik, V.G. (2000). Osnovnye prin-cipy konstruirovanie lekarstv. Kishinev (in Russian).
