CC BY
32
CTATTI
Г.1. Суслик
Г1ПЕРЛЕПТИНЕМ1Я ТА СТАН ШСУЛШОВО1 РЕЗИСТЕНТНОСТ1 У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2-го ТИПУ З ОЖИР1ННЯМ
Львгвський нацюнальний медичний ушверситет гмеш Данила Галицького, Львгв
ВСТУП
Питания розвитку та прогресування метабо-лнного синдрому (МС), або синдрому ¡нсулно-резистентност (IP), складають серйозну меди-ко-соц¡альну проблему сучасност¡. Синдром IP включае в¡сцеральне ожир¡ння, порушення то-лерантност¡ до глюкози та/або цукровий д^бет 2-го типу (ЦД-2), г¡пер¡нсул¡нем¡ю (Г1), артери альну ппертензю, атерогенну дисл¡п¡дем¡ю та е важливим патоф¡з¡олог¡чним пщфунтям розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) [2, 4, 5]. Складов¡ МС об'еднано в единий симптомоком-плекс сп¡льним патогенетичним порушенням -IP ¡ компенсаторною Г1. IP тюно пов'язано з в¡сцеральним ожирЫням, а масу жировоТ ткани-ни - з лептином, гормоном, який продукуеться адипоцитами [1]. Жирова тканина, крм функц¡í енергетичного депо, е джерелом р¡зних бюло-г¡чно активних речовин, - зокрема, лептину, резистину, адипонектину, чинника некрозу пухлин альфа, ¡нтерлейюшв, вшьних жирних кислот, ¡нпб^ору активатора плазм¡ногену-1, тран-сформуючого чинника росту бета, ангютензино-гену, - як роблять вагомий внесок у розвиток IP, ендотел^льноТ дисфункци [6, 16]. Важливим регулятором секрецп лептину е П, яка розвива-еться внасл¡док IP. Адипоцити продукують леп-тин у в¡дпов¡дь на пщвищення р¡вня ¡нсул¡ну. Pезультати низки дослщжень св¡дчать, що в умовах фююлопчно'Т норми зб¡льшення концен-трацп циркулюючого ¡нсул¡ну супроводжуеться зб¡льшенням р^ня лептину в кров¡, який галь-муе секрец¡ю ¡нсул¡ну, зд¡йснюючи таким чином регуляцш гомеостазу за мехаызмом негативного зворотного зв'язку [9]. Вважаеться, що в ос¡б, схильних до розвитку ЦД-2, вщбуваеться порушення гомеостатичних реакцм, внасл¡док чого зростання вмюту лептину не пригн¡чуe п-персекрец¡Т ¡нсул¡ну, а П стимулюе прогресування ожир¡ння, що, у свою чергу, призводить до пперлептинеми. Приеднання та/або прогресування IP сприяе зменшенню числа рецептора лептину, що супроводжуеться компенсатор-
ною пперлептинемюю [3, 10, 12, 14]. Проте, незважаючи на велику юлькють досл¡джень, при-свячених вивченню патогенезу МС, на даний час недостатньо з'ясовано патофююлопчы зв'язки мж лептином ¡ станом IP.
Мета дослщження - визначити р¡вн¡ лептину та параметри IP у хворих на ЦД-2 з ожирнням.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Обстежено 77 хворих на ЦД-2 з ожирЫням (середн¡й вк - 56±8,4 року, середня тривалють захворювання - 9,2±5,5 року, ¡ндекс маси т¡ла (IMT) - 35±4,6 кг/м2); 32 пац¡eнти з ЦД-2 ¡ фЫо-лог¡чним IMT; 20 пацюнтю з абдом¡нальним ожи-рнням ¡ ф¡з¡олог¡чним глюкозотолерантним тестом (ГТТ). Досл¡джуван¡ групи були пор^нянни-ми за в¡ком ¡ тривалютю захворювання (р>0,05). Контрольну групу склали 10 практично здоро-вих людей. Для верифкацп ожир¡ння розрахо-вували IMT (стввщношення маси т¡ла у кг до квадрата зросту у м2). Ожир¡ння д¡агностували зг¡дно з [15]. Залежно вщ ступеня ожирння па-ц¡eнт¡в розпод¡лили на групи. До 1-Т групи увй шли обстежен¡ з ЦД-2 ¡ фююлопчним IMT. До 2-Т групи увмшли пац¡eнти з ЦД-2 ¡ надм^ною масою т¡ла. До 3-Т групи увмшли хвор¡ на ЦД-2 з ожирнням 1-го ступеня. До 4-Т групи ув¡йшли пац¡eнти з ЦД-2 та ожирнням 2-го ступеня, а до 5-Т групи - хвор¡ на ЦД-2 з ожир¡нням 3-го ступеня.
Д^гностику та визначення ступеня компен-сац¡Т ЦД-2 проводили згщно з [16]. Концентра-ц¡ю глюкози в кров¡ визначали глюкозооксидаз-ним методом; ¡мунореактивного ¡нсул¡ну (IPI) -за допомогою тест-набор^ Immunotech Insulin IRMA (Чехт); лептину - методом ¡мунофермен-тного анал¡зу за допомогою тест-набор^ DRG (H¡меччина). Ыдекс гомеостатичноТ модел¡ оц¡нки IP (Homeostasis model assessment) - (НОМА-IP) розраховували за формулою: G0 х Ins0 / 22,5, де G0 - р^ень глюкози в кров¡ натще (ммоль/л), Ins0 -вм¡ст IPI у кров¡ натще (мкМО/мл). У раз¡ пщви-щення цього показника >2,77 д^гностували IP.
Кл¡н¡чна ендокринолог¡я та ендокринна х^урпя 2(39) 2012
41
НОМАчндекс функцп бета-кл1тин (НОМА-ФБК) розраховували за формулою: Ins0 х 20 / (G0 -3,5), де G0 - ршень глюкози в кров1 натще (ммоль/л), Ins0 - вмют IPI у кров1 натще (мкМО/мл). Статистичний аналгё проводили за допомогою комп'ютерноТ програми "Статистика 6" [11]. Об-стеження хворих виконували вщповщно до ви-мог ГельснськоТ деклараци (2004).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
У результат! проведених дослщжень встанов-лено залежысть м1ж показниками концентраци лептину в кров! та IMT. Зокрема, найнижчий ри вень лептину вщзначався у хворих на ЦД-2 ¡з фгёюлопчною масою т!ла. З! зб!льшенням сту-пеня ожир!ння у пац!ент!в ¡з ЦД-2 показники концентрац!Т лептину в кров! зростали прямо пропорц!йно до IMT, що узгоджуеться з даними ¡нших наукових досл!джень [12, 13] (табл. 1).
Вм!ст IPI у пац!ент!в ¡з ЦД-2 ! ф!з!олог!чним IMT перевищував р!вень IPI у пац!ент!в з абдо-м!нальним ожир!нням ! ф!з!олог!чним ГТТ у 2 рази; а у хворих на ЦД-2 з ожир!нням ¡нсул!не-м!я була майже у 3 рази бшьшою за показники IPI у пацютчв з абдом¡нальним ожирЫням ¡ фи з¡олог¡чним ГТТ та у 1,3 разу бшьшою за ¡нсули немю у хворих з ЦД-2 ¡ ф¡з¡олог¡чним IMT.
Змши концентрац¡Т IPI супроводжувались аналог¡чними зсувами показниюв НОМА-IP. Зокрема, у хворих на ЦД-2 показники НОМА-IP ¡ НОМА-ФБК були найбшьшими у пацюн^в ¡з ЦД-2 та ожирнням ¡ прямо пропорц¡йно зростали з величиною !МТ (табл. 2).
Зокрема, результати кореляцмного анал¡зу свщчать про наявн¡сть кореляц¡йного зв'язку мж р¡внями лептину та показниками вуглеводного обмну. Виявлено прямий кореляц¡йний зв'язок мж р¡внями лептину та ¡нсулну (р<0,05), лепти-
ну та ¡ндексами НОМА-IP (р<0,01). Pезультати наших дослщжень узгоджуються з лтературни-ми даними про наявнють кореляц¡Т м¡ж вмютом лептину та IP [7, 8].
ВИСНОВКИ
1. У хворих на ЦД-2 з ожирЫням спостери гаеться виражене п¡двищення р¡вня циркулюю-чого IPI у кров¡.
2. У хворих на ЦД-2 з ожирнням виявлено виражену пперлептинемю, прямо пропорцмну до величини IMT.
3. Мж показниками концентрац¡Т лептину та IPI, лептину та НОМА-IP ¡снуе сильний коре-ляц¡йний зв'язок.
Перспективи подальших дослщжень. Пошуки нових пщход^ до д¡агностики IP з ура-хуванням р¡вня лептину у пацюнтю ¡з ЦД-2 та ожир¡нням будуть перспективними для опрацю-вання шлях^ ефективноТ патогенетичноТ терап¡Т даноТ патологи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Аметов А.С. Влияние лептина на регуляцию массы тела / Consilium medicum: Журнал доказательной медицины для практикующих врачей. - 2001. - Т. 2, № 3. - С. 309-316.
2. Боднар П.М. Метабол1чний синдром / П.М. Боднар, Л.О. Кононенко, Г.П. Михальчи-шин // Журн. АМН Украши. - 2000. - Т. 6, № 4. -С. 677-685.
3. Боцюрко B.I. Роль лептинорезистентност у розвитку метабол1чного синдрому / В.1. Боцюрко, 1.О. Костщька, 1.Г. Бабенко // Ендокриноло-пя. - 2006. - Т. 11, № 1. - С. 64-70.
4. Бутрова С.А. Метаболический синдром: патогенез, клиника, диагностика и лечение / С.А. Бутрова // Русский мед. журнал. - 2008. -Т. 9, № 2. - С. 51-55.
5. Бутрова С.А. Висцеральное ожирение - ключевое звено метаболического синдрома /
Таблиця 1
PiBHi циркулюючого лептину залежно вщ 1МТ у пацгёнтш дослщжуваних груп (M±m)
ЦД-2 i ЦД-2 i ЦД-2 та ЦД-2 та ЦД-2 та
Показники фiзiологiчни надмiрна ожирiння ожирiння ожиршня
1МТ маса тiла 1-го ст. 2-го ст. 3-го ст.
1МТ, кг/м 23,58±0,10 29,03±0,36 32,57±0,30 36,71±0,47 43,04±1,68
Лептин, нг/мл 4,52±0,21 15,32±0,13 23,11 ±0,21 34,12±0,28 41,22±0,35
p<0,01 р<0,001 p<0,001 p<0,001
р <0,01 р <0,001 р <0,001
р <0,01 р <0,001
р <0,01
Прим1тка: р - в'щносно 1-1 групи, р1 - в'щносно 2-'i групи, р2 - в'щносно 3-'i групи, р3 - м'ж 4-ю та 5-ю групами.
42 КлЫнна ендокринолопя та ендокринна х^урпя 2(39) 201 2
Таблиця 2
PiBHi циркулюючого шсулшу, НОМА-IP i НОМА-ФБК у дослщжуваних трупах (M±m)
Показники Контрольна група (n=10) Абдомiнальне ожирiння та фiзiологiчний ГТТ (n=20) ЦД-2 без ожиршня (n=32) ЦД-2 з ожиршням (n=77)
1МТ, кг/м2 24,2±1,1 32,1±2,4 р>0,05 25,3±2,6 р<0,001 р,<0,001 р2<0,01 35,2±4,8 р<0,001 р ,<0,001 р 2<0,01 рз>0,05
Глюкоза, ммоль/л 4,9±1,3 5,1±1,2 р>0,05 9,2± 1,6 р<0,001 р,<0,001 р2<0,01 8,7±1,5 р<0,001 р,<0,001 р2<0,01 р3<0,05
Ысуглн, мкМО/мл 10,23±0,28 11,33±0,31 р>0,05 26,31±0,36 р<0,001 р,<0,001 р2<0,01 34,25±0,35 р<0,001 р ,<0,001 р 2<0,01 р 3>0,05
НОМА-1Р 2,23±0,15 2,56±0,12 р>0,05 10,75±0,21 р<0,01 р,<0,01 р2<0,05 14,45±0,24 р<0,001 р ,<0,001 р 2<0,01 р з>0,05
НОМА-ФБК 146,14±3,12 141,41±3,09 р>0,05 92,32±2,11 р<0,001 р,<0,001 р2<0,01 131,65±3,04 р<0,01 р ,<0,01 р 2<0,001
Прим'пка: р
3-ю групами.
вщносно контрольно¡' групи, р1 - в 'щносно 1-1 групи, р2 - в 'щносно 2- 'i групи, р3 - м 'ж 2-ю та
С.А. Бутрова // Методические рекомендации. - Москва, 2009. - 21 с.
6. Глоба 6.В. Сучасн уявлення про гормони жи- 11. ровоТ тканини як чинники розвитку пщвищення маси тша та цукрового д1абету 2 типу /
е.В. Глоба // Ендокринолопя. - 2005. - Т. 9, № 1. - С. 78-88. 12.
7. Горшунська М.Ю. Корелятивн зв'язки лептину з ¡нсулшорезистентнютю у хворих на цукровий д1абет 2 типу за умов глкем1чноТ суб- та де-компенсаци / М^. Горшунська, Ю.1. Караченцев, Н.С. Красова // Проблеми ендокринноТ патологи. - 2008. - № 1. - С. 5-13. 13.
8. Юхтяк О.П. Особливост кореляцмних зв'язюв маркер1в жировоТ шсулшорезистентност у хворих на цукровий д1абет 2 типу / О.П. Юхтяк //
Лки УкраТни. - 2011. - № 2. - С. 121-128. 14.
9. Кондрацкая И.Н. Уровень циркулирующего лепти-на в крови у больных с метаболическим синдромом и сахарным диабетом 2 типа // И.Н. Кондрацкая, К.П. Зак, Б.Н. Маньковский // Укр. кардюлопчний журнал. - 2011. - № 4. - С. 28-34. 15.
10. Кост1цька 1.О. Патогенетичний зв'язок пперлеп-тинеми та шсулшорезистентност у хворих на цукровий д1абет 2-го типу / 1.О. Костщька // 16.
Кгмшчна ендокринолопя та ендокринна х1рур-пя. - 2007. - № 2. - С. 59-66. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. - К.: Морион, 2000. - 320 с. Серпенко В.О. Концентра^я циркулюючого ¡н-сулшу та лептину, параметри ¡нсулшово'Т резистентности у хворих на цукровий дiабет 2 типу з кардюмюпатею / В.О. Серпенко // Буковинсь-кий медичний вюник. - 2009. - Т.13, № 2. -С. 41-47.
Тузова О.В. Вмют лептину в сироватц кровi хворих на цукровий дiабет 2 типу з рiзною масою тша / О.В. Тузова, Б.М. Маньковський // Ендокринолопя. - 2006. - Т. 9, № 2. - С. 140-146. Урбанович A.M. Роль лептину у патогенезi за-хворювань, як супроводжуються Ысутнорезис-тентнютю / А.М. Урбанович // Експерименталь-на та ктшчна фiзiологiя i бiохiмiя. - 2010. -№ 1. - С. 57-62.
Цаллагова Е.В. Ожирение. Клиника, диагностика, лечение / Е.В. Цаллагова // Москва, 2007. -120 с.
Шварц В. Жировая ткань как эндокринный ор-
Кл1ычна ендокринолопя та ендокринна xipyp™ 2(39) 2012
43
ган I В. Шварц II Прoблeмы эндoкринoлoгии. -2009. - T. 55, №1. - С. 38-43. 17. Nathan D.M. Management of hyperglycemia in type 2 diabetes: a consensus algorithm for the initiation and adjustment of therapy: update regarding thiasolidinediones: a consensus statement from the American Diabetes Association and the European Association for the Study of Diabetes I D.M. Nathan, J.B. Buse II Diabetes Care. - 2008. -№ 1. - P. 173-175.
PEЗЮME
Гиперлептинемия и состояние инсулиновой резистентности y больных сахарным диабетом 2-го типа с ожирением Г.И. Суслик
Целью иccлeдoвaния былo изучение тонцентра-ции лептина, пaрaмeтрoв инcyлинoрeзиcтeнтнocти у бoльныx СД 2-го типа c oжирeниeм. Oбcлeдoвaны 77 бoльныx СД 2-гo типа c oжирeниeм, 32 пациента c СД 2-го типа и физиoлoгичecким ÈMT, 20 пациентов c aбдoминaльным oжирeниeм и физиoлoгичec-ким глюкoзoтoлeрaнтным тecтoм. Иccлeдyeмыe группы были coпocтaвимы пo вoзрacтy и прoдoлжи-тeльнocти зaбoлeвaния. В крoви бoльныx oпрeдeля-ли шнцентрацию иммyнoрeaктивнoгo инcyлинa, лептина, пoкaзaтeли инcyлинoрeзиcтeнтнocти. Уста-нoвлeнo, чтo у бoльныx СД 2-гo типа c oжирeниeм нaблюдaeтcя oтчeтливoe пoвышeниe yрoвня цирку-лирyющeгo инcyлинa в крoви. У бoльныx СД 2-гo типа
с ожирением выявлена выраженная гиперлептинемия, прямо пропорциональная ИМТ. Между концентрацией лептина и инсулина, лептина и НОМА-ИР существует сильная корреляция.
Ключевые слова: сахарный диабет 2-го типа, ожирение, лептин, инсулин, инсулинорезистентность.
SUMMARY
Hiperleptinemia and the state of insulin resistance in patients with type 2 diabetes mellitus and obesity G. Suslik
The aim of the study was to explore the features of the concentration of leptin, insulin resistance parameters in patients with type 2 diabetes mellitus and obesity. A total of 77 obese patients with type 2 diabetes mellitus and 32 patients with type 2 diabetes mellitus and physiological BMI, 20 patients with abdominal obesity and the physiological glucose-tolerance test were observed. The test groups were same by age and disease duration. The blood concentration of immunoreactive insulin, leptin in patients and insulin resistance indexes was determined. The distinct increase in blood circulating insulin in patients with type 2 diabetes mellitus and obesity was found. In patients with type 2 diabetes mellitus and severe obesity it was detected hiperleptinemia, which is in direct proportion with increasing BMI. There is a strong correlation between the concentration of leptin and insulin, leptin and HOMA-IR.
Key words: type 2 diabetes mellitus, obesity, lep-tkin, insulin, insulin resistance.
ÄaTa нaдxoджeння дo peдaкцiÏ 10.05.2012 p.
44
Kлiнiчнa eндoкpинoлoгiя тa eндoкpиннa xipyp™ 2(39) 201 2
