CC BY
12
УДК 614:314.18(477)
Ю. 0.1щейкта, С.В. Грищенко
ППСШЧНИИ АНАЛ1З ОСОБЛИВОСТЕИ СУЧАСНО1 СОЦ1АЛЬНО- ЕКОНОМ1ЧНО1 ТА ДЕМОГРАФ1ЧНО1 СИТУАЦП В Р1ЗНИХ РЕГ1ОНАХ УКРА1НИ
Донецький нацгональний медичний утверситет м. М. Горького
Ключовi слова: гтена, соцгально-економгчна та демографгчна ситуаця, здоров' я населення Key words: health, social-economic and demographic situation, health of the population
Резюме. Работа посвящена гигиенической оценке современной социально-экономический и демографической ситуации в разных регионах Украины. Определены региональные особенности социально- экономических и демографических факторов, установлены территории Украины, приоритетные по данной проблеме.
Summary. The work is devoted to hygienic assessment of the up-to-date social-economic and demographic situation in different regions of Ukraine. Regional peculiarities of social-economic and demographic factors are defined, territories of Ukraine, which are in the list of priorities are established.
Сощально- економiчнi та демографiчнi чин-ники бшьшютю дослщниюв [2,3,4] вщносяться до провщних у формуванш суспшьного здоров'я. Поряд iз цим, до цього часу практично вщсутш пращ, присвячеш !х комплекснш ощнщ в масштабах уше! Укра!ни. На сьогодшшнш день фактично не з'ясоваш регiональнi особливостi соцiально - економiчних i демографiчних фак-торiв [5,7], що не дае можливост вчасно планувати та здiйснювати профшактичш заходи щодо багатьох захворювань, у тому чи^ таких важливих у медико- сощальному планi, як хвороби системи кровообку [1,6]. У зв'язку з цим вельми актуальною е мета дано! роботи -встановлення регюнальних особливостей сощ-ально- економiчно! та демографiчно! ситуаци в Укра!ш.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Соцiально-економiчнi i демографiчнi фактори оцiнювалися за наступними показниками: рiвень життя за величиною подушного доходу i роз-мiром споживання економiчних ресурсiв (в умовних одиницях (у.о.), якi дорiвнювали долару США за курсом НБУ на момент обстеження (2003-2008 р.р) на 1 люд. на тиждень), забез-печенють населення дослiджуваних областей Укра!ни економiчними ресурсами (за питомим прибутком народного господарства, в у.о. на 1 люд. на рж), питома вага економiчно активних жiнок, у тому чи^ людей, що працюють у шюдливих виробничих умовах (у % до загально! чисельностi населення старше 16 роюв), наяв-нiсть вищо!, середньо! загально!, середньо! спе-щально!, неповно! середньо!, початково! освiти (за кшьюстю осiб з певним рiвнем освiти на 1000 осiб постшного населення у вiцi 15 роюв i старше), питома вага людей, яю мають два та бшьше
джерела прибуткiв, у загальнш чисельностi постiйного населення областей (у %), питома вага людей розлучених, удових, тих, що школи не вступали до шлюбу, у загальнш чисельносп населення у вщ 16 роюв i старше (у %), середня чисельшсть жителiв сшьських населених мiсць (по областях), питома вага мюького i сiльського населення по областях (у %), питома вага сшьсь-кого населення, що проживае в малих (до 200 осiб), середнiх (вщ 200 до 1000 осiб) i великих (бiльше 1000 осiб) населених пунктах (у %), поширенють довгожительства серед населення дослiджуваних областей (за кшькютю осiб старше 100 роюв на 100 тис. населення), рiвень та динамiка споживання населенням основних про-дуктiв харчування (м'яса i м'ясопродуктiв, молока i молочних продуктiв, риби i морепро-дукпв, хлiба i хлiбобулочних продуктiв, картоп-л1, овочiв i баштанних, фрукпв, цукру, олi! рослинно!, алкогольних напо!в - у кг на одну особу за рш, яець - у штуках на 1 люд. за рш, алкогольних напо!в - у лiтрах чистого етанолу на 1 люд. за рш).
Вищезазначеш показники розраховувалися за даними щорiчних звiтiв (за перюд з 1989 до 2008р.) Центрального та обласних управлiнь статистики, державно! сощолопчно! служби, а також за результатами перепишв населення 1989 i 2001 р.р.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Аналiз соцiально-демографiчних показникiв дозволяе зробити наступи висновки. Регiони Укра!ни значно розрiзняються мiж собою за сшввщношенням у структурi популяцi! часток мюького та сшьського населення.
Найвища питома вага мюьких жителiв виз-начена серед населення Схiдного (82,8%) та
Ивденного (63,8%) регюшв, а найменша - серед мешканщв Захiдного регiону (45,3%). Крiм цьо-го, звертае на себе увагу той факт, що мюью жителi домiнують у структурi популяци всiх регiонiв, окрiм Захщного. Навпаки, найбiльша частка селян зафшсована в структурi його пос-тшного населення (54,7% - тобто селяни дом> нують у структурi популяци). Значна питома вага сiльських жителiв (40,8-45,9%) характерна для Пiвнiчного i Центрального регiонiв, а найменша - для Схщного (17,2%) i Пiвденного (36,2%).
Важливими демографiчними показниками е статева i вiкова структури населення. Аналiзую-чи перший з них, треба зазначити, що ств-вщношення мiж чоловiками та жшками майже однакове в ушх регiонах Украши, тобто не зафiксовано достовiрних вщмшностей мiж !х питомою вагою (р>0,05). Поряд iз цим встанов-лена спшьна для виа територи нашо! держави закономiрнiсть, яка полягае в тому, що питома вага жшок завжди i повсюдно перевищуе частку чоловшв приблизно на 20%, переважно за рахунок старших вшових груп (60 рокiв i старше).
Крiм демографiчноl ситуацп, дуже важливо ощнити соцiально-економiчнi умови життя населення в рiзних регiонах Украши. Пщсумки такого дослiдження довели, що показники соцiально-економiчного добробуту населення неоднаковi в рiзних регiонах нашо! держави. Найсприятливша макроекономiчна ситуацiя склалася, на нашу думку, у Схщному i Ивден-ному регiонах Укра1ни, якi е найрозвинешшими в iндустрiальному вiдношеннi. Саме серед жителiв цих територiй вщзначаеться найвищий (р<0,05) питомий валовий економiчний прибуток (в у.о. на 1 мешканця на рiк) та найбшьший (р<0,05) рiвень споживання економiчних ре-сурсiв, тобто середнiй розмiр доходiв на 1 мешканця на рш. Якщо перший з цих показниюв коливаеться в даних регiонах вщ 803,5 до 1265,4 у.о., то другий - вщ 684,2 до 993,0 у.о. Найпрша економiчна ситуащя, за нашими даними, iснуе в Захщному та Пiвнiчному регiонах, де питомий валовий економiчний прибуток знаходиться в межах 293,5-348,2 у.о. на 1 мешканця на рш, а рiвень споживання економiчних ресурсiв не перевищуе 481,7 у.о. на 1 жителя на рш. Саме цим, на наш погляд, можна пояснити юнуючу в даних регюнах найбшьшу в Укра1ш (р<0,05) питому вагу мешканщв, що мають два та бшьше джерела iснування - 43,2-67,9%. Серед бшьш заможного населення Схщного i Пiвденного регiонiв вiдзначаеться найменша питома вага
мешканщв, що мають два та бшьше джерела юнування, - 19,7-26,8%. Люди в цих регюнах, як правило, працюють на великих або середшх за розмiром тдприемствах, одержують досить значну зароб^ну плату i не мають необхщносп в додаткових заробiтках.
Важливим показником сощального благо-получчя будь-якого суспшьства вважаеться р> вень освiти населення. Пщсумки його дослщ-ження за даними переписiв 1989 та 2001 р.р. дають можливiсть стверджувати, що найбшьша (р<0,05) питома вага мешканщв, яю мають вищу та незаюнчену вищу освiту, зафiксована у Схщному та Ивденному регiонах (21,2-25,3%), а найменша (р<0,05) - у Ившчному та Захiдному (11,6-12,1%). Навпаки, частка ошб, якi мають тiльки початкову або неповну середню осв^у, в останшх регiонах е найвищою (р<0,05) в Украlнi (15,5-20,3%), тодi як на Сходi i Пiвднi !х питома вага е найменшою (р<0,05) в нашiй державi (4,97,9%). На вiдмiну вiд вищо1 та початково1 вищо1 освiти, достовiрноl рiзницi мiж регiонами за часткою оаб iз середньою освiтою (загальною або спещальною) не зареестровано (р>0,05, ко-ливання по регiонах вiд 67,6% до 72,9%). В цшому ж можна констатувати, що рiвень осв^и жителiв схiдних i пiвденних областей Украши вищий у порiвняннi з населенням шших регiонiв, особливо Ившчного та Захiдного.
За даними деяких авторiв [4,6], побутовi умови досить суттево впливають на рiвень здо-ров'я населення, в тому чи^ на формування патологil системи кровооб^у.
У зв'язку з цим нами були вивчеш показники санiтарно-побутового благополуччя мешканщв всiх регiонiв Укра1ни за перюд 1989-2008 р.р.
Аналiз цих показниюв свiдчить про те, що найбшьш (р<0,05) лiсистими в нашш державi е Пiвнiчний (Полiсся) та Захщний (Карпатський гiрський масив) репони, де питома площа лiсiв сягае 27,9-38,6%, а в окремих областях (За-карпатська, 1вано-Франювська, Житомирська, Рiвненська) знаходиться на рiвнi 43,2-47,1%. Найменша (р<0,05) питома площа лiсiв i зелених насаджень (3,8-5,0%) зареестрована у Схщному i Пiвденному регiонах Украши, причому особливо низький цей показник у таких областях, як Запорiзька, Микола1вська, Днiпропетровська та Херсонська (1,1-2,6%).
Своечасне та регулярне звiльнення селтебно1 зони вiд рiзноманiтних вiдходiв (побутових, промислових i сiльськогосподарських) е одшею з важливих умов створення саштарно-ппешчного благополуччя населення.
За результатами проведених дослiджень вста-
новлено, що питома вага мешканщв, охоплених саштарною очисткою, максимальна (р<0,05) у Схщному (91,6%) i Пiвденному (72,5%) регiонах, а мшмальна - у Пiвнiчному та Захщному (54,556,8). Незадовiльна органiзацiя саштарно1 очистки населених мiсць призводить до накопичення на !х територи велико1 кiлькостi неутилiзованих твердих побутових вiдходiв, що суттево попр-шуе саштарно-гшешчне благополуччя мешкан-цiв. Найвища (р<0,05) щiльнiсть !х розмiщення характерна для схщних i пiвденних областей Украши (20,2-27,9 т/км2), тодi як найнижча (р<0,05), за нашими даними, - для Ившчного i Захщного регiонiв (5,3-8,3 т/км2). Центральний регюн займае в цьому вiдношеннi промiжне положення (17,3 т/км2).
Високий рiвень якостi життя населення не-можливий при вщсутност достатнього забезпе-чення його доброякюною водою, яка необхщна не тiльки для пиття та приготування 1ж1, але i для дотримання особисто1 гiгiени. Нами встановлено, що найменшу кшькють води використовують на господарсько-питш потреби жителi Захщного та Ившчного регiонiв - в середньому 23,5-32,6 м3/люд/рш, що майже у 3-5 разiв менше, нж у пiвденних i схщних областях нашо1 кра1ни (81,2108,6 м3/люд/рш), якi займають за даним показником провщш мiсця в Украш. Це можна пояснити як значно бшьш розвиненою водо-провiдною мережею на цих територiях, так i !х клiмато-географiчними i гiдрологiчними особли-востями (посушливють та недостатня зволожу-ванють мiсцевостi, що зумовлюе поширення зрошувального землеробства, яке значно збшь-шуе витрати води та ш.).
Надзвичайно важливими характеристиками побутових умов мешкання населення е розподши родин за типами житлових примщень i за ступенем !х благоустрою. Нашi дослiдження довели, що в цшому в бiльш комфортних умовах мешкають жителi Схiдного та Ивденного реп-онiв нашо1 держави, особливо в порiвняннi з мешканцями швшчних i захщних областей. Так, незважаючи на те, що переважна бшьшють жителiв Пiвнiчного, Захщного i Центрального регюшв мешкае в iндивiдуальних будинках (65,2-75,6%), як мають певнi переваги перед мюькими квартирами, ступiнь !х благоустрою недостатнiй i далекий вщ оптимального. Звертае на себе увагу значно менша (р<0,05) питома вага осель у цих регюнах, як обладнанi центра-лiзованим опаленням (26,1-43,6%), водопроводом (52,6-67,9%), каналiзацiею (45,4-63,1%), гарячим водопостачанням (25,8-38,5%), газом (29,8-42,8%), а також ванною або душем (27,180
48,6%). При порiвняннi цих показниюв iз вщповщними значеннями у Схiдному та П1в-денному регюнах виявляеться, що вони нижчi за них у 1,5-2,8 разу. Це пояснюеться, насамперед, тим, що стутнь благоустрою сiльських населених мюць та невеликих мiст, де мешкае бшьшють жителiв Пiвнiчного, Захщного i Центрального регiонiв, значно прший, нiж у великих промислових мiстах Схiдного i Пiвденного регюшв Укра1ни (Харкiв, Одеса, Донецьк, Дш-пропетровськ, Запорiжжя та iн.).
Узагальнюючи результати ппешчно1 оцiнки мешкання населення в рiзних регiонах нашо1 держави, необхщно доповнити !х пiдсумками дослщження щодо розподiлу жителiв за еколо-гiчними та соцiально-економiчними умовами проживання.
Аналiз цих показникiв свiдчить про те, що в сприятливих екологiчних умовах мешкае мен-шiсть населення Украши (в цшому не бшьше 15%). Значно вища частка ошб, яю проживають в найменш сприятливих (напружених) умовах навколишнього середовища, - приблизно 20%. Решта населення нашо1 держави мешкае в умовах довкшля, якi умовно можна охарак-теризувати як задовшьш та погiршенi. Однак еколопчш умови проживання суттево розрiз-няються в окремих регiонах Украши.
Найвища (р<0,05) питома вага населення, що мешкае в сприятливих умовах довкшля, тобто там, де рiвень забруднення будь-яким ксено-бiотиком не перевищуе 80% вщ гiгiенiчного нормативу, вiдмiчаеться в Захiдному, Ившчному i Центральному регiонах (25,3-39,6%), а найнижча (р<0,05) - у Схщному (4,2%) та Пiвденному (6,4%). В задовшьних умовах навколишнього середовища (коливання рiвнiв антропогенного забруднення на рiвнi, але не вище ГДК) про-живае переважна бiльшiсть мешканцiв централь-них та захiдних областей (55,6-61,7%) i майже половина жителiв Ившчного регiону (49,4%), в той час як у твденних i особливо схщних областях цей показник нижчий у 3-6 разiв (16,8% i 10,1% вщповщно). Навпаки, бшьшють (54,362,0%) населення Схiдного i Пiвденного регiонiв мешкае у попршених умовах довкiлля (рiвнi ксенобiотичного забруднення перевищують регламента вщ 1,1 до 2,0 разiв), тодi як в аналопчних умовах у реши регiонiв нашо1 кра1ни проживае лише 3,5-12,7% мешканщв. Нарешп, в найнебезпечшших для здоров'я на-пружених умовах довкшля ^вш хiмiчного забруднення вищi 2,0 ГДК) мешкае значна частка населення схщних i твденних областей Украши (14,8-31,4%), в той час як в подiбних умовах
навколишнього середовища у рештi областей проживав досить незначна частина мешканщв (1,3-4,5%).
Таким чином, нами встановлено, що абсолютна бшьшють населення (82,8-95,2%) Швшч-ного, Захiдного i Центрального регюшв мешкав у сприятливих та задовшьних, тобто практично безпечних для здоров'я умовах довкшля. Нав-паки, переважна бшьшють мешканщв Схщного i Пiвденного регiонiв Укра'ши (76,8-85,7%) постш-но проживав в погiршених та напружених еколопчних умовах, якi можуть становити не-безпеку для 1х здоров'я. Для пiдтвердження встановлених закономiрностей та визначення територiй Украши, прюритетних за фактором сумарного забруднення довкшля, нами був здш-снений медико-картографiчний аналiз, резуль-тати якого наведен на рис.1.
Як видно з рис. 1, до найвищо! квшти К5 увiйшли одна пiвденна (Одеська) i чотири схiднi (Запорiзька, Донецька, Дншропетровська, Хар-кiвська) областi. Вщ 74,2% до 92,3% 1х населення мешкав в несприятливих еколопчних умовах. Саме тому щ територп можна вважати районами найбшьшого ризику виникнення серед населення патолопчних станiв i хвороб, пов'язаних з дiвю шкщливих факторiв навколишнього середовища. Найсприятливiшими в еколопчному вiдношеннi в умови мешкання жителiв таких областей, як Закарпатська, 1вано-Франмвська, Тернопiльська, Чернiвецька та Волинська (вони увшшли до
найнижчо! квшти К1 з найменшою питомою вагою населення, що проживав в несприятливих еколопчних умовах, - вщ 3,7% до 6,2%).
Не менш важливим в визначення законо-мiрностей просторового розпод^ ризикiв для здоров'я населення сощального походження.
Аналiз показав, що найбшьш сприятливi со-цiально-економiчнi умови мешкання населення склалися у дослiджений перюд часу в Схiдному та Швденному регiонах Украши
Середньорiчний подушний доход, бшьший 800 у.о., отримували тут вщ 20,6% до 23,7% жителiв, тодi як аналогiчний показник у Швшч-ному та Захiдному репонах дорiвнював лише 9,8-10,5%.
Задовiльне соцiально-економiчне становище характерне для 38,2-45,8% мешканщв схщних i пiвденних областей нашо1 держави i тiльки для 6,6-19,2% жителiв Пiвнiчного та Захiдного репошв. Навпаки, попршеш соцiально-економiчнi умови життя зафiксованi у переважно'1 бшьшосл мешканцiв пiвнiчних та захiдних областей (51,758,4) i лише у 23,5-29,7% жителiв Схiдного i Швденного регiонiв.
Найменш сприятливi (напруженi) сощально-економiчнi умови проживання заревстрованi у 18,6-25,2% мешканщв Швшчного i Захщного регiонiв, питома ж вага 1х у пiвденних i особливо схщних областях Украши в 1,6-3,6 разу менше (7,0-11,5%).
Рис.1. Питома вага населення, що проживае в несприятливих еколопчних умовах ^вень забруднення довкшля вищий за гiгiенiчнi нормативи), %
Таким чином, можна констатувати, що бшьшють населения Центрального, Швденного i Схiдного регiоиiв нашох держави проживала у вщносно сприятливих (сприятливих та задо-вiльиих) соцiальио-екоиомiчиих умовах (50,169,5%), на вiдмiиу вщ Пiвиiчиого i Захiдиого регiоиiв, де там мешкаицi складають меишiсть жителiв (16,4-29,7%), а абсолютна бiльшiсть населення (70,3-83,6%) проживав в умовах дов-кiлля, несприятливих за соцiальио-екоиомiчиими факторами (умови попршеш i иапружеиi). Виз-иачеиi нами закоиомiриостi знайшли цшковите пiдтверджеиия при медико-картографiчиому ана-лiзi, проведеному з метою виявлення територш пiдвищеиого ризику для здоров'я населення з боку соцiально-економiчних факторiв (рис.2). З рис.2 видно, що провщною територiальною закоиомiриiстю розподiлу соцiальио-екоиомiч-них факторiв ризику для здоров'я жителiв
Украины е поступове погiршеиия сощально-екоиомiчиоi ситуацп в напрямку з швденного сходу на пiвиiчиий захщ иашоi держави. Так, у найвищу квiиту К5 з иайбiльшою питомою вагою населення, що проживае в умовах довкшля, несприятливих за соцiально-економiчними по-казниками (78,0-83,1%), увiйшли три захщш (1ва-ио-Фраикiвська, Териопiльська, Волинська) та двi пiвиiчиi (Житомирська, Кшвська) областi, в той час як в найнижчу (К1) - чотири схщш (Донецька, Запорiзька, Диiпропетровська, Хар-кiвська) i одна пiвдеииа (Одеська) област^ де цей показник коливаеться вщ 24,1% до 38,7%.
У зв'язку з цим вищеиаведеиi територп Ук-раши, що увiйшли до квшти К5 , можна вважати регюнами пiдвищеиого ризику для здоров'я населення за соцiально-економiчними факторами.
Рис. 2. Питома вага населення, що проживае в несприятливих соцiально-економiчних умовах (рiвень подушного доходу нижчий 500,0 у.о. на р1к)
ВИСНОВКИ
1. Демографiчна ситуацiя в рiзних регiоиах Украши мае суттевi вщмшность В бiльшостi !х у структурi населення домiиують мiськi жителi (54,1-82,8%), i лише в Захiдиому регюш пере-важають селяни (54,7%). Найвища (р<0,05) питома вага людей молодого вшу зафшсована в захщних i пiвиiчиих областях (21,9-23,8%), тодi як частка населення у вщ, старшому за праце-
здатний, иайбiльша (р<0,05) у Схiдиому i Шв-денному регiоиах (26,1-27,5%).
2. За тдсумками дослiджеиь встановлено, що найсприятливша макроекоиомiчиа ситуацiя склалася у Схщному та Пiвдеииому регiоиах Украши, якi е иайрозвииеиiшими в шдустрь альному та соцiальио-екоиомiчиому вiдиошеииi. Про це свщчать иайвищi (р<0,05) значення таких
показниюв, як питомий валовий економ1чний прибуток (803,5-1265,4 у.о./люд/рш), середнш розм1р доход1в населення (684,2-993,0 у.о./люд/рш) та питома вага мешканщв з вищою та незакшченою вищою осв1тою (21,2-25,3%). Найпрша соц1ально-економ1чна ситуащя, за ци-ми показниками, юнуе в Захвдному та П1в-шчному регюнах юшо! держави.
3. Анатз показав, що в цшому в найбшьш сприятливих та комфортних побутових умовах мешкають жител1 Схщного i П1вденного репошв, де зареестроваш найвищ1 (р<0,05) значення показниюв сощально-побутового благополуччя населення: питома вага мешканщв, охоплених саштарною очисткою (72,5-91,6%), водоспожи-ванням на господарсько-питш потреби населення (81,2-108,6 м3/люд/р1к), питома вага жител1в, яю мешкають у примщеннях 1з центратзованим опаленням (60,2-69,3%), водопроводом (75,486,7%), канал1защею (66,5-70,4%), гарячим водо-постачанням (41,2-49,6%), газом або електро-плитою (70,3-75,2%), ванною або душем (72,074,8%). Найг1рш1 сан1тарно-побутов1 умови меш-
кання мають жител1 Захщного, Ившчного i Центрального репошв, вщповщш показники яких нижч1 за вищенаведеш у 1,5-2,8 разу.
4. Комплексна гшешчна ощнка стану дов-кшля та соцiально-економiчноi ситуацп дозволила розподшити населення рiзних регiонiв Украши за умовами проживання. У сприятливих та задовiльних еколопчних умовах (рiвень забруднення не перевищуе нормативiв) мешкае абсолютна бiльшiсть (82,8-95,2%) жш^в Ив-нiчного, Захiдного та Центрального репошв i лише незначна меншють (14,3-22,9%) населення Схiдного i Пiвденного регiонiв. Навпаки, спри-ятливi та задовiльнi соцiально-економiчнi умови проживання мае бшьшють (58,8-69,5%) мешканщв схiдних i пiвденних областей, тодi як вiдносно мала частина населення решти репошв (16,4-50,1%) проживае в аналопчних умовах.
Одержанi результати дослщження мають бути в подальшому використаш при обгрунтованнi й розробцi територiально диференцiйованих захо-дiв профiлактики серцево-судинних захворювань серед населення Украши.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Агарков В.И. Болезни системы кровообращения среди населения урбанизированного региона / В.И. Агарков, С.В.Грищенко, В.П.Коровина - Донецк: Норд-Пресс, 2004. - 166с.
2. Беляев Е.Н. Задачи социально-гигиенического мониторинга как важнейшего механизма обеспечения санэпидблагополучия населения / Е.Н. Беляев, В.И. Чибураев, М.П. Шевырева // Гигиена и санитария. -2000. - № 6. - С. 58-60.
3. Бшас Б. Соцiально-економiчнi,медичнi та еко-лопчш аспекти збереження здоров'я дггей та юнацтва / Б. Бшас, Л.Бшас // Шки Украши. - 1999. - № 12. - С. 16-18.
4. Большаков А.М. Некоторые методические подходы к созданию системы социально-гигиеничес-
кого мониторинга: цели, задачи и сценарии использования системы / А.М. Большаков, В.Н. Крутько, Е.М. Черепов // Гигиена и санитария. - 1996. - № 6. -С. 45-48.
5. Гигиена экологической среды Донбасса / В.И. Агарков, С.В. Грищенко, В.Я. Уманский [ и др.]. -Донецк: 2004. - 170с.
6. 1ванов С.В. Сощально-ппешчш аспекти орга-шзаци медично1 допомоги ураженим промисловими отрутами / С.В. 1ванов, В.Г. Лшич, Я.Ф. Радиш // Ук-ранський медичний часопис. - 1998. - № 2. - С. 151153.
7. Марков Ю. Г. Социальная экология / Ю.Г. Марков. - Новосибирск: Наука, Сиб. отд-ние, 1986. -174 с.
♦
