CC BY
51
В. М. Беленцов
д-р екон. наук м. Донецьк
КРИЗА РЕГЮН1В УКРА1НИ: СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ I ПОЛ1ТИЧНИЙ АСПЕКТ
Акгуальнiсть. Сьогоднi немае навiть жодно! люди-ни, кого не хвилюють поди, що вщбуваються в УкраГш останнiм часом. 1м присвяченi виступи полiтикiв, поса-дових ошб, публшаци у пресi. В них акцентуеться увага на низькому рiвнi життя населення i розвитку регiонiв, пи-таннях власностi та управлшня економiкою, нацюналь-ному питанш, зовнiшнiх iнтересах окремих заруб1жних краГн тощо. В любому випадку анатзуються причини сощально! i полггачно! кризи в УкраГш та Г! репонах, в основi яко! полягають певш економiчнi явища i процеси. 1х дослiдженню присвячено багато праць вггчизняних на-уковцiв, де робляться оцшки, вказуються причини неза-довтьного соцiально-економiчного розвитку регiонiв та пропонуються вщповщш рекомендаций [1; 2; 3]. Як правило, бшьшють дослiдникiв бачать проблему в юнуючш системi державного управлшня, яка призвела до сьо-годшшньо! економiчно!, сощально!, а потам полггачно! кризи в кра!ш та и регiонах. Але така система вщносно економiчно! е надбудовною. Крiм того сучаснi економю-ти вважають, що економiчнi кризи виконують важливу функцiю з вщновлення рiвноваги в народному господар-ствi, але видав криз багато i кожна мае свою сощальну i полiтичну специф^ та сво! економiчнi пщстави.
Мета стаи — поширити уявлення про економiчнi пiдстави сощально! й полггачно! кризи в УкраГш та Г! регiонiв.
Для досягнення поставлено! мети, насамперед, слщ оцiнити соцiально-економiчний розвиток УкраГни та ГГ регiонiв. До виршення цього завдання узагальнено юну-ють два пщходи. За першим оцшки здшснюються за пев-ною групою показниюв, за другим — на основi штеграль-ного показника. Загальною проблемою таких пiдходiв е суб'ективнють вщбору оцiночних показниюв, а сжциФ1ч-ною проблемою другого пщходу — вибiр методу Гх штегра-цй в узагальнений показник. Наприклад, за результатами комплексно! оц1нки, яка здшснювалась фаивцями Управ-л1ння регюнально! пол1тики при Секретарiатi Кабiнету МЫсщв УкраГни, найвищий рейтинг сощально-еконо-м1чного розвитку у 2010 р. мало м. КиГв. Висока оцiнка дана 1вано-Франювськш областi — 5 мюце у рейтингу, а Донецький регюн, гiрше за якого положення у Хмель-ницьк1й, Херсонськш, Тернопiльськiй област та м. Севастополь, зайняв 20 мюце [2]. Але за шшими оцшками соцiально-економiчного розвитку за перюд 2005—2009 рр. Донецька область мала найвищий рейтинг [1].
В любому випадку оцшки мають бути вщносними i адекватними, що потребуе використання даних, ви61р яких обумовлюеться вимогами пор1внянност1, досто-в1рност1 та наявностг За такими вимогами 1з бази даних Всесвiтнього Банку ! Державно! служби статистки УкраГни (ДССУ) взято ви61рку статистичних показниюв, обмеже-них 2011 р. Для адекватност оц1нок за р1зними пiдходами
обрано щентичш макроеконом1чш показники, за якими в робота [4] встановлено законом1рне сшввщношення галу-зево'1 структури ВВП, дохщносп кра!ни (ВНД на душу на-селення) 1 величини дефлятору ВВП. Таке сшввщношення е рац1ональним, але змшюеться в динам1ц1, 1 кожна кра!на мае свою специф1ку у його формуванш.
За даними Всесв1тнього Банку станом на 2011 р. ВНД на душу населення в Укра'ш вщповщало р1вню дох1дност1 нижче середнього. При цьому в галузевш структур! ВВП занадто велика частка сфери послуг, що характерно кра'нам з р1внем дохщносп вище за середнш р1вень, а величина дефлятору ВВП перевищувала кри-тичний р1вень шфляци (у зах1дн1й теори вважаеться, що шфлящя до 10 % мае стимулюючу функц1ю, якщо по-над — призводить до гшершфляци та кризи). Таке явище властиве 1 Росй, але р1вень Н дохщносп вище за серед-н1й, а галузева структура ВВП е рацюнальною. Вище за середн1й 1 р1вень дох1дност1 Б1лорус1, але р1вень шфляци занадто критичний, а в галузевш структур! ВВП висо-ка питома вага сщьського господарства 1 промисловостг Проте в Б1лорус1 ВНД на душу населення вдв1ч1 б1льше, шж в Укра'ш, а в Росй' — майже втрич1 вище (табл. 1), що дае цим кра'нам певний «запас» у протистоянш со-щально-економ1чнш та пол1тичн1й криз1.
Таблиця 1
Розподл галузево!" структури 1 дефлятору ВВП за ршнем дохвдносп кра!н у 2011 р. (за даними [5])
Р1вень дохвдносп краши (кра!на) ВНД на душу населення, дол. США1 Галузева структура ВВП2, % Дефлятор ВВП, %
с/ госп. пром-сть. пос-луги
З низьким доходом 1378 25 25 50 109,2
З доходом нижче середнього 3837 17 32 51 107,5
1з середтм доходом 7230 9 36 55 106,4
З доходом вище за середин 10703 7 37 55 105,8
З високим доходом 38523 1 24 74 102,1
СЕС 35250 2 26 72 101,3
Бторусь 14460 10 44 46 158,4
Ромя 20410 4 37 59 115,8
Украша 7040 10 31 59 115,6
Для оцшки сощально-економ1чного розвитку реп-он1в Украши, враховуючи пол1тичн1 настро! в суспщь-ств1, !х угруповано за економ1чними районами. В Енци-клопеди ютори Укра!ни (2005) 1 в робот1 [6] до захщного економ1чного району вщнесено Льв1вську, 1вано-Фран-ювську, Терноп1льську, а також Волинську, Р1вненську, Хмельницьку, Чершвецьку та Закарпатську област1. П1вденно-сх1дний економ1чний район об'еднуе Авто-номну республ1ку Крим (АРК), м. Севастополь, Запо-р1зьку, Микола!вську, Одеську, Херсонську, Дншропе-тровську, Харювську, Донецьку та Луганську область До центрального економ1чного району вщносяться 1нш1 рег1они. Особливе положення у такш структуризаци займае м. Ки1в 1 АРК (табл. 2). Для оцшки р1вня дохщносп економ1чних район1в Укра!ни використано по-казник середньодушового ВРП, значення якого перера-
1 Розраховано Всесвггшм банком за методом Атласу. Така галузева структуризац1я ВВП використаеться у ста-
тистищ Всесвггнього Банку.
ховано пропорцшно ВНД на душу населення (табл. 1). 1х галузева структура оцшювалася за структурою вало-во'1 додано'1 вартост1 (ВДВ).
Незважаючи на високе значення дефлятору ВРП, найбшьш рацюнальним е сшввщношення галузево'1 структури економши 1 дохщносп швденно-схщних регюшв кра!ни. В центральних рег1онах — низька частка промис-ловост1 при великш частц1 с1льського господарства. Значш диспропорци 1снують в економ1ц1 захщних рег1он1в 1 АРК, де низька питома вага промисловосл 1 занадто висока сфери послуг. Це частково можна пояснити об'ективним роз-витком рекреацшно! сфери. Найбшьш1 диспропорцшш порушення в економ1ц1 властив1 м. Ки!в, де частка сфери послуг складае 89,9 %, а промисловосл усього 10,1 % при майже повно! вщсутносп сщьського господарства (0,02 %). При цьому р1вень дохщносп м1ста набагато вищий, н1ж в регюнах Укра!ни (табл. 2).
Таблиця 2
Дохвдтсть, галузева структура 1 дефлятор ВРП економчних
районш Украши у 2011 р. (розраховано за даними [5; 7; 8])
Економ1чт райони Украши Середньо-душовий ВРП, дол. США Галузева структура ВДВ, % Дефлятор ВРП, %
с/госп. пром-сть послу-ги
Швденно-схщт 12640 8,0 38,0 54,0 113,6
у тому числ1 АРК 4811 11,2 20,3 68,5 114,8
Центральт 3288 17,7 27,4 54,9 115,8
Мюто Кив 19702 0,02 10,1 89,9 113,0
Захвдт 4345 14,8 23,6 61,6 116,6
Разом в УкраШ 7040 9,5 28,8 61,7 114,3
Незважаючи на найвищу дохщшсть, вклад м. Ки'1в у ВВП кра!ни складае усього 17,2 %, з яких 14,5 % приходиться на сферу послуг (табл. 3). Саме ця сфера пере-важно забезпечуе дохщшсть мюта, 1 в якш юнують бщь-ш1 можливост1 до приховування доход1в. В не'1, скорше за все, зд1йснюеться б1льш1сть швестицш, обсяг яких пор1внянний 1з каштальними 1нвестиц1ями центральних 1 захщних регюшв разом узятих. Найбтьший вклад в ус1 галуз1 економ1ки роблять швденно-схщш рег1они. 1х ВРП складае близько половини ВВП Укра!ни 1 бтьш н1ж вдв1ч1 перевищуе частку центральних рег1он1в, майже у три рази — м. Ки'1в 1 приблизно в чотири рази — захщних регюшв. Саме швденно-схщш регюни забезпе-чують бтя 40 % 1нвестиц1й 1 65 % експорту при майже однакових 1з центральними рег1онами 1 м. Ки'1в обсягах 1мпорту та сплачують набагато б1льше податк1в. Вклад АРК в економ1ку кра'1ни незначний, де переважно ш-вестуеться рекреац1йна сфера та стьське господарство, що, з точки зору територ1ального розм1щення, е доцщь-ним (табл. 3).
Для шгегрально! оц1нки розвитку регюшв використано показник, запропонований у робой [9] — шдикатор якост розвитку. Для його розрахунку за даними ДССУ 2001—2011 рр. [8] побудовано еконо-метричну залежшсть (1), що описуе взаемозв'язок середньодушового ВВП ( ) 1з галузевою структурою та дефлятором ВВП Украши ( ). Результати стандартно! процедури оцшки в1рогщност1 залежносп (1) задовть-н1 (табл. 4).
^ = -1,0271ПУ1 -2,4741ПУ2 -5,0251ПУ3 + 1,187 1ПВ + 0,197 ^ (1)
Таблиця 3
Вклад репошв в економжу Украши у 2011 р, % (розраховано за даними [7; 8])
Еконо-М1ЧН1 райони УкраГни Частка у ВВП Кат-тальт швес-тици Екс-порт 1м-порт
ВРП с/ госп. пром-сть послуги подат-ки
Пгвден-ио-схвдт 48,4 3,4 16,1 23,0 6,6 41,9 64,8 28,5
у тому числ1 АРК 2,9 0,3 0,6 1,9 0,2 6,59 1,0 1,8
Цен-тральиi 21,4 3,4 5,2 10,5 2,6 19,3 14,3 33,6
Мюто КиГ'в 17,2 0,003 1,6 14,5 1,2 27,4 13,2 27,6
Захiдиi 13,0 1,7 2,8 7,2 1,3 11,5 7,7 10,3
Разом в УкраГт 100 8,5 25,8 55,2 11,7 100 100 100
Нормо-ваний -значи- -значения, % Критерш фон Неймана
, % мють, % параметр оцшка ^табл.
-1,027 (1пу ) 8,38-10-6
-2,474 (1пу ) 6,47-10-6
0,833 6,29 -10-13 -5,025 (1пу ) 1,62-10-6 1,23 3,35
6,29 -10-13 1,187 (1пБ ) 0,004996
0,197 ( ) 2,84-10-6
-1,027 (1пу ) 8,38-10-6
Щ = 1п
,,-1,027 ,-2,474 -5,025 п1,187 '
Ун Ун Уз!
(2)
4,0 2,0 0,0 -2,0 -4,0
2.060 1.617 1.873 1.623
I 1 п 1 1 П
Швденно- втому чжуи ЦС11ТрШ1ЬН| М| сто К 11В Захдап
СХ1ДН1 реп от ¡и АРК репонв репонн
-3,8 К)
Таблиця 4
Результата оцшки вiрог^дносгi економегрично!" залежносгi (1)
Рис. 1. Оцшка якост1 розвитку економ1чнихрайошв Украши у 2011 р. м!чному розвитку. Очевидно таи надм!рно централ!зо-ванi д!! i призвели до вимоги федер^защ! у твденно-сх1дних регiонах УкраГни.
Ц1лком зрозумто небажання федеративного устрою у шших регiонах УкраГни, де проживае бтьше двох третин наявного населення УкраГни ! рiвень без-ро61ття менше, а к1льк1сть зайнятих незначно бтьше (25,6 % проти 22,7 % у швденно-схщних регiонах). При цьому р!вень заробiтно! плати в1дносно ВРП вищий, за виключенням центрального економ!чного району, а продуктивн1сть працi зайнятого населення нижче. Ви-нятком е м. КиГ'в, де сама висока продуктившсть працi (табл. 5), але, скорiше за все, у сфер! послуг (табл. 2).
Таблиця 5
Трудовий вклад економчних райошв Украши у 2011 р. (розраховано за даними [7; 8])
де , , — частка стьського господарства, про-мисловост1 i сфери послуг у ВВП в1дпов1дно; — ш-дикатор якост1 розвитку УкраГни, який у регресшних за-лишках узагальнюе д1ю 1нших факторiв, що зм1нюються у чай (Щ = 0,197?, ? = ,...,Т ).
Для розрахунку iндикатора якост1 розвитку регiонiв ( ) у формулу (2), яка отримана шляхом перетворен-ня економетрично! залежноси (1), пiдставлено значен-ня вщповщних показниюв за економiчними районами УкраГни у 2011 рр.
ЕКОИОМ1ЧШ райони УкраГни Частка наявно-го населення, % Частка у наявному населент УкраГ'-ни, % Стввщ-ношен-ня за-робпноГ' плати i ВРП, грн/грн Продуктившсть пращ зайнятого населення, тис. грн. ВРП на особу
за-йняте насе-лення у т. ч. найма-т пра-щв-ники без-ро-бмт
Швденно-схщт 27,0 22,7 11,0 1,6 0,40 60,9
у тому чис-л1 АРК 4,3 2,1 0,9 0,1 0,45 39,3
Цеитральиi 45,9 12,7 5,5 1,1 0,39 48,2
Мкто КиГв 6,1 3,2 2,7 0,2 0,42 150,8
Захвдт 21,0 9,7 3,8 0,8 0,43 38,1
Разом в Украгт 100 48,3 23,1 3,8 0,41 59,0
За результатами оцшки найкращий розвиток мають швденно-схщш регiони. Як1сть розвитку захщних реп-он1в i АРК порiвняна, але нижча, н1ж у центральному економiчному районi. Найгiрший результат мае м. КиГ'в (рис. 1). Таю оцшки шдтверджують вище отриманi результата (табл. 1—3). Разом вони однозначно свщчать про непропорцшшсть розвитку репошв та невщповщ-н1сть вкладу в економжу УкраГни !х р1вню дох1дност1. Це дозволяе говорити про субсидування одних регiонiв на шкоду шших, що централ1зовано здiйснюе державна влада для усунення диспропорц1й у !х сощально-еконо-
У трудових ресурсах репошв особливу роль вщгра-ють наймаш працiвники. Саме м1ж ними i власниками капiталу виникае основне економiчне протир1ччя, яке е головною рушшною силою розвитку економiчно! систе-ми. К1льк1сть найманих працiвникiв в швденно-схщних регiонах найвища i майже така, як i в шших репонах разом — 11 % проти 12 % вщ наявного населення кра'Гни (табл. 5). Висока ктьюсть найманих працiвникiв в еко-ном1ц1 пiвденно-схiдних регiонах об'ективно обумовлена концентрацiею i монополiзацiею катталу, що загострюе протир1ччя м1ж трудом i капiталом, н1ж у репонах 1з роз-винутим шльським господарством та сферою послуг. Разом це певною м1рою пояснюе вщносно високий рiвень розвитку i полггачш настро'Г пiвденно-захiдних регiонiв.
Автори роботи [10] вважають, що основними причинами незадовтьного розвитку репошв УкраГни е нестабтьшсть державно! i мюцево! пол1тики, недоско-налють податково! полггаки, корупц1я, 1нфляц1я, обме-
2014/№1
9
жений доступ до фшансування, юнуюча дозвтьна система та лщензування економ1чно'1 д1яльност1. Але все це е специф1чними наслщками 1снуючо1 системи державного управлшня, як частини пол1тично'1 надбудови до ол1гарх1чно'1 системи власност1. Саме вона е економ1ч-ним базисом, який визначае ор1ентири соц1ально-еко-ном1чного розвитку. Разом 1з тим, створенню олтармч-но'1 системи власност1 сприяло становлення вщповщно! системи державного управл1ння 1 навпаки, оскшьки вони перебувають у д1алектичнш едност1.
В Укра1ш макроеконом1чна система ол1гарх1чного типу е об'ективним явищем. До 11 появи в умовах ка-п1тал1стичного способу виробництва призвели законо-м1рна концентрац1я 1 монопол1защя кап1талу. Ол1гарх1ч-на власшсть властива ус1м галузям економ1ки Укра'1ни. Негативн1 насл1дки 11 функц1онування очевидш. Проте ол1гарх1чна власн1сть у промисловосп сприяла форму-ванню в1дносно рацюнально1 галузево1 структури еко-ном1ки швденно-схщних рег1он1в. В кра1ш 1снуе малий 1 середн1й б1знес, але вш майже повн1стю вит1снено оль гарх1чною власн1стю з промисловост1 1 д1е переважно у с1льському господарств1 та сфер1 послуг.
М1ж представниками ол1гарх1чного, середнього та малого б1знесу кра1ни 1снують протир1ччя, але вони не антагошстичш. Розвиток середнього та малого б1знесу здатний обмежити права власност ол1гарх1чного б1зне-су 1 на певному етат сприяти соц1ально-економ1чному розвитку кра1ни та 11 рег1он1в. Однак такий сценар1й е досить сумшвним, оск1льки формування ол1гарх1чно1 системи е законом1рним процесом. Тем не менш, це певною м1рою сприяло розвитку полггичних 1нтерес1в рег1он1в, особливо там, де промисловють слабо розви-нута 1 як1 1сторично прагнуть до захщних кра1н.
До панування в сусшльств1 через економ1чн1 1 по-л1тичн1 вщносини прагнуть будь як! олтархи. 1х проти-стояння виявляеться у пол1тиц1 держав, де розташована ол1гарх1чна власн1сть. Приклад тому вихщ сощально-еко-ном1чно1 кризи рег1он1в за межи Укра1ни 1 11 трансформаця в пол1тичну кризу провщних свггових держав. П1дтримку в1тчизняними ол1гархами цшсносп Укра1ни 1 1х ор1ентац1я на захщш кра1ни ц1лком зрозум1ло. В шшому випадку ю-нуе високий ризик втрати свою власн1сть при поеднанш 1з рос1йською економ1кою, де олтархи мають бтьш значний по розм1ру кап1тал 1 який безсумшвно 11 поглине. В любому випадку на сучасному етап1 розвитку ол1гармчш протир1ч-чя набувають регресивного характеру, що пщтверджуеться прискореною пер1одичн1стю виникнення сощально-еко-ном1чних 1 пол1тичних криз у световому сусптьствг
В теорй економ1чно1 думки поняття ол1гарх1чно1 власност т1сно пов'язане 1з категор1ею 1мпер1ал1зму, яку ще розглядав Дж. Гобсон з точки зору взаемодй еконо-м1ки, пол1тики та нацюнал1зму [11]. Основними признаками 1мпер1ал1зму В. Ленш вважав перетворення конкуренцй в монополш, злиття банкового 1 промисло-вого кап1талу та утворення фшансового кап1талу, перевага вивозу катталу над вивозом товар1в, розд1л миру м1ж монопол1стичними союзами кап1тал1ст1в, боротьба м1ж «великими державами» за передт миру [12]. У XXI столгт 1мпер1ал1зм як явище отримав подальший розвиток внасл1док глобал1зац11 монополютичного кап1та-лу, коли втрачаеться контролююча роль держави, а сама держава становиться шструментом ол1гарх1чно1 бороть-
би у свгговш економ1ц1. Отже, якщо 1мпер1^1зм найви-ща стад1я розвитку каштал1зму [12], то 11 завершальним етапом е св1товий ол1гарх1зм, тсля краху якого повинн1 сформуватися шш1 соц1^ьно-економ1чн1 та пол1тичн1 в1дносини у свгговому сусп1льств1.
Наприк1нц1 сл]д зазначити, що формування глобаль-но1 ол1гармчно1 системи в]дбувалося поступово. Разом 1з нею в д1алектичн1й едност1 розвивалася система державного управл1ння 1 полггачний устр1й пров]дних кра1н та 1х об'еднань. В умовах 1х в]дносно високого р1вня соц1ально-економ1чного розвитку сьогодн1 безглуздо оч1кувати «крах светового ол1гарх1зму». В Укра1н1 1 Росй така система в]дно-син власноста створилась прискорено, майже за двадцять рок1в, чому сприяла вщповщна система державного управ-л1ння 1 навпаки. Лопчно припустити, що 1х крах також в]д-будеться прискорено, питання лише часу.
Резюмуючи вищевикладене, отримано наступш ви-смовки:
Внаслщок концентрацй ол1гарх1чно1 власност1 у промисловосп п1вденно-сх1дн1 рег1они мають в1дносно рацюнальну г^узеву структуру економ1ки 1 вщповщ-ний р1вень дох1дност1, а кшьысть працюючих дек1лька менше, н1ж в шших рег1онах разом узятих. За рахунок швденно-схщних рег1он1в державною владою усувають-ся нер1вном1рност1 у р1вш дох1дност1 1нших рег1он1в, але м. Ки1в забезпечуеться занадто висока дохщшсть при непом1рно розвинут1й сфер1 послуг.
Економ1чною п1дставою пол1тично1 кризи в Укршш та 11 рег1онах е ол1гарх1чна власн1сть, представники яко1 контролюють систему державного управл1ння, м1сце-вого самоврядування 1 пол1тичний устр1й кра1ни. Такий симб1оз в умовах протистояння впчизняних ол1гарх1в призв1в до самого низького сощального розвитку серед провщних кра1н СНД. Р1вень дох1дност1 Укра1ни в три рази нижче, шж в Росй, 1 в рази менше, шж в Б1лорус1.
Найбтьш ймов1рним сценар1ем подолання пол1тич-но1 кризи е об'еднання ол1гарх1чних штерешв представ-ник1в Укра1ни та шших держав. Враховуючи сп]льн1сть 1с-торично1 1 культурно1 спадщини, 1снуе висока ймов1рнють розпаду кра1ни на проросшсью 1 прозах1дн1 економ1чн1 ра-йони. В любому випадку проблема низько1 дохщноста кра-1ни не усуваеться. Для 11 вир1шення необххдно створення принципово ново1 структури власност1 як економ1чного базису усп1шного соц1ально-економ1чного розвитку.
Список використаних джерел
1. Целевая программа развития и поддержки малого и среднего предпринимательства в городе Донецке на период до 2020 года : моногр. / А. А. Лукьянченко,
A. И. Амоша, Г. А. Гришин, В. И. Ляшенко и др. ; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. — 2-е изд., доп., перераб. и испр. — Донецк, 2013. — 214 с.
2. Комплексна оцшка сощально-економ!чного розвитку репошв Укра1ни за 2010 рш [Електронний ресурс] / Управлшня регюнально1 полггаки Секретар1ату Кабшету Мшютр1в Укра1ни. — Режим доступу : http://www.kmu.gov. иа/соп1го1/ик/риЫ18Й/аг11с1е?аг1_ id=244046960&cat_id=24482.
3. Сталий розвиток промислового регюну: сошальш аспекти : моногр. / О. Ф. Новшова, О. I. Амоша,
B. П. Антонюк та ш. ; НАН Укра1ни, 1н-т економ1ки пром-ст1. — Донецьк, 2012. — 534 с.
4. Беленцов В. Н. Метод оценки качества развития стран / В. Н. Беленцов // Экономика и прогнозирование. — 2011. — № 3. — С. 114-126.
5. The Little Data Book 2013 [Электронный ресурс] / The World bank. — Режим доступа : http:// http://data.worldbank.org/products/data-books/little-data-book.
6. Олифир Д. И. Уровень развития регионов и экономическое районирование Украины / Д. И. Олифир // Псковский регионологический журнал. — 2011. — № 12. — С. 41-46.
7. Статистичний збiрник «Репони УкраГни» 2013 [Електронний ресурс] / Держкомстат УкраГни; за ред. О. Г. Осауленка. — Ч. I — Режим доступу : http://www. ukrstat.gov.ua.
8. Статистичний щорiчник УкраГни за 2012 рк: / Державна служба статистики УкраГни; за ред. О. Г. Осауленка. — К. : Август Трейд, 2013. — 547 с.
9. Соцiально-економiчнi вГдносини у державi Г"Г репонах та населених пунктах: теорГя, методолопя, практика : монографiя / Беленцов В. М. Фундаметнтальш теоретичш та науково-практичш проблеми сощально-економiчного розвитку продуктивних сил кра'Гни та репошв // За заг. ред. Дорофieнко В. В. — Донецьк : «В1К», 2012. — С. 6-36.
10. Звгг про конкурентоспроможшсть репошв УкраГни 2011 [Електронний ресурс] / Фонд ефектив-не управлшня. — Режим доступу : http://www.feg.org. ua/ docs/Presentation of the Report on Competitiveness of Ukraine 2011. pdf.
11. Гобсон Дж. Империализм / Дж. Гобсон. — М. : Книжный дом «Либроком». — 2010. — 288 с.
12. Ленин В. И. Империализм как высшая стадия капитализма // Ленин В. И. Полн. собр. соч.: в 55-ти т. Изд-е 5-е. — М. : Издательство политической литературы, 1967. — Т. 27. — С. 305-426.
2014/№1
11
