CC BY
14
kachestva zhizni v meditsine [Guide to the Study of the Quality of Life in Medicine]. Moscow ; 2007 : 320 p. (in Russian).
6. Polka N.S. and Serhe-ta I.V. Zhumal NAMN Ukrainy. 2012 ; 18 (2) : 223236 (in Ukrainian).
7. Serheta I.V., Hryhorchuk L.I. and Molchanova O.P. Dovkillia ta zdorovia (Environment & Health). 2002 ; 4 (23) : 5761 (in Ukrainian).
8. Serheta I.V. Scientific Journal of the Ministry of Health of Ukraine. 2013 ;
3 (4) : 36-49 (in Ukrainian).
9. Serheta I.V., Pan-chuk O.Yu., Stoian N.V., Drezhenkova I.L. and Makarov S.Yu. Dovkillia ta zdorovia (Environment & Health). 2016 ; 4 (80) : 4652. doi.org/10.32402/dovk-il2016.04.046 (in Ukrainian).
10. Serdiuk A.M., Polka N.S. and Serheta I.V. Psikhogigiena detey I podrostkov, stra-dayushchikh khronicheskimi somaticheskimi zabole-vaniyami [Psychohygiene of Children and Adolescents Suffering from Chronic Somatic Diseases]. Vinnitsa
: Nova Knyha ; 2012 : 336 p. (in Ukrainian).
11. Sukharev A.G. and Serheta I.V. Gigiena Isani-tariia. 1996 ; 1 : 29-31 (in Russian).
12. Sukhotina N.K. Sotsialnaya I klinicheskaya psikhiatriya. 2008 ; 1 : 75-81(in Russian).
13. Sukhotina N.K. Sotsialnaya I klinicheskaya psikhiatriya. 2008 ; 2 : 38-45(in Russian).
14. Arnetz B. and Blomkvist V.
Psychother. Psychosom. 2007 ; 76 (4) : 242-248.doi:10.1159/ 000101503
15. TheWHOQOL. Group. The World Health Organization Quality of Life Assessment (WHOQOL): Position Paper from the World Health Organization. Soc. Sci. Med. 1995 ; 41 (10) : 1403-1409.
Hafliüwna go pega^H 19.07.2019
УДК 613.955+371.72:392.3
https://doi.org/10.32402/ dovkil2019.04.024
HYGIENIC AND MEDICO-SOCIAL FEATURES OF HEALTH PRESERVATION IN THE SCHOOLCHILDREN AT THE INSTITUTIONS OF SECONDARY EDUCATION IN MODERN FAMILY
Danylenko H.M., Podrigalo L.V., Avdiievska O.H.
ririCHIHHI TA MEflHKO-COHIAHbHI OCOEflHBOCTI 3EEPEWEHHA 3flOPOB'fl YHHIB 3AKflAflIB 3ArAflbHOI GEPEflHbOl OCBITH y GYHACHIH POflHHI
1,2 ДАНИЛЕНКО Г.М. 1,3 ПOДРIГАЛO Л.В. 1,2 АВД1еВСЬКА О.Г.
1ДУ «1нститут охорони здоров'я
дiтей та
тдл™в Нацioнальнoí академи медичних наук Укра'ши» 2Харкiвський Нацioнальний унiверситет iM. В.Н. Каразiна 3 Харкiвська державна академiя фiзичнoí культури
Упроцесi життевого циклу - вiд народження до дорослiшання - потен-щал здоров'я не лише не вщновлюеться, а й постiйно знижуеться [1, 4]. Головна небезпека цього про-цесу полягае у тому, що його результатом е стале зростання швалщносл та хрошчних за-хворювань, що створюе сер-
ГИГИЕНИЧЕСКИЕ И МЕДИКО-СОЦИАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ СОХРАНЕНИЯ ЗДОРОВЬЯ УЧАЩИХСЯ ЗАВЕДЕНИЙ ОБЩЕГО СРЕДНЕГО ОБРАЗОВАНИЯ В СОВРЕМЕННОЙ СЕМЬЕ 12Даниленко Г.М. 13Подригало Л.В. 12Авдиевская О.Г.
1 ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков Национальной академии медицинских наук Украины»
2Харьковский Национальный университет им. В.Н. Каразина 3Харьковская государственная академия физической культуры
Цель. Исследование гигиенических и медико-социальных факторов риска ухудшения здоровья учащихся заведений общего среднего образования (ЗОСО) в областном центре, малом городе и сельской местности. Методы. Исследование проведено на основании скрининг-анкетирования родителей учеников ЗОСО на родительском собрании: 224 семьи двух школ областного центра, 109 семей семи ЗОСО малого города и 208 семей пяти ЗОСО сельской местности. Результаты. Среди учеников начальной школы ЗОСО удельный вес неполных семей составляла 14,5%. В семьях без отца среди детей чаще фиксируются расстройства психики и поведения (p<0,0l), заболевания костно-мышечной системы и соединительной ткани. Психологический микроклимат в семье влиял на показатели вариабельности сердечного ритма — повышается индекс централизации — у детей со спокойным микроклиматом он равен 5,1±0,6; где присутствуют конфликтные состояния — 8,7±1,5 (p<0,05). Наличие в доме животных положительно сказывалось на показателях биологической адаптации. Такие дети имели преимущественно гармоничные типы адаптационных реакций. Неблагоприятный фон для развития детей создают курение и употребление алкоголя родителями. На время исследования курили 66,9% отцов и 28,1% матерей, употребляли алкоголь 84,1% отцов и 76,7% матерей. Общий уровень школьной адаптации первоклассников был выше в семьях, где уровень доходов родители расценили как «достаточный». Дети более обеспеченных родителей имели в два раза ниже уровень заболеваний врожденными аномалиями (F=4,6; p<0,05) и более высокие физиометрические показатели физического развития (F=7,3; p<0,01).
Выводы. На заболеваемость и биологическую адаптацию детей влияли социальный статус и психологический микроклимат, материальное положение семьи, условия проживания детей, вредность производства и наличие заболеваний у родителей, медикаментозное стимулирование родов, характер кормления младенцев и характер питания, курение родителей, которое служило также фактором риска возникновения болезней у детей и приводило к снижению социально-психологической, биологической адаптации и успеваемости в школе.
Ключевые слова: здоровье, семья, дети, школьники.
© Даниленко Г.М. Подргало Л.В. Авдieвська О.Г. СТАТТЯ, 2019
HYGIENIC AND MEDICO-SOCIAL FEATURES OF HEALTH PRESERVATION IN THE SCHOOLCHILDREN AT THE INSTITUTIONS OF SECONDARY EDUCATION IN MODERN FAMILY 1 2Danylenko H.M., 1 3Podrigalo L.V., 1,2Avdiievska O.H.
1 State Institution «Institute for Children and Adolescents Health Protection of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine» 2KharkivNational V.N. Karazin University 3Kharkiv State Academy of Physical Education
Objective: We studied the hygienic and medico-social risk factors of health deterioration in the schoolchildren at the institutions of secondary education (ISE) in an oblast center, a small town, and a rural area.
Methods: The study was conducted on the basis of a screening survey of the parents of the schoolchildren at the parent meeting at the ISE: 224 families of two ISE in the oblast center, 109 families of seven small towns ISE, and 208 families of five rural ISE.
Results: The proportion of single-parent families was 14.5% among the schoolchildren of the elementary school of the ISE. In the families without a father, the children had a higher prevalence of mental and behavioral disorders (p<0.01), diseases of musculoskeletal system and connective tissue. Psychological microclimate in the family affected the variability indices of the heart rate. The centralization index rises. In the children from the families
where the microclimate is calm, it makes up 5.1±0.6, where there are conflict states - 8.7± 15, (p<0.05). The presence of animal at home had a positive effect on the indicators of biological adaptation. The majority of those children had the most harmonious types of adaptive reactions. Smoking and alcohol consumption among the parents were the unfavourable social factors of the environment for the development of the children. At the time of the study, 66.9% of parents and 28.1% of mothers smoked, 84.1% of parents and 76.7% of mothers consumed alcohol. The overall level of school adaptation of the first graders was higher in the families where the parents considered their income level as a «sufficien». Children whose parents were financially more capable had twice the rate of birth defects (F=4.6; p<0.05) and higher physiometric indicators of physical development (F=7.3; p<0.01).
Conclusions: The social status and psychological microclimate, financial status of the family, living conditions of the children, unhealthy conditions of work and occupational diseases in parents, medical stimulation of childbirth, character of baby's nutrition and character of nutrition, smoking of parents, that was a risk factor for the diseases in the children and led to the deterioration of social-and-psy-chological, biological adaptation, and success in studies, affected the morbidity and biological adaptation of the children.
Keywords: health, family, children, schoolchildren.
иозн1 соц1альн1, економнш та психолопчш проблеми як для самих непрацездатних, так I для суспшьства загалом.
Ниш актуальними е питання оптим1заци навчальноТ д1яль-ност1 школяр1в з урахуванням ппешчного та ф1зюлопчного аспект1в - найбшьш ефектив-ного та з найменшою ф|зюло-пчною вартютю формування системи навчальноТ д1яльност1 д1тей, яка здмснюеться за умови дотримання ппешчних вимог щодо утримання та оргашзаци осв1ти учшв, а саме: системнють в оргашзаци навчально-виховного процесу та його вщповщност1 характеру навчальноТ д1яльност1 I вко-во-статевим особливостям та стану здоров'я учшв; поступо-вого збшьшення ф1зичних та шших вид1в навантаження, що мае, тренуючи, впливати на оргашзм; рацюнал1зац1я режиму навчання, сприятливих саштарно-ппешчних умов д1-яльност1, безпечних для здоров'я [2, 5, 8, 9]. Виникае необхщнють розробки технологи впровадження оздоров-чих заход1в вдома та у закладах загальноТ середньоТ осв1ти з р1зними р1внями сформова-ност1 здоров'язбережноТ пове-
дшки учшв. Впровадження здоров'язбережних технолопй навчання у родиш, яю будують-ся на вкових особливостях тзнавально'Т дiяльностi школя-рiв, оптимальному сполученш рухового i статичного навантаження, формуванш позитивно!' мотиваци до навчання, культи-вуванш в учшв знань з питань здоров'я.
Навчання в основнш школi розглядаеться як виховання найбшьш адекватних форм поведшки в умовах мкросоци ального середовища, що зми нюеться, а також змши стану психiчноT сфери школяра, що призводить до перебудови вю-церальних та ендокринно-метаболiчних зв'язюв. Це е особливо актуальним у контекст вивчення переб^ адап-тацмних процеав пщ час навчання у сучасшй школi [12].
Аналiз л^ератури вказуе на актуальнють вивчення стану i процеЫв формування здоров'я дитячого населення. Доведено, що структура по-пуляцмного здоров'я школярiв мае несприятливi тенденцп, вщзначаються явища активно'' хрошзаци хвороб i поширення морфофункцiональних вщхи-лень. Однак цi дослiдження
присвячеш переважно вивчен-ню впливу факторiв оточуючо-го середовища, способу жит-тедiяльностi школярiв молод-шого та старшого шкшьного вiку. Практично не проводило-ся дослiджень щодо комплексного аналiзу впливу со^ально-ппешчних факторiв на дiтей шкiльного вку у родинi. Не встановлено вплив стану здоров'я на розумову працездат-нiсть учнiв. Не розроблено ппешчних рекомендацш з полiпшення адаптаци i стану здоров'я дiтей шкшьного вку в умовах комплексно' дм не-сприятливих чинникiв ро-динного та шкшьного середовища [10, 11, 14].
Розглянут роботи шю-струють рiзнi розмiри само-оцшки психiчного здоров'я дiтей в умовах рiзного амейно-го влаштування, школи та мiста. Одним з аспектв само-оцiнки е дослiдження суб'ек-тивних скарг на здоров'я (SHC), що може визначати i фiзичнi, i психологiчнi наявнi симптоми, у тому чи^ широкий спектр симптомiв (голов-ний бiль, бшь у животi, болi у спиш, безсоння, дратiвливiсть або вiдчуття запаморочення, нервознють) [6, 7].
25 Environment & Health № 4 2019
Другим аспектом було суб'ек-тивне благополуччя (SWB), яке можна асоцювати з р1в-нем задоволення власним життям. Потенцмш предикто-ри зниження псих1чного здо-ров'я д1тей було використано як третю складову. Велика к1льк1сть попередн1х дослщ-жень показуе, що дитяче куршня, вживання алкоголь-них напоТв, раннш початок статевих в1дносин, п1дл1ткова ваптнють були пов'язан1 з1 зниженням псих1чного здо-ров'я у дитинств1 [6, 7, 15].
Р1зн1 середовища, з якими д1ти стикаються щодня, у тому числ1 домашне середовище, шкТпьш або с1мейн1 в1дносини можуть мати позитивний або негативний вплив на здоров'я дитини. Все важлив1шим для соц1ального розвитку стае помешкання дитини, де д1ти формують своТ мереж1 I подальш1 соц1альн1 навички [3, 4]. Кр1м того, значну частину часу д1ти проводять у школах, де формуеться певне осв1тне середовище. Д1ти, задоволен1 школою, почувалися щасливи-ми I мали краще псих1чне здоров'я пор1вняно з д1тьми з менш позитивним ставленням до школи, яке найчаст1ше про-являлося нездоровою поведш-кою I зниженням псих1чного здоров'я [8].
Вплив с1м'Т на д1тей у бага-тьох аспектах, у тому чист як вони д1ють I спшкуються, дуже великий. У дитинств1 система батьки-дитина добре функцю-нуе I корелюе з1 станом псих1ч-ного здоров'я д1тей [9], тобто е соц1альним кап1талом с1м'Т. Мехашзми та роль соц1ального кап1талу у структур! с1м'Т у 1980-х роках було вивчено Со1етап. В1н вважав, що юнуе три вим1ри катталу у с1м'Т: еко-ном1чний, людський I соц1аль-ний. Якщо економ1чний I людський кап1тали необх1дн1
для прогресу дитини, то соц|-альний е найзначущим, бо сти-мулюються I розвиваються взаемозв'язки м1ж дитиною I батьками.
Соц1альний кап1тал не юнуе в 1зольованих одиницях, тобто якщо один член с1м'Т вибувае, ус1 учасники будуть потерпТпи-ми. Со1етап зазначив, що причиною, чому розлучення -ризик для розвитку дитини, е зм1ни ф1нансового благополуччя родини, як1 впливають I на соц1альн1 взаемини [9].
Зг1дно з попередшми науко-вими досл1дженнями основним завданням с1м'Т е створення сприятливих умов для особи-стого становлення дитини. Тому якють життя дитячого контингенту залежить в1д оц1н-ки об'ективних та суб'ективних характеристик умов життед1-яльност1 родини загалом [1, 4, 5]. За рекомендац1ею ВООЗ «якють життя» визначаеться як шдивщуальне стввщношення власного стану у житт1 суспТпь-ства у контекст! культури, систем цшностей цього сус-пшьства I мети даного 1ндив1да, його плашв та можливостей. Д1ти дошкТпьного та молодшо-го шк1льного в1ку неспроможн1 адекватно дати суб'ективну оцшку особистоТ якост1 життя, тому до п'ятир1чного в1ку в1дпо-в1дну оцшку повинш дати батьки. Враховуються вщповщ1 дитячого контингенту в1ком старше п'яти рок1в [1, 3, 14].
Досшдження умов с1мейного оточення сучасних п1дл1тк1в, як1 мешкають у великому мют1, засв1дчило, що у бшьшост1 родин 1снують певн1 проблеми: недостатня увага до особисто-ст1 п1дл1тка, особливо батька, I низький р1вень участ1 у форму-ванш навичок здоров'язбереж-ноТ повед1нки; незадовшьш показники стану здоров'я батьк1в I його низька суб'ектив-на оц1нка; недостатн1й р1вень медичноТ активност1 I матер1, I батька до власного здоров'я та здоров'я пщл1тка; значна поширенють шк1дливих звичок (вживання алкоголю, палшня) [13,15].
У цих умовах збереження I змщнення 1нституту с1м'Т та здоров'я населення з самого раннього вку належить до прюритетних державних зав-дань, а науков1 досл1дження, присвячен1 проблемам якост1 життя с1мей з д1тьми, його
впливу на формування захво-рюваностi та швалщизаци дiтей на наступних етапах Тхнього життя набувають особливоТ актуальность
Мета. Дослщження ппешч-них та медико-со^альних чин-никiв ризику попршання здоров'я учнiв закладiв загально'Т середньоТ освiти (ЗЗСО) в обласному центру малому мiстi та сшьськм мiсцевостi.
Матерiали та методи. Дослщження проведено на пщ-ставi скринiнг-анкетування батькiв учнiв ЗЗСО на бать-кiвських зборах. У дослщженш брали участь 224 родини двох шкш обласного центру (м. Харюв), 109 родин семи ЗССО малого мюта (м. Жовтi Води) i 208 родин п'яти ЗЗСО сшьсько! мiсцевостi (Харкiв-ська область). Статистична обробка матерiалiв дослщження здiйснювалася за допомо-гою пакетiв програм MS Excel та Sоcial Sciences (SPSS).
Результати. Враховуючи, що виховна функцiя сiмей залежить вщ Тхнього со^аль-но-демографiчного складу, до анкети було включено питання щодо со^ального статусу родини школяра. Серед учшв початково! школи ЗЗСО пито-ма вага неповних амей стано-вила 14,5% (у родинах хлопав вище, нiж у родинах дiвчат, вiд-повiдно 19,2% i 9,6%, p<0,05). Проблемна ситуацiя вихован-ня дiтей здоровими i со^ально благополучними у таких сiм'ях обумовлена вщсутнютю того психологiчного мiкроклiмату, який мае створюватись обома батьками. У родинах без батька дiти мали бшьшу пошире-нiсть розладiв психiки та пове-дiнки (621,6%о - батько вiдсут-нiй, 333,3% - батько е; p<0,01), захворювань кiстко-во-м'язово! системи та спо-лучно! тканини (216,2% -батько вщсутнм, 129,6% -батько е; p<0,05).
Водночас дiти у повнiй роди-ш, де сiмейна ситуацiя оцiню-валася самими батьками як конфлктна, також мали пiдви-щення поширеност розладiв психiки та поведiнки (F=3,7; p<0,05). Психологiчний мiкро-клiмат у ам'Т також впливае на показники варiабельностi сер-цевого ритму - пщвищуеться iндекс централiзацiT, у д^ей, де мiкроклiмат спокiйний, вiн дорiвнюе 5,1 ±0,6, де е кон-
флiктнi стани - 8,7±1,5 (р<0,05). Регуляцiя серцевого ритму таких д^ей бiльш цент-ралiзована, тобто напружена.
Загальний рiвень шкшьно'Т адаптацií першокласникiв був вищим у родинах, де рiвень доходiв батьки розцшили як «достатшй», нiж в Т'хшх однол^-кiв, матерiальний стан яких було розцшено як «недостат-шй» (вiдповiдно (4,1 ±0,1) балiв i (3,7±0,2) балiв, р<0,05). Дiти фiнансово забезпечених бать-кiв мали вдвiчi менший рiвень захворювань на вродженi ано-малiТ (F=4,6; р<0,05) та вищi показники фiзичного розвитку (F=7,3; р<0,01). Рiвень доходiв у родинi також мае вплив на збалансованють регупяци серцевого ритму дiтей. За достатнього рiвня доходiв сим-патовагальний шдекс стано-вить 0,5±0,05, а за недостат-нього - 0,9±0,15 (р<0,05).
Вiдсутнiсть власноТ кiмнати у школяра (як показник бiльшоТ скупченост проживання роди-ни) сприяла бтьшм поширено-стi захворювань органiв дихан-ня (F=6,4; р<0,02). Усi дiти з захворюваннями сечостатевоТ системи жили у власному будинку ^=3,8; р<0,02).
Слщ враховувати, що не-сприятливi фактори оточуючо-го середовища дiють не iзольовано, а разом з бюлопч-ними чинниками (у тому чист й спадковютю, особливостями розвитку дитини). Встанов-лено, що наявнiсть певних захворювань у батьюв вплива-ла на стан здоров'я першо-класникiв. Наявнють у батькiв вегетосудинноТ дистонiТ, п-пертонiчноТ хвороби, iшемiчноТ хвороби серця, надлишковоТ ваги служило фактором ризику виникнення у дiтей захворювань сечостатевоТ системи, порушення обмiну речовин та виникненню надлишку маси тта (F=6,0; р<0,02).
Важливим для розвитку дитини е вплив на здоров'я батьюв таких факторiв ризику, як профеайш шкiдливостi. Дiю несприятливих чинниюв про-фесiйноТ дiяльностi пiд час ваптност матери зазначили 23,4% батыш i 19,0% матерiв. Найбiльш поширеним був вплив шуму (11,1% - батьюв i 7,1% матерiв), пилу (вщповщно 9,1% i 4,0%) i хiмiчних сполук (вiдповiдно 6,0% i 4,8%). Понад 4% батькiв працювали за
комп'ютером. Наявнiсть про-фесмних шкiдливостей у дiяль-ностi батька на час ваптност матери (м.б. зачаття) сприяла виникненню вад розвитку дитини ^=6,0; р<0,02), пiд час роботи матери - пщвищено'Т частоти виникнення хвороб кiстково-м'язовоТ системи та сполучноТ тканини (F=3,1; р<0,05).
Важливе значення для фор-мування здоров'я дитини мав характер переб^ вагiтностi у матери. Лише (37,8±2,9)% матерiв не мали проблем зi здоров'ям пiд час вагiтностi. Найбшьш поширеними пору-шеннями у здоров'Т матерiв були токсикоз першоТ полови-ни вагiтностi - (35,8±2,8)% та загроза переривання ваптно-стi - (29,5±2,7)%. 1стотний вплив на здоров'я молодших школярiв мали токсикоз другоТ половини вагiтностi. У цих д^ей спостерiгалася тдвище-на захворюванють органiв дихання (F=7,3; р<0,01), загроза переривання ваптност - на частоту вроджених аномалм розвитку ^=6,7; р<0,01), тд-вищення артерiального тиску -на частоту виникнення хвороб кютково-м'язово'Т системи та сполучноТ тканини ^=16,7; р<0,001). Понад 16% матерiв зазначили наявнiсть стресових сташв пiд час вагiтностi, що не мало ютотного впливу на здоров'я i фiзичний розвиток д^ей даноТ вiковоТ групи.
Але наявнють стресу тд час вагiтностi призводила до зни-ження варiабельностi серцевого ритму та порушення балансу вегетативноТ системи. Про це свщчила бшьша потужнiсть спектра та нижчий симпатова-гальний iндекс дiтей, чиТ матерi пiд час вагiтностi не мали стресових ситуацш: (5293±756) м/сек2 i (0,5±0,1) м/сек2 порiв-няно з (3183±554) м/сек2 i (0,8±0,09) м/сек2 у дiтей, чиТ матерi перебували у стресово-му стаж.
Вщповщно до термiну вапт-ностi народилися 77,2% дiтей, рашше - 14,9%, пiзнiше -7,9%. Пщ час пологiв медикаментозного стимулювання зазнали 46,5% матерiв. У 3,8% було використано щипщ, у 29,5% - кесарiв розтин. Понад 69% малююв закричали не одразу. Встановлено негатив-ний вплив медикаментозного стимулювання на розвиток
захворювань системи крово-об^ (F=9,5; р<0,01) та органiв дихання (F=3,9; р<0,05) у пер-шокласникiв.
Цiкавi результати отримано тд час вивчення впливу меди-каментозноТ стимуляцiТ поло-пв: вмiст iмуноглобулiнiв А, М, G був значно нижчим у д^ей зi стимуляцiею.
Впливу використання тд час пологiв щипцiв, кесаревого розтину чи iнших ускладнень перебiгу полопв на пошире-нiсть захворювань та фiзичний розвиток учнiв перших клаав не встановлено, але накладан-ня щип^в пiд час народження впливало на рiвень шкiльноТ адаптацiТ, яка е вищою у дiтей, народжених без накладання щип^в (р<0,05). Народження дитини за допомогою кесарева розтину ютотно впливало на ефективнiсть та устшнють навчання, якi iстотно нижчi у таких дiтей (успiшнiсть у них -(4,9±0,3) балiв проти (5,5±0,1) балiв iншоТ групи, р<0,05)
1стотно вплинув характер вигодовування немовлят на поширенють хвороб органiв травлення у першому клас (F=5,1; р<0,01). У перiод ново-народженостi 44,0% дiтей перебували на грудному виго-довуваннi, 21,4% - на штучному, 34,6% - на змшаному. Ймовiрною причиною отрима-них даних е бтьше пiклування i медикiв, i батькiв про харчуван-ня немовлят, якi перебували на штучному вигодовуваннк
На першому роц життя 29,4% малюкiв перебували тд наглядом невролога, частiше хлопчики - (35,0±4,4)% проти (23,5±4,0)% дiвчаток (р<0,05), що не мало значимого впливу на стан здоров'я першоклас-ниюв. У дошкiльному перiодi 5,0% д^ей зазнали струсу мозку. Дiти, яю перебували перший рiк життя тд наглядом невролога та якi мали в анам-незi черепномозкову травму i струс мозку, мали нижчий рiвень шкiльноТ адаптацiТ порiв-няно з шшою групою дiтей i нижчий рiвень ефективностi та устшност навчання (р<0,05).
Рацiональне харчування е важливим чинником форму-вання здоров'я дитини, ТТ здат-ностi ефективно адаптуватися до оточуючого середовища. Споживання м'яса, риби, особливо фрук^в i сокiв значною мiрою (вiдповiдно F=5,6,
27 Еоттошжг & НеаМн № 4 2019
р<0,05; F=5,0, р<0,05; F=22,2, р<0,001; F=23,2, р<0,001) було зумовленим рiвнем доходiв у родинк
Характер харчування певною мiрою впливав на рiвень пато-лопчно'Т ураженостi школярiв. Так, школярi, як1 менше спожи-вали овочiв, част1ше мали захворювання ока та придаткового апарату: (236,0±33,8)°%о -у школярiв, як1 споживали овочi щодня, (420,0±70,5)%о - у школярiв, як1 споживали Тх 3-4 рази на тиждень та менше (р<0,05).
Одним з головних факторiв бiоритмологiчноТ оптимiзацiТ життедiяльностi школяра пос-тае сон - найбшьш повноцш-ний вщпочинок для органiзму. Повноцiнним сном вважаеться такий сон, що мае достатню тривалють для даного вiку, з ч^ко встановленим часом засинання та пробудження.
За даними анкетування, оптимальна тривалють шчного сну була у (78,7±3,7)% хлопчи-юв та у (63,0±4,4)% дiвчаток (р<0,01), як1 навчалися у почат-ков1й школi. Недостатньо спали 25,3% школярiв, особливо дiвчатка - (33,6±4,3)% проти (17,2±3,4)% у хлопчиюв (р<0,01).
Моделювання iнтересу та навчання вмшням, необхiдним для здоровоТ поведшки, вщбу-ваеться через заохочення про-стоТ тимчасовоТ поведiнки з закртленням позитивного результату. Наприклад, система-тичне виконання ранковоТ гiм-настики чи загартувальних процедур не тшьки сприяе формуванню захисних сил органiзму та ефективному «входженню» учня у навчаль-ний день, профiлактицi захво-рювань, а й забезпечуе розви-ток комплексу тзнавальних, соцiальних i поведшкових умiнь. Обливання прохолод-ною водою чи вологе обтиран-ня тсля сну, усвiдомлениИ та
розроблений на основi отри-маних знань i навичок комплекс ранковоТ пмнастики, особливо за прикладом бать-кiв, прискорюють включення органiзму в активну дiяльнiсть, стимулюють розвиток неспе-цифiчного iмунiтету та спри-яють закрiпленню певноТ сис-теми соцiальних та поведшко-вих стереотитв.
Кiлькiсть першокласникiв, якi виконували ранкову пмнасти-ку, була бшьшою серед хлопчи-кiв (36,1±4,3)% i (24,6±3,9)% серед дiвчаток (р<0,05), але взагалi була дуже низькою i потребуе корекцiТ.
Встановлено вплив перебу-вання на свiжому повiтрi на устшнють навчання. Вищу успiшнiсть мали учш, якi пере-бували на вулиц менше однiеТ години або 2-3 години, меншу
- т, що гуляють понад 4 години на день (менше 1 години -середшй рiвень успiшностi -(6,3±0,5) балiв, 2-3 години -(5,6±0,1) балiв, понад 4 години
- (5,1 ±0,1) балiв). Це свщчить про високу цшу початковоТ устшност в умовах незадо-вiльноТ оргашзацп навчальноТ дiяльностi.
Наявнiсть у домi тварини позитивно вiдобразилася на показниках бюлопчно'Т адапта-цiТ. Дiти, в яких е тварини, мали перважно гармошйш типи адаптацшних реакцiИ (РСА i РПА), а якi не мали тварин, зде-бiльшого реакци переактивацiТ. Симпатовагальний баланс також був оптимальшшим у дiтеИ першоТ групи - 0,5±0,05 порiвняно з 0,8±0,1 другоТ групи (р<0,05).
Оптимальна фiзична актив-нiсть е принципово важливим фактором здорового способу життя, що розширюе межi адаптацшних можливостей органiзму дитини, структуруе загальну дiяльнiсть. Активнi форми вiдпочинку були харак-терними для (43,4±3,2)% учшв першого класу, незалежно вiд стат, але однiею з переважних форм вщпочинку школярiв був телевiзор - до (64,5±4,2)%. Дiти, в яких переважае актив-ний вiдпочинок (прогулянки, активы iгри), мають нижчий рiвень адаптацiТ та успiшностi (р<0,05).
Дiти з переважним пасивним вщпочинком (телевiзор, читан-ня книжок) мають середнiИ рiвень шкiльноТ адаптацiТ
(р<0,05) та вищий за шших рiвень успiшностi. Учш зi зми шаним видом вщпочинку мають вищий за iнших рiвень шкiльноТ адаптацiТ (р<0,05).
Несприятливим сощальним чинником оточуючого середо-вища для розвитку дiтеИ е палшня та вживання алкоголю батьками. На час дослщження палили 66,9% батьюв i 28,1% матерiв, вживали алкоголь 84,1% батьюв i 76,7% матерiв. Встановлено, що палiння батька пщ час вагiтностi матери мало несприятливий вплив на поширенють хвороб з залучен-ням iмунних механiзмiв (F=2,7 р<0,05), а самих ваптних - на хвороби ендокринноТ системи та обмшу речовин (F=3,3; р<0,05). Дiти матерiв, якi палять, мають менший стутнь шкiльноТ адаптацiТ (вiдповiдно (5,6±0,1) балiв мають дiти матерiв, якi не палять, (4,8±0,5) балiв - у д^ей, чиТ матерi випа-люють на день вщ 1-2 до 10 цигарок, р<0,05; F=3,6, р<0,05) та нижчий рiвень успiшностi навчання.
Висновки
Ефективнють навчальноТ дiяльностi дiтеИ, Тхня соцiаль-но-психологiчна адаптацiя оцi-нювалися залежно вщ соцiаль-но-гiгiенiчних i соцiально-бiоло-гiчних факторiв. За допомогою дисперайного аналiзу встановлено, що на шкшьну адаптацiю та на успшнють навчання впли-вало куршня матери, перебiг пологiв, наявнiсть невролопч-них симптомiв на першому рощ життя, з приводу чого дитина перебувала тд наглядом невролога, наявнють в анамнезi черепно-мозковоТ травми чи струсу мозку, наявнють мо-лодшого брата, перебування на свiжому повiтрi, переважний вид вщпочинку.
На захворюванють та бюло-гiчну адаптацiю дiтеИ впливали дещо iншi бiологiчнi та со^аль-нi чинники - соцiальниИ статус та психолопчний мiкроклiмат, материальний стан родини, умови проживання д^ей, наявнють профеайних шкiдли-востей та захворювань у бать-кiв, палiння батьюв, медика-ментозне стимулювання поло-пв, характер годування немов-лят та характер харчування на сьогоднiшнiИ день.
У ходi дослiдження встановлено, що на здоров'я та шкшьну адаптацю д^ей впливають
№ 4 2019 Еоттошжг & Нмтш 28
pi3Hi соцiальнi та бюлопчш чин-ники, за виключенням палiння батьюв, яке було фактором ризику виникнення хвороб у д^ей та призводило до зни-ження сощально-психолопч-ноТ, бiологiчноí aдaптaцií та успшност навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ашанина Н.М. Социально-гигиенические аспекты развода и его влияние на состояние здоровья матери и ребенка : автореф. дисс. ... канд. мед. наук. М., 1997. 24 с.
2. Афанасенкова Н.В., Макарова В.И. Образовательная среда и состояние здоровья школьников. Здоровье, обучение, воспитание детей и молодежи в XXI веке: материалы между-нар. конгр. М., 2004. Ч. I. 77 с.
3. Елисеева Е.В. Клинические, социально-гигиенические и организационные аспекты инвалидности детей : автореф. дисс. . канд. мед. наук. Санкт-Петербург, 2004. 23 с.
4. Даниленко Г.М., Подр^ало Л.В., Пашкевич С.А. Вплив со^ально-ппешчних та со^ально-психолопчних фак-торiв внутршньошктьного середовища на функцюналь-ний стан учшв початковоТ школи. Вестник гигиены и эпидемиологии. 2008. Т. 12. № 1. С. 54-60.
5. Сергета I.B., Мостова О.П. Комплексна оцшка особливо-стей переб^ психофiзiологiч-ноТ i психiчноí aдaптaцií учнiв шкiльного в^ у контекстi створення здоров'язбережно-го осв^нього простору. Актуальн питання ф1зюлоги, патологи та орган1зацИ медич-ного забезпечення дтей шкльного вку та п1длтк1в: материали наук. -практ. конференций Харюв, 2013. С. 124126.
6. Currie C., Мо1^о M., Воусе W., Hоlstein В., То^ет T., Richter M. Researching health inequalities in adоlescents: The devetop-ment оf the Health Behavbur in Schооl-Aged Children (HBSC) Family Affluence Scale. Sоcial Science & Medicine. 2008. Vol. 66 (6). P. 1429-1436. doi: 10.1016/j.soсscimed. 2007.11.024.
7. Currie C., Nic Gabhainn S., Gоdeau E. The Health Behavbur in Schооl-aged Children (HBSC)
Study: Origins, Concept, History and Development 1982-2008. International Journal of Public Health. 2009. Vol. 54. Suppl. 2. P. 131-139.
https://doi.org/10.1007/s00038 -009-5404-x
8. Chapple S. Child Well-Being and Sole-Parent Family Structure in the OECD:
An Analysis. OECD Social Employment and Migration Working Papers № 82. Paris: OECD, 2009. 72 p.
9. Coleman J.S. Social Capital in the Creation of Human Capital. American Journal of Sociology. 1988. Vol. 94.
P. 95-120.
https://doi.org/10.1086/228943
10. Almquist Y Peer status in school and adult disease risk. A 30-years follow-up study of disease-specific morbidity in a Stockholm cohort. Journal of Epidemiology and Community Health. 2009. Vol. 63 (12).
P. 1028-1034.
http://dx.doi.org/10.1136/jech. 2009.088377
11. Conger R., Conger K., Martin M.J. Socioeconomic status, family processes and individual development. J. Marriage Fam. 2010. Vol. 72 (3). P. 685704. doi: 10.1111/j.1741-3737.2010.00725.x
12. Ford T., Goodman R., Meltze H. The relative importance of child, family, school and neighbourhood correlates of childhood psychiatric disorder. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology. 2004. Vol. 39 (6). P. 487-496.
13. Salami S.O., Alawode E.A. Influence of single-parenting on the academic achievement of adolescents in secondary schools: Implications for counseling. Ibadan: Department of Guidance and Counseling University of Ibadan; 2000. URL : https://www.academia.edu/202 94426/Project_2
14. World Health Organization. Lebanon, Global School-based Student Health Survey (GSHS).-2011. URL :
https://www.who.int/ncds/sur-veillance/gshs/2011_GSHS_FS_ Lebanon.pdf ;
https://www.usj.edu.lb/intranet/ annonce/files/pdf/175_pdf_1. pdf
15. Черюканoв А.В., Витрищак А.А. Сравнительный анализ качества жизни детей и пoдрoсткoв no oценкам самих
несовершеннолетних и их родителей. Педиатрия. 2007. Т. 8. С. 526-537. URL : http://www.medline.ru/public/ar t/tom8/art048pdf.phtml
REFERENCES
1. Ashanina ^М. Sotsialno-gigienicheskie aspekty razvoda I ego vliyanie na sostoyanie zdorovia materi I rebenka : avtoref. diss. ... kand. med. Nauk [Social-and-Hygienic Aspects of Divorce and its impact on the Health State of Mother and Child : Abstr. Cand. Med. Sci. Diss.]. Мoscow ; 1997 : 24 p. (in Russian).
2. Afanasenkova N.V. and Makarova V.I. Obrazovatelnaya sreda I sostoyanie zdorovia shkolnikov [Educational Environment and Health State of Schoolchildren]. In : Zdorovie, obuchenie, vospitanie detey I molodezhi vXXI veke : materialy mezhdunarodnogo kongressa [Health, Education, Upbringing of Children and Youth in the XXI Century: Mater. Inter. Cong.]. Мoscow ; 2004 ; I; N77
(in Russian).
3. Eliseeva E.V. Klinicheskie, sotsialno-gigienicheskie I orga-nizatsionnye aspekty invalidnosti detey : avtoref. diss. ... kand. med. Nauk [Clinical, Social-and-Hygienic, and Organizational Aspects of Children's Disability : Abstr. Cand. Med. Sci. Diss.]. Sankt-Ретербург ; 2004 : 23 p. (in Russian)
4. Danylenko КМ., Podrihalo L.V. and Pashkevych S.A. Vestnik gigieny I epidemiologii. 2008 ; 12 (1) : 54-60 (in Ukrainian).
5. Serheta I.V. and Mostova O.P. Kompleksna otsin-ka osoblyvostei perebihu psykhofiziolohichnoi I psykhich-noi adaptatsii uchniv shkilnoho viku u konteksti stvorennia zdoroviazberezhuvalnoho osvit-noho prostoru [Complex Assessment of the Characteristics of the Course of Psychophysiological and Mental Adaptation of School Age Children in the Context of the Creation of Health Preserving Educational Space]. In : Aktualni pytannia fiziolohii, patolohii ta orhanizatsii medych-noh ozabezpechennia ditei shkilnoho viku ta pidlitkiv: materialy konferentsii [Topical Issues of Physiology, Pathology and Organization of Medical Support for School Age Children and
29 Environment & Health № 4 2019
Adolescents: Materials of the Conf.]. Kharkiv ; 2013 : 124-126 (in Ukrainian).
6. Currie C., Molcho M., Boyce W., Holstein B., Torsheim T. and Richter M. Social Science & Medicine. 2008 ; 66 (6) : 1429-1436. doi: 10.1016/j.soc-scimed.2007.11.024.
7. Currie C., Nic Gabhainn S. and Godeau E. International Journal of Public Health. 2009 ; 54 (Suppl. 2) : 131-139. https://doi.org/10.1007/s00038 -009-5404-x
8. Chapple S. Child Well-Being and Sole-Parent Family Structure in the OECD: An Analysis. OECD Social Employment and Migration Working Papers № 82. Paris: OECD; 2009 : 72 p.
9. Coleman J.S. American Journal of Sociology. 1988 ; 94 : 95-120.
https://doi.org/10.1086/228943
10. Almquist Y Journal of Epidemiology and Community Health. 2009 ; 63 (12) : 10281034.
http://dx.doi.org/10.1136/jech. 2009.088377
11. Conger R., Conger K. and Martin M.J. J. Marriage Fam. 2010 ; 72(3) : 685-704. doi: 10.1111/j. 1741-3737.2010.00725.x
12. Ford T., Goodman R. and Meltze H. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology. 2004 ; 39(6) : 487-496.
13. Salami S.O., Alawode E.A. Influence of single-parenting on the academic achievement of adolescents in secondary schools: Implications for counseling. Ibadan: Department of Guidance and Counseling University of Ibadan; 2000. URL : https://www.academia.edu/202 94426/Project_2
14. World Health Organization. Lebanon, Global School-based Student Health Survey (GSHS).-2011. URL :
https://www.who.int/ncds/sur-veillance/gshs/2011_GSHS_FS_ Lebanon.pdf ;
https://www.usj.edu.lb/intranet/ annonce/files/pdf/175_pdf_1. pdf
15. Cheriukanov A.V. and Vitrishchak A.A. Pediatría. 2007 ; 8 : 526-537. URL : http://www.medline.ru/public/ar t/tom8/art048pdf.phtml
(in Russian). HaflMwna go pega^íi'21.07.2019
УДК 371.715:612.176:613. https://doi.org/10.32402/
86:159.944/.95 dovkil2019.04.030
EDUCATIONAL STRESS IN THE STUDENTS OF MODERN HIGHER MEDICAL EDUCATIONAL INSTITUTIONS: PSYCHOPHYSIOLOGICAL CRITERIA FOR DIAGNOSIS AND PSYCHOHYGIENIC CORRECTION
Makarov S.Yu., Serheta I.V., Serebrennikova O.A.
НАВЧАЛЬНИЙ СТРЕС У СТУДЕНТ1В СУЧАСНИХ ЗАКЛАД1В
ВИЩО1 МЕДИЧНО1 ОСВ1ТИ: ПСИХОФ1З1ОЛОГ1ЧН1 КРИТЕР11' Д1АГНОСТИКИ ТА ПСИХОППСН1ЧНО1 КОРЕКЦ11
роцеси iмплементацiï та практично! реалiзацiï прiоритетних положень Закошв Укра'ши «Про осв^у» та «Про вищу осв^у» передбачають першо-чергове вирiшення комплексу проблем, у структурi яких разом з питаннями, спрямо-ваними на розв'язання зав-дань щодо створення ор-гашзацшних, правових та нав-чально-методичних засад за-безпечення ефективно! дн яльностi закладiв освiти рiз-них типiв, у тому чист i закла-дiв вищо! медично! освiти, провiднi позицiï мають питан-ня, пов'язанi зi збереженням i змщненням здоров'я сту-дентства, створенням превентивного осв^нього сере-довища, забезпеченням адекватного переб^у процесiв психофiзiологiчноï та психiч-но! адаптацiï, властивих орга-
МАКАРОВ С.Ю., СЕРГЕТА 1.В., СЕРЕБРЕНН1КОВА О.А.
Вiнницький нaцiонaльний медичний унiвеpситет iм. М.1. Пиpоговa, м. Вiнниця, Укpaïнa
Kлючовi слова: студенти,cy4acHi заклади вищоГ медичноГ освiти, навчальний стрес, дiагностика, корекцiя.
УЧЕБНЫЙ СТРЕСС У СТУДЕНТОВ СОВРЕМЕННЫХ ЗАВЕДЕНИЙ ВЫСШЕГО МЕДИЦИНСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ: ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ КРИТЕРИИ ДИАГНОСТИКИ И ПСИХОГИГИЕНИЧЕСКОЙ КОРРЕКЦИИ Макаров С.Ю., Сергета И.В., Серебренникова О.А. Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина
Целью исследования было обоснование психофизиологических критериев диагностики и психогигиенической коррекции учебного стресса у студентов современных заведений высшего медицинского образования.
Материалы и методы исследования. Научные исследования проводились на базе Винницкого национального медицинского университета имени Н.И. Пирогова, где под наблюдением находились 227 студентов в возрасте от 17 до 22 лет. Для адекватной реализации поставленной цели использовался четко структурированный комплекс высокоинформативных психофизиологических и психодиагностических методов, а также методов экспертных оценок и статистического анализа. Результаты. Данные, полученные в ходе проведенных исследований, подчеркивают тот факт, что к числу ведущих психофизиологических критериев оценки адаптационных возможностей организма студентов современных заведений высшего медицинского образования в условиях учебного стресса
© Макаров С.Ю., Сергета 1.В., Серебреннiкова О.А. СТАТТЯ, 2019
