Гігієнічне значення окремого здоювання перших порцій молока Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

УДК 619.614.9:637

Кривохижа С.М., к.вет.н. ©

Тернотлъсъка державна сыъсъкогосподарсъка дослгдна станщя 1нституту корм1в та стъсъкого господарства Подглля НААН Муаенко М.Т., к.вет.н., Степанюк М. В., Свергун Ж. Г., мкробюлоги Тернотлъсъкарегюналъна державна лаборатор1я ветеринарногмедицини

Русенко Я.Г., к.вет.н.

Тернотлъсъкий нацюналъний економ1чнийутеерситет

ГЮеШЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ ОКРЕМОГО ЗДОЮВАННЯ ПЕРШИХ ПОРЦ1Й МОЛОКА

У статт1 на основ/ багатопланових експеримент1в, проведених в реальных технолог1чних умовах молочных ферм, дана ощнка гшетчног якост1 дгикового молока I його вплив на ятстъ молока загалъного надою.

Ключое1 слова: молоко сире, мЫрофлора шюри дшок, мшробне число

змив1в

Вступ. Виконання завдань ппени молока в умовах зростання показниюв його якост1 потребуе виршення нових теоретичних \ методолопчних питань, як1 здатш шдняти науку про ппену молока на яккно новий р1вень. £ багато проблем, як1 потребують всеб1чного осмислення \ серйозного анал1зу, адже без виршення 1х неможливо одержати молоко екстра-гатунку, а значить - не буде сировини для виготовлення продукт1в дитячого харчування.

На даний час сформувались р1зш точки зору щодо мкрофлори вим'я, часто абсолютно протилежного змюту:

- вим'я кор1в стерильне [1];

- вим'я кор1в заселене ворожою для нього мкрофлорою. В 1 см3 стерильно видоеного молока мютиться вщ 300 до 700 тисяч мкроб1в (А. Г. Мшяновський, 1970, 1999). В молощ дшковому присутня мкрофлора гною [2];

- основна мкрофлора вимеш не патогенна, кнуе в ньому на правах коменсал1в [3].

Вперше в л1тератур1 ппени молока як науки з'явилася стаття, присвячена проблем! вимеш кор1в як складно! еколопчно! системи [4].

Мета роботи - в основу теоретичного плану стата ми поклали гшотезу про роль дшкового апарату як своерщно! еколопчно! системи, яка впливае на процес сполучення цистерн вимеш ¿з зовшшшм середовищем.

Матер1али 1 методи. Матерши (молоко, змиви з шк1ри дшок) \ методи 1х дослщження (визначення мкробного числа, титру бактерш ГКП, ентерокок1в та стафшокоюв, визначення видового складу стафшокоюв) проведен! в повнш вщповщност1 до вимог дшчих стандарт1в, методичних правил та рекомендацш.

© Кривохижа £.М., Муаенко М.Т., Степанюк М. В., Свергун Ж. Г., Русенко Я.Г., 2013

368

Результати дослщжень. Щоб виявити вплив мжрофлори дшкового молока на умют м1кроб1в у загальному надо1, виконали такий дослщ. 3 суворим дотриманням саштарних вимог провели переддошьне видоювання молока дшкового (5-10 см3), об'еднали його I одержали молоко дшкове. Пот1м видоши молоко з чверток вим'я, об'еднали його I одержали молоко цистернальне. В молощ обох груп визначили вмкт бактерш в одному мшштр! (мжробне число). Загальний умкт бактерш у молощ дшковому визначили множенням мжробного числа на кшькють молока в мшштрах. Таким же методом визначили кшькють бактерш у молощ цистернальному. Додавши кшькють бактерш дшкового молока до кшькосп бактерш у молощ цистернальному, визначили умют бактерш у об'еднаному молощ. Вщ показника загального вмкту бактерш у об'еднаному молощ визначили процент мжрофлори дшкового молока.

За умови нормального саштарного стану дошьного устаткування I чистого вим'я частка дшково! мжрофлори у об'еднаному молощ складала 0,091,2 %. При недотриманш саштарних вимог цей показник збшьшувався до 812 %. Отже - наша методика визначення вмюту мжрофлори дшкового молока в цистернальному об'еднаному, дала можливють одержати цифров1 величини реального саштарного значения ще! технолопчно! операцп.

На ферм1 з ручним дошням доярки часто практикують такий порядок переддо!льно1 обробки дшок: миють дшки пщряд ус1м коровам свое! групи, пот1м починають дошня. При цьому якась частина кор1в допъся через 30-40 хвилин теля обробки вим'я. Щоб дати саштарну ощнку цьому факту, був проведений такий дослщ. Трьом коровам обмивали дшки теплою водою I зразу брали з них змиви. Через 20 хвилин взяття змив1в повторювали. Шсля цього дшки обмивали I брали повторно змиви, через 20 хвилин взяття змив1в повторювали.

Результати викладено в таблиц! 1.

Таблиця 1

Умкт мжроб1в у змивах з шкчрн дшок теля Тх обмивання теплою

водою

Обмивання Вм1ст м1кроб1в у змивах

теля обмивання через 20 хвилин

загальна кшьшеть в 1 см3 в т. ч. S. aureus загальна кшьшеть в 1 см3 в т. ч. S. aureus

Перше 835±21 3 250±25 20

Друге 160±10 4 95±5 45

Звертае увагу така деталь: у змивах, вадбраних зразу теля обмивання, ум1ст S. aureus незначний, всього декшька одиниць. Через 20 хвилин умют цього мшрооргашзму збшьшуеться в 6,6-11,2 раза.

Наш вар1ант пояснения цього феномена зводиться до наступного. Стафшококи - це мжрооргашзми, яю в основному зв'язаш з шюрою, шюрними залозами та слизовими пл1вками теплокровних. Коло господар1в широке, значна кшьккть штам1в потенцшно патогенна [5-8].

Стафшококи, в тому числ1 S. aureus належать до постшно! мжрофлори шюри дшок кор1в. Вони заселяють потов1 й жиров1 залози шк1ри, частина з них

369

знаходиться на И поверхш. При обмиванш дшок стафшококи легко змиваються з шюри. Але протягом недовгого часу вони виходять з шюрних залоз I знову колошзують И поверхню. 1х функщя полягае в захист1 вщ заселения свого бютопу посторонньою мкрофлорою. До постшно! мжрофлори шюри належать також ентерококи. Бактерп групи кишкових паличок - це типова транзиторна мкрофлора, яка легко змиваеться з шюри дшок (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Титр БГКП, ентерококш та стафшокок1в змив1в з шкзри дшок, (п=7)

Час взятгя змив1в ТитрБГКП -"1" Значения титру

ентерокошв "2" стафшокошв "3" >1,0 1,0 0,1 0,01 0,001

1 3 3 1 - -

До обробки 2 - - 1 6 -

3 - - - 5 2

1 7 - - - -

Шсля обробки 2 - 2 1 4 -

3 - - - 3 4

Визначення ефективност1 обробки дшок кор1в розчином йодофору та жировою емульЫею вимагало складних дослщжень. На ферм1 ПАП "Перемога" с. Довжанка Тернопшьського району вщдшили дв1 групи кор1в по 18 гол1в, до1ння ручне. 3 метою одержання об'ективних результат було видшено дв1 лаборантки, яю почергово особисто обробляли дшки згщно методичних вимог: дв1 дшки дослщш, дв1 - контрольна Дослщ провели протягом мюяця. В результат! виявлено, що йодофор спричиняе надм1рне висушування шюри дшок, утворення мкротрщин, спостеркаеться бшь при до!нш. Вщ продовження досл1ду довелося вщмовитися.

У змивах з дослщних дшок, оброблених емульЫею, на 30 день дослщу нал1чувалось 3720±105 мшрооргашзм1в в 1 мл змиву, в контрольних змивах -1690±75. Отже, емульЫя сприяе мжробному забрудненню шюри дшок за рахунок мкрофлори довюлля.

Дослщження мийно-дезшф1куючих засоб1в дало можливють визначити 1х оптимальш концентраций але це тема, яка потребуе окремого грунтовного опису. Тому обмежуемось узагальненими висновками.

1. До1ння потр1бно починати зразу теля обробки дшок. Цим буде попереджено вихщ на поверхню шюри И постшно! м1крофлори, в тому числ1 небажано! для молока, наприклад - золотистого стафшококу.

2. Найбщьш технолопчно придатним для обробки дшок е застосування паперових серветок, змочених розчином мийно-дезшф1куючого засобу.

3. Застосування засоб1в типу йодофор1в спричиняе висушування шюри {

уТВОреННЯ МЖрОТрЩИН, ВЩЧуТТЯ б0ЛЮ При Д01НШ.

4. Нанесения на шюру дшок бактерицидних емульсш теля дошня спричиняе И заселения мкрофлорою зовшшнього середовища, в першу чергу споровими видами. Шюра забруднюеться частками бруду зовшшнього середовища.

370

5. Застосування засоб1в типу йодофор1в та жирових емульсш теля до1ння спричиняе негативний вплив на постшну мжрофлору шюри дшок, чим порушуеться важливий еколопчний закон И збереження.

Л1тература

1. Загаевский И. С. Гигиена получения высококачественного молока на товарных фермах / Загаевский И. С. - Кишенёв: Картя молдовеняскэ, 1971. -115 с.

2. Хоменко В. I. Ветеринарно-саштарна експертиза з основами технолог!! i стандартизацп продукта тваринництва / [В. I. Хоменко, В. М. Ковбасенко, М. К. Оксамитний та ш]. - К.: Сшьгоспосвп-а, 1995. - 716 с.

3. Оксамитний М. К. Профшактика л1кування мастшгв у кор!в / М. К. Оксамитний, С. А. Векслед, С. Н. Александров. - К.: Урожай, 1998. -120с.

4. Кухтын Н. Д. Вымя коровы как сложная экологическая система / Н. Д. Кухтын, Я. И. Крижановский, И.П. Даниленко, Ю. Б. Перкий, Н. Ф. Моткалюк, Ж. Г. Свергун // Вет. патология, 2009. - № 4. С. 20-23.

5. Определитель бактерий Берджи : в 2 т. Т. 1 / [Под ред. Дж. Хоулта, НКрига, П. Снита и др.] : пер. с англ. под ред. Г. А. Заварзина. - М.: Мир, 1997. - 432 с.

6. Определитель бактерий Берджи : в 2 т. Т. 2 / [Под ред. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Снита и др.] : пер. с англ. под ред. Г. А. Заварзина. - М.: Мир, 1997. -368 с.

7. Нобл У. К. Микробиология кожи человека / Нобл У. К. : перевод с английского В. М. Рыбалка. - М.: Медицина, 1986 -496 с.

8. Акатов А. К. О так называемых непатогенных стафилококках / А. К. Акатов // ЖМЭИ, 1977. - № 7 - С. 3-8.

Summary

In the article on the basis of multi-dimensional experiments, dairy farms conducted in the real technological terms this estimation of hygienic quality of milk of streak and his influence on quality of milk of general yield.

Рецензент - д.с.-г.н., професор Козенко О.В.

371