CC BY
35
УДК 619:618.19-002
Перкш Ю.Б., кандидат ветеринарних наук, e-mail: YPerkiy@yandex. ru ©
Тернотльська дослгдна станщя 1нституту еетеринарног медицины УААН
МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО Д1АГНОСТИКИ МАСТИТУ КОР1В
Встаноелено, що проби для бактерюлог1чного дослгдження на наяешсть збудните маститу корге необхгдно е1дбирати перед догнням (цистернальне молоко). Патогент мтрооргатзми, ят еидыяються з секрету молочног залози до 4,5±0,8 % е1д загальног мжрофлори еимет е транзитними.
Ключовi слова: короеи, д1агностика, мастит, егдбгр проб, секрет.
Вступ. Захворювання KopiB на мастит призводять не тшьки до зниження харчово! цшносп молока, а й до пщвищення його небезпечност для здоров'я людей, особливо д^ей. Позбутися вщ маститу неможливо, але утримувати на рiвнi 4-6 % вщ дiйного стада можна, завдяки своечаснш дiагностицi та лкуванню [1, 2].
При оргашзаци системно! боротьби з маститом без бактерюлопчного дослiдження не можна обштися. Воно необхiдне при первинному обстеженш поголiв'я корiв на мастит i повинно проводитися пiсля перевiрки стада швидкими дiагностичними тестами. Якщо боротьба з маститом ведеться без врахування бактерюлопчно! ситуаци, лiкування та профшактика маститу не може бути ефективними.
При проведеннi бактерюлопчного аналiзу важливе значення мае методика вщбору проб секрету молочно! залози. За кордоном для дослщження використовують першi порци молока [3], а в нашш кра!ш згiдно з "Методическими указаниями по бактериологическому исследованию молока и секрета вымени коров" вщ хворих корiв вщбирають останш порци, тобто паренхiмне (альвеолярне) молоко [4]. Пщставою для цього е те, що в паренхiмному молощ менше сторонньо! мiкрофлори, яка заважае дослщженню. Крiм цього, в дшковому молоцi можуть знаходитися мiкроби, наявшсть яких не впливае на процеси запалення паренхiми [3].
Деякi автори [5] для бактерюлопчно! дiагностики маститу вщбирають проби секрету вимеш тсля до!ння, мотивуючи це тим, що збудники маститу частше видiляються з останшх порцiй секрету молочно! залози. При цьому зазначають, що при повторному взята, з метою пщтвердження дiагнозу на мастит, можна використовувати як цистернальний, так i паренхiмний секрет. Iншi дослiдники [6, 7] вважають, що можна використовувати проби цистернального та паренхiмного секрету, оскшьки при експериментальному дослiдженнi вiдсоток випадюв видiлення збудникiв маститу вiд хворих корiв був аналогiчним. В той же час, при масових дослщженнях здорових корiв при
© Перкш Ю.Б., 2009 234
комплектаци поголiв'я великих ферм i комплекЫв на наявшсть в секрет вименi збудникiв маститу необхщно брати проби цистернального секрету, так як в ньому збудники маститу видшяються у 2 рази частше, шж у паренхiмному [7].
Згщно з лiтературними даними тд час машинного до!ння [8], або тсля, коли сфiнктер молочно! залози залишаеться у розслабленому станi до 30-60 хв. [9], створюються умови, за яких мжрооргашзми з до!льного обладнання та шкiри дiйок можуть проникати у молочну залозу i видiлятися з молоком у перших його порщях. Бiльша частина цих мiкроорганiзмiв гине пiд дiею захисних властивостей молочно! залози, але за певних умов (незадовшьш умови догляду, годiвлi, рiзнi захворювання, що ведуть до зниження резистентност органiзму) частина бактерш може знаходитися тривалий час у вимеш, а в окремих випадках проникати у молочну залозу та спричиняти запалення [10, 11]. За даними М.К. Оксамитного [12], у 8,4 % здорових корiв з чверток молочно! залози видшяються патогенш стафшококи та стрептококи, яю становлять до 5% вщ загально! мiкрофлори вименi.
Досi немае едино! думки про те, яке молоко (секрет) - цистернальне чи паренхiмне - необхщно використовувати для дiагностики маститу з метою одержання достовiрних результат та в яких випадках видшення патогенних мiкроорганiзмiв з молочно! залози можна вважати збудниками запального процесу, адже вщ цього залежить ефективнiсть лiкувально-профiлактичних заходiв.
Метою нашо¥ роботи було вивчити мiкрофлору вимеш здорових та хворих на мастит корiв.
Матер1ал i методи. Робота виконана в Тернопшьськш дослiднiй станци 1ВМ УААН i на молочних фермах Тернопшьсько! областi. Матерiалом дослщження було молоко (секрет), взяте вщ здорових та хворих на мастит корiв. Перед вiдбором проб асептичного молока дшки вименi ретельно протирали ватним тампоном, змоченим 700 етиловим спиртом. Проби молока з вимеш вщбирали перед до!нням, пiсля до!ння та перед наступним до!нням. Дослщження корiв на наявнiсть маститу проводили за методичними рекомендащями [13]. Здоровими вважалися корови, в яких реакщя проби молока з 2 % розчином мастидину i проба вщстоювання були негативними. Мiкробiологiчнi дослiдження проводили за загальноприйнятими вимогами не шзшше, нiж через 1,5-2 год. тсля !х взяття [4]. Родову та видову щентифжацш мiкроорганiзмiв, видiлених з секрету молочно! залози, проводили згщно з дев'ятим виданням визначника бактерш Берджi [14].
Результати дослщження. Результати дослщжень наявност бактерш групи кишкових паличок (БГКП) у молочнiй залозi корiв у господарствах за рiзних санiтарних умов одержання молока наведено в таблиц 1.
При дослщженш асептично вiдiбраних проб секрету з молочно! залози здорових корiв виявлено (табл. 1), що в пробах цистернального молока, вдабраних до до!ння, БГКП були вщсутш, через 1 год. тсля до!ння БГКП видшялися в невеликих кiлькостях з проб секрету. Перед наступним до!нням цих же корiв БГКП не видшялися.
235
Таблиця 1
Наявшсть БГКП у молочнш 3ano3i Kopie у господарствах за рiзних саштарних умов одержання молока, %, M±m, n= 164_
Господарства Кшьшсть проб 1з вм1стом БГКП в цистернальному секрет!
перед тсля дошня перед наступним
дошням дошням
Саштарт вимоги ретельно 0 8,3±1,16 % 0
виконуються
Саштарт вимоги виконуються 0 20,7±3,45 %* 2,4±0,33 %
незадов1льно
Примтка: * - Р<0,01 - щодо господарств з належними сантарними умовами одержання молока
Отже, БГКП в процес до!ння можуть проникати через дшковий канал в молочну залозу, але через декiлька годин молочна залоза звiльняeться вiд ще! мкрофлори.
На молочних фермах з незадовшьними санiтарними умовами одержання молока (незадовшьш умови утримання корiв, вiдсутнiсть переддо!льно! санобробки вименi тощо) БГКП видшялися в 2,5 раза (Р^0,01) частше з секрету молочно! залози, взятого тсля до!ння. Надходження у вим'я БГКП за таких умов бшьш масове i вони довше знаходяться у молочнш залозi корiв.
У молочну залозу хворих на мастит корiв, кр1м БГКП, можуть проникати й iншi патогеннi мiкроорганiзми (S. aureus, Str. agalactiae, E. coli), як1 будуть видшятися з секрету вимет, взятого пiсля до!ння, i вважатися збудниками маститу. Тому ми вважаемо, що проби для бактерюлопчного дослiдження на наявнiсть збудникiв маститу корiв необхiдно вiдбирати перед до!нням (цистернальне молоко) пiсля попередньо! обробки дшок ватним тампоном змоченим, 70° спиртом та здоюванням перших щвок молока, тобто секрету, який знаходиться у каналi дiйки.
Щоби патогенш мiкроорганiзми вважати збудниками маститу, велике значення мае загальна кiлькiсть даних мiкроорганiзмiв у вименi. Результати бактерюлопчного дослщження цистернального секрету чверток здорових та хворих на мастит корiв наведено в таблиц 2.
Таблиця 2
Наявшсть мпкроорганпмпв у цистернальному секpетi чверток _вименi ко|мв, M±m, 11=100_
Мкробне Кшьшсть Наявшсть патогенно! мкрофлори у
Корови число секрету, дослlджених секрет^ %
тис./см3 проб, n S. aureus Str. agalactiae E. coli
здоров! 0,7±0,1 8 4,5±0,8 0 0
1,2±0,2 2 0 0 1,3±0,3
6,8±0,8 43 0 47,4±6,1 0
хвор! на 11,5±1,1 5 4,5±0,8 43,4±6,4 0
мастит 3,7±0,4 29 27,2±5,1 0 0
8,1±1,5 11 0 48,4±5,6 2,8±0,4
9,4±1,1 2 0 36,1±3,5 32,6±6,8
236
Як видно з табл. 2, i3 секрету хворих чверток вимеш KopiB патогенш мжрооргашзми видшяються у монокультурi та в асощащях i становлять в одних випадках до 4,5±0,8 %, а в шших - вiд 36,1±3,5 % i бiльше вiд загально! кiлькостi бактерiй. Також видiлення патогенних бактерш до 4,5±0,8 % спостер^али i в секретi, взятому вщ здорових корiв. Тому видiлення поодиноких колонш (1-3) з гемоагару при посiвi секрету вiд здорових та хворих на мастит корiв, яю становлять до 4,5±0,8 % вщ загально! кiлькостi бактерiй мiкрофлори вимеш, можна вважати транзитними мжрооргашзмами. Якщо кiлькiсть патогенних та умовно-патогенних бактерш у секрет вименi становить бшьше 27,2±5,1 % то !х можна вважати збудниками маститу, а у випадку видшення E. coli необхщно додатково провести дослiдження на патогеншсть.
Висновки.
1. Проби для бактерюлопчного дослщження на наявшсть збудниюв маститу корiв необхiдно вiдбирати перед до!нням (цистернальне молоко) з дотриманням правил асептики.
2. В окремих випадках при мастик можуть видшятися патогеннi чи умовно-патогеннi бактери у невеликих кiлькостях (до 4,5±0,8 %), якi знаходяться в молочнш залозi корiв як транзитна мжрофлора.
Л1тература
1. Бурыкина Г.В. Качество сырого молока / Г.В. Бурыкина, О.П. Андреева // Переработка молока, оборудование, продукция. - 2003. - №1 (39). -С. 6.
2. Шакиров О.Ф. Противомаститная программа компании „Байер" / О Ф. Шакиров // Ветеринария. - 2007. - №3. - С. 9-12.
3. Оксамитний М.К. Субклмчш мастити у корiв / М.К. Оксамитний. -К.: Урожай, 1973, - 143. [1] с.
4. Методические указания по бактериологическому исследованию молока и секрета вымени коров. - М.: ГУВ МСХ СССР, 1983. - 22 с.
5. Карташова В.М. Маститы коров / В.М. Карташова, А.И. Ивашура. -М.: Агропромиздат, 1988. - 255. [1] с.
6. Оксамитний М.К. Профшактика i лжування мастиив у корiв / М.К. Оксамитний, С.А. Векслер, С.М. Александров. - К.: Урожай, 1988. - 119. [1] с.
7. Ивановцев В.В. Бактериологические исследования соскового и паренхимного молока при диагностике скрытых форм мастита / В.В. Ивановцев, Л.Д. Демидова // Ветеринарная микробиология и ветеринарно-санитарное качество молока и мяса. Труды ВНИИВС. - Т. LXIII. - М.: Полиграфист, 1979. - С. 80-82.
8. Кухтин М.Д. Ветеринарно-саштарна експертиза сирого молока за вмютом золотистого стафшококу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.09. "Ветеринарно-саштарна експертиза" / М.Д. Кухтин. -Львiв, 2004. - 18 с.
237
9. Степаненко П.П. Микробиология молока и молочных продуктов / П.П. Степаненко. -М.: Колос, 2002. - 420 с.
10. Галат Б.Ф. Справочник по технологии молока / Б.Ф. Галат, Н.И. Машкин, Л.Г. Козача. - К.: Урожай, 1990. - 192 с.
11. Микробиологические основы молочного производства: Справочник / [Л.А. Банникова, Н.С. Королева, В.Ф. Семенихина, Я.И. Костин]. - М.: Агропромиздат, 1987. - 400 с.
12. Оксамитний Н.К. Микрофлора вымени здорових коров / Н.К. Оксамитний // Проблемы ветеринарной санитарии. Труды ВНИИВС. - Т. XXXIV. - М.: Калужская областная типография, 1969. - С. 131-134.
13. Методические рекомендации по профилактике, диагностике и лечению маститов у коров. ГАК УССР. - К.: Гортипография, 1990. - 39. [1] с.
14. Определитель бактерий Берджи: девятое издание в 2 т. / [под ред. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Скита и др.; перевод с анг. под ред. академ. РАН Г.А. Заварзина]. - М.: Мир, 1994. - Т.2. - 430 с.
Summary Perkiy Yu.B.
METHODICAL GOING IS NEAR DIAGNOSTICS OF MASTITIS OF COWS
It is set that tests for a bacteriologic examination in the presence of exciters of mastitis of cows it is necessary to take away before milking (cisternal'ne milk). Pathogenic microorganisms which are selected from the secret of suckling gland to 4,5±0,8 % from the general microflora of udder is transit.
Стаття надшшла до редакцИ 18.03.2009
238
