CC BY
32
УДК 579.62: 618.19-002
Шуманський Ю.1., молодший науковий сшвроб^ник, © ([email protected])
Тернотльська дослгдна станщя 1нституту еетеринарног медицины НААН
ЛАБОРАТОРНА Д1АГНОСТИКА МАСТИТУ КОР1В ЗА Р1ЗНИХ СХЕМ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Встаноелено, що для достоегрног iдентифтацп збудниюе маститу корге, необхгдно проеодити бактерюлоггчт дослгдження патогенних стрептокоюе групи В за простими схемами з еикористанням збагачених пожиених середоеищ. Властиегсть продукуеати зоетшньоклтинний CAMP-фактор мжрооргатзмами Str. agalactiae е не стабыьною.
Ключовi слова: короеи, мастит, дгагностика, стрептококи, САМР-тест.
Вступ. Устшне проведення л^вальних i профшактичних заходiв при захворюванш rapiB на мастит багато в чому залежить вщ швидко! i правильно! щентифжаци збудникiв запалення молочно! залози [1].
Згщно лiтературних даних [2, 3 ] основним збудником маститу на молочних фермах е бактерп iз роду Streptococcus. 1з секрету хворих корiв переважно видiляються стрептококи виду S. agalactiae i S. dysgalactiae, рщше S. pyogenes i S. uberis.
Видшення та iдентифiкацiя патогенних стрептокоюв мае певнi труднощi, осюльки данi мiкроорганiзми вибагливi до поживних середовищ. Патогеннi властивостi мiкроорганiзмiв Str. agalactiae не постшш, а гемол^ичними властивостями володiють культури першо! генерацп [4]. Найбiльш патогеннi стрептококи знаходяться у гншному ексудатi вименi корiв з гострою формою маститу. Мжрооргашзми, якi видiленi при хронiчнi формi маститу, i також тi яю вирощенi на поживних середовищах, без кров^ е слабо патогеннi. Культури, яю 23 рази переаяш на простi поживнi середовища, е непатогенш [5].
З метою щентифжацп стрептококiв застосовують серологiчну реакцiю за Ленсфшьдом i культурально-бiохiмiчнi методи. За серолопчною реакцiею групоспецифiчного полiсахариду (субстанщя С) стрептококи подiляють на 17 груп яю позначенi великими буквами латинського алфав^ вiд А до Н i вiд К до Т. Основними е таю: група А (S. pyogenes); група В (S. agalactiae); С (S. dysgalactiae); Е (S. uberis); D (S. fecalis); i група N (S. lactis, S. cremoris). Серолопчш дослщження складш i трудомютю, тому на практищ для диференщаци стрептокоюв групи B (S. agalactiae) вщ шших патогенних стрептокоюв використовують культурально-бiохiмiчний метод запропонований Christie, Atkins, Munch-Petersen, що отримав назву за першими леерами авторiв а саме САМР-тест [6].
В основi методу е утворення стрептококами групи В зовнiшньоклiтинного САМР-фактора, який посилюе лiзис еритроцитiв барана чи бика тд дiею стафшококового ß-лiзину. S. agalactiae дають ч^ку широку прозору зону гемолiзу у виглядi усiченого трикутника. Позитивна реакщя проявляеться через 18-24 год. за шкубаци при 37 0С. Близько 90 % Str. agalactiae дають позитивну реакцiю на САМР-тест [6].
© Шуманський Ю.1., 2011
¡дентифжащю стрептокоюв проводять за рiзними схемами, яю е швидю у 4aci та довготриваль Швидка схема щентифшаци тривае протягом 3 дшв i на 4 день (через 3 доби) одержуемо результат [7]. Дана схема передбачае у перший день поав секрету на гемоагар, на другий день переав чистих культур на гемоагар характерних для росту стрептокоюв i на третш день проведення мшроскопи, тест на каталазу та CAMP-тест. Довготривалi схеми дослiдження перед постановкою CAMP-тесту потребують додаткових тестiв, зокрема тест Шермана, рiст бактерiй при 45 0С, ферментацiя вуглеводiв, що дозволяе диференцiювати бактери роду Streptococcus вщ iнших родiв (Enterococcus, Lactococcus та ш.) [1]. Данi тести потребують переаву культур мiкроорганiзмiв на проси поживш середовища та тривалий час зберiгання 1'х у холодильнику (2-4 дш), що подовжее час дослщжень до 6-7 днiв.
Метою роботи було вивчити вплив рiзних схем щентифшаци (час дослiдження, використання рiзних поживних середовищ, умови збер^ання) на здатнiсть утворення зовнiшньоклiтинного CAMP-фактору бактерiями Str.
agalactiae.
Матер1ал i методи дослщжень. Робота виконана в Тернопшьськш дослiднiй станцп 1нституту ветеринарно! медицини НААН. Дослiдження корiв на наявшсть маститу проводили згiдно з методичними рекомендащями [8]. Проби секрету вщ хворих тварин вiдбирали пер ед до!нням пiсля протирання шюри дiйок вименi ватним тампоном, змоченим 70 етиловим спиртом, попередньо здоюючи першi цiвки молока. Матерiалом дослщження були культури Str. agalactiae видшеш iз секрету вименi корiв хворих на мастит у перюд лактацп. Мiкробiологiчнi дослiдження проводили згiдно iз загальноприйнятими вимогами не пiзнiше, шж через 1,5-2 год. пiсля 1'х взяття [9]. Родову та видову щентифшацш мiкроорганiзмiв, видiлених з секрету молочно! залози, проводили згiдно дев'ятого видання визначника бактерш Берджi [6].
Результати дослщжень. У дослвд було 28 корiв хворих на мастит (53 чвертки). 1з хворих чверток вимеш було видiлено 169 культур роду Streptococcus, з яких 92 щентифжоваш як Str. agalactiae. Результати дослщжень впливу рiзних схем щентифжаци на здатнiсть продукувати зовнiшньоклiтинний CAMP-фактор бактерiями Str. agalactiae наведено у табл. 1.
Таблиця 1
Продукування зовшшньоклггинного CAMP-фактор бактерiями Str.
agalactiae за рiзних схем iдентифiкацi'l', %, M±m, n=92
День дослщження Юльшсть культур Str. agalactiae, яш давали позитивну реакцш на CAMP-тест за р1зних схем дослвдження
швидка схема довготривала схема
1 день поав секрету на гемо агар
2 день Перес1в 1зольованих колонш на гемоагар для одержання чистих культур
3 день М1кроскошя культур, тест на каталазу, CAMP-тест тест Шермана, р1ст при 45 0С, ферментащя вуглевод1в
4 день 91,3 % CAMP-тест
5 день 100,0 % CAMP-тест 47,8 %
6 день не проводили 100,0 %
Як видно з табл. 1, що за використання простих схем щентифшаци на 4 день 91,3 % культур Str. agalactiae давали позитивну реакцш на CAMP-тест. 8,7 % бактерш Str. agalactiae давали позитивну реакцш лише тсля повторно! постановки CAMP-тесту на наступний день, що свщчить про нестабшьне утворення зовшшньокл^инного CAMP-фактору. При використант довготривалих схем дослiдження позитивну реакцш на CAMP-тест проявляли лише 47,8 % культур Str. agalactiae, тсля повторно! постановки ус культури дали позитивну реакцш
Також було вивчено вплив довготривалого збертання (15-20 дшв) бактерш Str. agalactiae за температури 4-8 0С та пасажування на рiзних поживних середовищах на ïхнi властивостi утворювати зовшшньокл^инний C AMP-фактор. Результати дослiджень наведено в таблиц 2.
Як бачимо з табл. 2, що при довготривалому збертанш культур Str. agalactiae за низьких температур (4-8 0С) до 53,3 % мiкроорганiзмiв втрачають властивють продукувати зовнiшньоклiтинний CAMP-фоктор. У перший день тсля поаву культур Str. agalactiae позитивну реакцш на CAMP-тест давали лише 26,1 % бактерш. Шсля двохразового пасажування на збагачених поживних середовищах юльюсть культур Str. agalactiae, яю давали позитивну реакцш на CAMP-тест, збшьшилася до 46,7 % мiкроорганiзмiв. МПА з 5 % кровi великоï рогатоï худоби виявися середовищем на якому культури Str. agalactiae
найшвидше вщновлюють своï властивостi.
Таблиця 2
Вплив умов збер^ання та поживних середовищ на утворення
зовнiшньоклiтинного CAMP-фактор мжрооргашзмами __Str. agalactiae, %, M±m, n=92_
Час дослщження Кшьшсть культур Str. agalactiae, яш давали позитивну реакцш на CAMP-тест
переав культур тсля збер1гання в холодильнику
1 день 26,1 %
Постановка CAMP-тесту шсля пасажування культур на р1зних середовищах
МПА з 5% кров1 ВРХ молочний агар агар з пдрол1зованим молоком
2 день 33,7 %* 26,1 % 6,7 %
3 день 40,2* 46,7* 40,2*
Примггка: * - Р<0,01 - щодо 1 дня дослщжень
Довготривалi схеми щентифшаци патогенних стрептококiв передбачають висiвання культур мiкроорганiзмiв на простi поживнi середовища, збер^ання чистих культур протягом певного часу (вщ 2-3 до 15-20 дшв) у холодильнику за температури 4-8 0С, тобто бактерiï знаходяться у певних стресових умовах шнування (недостатньо поживних речовин, холод). Очевидно за таких стрес факторiв частина даних мiкроорганiзмiв знижуе сво!' бiохiмiчнi властивостi, зокрема продукування зовнiшньоклiтинного CAMP-фактора i вiдновлюe своï властивостi лише тсля пасажування на збагачених поживних середовища.
Отже, властивють продукувати зовшшньокл^инний CAMP-фактор мiкроорганiзмами Str. agalactiae е не стабiльною i залежить вщ часу проведення дослiджень та застосування поживних середовищ для культивування. Для об'ективноï та достовiрноï оцiнки щентифжаци патогенних стрептококiв,
збудниюв маститу KopiB, бактерюлопчш дослщження необхщно проводити швидко (до 4 дшв), за простими схемами з використанням збагачених поживних середовищ, зокрема м'ясопептонного агару i3 5 % кровi велико1 рогато1 худоби.
Висновки. 1. Для достовiрноï iдентифiкацiï збудникiв маститу корiв, необхщно проводити бактерюлопчш дослщження патогенних стрептокоюв групи В за простими схемами з використанням збагачених поживних середовищ.
2. Властивють продукувати зовшшньоклпинний CAMP-фактор мкрооргашзмами Str. agalactiae е не стабшьною.
Л1тература
1. Карташова В.М. Маститы коров / В.М. Карташова, А.И. Ивашура - М.: Агропромиздат, 1988. - 255, [1] с.
2. Етюпатогенез маститiв та засоби ïx терапiï / А. Головко, В. Вечтомов, С. Гужвинська та ш. - Ветеринарна медицина Украши. - 2001. - №11. - С. 20-21.
3. Климов Н.Т. Мониторинг мастита у коров и его этиологическая структура в разные периоды репродукции / Н.Т. Климов // Ветеринарная патология. - 2008. -№1(24). - С. 42-45.
4. Возбудитель мастита. Режим доступа: http://www.tikop.info/?p=292
5. Вирулентность маститного стрептококка. Режим доступа: http://www.tikop.info/?p=293#more-293
6. Определитель бактерий Берджи: девятое издание в 2 т. / [под ред. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Скита и др.; перевод с анг. под ред. академ. РАН Г.А. Заварзина]. - М.: Мир, 1994. - 799, [1] с.
7. Малозатратная эффективная методика дифференциации коковой микрофлоры при маститу у коров / Н.Т. Климов, Д.М. Пониткин, В.А. Париков и др.// Ветеринарная патология. - 2008. - №1. - С. 45-47.
8. Методические рекомендации по профилактике, диагностике и лечению маститов у коров. ГАК УССР. - К.: Гортипография, 1990. - 39 с.
9. Методические указания по бактериологическому исследованию молока и секрета вымени коров. - М.: ГУВ МСХ СССР, 1983. - 22 с.
Summary Shumansky Yu.I.
Ternopil Research Station of the Institute of Veterinary Medicine NAAS LABORATORY DIAGNOSIS OF MASTITIS COWS FOR VARIOUS SCHEMES RESEARCH.
Found that for reliable identification of mastitis pathogens of cattle, should be carried out bacteriological studies of pathogenic group B streptococci by a simple circuit using rich nutrient media. Property foreign cell produce CAMP-factor micro-Str. agalactiae is not stable.
Key words: cow, mastitis, diagnosis, streptococci, CAMP-test.
Рецензент - к.вет.н., с.н.с. Кухтин М.Д.
