CC BY
22
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMem C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet8219
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:618.19-002:615:637.12.07:632.2
Проблеми захворювань молочноУ залози та перспективи розробки нових протимаститних препара^в
1.М. Кушнiр, С.Д. Мурська igorku70@gmail.com
Державний науково-дослгдний контрольной тститут ветеринарних npenapamie та кормових добавок
вул. Донецька, 11, м. Львiв, 79019, Укра'та
Мастит (Mastitis) — полiетiологiчне захворювання, яке в переважшй бiльшостi випадюв (95-98%) виникае i розвива-еться вна^док потрапляння в тканини вим'я патогенноi мжрофлори, зокрема стафтокоюв, стрептокоюв, кишковоi палички тощо. Хвороби молочноi залози корiв завдають значних економiчних збитюв господарствам рiзноi форми влас-ностi, як полягають у не доодержувант молока, зниженш його якостi та вибраковц корiв, в першу чергу високопроду-ктивних. Крiм того, вживання молока вiд хворих корiв на мастит загрожуе здоров 'ю людей, що е неприпустимим.
Мастити трапляються, як у високопродуктивних, так i низькопродуктивних тварин, як у перiод лактаци, так i в сухостшний перiод незалежно вiд перiоду року. З уЫх захворювань, зареестрованих на великих молочно-товарних, пле-мтних i фермерських господарствах з рiзною формою власностi найбыьше поширення мають мастити. Корови найча-стше хворiють на мастит у першi дш тсляродового перiоду або через 10-15 дiб тсля отелення, а також у перiод посиленоi лактаци.
Видтяемо, що створення нових й удосконалення iснуючих протимаститних засобiв здтснюеться, як правило, шляхом розробки багатокомпонентних препаратiв, до складу яких входять декыька активно дiючих речовин iз рiзних клаЫв хiмiчних сполук, яю повинт взаемодоповнювати одна одну в спектрi протимiкробноi активностi.
Саме тому, е необхiднiсть у проведены перспективних до^джень iз створення ефективтших протимаститних препаратiв, при чому тих, як б не залишали залишюв у тканинах i продукцп.
Ключовi слова: мастити, молочна залоза, мжроргашзми, мжрофлора, культура, збудник, дiагностика, протимас-титн препарати.
Problems of mammary gland diseases and prospects for the development of new
anti mastitis preparations
I.M. Kushnir, S.D. Murska igorku70@gmail.com
State scientific research control institute of veterinary preparations and feed additives, Donetska Str., 11, Lviv, 79019, Ukraine
Mastitis (Mastitis) is a polyethiological disease, which in most cases (95-98%) occurs and develops as a result of ingestion of pathogenic microflora in the udder tissue, in particular staphylococci, streptococci, E. coli etc. Diseases of the mammary gland of cows cause significant economic losses to farms of different forms ofproperty, which consist in not getting milk, reducing its quality and crayfish cows, in the first place high-yielding. In addition, the use of milk from cows sick for mastitis threatens the health of people, which is unacceptable.
Mastitis occur in both high-yielding and low-productive animals, both, during lactation and in the dry period, regardless of the period of the year. The most widespread, out of all the diseases registered in large dairy commodities, tribal and farms with different
Citation:
Kushnir, I.M., Murska, S.D. (2017). Problems of mammary gland diseases and prospects for the development of new anti mastitis preparations. Scientific Messenger LNUVMB, 19(82), 93-96.
forms of ownership is mastitis. Cows most often suffer from mastitis in the first days of the postnatal period, or 10-15 days after calving, as well as in the period of intense lactation.
We emphasize that the creation of new and improved existing anti-mastics preparations, as a rule, are done through the development of multicomponent preparations, which include several active substances from different classes of chemical compounds, which must complement each other in the spectrum of antimicrobial activity.
Owing to this, there is a need for advanced research on the creation of more effective anti-mastitis preparations, while those which would not leave residues in tissues and products.
Taking into account all abovementioned, the microbiological studies were conducted on 29 samples of milk from cows suffering from clinical and subclinical mastitis in the detection ofpathogens. In particular, it was found that for the clinical form of the mastitis, the most commonly isolated monoculture was Staphylococcus aureus (33.7%), Streptococcus agalactiae (29.4%), and in the association of Streptococcus agalactiae and Staphylococcus aureus (22.5%). In the subclinical form of mastitis, the following cultures were identified in the association: Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus agalactiae and Streptococcus dysgalactiae (41.6%); Streptococcus dysgalactiae, Streptococcus agalactiae and Streptococcus uberis (30.4%) Staphylococcus aureus and Staphylococcus epidermidis (24.1%).
Key words: mastiti, mammary gland, microrganisms, microflora, culture, exciter, anti mastitis preparations.
BcTyn
npuHHH BHHHKHeHHa MacTHTiB gy®e 6araTO, Bpaxy-BaTH ix Bcix He M0®nHB0, TOMy He06xigH0 BuginuTH ocHOBHi ^aKTopu: pe3HcTeHTHicTb opraHi3My kopobh i 11 M0n0HH0i 3an03H, HaaBHicrb i cryniHb naroreHHocTi 36ygHHKiB, yMOBH rogiBni, yrpHMaHHa, eKcnnyaraqii, gii cTpecoBHx ^aKTopiB i 0c06nHB0 goiHHa (Oksamitnyj and Mohammed, 1989; Iablonskyi et al., 2011).
Bign0BigH0 go eTionorii Bci MacTHTH M0®Ha p03gi-nHTH Ha gBi OcHOBHi rpynu: m^e^inm, mo BHHHKaMTb b pe3ynbrari BnnHBy MiKpoopraHi3MiB Ha MonoHHy 3ano-3y, HeiH^eKqiHHi, mo 3'aBnaMTbca 3a $i3HHHoro a6o xiMiHHoro TpaBMyBaHHa BHM'a, HenpaBHnbHOMy goiHHi Tomo. Bohh xapaKTeproyroTbca naronoriHHHMH 3MiHaMH aK y TKaHHHax, TaK i b ceKpeTi M0n0HH0i 3an03H. MiKpo-6h M0®yTb 6yTH npuHHHOM a6o ycKnagHMBaTH nepe6ir 3ananbHoro пpоцecy 3a ocna6neHHa pe3HcTeHTHocTi TKaHHH BHMeHi i 3HH®eHHi aKTHBHocTi 6aKTepianbHHx $aKT0piB MonoKa. Han6inbm Hacro 3 BHMeHi npH MacTH-Tax BHginaMTb cra$in0K0KH, cTpenTOKOKH, 3HaHH0 pig-me KHmKOBy nanuHKy, canbMOHenu, MiK0nna3MH, rpH6H, BipycH, aK b MOHOKynbrypi, TaK i b aco^a^! (Oksamitnyj and Mohammed, 1989; Ivashura, 1991; Nezhdanov et al., 2005).
MiKpo6H b MonoHHy 3an03y npoHHKaMTb, b ochob-HOMy, TpbOMa mnaxaMu: naKToreHHHH (Hepe3 KaHan cocKa i npH HegoTpHMaHHi BeTepHHapHO-caHiTapHHx npaBHn yTpHMaHHa TBapHH); niM^oreHHHH (Hepe3 rpi-mHHH Ha mKipi M0n0HH0i 3an03H) Ta reMaToreHHHH (3 nOTOKOM KpOBi npH aTOHii i Cy6iнB0nMцil MaTKH, 3arpu-MaHHi nocnigy, eHgoMerpurax). npu kopmobhx orpyeH-Hax Hepe3 Kp0B0H0cHi i niM^aTHHHi cygHHH y BHM'a M0®yTb noTpanHTH tokchhh, mo TaKO® cnpuae po3BHT-Ky 3ananeHHa M0n0HH0i 3an03H. ,3,0 $i3HHHHx ^aKTopiB Hane®arb: gia HH3bKHx Ta bhcokhx TeMnepaTyp (oxono-g®eHHa, BigMopo®eHHa, oniK, nigBHmeHa BonoricTb y npuMimeHHax Ta Ha BHrynbHHx MangaHHHKax) (Ivashura, 1990; Parikov and Klimov, 2000).
fflupoKe nomupeHHa xbopo6h noacHMeTbca $i3ionoriHHHMH HaBaHTa^eHHHMH Ha opraHi3M BHcoKonpogyKTHBHHx KopiB, po3nagaMH 3a MamHHHoro goiHHa, yTpHMaHHi Ta rogiBni, a TaKO® HegorpuMaHHaM BeTepHHapHO-caHiTapHHx BHMor. 3 nigBHmeHHaM TexHonoriHHHx BHMor go MonoKa BHHHKna rocTpa Heo6xigHicTb craopeHHa hobhx nporpaM, 3aco6iB i cnoco6iB i3 npo^inaKTHKH Ta niKyBaHHa KopiB i3
MacTHTaMH (Nezhdanov et al., 2005; Parikov and Klimov, 2000). Po3po6Ka, BHnpo6yBaHHa i внpо6ннцтво hobhx KOMnneKcHHx, e^eKTHBHimux i He goporux npenapaTiB, g03B0nHTb ygocKOHanMBaTH cxeMH niKyBaHHa xbophx TBapHH, i TaKHM hhhom, nigBHmHTH peHTa6enbHicTb твapннннцтвa. AHani3 nireparypH n0Ka3ye, mo, He3Ba®aroHH Ha 3HaHHi ycnixu y BHBHeHHi eTionorii MacTHTy KopiB, noro naT0reHe3y, KniHiHHHx npoaBiB цbоrо 3axB0pMBaHHa, po3po6KH MeTogiB npo^inaKTHKH Ta niKyBaHHa, ^ naTonoria 3aBgae 3HaHHHx eKOHOMiHHHx 36mrciB твapннннцтвy, mo BH3Hanae ii aKTyanbHicTb Ta Ba®nHBicTb Bce6iHHoro BHBHeHHa (Golovko et al., 2000; Dosogne et al., 2002; Slobodjanik, 2010)..
MacTHT KopiB mupoKO nomupeHHH b ycix KpaiHax cBiTy i 3aBgae 3HaHHoro eK0H0MiHH0r0 36uTKy MonoH-HOMy cKOTapcTBy. ycnimHe BupimeHHa npo6neMH 6opo-Tb6u 3 MacTHTOM KopiB M0®nHBe 3a HaaBHocTi cyHacHHx i gocTOBipHHx gaHHx npo $opMH i MacmTa6u 3axB0pro-BaHHa. OrpHMarH TaKy iH^opMamro M0®nHB0 3a gono-Mororo MeTogiB giarHocTHKH, MacTHTO criHKocTi i Mac-thto cnpHHHaTnHBocTi, mo e HeBig'eMHHM gna Bu6opy cBoeHacHoro i e^eKTHBHoro niKyBaHHa KopiB xbophx Ha MacTHT (Oksamitnyj and Mohammed, 1989; Zvierieva et al., 2000; Nezhdanov et al., 2005; Iablonskyi et al., 2011).
ygocKOHaneHHa icHyMHHx MeTogiB giarHocTHKH MacTHTy KopiB, a TaKO® po3po6Ka hobhx - goci 3anuma-MTbca b цeнтpi yBaru 3HaHH0i KinbKocTi gocnigHHKiB. y 3B'a3Ky 3 цнм, gy®e nepcneKTHBHOM e po3po6Ka i Bnpo-Bag®eHHa y BeTepuHapHy npaKTHKy cyHacHHx cKpHHiH-roBHx MeTogiB, 30KpeMa iMyHoeH3HMHoro aHani3y, aKHH y cBiTOBin npaктнцi 3Hanm0B mupoKe 3acT0cyBaHHa gna paHHbOi giarHocTHKH MiKpo6HHx i BipycHHx iH^eKnin (Ivashura, 1990; Nezhdanov et al., 2005; Iablonskyi et al., 2011).
OcTaHHiM HacoM g0BegeH0, mo y BHHHKHeHHi i po3-BHTKy MacTHTy KopiB BenHKe 3HaHeHHa MaMTb 6ionoriHHi oco6nHBocTi opraHi3My, mo npoaBnaeTbca B MacTHTo cTiHKocTi i MacTHTO cnpHHHaTnHBocTi. npoTe, HaaBHi po3po6KH 3 ^oro nHTaHHa y BiTHH3HaHin nirepaTypi HocaTb nume cTaTHcTHHHHH xapaKTep i 0gH0cr0p0HHb0 Bupa®aMTb цм npo6neMy (Ivashura, 1990; Parikov and Klimov, 2000; Golovko et al., 2000; Slobodjanik, 2010).
E^eKTHBHicTb niKyBaHHa KopiB 3a MacTHTiB 3Haxo-gHTbca b npaMin 3ane®H0cTi Big cBoeHacHocTi i nocnigo-BHocTi HagaHHa niKyBanbHOi gonoMoru. Ba®nHB0 He nume niKBigyBaTH BorHHme 3ananeHHa, ane h yHHKHyTH
рецидиву, не допустити поширення захворювання на 1нш1 чверт вимеш, зберегти продуктившсть тварини. Лшування проводять з урахуванням форми та перебь гу захворювання. Серед великого арсеналу терапевти-чних засоб1в для л1кування маститу особливе поширення мають антибютики (Dosogne et al., 2002; Kuzmich, 2007; Jemeljanovs et al., 2007; Slobodjanik, 2010).
Проте, останшм часом ученими багатьох кра!н свь ту виявлений ряд ютотних негативних наслщшв лшу-вання кор1в антибютичними засобами у терапи маститу. Залишки антибютишв у продукцй' становлять за-грозу здоров'ю людей та виникають нов1 проблеми так1 як дисбактерюзи тощо. Власне тому, дослщника-ми основна увага прид1ляеться розробщ л1кувальних препарапв, що не мютять антибютишв. Ниш на озброенш у практичних пращвнишв практично ввдсу-тш ефективш лщувальт засоби, що не мютять анти-бютичних i шших х1м1чних речовин (Ivashura, 1990; Golovko et al., 2000; Dosogne et al., 2002; Slobodjanik, 2010). У цьому плаш особливо! уваги заслуговують препарати, яш найбiльш безпечно i ефективно вщпо-вiдають вимогам, що пред'являються до л^вальних засобiв для корiв iз маститом, а саме: нешшдливють для органiзму тварин i довкшля, висока терапевтична ефективнiсть, безпека для здоров'я людей (Golovko et al., 2000; Kuzmich, 2007; Slobodjanik, 2010).
Захист господарств ввд небезпечних бактерiальних i вiрусних патогенiв, якi спричиняють зниження про-дуктивностi сiльськогосподарських тварин i значнi економiчнi збитки е прiоритетним завданням ветери-нарно! медицини. Профшактика та лiквiдацiя хвороб вимеш тварин, забезпечення стiйкого благополуччя тваринництва, його високо! продуктивностi та сашта-рно! якостi продукцil передбачае проведення своечас-но! та ретельно! профшактики, для чого можуть також бути використаш вищезгаданi сполуки (Nezhdanov et al., 2005; Iablonskyi et al., 2011).
Пошуковi дослiдження з використанням нових протимастиних препаратiв повиннi бути чгтко спла-нованi, особливо у аспекп визначення !х безпечностi та якостг Саме тому, на нашу думку план таких дос-лвджень повинен включати:
- мету дослщжень;
- завдання дослiджень;
- аналiз доступних даних про спектр дп новостворенного препарату;
- методи дослщжень;
- опис тест-систем, як1 можуть використовуватись у дослщженнях;
- схему дослщжень iз конкретизацiею етапiв;
- показники, як1 будуть обов'язковими для лабораторних дослвджень;
- критер^' оцшки ефективностi препаратiв;
- протоколювання вах етапiв досл1джень з наступним оформленням заключного звiту.
Отже, створення нових й удосконалення iснуючих протимаститних засобiв здiйснюеться, як правило, шляхом розробки багатокомпонентних препаратiв, до складу яких входять дек1лька активно дiючих речовин iз рiзних класiв хiмiчних сполук, якi повиннi взаемо-доповнювати одна одну в спектр протимiкробноl активности Значний рiвень резистентностi мiкроорга-нiзмiв до антибiотикiв потребуе пошуку нових сполук з антимшробною дiею та розробки нових ефективш-ших лжарських засобiв. Це i становить актуальшсть в розробленi нових протимаститних препарапв.
Результати та ix обговорення
На початковому етапi наших дослiджень було проведено дослвдження 29 проб молока корiв, хворих на клiнiчну та субклшчну форму маститу. Результати дослщжень наведено в таблицях 1 та 2.
Видшем збудники маститу кчцлв за клiнiчно'l форми, n = 29
Таблиця 1
Bngmem 36ygHHKH Кшьюсть %
Streptococcus agalactiae 8 29,4
Escherichia coli 2 8,6
Streptococcus agalactiae + Staphylococcus aureus 5 22,5
Staphylococcus aureus + Escherichia coli 3 3,6
Staphylococcus aureus 9 33,7
Pseudomonas aeruginosa 2 2,2
Таблиця 2
Видшем збудники маститу KppiB за субклМчноУ форми, n = 29_
Bngmem 36ygHHKH Кшьюсть %
Staphylococcus aureus + Staphylococcus epidermidis + Streptococcus agalactiae + Streptococcus dysgalactiae 12 41,6
Staphylococcus aureus + Streptococcus agalactiae + Escherichia coli 3 3,9
Streptococcus dysgalactiae + Streptococcus agalactiae + Streptococcus uberis 8 30,4
Staphylococcus aureus + Staphylococcus epidermidis 6 24,1
Як видно з даних таблиць 1 та 2, домшуючу роль у виникненш мастит вщграли стрептококи та стафь лококи. Найчастше видшяли Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae, Escherichia coli як в монокультур^ так i в асощацп.
Однак, тсля аналiзу видiлених збудник1в i3 молока хворих тварин, встановили, що за клiнiчноï форми маститу частше видiляли: Staphylococcus aureus (33,7%), Streptococcus agalactiae (29,4%), Escherichia coli (8,6%) Pseudomonas aeruginosa (2,2%) та в асощацп Streptococcus agalactiae i Staphylococcus aureus (22,5%); Staphylococcus aureus та Escherichia coli (3,6%). За виникнення субклшчного маститу виявили таш асощацп: Staphylococcus aureus та Staphylococcus epidermidis (24,1%), Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus agalactiae та Streptococcus dysgalactiae (41,6%), Streptococcus dys-galactiae, Streptococcus agalactiae та Streptococcus uberis (30,4%), Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae та Escherichia coli (3,9%).
Висновки
1. Встановлено, що молоко ввд корiв, хворих на мастит, майже в уах випадках мютило значну шль-к1сть умовно-патогенних мiкроорганiзмiв. За цих умов, дом^ючу роль у спектрi цих мiкроорганiзмiв вiдiгравали стрептококи i стафiлококи, найчаспше видiлялись такi культури: Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae, Escherichia coli як в монокультур^ так i в асощацп.
2. За клiнiчноï форми маститу частше у монокуль-турi видiляли: Staphylococcus aureus (33,7%), Streptococcus agalactiae (29,4%), а в асощацп Streptococcus agalactiae i Staphylococcus aureus (22,5%). За субклiнiчноï форми маститу видели таш культури в асощацп: Staphylococcus aureus, Staphylo-coccus epidermidis, Streptococcus agalactiae та Streptococcus dysgalactiae (41,6%); Streptococcus dys-galactiae, Streptococcus agalactiae та Streptococcus uberis (30,4%) Staphylococcus aureus та Staphylococcus epidermidis (24,1%).
Перспективи nодaльших дослгджень. Дослщження ефективносп новостворенного протимаститного препарату на основi нанотехнологш.
Бiблiографiчнi посилання
Zvierieva, H.V., Khomyn, S.P., Tyranovets, V.I. (2000).
Akusherska i hinekolohichna dyspanseiyzatsiia u
systemi profilaktyky neplidnosti ta mastytiv u koriv. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoho ahrarnoho un-tu : «Problemy fiziolohii i patolohii vidtvorennia tvaryn». K. 22, 21-28 (in Ukrainian).
Oksamitnyj, N.K., Mohammed, Je.T. (1989). Biologicheskaja diagnostika mastita. Veterinarija. 7, 50-52 (in Russian).
Iablonskyi, V.A., Khomyn, S.P., Kalynovskyi, H.M. (2011). Veterynarne akusherstvo, hinekolohiia ta biotekhnolohiia vidtvorennia tvaryn z osnovamy androlohii. Pidruchnyk. Vinnytsia: Nova knyha (in Ukrainian).
Ivashura, A.I. (1991). Sistema meroprijatij po bor'be s mastitami korov. M.: Rosagropromizdat (in Russian).
Nezhdanov, A.G., Slobodjanik, V.I., Hodakov, A.V. (2005). Morfo-fiziologicheskie osnovy laktacii i bolezni molochnoj zhelezy sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh: ucheb. posobie. Voronezh: VGAU (in Russian).
Parikov, V.A., Klimov, N.T. (2000). Mastit u korov. Veterinarija. 11, 34-37 (in Russian).
Ivashura, A.I. (1990). Ispol'zovanie antimikrobnyh preparatov dlja lechenija korov, bol'nyh mastitom. Voprosy veterinarnoj farmacii i farmakoterapii. Sigulda, 39-41 (in Russian).
Slobodjanik, V.I. (2010). Immunologicheskie aspekty reshenija problemy mastita u korov. Veterinarija sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh. 10, 17-21 (in Russian).
Golovko, A.N., Vechtomov, V.Ja., Kuz'min, A.A. (2000). Lechenie korov bol'nyh mastitami. Mizhvidomchij tematichnij naukovij zbirnik. 77, 79-84 (in Russian).
Dosogne, H., Meyer, E., Sturk, A. (2002). Effect of enrofloxacin treatment on plasma endotoxin during bovine Escherichia coli mastitis. Inflammation Research. 51, 201-205.
Kuzmich, R.G. (2007). Problems of Mastitis in Cows on the Farms of the Resbublic of Belarus. Animal farming in transition - the role of animal reproduction: Mastitis symposium.
Jemeljanovs, A., Konosonoka, I.H., Dulbinskis, J. (2007). Mastitis Pathogenegis Agents' Spectrum in Cows Milk. Animal farming in transition - the role of animal reproduction: Mastitis symposium. 19, 17.
Received 29.09.2017 Received in revised form 23.10.2017 Accepted 3.11.2017
