CC BY
47
УДК 619:618.19-002:615:637.12.07:632.2
Мурська С. Д., к.вет.н. ©
Державный науково-досл1дний контрольный тститут ветеринарных npenapamie та кормовых добавок
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СЕКРЕТУ М0Л0ЧН01 ЗАЛОЗИ
У KOPIB ГОСПОДАРСТВ 1ВАН0-ФРАНК1ВСЬК01 ОБЛАСТ1
У cmammi наведет результаты мотторингу захворюванъ Kopie на мастыты у господарствах 1вано-Франювсъког област1. Встановлено, що на субклтгчну форму мастыту хворыо 2,06 % Kopie, а на клшчну — 6,83 %. Haünacmirne збудныкамы мacmыmiв булы таю мтрооргашзмы: Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Escherichia coli, Bacillus subtilis, Streptococcus dysgalactiae, Streptococcus uberis.
При клшчши форм1 маститу основними збудниками були E. coli — 41,1 % та S. epidermidis - 33,4 %, а наименше видтено мтрооргатзм1в B. subtilis, P. aeruginosa, S. uberis. У той же час, як i за субклт1чно! форми маститу, стафшокок буе домтуючою мЫрофлорою — на його частку припадало 90 %о eidycix збудниюв маститу.
Ключое1 слова: мастит, молочна залоза, корови, клтжа
УДК 619:618.19-002:615:637.12.07:632.2
Мурская С. Д.
Государственный научно-исследовательский контрольный институт ветеринарных препаратов и кормовых добавок
ИССЛЕДОВАНИЯ СЕКРЕТА МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ
У КОРОВ ХОЗЯЙСТВА ИВАНО-ФРАНКОВСКОЙ ОБЛАСТИ
В статье приведены результаты мониторинга заболеваний коров на мастит в хозяйствах Ивано-Франковской области. Установлено, что на субклиническую формумастита болело 2,06% коров, а на клиническую - 6,83%. Чаще возбудителями маститов были такие микроорганизмы: Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Escherichia coli, Bacillus subtilis, Streptococcus dysgalactiae, Streptococcus uberis.
При клинической форме мастита основными возбудителями были E. coli - 41,1% и S. epidermidis - 33,4%, а меньше всего выделено микроорганизмов B. subtilis, P. aeruginosa, S. uberis. В то же время, как и при субклинической формы мастита, стафилококк был доминирующей микрофлорой - на его долю приходилось 90% от всех возбудителей мастита.
Ключевые слова: мастит, молочная железа, коровы, клиника
©МурськаС. Д., 2014
244
UDC 619:618.19-002:615:637.12.07:632.2
S. Murska
State Scientific-Research Control Institute of Veterinary Drugs and feed additives
INVESTIGATION OF BREAST SECRETS COWS FARMS IVANO-FRANKIVSK REGION
The results of the monitoring of diseases mastitis cows on farms in the Ivano-Frankivsk region. It was established that the subclinical form of mastitis cows sick 2.06%, and the clinical - 6.83%. Often mastitis pathogens are microorganisms were: Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Escherichia coli, Bacillus subtilis, Streptococcus dysgalactiae, Streptococcus uberis.
In clinical form of mastitis pathogens were major E. coli - 41,1% and S. epidermidis - 33.4%, and the smallest microorganisms isolated B. subtilis, P. aeruginosa, S. uberis. At the same time, as in the subclinical form of mastitis, Staphylococcus aureus was the predominant microflora - it accounted for 90% of all agents of mastitis.
Key words: mastitis, breast, cow, clinic
Одним з основних продуктов тваринництва e молоко, яке являе собою складну бюлопчну рщину, що утворюеться в молочнш залоз1 самок ссавщв i волод1е високою харчовою щншстю, ¿мунолопчними i бактерицидными властивостями Г6, 111. Молоко е незамшною повнощнним кормом для новонароджених тварин i високощнним продуктом харчування людини р1зного вжу. Власне тому, одним i3 найважливших завдань молочного скотарства, незалежно вщ форм власност!, е збшьшення обсяпв виробництва молока, i найголовшше — пщвищення його бюлопчно! щнност! та саштарно! якостг Останне, у свою чергу, впливае на здоров'я людини, економ1чний потенщал господарств i пщприемств молочно! промисловост1. На яюсть одержуваного молока впливае сан1тарний стан ферм Г6—111, велика к1льк1сть кор!в, хворих на мастит i ендометрит Г5, 9, 121, порушення технолог!! первинно! переробки та збер1гання молока. Скупчення велико! кшькост! кор!в на обмежених територ!ях, введения технологи комплексно! мехашзаци основних тваринницьких nponeciB супроводжуються зростанням захворювань, особливо, молочно! залози [6, 8121. . . .
Мастит — запалення молочно! залози, яке виникае у в!дпов!дь на д!ю несприятливих фактор!в навколишнього середовища, за умов зниження резистентност! орган!зму та ускладнення ¿нфекц!ею. Запалення молочно! залози веде до зниження молочно! продуктивное^, змши х!м!чного складу, ф!зичних та 6ioxiMi4HHx властивостей молока, внасл!док чого воно втрачае поживну ц!нн!сть, технолог!чн! властивост!, що позначаеться на його якост! та безпец! [6, 9-11].
nepe6ir та насл!дки маститу залежать не лише вщ локал!зац!! процесу та BipyneHTHOCTi збудника, а й вщ ¿муноб!олог!чного статусу всього орган!зму тварини i реактивност! тканин молочно! залози [3, 4].
Розвиток запального процесу в молочнш залоз! в!дбуваеться як наслщок д!! механ!чних, ф!зичних, х!м!чних та б!олог!чних чинник!в. Зокрема, на частку б!олог!чного фактора припадае 85 % ycix випадк!в маститу [6, 8-12].
245
До мехашчних причин належить група чинниюв, яю призводять до травм вим'я та дшок (рани, удари, защемления, трщини шюри) i зумовлеш умовами утримання тварин, незадовшьною дошьною техшкою, порушеннями технолог!! машинного до!ння. XiMi4Hi фактори переважно представлен! речовинами, д!я яких на тканини молочно! залози мае подразнювальний характер (луги, кислоти, сол!, ф!тоестрогени). Вони можуть бути екзогенного (надходять ззовн!) та ендогенного (утворюються в самому оргашзм!) походження. До ф!зичних фактор!в належать: д!я низьких та високих температур (охолодження, в!дмороження, отк, п!двищена волог!сть у прим!щеннях та на вигульних майданчиках) [6, 8-10].
Бюлопчними факторами можуть бути: специф!чш мжрооргашзми-збудники шфекцшних хвороб (туберкульозу, бруцельозу, ящуру, актином!козу, вкпи тощо); неспециф!чн! м!кроорган!зми, як! викликають мастит (стрептококи, стаф!лококи, ентеробактер!!, псевдомонади, коринебактери, м!коплазми, гриби роду Candida, нокарди, клебс!ели тощо). Переважно, до 90 % випадюв, мастит спричиняють стрептококи та стафшококи. Вони можуть бути безпосередньою його причиною або ж другорядним фактором при запальному процес!, викликаному шшими чинниками [3, 4, 6, 9-12].
Виникнення маститу залежить не лише в!д хвороботворного агента та його потенцшно! здатност! викликати патолог!чний процес, а й значною м!рою в!д ¿мунобюлопчно! реактивност! оргашзму тварини. Тому один i той же фактор, V тому числ! й мжробний, може викликати pi3Hi форми маститу [12].
У молочну залозу шфекщя найчаст!ше проникае через дшковий канал (галактогенний шлях), значно р!дше — через рани молочно! залози та дшок (л!мфогенний шлях), а ще р!дше — по кров'яному руслу (гематогенний шлях) з шших орган!в за розвитку в них запального процесу (ендометрити, гастроентерити) [6, 8-11].
За даними багатьох досл!дник!в, щор!чно у 20-25 % Kopie рееструються кл!н!чно виражен! мастити, a Ti що прот!кають у прихованш Форм! складають 50 i б!льше в!дсотк!в. У результат! вщ кожно! корови недоотримають близько 10-15 % молока, знижуеться вм!ст у ньому жиру i б!лка. KpiM того, через хвороби молочно! залози щороку вибраковуеться 10-12 % i б!льше високопродуктивних тварин [6-12]. Отримання молока з високою сан!тарною якктю багато в чому залежить вщ зоотехн!чно! та ветеринарно! служб господарства, в!д спец!ал!ст!в, як! проводять д!агностичш, проф!лактичн! та л!кувальн! заходи з л!кв!дац!! мастит!в у Kopie. Пращвники лаборатор!й контролюють сан!тарну як!сть молока [6, 7]. У даний момент кнують pi3Hi методи i засоби проф!лактики i л!кування за виникнення мастиив. Але вони у бшьшост! випадк!в не дають оч!куваних результате. Власне тому, проблема л!кв!дац!! мастилв залишаеться актуальною. Це зумовлюе необхщшсть пошуку нових cnocoöiß i засоб!в зниження р!вня захворюваност! тварин. Результата наукових досл!джень i практика передових господарств показують, що за переведения тваринництва на промислову основу та впровадження машинного способу до!ння призвело до зб!льшення к!лькост! тварин з субкл!н!чною формою мастит!в. Останн! трапляються у 3-5 раз!в част!ше, шж кл!н!чно виражен! мастити. Широке поширення хвороби пояснюеться ф!з!олог!чними навантаженнями на оргашзм високопродуктивних Kopie, розладами за машинного дошня, утриманш та год!вл!, а також недотриманням ветеринарно-саштарних вимог. 3 п!двищенням технолог!чних вимог до молока виникла
246
гостра необхщшсть створення нових програм, засоб1в i cnoco6iB i3 профилактики та л1кування кор!в i3 маститами [5, 6]. Розробка, випробування i виробництво нових комплексних, ефектившших i не дорогих препарата, дозволить удосконалювати схеми л1кування хворих тварин, i таким чином, пщвищити рентабельшсть тваринництва.
Анал1з л1тератури показуе, що, незважаючи на значш устхи у вивченш етюлоги маститу кор!в, його патогенезу, клшчних прояв1в цього захворювання, розробки метод1в профилактики та лкування, ця патолопя завдае значних економ1чних збитюв тваринництву, що визначае И актуальшсть та важливкть всеб1чного вивчення [6, 9-11].
Брак нов!тньо! шформаци з цих питань часто бувае причиною вщсутносп ошкуваних результата при удосконаленш метод1в д1агностики та л1кування кор!в при мастит1. Саме тому,на сьогодшшнш день,е актуальними дослщження ¿мунолопчних реакцш в патогенез! субклшчного маститу, яю детально розкривають та дають нове розумшня про взаемодш патогенетичних ланок ще! патологи, що необхщно враховувати за розробки i вдосконалення метод1в його д1агностики, л1кування та профилактики. Це важливо тому, що тривале та безсистемне застосування х1мютерапевтичних засоб1в у ветеринарнш практищ призводить до мутаци та селекци антибютикорезистентних штам1в м1крооргашзм1в i отже — до зниження ефективносп лкування таких кор!в i3 маститом [6, 8-12] Окр1м того, антибютики можуть проявляти супресивний вплив на ¿мунний захист тварин, попршувати яюсть молока, що е серйозною небезпекою для людей та довкшля. Сказане вимагае нових наукових шдход1в щодо виршення ще! проблеми шляхом розробки (та вдосконалення юнуючих) шформативних метод1в д1агностики маститу кор1в та нових ефективних та безпечних засоб1в ix л1кування [11, 12].
Метою нашо! роботи було провести бактерюлопчне дослщження секрету молочно! залози i визначити морфолопчш, культуральш i 6ioxiMi4Hi властивосп мшрофлори з молока кор!в, хворих на pi3Hi форми маститу.
Матер1али i методи. Даш про захворювання кор!в на pi3Hi форми мастита проанал1зували з р1чних звтв 1вано-Франк1всько! регюнально! державно! лабораторп ветеринарно! медицини . Лабораторш дослщження провели у лаборатор1ях ДНДК1 ветеринарних препарата та кормових добавок.
Субклмчний мастит виявляли ф1зико-х1м1чними методами, шляхом дослщження молока за допомогою швидких д1агностичних маститних теста у поеднанш з бактерюлопчним методом: Де-Лаваль, мастидину, а також проби вщстоювання. Вщ кор!в ¿з позитивною чи сумшвною реакщею одержували секрет з кожно! чверт1 вим'я з наступним дослщженням 2 % мастидином та пробою вщстоювання.
Лабораторно-д1агностичний метод дослщження передбачав бактерюлопчне дослщження секрету молочно! залози i визначення морфолопчних , культуральних i бюх1м1чних властивостей мжрофлори молока KopiB, клшчно здорових та хворих на мастит.
Перед взяттям проб секрету вимеш пщдавали дезшфекци. 3 кожно! уражено! чверт1 в стерильш проб1рки брали дв1 паралельш проби по 5 см3 секрету.
Стафшококи видщяли на reMoarapi з 5 % кров1 велико! рогато! худоби i 5 % натрш хлориду. До роду Staphylococcus зараховували kokobI каталазопозитиваш культури, як1 ензимували глюкозу середовища Хью-
247
Лейфзона. До виду S. aureus вщносили культури, яю коагулювали плазму кролика.
Видшення Pseudomonas aeruginosa проводили на середовищ! з 0,2 % вм1стом N-цетилтридишю хлориду. Бактери групи кишково! палички видшяли на середовищ! Ендо. Стрептококи на середовищ! Гарро. 1дентиф!кащю проводили згщно з визначником бактерш Берджг
Результати й обговорення. Упродовж 2010-2013 року було обстежено погол1в'я Kopie на виявлення маститу в колективних i селянсько-присадибних господарствах 1вано-Франк1всько! области Результати дослщження наведено в таблиц! 1.
Таблиця 1
Результати обстеження погол1в'я Kopie 1вано-Франк1всько'1 област1
Райони 1вано-Франк1всько1 област1 Обстежено KOpiß, гол. Виявлено хворих Kopiß
всього в т. ч.
гол. % 3 клшчною формою маститу i3 субклшчною формою маститу
гол. % гол. %
Богородчанський 665 70 10,53 46 6,92 24 3,61
Галицький 1517 12 0,8 12 0,8 0 0
Городеншвський 1735 6 0,35 0 0 6 0,35
Долинський 80 0 0 0 0 0 0
Коломийський 1570 0 0 0 0 0 0
Кос1вський 201 2 1 2 1 0 0
Рогатинський 1225 0 0 0 0 0 0
Снятинський 152 15 9,87 0 0 15 9,87
Тисменицький 1223 119 9,73 89 7,28 30 2,46
Тлумацький 510 45 8,83 21 4,12 24 4,71
Селянсько-присадибн1 господарства 3475 76 2,19 19 0,55 57 1,64
Як видно з даних таблиц! 1, в господарствах ¿з субкл!н!чною формою маститу хворшо 2,06 %, а кл!н!чною — 6,83% Kopie.
Найб!льш розповсюджена форма маститу — клмчна. li' виявляли в!д 0,55 до 7,28 % випадюв, на субкл!н!чну припадало до 9,87 %.
Отже, результати цих досл!джень вказують, що кл!н!чна форма маститу е досить поширена в господарствах 1вано-Франк!всько! облает!. Проте, вщомо, що молоко, одержане в!д кор!в, хворих на мастит, носить еп!дем!олог!чну небезпеку через наявн!сть патогенних збуднимв, як! можуть передаватися через молоко людям, а також е технолопчно неповноц!нне через порушення ф!зико-х!м!чного складу.
Для виявлення збудник!в маститу у кожному господарств!, в!дбирали проби секрету хворих на мастит кор!в i досл!джували бактер!олог!чно. Результати наведено в таблицях 2 i 3.
Як видно з даних таблиц! 2, збудником субклшчно! форми маститу був стаф!локок (0,9 - 13,5 %). Бактери E. coli видшялися у 0,2-1,4 % випадюв.
При клшчнш форм! маститу основними збудниками були E. coli — 41,1 % та S. epidermidis - 33,4 %, а найменше видшено мшрооргашзм!в B. subtilis, P. aeruginosa, S. uberis. У той же час, як i за субклЫчно! форми маститу, стафшокок був дом!нуючою м!крофлорою — на його частку припадало 90 % в!д ycix збудник!в маститу.
248
Таблиця 2
Результати бактершлоНчного дослвдження секрету вимеш Kopie, хворих на
субкл1шчний мастит _у господарствах 1вано-Франк1всько1 обласН_
Райони Досл1джено Kopiß, n Вид1лено збудник1в маститу, n I^eHTH^iKOBam 3ÖyAHHKH, %
Богородчанський 220 24 S. aureus- 10,9
Городенк^вський 577 6 S. aureus- 0,9 E. coli - 0,2
Снятинський 152 15 S. aureus- 9,9
Тисменицький 223 30 S. aureus-13,5
Тлумацький 310 24 S. aureus -7,8
Селянсько-присадибн1 господарства 1257 57 S. aureus- 3,2 E. coli - 1,4
Таблиця 3
Результати бактершлоНчного дослвдження секрету вимеш Kopiß, хворих на
клшчний мастит
_у господарствах 1вано-Франк1всько1 обласН_
Дослщжено Kopiß, n Видшено збуднишв маститу, n 1дентиф1коваш збудники, %
210 213 S. aureus -7,2 S. epidermidis -33,4 E .coli - 41,1 S. dysgalactiae - 3,5 S. uberis - 2,6 Klebsiella spp. - 2,8 P. aeruginosa - 1,9 B. subtilis- 7,5
Висновки: 1. У господарствах1вано-Франк1всько1 област1 захворювашсть Kopiß на pi3Hi форми маститу становила вщ 0,8 до 10,53 %.
2. Збудниками р1зних форм маститу, в основному, були стафшококи I стрептококи як в монокультур!, так I в асощаци — до 96 %. Кишкова та синьогншна палички спричиняли мастит у 10 % випадюв.
Перспективи подальших дослщжень. Отримаш результати досл1джень будуть застосован1 для розробки нового протимаститного препарату.
Л1тература
1. Валъчук О. А. Бюх1м1чш та ¿мунолог1чн1 показники кров1 клмчно здорових I хворих на гострий катаральний мастит кор1в / О. А. Валъчук // Вкник Бшоцерювського ДАУ: 36. наук. праць. — Бша Церква, 2007. — Вип. 44. — С. 28-32.
2. Васильев В. В. Профилактика мастита у коров / В. В. Васильев // Ветеринария. — 2004. — № 11. — С. 37-38.
3. 1вченко В. М. Мжробна контамшащя вим'я кор1в при мастит! / В. М. 1вченко, А. И. Краевський, Я. М. Ярохно, С. А. Краевський // Ветеринарш науки: 36. наук, праць Луганського НАУ. — 2007. — 78/101.—С. 247-250.
4. Карташова О. Л. Диагностика скрытых форм мастита у коров / О. Л. Карташова, С. Б. Киргизова // Ветеринария. — 2004. — № 10. — С. 32-34.
5. Косенко М. В. Пор1вняльна оцшка терапевтично! ефективност1 препарат1в при л1куванш кор1в, хворих на мастити / М. В. Косенко, В. П
249
Музика, Т. I. Стецько та ш. // Ветеринары! науки: 36. наук, праць Луганського НАУ 2007. — 7/101. — С. 306-309.
6. Мартынов П. Мастит и качество молока / П. Мартынов, А.Симаков // Молочное и м'ясно! скотоводство. — 2001. — № 7. — С. 43-44.
7. Мурська С. Д. Дослщження мжробюцинозу молочно! ферми / С. Д. Мурська // Науковий вшник ЛНУВМБТ ¿меш С.З. Гжицького, 2013. —Том 15, 31 (55), Ч. 1. — С. 363-366.
8. Сотникова В. М. Эффективность нового препарата ристомаст при маститах у коров в сухостойный период / В. М. Сотникова, Л. Д. Демидова // Сборник научных трудов ВНИИ ветеринарной санитарии, гигиены и экологии. — 2001. — С. 41-42.
9. Хомин С. П. Окрем! аспекта патогенезу маститу у кор1в / С. П. Хомин, В. Ю. Стефаник, О. Я. Дмитр1в та ш. // Ветеринарна медицина Украши. — 2005. — № 10. —С. 27-29.
10. Чернова О. Л. Особенности микрофлоры и содержание лизоцима в молоке при мастите коров / О. Л. Чернова // Ветеринария, 2001. — № 4. — С. 32-34.
11. Юшковский Е. А. Применение препарата «Мастосептин» для лечения катарального мастита у коров / Е. А. Юшковский, А. В. Островский // Ученые записки УО «Витебская ордена «Знак Почета» государственная академия ветеринарной медицины» Витебск, 2013. — Т. 49. Вып. 2, Част. 2. — С. 122124.
12. Яблонсъкий В. А. Патолопя молочно! залози / В.А. Яблонсъкий, В. Й. Любецький, В. I. Бородиня. — К., 2004. — 45 с.
Рецензент - д.вет.н., професор Гуфрш Д.Ф.
250
