CC BY
10
ко, Д.В. Суржиков и др. // Гиг и сан. — 2003. — № 6.— С. 85-87.
71. Ингаляционный риск от воздействия выборосов промышленных предприятий Магнитогорска / А.Г. Уральшин, А.П. Гаврилов, Н.А. Брылина и др. // Гиг. и сан. — 2007. — № 3.
— С. 15-18.
72. Борщук Е.Л. Экономическая оценка аэрогенного канцерогенного риска населения промышленного города // Гиг и сан. — 2002. — № 5. — С. 80-81.
73. Фомших К.П., Бондарен-ко Ю.Г. ОцЫка канцерогенного ризику для здоров'я населення у зв'язку з забрудненням атмосферного пов^ря у м. Черкаси // Довкшля та здоров'я. —
2006. — № 1. — С. 51-53.
74. Утенин В.В. Гигиеническая характеристика хрома и бензола и морфофункциональные аспекты их воздействия на организм в условиях эксперимента: Автореф. дис. канд. мед. наук.
— Оренбург, 2002. — 24 с.
75. Музичук Н.Т. Вплив заб-руднення атмосферного пови тря на здоров'я населення // Довктля та здоров'я. — 2000.
— № 3. — С. 38-42.
76. Звонов В.А., Козлов А.В. Оценка экологической безопасности продукции по методике экоиндикаторов / Экологическая экспертиза: Обзорная информация, вып. 5. — М.: ВИНИТИ, 2004. — С. 118-128.
77. Health effects of transport-related air pollution / Ed. M. Kzzyzanovsky B. Kuna-Dibbert, J. Schneider. — Geneva: WHO, 2005. — 190 p.
78. Evaluation des risques potentiels poer sa sante de la population / Duarte-Davidson R., Courage C., Rushton L., Levy L. // Energ.-sante. — 2001. — V. 12, № 3. — S. 365-367.
79. Допустимые уровни бензола опасны для здоровья: http://www.sciteclibra-ry.ru/rus/catalog/pages/
80. Ризик впливу на здоров'я населення наслщюв куршня та забруднення атмосферного пов^ря прюритетними канце-рогенними речовинами / 1.О. Черниченко, О.М. Литви-ченко, О.В. Бердник та ш. // Науковi засади мiжгалузевоï комплексно! програми "Здоров'я наци". Вип. I. / За ред. А.М. Сердюка. — К.: Деркул,
2007. — С. 262-285.
81. Нафтохiмiчний комплекс УкраТни: http://www.experts. in.ua/ua/baza/analitic/
HYGIENIC VALUE OF PRESENT METHODICAL THE APPROACHES STRATEGY AN ESTIMATION OF PARAMETER OF IRRITANT OPERATING XENOBIOTIC ON A MUCOUS (REVIEW)
Voloschenko O.I., Rayetska O.V., Yalovenko O.I.
ГШШЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ 1СНУЮЧИХ МЕТОДИЧНИХ П1ДХОД1В ДО ОЦ1НКИ ПАРАМЕТРУ ПОДРАЗНЮЮЧО)' ДМ КСЕНОБ1ОТИК1В НА СЛИЗОВУ ОБОЛОНКУ
урхливии розвиток наукових дослщжень у галузi молекулярной' та кттинно'Т бюлоги створив передумови для розвитку методологи оцшки ефек^в xîmî4-них речовин на здоров'я люди-ни на альтернативних бюлопч-них моделях. ЦеИ напрямок токсикологи (in vitro токсиколо-пя) став останнiм часом прю-ритетним через вплив еконо-мiчних (витрати кош^в на до-слiдження зростаючих об'eмiв продуктiв, що надходять на ринок) та морально-етичних (проблема антигуманной дослав на тваринах, захист тварин) факторiв розвитку сус-пiльно-полiтичного життя, що вщображено у регулюючих втьний обiг товарiв документах 6С. Маються на увазi Директива 67/548/6ЕС, Директива еС з косметики 76/768, Директива 2003/15/еС, REACH (Regulation of the European Parliament and of the Council concerning the Registration, Evaluation, Authorisation and Restriction of Chemicals) [1-4]. Щодо парфумерно-косметично)' про-мисловост^ то для ^eï галузi вщмова проведення теств на тваринах регламентована вже з березня 2009 року Директивою 2003/15/еС, але наявнiсть адекватноï методично)' бази
ГИГИЕНИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ СУЩЕСТВУЮЩИХ МЕТОДИЧЕСКИХ ПОДХОДОВ ОТНОСИТЕЛЬНО ОЦЕНКИ ПАРАМЕТРА РАЗДРАЖАЮЩЕГО ДЕЙСТВИЯ КСЕНОБИОТИКОВ НА СЛИЗИСТУЮ ОБОЛОЧКУ (ОБЗОР) Волощенко О.И., Раецкая Е.В., Яловенко Е.И. Проанализированы преимущества и недостатки существующих альтернативных методов исследования потенциала раздражающего действия на слизистую оболочку глаза и рекомендации по их применению. Установлено отсутствие адекватной замены модели in vivo для оценки данного токсикологического параметра. Отмечена возможность использования in vitro моделей на скрининговом этапе исследования. Предложен комплексный методический подход к исследованию влияния ксенобиотиков на слизистую оболочку глаза с использованием анализа их физико-химических параметров, альтернативных методов исследования и in vivo метода Low Volume Eye Test.
ВОЛОЩЕНКО О.1., РАвЦЬКА О.В., ЯЛОВЕНКО О.1.
Державна установа "1нститут ппени та медично'Т екологи iм. О.М. Марзеева Академи медичних наук УкраТни", м. КиТ'в
УДК:615.8:57.08 615.9(64+ 665.58)
для реалiзацií цieí вимоги активно обговорюеться вченими, адже такий перехщ не мае за-важати досягненню основноТ мети ппеычних дослiджeнь — оцiнцi ризику негативного впливу ксенобютиюв на орга-шзм людини.
Мета роботи — виявити не-долiки та переваги альтерна-тивних мeтодiв дослiджeння показника впливу на слизову оболонку ока та сформулювати стpатeгiю оцiнки цього показника з використанням сучасноТ методично) бази.
Метод дослщження — ш-фоpмацiйно-аналiтичний з ви-користання шформацмноТ бази даних COLIPA (бвропейськоТ асоцiацií з косметики, засобiв особисто) гiгieни та парфуме-pií), SCCP (Наукового ком^ету з пpодуктiв споживання) i ECVAm (бвропейського центру з валщаци альтернативних ме-тодiв дослщжень), ЕС Working Document SEC, SCCNFP Opinion та SCCP Opinion, офщм-них докумeнтiв ¿С та шших ли тературних джерел.
Результати роботи. Серед основних токсикологiчниx екс-пepимeнтiв на тваринах най-бшьш жорстокою е оцiнка впливу на слизову оболонку ока. Широко вщоме дослщження подразнюючоТ дií речо-вини на слизову оболонку ока, яке було розроблене Draize та прийняте за основу мiжнаpод-ного стандарту OECD TG 405 [5]. 1спит передбачае введення речовини у кон'юнктивальний мixуp ока тварини з наступною оцiнкою фiзiологiчниx змiн роговицу оболонки ока, кон'юнк-тиви у балах, що характеризу-ють ступшь подразнення сли-зовоí оболонки ока, яка вира-жена в MAS (максимальне се-редне подразнення) та MMAS (модифковане максимальне середне подразнення). Даш цих показниюв враховуються гармошзованою системою
класифкацп та маркування xi-мiчниx речовин GHS, прийня-тою в усьому свт [6]. Тест Draize дозволяе щентифкувати подразнюючi та корозiйнi речовини, встановити помiрний по-тенцiал подразнення речовини, пор^ подразнення слизовоТ оболонки, оцiнити безпечнiсть косметичних засобiв та лкар-ських препаратiв, що вводять-ся в око або контактують без-посередньо з оком. Але цей дослщ е дуже болюним для тварин. Серед шших недолшв — суб'ективнiсть оцiнки, низь-ка мiжлабораторна вщтворю-ванiсть юпиту, розходження мiж чутливiстю слизовоТ оболонки ока кролика та людини до субстанцй
Пошуки альтернативи тесту Draize е нелегкою справою. Певною альтернативою йому е менш хворобливий i гштючий для кролiв in vivo тест знижено-го обсягу (Low Volume Eye Test), за якого в око кролика вводяться меншi ктькосп те-стованого матерiалу. Робиться це не лише з гуманних м^рку-вань, але i для бТпьш точноТ iмi-тацiТ кiлькостi речовини, випад-ковому впливу якоТ можуть пщ-даватися люди [7, 8]. Ще одш-ею перевагою е те, що речови-ни з рН нижче 2 та вище 11,5 не випробовуються на тваринах через вiдому здатнють викли-кати тяжку форму пошкоджен-ня ока. Але всi ц вдосконален-ня дозволяють лише частково виршити проблему, тож потреба у розробц in vitro альтернативи тесту на тваринах е над-звичайно великою.
Проведен дослщження впливу на слизову оболонку ока показали, що ПАР, вибiлюючi речовини, кислоти, спирти, аль-дегщи спричиняють дуже вира-жену руйшвну (пошкоджуючу) дiю без зворотноТ реакцiТ вщ-новлення. Зв'язок мiж макро-скопiчними змiнами при по-шкодженнi ока i цитотоксичною дiею речовин на клiтини (руй-нування мембрани, коагуляцiя бiлкiв тощо) дае пiдстави для розвитку in vitro методiв прог-нозування саме глибокоТ по-шкоджуючоТ дм речовин на око.
Запропонованi дослщниками альтернативнi тести для випро-бування подразнення слизовоТ оболонки ока базуеться на ви-користанш рiзноманiтниx бю-логiчниx моделей: iзольованиx органiв, органотипових, рекон-струйованих тканин людини,
культур рослинних та тварин-них кштин та фiзико-xiмiчниx мeтодiв [9]. Найперспективш-шими моделями iзольованиx оргашв е такi:
□ тест на проникливють та помутнiння pоговицi бика (The Bovine Corneal Opacity and Permeability (BCOP) Assay), розро-блений P. Gautheron [10, 11]. У модeлi використовуеться сви жевидтена роговиця ока бика, яка вставляеться горизонтально у середину пристрою з спе-цiальним оптичним приладом. Роговиця подшяе iспитову камеру на два вщдшення з керо-ваною температурою. Речови-на подаеться до вщдшення, що дослщжуе eпiтeлiальну поверх-ню роговицк ^сля вимipюван-ня íí помутнiння додаеться флюоресцентний розчин, щоб визначити проникливють рого-вицi за допомогою оцшки оп-тичноí щiльностi (OD) середо-вища у нижчому вщдтенш. По-казник подразнення обчислю-еться при використанш показ-никiв помутнiння та проникли-востi pоговицi,, як додатковий — фiксуeться гiстологiчна оцш-ка оброблених роговиць. Коре-ляцiйний коефщент мiж MAS та BCOP — 0,73, але метод може давати помилковонегативш та помилковопозитивн результати. Метод рекомендуеться ви-користовувати при класифка-цií та маpкуваннi сильно-подразнюючих речовин (за класифiкацieю R4l) при отри-маннi позитивних результа^в. 1спит придатний для скриншго-вих дослщжень помipного, не-сприятливого i дуже несприят-ливого подразнення ока, але не для слабко подразнюючих речовин. Проте ефект вщ по-мipного до дуже помipного може бути оцiнeний на eпiтeлiаль-нiй тканинi або у цитотоксично-му iспитi. Тому цей юпит рекомендуеться використовувати ттьки для розчинних речовин у тандeмi з iншими in vitro моделями, а також для удоскона-лення методики виконання експерименту для скорочення % ваpiабeльностi з наступним використанням гiстологiчноí експертизи i модepнiзованого оптичного приладу [10-12];
□ юпит на iзольованому оц кролика (The Isolated Rabbit Eye (IRE) Test), розроблений Burton та ствавторами [13]. В юпит IRE використовують iзольованe око здорового кролика, розмщене вертикально у
Е&Н*72
HYGIENIC VALUE OF PRESENT METHODICAL THE APPROACHES STRATEGY AN ESTIMATION OF PARAMETER OF IRRITANT OPERATING XENOBIOTIC ON A MUCOUS (REVIEW) Voloschenko O.I., Rayetska O.V., Yalovenko O.I.
The advantages and lacks of present alternative method of testings of eye irritating potential and guideline on their applying are parsed. The absence adequate of replacement
of model in vivo for an estimation of given toxicological parameter is established. The possibility of using in vitro of models on screening an investigation phase is marked. The integrated methodical approach to research of influencing xenobiotics on a mucous of an eye with usage of the analysis of their physicochemical parameters, alternative method of testings and in vivo method of a Low Volume Eye Test is offered.
фiзiологiчному розчиш з керо-ваною температурою та волоп-стю. BiH визначае помутншня роговик i набряк тсля експозицп з подразнюючою речови-ною, яку оцшюють за реестра-цiею ступеня пенетрацп флюо-ресцеТну до та тсля експозицп. Для пiдтвердження рiвня та глибини пошкодження викори-стовують пстолопчш дослщ-ження. Якщо субстанцiя спри-чиняе набряк на понад 15%, це означае, що вона здатна спри-чиняти подразнення в умовах in vivo, але висновок про подразнення роблять на основi комплексу характеристик: помутшння, набряку роговицу п-столопчного аналiзу. Метод е найбшьш придатним для виз-начення наявностi чи вщсутно-ст ефекту "подразнюючий-не подразнюючий". Метод прий-нятий в еС для використання при класифкацп та маркуваннi лише сильноподразнюючих речовин (R41 згiдно з EU клас-ифiкацiею) як скриншговий метод з урахуванням ттьки позитивного результату. При його застосуванш необхiдно обо-в'язково використовувати п-стологiчнi дослiдження. Метод потребуе доопрацювання методики дослiдження i не дозво-ляе iдентифiкувати нерозчинш речовини [12-14];
□ метод "видтене око кур-чати" (The Chicken Enucleated Eye Test (CEET)), розроблений Prinsen i Коеtеr [15]. CEET ви-користовуе iзольоване око здорового курчати, розмiщене вертикально у фiзiологiчному розчинi з керованою температурою та волопстю. Перед ек-спози^ею та пiсля неТ речовини (промiжок 10 с), а також за 30, 75, 120, 180 i 240 хвилин рееструють базовi параметри (товщину роговицу помутнiння роговик i збереження флуо-ресцеТну), на базi яких обчи-слюеться подразнюючий ш-декс CEET для речовини. CEET
занесено як стандартний метод до INVITTOX банку даних. При апробацп у рiзних лабора-торiях було отримано рiзнi кое-фiцiенти кореляцп. 1спит прог-нозуе ефект впливу на рого-вицю, прийнятий до регламен-тацп для використання при класифкацп та маркуванш сильноподразнюючих речовин як скриншговий, коли резуль-тати позитивнi, потребуе пщ-твердження результатiв псто-лопчними дослiдженнями, вщ-працювання методики дослщ-ження, не дозволяе щентиф^-вати нерозчинш речовини [16].
Найпоширешшими органо-типовими методами е дослiди з використанням хорюалан-тоТсноТ мембрани заплщненого курячого яйця, наприклад метод HET-CAM (The Hen's Egg Test on the Chorio-allantoie Membrane (HET-CAM) Assay), розроблений Luepke [17]. ХорюалантоТ'сна мембранна (САМ) заплщненого курячого яйця е придатною моделлю для оцшки впливу речовини на кон'юнктивальш тканини ока. 1снуе декiлька модифкацм методу HET-CAM, пристосованих для оцшки речовин з рiзними фiзико-хiмiчними властивостя-ми. 1спити HET-CAM дозволя-ють iдентифiкувати подраз-нюючi реакци, подiбнi до тих, що рееструються при викори-станнi стандарту Draize по-дразнюючоТ дiТ на око. Тобто rn-сля 5 хв експозицп речовини рееструються три реакци: ге-морагiя, лiзис, коагуля^я, що спричиненi речовиною у 9-до-бового ембрiону — стадiя, коли нервова система ще не розви-нена. Методи HET-CAM подтя-ються на таю, що
□ рееструють вс три реакци подразнення за ди розчинних речовин;
□ визначають пор^ подраз-нюючоТ дiТ розчинного засобу на ембрюн;
□ пристосованi виключно
для дослщження нерозчинних (твердих) речовин.
Методи використовують для щентифкаци потенцiалу (наяв-нiсть чи вщсутнють подразнення), для класифкаци сильно подразнюючих речовин, але не для оцiнки небезпеки з метою маркування i класифiкацiТ через доволi велику варiабель-нють. HET-CAM тести пройшли апробацiю, потребують по-дальшоТ стандартизацiТ та вали дацiТ iспитового протоколу, критерiТв оцшки. Хоча тести HET-CAM застосовуються до вах титв речовин незалежно вщ Тхнiх фiзико-хiмiчних вла-стивостей, при оцшц нерозчинних, липких та твердих речовин можуть виникнути про-блеми, пов'язанi з термшами вiдтворювання результатiв, також барвники можуть виклика-ти iнтерференцiю фарбування. Водночас хороша корелящя спостерiгалася при тестуванш поверхнево-активних речовин, за винятком етилових спирав i складних ефiрiв. Методи реко-мендуються тiльки для тестiв з оцшки подразнюючоТ дiТ на слизову оболонку ока. На базi моделi хорiоалантоТсноТ мембрани заплiдненого курячого яйця розроблено юлька мето-дiв оцiнки впливу на слизову оболонку ока: The Chorioallantoic Membrane Vascular Assay (CAMVA); The Chorio-allantoic Membrane: Trypan Klue Staining (CAM-TB) Test та шш^ якими дослщники намагаються удос-коналити базовий протокол та позбавитися вщ його недолкв, але данi порiвняльного аналiзу Тх не дозволяють визначити найкращий [18].
Останнiм часом активно впроваджуються на сриншго-вому етапi дослщжень для оцiнки подразнення слизовоТ оболонки ока моделi рекон-струйованоТ тканини людини — зокрема The EpiOcular™ (ET50-based) Assay, The SkinEthic In
Vitro Reconstituted Human Corneal Epithelium (HCE) Model, The Gillette HCE-T Tissue Construct Model та iншi. Методи оцiнки цитотоксичностi у кпi-тинних культурах: The Neutral Red Uptake (NRU) Assay, The Neutral Red Release (NRR) Assay, The Red Blood Cell (RBC) Haemolysis Test, The Fluoresrein Leakage (FL) Test, The Silicon Microphysiometer (SM) or Cy-tosensor Microphysiometer Assay, модeлi рослинних об'ектв — The Pollen Tube Growth (PTG) Assay, фiзико-xiмiчнi методи — The Irritection assay, матема-тичш модeлi [9].
Найбтьш вiдомими, простими у викоpистаннi й апробованими серед них вважаються таю:
□ тест NRU (Neutral red Uptake Test (NRU) Assay), цитото-ксичш тести для оцшки потен-щалу подразнення слизовоí оболонки ока засноваш на спо-стepeжeннi, що деяю речови-ни, якi ушкоджують око, е цито-токсичними для piзниx типiв клiтинниx культур (у тому чист eпiтeлiальниx та eндотeлiаль-них культур кттин ока), тому за основний критерм оцiнки ци-тотоксично( дií обрано маркер-ний показник кттинно[ жит-тeздатностi — змшу поглинан-ня нейтрального червоного барвника пiд дieю речовини. Барвник проникае кpiзь кштин-ш мембрани i накопичуеться ш-трацеллюлярно у лiзосомаx. Змiни повepxнi кттин або чут-ливостi мембрани лiзосом спричиняють зменшення по-глинання барвника. Пiсля екс-позици з речовиною 24 чи 48 годин кттини промивають та культивують у живильному се-peдовищi з барвником протя-гом 3 годин i вимipюють оптич-ну щшьнють розчину при 540 нм. Для оцшки ступеня токсичностi речовини (екстра-поляцií доза — вiдповiдь) обчи-слюеться значення NKU50 чи IC50, яке показуе стввщношен-
ня концентраци дослiджуваноí речовини, що спричиняе заги-бель 50% кпiтин поpiвняно з контрольними зразками. Ре-зультати вах поpiвняльниx дослiджeнь показали xоpошi коpeляцií з Draize MAS для оцшки ПАР та засобiв на основi ПАР i його суттeвi обмеження: визначення потeнцiалу лише розчинних речовин з невисо-кою кислотнютю або лужнютю, нeздатнiсть оцiнювати вибуxовi речовини, кольоpовi, а також ту якi за мeтаболiзмом здатнi ло-калiзуватись на лiзосомаx. Мо-же використовуватись у комби нацií з НЕТ-САМ тестом. Подiб-ним до цього методу е The Neutral Red Release (NRR) Assay [19];
□ RBC тест (The Red Blood Cell (RBC) Haemolysis Test), розроблений Pape i ствроб^-никами [20]. RBC тест заснова-ний на здатност речовин руй-нувати мембрани еритроцитв, наслiдком якого е витк гемо-глобiну в оточуюче середови-ще (гeмолiз) i змiна кольору оточуючого середовища, яка оцшюеться фотометрично. Як модельне середовище в iспитi використовуеться культура еритроцитв ссавцiв (бичачi еритроцити). Оцiнку провадять у два етапи: визначення концентраций що спричиняе 50% гeмолiз еритроцилв (L), та оцiнка % денатураци оксигемо-глобiну (D). Коефщент L/D показуе високий ступшь коpeляцií з Draize тестом. Стандартизовав протоколи дослiджeнь за таким методом — INVITTOX Протокол 37 та INVITTOX Протокол 99. Тест RBC рекоменду-еться використовувати для оцшки сурфактантв та засобiв на основi суpфактантiв i мае недолки, подiбнi до тесту NRU [21];
□ метод PTG з використан-ням пилково( трубки, що зрос-тае (The Pollen Tube Growth (PTG) Assay), вимагае викори-стання пилково( трубки тютюну, базуеться на фотометрич-ному аналiзi утвоpeноí маси рослини пiсля обробки пилку засобом, що дослщжуеться. Токсичнють впливу xiмiчниx речовин на рют пилковоí трубки Nicotiana sylvestris оцiнювали спочатку мiкpоскопiчно, потiм було запропоновано фотоме-тричний кiлькiсний аналiз про-дукцií пилковоí трубки. Врахо-вувалося, що пилкова трубка нефотосинтезуюча тканина,
тому не мае шяких пiгмeнтiв. Для оцшки токсичностi пилкову трубку культивують протягом 18 годин з розчинами речовин piзноí концeнтpацií. Фотометрично визначали масу продук-цií пилково( трубки за цей пе-рюд. Токсикологiчний показник цього методу — середня ефек-тивна концeнтpацiя ED50 те-стованоí речовини, що спричиняе редукцю 50% матepiалу пилково( трубки поpiвняно з контролем, розраховуеться при використанш пpинаймнi п'яти набоpiв концeнтpацiй. 1с-пит не використовуеться при оцшщ етилових спиpтiв, по-верхнево-активних речовин, сильних кислот i лугiв; використовуеться у комплекс з шши-ми in vitro методами [22];
□ метод випробування подразнення (The Irritection assay) е модифкащею EYTEX i базуеться на спектрофотоме-тричшй оцiнцi змiн макромолекул пщ дieю тeстованоí ре-човини, яка рееструеться за ступенем помутншня стандартного реагенту (розчину макромолекул). Стандартний реагент (сумш рослинного бшка, глiкопpотeíну, лiпiдiв, та компонeнтiв з невеликою мо-лекулярною вагою) мае структуру, подiбну до макромолеку-лярного комплексу пpозоpоí pоговицi, тобто помутншня реагенту вказуе на здатнють пошкоджувати роговицю ока. Використання The Irritection assay дозволяе досить швидко визначити piвeнь токсичностi речовин, характеризуеться простотою виконання, але по-казуе piзний piвeнь кореляци (вiд 30% до 95%) з методами in vivo (залежно вщ складу композицм, якi дослщжують-ся), мае певш обмеження при застосуванш (не дозволяе оци нити подразнюючу дю препа-pатiв, що мютять темно-фю-летовий барвник, каpбамiд у концентраци понад 5%, алюми нш xлоpгiдpат — понад 3%, окис цинку — понад 5% та по-верхнево-активш речовини — понад 40%), оцшюе подразнення лише за одним критери ем (помутнiння водного розчину, який корелюе тшьки з показником помутншням ро-говицi) [23].
Подразнення слизово( оболонки ока — складний показник для моделювання зв'язку мiж xiмiчною будовою, фiзико-xiмiчними властивостями i бю-
Е&H*74
логiчними мexанiзмами ток-сичноí дií. Бiльшiсть пiдxодiв моделювання ризику подразнення слизовоí оболонки ока in silico призначена для оцшки токсично( дií на слизовi оболонки лише деяких груп xiмiч-них речовин (серед них — тра-дицмш кiлькiснi модeлi, розро-блеш Сronin, Abraham, кла-сифiкацiйнi моделу pозpоблeнi Barratt, модeлi тощо) i потребу-ють удосконалення [24].
Висновки
Аналiз та узагальнення юную-чих мeтодiв випробувань впли-ву ксенобютиюв на слизову оболонку ока дозволяе зроби-ти пeвнi висновки щодо суча-сноí методологи оцiнки параметру у ппеычних дослiджeн-нях.
1. Не юнуе жодноí досконалоí адекватно( альтepнативноí мо-дeлi для випробовування по-дpазнюючоí дií на слизову оболонку ока, в яюй не використо-вуються живi ссавцк
2. Тpуднощi з впровадженням юнуючих альтернативних мето-дiв оцiнки впливу на слизову оболонку ока пов'язаш з fx об-меженою вщтворюванютю у межах i мiж лабоpатоpiями, íx бiологiчною ваpiабeльнiстю, нeдосконалiстю юнуючо( си-стеми кпасифiкацií на основi встановлених кpитepiíв, розхо-дженнями у схемах регламен-тованих кпасифiкацiй, наявш-стю поpогiв обмеження випробувань на тваринах, нездатни стю деяких in vitro юпитв вими рювати глибину подразнення та щентифкувати весь спектр подразнюючих ефектв; недос-коналютю прогнозуючих in silico моделей.
3. З метою гармошзаци мето-дичних пiдxодiв Укpаíни i 6С щодо визначення впливу на слизову оболонку ока е сенс рекомендувати застосування тако( поeтапноí стpатeгií оцiнки цього показника:
□ речовини з рН нижче 2 та вище 11,5 не випробовувати на тваринах через вщому здат-нють викликати тяжку форму пошкодження ока;
□ не провадити досшдження впливу на слизову оболонку ока засобiв у високих концен-тpацiяx, якi викликають коро-зiйний ефект на моделях оцшки подразнення шюри: EPI-SKIN, EpiDerm та The Mouse Skin Integrity Function Test (SIFT);
□ на скриншговому eтапi
дослщжень та для пщтвер-дження високотоксичноТ дií за-co6iB використовувати батарею in vitro теств та in silico мо-делi;
□ досшдження на тваринах провадити тшьки in vivo методом зниженого обсягу (Low Volume Eye Test);
4. Незважаючи на збтьшення етапiв доспiджень у запропо-нованш стратегiТ, ТТ засто-сування дозволяе скоротити термш та собiвартiсть обов'яз-кових випробувань та створюе умови для обфунтованого гуманного використання тварин у досшдах, що скорочуе кть-кiсть тварин, необхщних для використання у випробуваннi та спрощуе проведення ririe-нiчноТ експертизи визначення ризику впливу хiмiчних препа-ратiв на здоров'я людини.
Л1ТЕРАТУРА
1. EEC. Council Directive 76/548/EEC of 27 July 1967 on the approximation of the laws, Regulation and administrative provisions relating to the classification, packaging and labelling of dangerous substances// Official Journal of the European Economic Community. — 1967. — V. 196. — P. 1-98.
2. EC. Council Directive 76/768/EEC of 27 July 1976 on the approximation of the laws of the Member States relating to cosmetic products// Official Journal of the European Communities. — 1976.— L262. — P. 169200.
3. EU. Directive 2003/15/EC of the European Parliament and of the Council of 27 February 2003 amending Council Directive 76/768/EEC on the approximation of the laws of the Member States relating to cosmetic products// Official Journal of the European Union. — 2003.— L66. — P. 26-35.
4. Regulation (EC) No 1907/2006 of the European Parliament and of the Council of 18 December 2006 concerning the Registration, Evaluation, Authorisation and Restriction of Chemicals (REACH), establishing a European Chemicals Agency, amending Directive 1999/45/EC and repealing Council Regulation (EEC) No 793/93 and Commission Regulation (EC) No 1488/94 as well as Council Directive 76/769/EEC and Commission Directives 91/155/EEC, 93/67/ EEC, 93/105/EC and 2000/21/ EC // Official Journal of the Euro-
pean Union. — 2006. — L. 396, P. 1-849.
5. OECD Guidelines for the Testing of Chemicals No. 405: Acute Eye Irritation/Corrosion/ Organisation for Economic Cooperation and Development. — Paris, France.— 2002. — 14 p.
6. United Nations-Economic Commission for Europe. Globally Harmonised System of Classification and Labelling of Chemicals (GHS). Part 3 Health and Environmental Hazards.— New York, USA, Geneva, Switzerland, 2003. — P. 107-228.
7. Griffith J.F. The Low volume eye irritation test // Soap Cosmetics Chemical Specialities. — 1987. — Vol. 63. — P. 32-63.
8. Low Volume Eye Test — A comparison of low volume, Drai-ze and in vitro eye irritation test data. III. Surfactant-based formulations/ S.D. Gettings, R.A. Lordo, P.I. Feder, K.L. Hintze // Food and Chemical Toxicology.
— 1998.— Vol. 36, № 3.— P. 209-231.
9. Eye Irritation/ H. Eskes, S. Bessou, L. Bruner et al.// ATLA.
— 2005. — Vol. 33., Suppl. 1. — P. 47-81.
10. Gautheron P., Dukic M., Alix D. Bovine cornea opacity and permeability test: an in vitro assay of ocular irritancy // Fundamental and Applied Toxicology. — 1992. — Vol. 18. — P. 442449.
11. Evaluation the eye irritancy of solvents in simple fragrance mixture with the bovine corneal opacity and permeability (BCOP) assay/ N. Cuellar, P.H. Lloyd, J. E. Swanson at all. // The Toxicolo-gist. — 2003. — Vol. 72. — P. 312.
12. The EC/HO international validation study on alternatives to the Draze eye irritation test / M. Balls, P.A. Botham, L.H. Bruner, H. Spielmann // Toxicology in vitro. — 1995. — Vol. 9. — P. 106-117.
13. Burton A.B.G., M. York, R.S. Lawrence. The in vitro assessment of severe eye irritants // Food and Cosmetics Toxicology. — 1981. — Vol. 19. — P. 471480.
14. Comparative evaluation of five in vitro tests for assessing the eye irritation potential of hair-care products/ P.A. Jones, E. Bu-dynsky, K.J. Cooper et al. // ATLA. — 2001. — Vol. 29. — P. 669-692.
15. Prinsen M.K., Koeter H.B.W.M. Justification of the enucleated eye test with eyes of
slaughterhouse animals as an alternative to the Draize eye irritation test with rabbits // Food and Chemical Toxicology. — 1993.— Vol. 31. — P. 69-76.
16. Worth A. P., Balls M. Alternative (Non-Amimal) Methods for Chemicals Testing Current Status and Future Prospects A report prepared by ECVAM and the ECVAM working group on chemicals // ATLA. — 2002.— Vol. 30, Suppl. 1. — P. 1-115.
17. Interlaboratory validation of in vitro eye irritation test for cosmetic ingredients: (2) Chorioal-lantoic membrane (CAM) test / Hagino S., Kinoshita S., Tani N. et al. // Toxicology in vitro. — 1999. — Vol. 13. — P. 99-113.
18. Bagley D.M., Cervin D., Harbell J.W. Assessment of the chorionallantoic membrane vascular assay (CAMPA) in CO LI PA in vitro eye irritation validation study // Toxicology in vitro. — 1999. — Vol. 13. — P. 285-293.
19. Zuang V. The neutral red release assay: a review // ATLA. — 2001. — Vol. 29. — P. 575-599.
20. Pape W.J.W., Hoppe U. Standardisation of an in vitro red blood cell test for evaluating the acute cytotoxic potential of tensi-des // Arzneimittelforschung. — 1990. — Vol. 10. — P. 198-502.
21. COLI PA validation project on in vitro eye irritation test for cosmetic ingredients and for the estimation of acute eye irritation potentials. Present status / W.J.W. Pape, U. Pfannenbecker, H. Argembeaux et al. // Toxicology in Vitro. — 1999. — Vol. 13. — P. 343-354.
22. Performance of the poleen tube growth in the COLIPA validation stady on alternatives to the rabbit eye irritation test / U. Kri-sten, K. Jung, W. Pape et al. // Toxicology in Vitro. — 1999. — Vol. 13. — P. 335-342.
23. A Report Prepared in the Context of the 7 th Amendment of the Cosmetics Directive for Establishing the Timetable for Phasing Out Animal Testing. Alternative (Non-Animal Methods for Cosmetics Testing: Current Status and Future Prospects) // ATLA. — 2005. — Vol. 33, Suppl. 1. — P. 228.
24. Use of OSARs in international decision-marking frameworks to predict health effects of chemical substances / M.T.D. Cronin, J.S. Jaworska, J.D. Walker et al. // Environmental Health Perspectives. — 2003. — Vol. 111. — P. 1391-1401.
CRITERIA OF THE HYGIENIC SAFETY AND QUALITY OF PACKED DRINKING WATER КРИТЕРП ППБН1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ТА ЯКОСТ1 ФАСОВАНО!
ПИТНО1 ВОДИ
ВУкраТ'ш до цього часу були вщсутш саштарш вимоги щодо якост та безпеки фасованоТ пи-тноТ води. Зпдно з По-становою МОЗ УкраТни вщ 04.09.08 р. №12 за-тверджено Державний ппешчний норматив (ДГН) "По-казники безпеки та якост фасованоТ питноТ води", який роз-роблено ДУ "1нститут ппени та медичноТ екологп iM. О.М. Мар-зеева АМН УкраТни" (Сердюк А.М., Прокопов В.О., Кор-чак Г1., Лось I.П., ЗорЫа О.В., ГорвальА.К., Чирська Н.В) за участю Центрально! саштарно-епщемюлопчно'Т станцп МОЗ УкраТни (Некрасова Л.С., Про-тас С.В.), Нацюнального ме-дичного ушверситету iм. О.О. Богомольця МОЗ УкраТни (Бардов В.Г., Гаркавий C.I., Гон-чарук 6.Г), 1нституту колоТдноТ хiмiТ та хiмiТ води iм. А. В. Ду-манського НАН УкраТни (Гонча-рук В.В.), Наукового Ыженер-ного центру радюпдрогеоеко-
лопчних достджень НАНУ (Ше-стопалов В.М., Набока М.В.), УкраТнського науково-дослщ-ного Ыституту медицини транспорту МОЗ УкраТни (Стркален-ко Т.В.), Ком^ету з питань ппе-шчного регламентування МОЗ УкраТни (Кравчук О.П., Коршун М.М.), ДП "УкраТнський науково-досшдний i навчаль-ний центр пробпем стандарти-зацп, сертифкацп та якостГ (Почекайлова Л.П.).
Вимоги до фасованоТ питноТ води гармошзовано з Директивою 98/83/6С, вщповщають водному та саштарному зако-нодавству УкраТни та урахову-ють сучаснi тдходи щодо нор-мування показникiв якостi питноТ води. ДГН мае стати базо-вим при розробц ДСТУ на фа-совану питну воду, розробку якого передбачено зпдно з Законом УкраТни "Про Загаль-нодержавну програму "Питна вода УкраТни" на 2006-2020 роки" вщ 3 березня 2005 р. № 2455-1У.
Державний ппешчний норматив "ПОКАЗНИКИ БЕЗПЕКИ ТА ЯКОСТ1 ФАСОВАНО! ПИТНО1 ВОДИ"
№ Показники, одиниц розмнрносп Значення показника, не бтьше Методики визначення
Органолептичн1 показники якост1
1 Запах при 20оС, при HarpiBaHHi до 60оС 0 1 ГОСТ 3351-74, ДСТУ EN 1420-1:2004
2 Каламутнють, НОФ 0,5 ГОСТ 3351-74, ДСТУ ISO 7027-2003
3 Кольоровють, градус 10 ГОСТ 3351-74, ДСТУ ISO 7887-2003
4 Присмак, бали 0 ГОСТ 3351-74
Фiзико- xiMi4rn показники якост
а) неоргашчш компоненти
5 Водневий показник, одиниц рН 6,5-8,5 ДСТУ 4077-2001 [1]
6 Сухий залишок оптимальний вмют, у межах, мг/дм3 1000 200-400 ГОСТ 18164-72
CRITERIA OF THE HYGIENIC SAFETY AND QUALITY OF PACKED DRINKING WATER Hitherto there were no sanitary requirements for the quality and safety of packed drinking water in Ukraine. The Standard "Indices for Safety and Quality of Packed Water" was adopted according to the Directives N12 of the MPH of Ukraine, 04.09.08. Requirements to the packed drinking water were harmonized with the Directive 98/83/EC. They correspondent to the water and the sanitary legislation of Ukraine and take into account the standardization of the indices of drinking water quality.
Е&Н*76
