CC BY
14
УДК 614.777:628.39 Н.А.Хоп 'як
ГШеШЧНА ОЦ1НКА ВПЛИВУ ФУРАЗОЛ1ДОНУ, 5-Н1ТРОФУРФУРОЛД1АЦЕТАТУ, N-БЕНЗИЛIДЕН-3-АМIНО-2-ОКСОЗОЛIДОНУ ТА IX СУМ1Ш1 ТЕХНОЛОГ1ЧНОГО СКЛАДУ НА ОРГАНОЛЕПТИЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ВОДИ I ЗАГАЛЬНИЙ САН1ТАРНИЙ РЕЖИМ ВОДОЙМ
Львiвський нацюнальний медичний утверситет м. Данила Галицького кафедра загальног гтени з екологieю
Ключовi слова: фуразолiдон, 5-нiтрофурфуролдiацетат, N-бензилiден-3-амiно-2-озолiдон, сумш технологiчного складу, комбiнованi ефекти, B. Aerobacter Aerogenes №4041, ГДК Key words: furazolidone, 5-nitrofurfuroldiacetate, N-benzyliden-3-amino-2-ozolidone, mixture of technological content, combined effects, B. Aerobacter Aerogenes №4041, maximal allowable concentration (MAC)
Резюме. Статья посвящена гигиенической оценке влияния препаратов фуранового ряда - фуразолидона и продуктов его синтеза и их смеси технологического состава на органолептические свойства воды по цветности, которая оценена с использованием норматива цветности 200 платиново-кобальтовой шкалы, соотнесенного с 15 единицами истинной цветности по ISO/TK-147 «Качество воды» методом определения оптической плотности растворов с использованием коэффициента пропускания исследованных образцов к образцам сравнения с оценкой комбинированных эффектов, а для повышения надежности общесанитарного лимитирующего признака вредности параллельно оценке БПК определяли уровень угнетения дегидрогеназной активности культуры B. Aerobacter Aerogenes №4041. Определены органолептические и общесанитарные признаки вредности отдельных ингредиентов и смеси технологического состава для обоснования ПДК, предложены профилактические мероприятия.
Summary. The article describes a hygienic assessment of impact of furane series preparations - furazolidone and products of its synthesis and their mixture of technological content on organoleptic properties of water in chromaticity. Chromaticity was assessed with the use of chromaticity normative 20° of platinum-cobalt scale matched up with 15 units of a true chromaticity on ISO/TK-147 "Quality of water" by a method of defining of optical density of the solution. Transmission coefficient of the investigated samples and samples of comparison with the assessment of combined effects was used. To raise reliability of a generally accepted sanitary limiting evidence of harmful effects, a level of supperession of dehydrogenase activity of BAerobacter Aerogenes N4041 culture was determined. Organoleptic and generally accepted sanitary evidences of harmful action of separate ingridients and a mixture of technologic composition to justify MAC are determined, prophylactic measures are offered.
Фуразолщон (Ф) - ^/5-штро-2-фурфурил> ден/-3-амшо-2-оксозолщон), C8H7N3O5, синтезу-сться в тристадшному цикл - отримання ок-созолщону, ^бензилщен-3-амшо-2-оксозо-лщону (БАО), 5-нiтрофурфуролдiацетату (5-НФДА) i, нарешт^ з гiдролiзату двох останшх нашвпродукпв - фуразолщону [5]. Щд час сис-тезу фуразолщону вщбуваеться скидання у во-дойми iз спчними водами сумiшi технолопчного складу (СТС) - 1Ф + 8,46 5-НФДА + 50 БАО (у частках). Як окремi iнгредieнти, так i СТС за-барвлюють воду у лимонно-жовтий колiр, що зумовило необхвдшсть ощнити комбшоваш ефе-
кти при встановленш органолептично1 лшггу-ючо! ознаки шюдливосп, за кольоровютю з ура-хуванням х1м1зму пдрол1зу лшарських засоб1в. Для шдвищення надшносп загальносаштарно! л1м1туючо! ознаки шюдливост1, встановлено! за бюх1м1чною потребою в кисш (БПК), паралельно проведено новий експресний метод бютесту-вання - ощнку пригшчення депдрогеназно! ак-тивносп В. АегоЬаСет Aerogenes [1], який повинен знайти свое мюце серед шших альтерна-тивних тест-об'екпв для токсиколопчного скри-ншгу х1м1чних речовин шд час 1х ппешчного регламентування у вод1 водойм [2].
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Ппешчну оцшку впливу фуразолiдону, 5-НФДА, БАО на кольоровють води проведено вщ-повiдно до нормативних докyментiв МУ №129675; ГН 1.1701-98; МУ 2.1.5.720-98.2.1.5.; МУ 1.1.726-98; мiжнародного стандарту ISO/TK-7887 (ТК-7887) "Якють води. Визначення кольору" [3,4,6,7,8,9]. yci наведенi стандарта i методичнi вказiвки для кшькюного визначення кольору проби передбачають вiзyальний метод порiвнян-ня 3i шкалою, що iмiтye забарвленiсть води. Це платиново-кобальтова шкала (за ГОСТ 3351-74) та кольорова платиново-кобальтова шкала (Pt/Co) Ханзена (за ISO 7887-1985). Результати фiксyються або у градусах платиново-кобаль-тово! шкали, або у стандартних одиницях кольору - ОПК (одинищ правдиво! кольоровостi). По-роговою (ПК орг) прийнято вважати ту кон-центращю, яка надае водi кольоровють у градусах Pt/Co шкали не бшьше 200 або не бшьше 15 ОПК. Якщо виходити з того, що 1 ОПК вщпо-вщае iнтенсивностi забарвлення, що виникае в розчиш, який мютить 1,0 мг платини в 1 дм3 у формi хлорплатинату, а еталонш розчини в обох методах мають кольоровiсть 5000, або 500 мг в 1 дм3, то звщси випливае, що 15 ОПК вщповщае кольоровють 150 Pt/Co шкали, тобто вимоги мiж-народного стандарту е бшьш жорсткими у порiв-няннi з вiтчизняними, що треба врахувати при встановленш ПК орг за кольоровютю.
Визначення ПКорг за кольоровютю окремих препара^в фуранового ряду i !х сyмiшi техно-лопчного складу проводили шляхом визначення !х оптично!' густини (ФЕК-56), починаючи з роз-чину найбшьшо! концентраци з використанням коефiцiентy пропускання дослiджyваного зразка до зразка порiвняння, який знаходимо за формулою т = I/I0*100 = 10(N0), де 10 - повний св№ ловий потш, I - свiтловий потiк, який пройшов через вимiрюване середовище, з наступним обра-хунком вiдносного коефщенту пропускання, який дослiджyеться вiдносно зразка порiвняння -твiдн = N/N0; в подальшому цю величину множимо на коефщент пропускання зразка порiв-няння. Комбiнованi ефекти при впливi СТС на кольоровiсть води вивчались адаптованими нами методами для оцшки комбшовано! дп D.Finney в модифшаци А.1.Штенберга i Х.1.Лутсоя та Б.Н. Штабського [10,11,12]. Спочатку визначаемо ПКорг виражених в одиницях екстинци для окремих iнгредiентiв i сyмiшi (маючи на yвазi, що кожна частка СТС вщповщае 1 ПКорг iзольо-вано! речовини). Знаючи склад сyмiшi в % i ПКорг (кольоровiсть) в одиницях екстинци ш-гредiентiв i сyмiшi, шдсумовуемо ефект за кольо-
ровiстю окремих часток кожного шгредiенту (ПКорг в одиницях екстинци); в подальшому ефект за кольоровютю СТС (ПКорг в одиницях екстинци) дшимо на суму ефекпв часток шгре-дieнтiв. Коефщент комбшовано! ди (ККд) визна-часться як вiдношення одиницi до винайдено! кратностi вiд дiлення ефектiв. При цьому Ккд >1 - антагошзм (зменшення ефекту кольоровостi СТС); Ккд <1 - потенщювання (пiдсилення ефекту кольоровосп); Ккд=1 - просте шдсумовуван-ня (адитивнiсть). Крiм того, дана оцшка гiдролiзу iнгредieнтiв i сумiшi препаратiв фуранового ряду у водь
Вплив Ф, 5-НФДА, БАО та СТС на загальний саштарний режим водойм оцiнювали за БПК за-гальноприйнятими методами [3,6,7,8] i паралель-но оцiнювали гальмування депдрогеназно! ак-тивностi В. Aerobacter Aerogenes [1]. Суть методики: як фермент депдрогенази використову-еться культура мшрооргашзму В. Aerobacter Aerogenes; субстратом виступае дослiджуваний матерiал; iндикатором - метиленовий синш, який при приеднанш молекули водню знебарвлю-еться. Знебарвлення метиленового синього свщ-чить про стушнь депдрогеназно! активностi у контролi та в присутностi студiйованих препа-ратiв i СТС. За порогову приймаеться та концен-трацiя, яка змшюе дегiдрогеназну активнiсть бiльше шж на 30% у порiвняннi з контролем.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Фуразолiдон у водi гiдролiзуеться до штро-фурану та оксозолу, який через 3-амшооксо-золiдон гiдролiзуеться до амшу оцтово! кислоти, гiдроксиламiну та етилового спирту. ПКорг (кольоровють) - 0,187 мг/дм3. Результати визначення оптично! густини розчишв фуразолщону в залежносп вiд кiлькостi речовини (мг/дм3) у водогшнш дехлорованiй водi при 200С та 600С наведено у табл.1.
5-НФДА гiдролiзуеться у водi до амiнофурану i штрофурану, оцтово! кислоти i метанолу. ПКорг (кольоровють) - 1,0 мг/дм3. БАО пдро-лiзуеться до бензальдегiду, який в свою чергу оксидуеться до бензойно! кислоти i трансфор-муеться до бензолу в умовах, коли погано пра-цюють очиснi споруди (бюфшьтри) i створю-ються умови для загнивання спчних вод. ПКорг (кольоровють) прийнята - 2,5 мг/дм3 на межi розчинностi (умовно), оскшьки препарат не надае забарвлення водь СТС гiдролiзуеться до фу-рану + амiннi сполуки + оцтова кислота + метанол, i нагромадження цих метаболiтiв приводить до антагошзму iнгредiентiв у складi СТС, бо ре-акцi! у потршно! сумiшi не буде, тому що вщсутш вiдповiднi функцiональнi групи (немае
05/ Том X / 3
123
ш кислотних, ш амшних груп) у БАО, що здатш з'еднуватись iз фуразолiдоном i 5-НФДА. ПКорг СТС - 0,187 фуразолщон + 8,46 5-НФДА + 125,0 БАО = 133,64 мг/дм3. Ккд - 3,12 - перша доба; 9,52 - 20 доба - стшкий антагошзм зменшення кольоровостi. Як приклад наведемо (табл.2) роз-рахунок Ккд за впливом СТС на кольоровють води у сшввщношенш 1:8,5:50.
Як свщчать результати, наведенi в таблиц 2,
сума ефектiв окремих часток кожного ш-гредiенту в одиницях екстинци становить !=0,0075+,004+0=0,0475. Ефект за кольоровютю для СТС в одиницях екстинци становить - 0,0055 : 00475 = 0,115; Ккд = 1 : 0,115 = 8,69 - антагошзм, - зменшення ефекту кольоровост у 8,69 раза. Таким чином, ПКорг СТС лишаеться як сума часток у мг/дм3 окремих iнгредiентiв 0,187+8,46+125,0 = 133,65 мг/дм3.
Таблиця 1
Величини оптичноТ густини розчишв фуразолщону в залежносл вщ кшькосп речовини (мг/дм3) у водогшиш дехлорованiй водi при 200С та 600С
Юльюсть основного розчину, мл
К1льк1сть речовини, мг/дм3
Показники ФЕК в одиницях екстинци Одиниц1 кольоровост1 в градусах Р^Со шкали Ханзена
при 200С при 600С при 200С при 600С
0 0,01 5 10
0,01 0,03 10 15
0,03 0,06 15 20
0,05 0,07 20 25
0,07 0,08 20 25
0,07 0,09 25 30
10 20 30 40 50 60
0,05 0,09 0,187 0,375 0,75 1,5
ПКсан фуразолщону - 0,037; 5-НФДА - 5,0; БАО - 5,0 мг/дм3 встановлеш за гальмуванням БПК, що притаманне високостабшьним речо-винам i за рахунок утворення в процес гiдролiзу хiмiчно високоактивних речовин, здатних галь-мувати процеси БПК, бактерицидно дiяти на сап-рофiтну водну мiкрофлору i порушувати процеси природного самоочищення води водойм вщ орга-нiчних речовин спчних вод. Маючи бактерю-статичний ефект, фуразолщон гальмуе процеси росту i вщмирання сапрофiтно! мiкрофлори, i тому знижуеться бiохiмiчне споживання кисню у 57 добi на 15,22 i 35,7% (в концентраци 0,094 мг/дм3) проти паралельного контролю. При кон-центрацi! фуразолiдону 0,037 мг/дм3 гальмування БПК на 5 i 7 добу рееструвалась у межах 11,31 та 17,86%. Так само, але невиразно, дiе БАО. Нав-паки, 5-НФДА незначно iнтенсифiкуе процес росту i вiдмирання сапроф^но! мiкрофлори i зни-жуе кшьюсть розчиненого кисню. Фуразолiдон та 5-НФДА помiрно сприяли процесам окиснен-ня амiаку i нiтрифiкацi!, а БАО щ процеси незначно гальмував. СТС на протилежнiсть дi! окремих iнгредiентiв мае парадоксальний стиму-люючий вплив на БПК у ви строки спосте-реження на 30-36,7%. Стимулювання поясню-еться нагромадженням велико! кшькосп продук-тiв гiдролiзу - нiтро- i амiногруп i тому спосте-рiгаеться, особливо на 10, 15, 20 добу, пщйом криво! БПК як результат початку процесу штри-
фiкацi! цих сполук. При ди концентрацi! СТС на процеси БПК на рiвнi 1/3 СТС, тобто - 0,012 Ф + 14,01 5-НФДА + 83,33 БАО мг/дм3 рееструеться незначне стимулювання на 2,96; 1,79; 6,66% вщ паралельного контролю на 3, 5, 7 добу та 7,54; 7,38; 7,96% на 10, 15, 20 добу, але щ змши можна охарактеризувати як шертний вплив, бо вони не перевищують 20-30% вщ контролю. Оскшьки в дослщженнях вщношення ПКсан/ПКорг були >1, у СТС ми обмежились лише оцшкою БПК i про-понуемо за впливом на процеси БПК визначати "основний" ("переважаючий") тип комбiновано! дi! - потенщювання (маючи на увазi гальмування процешв БПК); антагонiзм (стимулювання БПК) та сумащя (iнертна дiя на БПК). Таю термши були застосованi у зв'язку з тим, що з гшешчних позицш процеси iнгiбування самоочищення бшьш небезпечнi, нiж стимулювання. Саме тому необхщно чiтко диференцiювати критери шкiд-ливостi в залежностi вщ направленостi зрушень першо! стадi! мiнералiзацi!. Для лiкарських засо-бiв вщсоток стимуляцi! пропонуеться приймати 30%. Проведення дослщження пiдтвердили вели-ку варiабельнiсть процесiв самоочищення як у склянкових дослщах, так i у модельних водой-мах, i свiдчать про необхщшсть жорсткого очи-щення спчних вод перед скиданням !х або на очисш споруди, або у водойми.
Результати кшьюсно! оцiнки пригшчення де-гiдрогеназно! активностi В. АегоЬаСет Aerogenes
№4041 тсля 30-хвилинно! шкубаци при 37 С у розчинах метиленового синього з концентращ-ями вщ 1:5000; 1:250 000; 1:5120 000 у порiвнян-ш з двома контролями - стандартною шкалою метиленового синього, приготованого на водо-провiднiй дехлорованiй вод^ i контролем iз спч-ною водою без хiмiчних речовин у присутносп порогових i пiдпорогових концентрацш окремих препаратiв та СТС свщчать, що час повного зне-барвлення стандарт - 45-56 хвилин у розве-деннi 1:250 000, яке е найбiльш показовим для кшьюсно! оцiнки пригнiчення депдрогеназно! активностi В. АегоЬаСет Aerogenes №4041, бо вщсоток змiн у порiвняннi з контролями iз стандартною шкалою i стачною водою становив 125-180%. У цьому розведенш обидва контролi мають однаковий час повного знебарвлення ме-тиленового синього - 20-30 хвилин, оскшьки в стачнш водi власне i проживають мiкроорганiзми вищенаведено! культури, а у водогшнш дех-лорованiй водi немае ксенобютиюв, якi б галь-мували дегiдрогеназну активнiсть В. Aerobacter Aerogenes №4041. Дiючими треба вважати таю концентраци ксенобiотикiв, якi викликають б> льше нiж 30% змiн по вщношенню до пара-лельних контролiв. Потрiйна сумiш технолопч-ного складу в присутносп концентрацш Ф + 5-НФДА + БАО - 0,012 + 14,01 + 83,33 мг/дм3, тобто 1/3 ПКсан iзольованих iнгредiентiв, у порiвняннi з порогами за БПК викликала у вс строки спостереження (крiм 7 доби - 60% до контролю) змши понад 100%, а саме: 190% на першу i 5 добу; 125 i 132% на 10; 20 добу. Результата експерименту свщчать саме про те, що 1/3 ПКсан СТС по вщношенню до порогу за БПК е ддачою i ГДК у водi водоймищ треба було б приймати саме тдпорогову (в три рази меншою) концентрацiею, якби метод кшьюсно! оцiнки пригнiчення активностi дегiдрогенази В. Аего-bacter Aerogenes №4041 був офщшно включений в методичнi рекомендаци з розробки ГДК шкщ-ливих речовин у водi водоймищ. Пропонуемо вважати проведенi дослiдження початковим на-копиченням файлу даних про змши активноста дегiдрогенази В. Aerobacter Aerogenes у присут-ностi погано розчинних препаратiв фармацев-тично! промисловостi.
Таким чином, виконаними дослщженнями встановлено, що при обгрунтуванш ГДК за кольоровютю пiд час нормування лiкарських за-собiв у водi водойм доцшьно використовувати мiжнародний норматив -15 одиниць правдиво! кольоровоста платиново-кобальтово! шкали (Р/Со) Ханзена за ISO/TK 7887 „Якють води. Визначення кольору", який е бшьш жорстким у
порiвняннi з вггчизняним стандартом - 20° кольоровоста. Якщо не розроблено метод кшькюного визначення концентраци сумiшi технологiчного складу, для встановлення ПКорг (кольоровiсть) доцшьно використовувати метод визначення оптично! густини iнгредiентiв i сумiшi iз застосуванням коефщенту про-пускання дослiджуваного зразка до зразка порiвняння з розрахунком коефщенту ком-бшовано! ди за ефектом.
Таблиця 2
Розрахунок Ккд впливу СТС (1:8,5:50) на кольоровкть води (дистильованоТ)
СТС (1:8,4:50), мг/дм3
Склад (%)
ПКорг в одиницях екстинци (ефект за кольоров1стю)
1. Фуразолвдон 0,14 1 ПКорг - 0,187*1 =
0,187
2. 5-НФДА 6,33 8,46 ПКорг -1,0*8,46=8,46
3. БАО 93,53 50 ПКорг - 2,5*50=
125
£ - 133,65 £ 100%
0,0075
0,04
£ 0,0475 сума ефекпв
за кольоровктю окремих шгредаснттв 0,0055 ефект для сум1ш1 (одинищ __екстинцГ|)__
Враховуючи те, що з ппешчних позицш про-цеси iнгiбування (гальмування) БПК бшьш не-безпечнi, нiж стимулювання, необхщно для визначення основного типу комбшовано! ди шгре-дiентiв у складi сумiшi використовувати термши - потенцiювання (маючи на увазi гальмування процесiв БПК); антагонiзм (стимулювання БПК) та сумащя (iнертна дiя на БПК). Методику визначення пригшчення депдрогеназно! актив-ностi В. АегоЬаСет Aerogenes №4041 як бiльш чутливу необхщно проводити паралельно визна-ченню БПК для шдвищення точностi загально-санiтарноl лiмiтуючо! ознаки шкiдливостi. Наведет пропозици бажано враховувати при тдго-товцi вiтчизняних Методичних вказiвок „Ппе-нiчне нормування лiкарських засобiв у водi водоймищ".
ВИСНОВКИ
1. Пороговi концентраци (за кольоровютю) фуразолщону, 5-нiтрофурфуролдiацетату, ^бен-зилiден-3-амiно-2-оксозолiдону i сумiшi техноло-гiчного складу встановлеш вiдповiдно 0,187; 1,0; 2,5 та 133,64 (0,187Ф + 8,46 5-НФДА + 125,0 БАО) мг/дм3 з використанням норми 200, спiв-
0
05/ Том X / 3
125
вщнесено! з нормативом 15 одиниць правдиво! кольоровост i3 типом комбшовано! дi! компо-ненпв сумiшi за ефектом - антагонiзм (зниження кольоровостi).
2. Пороговi концентрацп загальносаштарш фуразолiдону, 5-нiтрофурфуролдiацeтату, N-бен-зилiдeн-3-амiно-2-оксозолiдону визначеш за гальмуванням процeсiв БПК i становлять вщпо-вiдно 0,04; 5,0; 5,0 мг/дм3, а для сумiшi техно-логiчного складу за парадоксальним ефектом -стимуляцiя БПК - 292,34 (0,04Ф + 42,3 5-НФДА + 250,0 БАО) мг/дм3, що е наслiдком накопи-чення продукпв гiдролiзу сумiшi.
3. Пороговi концентрацп за впливом на за-гальний санiтарний режим водоймищ фуразо-лщону, 5-нiтрофурфуролдiацeтату i сумiшi тех-нолопчного складу з кiлькiсною оцiнкою деп-дрогеназно! активностi B. Aerobacter Aerogenes №4041 встановлeнi в концeнтрацiях 0,012; 1,66; 1,66; 97,352 (0,012Ф + 14,01 5-НФДА + 83,33 БАО) мг/дм3, що нижче порогових за ощнкою процешв БПК, i тому цей метод пропонуеться
для скрин1нгово1 оц1нки при регламентуванн1 л1-карських засоб1в у вод1 водоймищ.
4. Кшцевими продуктами г1дрол1зу фуразо-лщону i нашвпродукпв його синтезу, а також сум1ш1 технологiчного складу е фуран, похiдний оксозолу (5-амiнооксозолдiону-2), амшш сполу-ки з оцтовою кислотою (1,1,3-триацето-2-пдрок-си-5-нiтропентен-3), метанолу, гiдрозон (бензпа-зон), якi не вступають один з одним в реакщю, чим забезпечують ефект антагонiзму на рiвнi порогових концентрацiй за органолептичною та загальносанiтарною лiмiтуючими ознаками шюд-ливостi.
5. Профiлактичнi заходи щодо попереднього очищення стiчних вод синтезу фуразолщону по-лягають в 1х жорсткому окисненнi методом ки-п'ятшня у збiрному реакторi з 10% розчином HCl, подальшою нейтралiзацiею NaOH i скидан-ням нейтралiзовано1 сумiшi на очиснi споруди з бiохiмiчного очищення стiчних вод, що повинно враховуватись при експертизi проектiв гранично допустимого скиду.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Способ определения токсичности водорастворимых препаратов: А. с. 1165989 Украина / Пет-рус В.С.; Гжегоцкий Н.И.; Заброцкий Б.Т.; Корний-чук Е.П. (Украина). Бюл. 1985.
2. Використання альтернативних тест-об'екпв для токсиколопчного скриншгу х1м1чних речовин / / Грахтенберг И.Н., Кокшарева Н.В., Жмшько О.П. та ш. // Тези доп. 2-го з'!'зду токсиколопв Украни. - К., 2004. - С.185-186.
3. Гигиеническая оценка вредных веществ в воде. Опыт сотрудничества стран-членов СЭВ: Метод. рекомендации / Под.ред. Г.Н.Красовского. - М.: Секретариат СЕВ, 1987. - 146с.
4. Гигиенические нормативы ГН 1.1.701-98. Гигиенические критерии для обоснования необходимости разработки ПДК и ОБУВ (ОДУ) вредных веществ в воздухе рабочей зоны, атмосферном воздухе населенных мест, воде водных объектов: Утверждены постановлением Гл. гос. санитарного врача Рос. федерации от 30 апреля 1998. №5. - М.,1998. -27с.
5. Мельников Н.Н. Производные фурана // Химия и технология пестицидов. - М., 1974 - С.602.
6. Методические указания по разработке и научному обоснованию предельно допутимых концен-
траций в воде водоемов. №1296-75. - М., 1976. - 76с.
7. Методические указания МУ 2.1.5.720-98.2.1.5. Водоотведение населенных мест. Санитарная охрана водоемов. Обоснование гигиенических нормативов химических веществ в воде водных объектов хозяйственно-питьевого и культурно-бытового водопользования: Утверждены Гл. гос. санитарным врачом Рос. федерации Г.Г. Онищенко. - М., 1998. -27с.
8. Методические указания МУ 1.1.726-98. Гигиеническое нормирование лекарственных средств в воздухе рабочей зоны, атмосферном воздухе населенных мест и воде водных объектов. - М., 1998. -70с.
9. Фомин Г.С., Цескис А.Б. Вода. Контроль химической, бактериальной и радиационной безопасности по международным стандартам: Справочник. -М.: 1992. - С.34-37.
10. Штабський Б.М., Гтегоцький М.Р. Ксенобю-тики, гомеостаз i х1м1чна безпека людини. - Льв1в: Вид. д1м "Наутшус", 1999. -308с.
11. Штенберг А.И., Лутсая Х.И. О токсикологическом изучении комбинированного действия пестицидов // Вопр. питания. - 1965. - №4. - С.3-9.
12. Finney D.J. Probitanalysis. - Cambrige: Third Edition, 1971. - 333p.
