CC BY
17
рантин растений. — 2006. — № 2. — С. 59-61.
12. Ying Yong Advances in researches of environmental behavior of sulfonylurea herbicides in soil / Ying Yong, Xue Bao, Sheng Tai // Institute of soil science, Chinese Academy of sciences.
— 2002. — № 13 (9). — P. 11871190.
13. Pesticide Fact Sheet: Topramezone [Електронний ресурс] / US Environmental Protection Agency. — Режим доступу: http://www.epa.gov/opprd00vf actsheets/topramezone.pdf. — Назва з екрану.
14. Role of sorption and degradation in the herbicidal function of isoxaflutole / G.K. Sims, S. Ta-ylor-Lovel, G. Tarr et al. // Pest management science. — 2009.
— № 2. — P. 1933-1939.
15. Каталог пестицидов — PPDB [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ru-pest.ru. — Назва з екрану.
16. What's new for agronomic weed control: 2011 [Електрон-ний ресурс] / Penn. State University, Department of Crop and Soil Sciences. — Режим доступу: http://www.extension.psu. edu/weeds/documents/weed-control-2011.pdf. — Назва з екрану.
17. Мельников Н.Н. К вопросу о загрязнении почвы хлорорга-ническими соединениями / Н.Н. Мельников // Агрохимия.
— 1996. — № 10. — С. 72-74.
18. Карпенко В.В. Ппешчна ощнка гербщид^в — похщних сульфоншсечовини та наукове обфунтування регламен^в Ух безпечного застосування на зернових культурах: автореф. дис. канд. мед. наук: спец. 14.02.01 "Ппена та професмна патолопя" / В.В. Карпенко; Нац. мед. ун-т iм. О.О. Бого-мольця. — К., 2009. — 23 с.
19. Дема О.В. Ппешчне обфунтування регпамен^в ви-користання у стьському госпо-дарств гербiцидiв на основi iма-зетатру: автореф. дис. канд. мед. наук: спец. 14.02.01 "Ппена та професмна патолопя" / О.В. Дема — К., 2007. — 21 с.
20. Мельников Н.Н. Сравнительная опасность загрязнения почвы гербицидами — производными симм-триази-нов и некоторых других ше-стичленных гетероциклических соединений / Н.Н. Мельников, С.Р. Белан // Агрохимия.
— 1997. — № 2. — С. 66-67.
Надiйшла до редакцИ 09.03.2012.
GLAUCONITE (GLAUCOHICOLITE): HIGIENIC AND ECOSORBSION PROPERTIES (REVIEW)
Khopyak N.
ГЛАУКОН1Т (ГЛАУКОН1ТОЛ1Т): ХАРАКТЕРИСТИКА Г1Г1БН1ЧНИХ ТА ЕКОСОРБЦ1ЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ(ОГЛЯД)
ХОПЯК Н.А.
Львiвський нацiональний медичний унiверситет iM. Данила Галицького
УДК 613 : 628.4.045
лаукошт (стара украУнська назва — зеленка; англмська — glauconite, celadongreen; грецька — глаукос блакитно-зелений, ымецька — Glaukonit). Глаукоыт родовища По-дiлля (Ддамiвськe, Хмель-ницькоУ областi) дiстав назву глаукоштол^ [7]. Це ком-плексний еколопчний сорбент, що являе собою природ-ний композит — мЫерал кла-су силiкатiв групи гщрослюд сингонiя моноклинна, колiр зелений, блиск матовий; ви-сокомагнeзiальнi вiдмiни, на-зивають сeладонiтом (силiкат
ГЛАУКОНИТ (ГЛАУКОНИТОЛИТ): ХАРАКТЕРИСТИКА ГИГИЕНИЧЕСКИХ И ЭКОСОРБЦИОННЫХ СВОЙСТВ (обзор) Хопяк Н.А.
Глауконитолит — экологический сорбент, имеющий высокую пористость, большую активную удельную поверхность и емкость катионного обмена (замещения) изоморфного, химического и физического характера, фильтрационную способность, емкость поглощения нефтепродуктов и высокотоксичных веществ органического и неорганического происхождения. Охарактеризованы минералогический, гранулометрический, химический, микроэлементный составы, физические и фильтрационные способности, микроморфологические и структурные особенности. Приведены параметры токсикометрии и даны рекомендации по использованию глауконитолита для профилактики загрязнения грунтов нефтепродуктами и различными ксенобиотиками. Глауконитолит хорошо поглощает нефтепродукты и соли тяжелых металлов, очищает воду от различных пестицидов, изменяет физико-химические свойства промышленных отходов, превращает жидкость в твердый материал. Предложен метод обезвреживания некачественных лекарственных препаратов на ГП "Львовдиалик" путем их смешивания с экосорбентом глауконитолитом. Смешивание отходов с экологическим сорбентом глауконитолитом в соотношении 1:1 в 1,3 раза снижает миграцию карбамида и формальдегида в воду, нормализует показатели биологического и химического потребления кислорода, что позволяет отнести отходы производства карбомидоформаль-дегидной смолы к IV классу опасности и вывозить их на полигоны твердых промышленных отходов без ограничений, используя в качестве перекрывающего слоя. Биореагент культуры Pseudomonas species PS-17 — поверхностно-активное вещество "Поликом" (комплекс моно- и диромнолипидов) — полимер альгинатной природы (полиуронид блоковой структуры, линейный полимер мануроновой кислоты и 5 эпимер-а-гулуроновой кислоты). Применяется в качестве модификатора экологического сорбента глауконита, солюбизируя (эмульгируя) нефтепродукты при их разливах, и самостоятельно — в виде культуральной жидкости для очистки воды и грунта при авариях на объектах нефтедобычи, нефтепереработки и транспортировании нефтепродуктов.
© Хоп як Н.А.
СТАТТЯ, 2012.
65 Environment & Health № 3 2012
5 Довктля та здоров'я № 3-2012
залiза i магню), високоглино-земистi — сколiтом (алюмоси-лiкат залiза i магнiю), харак-терний для усiх геологiчних систем починаючи з докем-брiю. Глаукоыт поширений у пiсках, пiсковиках, глинах, мергелях та вапняках уах гео-логiчних систем, забарвлюю-чи ц породи у зеленуватий ко-лiр [6, 20, 22]. Розрiзняють глаукоыт 1М (найпоширенiша полiтипна модифiкацiя глауко-нiту з одним пакетом в еле-ментарнiй комiрцi); глауконiт 2М1 (пол^ипна модифiкацiя глауконiту з двома пакетами в елементарнм комiрцi, яю по-вернутi один щодо одного на 120о); глауконiт 3Т (пол^ипна модифiкацiя глауконiту з трьо-ма пакетами в елементарнм комiрцi); глаукоыт магнiiстий (селадонiт); глауконiт марган-цевистий (вщмЫа глауконiту, яка мiстить 1-1,5% МпО) [1, 17, 35].
Глаукоыт (глауконiтолiт) ви-користовуеться як комплекс -не мiнеральне добриво при вирощуванн озимоi пшеницi, гречки, ячменю, цукрових бу-рякiв, картоплi, томатiв [7]. Глаукоыт (глауконiтолiт) за-стосовуеться у виробництвi кольорового силiкобетону, для виготовлення масляних та алкiдних фарб, для очищення слчних вод прничопромисло-вих пiдприемств, цукрових за-водiв, стiчних шахтних вод та побутових стоюв. Екосорбент може використовуватися для знешкодження запасiв хiмiч-ноi збро)' та високотоксичних промислових вiдходiв [1]. Глаукоыт мае вибiркову здат-нють до поглинання нафто- та олiепродуктiв, фенолiв, пести-цидiв, радiонуклiдiв i поверх-нево-активних речовин. Це використовуеться для облаш-тування iнженерно-геохiмiч-них бар'ерiв на територiях, забруднених нафтопродукта-
ми, оливами, мазутами, а мо-диф^вання глауконiтолiтових бар'eрiв 6io ПАР PS-17 — по-верхнево-активним комплексом "Полком" — бюреагентна культура Pseudomonas species PS-17, яка сприяе приско-ренню утилiзацii нафтопро-дуктiв шляхом ix солюб^зацп (емульгування) [1, 3, 49].
У США глауконiт називають катал^ичним деструктором завдяки унiкальному складу, властивостям та мехаызму дм, а саме:
□ високм дисперсностi, пщвищенм пдрофшьносл, на-явностi колощально-дисперс-них властивостей i формуван-ню при зволоженн золо-геле-вих фаз, що визначають коге-зiйно-адгезiйнi властивостi липучостi та пластичности
□ сукупностi факторiв бу-ферностi, яка контролюе стй ке юнування рН середовища, що залежить вщ речовинного складу i кристалоxiмiчноi будо-ви — високоi фiзико-xiмiчноi активностi, що характеризу-еться емнютю поглинання i на-явнiстю складного за складом поглинального комплексу;
□ здатност iзотермiчного вiдновлення зруйновано)' структури у час за незмiнноi вологостi, що вщдзеркалюе фактичний прояв процесiв самоорганiзацii, найбшьш ха-рактерних для алюмосилiкатiв;
□ здатност до регенерацii у вщповщност до притаманно)' йому початковоi структури ("генетичного коду") [8].
Враховуючи велик перспек-тиви використання адсорбцй них i катионнообмiнниx властивостей глаукоыту у зв'язку з проблемами охорони дов-кiлля, актуальним е висв^-лення природи i меxанiзмiв сорбцмних властивостей на пщфунт структурно-морфо-лопчних, фiзичниx i фшьтра-цiйниx особливостей природного композиту глаукоыту.
Матерiали та методи до-слiджень. Предметом до-слiдження були природний глаукоыт та глауконiтолiт Ада-мiвського родовища Хмель-ницько) областi, проаналiзо-вано публкацп у наукових фа-хових журналах Укради, Ро-сiйськоi Федерацп, дисерта-цiяx, монографiяx, НДР та пу-блiкацiяx в iноземниx джере-лах.
Результати власних до-слщжень. Глауконiт е при-родним екологiчним сорбентом осадового походження (у морських басейнах) з емпь ричною формулою:
(К, Са, Na) (А1, Fe3+, Fe2+, Mg)2[(OH)2Alo,з5Siз,65O1o]■(Na,
К)2-(А1, Fe)2■O3■nSiO2■mH2O [1, 6, 7, 11, 12, 44].
За ршенням Мiжнародного номенклатурного ком^ету, глауконiтом називають залiзи-сту октаедричну слюду iз (А13+, Fe3+)IV, (А13+, Fe3+)VI, Fe3+>Al3+ [23, 24]. Мiнеральний склад (%): глауконiт — до 70; кварц — до 10; моыморилоыт — 525; мiкроконкрецiй фосфори-тiв та Ыших мiнералiв — до10. Хiмiчний склад мiкроелемен-тiв (%): SiO2; ТЮ2; А1203; Fe2O3; FeO; МпО; СаО; МдО; К20; Na2O; Р2О5; Н2О вiдповiдно — 53,99; 0,14; 7,34; 14,18; 0,54; 0,02; 9,43; 2,56; 4,51; 0,14; 2,25; 3,21. Мiкроелементи (%): Ва, Sr — 0,0п; Z, Со, Мп, Сг, V, La, Си, Zn, В, Sc — 0,00п; Р1, Ga, Be, As, Мо, Sn, Yb, Gt — 0,000п; Ад та Сс1 — 0,0000п [6-8, 22-25].
Глаукоыт може абсорбувати та нейтралiзувати токсини, одночасно вiддаючи необхiднi мiкроелементи, покращуючи метаболiзм та життевий тонус загалом. Ц якостi глауконiту дозволяють його використо-вувати у багатьох сферах сiльського господарства. Ка-лмно-фосфоры добрива про-лонговано) дм без вмiсту хло-ридiв, виготовлеш на його основi, мають комплексний вплив на Грунт, пщвищуючи продуктивнють рослин. У сiльському господарствi глау-конiт використовуеться у тва-ринництв^ птахiвництвi, рибо-господарствах, для очистки Грунлв, у виробництвi оргаыч-них i мiнеральних добрив [24, 40-42].
У тваринництвi та птахiвниц-твi глауконiт використовуеться як харчова добавка. ВЫ по-кращуе обмЫы процеси трав-лення та засвоення кормiв, зменшуючи концентрацiю амiаку та шших токсичних компонентiв, що накопичу-ються в органiзмi у процес травлення та життедiяльностi, а також важких металiв, ра-дiонуклiдiв та Ыших токсичних речовин, отриманих з )жею.
Додавання глаукошту до пщ-стилки для тварин покращуе ппешчш умови у хлiвах (змен-шуе концентрацiю амiаку та Ыших шкiдливих газiв, змен-шуе неприемний запах) [29, 40].
Глаукошт використовуеться в якостi харчово) добавки у свинарництв^ позитивно впливае на репродуктивну функцю свиноматок, полп шуючи засвоення жирiв, на збереження, годування мо-лочних поросят, на додаткове збшьшення живо) ваги. Без застосування глаукошту рь вень багатоплiдноi ваптносл становив 12,2% на виводок та 13,8% i бiльше — для свиноматок, що годувалися з глауконiтом. Рiвень виживан-ня поросят з моменту на-родження до припинення смоктання становив 76% для поросят, яким не давали глаукошту, i 93% — з його ви-користанням. Загальний на-бiр ваги у свиней, що годува-лися з використанням глаукошту (0,25% вiд загально) маси корму), на 19,8% ви-щий, шж у тих, яким його не давали [29, 30].
У птахiв вiн впливае на каль-цiй-натрiеве спiввiдношення та покращуе засвоення заль за. Використання глауконiту (0,25% вщ загального рацiону у курчат) сприяе пщвищенню таких показникiв, як абсолют-ний та денний прирiст та зни-жуе собiвартiсть корму на 12,5% [40].
Додавання глаукошту до корму молодняка ВРХ давало середшй денний прирют маси на 49,3% та бшьше, порiвняно з молодняком, якому його не давали (0,15 г глаукошту на 1 кг живо) маси). Глаукошт у рацюш телят дозволяе покра-щити якюний склад, а у по-дальшому — поживш власти-востi молока. Було встановле-но, що глаукошт впливае не лише на мiкробiологiчнi про-цеси i метаболiзм, а й на синтез компонент молока через ферментно-гормональну систему [32, 37, 43].
Додавання глаукошту до во-дойм мае стимулювальний ефект на ф^опланктон та збшьшуе рiвень росту малька. Експериментально вста-новлено, що додавання еквь валентно) кшькост малька у
водойми збiльшуе кшьюсть малькiв на 54%. Риба у во-доймах годувалася однаково [31, 34].
Глаукошт в основному рацюш барашв стимулюе пщви-щення вродженого iмунiтету, зменшуе споживання кормiв та витрати метаболiчноi енергii на 1 кг живо) ваги, на-копичення шерсл, покращуе смаковi якост м'яса, стимулюе протибруцельозний iму-нiтет [34].
Застосування глауконiту в якост добрива, що не мютить хлору, збiльшуе схожiсть зер-нових культур картоплi та овочiв [25, 26], покращуе рют рослин та мае позитивний вплив на накопичення сухо) маси, збшьшуе вмют бшюв, жирiв, загального бiлка та золи. Для вирощування карто-плi та цукрового буряка використання глаукошту збшьшуе схожють на 30-55%, у карто-плi збшьшуеться вмiст крох-малю на 0,8-1,5%, у цукрово-му буряку — цукру [24]. У три-валих експериментах встано-влено економiчну доцшьнють використання глауконiту для вирощування та збер^ання картоплi i овочiв [24, 26].
Глаукошт покращуе конси-стенцiю Грунту, збiльшуе його пористють, що е особливо важливим для тяжких Грун^в. Маючи високу селективнiсть до великорозмiрних катiонiв (К+, NH4Tощо), глауконiт нако-пичуе найбшьш необхщш для рослини поживнi речовини (азот i калiй у формi масивних катiонiв) i сорбуе NHз, потiм повiльно )х вивiльняе пщ час росту рослини, працюючи як пщживлююча речовина. Вiльнi форми добрив абсорбоваш глауконiтом, не вимиваються; випаровування i нiтрифiкуван-ня сприяе зменшенню втрат амiаку та азоту. Вимивання
ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ =
оксиду фосфору з гранул ста-новить 0,4%. Процес вимивання NH4 дещо Ытенсивш-ший (29%), юни К вимиваються повiльнiше i не так Ытен-сивно (0,22%). 1они N03 де-сорбуються ще повiльнiше [25]. Багато дослiджень довели позитивний вплив глаукошту на властивост коренево'У зони зернових та тих, що погано ростуть на погано венти-льованих та забитих Грунтах. Додавання глаукошту до Грун-лв, в яких переважае намул (92% часток меншi за 0,01 мм), збiльшило врожай-нiсть кукурудзи на 46,5%, по-рiвняно з Грунтами, до яких не додавали глаукошту. Вмют су-хо'У речовини зрiс на 73-75%, енергетична цЫнють — на 75%. Поживна цЫнють 1 кг кукурудзи без додавання глаукошту становила 0,15 харчо-во'У одиниц проти 0,18 (+20%) у випадку його додавання [27].
Ушкальнють мЫералу поля-гае у його високому вмют вiльного калiю, фосфору, заль за та iнших мiкроелементiв юннообмЫно'У функцiï, у бу-фернiй та сорбцмшй власти-востях. Глауконiтовий глини-стий пiсок (зелена глина) використовуеться як ад'ювант при рiзних захворюваннях. Те-рапевтична дiя глини мае тер-мiчний i мехашчний вплив на обмiн мiнеральних речовин. Глина використовуеться у фiз-процедурах для л^вання ос-теохондрозiв, подагри та н ших захворювань опорно-ру-хового апарату, для реабшта-цп пiсля травм, у разi запаль-них захворювань, шюрно-алергiчних хвороб, псорiазу, дерматитiв, полегшуе бiль та прискорюе лiкування легене-воУ та серцевоУ патологiï.
Застосування концентрова-ного глаукошту у комбЫаци з
в1там1нами групи В дае пози-тивний кл1н1чний вплив: пщви-щення стресост1йкост1, рад1а-ц1йний захист, виведення важ-ких метал1в, 1муностимулюю-чий ефект, протианем1чну, протисклеротичну дю, покра-щання репродуктивноУ функ-ц1У, детоксичну та антиппо-ксичну дю, оптим1зац1ю ендо-кринноУ системи, гепатопро-текторну д1ю, нормал1зац1ю л1-п1дного, бшкового та вугле-водного обм1н1в, стимуляц1ю в1дновних процес1в, протиа-лег1чний ефект, покращуе роботу шлунково-кишкового тракту.
Косметичн1 властивост1 гли-ни у склад1 глаукон1товоУ руди та пудри з багатим на м1крое-лементи складом та вмютом силкону, що природним чином впливае на метабол1зм, запоб1гають стар1нню кл1тин та робить шк1ру м'якою та шовковистою. Глаукон1това глина та пудра допомагають позбутися кап1лярноУ с1тки [26, 39, 40].
Використання глаукон1ту у водопостачанн1 для обробки питноУ та в1дпрацьованоУ води довели його висок сорбц1йн1 властивост1. Можлив1сть використання глаукошту як перспективного природного сорбенту представлено у робот! [31]. Один з напрямюв за-стосування глаукон1ту полягае у його використанн1 пщ час б|оочистки (в аеротенках) в якост1 сорбц1йного нос1я для сапроф1тних бактер1й. Доведено можлив1сть використання глаукон1тових п1ск1в п1сля очистки ст1чних вод для ви-робництва керамзиту. Наяв-н1сть м1нералу покращувала текстуру шлаку, зб1льшувала пористисть i сприяла утворен-ню дзеркального шару на по-верхнi матерiалу [36].
З урахуванням сорбцiУ Sr, Cs та iонiв залiза (II, Ill) можна
рекомендувати мшерал глаукошту в якост1 сорбенту у раз1 рад1ац1йного забруднення та для знезал1знення води [42]. Досл1джено можлив1сть виведення ам1аку та метал1в (РЬ, Zn та Сф у дозаторному та колонопод|бному реакторах з використанням природних NaCl та NaOH з додаванням глаукон1т-вм1сного п1ску. Виведення ам1аку глаукон1том е типовим юнообм1нним про-цесом [41]. У електроенерге-тиц1 глаукон1т використову-еться для пом'якшення води у бойлерах. Одна тонна глауко-н1ту пом'якшуе 810 м3 води будь-якого р1вня жорсткост на градус [8, 31].
Використання кал1йно-фос-форного добрива без вмюту хлору на основ! глаукошту мае тривалий комплексний вплив на вирощування зерно-вих та фуражу, коренеплод1в, фрукт1в, ягщ, овоч1в, кв1т1в, дерев, кущ1в у вщкритому Грунт та у теплицях [31]. Глаукон1т покращуе структуру Грунту, збшьшуючи його про-никн1сть, що особливо важ-ливе за наявност1 важких Грунлв. Маючи виражену се-лективн1сть до великих катю-шв, глаукон1т збирае так1 важлив1 елементи для жи-влення рослини, як азот, ка-л1й та NH3 I пот1м Ух пов1льно вив1льняе пщ час пер1оду ве-гетац1У, працюючи в якост1 п1-дживлювальноУ речовини [24, 26]. Вшьш форми добрива, абсорбован1 глаукон1том, не вимиваються, а втрати амо-н1йного азоту зменшуються через зниження р1вня штри-ф1кац1У та газообм1ну. Тож глаукон1т мае комплексний вплив на Грунти, поверхнев1 води та рослини. Це рщкю-ний м1нерал з ушкальними властивостями, що не мае р1вних ан1 серед природних матер1ал1в, ан1 серед штучних середник1в, виготовлених х1-м1чним синтезом.
Проведен! дослщження та експерименти довели, що глаукон1т як природний м1не-ральний сорбент може вико-ристовуватися для лквщацп забруднення Грунлв та во-дойм. Кр1м того, його застосу-вання п1двищуе р1вень пожи-вних речовин, покращуе ф1-зичн1 показники води та структуру Грунту, активуе м1кро-
флору, вщповщальну за родю-ч1сть. У нафтох1мп глаукон1т використовуеться для дем1не-рал1зацп та дег1дратац1У наф-ти, катал1затор1в. У харчов1й промисловост1 в1н необхщний для приготування харчових концентрат1в, харчових добавок. У галуз1 захисту довкшля глаукон1т використовуеться для очистки I вщновлення Грунт1в, ст1чних вод, дегазацп, знищення неприемного запаху, при розливах нафтопро-дукт1в, для сорбц1У важких ме-тал1в, рад1онукл1д1в I токсич-них речовин [4, 5, 38].
Результати токсиколого-пп-ешчних досл1джень довели токсиколог1чну безпечнють глаукон1тол1ту на ус1х етапах токсикометрп. Клас небезпе-ки за Ыгаляцмного впливу, у раз1 введення у шлунок, нане-сення на шк1ру за ГОСТ 12.1.007-76 — IV (малонебез-печн1 речовини), що гарантуе нешкщливють для здоров'я прац1вник1в, населення I довкшля [1, 6, 7, 14].
Глаукон1тол1т належить до класу м1нерал1в, як1 склада-ються з однотипних алюмоси-лкатних шар1в 2:1, що розд1-ляються м1жшаровими про-шарками р1зних сорт1в — з ка-т1он1в К+, як у слюдах, з молекул води I обм1нних катюн1в (Са2+, Мд2+, Na+ тощо) — як у монтморилон1тах. Глаукон1то-л1т мае тришаровий макет, але м1ж макетами зв'язок зд1й-снюеться за рахунок катюн1в кал1ю. М1жпакетна вщстань — 1 нм [6, 7, 11, 12, 22]. Особли-вост1 структури сприяють ви-сок1й пористост1 (н1здрювато-ст1), велик1й активн1й питомм поверхн1, висок1й емност1 ка-тюнного обм1ну. За рахунок 1зоморфного обм1ну кат1он1в глаукон1тол1т мае можлив1сть сорбцп не лише 1зоморфного (х1м1чного), але й ф1зичного характеру (м1ж структурними шарами I довкола Ухн1х краУв). Це пояснюеться тим, що при-родний сорбент глаукон1тол1т мае у своему склад1 глаукон1т, монтморилон1т I кварц. Зерна кварцу виконують функцп ме-хан1чного ф1льтру. Глаукон1т I монтморилон1т мають високу статичну обману емн1сть (ем-н1сть кат1онного обм1ну).
У глаукон1т1 б1льша, н1ж у монтморилонт жорстк1сть розширюе 1зоморфн1 зам1-
GLAUCONITE (GLAUCONICOLITE): HIGIENIC AND ECOSORBSION PROPERTIES (review) Khopyak N.
Glauconitolite — the ecological sorbent with high level of porosity, huge active specific surface and isomorphic cation exchange capacitywith chemical and physical characteristics, filtration ability, filtration capacity of oil products and highly toxic substances of organic and non-organic origin. Mineralogy, granulometry, chemical, microelemental structure, physical and filtration ability, micromorphological and structural peculiarities were characterized. Toximetry criteria and usage recommendation are gave for Glauconicolit as prevention substance against soil pollution by oil products and other xenobiotic substances, with well absorbtion of oil products and of heavy metal's salts dismisses water from different xenobiotics, modificates physical and chemical propertiles of industrial wastes-liquid transforms into a firm material. The method of rendering safe of low-quality medical products at public enterprise "Lvivdialik" by means of mixing these products with glauconitolite is composed.
Mixing the wastes and glauconitolite ecological sorbent in 1:1 proportion decreases carbamide and formaldehyde migration to water in 1.3 times, normalizes the biochemical oxygen demand (BOD) and chemical oxygen demand (COD) indices. This allows to pertain these wastes to IV
class of hazard and to remove them on solid industrial refuse dumps unrestrictedly using as an overlying layer.
Pseudomonas species — 17 bio-reagent — surfactant "policon" — is the complex of mono— and dirhamnolipides — alginate originated polymer (polyurhonide-block structured mineral polymer of mannuronic acid and 5-epimer-a-guluronic acid). Low toxic substance that used as a modifier for the ecologic sorbate Glauconite emulsifying overflowed oil products, and standalone as a cultural substance used for water and soil purification during emergency situation on oil production, refining and oil transportation facilities.
Keywords: glaukonite, glauconitolite, sorbing agent, porosity, active specific surface, isomorphic cation exchange capacity, filtration ability, filtration capacity, static exchange, sorption, desorption, monorhamnolipides, dirhamnolipides, biopolymer alginate, polysaccharides, Pseudomonas species PS-17 — ecological sorbate modifier (Glauconitolite), oil product overflow emulsification, toxicometry criteria, engineering-biochemistry barriers, low-quality medical products, formaldehyde resin, catalytic oxidation, polymerization reaction, carbamide, formaldehyde, methanol, biochemical oxygen demand (BOD), chemical oxygen demand (COD) and allowable concentration of migration (ACM).
щення особливо великих ка-TioHiB (таких як Са), при знеш-кодженн рiзноманiтних наф-топродуклв — модифкатор глаукоштол^у "ПОЛ1КОМ" — поверхнево-активний комплекс — бюреагент купьтури Pseudomonas species PS-17 (бюПАР PS-17) — сумш моно-i дирамнолтщв + пептиди + ^ni Na i K + жиры кислоти + рамноза + амЫокислоти + бю-полiмер альпнат (полюахари-ди) — (полiуронiд блоковоУ структури, лшмний полiмер мауроновоУ кислоти i 5-ет-мер-а-гулуроновоУ кислоти). Склад бюреагенту: моно- i ди-рамнолоди — 5-10 г/дм3; бю-полiмер альпнат (полюахари-ди, М-400 000) — 1,53,0 г/дм3; лтосахариди — 23 г/дм3; жиры кислоти — 35 г/дм3; рамноза — 1-2 г/дм3; флуоресцентний тгмент — 0,2-0,4 г/дм3; бюмаса — 23 г/дм3; NaNO3 — 0,51,0 г/дм3; KH2PO4 K2HPO4 — 0,5-1,05 г/дм3 та залишковi кшькост амЫокислот, пепти-дiв, фермен^в — лщаза, ката-лаза, уреаза, оксидаза; MgSO4, FeSO4, CaCl2. Наведен iнгредieнти за температури ферментаци у водному сере-
довищi 28-30оС i тиску в апа-ратах 1,2-2,0 атм. утворюють природну композицю — по-верхнево-активний комплекс (10-12 г/дм3) [3, 11, 12, 13, 14,21].
Найважливший ефект впли-ву бюПАР PS-17 на взаемодю мiж Грунтом i гiдрофобним ор-ганiчним забруднювачем — це стимулювання перенесення забруднювача вiд Грунту до водноУ фази. Це можна по-яснити трьома рiзноманiтни-ми мехашзмами: емульгуван-ням рiдких забруднювачiв, мщелярною солюбiлiзацiею, специфiчним транспортом, а комплексний вплив бюПАР на очистку Грунлв передбачае процеси стимулювання, де-сорбування i бюдеградування забруднювальних сполук [21]. ^м високоУ сорбцiйноï емно-CTi, глауконiтолiт мае фшьтра-цiйну здатнють, статичну об-мiнну емнiсть поглинання нафтопродуклв, пестицидiв, радiоактивних елементiв, рiз-номанiтних токсичних речовин органiчного i неоргашчного походження [4, 5, 8, 9, 16].
Так, проведеними нами дослщженнями доведено на-явнiсть виражених сорбцмних
властивостей щодо пестици-д1в — ДДТ, лЫдану, тiлту, ДДВФ, децису, 2ХЦ2, байтану, хлорофосу, актелЫу, цимбуму.
Встановлено, що ефектив-нiсть вилучення пестицидiв незбагаченою глауконiтовою породою (з середшм вмiстом глауконiту близько 50%) з Грун^в сягае 80-100%. Особливо ефективно проявляеться дiя глауконiту на землях ко-лишнього складування пести-цидiв. Вже за три мюящ пiсля внесення його до переорано-го Грунту вмют залишкових кiлькостей пестицидiв не пе-ревищував ГДК [4].
Добре знешкоджуеться гла-уконiтолiтом амiнол (моно-етаноламiн, етаноламЫ,, амь ноетанол, коламш, iнгiбiтор М2А, р-гщроксиетиламЫ) — С2Н^О; HOCH2CH2NH2 — ви-хiдна речовина для склопла-стикiв (застосовувалася на Мукачiвськiй лижнiй фабрицi), олiеподiбна речовина з амiач-ним запахом. Сумарний ш-декс токсичностi амiнолу КЕ = 1,83 (II клас небезпеки КЕ = 1,33-3,3). Щоб змЫити агре-гатний стан i клас небезпеки з II на IV, вщходи амЫолу обро-блялися глаукоштол^ом у
пропорцii 1:1 за ТУ У 02497915.001-2001. Фiзична сорб^я вiдбувалася протягом 12 годин, пройшла своeрiдна реакцiя полiмеризацii. Вщхо-ди з рщко[ форми перетворю-валися на густу асфальтопо-дiбну тверду масу, яку можна вивозити на полкон з похо-вання твердих вiдходiв в яко-стi перекривного шару. Ос-кiльки 100% затвердЫня вщ-ходiв не отримано, то зне-шкодженi вiдходи амiнолу мо-жуть бути прийнятi на пол^он твердих побутових вiдходiв з обмеженням: гранична кшь-кiсть знешкоджених проми-слових вiдходiв — 3 тонни на 1000 м3 побутових вiдходiв. — 10 i бшьше — IV клас небез-печност^ малонебезпечнi ре-човини за ступенем токсичности що дозволяе Ц знешко-дженi вiдходи приймати на по-лiгонах твердих побутових вщ-ходiв [1]. Вiдходи, якi утворю-ються у процесi виробництва карбамщоформальдегщно)' смоли на ТзОВ "КарпатСмо-ли", вiдповiдно до ДсанПiН 2.2.7.029-99, належать до III-IV класiв небезпеки i можуть вивозитися на пол^они твердих промислових вiдходiв у кшькост^ що перевищуе 3 т на 1000 м3 ТПВ. Змшування вщ-ходiв з екологiчним сорбентом глаукоытол^ом у сыввщ-ношенн 1:1 в 1,3 рази знижуе м^рацю карбамiду i формаль-дегщу у воду. Як свiдчать отриман результати, кон-центрацiя карбамiду у водi поступово зменшуеться з 7,64 мг/дм3 на першу добу до 3,2 мг/дм3 на 14-ту, що значно нижче вщ ГДК (80 мг/дм3). За ГДК формальдегщу 0,05 мг/дм3 його концентра^я становила на 1-3 добу 0,06 мг/дм3, а на 5, 7, 14 добу знизилася вщ-повщно до 0,038; 0,034; 0,034 мг/дм3. Таким чином, за кшькюним вмютом хiмiчних
сполук Онгред^ен^в КФС) вщ-ходи можна вiднести до сполук IV класу небезпеки. ^м того, нормалiзуються показ-ники бюлопчного та хiмiчного споживання кисню, що дозво-ляе вiднести вщходи виробництва карбамщоформальде-гiдноi смоли до IV класу небезпеки i вивозити )х на поль гони твердих побутових вщхо-дiв без обмеження, викори-стовуючи як перекривний шар [2].
Для знешкодження неякю-них лiкарських засобiв (НЛЗ) на ДП "Львiвдiалiк" запропо-новано використовувати при-родний сорбент глаукоыттт (ТУ У 02497915.001-2001 "Глаукоыттт природний i мо-дифкований"). Визначали клас небезпеки 12-ти НЛЗ за формулою Ki = 1д LD5o / (S+0,1F+C8) згщно з ДсанПiН 2.2.7.029-99 до i пiсля знешкодження НЛЗ глаукоытоль том. До знешкодження еко-сорбентом вщходи НЛЗ i кубо-вi залишки виробництва ДМСО (диметилсульфомиду) належали до 1-^ класiв небезпеки. Розчини глюкози, натрю хлориду, калю i магнiю ас-парагiнату, ^анукобаламшу, реополiглюкiну, плазмолу, води для Ы'екцм, пiридоксину гiдрохлориду, натрiю адено-зинтрифосфату, тiамiну хлориду, аскорбшово) кислоти змiшували з екосорбентом у стввщношены 1:4. Це саме було використане для знешкодження гентамщину сульфату тсля додавання Н2О2 i H2SO4 у стввщношены 100 : 10 : 1, кип'ятiння ще) сумiшi (1 год.), а також мiкроциду пiсля кип'ятiння протягом од-нiеi години. Встановлено, що тсля знешкодження усi одер-жанi вщходи НЛЗ належать до IV класу небезпеки, як можна вивозити на полкони твердих побутових вiдходiв згщно з Дсан^Н 2.2.7.029-99. Цей метод доповнюе наведен у наказi МОЗ Укра)ни № 349 вiд 08.07 2004 р. способи зне-шкодження НЛЗ [15, 16].
Встановлено висок адсорб-цiйнi емностi глауконiтолiту стосовно ртут (II). Найефек-тивнiша адсорб^я спостер^а-лася пiсля 1,5-годинного контакту адсорбену з розчином ртут (II). За умов пщвищення концентрацп ртутi у розчинi
адсорбцiйна емнють глауконь толiту зросла. Сорбцiя практично не залежала вщ величи-ни рН розчину: ii ефективнють не змiнювалася у розчинах з Ытервалом рН 5 _ 7. Виявлено високу ефективнiсть адсорб-цмно)' eмностi глауконiтолiту щодо мiкрограмових кшько-стей iонiв ртутi (II), на що вказуе 100% )'х вилучення з розчину з додаванням 10 г адсорбенту. Таким чином, глау-коштол^ може застосовува-тися в iнженерно-геохiмiчних бар'ерах для очищення Грун-тiв i Грунтових вод, якi забруд-нюються ртуттю, а також для очищення с^чних вод пщпри-емств, у технолопчних проце-сах яких використовуеться ртуть [5].
Мазути i оливи, не знешкод-женi екосорбентом глауконь тттом, належать до III класу небезпеки, пюля знешкодження глауконiтолiтом, моди-фiкованим бiоПАР PS-17, — до IV класу небезпеки. Заб-руднену землю територм пщ-приемств з переробки мазу^в i регенерацii олив належить обробляти екосорбентом глаукоштол^ом (за ТУ У 02497915.001-2001) з нормою використання 2,2-220,0 кг/м2 i вивозити на полкон ТПВ в якостi перекривного шару без обмежень [3].
Споруди компанп "СтЫберг iнтернешнл БВ" (Голландiя) фiрми Ойедув — плiвковi лагу-ни, призначен для очищення та збер^ання гною вiд свино-вiдгодiвельних комплекав. Цi споруди складаються з лагуни (резервуару, басейну), дно i дах якоi покрите плiвковим за-хисним матерiалом, куди пе-рюдично закачуеться гнiй. Тех-нологiчний цикл поступового наповнення закрито)' плiвковоi лагуни тривае 6 мюя^в, вiдбу-ваеться процес анаеробного бродЫня гною з утворенням гумусу, багатого на поживы речовини у легкозасвоюванм форм^ який не мае неприемного запаху i практично де-гельмЫтизований. Для еколо-гiчного захисту атмосферного повiтря i Грун^в норми вне-сення сумiшi глауконiтолiту з гумусом становлять за наяв-ност забруднювачiв на рiвнi ГДК — 2,2 кг/м2; за значного забруднення (до 10 ГДК) — 22 кг/м2; за високого забруд-
нення (до 100 ГДК) — 220 кг/м2; у випадку екстре-мального забруднення (>100 ГДК) — >220 кг/м2. Орапно-мь неральне добриво отримують шляхом змшування глауконь толiту з анаеробно обробле-ним гноем у стввщношенн 0,25:1; 0,75:1; 1:2; 1:3; 1:4, яке встановлюеться дослiдним шляхом [10].
Глаукоштол^ значно змен-шуе мутагенний ефект вщ забруднення нафтопродукта-ми Грунтiв. Так, у разi вихщ-ного забрудненяi Грунтiв 66,279 г/кг i 76,934 г/кг наф-топродуктами процент хромо-сомних мутацм (за ана-тела-фазним аналiзом корiнцiв ци-булi рiпчастоï) становив вщпо-вщно 5,3 i 14,3. При змшуван-нi цих Грунтiв з глаукоштоль том 1 : 1 ц вiдсотки становили вiдповiдно 2,4 i 2,8 [8]. У зв'яз-ку з цим глауконiти i глауконь толiт широко застосовуються пiд час бу^вництва полiгонiв високотоксичних промисло-вих вiдходiв та твердих побу-тових вiдходiв (як перекрив-ний шар, пiд час рекультивацп полiгону ТПВ у смт. Славськ та м. Стрий Львiвськоï области за проектом рекультивацiï ДП МОУ "Львiвський проектний Ыститут"); сховищ тривалого зберiгання рiзноманiтних ксе-нобютиюв; створення шже-нерно-бiогеохiмiчних бар'ерiв на шляху мiграцiï забруднюва-чiв довкшля (нафти i нафто-продуктiв) [3]; як фшьтруваль-ний матерiал для очищення води господарсько-питного призначення i промислових стiчних вод; пiд час лквщацп аварiйних викидiв, розливiв i скидiв забруднювальних речовин, нав^ь як засобу поже-жогасiння з екосорб^ею про-дуктiв згорання (Опис до патенту на корисну модель вщ 25.05.2009 UA 41404. Бюл. № 10, 2009 р.). Водночас з сорб^ею та нейтралiзацiею забруднення осаду слчних вод глаукошттт забезпечуе вщновлення Грунтоутворюю-чих мiкроорганiзмiв, штрифь куючи бактерiï актиномiцет та пщвищення вмiсту у Грунтах рухомих форм N (6-18%), P (725%), дiе як природний розки-слювач i вiдновлювач позитивного природного балансу Грунту [22].
Глауконiтолiт за температури
18-25оС — порошок без запаху, нелеткий, нерозчинний у жирах та водк Згiдно з ДСанП^ 2.2.7.029-99 "Гiгiенiчнi вимоги поводження з промисловими вiдходами та визначення Ухньо-го класу небезпеки для здо-ров'я населення" за DL50 еколо-гiчний сорбент належить до IV класу, може зберкатися на по-верхнi Грунту, у шламосхови-щах, полiгонах ТПВ i високото-ксичних вiдходiв без обмежен-ня термiну. У разi впливу максимально)' концентраци глауко-нпошту на рiвнi 600 мг/м3, яку можливо було створити у камерах для затруення тварин, за-гибелi бiлих щурiв не спостерь галося. Розрахункова CL50 — 14000 мг/м3. Кшычы ознаки гостроï ЫгаляцмноУ дм характе-ризувалися подразненням верхнiх дихальних шляхiв. Порiг гостроï iнгаляцiйноï дiï розра-хунковий — Limac — 400 мг/м3 LD50 per os — >5000 мг/кг (IV клас небезпечностО. LD50 per cutanem >2000 мг/кг (lV клас небезпечностО; шюрно-ре-зорбтивна i мюцево-подраз-нювальна дiï вщсутнк Мiсцеву реакцiю на внесення в око за-реестровано на рiвнi 1 балу. Порогова доза розрахункова — 2,27 мг/кг; порогова концен-тра^я розрахункова — 45,5 мг/м3. Максимальна недь ева доза — 0,746 мг/кг; максимальна недiева концентра^я ~15 мг/м3 [1, 6, 7, 13, 14, 39 ].
Аналоги глаукошттту (цео-лiти, керамзити, шунпзити, клиноптилiти, вiдсiви гранiтноï крихти, щебеш, пiски рiзних родовищ) е Ыертними за ток-сичним впливом, здатнють викликати сенсиб^зацю ор-гашзму вiдсутня. У найближ-чих нормованих аналопв му-тагенних, канцерогенних, ем-брiотоксичних, гонадотоксич-них, тератогенних ефек^в не виявлено. Клас небезпеки за Ыгаляцмного впливу, у разi введення до шлунка, нанесен-ня на шюру — IV [6, 7]. Затвер-джено у встановленому порядку ппешчн нормативи у повiтрi робочоï зони — 6 мг/м3, в атмосферi мiських i сшьських поселень — 0,15 мг/м3 (середньодобова), 0,5 мг/м3 (максимальна разо-ва) [1, 6, 7, 13, 14, 18, 19].
Таким чином, токсиколого-ппешчы дослщження свiдчать про токсиколопчну безпеч-
нiсть глауконiтолiту i пщтвер-джують доцiльнiсть застосу-вання цього природного композиту не лише як еколопчно-го сорбенту, але й як морального добрива, для виго-товлення масляних i алкщних фарб, у виробництвi кольоро-вого силiкатобетону, а у сумь шi з поверхнево-активним комплексом бюПАР РБ-17 (моно-, дирамнолiпiди з поль мером альгiнатноУ природи) [3, 6, 7, 21] може використо-вуватися для створення Ыже-нерно-геохiмiчних бар'ерiв на територiях, забруднених наф-топродуктами i солями важких металiв. Сорбцмно-фшьтра-цiйний бар'ер (без перешкод для фшьтрацп води) мусить мати 3 шари завтовшки по 10 см у сшввщношенн глауко-нiтолiту i дрiбнозернистого пь ску (%) 50 : 50; 70 : 30; 80 : 20. Другий варiант сорбцмно-фiльтрацiйного Ыженерно-геохiмiчного бар'еру (який на-копичуе на собi забруднення, не пропускаючи при цьому воду) — це 15 см шару у стввщ-ношенн глаукоштол^у i пiску 80 : 20. Iнженерно-геохiмiчний бар'ер мембранного типу з вмiстом глауконiтолiту 100%, в якому щшьнють сорбенту — <0,8, коефМент фiльтрацiУ — <0,01 м/добу, товщина шару — 30 см, коефМент пористо-стi (у частках одиницО — <0,8.
Бшя вiдстiйникiв вод проми-словоУ каналiзацiУ, емностей для зберiгання пластових вод, токсичних промислових вщхо-дiв i хiмiчноУ зброУ влаштову-еться iнженерно-геохiмiчний бар'ер колоУдного типу з 100% вмютом глауконiтолiту, в якому щшьнють сорбенту >1,0; коефМент фшьтрацп — >1,0 м/добу, товщина шару — 30 см, коефщент пористост (у частках одиницО — >1,0.
Нарешт створення сорбцй но-фiльтрацiйних бар'ерiв ка-
вальерного типу на дшянках розташування складiв палив-но-мастильних речовин. Мо-дифiкування глауконiтолiту в iнженерно-геохiмiчних бар'е-рах проводиться шляхом вне-сення в екологiчний сорбент бюПАР PS-17 з розрахунку 10 г рщини на 100 г глауконь толiту [11, 12].
Таким чином, ппешчна ефективнiсть екологiчного сорбенту глаукоытол^у (глау-конiту) е багатогранною, вЫ е абсолютно безпечним, тому немае жодних гiгiенiчних за-перечень проти широкого ви-користання глаукоштол^у в якостi катал^ичного деструктора (екологiчного сорбенту) у зв'язку з проблемами охоро-ни довкшля.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гiгiенiчна i токсиколопчна характеристика екологiчного сорбенту глаукоытол^у / Ма-ненко А.К., Хоп'як Н.А., Хаб-ровська Л.В. та Ы // Практична медицина. — 2007. — № 4, Т. XIII. — С. 95-99.
2. Ппеычне обГрунтування можливост використання еколопчного сорбенту глауко-нiту для знешкодження вщхо-дiв, якi утворюються при виробництвi карбомщофор-мальдегiдноï смоли / Омель-чук С.Т., Маненко А.К., Хоп'як Н.А. та Ы. // Науковий вюник Нацiонального медич-ного уыверситету iм. О.О. Бо-гомольця. — 2010. — № 1 (28). — С. 71-75.
3. Ппеычна оцЫка техноло-гiчного регламенту знешкодження можливих розливiв нафтопродуклв (дизельне пальне, бензин, моторнi оли-ви) екологiчним сорбентом глауконiтом, модифкованим бiоПАР на територiях автостоянок АЗС та рiзноманiтних автошляхiв / Хоп'як Н.А., Омельчук С.Т., Маненко А.К. та ш. // Матерiали Всеукр.
наук.-практ. конф. "Довкшля i здоров'я", 23-24 квiтня 2010 р.
— Тернопшь. — С. 135-136.
4. Ппеычна оцiнка сорбцй них властивостей глаукоыто-лiту стосовно пестицидiв рiз-них xiмiчниx груп / Омельчук С.Т., Маненко А.К., Матиск С.1., Хоп'як Н.А. та н // Науковий вiсник Нацюнально-го медичного унiверситету iм. О.О. Богомольця. — 2010. — № 2 (29). — С. 69-72.
5. Ппеычна ефективнють екосорбцп юнтв ртутi (II) глауконiтолiтом / Хоп'як Н.А., Омельчук С.Т., Маненко А.К., Матиск С.1., Зуб С.Т., Хабров-ська Л.В., Ткаченко Г.М. // 100 роюв Украiнському лкарсько-му товариству. Мат. ХШ кон-гресу Св^овоУ федерацii укра-Унських лкарських товариств. 30.09 - 03.10.2010 р. — Львiв.
— 659 с.
6. Глауконiт. Украiнський ре-гiстр ПОВХБП / Артемен-коА.М., Шоломей М.В. // Сертифкат держ. реeстрацii небезпечного фактора. № 13000336 — К., 2001. — 5 с.
7. Глаукоштол^ природ-ний i модифiкований: тУу 02497915.001-2001 / Ма-ненко А.К., Хоп'як Н.А. // Вис-новки держ. сан.-епщ. екс-пертизи № 510/44 вщ 03.01.2002 р. Протокол екс-пертизи Львiвськоi облСЕС № 01/01 вiд 29.12.2001 р.
8. Глауконитовые пески для экологической защиты и восстановления природных свойств грунтов и водной среды / Левченко М.Л., Губайдул-лина А.М. // Бурение и нефть.
— 2009. — № 4. — С. 56-57.
9. Глауконитосодержащие микроконкреции как поглотители радионуклидов / Ю.Я. Канцельсон, О.М. Алек-соньян // Минералогия и геохимия глауконита. — Новосибирск, 1981. — С. 80-89.
10. Еколого-ппеычна оцЫка зменьшення емюп шкидливих речовин з "Плiвковиx лагун" еколопчним сорбентом глау-конiтолiтом / Хоп'як Н.А., Омельчук С.Т., Маненко А.К. // "Ппена атмосферного повь тря". Зб. тез доп. наук.-практ. конф. з мiжнар. участю, присв. 110-й рiчницi з дня на-родження Д.М. Калюжного. — К., 2010. — С. 64-66.
11. Зв^ про науково-мето-дичн роботи зi створення мо-
делi iнженерно-геохiMiчного бар'еру на шляху мiграцiï заб-руднювачiв пiдприемствами НАК "Нафтогаз УкраУни" / Фе-доришин Ю., Наконечний М. та Ы. // Львiв, 2000. — 84 с.
12. Зв^ про виконання ро-бiт "Розробка технiчних умов застосування глауконiтового сорбенту та бюПАР при створены моделi шженерно-геохiмiчного бар'еру на шляху мiграцiï нафтових заб-руднень" / Федоришин Ю., Наконечний М. та ш. // Львiв: ВАТ "Геотехычний iнститут", 2002. — 64 с.
13. Маненко А.К. Зв^ до протоколу № 1 вщ 2004 р. "Са-нiтарно-гiгiенiчна оцЫка комплекту документiв щодо використання в Укра'Уы бюпрепа-рату PS-17" / А.К. Маненко, Хоп'як Н.А. — Львiв, 2004. — 6 с. (Висновок держ. сан.-пг. експертизи № 05.03.0204/42465 вiд 25.10.2004 р.; протокол експертизи Львiв-сько'У облСЕС № 38/01 вщ 25.10.2004 р.).
14. Маненко А.К. Токсиколо-го-гiгiенiчний паспорт хiмiчноï речовини, що використову-еться у господарствi та побутi. Глаукоытол^ (модифiкований) + модифiкатор-бiореагент культури Pseudomonas species PS-17 / Маненко А.К., Хоп'як Н.А. — Львiв. — 6 с. (Висновок держ. сан.-епщ. експертизи № 5.10/44 вщ 03.01.2002 р. Протокол експертизи Львiвськоï облСЕС № 01/01 вщ 29.12.2001 р.).
15. Метод знешкодження неякюних лкарських засобiв i кубових залишюв виробниц-тва диметилсульфоксиду за допомогою екосорбенту глау-коыту / Хоп'як Н.А., Омельчук С.Т., Маненко А.К. та Ы. // Зб. тез доп. наук.-практ. конф. "Актуальн питання ппени та еколопчно'У безпеки УкраУни". 6-т Марзеевськi читання 2021 травня 2010 р. — К., 2010. — Вип. 10. — С. 146-148.
16. Метод знешкодження неякюних лкарських засобiв за допомогою екосорбента глаукоыту / Хоп'як Н.А. Омельчук С.Т., Маненко А.К. Крупка Н.О., Матиск С.1. Зуб С.Т., Лотоцька-Дудик У.Б. Ковалiв М.О., Грималюк Б.Н // Мат. наук.-практ. конф "Сучасн проблеми епщемю-логп, мкробюлогп та гiгiени",
присв. 100^ччю вiд дня на-родження д.м.н. Г.С. МосЫга, Дню науки. — Львiв. — 2010.
— Вип. 7. — С. 576-578.
17. Минералы группы глауконита и эволюция их химического состава / Николаева И.В. // Проблемы общей и региональной геологии. — Новосибирск, 1971. — С. 320-336.
18. Ориентировочно допустимые концентрации (ОдК) тяжелых металлов и мышьяка в почвах с различными физико-химическими свойствами (валовое содержание, мг/кг). ГН 2.1.7.020-94. Постановление Госкомсанэпиднадзора России № 13 от 27.12.1994 г.
19. Предельно допустимые концентрации (ПДК) и ориентировочные допустимые количества (ОДК) химических веществ в почве. — МОЗ СССР, № 6229-91.
20. Природные минеральные сорбенты СССР / Пленкин Д.П. // М.: Недра, 1981. — 260 с.
21. Речовина поверхнево-активна "Полком": ТУ 2.4.5.326134 46-004:2004 / Шевчук Й.П., Маненко Д.К., Карпенко О.В. // л^в, 2004. — 12 с. (Висновок держ. сан.-пг. експертизи № 05.03.0204/42465 вщ 25.10.2004 р.; Протокол експертизи Львiв-ськоУ облСЕС № 38/01 вщ 25.10.2004 р.
22. Сорбционные свойства глауконита Каринского месторождения / Григорьева Е.Д. // Дис. канд. хим. наук. — Челябинск, 2004. — 135 с.
23. Токсиколого-ппешчний паспорт хiмiчноУ речовини, що використовуеться у господар-ствi та побул, глаукоштол^ (модифкований) + модифь кат-бюреагент культури Pseudomonas species PS-17 / Маненко Д.К., Хоп'як Н.Д. // Львiв. — 6 с. (Висновок держ. сан.-епщ. експертизи № 5.10/44 вщ 03.01.2002 р. Протокол експертизи Львiв-ськоУ облСЕС № 01/01 вщ 29.12.2001 р.).
24. A glauconite is an effective natural mineral fertilizer of potato / Vasilyev A.A . // Ural Agrarian announcer. — 2009. — № 6.
— Р. 35-37.
25. A glauconite is the valuable adding mineral fertilizers / Ko-lygin Yu.S., Meshkov V.N. // Potato and vegetables. — 2008. — № 8. — 8 р.
26. Biopreparations improve safety of potato./ Savina O.V., Shevchenko V.A. // Potato and vegetables. — 2008. — № 8 — P. 9-10.
27. Biosorbtive phenomena on glauconite during nitrifying in the process of wastewater cleaning by active mule / Chernogoro-vaA.E., Sukharev Yu.I, Bagri-novtseva E.O. // News of the Chelyabinsk scientific center RAS. —
2000. — № 1. — P. 141-150.
28. Compositional variations in glauconite / Buckley H.A., Easton A.J., Johnson C.H. // Mintr. Mag. — 1984. — Vol. 48, № 346. — P. 119-126.
29. Fattening qualities of pigs under using of glauconite in the dietary / Tagirov H., Bliznetsov A., Karnaukhov Yu. // Pig breeding.
— 2008. — № 4. — P. 20-21.
30. Features of forming quality of meat under using of glauco-nite in pig dietary / Mironova I.V., Karnaukhov Yu.A. // Orenburg State Agrarian University. — № 1 (21). — P. 86-88.
31. Inorganic ions and possibilities of its application for cleaning of aquatic environment from technogenic contaminations / Sukharev Yu.I., Kuvyki-na E.A. // News of the Chelyabinsk scientific center RAS. —
2001. — № 4 (13). — P. 63-67.
32. Influence of glauconite on high-quality content of milk protein / Chuykina T. // Milk and meat caitle breeding. — 2008.
— № 5. — P. 33-34.
33. Influence of glauconite on the milk productivity of one-year heifer / Zaynukov R., Mironova I.V., Tagirov H. // Milk and meat caitle breeding. — 2008.
— № 5. — P. 17-19.
34. Lamb production under conditions of an ecologically unfavorable zone. / Galatov A.N., Ivanov V.A., Galatova E.A. // Agrarian announcer of Ural. — 2009. — № 7. — P. 69-73.
35. O rozsireni glaukonitu ces-kosloveskych Karpatech / An-drusov D. // Statn. Geol. Ustavu Ceskosl. Republiky. — Rocn. — 1933. — № 9. — S. 51-58.
36. Preliminary assessment of spent glauconite bed usage possibilities as a material to lightweight aggregate production / Franus M., Latosinska J. // Budownictwo I Architektura. — 2009. — № 5. — P. 17-27.
37. Qualitative composition and nutritive value of milk from
first-calf cows under adding of glauconite to diets / Mironova I.V., Zaynukov R.S. // News of the Orenburg State Agrarian University. — 2009. — № 2 (22).
— P. 98-101.
38. Toxicological and hygienic estimation of ecological absorptive agent glauconitolite / Manenko A., Khopyak N. et al. // The First Joint PSE-SETAC Conference on Ecotoxicology "Eco-toxicology in the real world" (1619 September, 2009, Krakow, Poland). — 80 p.
39. Toxicological and Hygienic estimation of ecological absorptive agent glauconite for processes of biological destruction / A. Manenko, N. Khopyak, N. Kurhalyuk, H. Tkachenko, P. Kaminsky // Globalizacja a problematyka ochrony sroc-lowska. — Gdansk, 2010. — P. 384-394.
40. The efficiency of using of biological active admixture lut-sevita in poultry keeping / Hu-menyuk O.A., Plastinina Yu.V., Kirsanova T.S. // Agrarian announcer of Ural. — 2008. — № 6. — P. 77-79.
41. The removal of metals and ammonium by natural glauconite / Hao O.J., Tai C.M., Huang C.P. // Env. Inter. — 1987. — № 13 (2). — P. 203-212.
42. Use of glauconite from Ural deposit in processes from water treatment from iron (II, III) / Sukharev Yu.I., Kuvykina E.A. // News of the Chelyabinsk scientific center RAS. — 2002. — № 1 (14). — P. 62-66.
43. Using of glaukonite as food additive / Tagirov H., Mironova I. // Milk and meat cattle breeding.
— 2008. — № 1. — P. 26-28.
44. Weathering of glauconites: reversal of the glauconitization process in a soil profile in Western France / Courbe C., Velde B., Meunter A. // Clay Miner. — 1981. Vol. 16, № 3 — P. 331-243.
HagiMwna go pegaK^'i 05.12.2011.
