CC BY
74Г1Г1еНА, САН1ТАР1Я ТА ПРОФЕС1ЙН1 ХВОРОБИ
УДК 613.32:616.36 - 002.1 - 036.22 (477.74) DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3465973
Н.Ф. Петренко, А. В. Моюенко, С. М. Платов
ппенинл оцшка поверхневих водойм та питного
ВОДОПОСТАЧАННЯ НАСЕЛЕННЯ ТЕРНОП1ЛЬСЬКО1 ОБЛАСТ1
ДП Украшский НД1 медицини транспорту МОЗ Украши, м. Одеса
Summary. Petrenko N. F., Mokienko A. V., Platov S. M. HYGIENIC ASSESSMENT OF SURFACE WATER AREAS AND DRINKING WATER SUPPLY OF THE POPULATION OF THE TERNOPIL REGION. - SE "Ukrainian Research Institute for Medicine of Transport", Odessa; e-mail: gigiena.kurort@Mkr.net. There are significant environmental and hygienic problems of the Ternopil region population water supply, and this stipulates the urgency of the article presented. Objective: To conduct a hygienic assessment of surface water bodies and drinking water supply of the Ternopil region population. Methods: bibliometric, compiled, analytical. Results and discussion. It is shown that medium and small rivers, which are the main source of the larger ones feeding with water of medium salinity, are very sensitive to human's economic activity. This is particularly acute for the water regime of the territories of the region. It has been established that excessive discharge of sewage and other types of river pollution impair the quality of water in medium and small rivers. The feature of the Ternopil region is highlighted in the form of a high development of the hydrographic grid, which is the reason for the extreme vulnerability of aquatic ecosystems. The reasons for the deterioration of drinking water quality from centralized water supply systems due to the lack of sanitary protection zones, poor technical condition of water treatment facilities and water supply networks, insufficient control and inefficient water treatment technologies, low level of water supply per capita are substantiated. The unsatisfactory situation with the quality of drinking water in the sources of decentralized water supply of the Ternopil region in terms of chemical and bacteriological indicators in recent years has been shown. To improve the quality of drinking water in the sources of decentralized water supply, it was recommended to strengthen the monitoring of the region's water supply sources, create an information center for processing and summarizing water quality data, and improve water management, and protection of water bodies from harmful anthropogenic influences.
Key words: water, population, Ternopil region, hygienic assessment.
Реферат. Петренко Н. Ф., Мокиенко А. В., Платов С. М. ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ПОВЕРХНОСТНЫХ ВОДОЕМОВ И ПИТЬЕВОГО ВОДОСНАБЖЕНИЯ НАСЕЛЕНИЯ ТЕРНОПОЛЬСКОЙ ОБЛАСТИ. Актуальность работы обусловлена существенными эколого-гигиеническими проблемами водоснабжения населения Тернопольской области. Цель: провести гигиеническую оценку поверхностных водоемов и питьевого водоснабжения населения Тернопольской области. Методы исследований -библиометрические, компелятивные, аналитические. Результаты и обсуждение. В работе показано, что средние и малые реки, которые являются основным источником питания больших рек водой средней минерализации, очень чувствительны к хозяйственной деятельности. Это особенно остро сказывается на водном режиме территорий области. Установлено, что чрезмерный сброс сточных вод и другие виды загрязнений рек ухудшают качество воды в средних и малых реках. Выделена особенность Тернопольщины в виде высокого развития гидрографической сетки, что является причиной чрезвычайной уязвимости водных экосистем.
© Петренко Н .Ф., Моюенко А. В., Платов С. М.
Обоснованы причины ухудшения качества питьевой воды из систем централизованного водоснабжения из-за отсутствия санитарно-защитных зон, неудовлетворительного технического состояние водоочистных сооружений и водопроводных сетей, недостаточного контроля и неэффективности технологий водоподготовки, низкого уровня обеспеченности водой на душу населения. Показана неудовлетворительность ситуации с качественным состоянием питьевой воды в источниках децентрализованного водоснабжения Тернопольской области по химическим и бактериологическим показателям на протяжении последних лет. Для улучшения качества питьевой воды в источниках децентрализованного водоснабжения рекомендовано усилить мониторинг источников водоснабжения региона, создать информационный центр по обработке и обобщению данных качества воды, повысить эффективность управления водным хозяйством, охраной и защитой водоемов от вредного антропогенного влияния.
Ключевые слова: вода, население, Тернопольская область, гигиеническая оценка.
Реферат. Петренко Н .Ф., Мошенко А. В., Платов С. М. Г1ПСН1ЧНА ОЦ1НКА ПОВЕРХНЕВИХ ВОДОЙМ ТА ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ НАСЕЛЕННЯ ТЕРНОПШЬСЬКО1 ОБЛАСТЬ Актуальшсть роботи обумовлена суттевими еколого-ппешчними проблемами водопостачання населения Терношльсько! обласп. Мета роботи -ппешчна оцшка поверхневих водойм та питного водопостачання населення Терношльсько! обласп. Методи дослщжень - б1блюметричш, компелятивш, аналттичш. Результати дослщжень та !х обговорення. У робот1 показано, що середш 1 мал р1чки, яш е основним джерелом живлення бшьших р1к водою середньо! мшерал1заци, дуже чутлив1 до господарсько! д1яльносп, що особливо гостро позначаеться на водному режим1 територш обласп. Встановлено, що надм1рне скидання спчних вод та шш1 види забруднень р1к попршують яшсть води у середшх 1 малих р1чках. Видшено особливють Тернопшьщини у вигляд1 високого розвитку пдрограф1чно! спки, що спричиняе надзвичайну вразливють водних екосистем. Обгрунтовано причини попршення якосп питно! води 1з систем централ1зованого водопостачання через вщсутшсть саштарно-захисних зон, незадовшьний техшчний стан водоочисних споруд 1 водопровщних мереж, недостатнш контроль 1 неефектившсть технологш водошдготовки, низький р1вень забезпеченосп водою на душу населення. Показана незадовшьшсть ситуацп з яшсним станом питно! води у джерелах децентрал1зованого водопостачання Терношльсько! обласп за х1м1чними та бактерюлопчними показниками протягом останшх рошв. Для покращання якосп питно! води у джерелах децентрал1зованого водопостачання Терношльсько! обласп рекомендовано посилити мониторинг джерел водопостачання регюну, створити шформацшний центр з обробки та узагальнення даних якосп води 1 шдвищити ефектившсть управлшня водним господарством, охороною 1 захистом водойм в1д шкодливого антропогенного впливу.
Ключовi слова: вода, населення, Тернопшьська область, ппешчна оцшка.
Вступ. Забезпечення населення Укра!ни яшсною питною водою е найважлившою проблемою державного значення, що безпосередньо впливае на стан здоров'я населення 1 кардинально визначае стутнь еколопчно! та ешдемюлопчно! безпеки цших регюшв кра!ни. По запасах водних ресурав з розрахунку на одиницю площ1 або на одного жителя Укра!на займае одне з останшх мюць серед кра!н Свропи. Ниш бшьш як 70 % в1д загально! кшькосп поверхневих джерел водопостачання, з яких споживае воду 4/5 населення кра!ни, за своею яшстю вщнесено до забруднених та дуже забруднених. Усе це призводить до споживання значною частиною населення Укра!ни питно! води, яшсть яко! не завжди в1дпов1дае гшешчним нормативам та е одшею з причин поширення багатьох шфекцшних та нешфекцшних хвороб [1].
На територп Терношльсько! обласп пропкае 1401 р1чка загальною довжиною 6066 км, е 26 водосховищ загальною площею водного дзеркала 3579 га з об'емом води 81,2 млн.м 1 886 ставив загальною площею водного дзеркала 5627 га з об'емом води 58,8 млн. м3. При всьому тому на водш ресурси область не багата 1 за водозабезпечешстю займае 15 мюце в УкраМ [2, 3].
Анал1з даних лттератури щодо якосп води поверхневих водойм та стану питного водопостачання населення Терношльсько! обласп сввдчить про необхщшсть !х
узагальнення.
Мета роботи - провести ппешчну оцшку поверхневих водойм та питного водопостачання населения Тернопшьсько! областi шляхом узагальнення даних лггератури.
Методи дослвджень. Бiблiометричнi, компелятивнi, аналiтичнi.
Результата дослвджень та 1х обговорення. Оцiнюючи саштарно-ппешчш проблеми середнiх i малих рiчок Тернопiльщини слiд визначити наступне [4 - 8].
Територiя Тернопшьсько! обласп роздiлена на двi нерiвнi частини - меншу за площею (18 % територп), що належить до басейну Прип'яп, де використовуються водш ресурси верхiв,!в рiк 1ква, Горинь, Вiлiя (площа водозбору - 2,5 км ) i пiвденну - бшьшу частину (82 % територп обласп), яка вiдноситься до басейну Дшстра i розмежована притоками на окремi дiлянки - басейни рш Золото! Липи, Коропця, Стрипи, Серету, Шчлави, Збруча. Площа водозбору 11,3 тис.км2.
Рiки областi мають змшаний тип живлення. Навеснi вони поповнюються талими снiговими водами, влiтку - дощовими, весь рiк - шдземними водами. При цьому атмосфернi опади складають 70%, а пiдземнi води - 30% загального стоку.
Бшьшють рiчок областi впадають в Дшстер, який протiкаe на пiвденному заходi i пiвднi. Вони в основному використовуються для промислового, сiльськогосподарського водопостачання, комунально-побутових потреб, енергетики, риборозведення i рекреацiйних цiлей. Тому як1сть поверхневих вод Тернопшьсько! областi визначаеться природними умовами водозаборiв та скидами забруднень щдприемствами в населених пунктах. Головш забруднювачi водойм областi - тдприемства харчово! промисловостi (цукровi заводи, молокозаводи, м'ясокомбшати, спиртозаводи, концентрато-дрiжджовий комбiнат), комунально-побутовi стоки та стоки тваринних ферм, змив iз сiльськогосподарських угiдь.
Зпдно шформацп [9] у водi деяких рiчок, як1 впадають у р. Дшстер, концентращя забруднюючих речовин в межах допустимо!. Проте перюдично вiдмiчаеться незначне перевищення ГДК нiтритiв, залiза загального, марганцю, мiдi та ХСК i БСК5 в рiзнi перюди спостереження. Так, лише в 2015 р. при аналiзi результатiв води в р. Шчлава виявлено перевищення ГДК по хiмiчному та бюлопчному споживанню кисню, азоту нiтратному (0,073 мг/л при ГДК 0,02 мг/л), в рiчцi Серет ввдшчалося перевищення показник1в магнiю вiд 21,96 до 25,62 мг/л при ГДК 20,0 мг/л. Контроль за станом р. Золота Липа проводився у створ^ який знаходиться в м. Бежани. Виявлено перевищення по показникам азоту амоншного (0,6 мг/л при ГДК 0,5 мг/л), зал1за загального (до 0,25 мг/л при ГДК 0,1 мг/л), азоту ниритного 0,055 мг/л при ГДК 0,02 мг/л (для водних об'екпв рибогосподарського призначення).
З рiчковим стоком з верхiв'я рiчки Серет, яка протжае через м. Тернопшь i живить Тернопшьський став, у Дшстер надходять важк1 метали (ВМ), яш збiльшуються за рахунок забруднення Серету змивними дощовими i комунальними водами та викидами автотранспорту мюта. В водi ставу ВМ знаходяться в рiзних формах i ступенях окислення. Виявлено розчинену юнну форму (гiдратовану), коло!дну i зважену форми переважно таких ВМ: зал зо, кадмш, кобальт, марганець, мщь, ртуть, свинець, цинк тощо. У тканинах водних рослин виявлено цший спектр хiмiчних речовин (ВМ, нафтопродукти, поверхнево-активнi речовини тощо), що забезпечуе вихiд цих речовин з кругообжу у воду протягом майже всього вегетацшного перiоду. При цьому концентращя речовин в рослинах на 2-3 порядки вища, шж у водi [10].
Яшсть води у малих рiчках Тернопiльщини за вмiстом ВМ не вшповшае допустимим рiвням ГДКрибгосп, за винятком кобальту, вмiст якого не перевищуе гранично допустимих концентрацш для рибогосподарських водойм. Пiдвищений умют Мп i Fe у водi рiчок зумовлений наявнiстю цих елементiв в абютичних складових долин рiчок, зокрема, у мюцях рудопроявiв зал1за та мангану, алювiальних вiдкладах, оглеених грунтах iз закисними спорками металiв, а також вимиванням елементiв iз прських порiд, грунту та лiсово! тдстилки. Значно впливае на як1сть води дослщжуваних водойм антропогенний фактор (спчш води промислових пiдприемств, сiльськогосподарськi змиви, згоряння палива, скидання ТПВ тощо). За вмютом бiогенних i не бюгенних ВМ найбiльш забрудненою е р. Золота Липа, а найчиспшою - р. Стрипа.
Значне перевищення ГДКрибгосп. мангану у поверхневих водах Тернопшьщини (у 14 разiв), у першу чергу, зумовлене наявшстю цього металу в незначнiй кiлькостi в уах гiрських породах [11].
В останш десятилитя вщзначався штенсивний рют водокористування на малих р1чках Тернопшьсько! обласп, що призвело до попршення якосп води та пдролопчного режиму. Значно збшьшилося безповоротне водоспоживання. У деяких регюнах через безконтрольний заб1р води багато малих р1чок пересихають, замулюються 1 взагал1 зникають. Так, за даними громадськосп, з карти обласп за останнш рж зникло 37 малих р1чок протяжшсть яких - до 12 км.
Антропогенний вплив на мал р1чки обумовлений господарською д1яльтстю, яка здшснюеться як в межах водозб1рних басейшв, так 1 на самих водотоках. Дренажш води, що скидаються з мелюративних систем, в основному неочищеш, викликають "двиганя" малих р1чок в лттнш перюд 1 попршують яшсть води.
Сучасний стан поверхневих водойм обласп характеризуеться антропогенним тиском суб'екпв господарювання. Щор1чно впродовж останшх 20-ти рошв в поверхнев1 водойми обласп скидаеться б1ля 2,5 млн.м забруднених спчних вод. Кшьшсть зворотних вод без очищення стабшьно збертае велику частку вш цих вод - вш 1/3 у 2005 р. до У у 2016 р. В пор1вняш з 2005 роком в 3,25 раз1в зменшилась кшьшсть нормативно чистих зворотних вод, як не потребують очистки. Це зворотш води при веденш ставкового рибного господарства та вш прямоточних систем охолодження на промислових пвдприемствах.
У 2016 рощ в поверхнев1 водн1 об'екти Тернопшьсько! обласп скинуто 30,13 млн.м3 зворотних вод, в тому числг - 10,82 млн.м3 вщносяться до нормативно чистих, яш не потребують очистки; - 16,85 млн.м3 спчних вод тсля бюлопчно! очистки або нормативно очищених; - 2,454 млн.м забруднених спчних вод. В основному забруднеш стоки скидають тдприемства комунально! сфери. В режим1 повно! бюлопчно! очистки працюють т1льки очисн1 споруди КП «Терноп1льводоканал». 1нш1 п1дприемства комунально! сфери вщводять недостатньо-очищен1 стоки, а стоки таких мют, як Бережани, Борщ1в, Збор1в та частина стошв м1ст Зал1щики, Бучач, Монастириська вщводяться без очистки. В к1нц1 2015 та 2016 рошв введено в експлуатацш очисш споруди в мютах Хоростк1в, Збараж, Лан1вц1 та Шумськ.
Основними забруднювачами водних об'ект1в е тдприемства житлово- комунального господарства, через канал1зацшш мереж! яких скидаеться близько 80 % забруднених зворотних вод. Головною причиною цього е значна зношешсть канал1зацшних мереж, насосних станцш, очисних споруд, несвоечасне проведення поточних та каштальних ремонт1в, припинення експлуатацп обладнання у зв'язку з високою енергоемшстю, низька квал1ф1кац1я обслуговуючого персоналу, недостатня увага м1ських 1 селищних гол1в до питань забезпечення належного функцiонувания згаданих об'ект1в. В1дсутн1сть очистки зворотних вод гальмуе розвиток населених пункпв, зокрема житлового будiвництва. Бережанське МКП «Добробут», КП «Зборiвський водоканал», Кременецьке КП «Мюькводгосп», КП Теребовлянсько! мiсько! ради «Теребовля» вiднесенi до перелжу екологiчно-небезпечних об'ектiв областi, а Чортшвське виробниче управлiния водо каналiзацiйного господарства тривалий час входить до «Перел^ екологiчно-небезпечних об'ектiв Укра!ни» [4-8].
В Тернопшьсьшй областi бiльше 90 % води, яка надходить споживачам з централiзованих водопроводiв, е тдземною. Джерелом централiзованого питного водопостачання м. Тернополя е алювiальнi води верхньокрейдяних вiдкладiв, як1 представленi туринськими та сеноманськими ярусами. Туринський ярус складають трiщинуватi мергелi i крейда, яш залягають в районi водозабору - вщ 3 до 16 метрiв. Сеноманський ярус утворений вщкладами пiску, вапняшв, пiсковикiв з глибиною залягання - вщ 37 до 53 метрiв. Цi водоноснi породи визначають мшеральний склад та органолептичнi показники якосп води. Води верхньокрейдяних вiдкладiв Верхне-Iванiвського родовища за природним складом пдро карбонатнi натрiево-кальцiево-магнiевi, нейтральнi. Система водопостачання складаеться iз 30 артезiанських свердловин глибиною вiд 28 до 50 м водозаборiв «Тернопiльський» та «Верхньо-Iвачiвський». Застосовуеться система лiнiйного водозабору з двома водозабiрними дiлянками. Перший водозабiрний ряд свердловин розмiщений на правому березi Верхне-Iванiвського водосховища, другий - на правому березi р. Серет [12-14].
Мережа водопостачання загальною довжиною 350,95 км перебувае на балана та обслуговуванш КП «Тернопшьводоканал» та обслуговуе населення чисельнiстю 224,8 тис. оаб, як1 проживають в м. Тернопшь та 14 навколишшх селах. До системи водопостачання
ще входять 3 водопровiдних насосних станцш (ВНС №№ 1, 4, 5), 14 pe3epByapiB чисто! води i3 збiрного залiзобетонy загальним об'емом 44 тис. м3 на водозаборi "Тернопшьський" який розташований у селi Бша Тернопiльського району.
Загалом цей водозабiр забезпечуе подачу 20 % yde! води. Розташований на 6epe3i Тернопшьського ставку. В експлyатацiю був введений у 1947 рощ. Проектна потужшсть водозабору 27 тис. м3/добу. До складу водозабору входять 14 артезiанських свердловин глибиною ввд 28 до 30 м, станщя знезалiзнення води продуктившстю 32 тис. м3 /добу, 3 резервуари чисто! води загальним об'емом 3 тис. м3, хлораторна, насосна станщя 11-го тдйому (ВНС №1).
Технолопя добування води на водозаборi "Тернопiльський" наступна: iз артезiанських свердловин вода подаеться на станцш знезалiзнення, де проходить очистку ввд гiдроксидy залiза шляхом окиснення та наступного фiльтрyвання. Звiдти - до резервyарiв чисто! води, де знезаражуеться рiдким хлором, далi подаеться на насосну станщю II-го тдйому, звшки водопнними трубами надходить в оселi споживачiв. З водозабору "Тернопiльський" вода подаеться на мжрорайон "Новий свгг" та частково центр Тернополя.
Водозабiр «Верхньо-Iвачiвський» розташований на вiдстанi 18 км ввд Тернополя у селi Iвачiв Горiшнiй Тернопiльського району. В експлуатацш був введений у 1976 рощ. Проектна потужшсть водозабору «Верхньо-Iвачiвський» - 87,6 тис. м3/добу. Загалом водозабiр забезпечуе подачу 80 % уае! води. До складу водозабору входять 16
артезiанських свердловин, 9 резервyарiв чисто! води (вщповшно 3 загальним об'емом 8 тис.
33
м та 6 - 30 тис. м ), насосна станщя II-го тдйому (ВНС №5), 2 водоводи (d=800 мм i d=1000 мм), хлораторна, насосна станщя III-го тдйому (ВНС № 4).
Вода з артезiанських свердловин за допомогою потужних глибинних насоав подаеться в резервуари чисто! води кшьшстю 12, а попм через насосну станщю II-го тдйому двома водогонами - в резервуари чисто! води водопровшно! насосно! станцп III-го тдйому, де знезаражуеться ршким хлором, далi - через насосну станцш III тдйому, водопровшними мережами надходить в оселi до споживачiв.
На водозаборi "Тернопiльський" дiе станщя знезалiзнення води. На "Верхньо-Iвачiвськомy" водозаборi тако! станцi! нема, при цьому вмют зал1за у водi деяких свердловин досягае 2,89 мг/л. Тому вода з рiзних свердловин Верхньо-Iвачiвського водозабору змiшyеться в резервyарi чисто! води. В резyльтатi цього кшьшсть залiза до споживачiв надходить вода, яка повшстю вiдповiдае нормативам.
Як показують результати дослiджень [12], у водi зi свердловини Верхньо-Iвачiвського i Бiлецького водозаборiв yмiст залiза може значно перевищувати нормативнi величини i становити 2,89 мг/л. Вода зi свердловини в с. Бша мае тдвищену жорсткiсть (до 9,9 моль/л).
Тому дану артезiанськy воду, перш шж подати до споживача, доочищають. Для покращення якостi проводять !! змiшyвання з рiзних артезiанських свердловин, що експлуатуються та застосовують методи кондицшвання, а саме знезалiзнення (для видалення зал1за з тдземно! води використовують поширений метод окиснення та фшьтрування). Обидва цi способи використовуються на Тернопшьському водогонi.
В результата проведено! пiдготовки питна вода вшповшае чинним вимогам [15].
Навколо свердловин встановлено зони сатгарно! охорони водозаборiв, як1 складаються з 3 пояав.
Велику небезпеку для якосп води представляе забруднення грунту у зош обмеження, в як1й розташоваш 3 села, частина р. Серет i Верхне-Iвачiвське водосховище. Прибирання територш сiльських населених пyнктiв i фермерсько-господарських дворiв проводиться нерегулярно. Побутове смитя i твердi вiдходи часом вивозяться в яри, крутосхили, люосмуги, канави, на береги рiчок, що сприяе забрудненню навколишнього середовища i разом з тим водоносних горизонпв.
В обласп живлення водоносних горизонтiв розташоваш тваринницьш ферми, тракторнi бригади, склади паливно-мастильних матерiалiв, вiдробленi кар'ери, сшьськогосподарсьш упддя, що сприяе забрудненню грунту оргашчними речовинами, отрyтохiмiкатами, поверхнево-активними речовинами, нафтопродуктами, мiкроорганiзмами, гельмiнтами.
Найскладнiшою еколопчною проблемою м. Тернопiль е небезпечне суадство основного мiського водозабору iз мiським смiттезвалищем, яке фyнкцiонyе в межах III
поясу зони саштарно! охорони основного централiзованого джерела водопостачання мiста, i е головним елементом еколопчного ризику. Цей об'ект е основним потенцшним джерелом хiмiчного забруднення пiдземних вод. Мюьке смiттезвалище знаходиться на лiвому схилi р. Серет, на вiддалi 1,7 км вщ с. Малашiвцi та 3 км вщ водозабору.
На основi вивчення наявних матерiалiв по Верхне-1вашвському водозабору, Малашiвському смiттезвалищу, вивчення лiтературних даних, спостережень за режимом тдземних вод в трубчастих колодязях сш Малашiвцi i В.-Iвачiв, артсвердловин, лабораторних хiмiчних аналiзiв води можна зробити так1 висновки: смiттезвалище е джерелом забруднення тдземних вод Верхне-Iвачiвського водозабору, про що сввдчить зростання кiлькостi нафтопродуктiв, сульфатiв тощо у водi контрольних джерел. Iнтенсивнi забруднення тдземних вод знаходиться у зворотному зв'язку з вщстанню вiд джерела забруднення. З оргашчних компонентiв забруднення водоносного горизонту е нафтопродукти i СПАР, концентрацiя яких перевищуе ГДК. Наявнiсть амiаку, значно! кiлькостi штрипв i високо! окиснюваностi води сввдчить про забруднення води органiчними речовинами.
За даними мониторингу ДУ «Тернопiльський обласний лабораторний центр МОЗ Укра!ни» у 2016 р. перебувало 4056 джерел децентралiзованого водопостачання, з них 3708 колодязiв, 158 каптаж1в та 195 артезiанських свердловин. За останнi роки !х стало вдвiчi менше (колодязiв - на 46%, каптаж1в - на 44%, артезiанських свердловин - на 52%).
За даними державно! статистично! звггносп у Тернопiльськiй обласп за спостерiгаеться зростання вiдсотка неввдповщносп зразк1в води iз децентралiзованих джерел водопостачання чинним вимогам [15] за саштарно-мжробюлопчними показниками: 2013 р. - 9,4%, 2014 р. - 14,79%, 2015 р. - 16,06%,. 2016 р. - 19,8%.
Надалi залишаються вищими за середш обласш саштарно-мжробюлопчш показники у Борщiвському, Залiщицькому, Збаразькому, Кременецькому, Пiдволочиському, Чортк1вському та Тернопшьському районах [12].
Висновки:
Узагальнення даних лггератури щодо якостi води поверхневих водойм та стану питного водопостачання населення Тернопшьсько! областi [5, 12] сввдчить про наступне.
1. Середш i малi рiчки, як1 е основним джерелом живлення бiльших рш водою середньо! мiнералiзацi!, дуже чутливi до господарсько! дiяльностi, що особливо гостро позначаеться на водному режимi територiй областi.
2. Надмiрне скидання стiчних вод та iншi види забруднень рiк погiршують як1сть води у середшх i малих рiчках.
3. Особливiстю Тернопiльщини е високий ступiнь розвитку гiдрографiчно! сiтки, що спричиняе надзвичайну вразливiсть водних екосистем.
4. Яшсть питно! води iз систем централiзованого водопостачання погiршуеться через вщсутшсть санiтарно-захисних зон, незадовiльний техшчний стан водоочисних споруд i водопровщних мереж, недостатнiй контроль i неефектившсть технологiй водо пiдготовки, низький рiвень забезпеченостi водою на душу населення.
5. Ситуащя з як1сним станом питно! води у джерелах децентралiзованого водопостачання Тернопiльсько! областi за хiмiчними та бактерiологiчними показниками протягом останшх рок1в залишаеться незадовiльною й мае нестшкий характер.
6. Для покращання якостi питно! води у джерелах децентралiзованого водопостачання Тернопiльсько! областi рекомендуеться посилити монiторинг джерел водопостачання репону, створити iнформацiйний центр з обробки та узагальнення даних якостi води i пiдвищити ефективнiсть управлiния водним господарством, охороною i захистом водойм ввд шкодливого антропогенного впливу.
Лтратура:
1. Прокопов В. О. Питна вода Укра!ни: медико-екологiчнi та саштарно -гiгiенiчнi аспекти за ред. А. М. Сердюка. Ки!в : ВСВ «Медицина» 2016. 400 с.
2. Сташук В. А. Еколого-економiчнi основи басейнового управлшня водними ресурсами. Дшпропетровськ : ВАТ "Видавництво "Зоря", 2006. 480 с.
3. Паламарчук М. М., Закорчевна Н. Б. Водний фонд Укра!ни. Довiдковий посiбник. Ки!в : Нiка-Центр, 2001. 392 с.
4. Саштарно-ппешчна характеристика pÍ4KH Серет в умовах кризово! еколопчно! ситуацп О. В. Лотоцька та íh. Гтена населених мкць: збiрник наукових праць Ки!в, 2012. Вип. 60. С. 109-114.
5. Саштарно-ппешчш проблеми середшх i малих рiчок Тернопiльщини як джерел водопостачання В. А. Кондратюк та íh. Вода: гтена та екологгя. 2013. № 3-4 (1). С. 33-46.
6. Санггарно-ппешчна i riдрохiмiчна характеристика води у верхiв'l рiчки Дшстер О. В. Лотоцька та íh. Вода: гтена та екологгя. 2014. Т. 2, № 1-4. С. 16-22.
7. Оцшка якосп води Дшстра i його долини в межах Тернопшьсько! обласп як фактора ризику О. В. Лотоцька та íh. Пггетчна наука та практика: сучасш реалИ : матерiали XV з'!зду ппешспв Укра!ни (м. Львiв, 20-21 вересня 2012 р.). Львiв, 2012. С. 294-295.
8. Кондратюк В. А., Лотоцька О. В. Саштарно-ппешчш проблеми малих рiчок на Тернопшьщиш на прикладi рiчки Коропець. Актуальнг питання ггггени та еколог1чно'1 безпеки Украши : збiрка тез доповшей наук.-практ. конф. Ки!в, 2015. Вип. 15. С. 24-25.
9. Прокопчук О. I., Грубшко В. В. Важю метали у малих рiчках Тернопíльщини з рiзним рíвнем антропíчного навантаження. В1сник Днтропетровського унгверситету. Сергя
: Бгологгя. Екологгя. 2016. Вип. 24(1). С. 173-181.
10. Репональна доповшь про стан навколишнього природного середовища в Тернопшьськш областí у 2016 роцí О. В. Сшгалевич та íh. Тернопшь, 2017. URL: https://menr.gov.ua/news/31778.html (дата звернення:28.08.2018)
11. Природнí умови та ресурси Тернопíльщини ред. М. Я. Сивий, Л. П. Царик. Тернопшь : Тернограф, 2011. 511с.
12. Лотоцька О.В., Кондратюк В.А., Паничев В.О. Гшешчш проблеми водопостачання в Тернопшьськш обласп Довюлля i здоров 'я. 2018. № 1. С. 36-40.
13. Еколого-ппешчна оцшка якосп питно! води Тернопшьсько! обласп О. В Лотоцька та íh. Довюлля i здоров'я : збiрник матерiалiв всеукр. наук.-практ. конф. (м. Тернопшь, 25 кытня 2014 р.). Тернопшь : Укрмедкнига, 2014. С. 29.
14. Проблеми водопостачання в Тернопшьськш обласп С. С. Дшстрян та íh. Актуальнi питання гiгiени та екологiчноi безпеки Украши : збiрка тез доповшей наук.-практ. конф. (м. Ки!в, 15-16 вересня 2011 р.). Ки!в, 2011. Вип. 11. С. 46.
15. Про затвердження Державних саштарних норм та правил "Ппешчш вимоги до води питно!, призначено! для споживання людиною" 2.2.4-171- 10. Наказ Мшстерства охорони здоров'я Укра!ни ввд 12 травня 2010 року N 400. Зареестровано в Мшстерсга юстицп Укра!ни 1 липня 2010 р. за N 452/17747.
References:
1. Prokopov V. O. Drinking water of Ukraine: medical-ecological and sanitary-hygienic aspects, ed. A.M. Serdyuk. Kyiv: VSV "Medicine" 2016. 400 s.
2. Stashuk V.A. Ecological and economic basics of basin water resources management. Dnipropetrovsk: JSC "Publishing House" Zorya ", 2006. 480 p.
3. Palamarchuk M. M., Zakorchevna N. B. Water Fund of Ukraine. Reference Guide. Kyiv: Nika-Center, 2001. 392 p.
4. Sanitary and hygienic characteristics of the River Seret in the conditions of the crisis ecological situation OV V. Lototska and others. Hygiene of inhabited places: a collection of scientific works Kyiv, 2012. 60. P. 109-114.
5. Sanitary-hygienic problems of medium and small rivers of Ternopil region as sources of water supply V. A. Kondratyuk et al. Water: Hygiene and Ecology. 2013, No. 3-4 (1). Pp. 33-46.
6. Sanitary-hygienic and hydrochemical characteristics of water in the upper reaches of the Dnister river OV V. Lototska and others. Water: Hygiene and Ecology. 2014. T. 2, No. 1-4. Pp. 16-22.
7. Assessment of the quality of the water of the Dniester River and its valley within the Ternopil region as a risk factor O. V. Lototska et al. Hygienic science and practice: modern realities: materials of the XV Congress of Hygienists of Ukraine (Lviv, September 20-21, 2012). Lviv, 2012. p. 294-295.
8. Kondratyuk VA, Lototskaya O. V. Sanitary-hygienic problems of small rivers in
Temopil region on the example of the Koropets River. Actual questions of hygiene and ecological safety of Ukraine: collection of abstracts of reports of sciences.-Practice. conf. Kyiv, 2015. 15. P. 24-25.
9. Prokopchuk O. I., Grubinco V. V. Heavy metals in small rivers of Ternopil region with different levels of anthropic loading. Bulletin of Dnipropetrovsk University. Series: Biology. Ecology. 2016. 24 (1). Pp. 173-181.
10. Regional report on the state of the environment in Ternopil region in 2016, O. Singalevich et al. Ternopil, 2017. URL: https://menr.gov.ua/news/31778.html (reference date: 08/28/2018)
11. Natural conditions and resources of Ternopil region. M.Ya. Sivy, L.P. Tsarik. Ternopil: Ternograph, 2011. 511s.
12. Lototskaya O.V., Kondratyuk VA, Panichev VO Hygienic problems of water supply in the Ternopil region. Environment and health. 2018. No. 1. P. 36-40.
13. Ecological and hygienic estimation of drinking water quality in the Ternopil region O. In Lototskaya et al. Environment and health: a collection of materials allukr. sci. pract. conf. (Ternopil, April 25, 2014). Ternopil: UkrmedkNig, 2014. S. 29.
14. Problems of water supply in the Ternopil region S. S. Dnistryan et al. Actual questions of hygiene and ecological safety of Ukraine: collection of abstracts of reports of sciences.-Practice. conf. (Kiev, September 15-16, 2011). Kyiv, 2011. Vp. 11. P. 46.
15. About the approval of the State sanitary norms and rules "Hygienic requirements for drinking water intended for human consumption" 2.2.4-171- 10. Order of the Ministry of Health of Ukraine dated May 12, 2010 N 400. Registered with the Ministry of Justice of Ukraine 1 July 2010 for N 452/17747.
11. Natural conditions and resources of Ternopil region. M.Ya. Sivy, L.P. Tsarik. Ternopil: Ternograph, 2011. 511s.
12. Lototskaya O.V., Kondratyuk VA, Panichev VO Hygienic problems of water supply in the Ternopil region. Environment and health. 2018. No. 1. P. 36-40.
13. Ecological and hygienic estimation of drinking water quality in the Ternopil region O. In Lototskaya et al. Environment and health: a collection of materials allukr. sci. pract. conf. (Ternopil, April 25, 2014). Ternopil: UkrmedkNig, 2014. S. 29.
14. Problems of water supply in the Ternopil region S. S. Dnistryan et al. Actual questions of hygiene and ecological safety of Ukraine: collection of abstracts of reports of sciences.-Practice. conf. (Kiev, September 15-16, 2011). Kyiv, 2011. Vp. 11. P. 46.
15. About the approval of the State sanitary norms and rules "Hygienic requirements for drinking water intended for human consumption" 2.2.4-171- 10. Order of the Ministry of Health of Ukraine dated May 12, 2010 N 400. Registered with the Ministry of Justice of Ukraine 1 July 2010 for N 452/17747.
Гобота надшшла до редакцй 06.08.2019 р.
Рекомендована до друку на заиданш редакцшно! колегй тсля рецензування.
