CC BY
60
УДК: 613.62.656.2(477.53) Руденко Л. А.
Г1Г16Н1ЧНА ОЦ1НКА ХАРАКТЕРУ ПРАЦ1 ПРОВ1ДНИК1В ПАСАЖИРСЬКОГО СПОЛУЧЕННЯ ЗАЛ1ЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ «УКРЗАЛ1ЗНИЦ1»
ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава.
Пгieнiчна ощнка характеру прац проводников пасажирського сполучення Укрзалiзницi на сучасному етап'о розвитку суспльства е дуже важливою та актуальною. Праця проводников потягiв пасажирського зал'озничного сполучення постiйно пов'язана з впливом на органiзм цлого ряду фiзичних, хiмiчних, бiологiчних, психолог'очних та нших факторов. Метою досл'одження стала ощнка характеру прац проводников залiзницi пасажирського сполучення, вивчення впливу характеру прац на органiзм проводников та гiгieнiчна ощнка показник'ов фiзiологiчного стану орган'озму в залежносто вод характеру прац/. Анал'оз хронометражних спостережень роботи проводников пасажирського сполучення зал'озничного транспорту дозволяе визначити ступнь важкосто та напруженосто прац/. За даними хронометражних спостережень робочо) змни проводников встановлено, що на етапах приймання вагону проводником та його здач'о в депо превалюе компонент фiзичного навантаження, що обумовлюе важк'ость пращ, а на етап'о обслуговування пасажир'ов на шляху сл'одування потягу переважае компонент нервово-емощйний, який обумовлюе напружен'ость пращ та залежить вод дальностi сл'одування потягу. Це п'одтверджено даними що до реакцИ серцево-судинно) системи проводников, отриманими даними що до концентрацИ уваги та показниками психолог'очних досл'оджень САН (самопочуття, активность, настрой).
Ключов1 слова: провщник зал1зничного транспорту, характер прац1, хронометражн спостереження.
НДР «Вивчити дю електромагнтних полiв та науково обфунтувати нормативно-методичну документащю, яка регламентуе )х вплив в умовах виробництва» № держреестрацп 0110 и 001394
Вступ
Гтешчна оцшка характеру прац провщнимв пасажирського сполучення «Укрзалiзницi» на сучасному етап розвитку сусптьства е дуже важливою та актуальною. Розвиток медичноТ науки взагалi та гтени зокрема ставить актуальними питання профтактики дм умов та характеру прац на оргашзм персоналу [2,3]. Праця провщнимв потяпв пасажирського залiзничного сполучення постшно пов'язана з впливом на оргашзм цшого ряду фiзичних, хiмiчних, бюлопчних, психолопчних та шших факторiв: рiзкi змши температурного режиму, шум та вiбрацiя, електромагштш поля промисловоТ частоти, запиленють, пщвищений рiвень мiкробноТ забрудненост повпря та внутршшх примщень вагошв, порушення режиму сну та вщпочинку, психофiзiологiчнi та нервово-емоцiйнi навантаження, тощо[1,4,5]. Дослiдження, що направленi на виявлення закономiрностей формування здоров'я провiдникiв пасажирських вагошв в сучасних умовах пщ впливом виробничих факторiв з метою наукового обфунтування мало затратних та ефективних заходiв по оздоровленню мають велике значення, так як тривалий вплив шкщливих факторiв на оргашзм працюючих попршуе стан здоров'я та призводить до виникнення рiзноманiтних захворювань, що негативно впливае на виконання роб^никами службових обов'язмв [3,5].
Також потрiбно пiдкреслити, що переобладнання рухомого складу новою сучасною техшкою, розробка та вдосконалення нових прогресивних технологш в обслуговуванш
пасажирiв - все це коршним чином змiнюе характер та умови праф, створюе новi проблеми профiлактики несприятливого впливу на оргашзм персоналу чиннимв виробничого середовища, а також потребуе перегляду нормативних документ, як б зменшували втому, пщвищували працездатнiсть та знижували захворюванють провiдникiв пасажирського сполучення [3].
Мета дослщження
Оцiнити характер працi провщниш залiзницi пасажирського сполучення. Вивчити вплив характеру прац на органiзм провщниш та дати гiгiенiчну оцiнку показниш фiзiологiчного стану органiзму в залежност вiд характеру працi (в рамках НДР «Вивчити дш електромагнiтних полiв та науково обфунтувати нормативно-методичну документацш, яка регламентуе Тх вплив в умовах виробництва» № держреестрацп 0110 и 001394).
Методи дослщження
Хронометражш спостереження - для визначення розподту часу при градацiТ елемен^в функцiональних обов'язкiв провiдникiв за ступенем важкост та напруженостi працi протягом робочоТ змши. Психофiзiологiчнi - для дослщження реакцш органiзму на трудовi процеси. Статистичнi - для розрахунмв показникiв, оцiнки достовiрностi одержаних результат.
В дослiдженнях брали участь практично здоров^ за даними перiодичних медичних оглядiв (на момент спостереження), провщники пасажирського сполучення вiком вiд 20 до 45
рош зi стажем роботи за спе^альнютю вiд 0,5 до 25 рош, група спостереження становила -1984 особи. Групу спостереження було подтено на пщгрупи в залежностi вщ: стажу роботи за спецiальнiстю (до 10 рош та бiльше 10 рош), за ознакою тривалостi рейсу (до 6 годин -ближнього сполучення, та бтьше 6 годин -дальнього сполучення), в залежносп вщ перюду року (холодного чи теплого). Групу порiвняння (847 оаб), близьку за вiком та стажем роботи, склали пра^вники станцп Полтава СТГО «^вденна залiзниця». Дослiдження характеру прац проводились безпосередньо на робочих мюцях провiдникiв вагонiв.
Результати та 1х обговорення.
Хронометраж робочоТ змши провiдникiв пасажирських вагонiв залiзничного транспорту проводився з метою виявлення та характеристики почасовоТ дИ" несприятливих виробничих чинниш на персонал, виявлення чинниш ризику для здоров'я, та подальшого визначення категорп важкостi та напруженост
працi згiдно «ГiгieнiчноТ класифкаци прац за показниками шкiдливостi та небезпечност факторiв виробничого середовища, важкостi та напруженост трудового процесу». Графiк роботи провщниш побудований за кiлькома схемами режимiв працi з урахуванням цтодобового характеру руху пасажирського залiзничного транспорту, без окремоТ" тарифiкацiТ нiчних змш. Режим працi провiдникiв регламентуеться окремими наказами Головного управлшня охорони та оргашзацп працi «Укрзалiзницi» та перезатверджуеться кожен рiк. Хронометражнi дослiдження проводилися в залежност вiд дальностi (тривалосп) рейсу та пори року i включали наступнi 3 етапи (табл. 1) -пiдготовчий, основний та заключний. Для хронометражних спостережень були використан два фiксованих маршрути - ближнього сполучення з тривалютю рейсу 6 годин, та дальнього сполучення з тривалютю рейсу 48 годин.
Таблиця 1
Узагальнен результати хронометражних спостережень роботи провЮнишв зал'зничного транспорту пасажирського сполучення
Етапи хронометражу Використаний час (хв.)
Ближнього сполуч. Дальнього сполуч.
Теплий | Холодн. Теплий | Холодн.
П1ДГОТОВЧИИ ЕТАП (1). Прийомка вагону провщником
Сума витрат часу на еташ (хв.) 66 - 110 90 - 130 75 - 110 100 - 150
Регламент часу (хв.) 120 180 120 180
ОСНОВНИИ ЕТАП (II). Обслуговування пасажирiв на шляху прямування
Сума витрат часу на еташ (хв.) 200 - 300 240 - 340 360 - 420 420 - 600
Регламент часу (хв.) 360 360 2880 2880
ЗАКЛЮЧНИИ ЕТАП (III). Здача вагону провщником в депо
Сума витрат часу на еташ (хв.) 80 -120 95 - 140 100 - 160 120 - 170
Регламент часу (хв.) 180 180 180 180
Пщготовчий етап робочоТ змши провщниш в^зняеться по тривалосп регламенту часу лише за ознакою перюду року - теплого чи холодного. На даному етап пщлягали хронометражу основы обов'язковi виробничi операци, як провiдник виконуе на етап пiдготовки до рейсу. Перелiк операцш та загальна тривалiсть етапу залежить вiд дальностi рейсу та перюду року. Пщготовчий етап характеризуеться високим ступенем динамiчного навантаження та фiзичноТ активносп (бiльше 75% часу), але психоемоцшне напруження незначне, так як головний чинник концентраци уваги та спткування - пасажир - вщсутнш.
Тривалiсть рейсу, наповненiсть вагону, ктькють та тривалiсть зупинок, перiод року - все це визначае фiзичне та нервово-психiчне навантаження а також тривалють дiТ на органiзм провщника основних шкiдливих чинникiв в перюд основного етапу - обслуговування пасажирiв на шляху прямування. Для провщниюв пасажирських потягiв дальнього сполучення передбачений регламентований вiдпочинок та сон впродовж доби, який може припадати на св^лий чи темний перюд, що
суттево впливае на бюлопчш ритми оргашзму. При переаканш потягом географiчних часових поясiв (два та бтьше) зсув бюлопчних ритмiв стае ще бiльш значним, включаються механiзми хроноадаптацiТ, що призводить до зниження неспецифiчноТ резистентностi та iмунного захисту.
Хронометраж заключного етапу рейсу демонструе збтьшення в порiвняннi з попередым етапом фiзичного навантаження на провщниюв, пов'язаного з виконанням робiт по пщготов^ вагону до здачi в депо. Нервово-емоцiйне напруження на цьому етат спадае, так як головний чинник концентраци уваги -спткування з пасажирами вщсутнш.
Для дослщження реакцш оргашзму на трудовi процеси використовувалися показники САН (самопочуття, активнють, настрш),
дослiджувалася концентрацiя уваги за допомогою коректурних таблиць з ктьцями Ландольта, а також дослщжувалась реакцiя серцево-судинноТ системи (пульсо-тонометрiя).
Показники САН (самопочуття, активнють, настрш) - встановлено суттеве зниження показниш в кшф рейсу у провщниш ближнього
сполучення р<0,05 та в провщниш потяпв дальнього сполучення р<0,01, а також наявнють зворотного, середньо''' сили кореляцшного зв'язку мiж показниками САН та дальнютю слiдування потягу (r = - 0,5; р<0,05).
Дослiдження концентраци' уваги - у провiдникiв потяпв дальнього сполучення встановлено статистично вiрогiдне зниження швидкост сприйняття шформаци' в кшц рейсу в порiвняннi з початком рейсу (у провщнимв електропотяпв р<0,05 та р<0,01 у провщнимв дизельних потягiв), а також встановлено зворотнш, середньо' сили кореляцiйний зв'язок мiж швидкiстю сприйняття iнформацiï та дальнютю слщування потягу (r = - 0,3; р<0,05).
Дослiдження реакцп серцево-судинно' системи - у жшок-провщнимв дизельних потягiв дальнього сполучення по закшченню рейсу вiдмiчено статистично вiрогiдне (р< 0,05) пiдвищення систолiчного та дiастолiчного тиску, а в провщниш електропотягiв дальнього сполучення статистично вiрогiдне (р< 0,05) пiдвищення систолiчного тиску та встановлено прямий, середньо''' сили кореляцшний зв'язок мiж показниками реакцп серцево-судинно' системи та дальнiстю слщування потягу (r=0,3; р<0,05).
Висновок
Встановлено, за даними хронометражних спостережень робочо' змши провщниш, що на етапах приймання вагону провщником та його здачi в депо превалюе компонент фiзичного навантаження, що обумовлюе важкють працi, а на етапi обслуговування пасажирiв на шляху слiдування потягу переважае компонент нервово-емоцшний, який обумовлюе напруженють працi та залежить вщ дальностi слiдування потягу. Це пщтверджено даними що до реакцп серцево-судинно' системи провiдникiв, отриманими даними що до концентрацп уваги та показниками психолопчних дослщжень САН (самопочуття, активнють, настрiй).
Лiтература
1. Аманжол И.А. Оценка условий труда некоторых профессий железнодорожных предприятий / И.А. Аманжол, Ж.Ж. Жарылкасын, Е.Ж. Отаров // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2005. - №1. - С.64 - 66.
2. Войтенко А.М. Ппешчш проблеми транспортно!' галузi / А.М. Войтенко // Ппеычна наука та практика на рубежi стол^ь: Матерiали 14 з'Тзду ппежспв Укра'ни. 19-21 травня 2004 року (Днтропетровськ) / niA ред. Ю.1. Кундiева, А.М. Сердюка, 6.Г. Гончарука, О.В. Лапушенко. Т.1. - К., 2004. - С.365-367.
3. Гоженко А.И. Старые и новые проблемы железнодорожной медицины (обзор литературы) / А.И. Гоженко, Л.П. Зарицкая // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2006. -№2(16). - С.10-19.
4. Державы нормативы акти охорони прац (ДНАОП) 9.1.50 - 5.00 - 96/02.
5. Капцов В.А. Основные факторы профессионального риска у работников железнодорожного транспорта / В.А. Капцов, В.Б. Панкова, В.С. Кутовой // Гигиена и санитария, 2001. - №1. -С.38-43.
Реферат
ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ХАРАКТЕРА ТРУДА ПРОВОДНИКОВ ПАССАЖИРСКОГО СООБЩЕНИЯ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОГО ТРАНСПОРТА «УКРЗАЛИЗНИЦИ» Руденко Л. А.
Ключевые слова: проводник железнодорожного транспорта, характер труда, хронометражные исследования.
Гигиеническая оценка характера труда проводников пассажирского сообщения «Укрзализници» на современном этапе развития общества является очень важной и актуальной. Развитие медицинской науки вообще, и гигиены в частности, делает актуальными вопросы профилактики действия условий и характера труда на организм персонала. Работа проводников поездов пассажирского сообщения железнодорожного транспорта постоянно связана с воздействием на организм целого ряда физических, химических, биологических, психологических и других факторов. Целью исследования стала оценка характера труда проводников железнодорожного транспорта пассажирского сообщения, изучение влияния характера труда на организм и гигиеническая оценка показателей физиологического состояния организма в зависимости от характера труда. Анализ хронометражных наблюдений этапов работы проводников пассажирского сообщения железнодорожного транспорта позволяет определить степень тяжести и напряженности труда. Установлено что на этапе приема вагона проводником и его сдачи в депо превалирует компонент физической нагрузки, что обуславливает тяжесть труда, а на этапе обслуживания пассажиров в пути следования поезда преобладает компонент нервно-эмоциональный, который обусловливает напряженность труда и зависит от дальности следования поезда. Это подтверждено данными реакции сердечно-сосудистой системы проводников, полученным данным по поводу концентрации внимания и показателями психологических исследований САН (самочувствие, активность, настроение).
Summary
HYGIENIC EVALUATION OF OCCUPATIONAL HEALTH OF "UKRZALIZNITSIA" PASSENGER TRAIN CONDUCTORS Rudenko L.A.
Key words: rail road guards, occupational conditions, time and motion study.
Hygienic evaluation of occupational health in railroad train conductors (guards) is of a great importance as railroads make a significant impact on Ukrainian transportation and commerce. Railroad workers, guards are exposed to a range of physical, chemical, biological, psychological and other factors. This study was aimed to evaluate the occupational hygiene conditions for railroad workers, to investigate the effects produced by the job on the health condition of train guards, and to assess hygienic indices produced by occupational impacts on the physiological functions. Analysis of findings obtained by time and motion study during a shift in passenger train guards have shown at the stages of train acceptance and its handing-over the component of physical activity predominates and causes the most hardness of the work, while at the stage of the route service the neuro-emotional component prevails making the work more exhaustive that correlates with the length of the travel line. This has been also proven by the data referring to responses of the cardiovascular system, parameters of attention focusing and psychological status (mood, activity, cenesthesia).
