Оцінка умов праці провідників пасажирського сполучення Укрзалізниці за ступенем шкідливості та небезпечності Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

© Руденко Л. А., Катрушов О. В., Фтатова В. Л., Кострков А. В. УДК 613. 62. 656. 2

Руденко Л. А., Катрушов О. В., Флатова В. Л., Кострков А. В.

ОЦШКА УМОВ ПРАЦ ПРОВЩНИМВ ПАСАЖИРСЬКОГО СПОЛУЧЕННЯ УКРЗAЛiЗНИЦi ЗА СТУПЕНЕМ ШКiДЛИВОСTi ТА НЕБЕЗПЕЧНОСТ

Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)

Дана робота е фрагментом НДР «Вивчити дiю електромагытних полiв та науково обфунтувати нормативно-методичну документацю, яка регла-ментуе 1х вплив в умовах виробництва», № держ. ре-естрацiI 0110и001394.

Вступ. Якiсть та виробнича ефективнiсть прац на залiзницi залежить вiд стану та рiвня здоров'я працiвникiв. Праця провщниюв потягiв пасажир-ського залiзничного сполучення постiйно пов'язана з впливом на оргаызм цiлого ряду фiзичних, хiмiч-них, бiологiчних, психологiчних та Ыших факторiв: рiзкi змiни температурного режиму, шум та вiбра-щя, запиленiсть виробничих примiщень, порушен-ня режиму сну та вщпочинку, психофiзiологiчнi та нервово-емоцiйнi навантаження, тощо [1,2,3,5]. Суттевим моментом, що пiдтверджуе необхщнють та актуальнiсть проведення даного доотдження е поява нового шкiдливого чинника виробничого середовища провiдникiв - електромагыт-ного випромiнювання промислово! частоти. Переобладнання рухомого складу новою сучасною технкою, розробка та вдоскона-лення нових прогресивних технолопй в об-слуговуванн пасажирiв - все це корЫним чином змiнюе характер та умови прац про-вiдникiв пасажирських вагоыв залiзничного транспорту [3,4].

Мета дослщження - оцiнити саытар-но-гiгiенiчнi умови та характер працi провщ-ниюв залiзницi пасажирського сполучення. Вивчити вплив характеру та умов прац на оргаызм провiдникiв залiзницi пасажирського сполучення.

Об'ект i методи дослщження. В до-слiдженнях приймали участь провщники пасажирського сполучення вiком вщ 20 до 45 рокiв зi стажем роботи за спецiальнiстю вщ 0,5 до 25 рокiв, група спостереження становила - 1984 особи. Застосовувалися: хронометража спостереження - для визна-чення розподту часу при градацп елементiв функцiональних обов'язкiв жЫок-провщ-ниюв за ступенем важкостi та напруженост працi протягом робочо! змши; лабораторно-iнструментальнi методи - для об'ективно!

г1г1ен1чно1 оц1нки виробничого м1крокл1мату, р1вню осв1тленост1, шуму та в1брацИ, напруженост1 елек-тромагн1тних пол1в промислово! частоти на робо-чих мюцях пров1дник1в; статистичн1 - для розра-хунк1в показник1в, оц1нки достов1рност1 одержаних результат1в.

Результати досл1джень та Ух обговорення.

Хронометража досл1дження проводилися в залеж-ност1 в1д дальност1 (тривалост1) рейсу та пори року i включав наступнi 3 етапи: пщготовчий етап (I) - при-йомка вагону провщником; основний етап (II) - об-слуговування пасажирiв на шляху прямування; за-ключний етап (III) - здача вагону провщником в депо. Результати хронометражних спостережень дiяль-ност провщниюв дозволили обфунтувати гiгieнiчну оцiнку умов працi згщно з «Гiгieнiчною класифкащ-ею пращ за показниками шюдпивос^ та небезпеч-ностi факторiв виробничого середовища, важкост

Таблиця

Гiгieнiчна оцiнка умов прац провiдникiв пасажирського сполучення Укрзалiзницi за ступенем шкщливост та небезпечностi

Чинники Клас умов прац

Опти-мальний Допус-тимий Шюдливий Небез-печний

1 2 3.1 3.2 3.3 3.4 5

Електричне поле - + - - - - -

Магнiтне поле - + - - - - -

Шум - - + +*** - - -

Вiбрацiя загальна - + - - - - -

Мкрокшмат - + +*** - - - -

Осв™ення - + +*** - - - -

Важкiсть працi - - + - - - -

Hапруженiсть працi - - +* +** - - -

Загальна оцшка умов працi +

Примггка: +наявн1сть чинника; * стосуеться провщнигав ближнього сполучення; ** стосуеться пров1дник1в дальнього сполучення; *** на мюиях тимчасового перебування.

та напруженост трудового процесу» (табл.). Нашими доотдженнями доведено, що е необхiднiсть проводити оцiнку умов пращ провщниюв пасажир-ського сполучення окремо для рейЫв ближнього та дальнього сполучення, так як вони вiдрiзняються за тривалютю безперервного впливу окремих чинниюв на органiзм працiвникiв.

Електромагыты поля (ЕМП) промислово! час-тоти впливають на органiзм провiдникiв потяпв на електротязi впродовж всього рейсу. Тривалють впливу цього чинника може рiзнитися вiд декiлькох годин (для рейЫв ближнього сполучення) до декть-кох дiб (для рейсiв дальнього сполучення). Нашими дослщженнями встановлено, що по електричнiй складовiй напруженють ЕМП в 5 разiв, а по магнггнм складовiй - в 56 разiв нижча граничнодопустимого рiвня. Тому рiвень впливу даного чинника ми характеризуемо як «допустимий (2. 0)».

Шум як суттевий, специфiчний чинник вироб-ничого середовища, превалюе впродовж другого (основного) етапу робочо! змiни провiдникiв. Згщ-но наших дослщжень iнтенсивнiсть його складае вiд 55+3,3дБ до 67+1,5 дБ в низькочастотному дiа-пазонi та вщ 53+2,4 до 64+1,3 дБ в середньо частотному дiапазонi пщ час перебування персоналу на постмних робочих мюцях. Piвень дм шуму можна розглядати як пiдпороговий та пороговий (ГДР складае 60 дБ), тому по класифкацп вш може бути вщ-несений до класу «шюдливий (3.1)». На тимчасових робочих мюцях провщниюв (перон поряд з вагоном пщ час стоянки) вiдмiчено перiодичне суттеве пере-вищення звукового тиску в низько- та середньо частотному дiапазонi до максимального рiвня 108 дБ при нормативному значены згщно ДНАОП 5.1.11-1. 17-96 не бiльше 80 дБ. Цей факт можна розцшювати як вкрай несприятливу дт чинника на оргаызм про-вiдника - «шюдливий (3.2)».

Вiбрацiя загальна на робочих мюцях провщниюв може розглядатися як специфiчний несприятливий чинник виробничого середовища на другому (основному) етап робочо! змЫи. Нашими доотдженнями встановлено, що рiвень загально! вiбрацiI не переви-щуе ГДР по вЫх контрольних середньо- геометричних частотних октавних смугах, тому може розглядатися як пщпороговий i за оцЫкою шкiдливостi та небез-печностi охарактеризований як «допустимий (2.0)».

МiкрокJliматичнi умови на постмних робочих мюцях провщниюв за даними наших доотджень в основному вщповщали встановленим нормативам за ДСН 3.3.6. 042-99 та ДНАОП 5.1.11-1. 17-96. Тому цей чинник виробничого середовища можна оцши-ти як «допустимий (2.0)». Однак на тимчасових робочих мюцях (тамбур вагону i перон поряд з вагоном в перюд стоянки потягу на зупинках) мiкрокJliмат за

показниками температури, вологост та рухомост повггря може бути охарактеризований як несприятливий та оцшений по градацп «шюдливий (3.1)».

Осв^лення постiйних робочих мюць провщни-кiв за отриманими нами усередненими цифровими характеристиками цтком вщповщае гiгiенiчному нормуванню для робочих мюць, пов'язаних з вико-нанням персоналом роботи з об'ектами величиною вщ 2,5 мм та врахуванням контрасту фону (ДСанПН 3.2.2007-98). Тому цей чинник може бути оцЫений як «допустимий (2.0)». Однак величини перепаду освггленост мiж темним та свалим перiодом доби вказують на недостатнють освiтлення в темний пер^ од доби. Необхiдно пiдкреслити, що робота провщ-ника, пов'язана з перевiркою про!зних документiв при посади пасажирiв у вагон в темну пору доби при недостатнм осв^леност потребуе значного напру-ження зору. Зорова робота в таких умовах може розглядатися як напружена, а освгглення не вщповщае вимогам рацюнального. Тому оцЫка даного чинника вщповщае градацп «шюдливий (3.1)».

Важкють пращ як чинник виробничого процесу превалюе в основному на етап пщготовки вагону до рейсу та етап здачi вагону. Виходячи з показниюв динамiки, рухово! активностi, перемщення вантажу в одиницю часу, можна вщнести цей чинник до кате-горп «шкiдливий (3.1)».

Напруженiсть пращ оцшювалась за ознака-ми змюту роботи, характеру виконувано! роботи, сприймання сигналiв (iнформацi!) та !х оцшки, сен-сорних навантажень, тривалостi зосередження уваги (в % вiд часу змЫи), щiльностi сигналiв (св^-лових, звукових) та повщомлень в середньому за 1 годину роботи, ктькост виробничих об'екпв одно-часного спостереження, навантаження на слухо-вий аналiзатор, навантаження на голосовий апарат, емоцмного навантаження, ступеню вщповщальнос-тi за результат свое! дiяльностi, та вщповщальност за безпеку iнших осiб, часу активних дiй (у % до три-валостi змiни), режиму прац^ фактично! тривалостi робочого дня, змшност роботи та наявностi регла-ментованих перерв та !х тривалостi. На пщфунт вищезазначеного можна оцiнити даний чинник як «шкщливий (3.1)» для провщниюв ближнього сполучення, та як «шюдливий (3. 2)» для провщниюв дальнього сполучення.

Висновки. За показниками шкщливост^ важ-кост та напруженостi трудового процесу праця ж^ нок-провiдникiв пасажирського сполучення залiз-ничного транспорту вiдноситься до 3-го класу 1-го ступеню згщно «Ппеычно! класифкаци працi за показниками шкщливост та небезпечностi факторiв виробничого середовища, важкост та напруженостi трудового процесу.

Литература

1. Аманжол И. А. Оценка условий труда некоторых профессий железнодорожных предприятий / И. А. Аманжол, Ж. Ж. Жарылкасын, Е. Ж. Отаров // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2005. - № 1. - С. 64 - 66.

2. Войтенко А. М. Ппешчш проблеми транспортно! галуз1 / А. М. Войтенко // Ппешчна наука та практика на рубеж1 стол1ть: Матер1али 14 з'Узду ппен1ст1в Укра'ши. 19-21 травня 2004 року (Дшпропетровськ) / Пщ ред. Ю. I. Кунд1ева, А. М. Сердюка, е. Г. Гончарука, О. В. Лапушенко. - Т. 1. - К., 2004. - С. 365-367.

3. Гоженко А. И. Старые и новые проблемы железнодорожной медицины (обзор литературы) / А. И. Гоженко, Л. П. За-рицкая // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2006. - № 2(16). - С. 10-19.

4. Державы нормативы акти охорони прац1 (ДНАОП) 9. 1. 50 - 5. 00 - 96/02.

5. Капцов В. А. Основные факторы профессионального риска у работников железнодорожного транспорта / В. А. Кап-цов, В. Б. Панкова, В. С. Кутовой // Гигиена и санитария. - 2001. - № 1. - С. 38-43.

УДК 613. 62. 656. 2

ОЦШКА УМОВ ПРАЦ ПРОВЩНИЮВ ПАСАЖИРСЬКОГО СПОЛУЧЕННЯ УКPЗAЛiЗHИЦi ЗА СТУПЕ-НЕМ ШКЩЛИВОСТ ТА НЕБЕЗПЕЧНОСТ

Руденко Л. А., Катрушов О. В., Фшатова В. Л., KocTpiKOB А. В.

Резюме. Переобладнання рухомого складу новою сучасною технiкою коршним чином змiнюe умови працi провщниюв пасажирських вагонiв залiзничного транспорту. Метою дослщження стала оцiнка санiтарно-гiгieнiчних умов та характеру пращ провщниюв пасажирського сполучення. Доведено, що е необхщнють проводити ощнку умов пращ провщниюв окремо для рейсiв ближнього та дальнього сполучення, так як вони вiдрiзняються за тривалютю впливу окремих чинниюв на органiзм пращвниюв. За показниками шкщливост^ важкостi та напруженост трудового процесу праця провщниюв вщноситься до 3-го класу 1-го ступеню згiдно «ГiгiенiчноI класифiкацiI пращ за показниками шюдливост та небезпечност факторiв виробничого середовища, важкост та напруженостi трудового процесу.

Kлючoвi слова: провiдник залiзничного транспорту; шкщливють, важкiсть та напруженiсть працi.

УДК 613. 62. 656. 2

ОЦЕНКА УСЛОВИЙ ТРУДА ПРОВОДНИКОВ ПАССАЖИРСКОГО СООБЩЕНИЯ «УKРЗAЛiЗНИЦi» ПО СТЕПЕНИ ВРЕДНОСТИ И ОПАСНОСТИ

Руденко Л. А., Катрушов А. В., Филатова В. Л., Костриков А. В.

Резюме. Переоборудование подвижного состава новой современной техникой коренным образом меняет характер и условия труда проводников пассажирских вагонов железнодорожного транспорта. Целью исследования стала оценка санитарно - гигиенических условий труда проводников пассажирского сообщения. Доказано, что есть необходимость проводить оценку условий труда проводников отдельно для рейсов ближнего и дальнего сообщения, так как они отличаются по продолжительности влияния отдельных факторов на организм работников. По показателям вредности, тяжести и напряженности трудового процесса труд проводников относится к 3-му классу 1-й степени согласно «Гигиенической классификации труда по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса».

Ключевые слова: проводник железнодорожного транспорта; вредность, тяжесть и напряженность труда.

UDC613. 62. 656. 2

Estimate of Working Conditions of Ukrainian Railways Passenger Train Conductors According to the Degree of Harmfulness and Hazard

Rudenko L. A., Katrushov O. V., Filatova V. L., Kostrikov A. V.

Abstract. Introduction. Quality and production efficiency of labor on the railway depends on the condition and level of workers' state of health. Activity of conductors, working on the railway passenger trains, is constantly associated with impacts on the organism of a number of physical, chemical, biological, psychological and other factors: sudden changes in temperature rate, noise and vibration, level of dust in the workroom, disturbance of sleep and rest, psychophysiological and neuro-emotional stresses, etc. A significant moment that confirms the necessity and relevance of this study is the emergence of new harmful factor of conductors' working environment, i. e., electromagnetic radiation of mains frequency. Refitting of railway vehicles with new state-of-the-art equipment, development and enhancement of new advanced technologies in the passenger services - all this radically change the nature and working conditions of railway passenger conductors.

Purpose of research. To estimate the sanitary conditions and nature of working conditions of conductors at railway passenger trains. To study the impact of nature and working conditions on the organism of conductors at railway passenger trains.

Object and Methods. Railway passenger conductors, aged from 20 to 45 years old, and with 0,5 - 25 year experience have been studied; 1984 individuals constituted the observation group. The following techniques have been used: timing observations to determine the distribution of time in gradation of numbers of functional responsibilities of female conductors according to the degree of severity and pressure of working activity during the work shift; laboratory and instrumental methods for objective sanitary assessment of occupational microclimate, level of ambient light, noise and vibration, intensity of the mains frequency electromagnetic fields at the conductors' workplaces; statistics to calculate rates and estimate the reliability of the obtained results.

Results and Discussions. Time studies have been carried out depending on the distance (duration) of the trip and season and included the following 3 stages: preparatory stage (I), i. e., taking over the carriage by the conductor; the main stage (II), i. e., passenger servicing during the journey; the final stage (III), i. e., taking off the carriage into depot by the conductor.

The studies proved that it is necessary to perform differentiated estimation of working conditions of conductors, working on the railway passenger trains, apart from short-distance and long-distance traffic, as they are different as for duration of continuous impact of specific factors onto the workers' organism.

Results of timing observations over the conductors' activity grounded the sanitary assessment of working conditions in compliance with "Sanitary Classification of Labor According to the Rates of Harmfulness and Hazard Factors of Working Environment, Severity and Pressure of Working Process".

Conclusions. Activity of conductors, working on the railway passenger trains, is assigned to the 3rd class of the 1st stage according to the rates of harmfulness, severity and pressure of working process in compliance with "Sanitary Classification of Labor According to the Rates of Harmfulness and Hazard Factors of Working Environment, Severity and Pressure of Working Process".

Key words: railway conductor, harmfulness, severity and pressure of work.

Рецензент - проф. Голованова I. А.

Стаття надшшла 15. 05. 2014 р.