CC BY
133
2. Зенкш А., Х1м1чева Г., Барей Б. Побудова комплекту нормативних документiв для штегрованих систем якостi на основi обмеження рiзноманiтностi// Стандартизащя: проблеми i практика. - 2003, №2. - С. 18-21
3. Кирпичникова В. Какое же качество без экологии?!// Управление компанией. -2002, №4. - С.84-88.
4. Шутенко А.О. Практический опыт внедрения интегрированной системы менеджмента в соответствии с ISO 9001, GMP, ISO 14001, OHSAS 18001 на ОАО "Концерн Стирол"// Мiжнародний проект "Перлини якост та довкшля". Тези доповщей науково-практичного се-мшару. Ялта, 2004. - С. 17-30.
5. North, K. Environmental business management: An introduction (second edition). Geneva, International Labour Office, 1997. - 205 р.
УДК 911.3:33+332.14 Доц. В.М. Андерсон, канд. геогр. наук - Одеський
жщональний умверситет м. I.I. Мечникова
ГЕОМЕНЕДЖМЕНТ I ГЕОМАРКЕТИНГ ЯК 1НСТРУМЕНТИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ КОНКУРЕНЦП РЕГ1ОН1В
В умовах реформування економши Украши геоменеджмент та геомаркетинг ма-ють вщгравати важливу роль як шструменти запровадження сталого регiонального роз-витку в умовах глобалiзацii та зростаючо'1 геоекономiчноi конкуренцп. У статп розкрито змiст та можливi сфери застосування понять "геоменеджмент" та "геомаркетинг".
Ключов1 слова: геоменеджмент, геомаркетинг, географiчна рента, конкуренцiя регiонiв, мультиплiкативнi ефекти розмщення.
Doc. V.M. Anderson - Odessa NU named after I.I. Mechnikov
Geomanagement and Geomarketing as a Tool for Promotion of Sustainable Development under Conditions of Regional Competition
In the conditions of reformation of economy of Ukraine a geomanagement and geomarketing are to act important part as instruments of introduction of steady regional development in the conditions of globalization and growing geoeconomic competition. In the article maintenance and possible purviews concepts is exposed "geomanagement" and "geomarketing".
Keywords: geomanagement, geomarketing, geographical rent, competition of regions, multiplication effects of placing.
1. Географ1чний менеджмент у контекст1 глобал1защ1 та
конкуренщ'1 регюшв
Процес глобашзаци економжи, який розпочався у другш половит ми-нулого столтя, викликав до життя шший не менш значущий процес - регь онаизащю. Зараз можна говорити про те, що характерною рисою новггньо1" ютори е два р1вноб1жних i взаемозалежних процеси: глобалiзацiя i регюнал^ защя. Найважлившого значення набула проблема регюналъного i м^цевого розвитку, тому що саме через розвиток окремих регюшв i мюцевих громад вщбуваеться шдключення нацюнальних економж до свiтовоi глобальноi еко-номши. Економюти називають так регюни i територii "воротами у глобальну економжу", i мiж ними вже розгорнулася гостра конкурентна боротьба за мюце "тд економiчним сонцем" [1, 2].
Ефективним шструментом запровадження регюнального i мiсцевого розвитку в умовах загострення геоекономiчноi конкуренцii мае стати геогра-
фiчний менеджмент. Можна видiлити, принаймнi, чотири обставини, що вик-ликали появу й обумовлюють можливiсть широкого практичного застосуван-ня ще1 ново! категори суспшьно1 географп та регюнально1 економши (точш-ше - регюнально1 науки):
1) зростання числа cy6'eKmie господарювання, що одержали право са-мостшно здшснювати територiальне планування i управлiння свое1 госпо-дарсько1 дiяльностi. Це особливо характерно для економж перехiдного типу, якi характеризуються появою (вiдновленням) iнституту приватно1 власностi на землю, а також зростанням кшькосл самостшних шдприемств i фiрм, що надають територiально-розподiленi послуги (в англомовнш лiтературi для них почали використовувати спещальний термiн - "location-based service"). У цш ситуаци географiчний менеджмент виконуе функци забезпечення конку-рентоспроможност суб,ектiв господарювання завдяки рацiональнiй просто-ровiй оргашзаци виробництва i ринку збуту товарiв (послуг);
2) загострення конкуренци на ринках moeapie i послуг, що призводить до необхщносл розглядати просторовий чинник як один iз ключових резер-вiв шдвищення конкурентноздатностi суб,ектiв господарювання. В умовах, коли вс iншi можливi ресурси шдвищення конкурентоспроможност (техно-логiчнi, оргашзацшш, соцiальнi) вже майже вичерпанi, резерв ращонально1 просторово1 оргашзаци виробництва i розподiлення стае провiдним, i може забезпечити ютотний економiчний ефект. У цьому зв'язку географiчний прос-^р (географiчне середовище) можна розглядати як важливий рiзновид вироб-ничого ресурсу (ресурсотовару), що претендуе на роль самостшного об'екта менеджменту i маркетингу;
3) розширення прав i зростання самостiйностi м^цевих органiв влади зумовлюють необхiднiсть переходу вщ територiального управлiння, яке по сут виконуе тiльки функци адмiнiстрування за територiальною ознакою, до географiчного менеджменту, що мютить у собi таю додатковi функци, як те-риторiальне планування, географiчна експертиза, регiональний маркетинг, геоаудит та ряд шших. Географiчний менеджмент i географiчний маркетинг е ефективними шструментами ре^заци концепци сталого розвитку на мюце-вому та регюнальному рiвнях [2-4];
4) поява нових мформацшних технологш збору, збереження, обробки i поширення географЫног тформаци, що забезпечують можливють оргашзаци територiального соцiально-економiчного монiторингу. Такий мониторинг дае змогу контролювати процеси територiальноl оргашзаци i самооргашзаци виробництва i споживання як на рiвнi фiрми, так i на рiвнi цiлого регiону. Геог-рафiчнi шформацшт системи (Г1С), супутникове позицiювання (GPS), дис-танцiйне зондування, автоматизоване картографування, мобшьний зв'язок та iнтернет становлять сучасну технолопчну основу географiчного менеджменту, що дае змогу ефективно здшснювати функци територiального планування, управлшня i монiторингу [5].
2. Логжо-концептуальш засади поняття "геоменеджмент"
Враховуючи новизну поняття географiчного менеджменту, розглянемо бшьш детально його логiко-концептуальну основу (лопчну етимологiю цього
поняття). Як базовi категори для визначення й анашзу бiльш мiсткого поняття "геоменеджмент" ми пропонуемо використовувати загальнонауковi категори "об'ект" i "предмет". Таким чином, можна сформулювати двi принципово рiзнi концепци геоменеджменту, заснованi на рiзному тлумаченнi (вузькому i широкому) понять "об'ект менеджменту" i "предмет менеджменту".
Концепця I. Об'ектом геоменеджменту (об'ект трактуеться у вузькому сенЫ) становлять тшьки природш умови й ресурси, а предметом (предмет трактуеться в широкому сенЫ) - е весь спектр завдань планування i управлш-ня природокористуванням. Поняття "геоменеджмент" у цьому випадку практично збшаеться з поняттям "управлшня природокористуванням у ринкових умовах". При цьому префшс "гео-" замiнюе тут не прикметник "географiч-ний", що акцентуе просторовий аспект, а скорше стосуеться поняття "георе-сурси - природш ресурси й умови ЗемлГ'. Отже, у такш концепци геоменеджменту етимолопя цього поняття цшком будуеться на базi категори "об'ект".
Концепця II. Об'ектом геоменеджменту (об'ект трактуеться в широкому сенЫ) е природа, господарство i населення, а предметом (предмет трактуеться у вузькому сенЫ) - е управлшня територiальною (просторовою) орга-шзащею суспiльства. Поняття "геоменеджмент" тут збшаеться з поняттям "територiальне планування i управлiння в ринкових умовах", а префжс "гео-" замiняе прикметник "географiчний", наголошуючи на важливостi саме прос-торового пiдходу (аспекту). Таким чином, етимолопя поняття "геоменеджмент" у цш концепци будуеться на базi категори "предмет".
У цш статп прийнято другу концепцiю геоменеджменту, тому що вона найбшьше вiдповiдае проблематищ регiонального i мiсцевого розвитку через комплексний характер об'екта управлiння - територiальних систем "природа-господарство-населення". Отже, шд географЫним менеджментом ми розу-мiемо процес управлшня територiальною (геопросторовою) органiзацiею продуктивных сил, громадського життя i довктля на регюнальному i локальному рiвнях з метою одержання економiчних, сощстьних, екологiчних i синергетич-них ефектiв (у т.ч. ефекту сталогорозвитку) завдяки оптимiзацГiрозмщення.
3. Рентш та мультиплжативш ефекти розмщення як предмет
географ1чного менеджменту
Якщо розглядати територш (за Е.Б. Алаевим - геоторш [6]) як обме-жений природний ресурс - просторовий базис розмщення суспшьства, то можна застосувати "рентний" шдхщ для з'ясування процеЫв використання географiчного простору i географiчного середовища в умовах глобалiзацil. В умовах глобалiзацil економiчних процесiв та фiнансових ринюв iнвестори (якi вже мають мiжнародний, транснацiональний статус) i "власники" територш (уряди краш, органи мюцевого самоврядування) вступають у вiдносини, що е аналопчними вiдносинам землевласникiв i капiталiстiв-орендаторiв у класичнiй схемi земельно! ренти, розроблено! К. Марксом [7]. Тому можна говорити про географiчну (регюнальну) ренту, яка виникае у процес використання "регюнального середовища" у виглядi розмщення там швестицш, запроваджених внаслщок геоекономiчноl конкуренци iнвесторiв (цiкавi прик-лади з цього приводу можна знайти у [2, 8, 9].
Диференщалъна географ1чна (регюналъна) рента 1 виникае завдяки рiзницi мiж економiчними умовами господарювання у мнайгiршихм регiонах (регюнах з поганими умовами господарювання) та шдивщуальними умовами господарювання у "кращих" та мсереднiхм регiонах (регiонах iз сприятливими умовами господарювання). Монополiя на "регюнальне середовище" як на мюце господарювання дае змогу iнвесторам у "кращих" та "середшх" регь онах одержувати надприбуток, частина якого залишаеться власниковi терито-рп у виглядi податкiв за використання цього "регюнального середовища".
Диференщалъна географ1чна (регюналъна) рента 11 виникае у процеЫ послщовних капiталовкладень в економiку окремого регюну. Це "вторинна" рента, яка зумовлена запровадженням розширеного виробництва i фшансу-вання у прiоритетних регiонах. Вона характеризуе концентращю капiталу (ш-вестицш) в одному i тому ж регюш, замiсть розподiлу його мiж рiзними регь онами. Причина як першо!, так i друго! форми диференщально1 географiчноl (регюнально1) ренти мютиться у монополп на "регiональне середовище" як мюце розмiщення капiталу (швестицш) та економiчноl дiяльностi. Суб'екти ще1 монополп - нацiональнi, регiональнi i мiсцевi уряди, якi е юридичними господарями вiдповiдних територiй.
Абсолютна географ1чна (регюналъна) рента утворюеться завдяки тому, що географiчний простiр е обмеженим (кшьюсть регiонiв гранична), i в умовах загострення геоекономiчноl конкуренцп швесторам доводиться зали-шати частину капiталiв в "найгiрших" регiонах. Низька економiчна ефектив-нiсть господарювання у таких регюнах перекриваеться прибутком, одержа-ним вщ "найкращих" регiонiв.
О^м диференщально1 регюнально1 ренти I, юнуе диференцiальна ге-ографiчна рента I за мюцем розташування (локал1заци). Ця рента виникае внаслщок рiзницi у розташуванш окремих м1сцъ (Ылянок) територп вiдносно ринкiв збуту, транспортно1 мереж^ iнфраструктури i т.iн. У процес геогра-фiчного менеджменту треба враховувати особливост утворення географiчноl ренти рiзних типiв, вмiти И кiлькiсно ощнювати i прогнозувати.
Важливе значення для геоменеджменту мае знання мулътиплкатив-них ефект1в розмщення. Мультиплшативний (посилюючий або гальмуючий) ефект розмiщення виникае завдяки впливу певно1 сукупностi геопросторових чинниюв (мультиплiкаторiв) на об'ект, що розмщуеться, i навпаки (через зворотний зв'язок). Таким чином, ефект розмiщення (економiчний, сощаль-ний, екологiчний) певного об'екта в рiзних мiсцях буде рiзним.
4. Функцй', методи 1 технологИ' географ1чного менеджменту
До основних (базових) функцш географiчного менеджменту належать: планова, облжова, аналiтична, контрольна i функщя прийняття просторових рiшень.
Планова функщя географiчного менеджменту реалiзуеться у процес територ1алъного планування, що може мати кшька геопросторових рiвнiв (наприклад, рiвень землевпорядного проектування, рiвень мiстобудiвного i районного планування, рiвень регiонального планування) i ступенiв опера-тивностi (коротко-, середньо- i довгострокове територiальне планування).
При цьому поняттю "стратепчне планування" можна поставити у вщповщ-шсть таке поняття як "регюнальна политика", а поняттю '^знес-планування" -поняття "планування використання територи".
Облiкова функцiя географiчного менеджменту передбачае 36ip, оброб-ку i збереження геопросторово розподтених даних про територiальнi систе-ми "природа-господарство-населення", вЫе!' доступно! iнформацiï про використання географiчного простору i географiчного середовища. Для виршен-ня цих завдань можуть бути застосоваш сучаснi шформацшш i телекомушка-цiйнi технологiï - географiчнi iнформацiйнi системи (Г1С), супутникове пози-цiювання, дистанцiйне зондування, мобшьний зв'язок, 1нтернет та iн.
Анаштична функцiя географiчного менеджменту складаеться з перед-планового аналiзу використання територи (у загальному випадку - геогра-фiчного простору i географiчного середовища). Головне завдання тут - з'ясу-вати стушнь рацiональностi (ефективностi) використання географiчного простору й особливостей географiчного середовища, до того ж критерiями ефективностi можуть бути рiзнi економiчнi, соцiальнi, екологiчнi i комплек-сш нормативи i показники (залежно вщ цiлей географiчного менеджменту). Завдяки такому аналiзу, географiчнi данi перетворюються у географiчну ш-формацiю, на основi якоï приймаються геопросторовi рiшення.
Контрольна функщя географiчного менеджменту здiйснюеться у вигля-дi територiалbного сощалъно-економЫного монторингу. Головною особливю-тю цього мошторингу (i його вiдмiннiстю вiд традицшного монiторингу навко-лишнього середовища) е використання концепци соцiалbно-економiчного простору (поряд з концепщями фiзичного й економiчного просторiв). Технологiчну основу мониторингу становлять географiчнi iнформацiйнi системи, регюнальш системи управлiння базами даних, сучасш телекомунiкацiйнi технологiï.
Функцiя прийняття ршень у географiчному менеджментi представлена у виглядi процедури прийняття геопросторових ршенъ, тобто ршень про той чи шший варiант використання географiчного простору (найчастiше - територи) шляхом вибору вiдповiдних мiсць розмщення виробництва i надан-ня послуг, центрiв обслуговування населення, мiсць поховання вiдходiв, створення нацiональних паркiв i резерва^в, рекреацiйних зон i т.ш. Дана функцiя може бути ефективно реалiзована за допомогою сучасних шформа-цiйних технологiй - iнформацiйних систем шдтримки просторових рiшень (в англомовнш лiтературi для неï використовують термш SDSS - Spatial Decision Support Systems) i систем шдтримки (територiального) планування (PSS -Planning Support System) [10].
Перелж основних функцш географiчного менеджменту можна ютотно розширити, включивши до нього таю додатковi функцiï (технологiï) сучасно-го менеджменту, як маркетинг, експертизу, аудит, тжишринг, лог^тику, консалтинг (до них вЫх можна додати префжс гео-).
Методи i технологи, що використовують в географiчному менеджменту можуть бути згруповаш у такий споЫб:
А. Методи i технологи географiчного опису: методи спостереження i вимiрювання; методи вiзуалiзацiï; географiчнi iнформацiйнi системи; геогра-фiчний монiторинг.
Б. Геопросторовий анал1з i моделювання: статистичний анашз i сощ-ально-економ1чна геостатистика; оптимiзацiйне моделювання (геопросторова оптимiзацiя); iмiтацiйне моделювання (геопросторова iмiтацiя); геопросторовий анашз i моделювання в Г1С; математико-картографiчне моделювання.
В. Методи i технологи прийняття просторовихршень: методи теори багатокритерiальних рiшень; шформацшш системи пiдтримки просторових рiшень; шформацшш системи шдтримки територiального планування; ек-спертнi географiчнi системи.
5. 1нтегрована концепц1я географ1чного маркетингу
Географ1чний маркетинг (геомаркетинг) - одна з найважливших складових географiчного менеджменту, яка мае велике самостшне значення. Поняття геомаркетингу можна розглядати в рамках трьох рiзних концепцш.
По-перше, пiд геомаркетингом можна розум^и географiчнi аспекти кла-сичного маркетингу, зокрема процедури географ1чно'1 сегментацй ринку i геог-рафгчного позицЮвання товару (послуги) [11]. По-друге, геомаркетинг можна трактувати як маркетинг мюця i, зокрема, маркетинг регюну [12, 13]. По-трете, геомаркетинг можна розглядати як маркетинг географ1чних знань i технологш.
Найбшьший штерес, з точки зору проблематики регюнального розвитку, становить друга концепщя геомаркетингу, тому що в нш робиться акцент на пошук способiв розвитку економжи регюну шляхом його (регюну) просу-вання як товару, з метою залучення уваги потенцшних iнвесторiв. По суп тут товаром виступае регюнальне географiчне середовище, яке швестор "ку-пуе", розмщуючи в даному регюш свое виробництво. Привабливими власти-востями цього середовища можуть бути, наприклад: високий рiвень розвитку шфраструктури, низькi ставки податкiв на землю, наявшсть дешево1 робочо1 сили, еколопчна чистота (екологiчне благополуччя) довкiлля, естетична при-вабливiсть ландшафту i т.ш. "Продавцями" регiону-товару е мiсцевi органи влади, як i повиннi проводити такий геомаркетинг. Про його важливють свщчить, зокрема, той факт, що в економiчнiй лiтературi вже з'явилися i зак-рiпилися термiни геоекономiчна конкуренцiя, конкуренцiя регiонiв, ринок регюшв (поряд з термшами ринок товарiв i ринок послуг) [1, 2, 12, 13].
Ми пропонуемо розглядати географiчний маркетинг як загальну т-тегровану концепцт, що мае об'еднати вс три означених вище шдходи з метою встановлення синергетичних зв'язюв мiж дiяльнiстю агенлв геомаркетингу щодо запровадження регюнального та мюцевого економiчного розвитку - дшових кiл (бiзнесу), мюцевих органiв влади та громадськостi (неурядо-вих органiзацiй). Така комплексна концепщя геомаркетингу може бути реаль зована завдяки оргашзаци партнерства приватного та громадського секто-рiв (public-private partnership) на регюнальному та мюцевому рiвнях.
6. Роль географ1чного менеджменту у запроваджеш сталого
рег1онального розвитку в УкраТш
В умовах реформування економжи Украши, географiчний менеджмент може вщшрати важливу роль як шструмент запровадження регюналь-ного i мюцевого розвитку. Вiн, зокрема, забезпечуе ршення таких завдань:
1) виявлення особливостей геоеконом1чного й економ1ко-географ1чного положения регюну, його мюця i значення в системi територiального подiлу прайд на мiжрегiональному, национальному i мiжнародному рiвнях;
2) аналiз i маркетинг географ1чного середовища регюну як можливого ресурсо-товару, з метою залучення iнвесторiв для розвитку репонально! економiки;
3) оперативне ввдстеження динамiчноï ситуацп щодо використання терито-piï (географiчного простору, географiчного середовища) з метою удоскона-лення територiальноï органiзацiï продуктивних сил, громадського життя i довкшля в регiонi i мюцевш громадi;
4) створення географiчного кадастру регюну, заснованого на концепциях фiзи-ко-географiчного, економiко-географiчного i соцiально-географiчного прос-торiв з метою комплексного територiального планування i прогнозування;
5) визначення геопросторових (територiальних) обмежень i умов реалiзацiï концепци сталого розвитку регютв i мюцевих громад;
6) визначення, мотторинг i практичне використання рентних та мультиплта-тивних ефектiв розмщення для цшей регюнального та мшцевого розвитку в умовах геоекономiчноï конкуренцiï.
Лiтература
1. Gateways to the Global Economy/ A.E. Andersson, D.E. Andersson (Eds.), Edward Elgar, 2000.
2. Regional Competition/ P.W.J. Batey, P. Friedrich (Eds.), Springer, 2000.
3. Дробенко Г.О., Брусак Р.Л., Св1рський Ю.1. Стратегiчне планування розвитку те-риторiальних громад. - Л^в: Вид-во Сполом, 2001.
4. Theories of Endogenous Regional Growth: Lessons for Regional Policies/ B. Johansson, C. Karlsson, and R. Stough (Eds). - Springer, 2001.
5. Светличный А.А., Андерсон В.Н., Плотницкий С.В. Географические информационные системы: технология и приложения. - Одесса: Астропринт, 1997.
6. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. - М.: Мысль, 1983.
7. Маркс К., Энгельс Ф. Соч., Т. 30. - С. 220.
8. Laulajainen R., Stafford H.A. Corporate Geography. Business Location Principles and Cases. - Kluwer Academic Publishers, 1995.
9. Regions of the New Europe: A Comparative Assessment of Key Factors in Choosing Your Location. - London: Ernst & Young, 1995.
10. Planning Support Systems in Practice/ S. Geertman, J. Stillwell (Eds.), Springer, 2002.
11. Котлер Ф. Основы маркетинга. - М.: Ростинтэр, 1996.
12. Kotler P., Haider D., Rein I. Marketing Places. - New York. The Free Press, 1994.
13. Kotler P., Asplund C., Rein I., Haider D. Marketing Places Europe. - Pearson Education Limited, 1999. - 462 с.
14. Андерсон В.М. Проблеми регюнашзаци Украши: теорiя, практика, перспективи (на прикладi Одеського регюну)// Розвиток Украши в репональнш перспектив^ пол^ичш, еконо-мiчнi, сощальш проблеми регюнашзаци. - К.: Стилос, 2002. - С. 31-48.
УДК 502.4.06.047(088.2) Доц. П.М. Скрипчук1, канд. техн. наук -НУводного
господарства та природокористування
ЕКОЛОГ1ЧНИЙ АУДИТ ТЕРИТОР1Й ЯК 1НСТРУМЕНТ ЗБАЛАНСОВАНОÏ РЕГIОНАЛЬНОÏ ЕКОНОМ1КИ
На ochobí концептуальних засад eкoлoro-eкoнoмiчнoï пол^ики та дослщжень регюшв представлено методику аудиту окремих територш та ландшафтсв з метою
1 кафедра екологи Нацюнального ушверситету водного господарства та природокористування (cheer of the ecology the National University of management and natural resources use)
