CC BY
42
public double[] GetPrimes(int n) {
MWArray primes = null; MyPrimesClass myPrimesClass = null;
try {
myPrimesClass = new MyPrimesClass();
primes=myPrimesClass.myprimes((double)n);
return
(double [])( MWNumericArray) primes). ToVector(MWArrayComponent.Real);
}
catch ( Exception e) {
throw;
}
}
6. Выводы
В ходе статьи описаны основные детали, на которые следует обратить внимание при использовании компонентов, созданных с помощью MATLAB® Builder™ NE.
Основное отличие синтаксиса языка в том, что MATLAB может передавать переменное количество
■а о
Розглянуто питання викори-стання геотформацшних техноло-гш в охорош пам'яток архтектури, icтори, археологИ. Запропоновано впровадження ГIС-моделi охорони icторико-архiтектурноï спадщини
■о о
1. Вступ
Швидка урбашзащя сприяе значним змшам у струк-Typi сучасного мкта. Таю змши впливають на зонуван-ня територп, призводять до змш у призначенш земл^ а
параметров, как результат выполнения функции. В свою очередь, в CLS совместимых языках, это можно реализовать с помощью передачи ссылки на объект нужного типа.
Обработка ошибок, возникших в компоненте, выполняется с помощью .Net Exception, следовательно, позволяет без каких-либо проблем совместимости использовать компонент.
Литература
1. Мартынова Н.Н. Программирование на языке С для пакета MATLAB, 2006. [http://www.softru.net.ru/publ]
2. Подкур М.Л., Подкур П.Н., Смоленцев Н.К. Программирование в среде Borland C++ Builder с математическими библиотеками MATLAB C/C++. -М.: Издательство ДМК ПС, 2006. - 495 с.
3. MATLAB® Builder™ NE User's Guide. Natick, MA 017602098, 2007.
4. Троелсен Э. C# и платформа .NET. Библиотека программиста. - СПб.: Питер, 2004. - 796с.
5. Bailey H. Matlab Tutorial. [http://www.cydismo.org/tuto-rial/matlab/]
УДК 912.648:004.94:711
також мають вплив на кторичну забудову мкта. Впровадження геотформацшних систем — ефективний зааб збереження аpхiтекypноï та мiстобyдiвноï спадщини. Через переваги Г1С в управлшш даними, аналiзi даних та вiзyалiзацiï вони можуть мати значне застосування
ГЕО1НФОРМАЦ1ЙНА П1ДТРИМКА ОХОРОНИ 1СТОРИКО-АРХ1ТЕКТУРНО1 СПАДЩИНИ М1СТА
Г.В. Новгородова
Спещалют-геошформатик, студентка* Контактний тел.: (057) 707-31-04, 8-067-901-58-13 E-mail an.novg@gmail.com
В.Д. Ш и пул i н
Кандидат техшчних наук, почесний професор* *Хармвська нацюнальна академiя мюького господарства
E-mail: vshypulin@yahoo.com
у сферi збереження мiстобудiвноi спадщини з метою дослвдженя культурних цiнностей чи вторичного сере-довища, створення баз даних, ощнення iсторичного чи культурного значення об'екпв, монiторингу управлш-ня, планування формалiзацii збереження мiстобудiвноi спадщини. Метода багатофакторного аналiзу в даний час застосовуеться у цiй сферi та включае економiчнi, соцiальнi, середовищш та iншi фактори. [1]
2. Розумшня збереження шторико-архкектурно!, мiстобудiвно¡ спадщини
Збереження iсторико-архiтектурноi спадщини пов'язане з планувальним розвитком за наступними факторами:
- нормативш акти, лiцензii, зонiнг, оподаткування.
- обiзнанiсть громади, ii залучення, реакщя.
Ступiнь взаемодii залежить вщ сприйняття кто-
ричного, архiтектурного, археолопчного об'екту, що мае свое мшцезнаходження у просторi. Володiння та використання такого об'екту (пам'ятки) пов'язане зi знанням чи повагою до його минулого.
Збертння в недоторканостi частин або щлого об'екту виявляе роль вторичного збереження його громадою, офiцiйними особами та спещалштами з планування. Вщкинувши регулятивнi та правовi аспекти, треба розумгги, що попередне використання будь-якоi дiлянки землi саме по собi — iсторiя землеко-ристування. Планування територп за своею природою — створення дшянок, що так само мають можливiсть стати iсторiею. Разом з розумшням цього спецiалiст мае вщповщальшсть поважати минуле за для планування майбутнього [2].
Зпдно з основними нормами охорони пам'яток (шторичних, архиектурних, археологiчних) та еле-ментiв iсторичного планування мiста пов'язане з вста-новленням меж зон збереження об'екпв: дiлянок, зон охорони, зон регулювання забудови.
3. Загальш вимоги до встановлення меж дшянок пам'яток, охоронних зон, зон регулювання забудови
3.1 Межi дшянок
Для збереження пам'яток, найщншшого кторичного середовища, що оточуе '¿х, оргашчного взаемозв'язку об'ек-тiв з новою забудовою необхiдно встановити межi [3]:
- дшянок пам'ятникiв архiтектури, '¿хшх комплек-сiв й iсторико-архiтектурних заповвдниюв;
- охоронно' зони пам'ятникiв архиектури, iхнiх комплексiв й iсторико-архiтектурних заповщниюв;
- зони регулювання забудови мшько' територii.
Можливостi сучасних ПС-технологiй дозволяють
значно полегшити та автоматизувати побудову меж зазначених територiальних зон, значно шдвищити точнiсть i повисити об'ективнiсть '¿х проектування. Розглянемо детальнiше аспекти '¿х формування.
Встановлення меж дiлянок пам'яток необхвдно для виявлення територп, найбшьше тiсно в iсторичному й функщональному вiдношеннi пов'язано' з ними, для визначення характеру '¿х благоустрою, збереження
найщншшого мкького середовища, що безпосередньо '¿х оточуе.
Межi дiлянки окремого пам'ятника встановлюв-люються на основi iсторико-архiтектурного й архео-логiчного дослщження, з урахуванням сформованих навколо нього мкького планування й забудови.
3.2 Межi зон охорони
Охороннi зони встановлюються для кожно' окре-мо' пам'ятки архiтектури, iсторii, археологii, '¿хшх комплексiв. Охоронна зона видiляеться навколо вах пам'ятникiв архiтектури, iсторii, археологи й мштобу-дiвного мистецтва для '¿х збереження, для охорони '¿х безпосереднього навколишнього iсторичного середовища, забезпечення найкращих умов функщонування й огляду, а також композицшного взаемозв'язку з на-вколишнiм мiським середовищем.
Зони охорони встановлюються шдиввдуальш - для кожно' окремо' пам'ятки i об'еднанi - для груп окремих пам'ятниюв, груп iхнiх комплексiв i для шторико-архiтектурних заповiдникiв. Установлення об'една-них охоронних зон значною мiрою сприяе змiцненню функцiональних i композицiйних взаемозв'язкiв мiж пам'ятниками архиектури й сучасною забудовою. Це особливо необхщно враховувати при складаннi про-ектiв планування й забудови мкт.
При розробцi зон охорони об'екпв необхiдно враховувати значну юльюсть рiзнорiдних факторiв. Наразi саме Г1С-технологп дозволяють якiсно проводити ба-гатофакторний аналiз просторових даних.
Усi фактори впливу при розробщ подiленi на гру-пи, характеристики об'ектiв подшяються за ваговими коефiцiентами, призначеними згщно з особливостями зазначених об'ектiв. Побудова зон охорони засобами Г1С проводиться, аналiзуючи характеристики об'екта та зовшшш фактори, враховуючи нормативнi вимоги та характер вiзуального сприйняття.
У Г1С охороннi зони варто розглядати як територп, яю окремо видiленi, що безпосередньо оточують окре-мий пам'ятник архиектури, комплекс пам'ятникiв архiтектури або кторико-архиектурний заповiдник, що вiдрiзняються певним режимом забудови, благоустрою й експлуатацп.
На встановлення меж охоронних зон впливають наступш фактори [3]:
- шторичш особливостi й розмiри дшянок пам'ят-никiв архiтектури;
- оптимальна видимость пам'ятника, що залежить ввд його висоти й кута найкращого огляду, що стано-вить орiентовно 27 0(двi висоти споруди);
- наявшсть розташованих поблизу пам'ятникiв археологи й кторп;
- вторично сформоване цiнне планування й забу-дова (для комплексу пам'яток й заповвдниюв);
- характернi iсторичний ландшафт (для комплекив пам'ятникiв i заповвдниюв) i топографiя мiсцевостi.
На пiдставi зазначених вимог в Г1С необхвдно виз-начити iнструментарiй вирiшення задач, коли межу охоронно' зони визначають з урахуванням наведених факторiв. При цьому охоронною зоною стае сума дшянок, що утворилися у результат встановлення границь вах перерахованих елеменпв.
3.3 Межi зон регулювання забудови
При розгляданш зони регулювання забудови треба враховувати вже не локальш фактори впливу, а прово-дити просторовий аналiз значно' територii мiста, кто-ричний аналiз забудови та ш. Побудована зона несе об-меження нового будiвництва, що так само мають бути чiтко прописанi у правилах, що закладеш у система
Зону регулювання забудови, або зону композицш-ного впливу пам'ятникiв архггектури, слiд розглядати як просторове середовище, що вiдповiдаe сучасним мiстобудiвним вимогам, у якш пам'ятнки архiтектури беруть активну участь у формуванш ново! забудови.
У зош регулювання забудови не допускаеться розмiщення промислових тдприемств i транспор-тно-складських пристро'в, виробничих майстерних й шших пiдприемствi, що негативно впливають на схороннiсть пам'ятниюв, що забруднюють територiю, повiтряний i водний басейни.
Межi зони регулювання забудови навколо пам'ят-никiв, '¿хшх комплексiв й iсторико-архiтектурного за-повщника встановлюються на основi аналiзу пла-нування, забудови й функцiонального зонування територп, що прилягае до них, а також з урахуванням зорового сприйняття пам'яток архиектури, утворених ними силуепв i панорам. Межi зазначено' зони, так само як й охоронних зон, встановлюють по природних i штучних (планувальних) межах.
4. Геошформацшна модель охорони шторично! спадщини
Для вирiшення завдань побудови описаних вище зон, б^ьш ефективного управлiння об'ектами спадщини та ш. створено Г1С-модель iсторичного спадку, яка включае даш про об'екти мктобудуванш, iсторii, археологи, а також даних про сучасш об'екти, фактори впливу i т.iн.
Г1С-модель подiляеться на такi частини: реестр мь стобудiвноi спадщини, модель вiзуального сприйняття та оцiнку вщновлення iсторичноi частини мiста [1].
ЦЛ _ | * Г
Реестр спадщини (рис. 1) - база геоданих, що склада-еться з чотирох надобiв даних: архитектурного, кторич-ного, археолопчного та базового, - цi набори мктять у собi класи просторових об'екпв вiдповiдноi iнформацii. Набiр даних архитектура, мiстить данi, пов'язанi з архиек-турною складовою проекту (просторовi шари пам'яткок архiтектури, цiнноi Вторично! забудови, пам'яток садово-паркового мистецтва). Набiр iсторичних даних поеднуе в собi iнформацiю про пам'ятки ктори мiста, данi, за якими можна простежити кторичний розвиток мiста з часом та ш. Археологiчна, в свою чергу, мктип данi про пам'ятки археологи. До даних з охорони кторичних споруд вщно-сять типи будiвель, охоронний статус, складовi навколиш-нього середовища, функци будiвель, етажнiсть забудови, щiльнiсть iсторичноi забудови, щшьшсть населення, кому-нальнi споруди тощо.
Для створення моделi вiзуалiзацii видiляють три вiзуальнi фактори: вiзуальнi площини, вiзуальнi лiнii, та вiзуальнi точки. За '¿х допомогою виконуеться по-будова зони регулювання забудови. На рiвнi вiзуаль-но' площини включаються мкька територiя та деяю характеристики громадського простору. На рiвнi вiзу-ально' лiнii характеризуються вулищ, на рiвнi вiзуаль-но' точки — значш будiвлi, структури тощо.
Третя частина моделi мiстить даш щодо стану об'екив, а також щодо заходiв, якi належить проводи-ти з кожним окремим об'ектом, з щлью '¿х збереження.
На основi описано' моделi проводились просторовi аналiзи планування iсторичного центру, аналiз роз-витку мiського планування, запропоновано викори-стання моделi у щлях розробки зон охорони пам'яток, мониторингу та аналiзу стану спадщини мкта.
Слад зазначити, що результати будь-якого аналiу та розробки, що проводитимуться на основi дано' ПС-моделi з використанням шструментарж геош-формацiйних систем, мають б^ьший ступiнь довiри, бо вжонуються за чiткими правилами, що змешнують суб'ективний вплив, дозволяють автоматизувати та спростити зазначений процес.
5. Висновки
Таким чином створена система дозволяе ефектив-но керувати охороною кторико-культурно' спадщини мiста, впроваджувати планувальш дослiдженя, роз-робити методику побудови зон охорони пам'яток, зон регулювання забудови, що характеризуеться б^ьшою ефективнiстю та об'ектившстю, за ту, що використову-еться наразi. Також слiд зазначити, що модель, яка опи-суеться характеризуеться значною шформатившстю.
Лiтература
1. Li Rui, Urban Heritage Conservation by GIS under Urban
Renewal, 44th ISOCARP Congress, 2008 - 12 p.
2. Elizabeth Couture, Land development handbook. Historic
and archaeologic assessment, McGraw-Hill, 2004 - 1121 p.
3. Рекомендации по осоставлению проектов планировки го-
родов УССР с историко-архитектурными заповедниками и комплексами памятников архитектуры / А.Д.Иванова, Г.Д.Орехова, Г.И.Фрумин, Р.М.Хакало и др. - К.: Го-сгражданстрой, 1971. - 136 с.
Рисунок 1. Шари реестру спадщини
УДК 352/354-1, 628.144.2, 697.1, 696.2
■а &
В статье рассмотрена возможность применения к данным пространственных операторов ГИС для получения новой информации. Операторы ГИС представляют основу для пространственного моделирования и геообработки. Показано, что из двух основных типов данных ГИС - растровых и векторных, растры дают богатую среду для пространственного анализа. На примере использования программного продукта ArcGIS в статье показано как, комбинируя слои данных, можно выполнить анализ городской территории с точки зрения инвестиционной привлекательности (например, при поиске пригодного участка городской территории для жилого строительства)
■а о
ПРИМЕНЕНИЕ ГИС ПРОСТРАНСТВЕННЫХ ОПЕРАТОРОВ ДЛЯ ПОИСКА ИНВЕСТИЦИОННО-ПРИВЛЕКАТЕЛЬНЫХ ТЕРРИТОРИЙ
И.М. Патракеев
Кандидат технических наук, доцент Кафедра геоинформационных систем и геодезии* Контактный тел. (057) 707-31-04 Е-mail: patr@mail.ru
А.В. Ху рдей
Бакалавр*
Е-mail: alena-kharkov@yandex.ru
Е. В. Ковал ьская
Бакалавр*
Е-mail: Kovalskaya_elena@mail.ru
Я.А. Финкель
Бакалавр* Е-!^!: yana_fin@mail.ru *Харьковская национальная академия городского хозяйства
ул. Революции 12, г. Харьков, 61002
1. Введение
При развитии города трудно однозначно установить единую цель, но даже если бы это удалось, то цель оказалась бы слишком декларативной. По этой причине обычно формулируются частные цели и критерии. Например, удовлетворение потребностей горожан в комфортных условиях проживания и работы требует увеличения жилой площади, площадей озеленения, отдаления жилых кварталов от промышленных объектов, что в свою очередь влечет увеличение территории города.
Улучшение бытовых условий приводит к расширению города, что влечет увеличение расстояний и, следовательно, ухудшение условий проживания в городе
за счет большей затраты времени на передвижение в рамках городской территории.
Эти примеры можно продолжать и прийти к следующему выводу: противоречивость различных аспектов развития города не позволяет использовать только формальные способы для прогнозирования процесса развития городской территории.
2. Концептуальная модель поиска инвестиционно-привлекательных территорий
В статье под инвестиционным потенциалом городской территории понимается совокупность факторов, определяющих уровень рисков, возникающих при
