CC BY
12
2. Kapinos H.I., Babii I.V. (2013). Operatsiinyi menedzhment [Operational Management]. Kyiv, Center of Educational Literature [in Ukrainian].
3. Hrynova V.M., Salun M.M. (2009). Orhanizatsiia vyrobnytstva [Organization of production]. Kyiv, Znannia [in Ukrainian].
4. Krykovtseva N.O., Sarkisian L.H., Bilenkyi O.Yu., Kortielova N.V. (2012). Marketynhova tovarna polityka [Marketing Commodity Policy]. Kyiv, Znannia [in Ukrainian].
5. Zavadski Ya., Shatanova A., Hvizdova E. (2017). Upravlinnia zviazkamy z hromadskistiu v seredovyshchi Internet [Public relations management in the Internet environment]. Ekonomichnyi chasopys-XXI — Economic annals-XXI, 165(5-6), pp. 124-127 [in Ukrainian].
6. «Position Classification Standard for Quality Assurance Series, GS-1910» (PDF). US Office of Personnel Management. March 1983. Retrieved 21 December 2012.
7. Systemy upravlinnia yakistiu. Osnovni polozhennia ta slovnyk terminiv [Quality management systems. Basic Terms and Glossary]. (2015). DSTU ISO 9001-2015 (ISO 9000:2015, IDT) [in Ukrainian].
8. Milash V.S. (2015). Hospodarske pravo [Commercial Law]. Xarkiv: Pravo [in Ukrainian].
9. Systemy upravlinnia yakistiu. Vymohy [Quality Management Systems. Requirements]. (2001). DSTU ISO 9001-2015 (ISO 9001:2015, IDT) [in Ukrainian].
10. Horbonos F.V., Cherevno H.V., Pavlenchyk N.F., Pavlenchyk A.O. (2010). Ekonomika pidpryiemstv [Business Economics]. Kyiv: Znannia [in Ukrainian].
11. Phillips, Joseph (November 2008). «Quality Control in Project Management». The Project Management Hut. Retrieved 21 December 2012.
12. Bilousova A.Yu., Tek K.M. (2017). Sertyfikatsiia turystychnykh posluh v Ukraini [Certification of travel services in Ukraine]. Ekonomika i rehion — Economy and region, 6(67), pp.109-113 [in Ukrainian].
13. Polinkevych O.M. (2016). Chynnyky formuvannia vyperedzhalnoho rozvytku pidpryiemstv v umovakh hlobalnoi svitovoi kryzy [Factors of formation of the out-of-date development of enterprises in the conditions of global global crisis]. Ekonomichnyi chasopys-XXI — Economic annals-XXI, 156(1-2), pp. 59-62 [in Ukrainian].
14. Tsymbaliuk H.S. (2017). Kliuchovi aspekty systemy upravlinnia yakistiu produktsii na etapakh yii vyrobnytstva [Key aspects of the quality management system at the stages of its production]. Ekonomika: realii chasu — Economics: realities of time, 1 (29), pp. 129-134 [in Ukrainian].
15. Shuhrova M., Shedik P., Kubelakova A., Svetlikova V. (2017). Vplyv yakosti produktsii na zadovolenist spozhyvachiv i korporatyvnyi brend [Effect of product quality on consumer satisfaction and corporate brand]. Ekonomichnyi chasopys-XXI — Economic annals -XXI, 165(5-6), pp. 133-137 [in Ukrainian].
С. В. ¡ванов
чл.-кор. HAH УкраïHu академк AEH Укрaïнu ORCID ÜÜÜÜ-ÜÜÜ2-12Ü5-3797, Пр^нтровська державна aкaдемiя бyдiвнuцтвa та aрхiтектyрu, м. Днтро
ГЕОЕКОНОМИНИЙ ПРОСПР: ТЕОРЕТИЧШ АСПЕКТИ МАРКЕТИНГУ РОЗШИРЕНОÏ ВЗАСМОДП У РАМКАХ ЕКОНОМИНИХ СИСТЕМ
Постановка проблеми, актуальшсть. З виходом на свггову арену будь-яка нацюнальна економжа стика-еться з такими параметрами всесвггаього господар-ського розвитку, облж яких зумовлюе вщповщь на ко-ршне питання — чи впишеться нацюнальна економ^ в систему свггових господарських зв'язюв.
До таких параметрiв, перш за все, вщносяться:
— перше — основна кшьюсть зовнiшнього середо-вища, яке слщ врахувати при включеннi в геоеконо-мiчний простiр — едшсть свiтовоi економiчноi сис-теми, п цiлiснiсть.
— друге — модифiкацiя товарного виробництва в геоекономiчному просторь Тут необхiдно звернути увагу на ключовi моменти i зробити наступне:
а) усвiдомити новi гранi сучасного механiзму ш-тернацiоналiзацii;
б) постшно звiряти зовнiшньоекономiчну дiяль-нiсть з розвитком тако!! основоположноi економiчноi категорп, як суспiльний подiл працi, що важливо з ба-гатьох причин;
в) враховувати дiалекгичну еднiсть двох рiзно-спрямованих процеетв. З одного боку, посилення ш-
теpнaцiонaлiзaцiï сyспiльного виpобництвa, a з ш-шого — поглиблення подшу пpaцi.
— трете — новi aтpибyти нaвчaння. Вони склaдa-ють, вiдповiдно до положень пapaдигми Е. Г. Коче-товa, геоекономiчний кapкaс свiтовоï системи. B3a-eмне пеpеплетiння вiдтвоpювaльних пpоцесiв, ство-pення пpинципово нових технологiй, «iнтелекгyaлiзa-щя» мiжнapодного обмiнy — все це не могло не вщби-тися та свiтовомy товapномy обпу. Об'eктивнi зaконо-мipностi в pозвиткy свiтовоï господapськоï системи (СГС) пiдштовхye сyб'eктiв свiтового господapського спiлкyвaння до пошуку вiдповiдних методiв нa свгго-вому pинкy з метою зaбезпечення мaксимaльного ефекту [1, c. 16-17].
Iнтеpнaцiонaлiзaцiя спpичинилa якiсно новий стан — господарську глoбaлiзaцiю, i це вже дaлеко не пpостa сyмa нaцiонaльних стpyктyp. Iнтегpовaнa сис-темa зaпpaцювaлa 3a сво'1ми зaконaми жоpстко i дита-мiчно. Сaме тут вифоpмовyeться новa pоль зовнiшньоï полггики i зовнiшнi ïï компоненти, мюце остaнньоï в стpaтегiчномy свiтовомy бaлaнсi сил тa iнтеpесiв, a вони вщ геополiтичних пеpеходять до геоекономiчних.
Модифiкуeться поняття «держава i 11 роль», визрiвають новi пiддержавнi i державнi утворення, проявляються !х незвичайнi властивостi та риси (невизначешсть, ш-теграцiя на рiзних ярусах геоекономiчного простору тощо).
Будь-яка нацюнальна економiка е нерозривною частиною единого свiтового господарства i вже в силу цього бере участь в свгговому вГдтворювальному про-цесь Однак парадокс у тому, що можна бути нерозривною частиною СГС Г, тим не менш, не брати участь у свгговому вiдтворювапьному процесi. У будь-якш нацiональнiй економiцi, у тому чист в економiцi Укра'1ни, iнтернацiонапiзацiя перевищила атрибути су-часного свiтового господарства, але розпорядитися ними ефектно здатна далеко не кожна економГка. Причин тут багато. Одна з них, i дуже суттева — вГд-сутнiсть розумiння того, що щ атрибути в рамках на-цюнально! економiки необхiдно вибудовувати в систему зовнiшньоекономiчних зв'язюв, адекватну сучас-ному розвитку свггово! системи.
У той же час, перехщ до ново! моделi господар-ського розвитку на принципах ринково! економiки ви-магае безперервно! орГентацГ! на шновацшш технологи виробництва i обГрунтоваш управлiнськi рiшення. Кшьюсна i якгсна оцiнка змiн, що вiдбуваються в про-цесi глобальних бiзнес-комунiкацiй, викликае необ-хiднiсть просторового мислення i розумiння ринкових процесiв, багатовимiрного !х сприйняття з орieнтацieю на територГальну ефективнiсть розмiщення продук-тивних сил, на процес !х просторового впливу з вектором бiзнес-комунiкацiй, яю формуються взаемовГд-носинами суб'eктiв конкурентного ринку [2].
Просторовий концепт погляд на господарсью зв'язки передбачае в рамках СГС дослГдження i вико-ристання системних властивостей складних i великих систем, до яких вщносять енергетику, економiку, еко-логiю, природокористування, маркетинг, лопстику i т.д. Як зазначено у робота Г. Л. Бапева [3, с. 219-224], простар характеризуемся не тальки обсягом i протяж-нiстю. Для прикладних наук, в тому числГ i для маркетингу, простару — це сукупшсть вiдносин, що виража-ють координацiю взаемодГ! бiзнес суб'eктiв в конкурентному середовищi ринку в рамках СГС. Маркетинг як фшософГя та шструментарш пiдприeмництва г бГз-несу в рамках процесГв глобально! економГки продов-жуе свГй еволюцшний розвиток.
КогнГтивна концепцГя маркетингу (О. У. Юлда-шева, 2005) в поеднанш з концепцГею маркетингу розширено! взаемодГ! (Х. Хоканссон, 1994) нацглюе маркетингову дГяльнГсть у рамках СГС на просування технологи споживання продукту, на створення пев-ного стилю Г стандарту споживання, тасно пов'язаних зГ стилем життя суспГльства та шдивща в умовах процесГв глобалГзацГ!. При цьому, потрГбно розумшня, що в рамках СГС креативний маркетинг — це сплав кон-цепцш взаемодГй (Л. Г. Бапева, Х. Хоканссон та шш), вплив Г взаемовщносини (Х. Мефферт, В. ФрГщ, А. ДлГгач, Х. Прахалад, О. Третяк, Е. Гуммессон, Ф. Котлер та ш.) Г когштивноста. Така модель креативного маркетингу в рамках СГС змушуе по-новому розглядати проблеми оргашзаци Г економГки маркетингу.
Укра!на повинна розвиватися в контекстГ свгго-вих тенденцГй до зближення з 6С, ГнтернацГоналГзацГ!, взаемозбагаченню всГх сфер життя. Майбутне Укра-!ни, !! нацГональнГ Гнтереси в гармонГйному злитта
передово! науково-технологГчно! та штелектуально-духовно! сфер, вГдтвореннГ якостГ життя кожно! дГяль-но! особистостГ, сГм'!, суспГльства в цглому. Це вщкри-вае новий горизонт цивЫзацшного геоекономГчного розвитку. Виходячи з центральних посилГв, яю ви-свГтлюють глобальнГ процеси в рамках СГС, необхщ-ний розгляд теоретико-прикладних положень теорГ! маркетингу взаемодГ! в контекстГ вимГру та оцшки якостГ маркетингового забезпечення в рамках форму-вання концепци маркетингу просторовоИ взаемоди з ура-хуванням положень маркетингу взаемовщносин.
Також представляеться актуальним розгляд принципу реплГкацГйного маркетингу взаемодГ!, як актора модершзацп та створення реновГруваних едностей, яю володГють системними властивостями базово! оргаш-зацшно! структури в умовах геоекономГчного простору.
Аналiз останн1х дослщжень i публжацш. У роботГ видатного вченого-маркетолога, професора Г. Л. Бапева розглянуто проблеми формування концепци маркетингу просторово! взаемодГ! з позицГй процесу ево-люцГйного розвитку концепцГй маркетингу Г необхГд-ностГ, в рамках СГС, впровадження ГнформацГйного маркетинг-менеджменту з метою бгльш орГентованого використання ГнформацГйного ресурсу в умовах глобально! економГки [3]. У фундаментальному дослщженш Х. Мефферта, Г. Л. Бапева, розглянуп теоретичш по-ложення маркетингу взаемодГ!: концепцГя, стратегГя, ефективнГсть [4]. У робота О. А. БГякова дослГджуеться положення теорГ! економГчного простору в умовах МХС [5]. У дослщження К. Прахалада, М. С. Крш-нана аналГзуеться проблема створення цшноста спгль-но з потребами в рамках простору бГзнес-шновацш [6]. У робота В. Доналдсона Г Т. О'Тула дослГджуеться тео-ретичний Г прикладний аспект розвитку маркетингу взаемодГй [7]. Проблеми маркетингу взаемодГ! на про-мислових ринках розглянута в роботГ С. П. Куща [8]. Серед дослщжень виконаних закордонними вченими, тсля 2000 року слГд вГдзначити роботи Р. Моргана Г Ш. Ханта [9], Д. Шета, А. ПарватГяра Г М. Сшхи [10], А. Кокса [11], Ч. Гренпоса [12 ], Дж. Егана [13].
Метою роботи е розгляд теоретичних положень маркетингу розширено! взаемодГ! в контекстГ процесу розвитку сощально економГчно! системи в параметрах впливу свггово! господарсько! системи Г понять просторово! економГки.
Виклад основного матерiалу. Укра!на увГйшла в смугу глибокого поновлення, реформування всГх сфер суспгльно-економГчного життя. Реформи стали «стилем» укра!нсько! дГйсностГ. Реально вони вщобража-ють реструктуризацГю свГтово! системи, що вступила на шлях яюсно ново! моделГ розвитку. На наш погляд, необхГдно усвГдомити, що здаеться чисто «укра!нський хаос» е проявом загальних глобальних (геоекономГч-них, геополгтичних) тенденцГй властивих сучаснГй свГ-товш системГ. У данГй ситуацГ!, в умовах трансформа-цГ! СГС перед Укра!ною Г регГонами виникають прак-тичнГ питання:
— що взяти в якостГ орГентирГв (враховуючи, що Укра!на прагне бути безпосереднГм учасником глобальних процесГв) при проведенш реформ Г вщпрацю-ваннГ поведшки господарюючих суб'ектГв на зовнш-нш аренГ бГзнесу;
— яю можливоста Г умови прориву укра!нських структур до свггового доходу;
— наскшьки застосовш для Укра!ни постшдустрГ-альнi моделi i чи може Украiна виступати передвюни-цею нових моделей розвитку в групi кра!н, що розви-ваються i в умовах СГС?
На наш погляд, Укра!на «виломилась» зi старого структурного монолiту, поступово виходячи з поличного i економiчного зацiпенiння, вiдмовляючись вiд застарглих стратегiчних установок. Це пов'язано з центральною довготривалою стратегiчною метою, в основi яко! оновлення по широкому спектру сфер дь яльностi як внутршшх, так i зовнiшнiх:
— що стосуеться внутршшх проблем, то на прак-тищ виправдовуе себе стратепя рГвноважно-поступа-льного просування шляхом реформ. У виршенш задач сьогодення простежуеться глибинний стратепчний т-дтекст, а саме: оновлення економiчноi политики в рамках положення глобально! економiки i сфер еконо-мiчноi дiяльностi;
— з певною наполегливютю i послiдовнiстю повинна вибудовуватися стратепя нацюнального розвитку, стввщнесення з зовнiшньоi сферою. У сучас-них умовах глобалiзацii ця сторона приймае важливе значення: будь-яка нацюнальна економiка «дивиться» у зовнiшнiй свгт через своерiдну «призму» — систему нацюнальних iнтересiв, прiоритетiв i вщповщно зов-нiшньоекономiчних iнститутiв.
Стiйкiсть позицп нацiональноi економiки в су-часнш СГС зумовлюеться узгодженiстю трьох страте-гiчних компонентiв: ситуацiею, що складаеться у зов-нiшнiй сферi; станом системи нацiональних iнтересiв i прюритепв; становищем в нацiональнiй економiцi. Реалiзацiя цього важливого завдання диктуе необхщ-нiсть, в рамках геоекономiчного та геополггачного простору, засвоення економiчними шститутами геое-кономiчних пiдходiв, бо Украша невщдшьна вщ глобально! системи. Для виршення цього завдання слщ сприйняти глобальнi зрушення i вщповщно до них ви-будувати свою нацюнальну систему зовншньоеконо-мiчних зв'язюв. I тут важливо звернути увагу на ряд новацiй, що приймаються, i пов'язаних з ними проце-сiв:
— трансформацiю закону вартоси, вiдхiц вiд його класично! штерпретацп, що пояснюють умови товарного господарства, адекватного нацюнально-держав-ним економГкам;
— формування геоекономiчного простору на змшу свiтового ринку, як результат взаемопроник-нення мiж геоекономiкою, геоуправлшням, геофшан-сами, геоусвiдомленням, етнокультурою, правовими системами та шшими компонентами;
— масову замшу публiчних суб'ектiв мГжнарод-ного спглкування (держав, регiонiв) на приватш (вщ-
творювальнi анклави нових свггогосподарських структур);
— на яюсний стрибок економiчно-соцiальноi системи, в рамках СГС, в якш свггове господарство пе-ретворюеться в пульсуючий оргашзм з мiнливими координатами (центрами свггово! активностi) пiд впли-вом «блукаючих» вщтворювальних ядер, циклiв тощо [2].
При цьому, слабшае увага держави до нацюна-льно-юторичних, релiктованих елементiв господар-ських контакпв, що змушуе осiб, якГ живуть на рiзних континентах, але мають спшьш нацiональнi коренi (наприклад, укра!нська дiаспора в Канадi), самостiйно будувати економiчнi зв'язки через рiзнi позадержавш
форми i «вплiтати» нацюнальний фактор в вщтворю-вальнi цикли.
Ми згодш з точкою зору провщних вчених, серед них Г. Л. Бапев, 6. Г. Кочетов, Р. Буш, Р. Макке-нанн, О. Я. Бiяков, що з практично! точки зору гео-економГку в контекстi теорГ! взаемодiй i взаемин в умовах СГС можна назвати вченням про техшку нащонального оперування в геоекономiчному просторi з метою своечасного перегрупування сил для виходу на найбгльш сприятливi умови формування та перерозпо-дГлу свiтового доходу.
Проспр i час в рамках СГС — основш форми буття, i в цьому поняггi час — сукупшсть вiдносин, яю виражають координащю станiв взаемодiючих бГзнес-суб'екпв, послiдовнiсть i тривалiсть цих сташв. В ро-ботi О. Я. Бiякова, показано, що в наущ дослщжу-ються рiзнi види просторГв: фiнансовi, iнформацiйнi, соцiальнi, маркетинговi, шновацшт та iншi. При цьому юнуе точка зору О. Я. Бiякова, Е. Гуммессона, Р. Моргана, що системоутворюючим, що поглинае в себе iншi простори, е економiчний простiр. Основою для формування термшологп економiчного простору слiд вважати концепцiю, в рамках яко! iснуе еконо-мiчна система. У зв'язку з цим поняття i теорiя «еко-номiчного простору» формувалася в залежностi вщ географiчноi, геополiтичноi, стандартно'!, репонацю-нальной концепцГ! (В. Дергачов).
У даний час економiчний простiр розглядаеться в рамках концепцш глобалiзацii (Е. Кочетов, К. К. Пра-халад, I. П. Фаминський), просторових промислових кластерiв (М. Портер, С. I. Соколенко, М. П. Война-ренко ), концепцГ! «сукупно! причинно! обумовлено-си» (П. Кругман), концепцГ! «високих шформацшних технологiй» (К. Шуллер) i мережево! концепцГ! (Г. Шiбусава, Х. Хоканссон).
Аналiз точок зору на економiчний простiр в умовах глобально! економiки i геоекономiчного простору до-зволяе видглити чотири пiдходи щодо дослщження цiеi категорп: територiальний (А. Г. Гранберг), ресурсний (В. В. Радаев, I. П. Булеев, I. А. Купн, В. В. Чекма-рьов, Ю. 6. Кошуршкова, В. Фриц, А. А. Длигач), ш-формацшний (Г. Хакер, 6. Iванов, I. Сироежш), про-цесний (V-процес, по О. Я. БГякову, А. О. Шульга, Г. Л. Бапев, А. Г. Аганбегян).
ЕкономГчний проспр, що розглядаеться як сощ-ально-економГчна система Г як субстанщя, мае влас-ний життевий цикл, тривалють якого залежить вщ рГвня розвитку шституцюнального середовища Г гло-бальних чинниюв будь-якого ринку — попиту Г пропо-зицп. Тобто необхщною умовою формування еконо-мГчного простору е «наявтсть певного рГвня узгодже-носп економГчних суб'екпв господарювання» [14, с.220].
На думку Г. Л. Бапева Г М. МГфферта, В. Фрица введення в структуру функцГ! економГчного простору маркетингово! функцГ! диктуеться необхщшстю репль кацГ! економГчного простору Г часу пщ впливом НТП, нововведень, змши навколишнього середовища, реа-лГзацГ! положень сощально-етично! вщповщальноси бГзнесу в зв'язку з постшними змшами потреб Г флук-туацГ! попиту та пропозицГ! в рамках глобально! еко-номГки.
В умовах глобалГзацГ! та формування геоеконо-мГчного простору ствпраця свггового ствтовариства, рГзних сощально-економГчних систем переростае у взаемодда рГзнорГвневих кшьюсних структур. Так
К. К. Прахалад [15], розглядаючи простар б!знес-шно-вацш, opieHTye на процес створення ушкально'1 цшно-ста спiльнo 3i споживачем. Таким чином пiдвищyeться роль споживача, осюльки вiн втягуеться в ствучасть створення споживчо'1 цiннoстi. При цьому межi ком-пани (фipми) стають прозорими i динамiчними. Можна погодитися з думкою автор!в роботи [16], що в хoдi тако'1 взаемоди екoнoмiчнi iнтеpеси сyб'eктiв господарювання, шституцшне середовище iнiцiюe ди-веpсифiкацiю екoнoмiчнoгo простору, i, як результат — початок нового житгевого циклу екoнoмiчнoгo (геoекoнoмiчнoгo) простору, але в шшш якoстi.
Окpемi вченi (О. Я. Бiяк, А. О. Шульга, М. I. Бе-лявцев, I. П. Бyлeeв) розглядають eKOHOMiuHuü npocmip як синергетичну систему i видшяють ïï властивoстi: фpактальнoстi, неoднopiднoстi, самооргашзаци. При цьому, ми згoднi з уточненням, зробленим А. О. Шу-льгою, що з позици великих систем, яким належить екoнoмiчний простар, доцшьно додатково видшяти так! системш властивoстi, як: iнеpцiйнiсть, динам!ч-шсть, сумюшсть, багатoкpитеpiальнiсть вибору станiв, цМсшсть та ш. [17].
У концепта просторовог' економки процеси вироб-ництва i вщтворення в повному обсяз! вщбивають пер-шопричину, сутшсть iманентнoï властивoстi тieï чи ш-шо1 велико'1 системи. Як стайкого, в часi i простор!, механiзмy створення eднoстi одного i того ж класу може виступати процес реплшаци, який являe собою послщовшсть вщновлення, створення ренов!рованних eднoстей, що володдать системними властивостями базово'1 оргашзацшно'1 структури [14, с. 220].
Визначаючи граничну мюж> маркетингу як забез-печення оптимально'1 швидкоста узгодження попиту i пропозици, тобто тако'1 швидкоста, при яюй пoeднy-валися б найбшьш вигщш темпи появи щей, ïx вта-лення в товар, його виробництва, розподшу i реал!заци при мтмальних витратах на ветх стад!ях просування товару вщ виробника до споживача, слщ opieнтyватися на оцшювання реплжацшних параметр!в. У такому випадку маркетингова метрика повинна формуватися i оптим!зуватися на баз! таких показниюв.
1. Час цикл!чного обороту з! створенням у результат! ново'1 структурно'1 одинищ нових вщносин. Наприклад: час, необхщний для перетворення ще'1 в прототип; час м1ж отриманням шформаци про потреби i моментом ïï задоволення. Очевидно, що мшь м!защя даного показника rapMe ефективноста.
2. Об'eктивна pеплiциpyeмiсть — як здатшсть бути присутшм одночасно в р!зних мюцях, будучи пред-ставленим однорщним товаром або вщносинами в ко-мушкацИ. Дана метрика pеалiзyeться безпосередньо: на мехашзм! аутопоезу як способу створення самопо-д!бних eднoстей, здатних вщтворити економ!чш вщно-сини (на основ! маркетингу взаeмoдiï i взаeмин) м1ж сyб'eктами; на мшм1заци граничних витрат; мшм!за-цИ потенцшно'1 енерги сyб'eкта — тобто оптим1заци розм!ру сyб'eкта (б!знес-одинищ); економИ вщ масштабу; максим!зацИ знання про структуру ландшафту (середовища) функщонування.
3. Здатшсть до збереження структурно'1 визначе-носта безпосередньо: оптим!заци структури матер!аль-них актив!в; створення бренду — родового елементу б!знесу, що гаpантye ефективну шформацшну спряже-шсть з зовншшм середовищем.
Реплжацшна властивкть маркетингу взаемоди, який (за кoнцепцieю Г. Л. Багieва) poзглядаe катего-
р!ю валентноста в маркетингових процесах, створка кожну еволюцшну модель розвитку вар1ативноста, зу-мовлену неоднорщшстю реально юнуючого простору.
У цьому контекст! економiчний простiр можна ха-рактеризувати як простар сташв. Ця позищя стввщ-носиться з методолопчним тдходом маркетингу взаемоди — враховуючи 1мов1ршсний характер зв'язюв, iepаpxiчнiсть взаeмoдiï, можливоста самооргашзаци сyб'eктiв ринку [5]. При цьому слщ враховувати, що функци маркетингу eдинi за сво'1м призначенням. А в рамках opieнтацiï на споживача — це наука про те, як залучити споживача у взаeмoдiï, в процес виявлення i задоволення його потреб, а не мистецтво переконання споживача в придбанш виробленого або розподше-ного кимось товару. Споживач (за Х. Меффертом, В. Фрггцом) в умовах просторовог' економки i маркетингу просторовог' розширеноï взаемоди e ключовим актором у виявлент, виробнищта, розповсюдженш та використанш ушкально'1 щнноста.
У зв'язку з цим маркетинг просторовог' взаемоди — це процес формування, розвитку та оптим1заци просторово'1 iepаpxiï сощально-економ!чних вщносин м1ж господарюючими субектами з приводу пошуку, виробництва, розподшу та споживання ушкальних щн-ностей з урахуванням фактор!в розвитку потреб, ра-щонального використання ресурав та сощального розвитку.
На думку автор!в дослщження [14, с. 221] маркетинг взаeмoдiï ствopюe просторове уявлення ринкових вщносин не просто на територи, в регюш, краш, а в свтовому планетарному просторi (в рамках геоеко-номжи), яке на вщмшу вщ територи, як мюця прожи-вання, нацшене на взаeмoдiю свтв, реальшсть яких iœye незалежно в!д нас.
На думку автор!в [16], перех!д до маркетингу про-сторовог взаемоди у взаемоди з маркетингом взаемовiд-носин пoтpебye модершзаци наявно'1 маркетингово'1 !н-формацшно1 системи. Ми згодн! з авторами робгт [11; 12], що тод! буде потр!бен перех!д до шформацшного маркетинг-менеджменту, роль якого poзглядаeться в якоста реплжатора взаемоди маркетингово'1 системи з шформацшним простором б!знесу. 1нформацшний прост!р при цьому poзглядаeться як сукупшсть в!дно-син i субектав ринку при формуванн! та використанш !нформац!йних ресурс!в. Маркетингова !нформац!йна система (як пщсистема соц!ально-економ!чно'1 системи), таким чином, вистyпаe ттерфейсом у систем! просторово'1 взаeмoдiï бiзнес-сyб'eктiв в рамках гео-економ!ки.
З огляду на те, що просторова економжа розкри-ваe недостатн!сть теор11 розмщення i рег!онального розум!ння б!знес процеетв, виникаe необх!дн!сть роз-глядання багатовим1рно'1 системи в!дносин i процес!в, тобто, тод! прост!р економ!ки в середовищ! геоеконо-м!ки може розглядатися як простiр варiантiв статв. А принцип реплжаци в управлшш системи маркетингу вказye на необхщшсть постайно'1 модершзащя цieï системи з метою адаптаци до зм!нного середовища б!з-несу i збереженню структурно'1 визначеноста i ефек-тивного розвитку [14, с. 222-223].
Маркетинг просторово'1 взаeмoдiï як актор гео-економки, тим самим, висyваe необх!дн!сть вивчення показниюв поведшки маркетингу як велико'1 системи (системи глобально'1 економ!ки). Зокрема, просторова метрика таких показниюв, як свщчать дослщження А. О. Шульги i А. В. Шнчука, повинна включати:
— вимiрювання i характеристики просторово! ре-плiцируванностi — здатносп товару (вiдносин) бути присутшм одночасно в рiзних мiсцях;
— вимiр i характеристики тимчасово! реплжова-ностi — час створення нових вщносин у рамках концепций Х. Хоканссон — маркетингу розширеного взаемодп в умовах глобального маркетингу (за К. Холлен-соном);
— вимiр i характеристики здатноси до збереження структурно! визначеностi.
Таким чином, щоб стати цiлiсною, система повинна вщтворити власну суттсть як свого результату розвитку. У цьому контексп економiчнi вимiри, на не-обхiднiсть яких вказували I. М. Сироежин i М. М. За-харченко, вимагають в умовах маркетингу просторово! взаемодп додаткового вивчення процесу взаемодп в частинi дослщження взаемно! причинностi систем, яю стввщносяться одна з одною, i юнуючих в просторi та часi.
Тобто, на думку I. А. Сафронова, взаемодiя систем в рамках геоекономiки повинна розглядатися як процес звернення !х причинних вщносин.
У щлому, уявлення маркетингового простору як сукупноси взаемопов'язаних i взаемодiючих вщносин з приводу створення, розподшу i використання ушка-льних цiнностей (тобто як цМсно! системи) дозволяе вимiряти i оцiнити ефекгивнiсть взаемодп, що входить до цього простору маркетингових акторiв, з единою концептуальною позищею. Як зазначено в досль дженш Л. Г. Бапева, А. В. Шнчука, 6. Г. Серова, А. О. Шульги [14] вимiр результата маркетингово! дь яльностi окремих суб'екпв ринку в юнцевому пiдсумку формуе можливють вимiрювання траекторп поведiнки маркетингово! системи. Це визначаеться, на думку ав-тор1в, зростанням i складшстю маркетингово! системи, що функцюнуе в умовах геоекономiки, i ïï за-лежностi вщ внутршшх i зовншшх зв'язюв, яю фор-мують маркетинговий простiр взаемодй'.
Прикладом достатньо ефективного використання принципу просторово! реплжованосп у рамках еконо-мГчно! д1яльносп на ринках 6С слщ вщмггати реалiза-щю програми кластеризацп економiки Словенп.
У процесi економiчноï гомогешзацп, що асощ-юеться з паралельними глобалiзацiею i регiоналiза-цiею, у Сврот здiйснюеться послiдовне розширення 6С, причому в цш трансформацп серед перших по-стшно е Словешя. Будучи розташованою в Швденно-Схщнш Сврот, на Балканах, тобто в зош найбшьш схильнш до регюнальних конфлГкпв, Словенiя опини-лася бшя джерел дезiнтеграцiï Югославсько! федерацп, вигравши першу i найкоротшу (10 дшв) з балканських воен 90-х роив i чгтко визначивши напрям свого розвитку у бж захщних цiнностей. Геополiтично Словенiя виявилася в безпечншш позицп, нГж шшГ п'ять члешв СФРЮ, знаходячись у безпосереднш близькосп вщ Австри й 1талп i будучи етнiчно бшьш однорщною по-рГвняно з шшими республ^ми.
Використовуючи виникт можливосп, Словенiя зумша досягти на початку XXI ст. винятково високих результатiв. Незважаючи на глобальний економiчний спад, показники, що характеризуюсь економiку Словенп, незмшно були позитивними.
Зростання ВНП у 2001 р. становило 3.6%, ВНП у розрахунку на душу населення за своею кутвельною спроможшстю становив 72% вщ середньозваженого показника по 6С, що являе собою найкращий показ-ник серед уетх десяти кандидата до вступу в 6С у
2004 р. (вщповщний показник у друго! тсля Словенп держави Ново! бвропи — Чесько! Республiки стано-вить лише 58%).
Значною мГрою це було досягнуто завдяки ряду конструктивних кроив, вжитих у Словенп. Одним з них було прийняття в 1996 р. «Стратегш пiдвищення конкурентоспроможностi промисловосп Словенп», що у 1998-2000 рр. була скоригована з метою полш-шення загального делового клiмату i пiдвищення кон-курентних можливостей економiки кра!ни [21, с. 330].
На початку XXI ст. у Словенп були застосоваш шновацшш методи пор1вняльного аналiзу продуктив-носп рГзних промислових секторiв. Це дозволило по-рГвняти !хню конкурентоспроможтсть з конкуренто-спроможшстю у вщповщних галузях 6С i на цш основГ iдентифiкувати сильш сторони конкретних словен-ських галузей.
Iншим результатом цих дослщжень стало активне впровадження в практику розвитку економiки краши специфiчного делового феномену, вщомого пщ термь ном — «кластеризащя» або формування груп ф1рм. Усе бшьша кшьюсть мiсцевих компанiй волж>ть вщшти вщ практики iндивiдуального виходу на ринки i перейти до розвитку й удосконалення взаемодоповнюючих значущих групових дшових зв'язюв. До того ж, подiбна практика кластеризацп е вираженням здорового ба-жання гармонiзувати розвиток свое! економiки з зага-льноевропейською на пороз1 вступу Словенп до 6С, що наближаеться.
З метою пiдвищення конкурентоспроможносп промисловосп Словенп i подолання юнуючого роз-риву в рГвш продуктивносп працi з передовими державами в кра!ш була створена нацюнальна програма розвитку кластерiв на 1999-2003 рр., що складалася з трьох етапiв.
1. Iдентифiкацiя потенцiйних кластерiв (листопад 1999 р. — березень 2000 р.).
2. Розвиток кластерно! поляки (червень 2000 р. — 2001 р.).
3. Реалiзацiя програми (травень 2001 р. — грудень 2003 р.).
Пщ час 1-го етапу була проведена робота щодо створення кластерiв з 55 тис. компанiй з 46 галузей промисловосп, розосереджених у 12 регюнах кра!ни. У цшому програма одержала пщтримку як центрально! влади, так i регiонiв (рис. 1).
Поглиблений аналiз реалiзованоï програми показав:
— ствробггаицтво пщприемств i мережевi зв'язки поки ще дуже слабю. Лише 21 мережева система була заснована на даному етат на базi встановлених кри-терпв (пiдбираеться 6 партнерiв, з яких 3 — у вироб-ничому i 3 — у постачальницькому ланцкш).
— слабка шфраструктура i вщсутшсть досвщу розвитку кластерiв.
— сформовано 10 перспективних кластерiв у таких галузях, як транспорт, бущвництво, електронна оптика, виробництво запчастин, мебл^ текстиль, туризм, фармацевтика, побутове обладнання.
Головна мета нацюнально! програми формування кластерiв — створити модель вщкрито! суспшьно! системи.
Для досягнення ще! мети уряд повинен активно пщтримувати iнiцiативу формування мережевих систем. У даний час уже на стадп реалiзацiï знаходяться 130 проекта створення мереж.
Програма розвитку шдприемництва та конку рентоспроможностi
Програма пвдтримки структурно! перебудови виробництва до нових вимог ринку та реструктуризации яка включае 4 субпрограми:
Зростання продуктивностi Конкурентоспроможностi на рiвнi компанii'
? S Iнтернацiоналiзацii та iнвестицii ? \ Коопераци, утворення мереж розвитку кластерiв
\Z1
Спочатку субпрограми були розробленi переважно як iнiцiативи розвитку KiaCTepiB
Рис. 1. Двi взаемопов'язат програми промислового розвитку Словени (2003-2013 рр.) Джерело: Slovenia Business Report, 2013 (URL: www.sigov/zzs/).
Велика увага в програмi придшяеться просу-ванню швестицш i створенню необхщно! шфраструк-тури, пiдготовцi менеджерiв. У 2000 р. було здшснено перший випуск 60 тренерiв-консультантiв i менедже-рiв.
У 2001 р. в Словенп стартували новi пiлотнi кластернi програми розвитку.
З перших кроив трансформацп свое! економiки Словенiя, тiсно спiвпрацюючи з оргашзащями сис-теми ООН, обрала технологiчнi парки (ТП) як одну з найважливших форм пiдтримки i заохочення розвитку дшово! активноста на основi передових технологiй. Найбшьш показовим може служити технологiчний парк у столищ кра!ни Люблянi, що надае пiдтримку пiдприемствам шляхом створення для них сприятли-вих умов i надання допомоги при розробцi нових тех-нологiй, видiв товарiв i послуг, а також щодо полег -шення !х доступу на ринки. Сама методика роботи ТП забезпечуе зниження ризиюв, пiдвищення ефективно-стi, субсидування операцiй i оптимальне використання капiталовкладень. Крiм того, до шших завдань ТП можна вщнести:
— створення стимулiв i умов для розвитку тд-приемств на основi власних ноу-хау;
— заохочення само працевлаштування;
— створення позитивного iмiджу пiдприемця;
— надання пщприемцям всебiчно! iнформацi!;
— створення нових робочих мюць у регюш;
— ефективне залучення регiонального потенщалу до пiдприемницько! дiяльностi;
— створення для регюнальних високотехнолопч-них пщприемств можливостей виходу на свiтовi ринки через шоземних партнерiв i мiжнароднi кооперацiйнi мережь
Значну роль у прискоренш трансформацп еконо-мiки Словенп вдаграли також спецiальнi тдприемни-
цью зони, що сприяли пiдвищенню конкурентоспро-можностi компанiй, що беруть участь у них. Результата !хньо! дiяльностi залежать як вiд умов, пропоно-ваних самою зоною, так i вщ зусиль стратепчних партнерiв, що беруть участь у розвитку цих зон. З фактс^в i умов, надаваних зонами, найбiльш значущi таю:
— низький рiвень необхiдних початкових швести-
цiй;
— значно коротший, нiж ранiше, стартовий пе-рiод для iнвестування;
— атмосфера партнерства i спiвробiтництва (роз-виток разом з доловим оточенням регюну);
— бшьш низью операщйш витрати (економiя за рахунок ефекту масштабу);
— налагоджене матерiально-технiчне забезпе-чення (оптимально сформована логiстика);
— вщкрита шляхи передання технологiй (вщ стра-тегiчних партнерiв чи СП);
— одержання певних пiльг, що знижують опера-цiйнi витрати;
— вигоди, одержат в результата взаемовщносин з дшовим оточенням (вiд стльного вирiшення еколоп-чних проблем до спшьних PR-акцiй);
— сприяння пщвищенню добробуту регiону [21, с. 333].
Не можна не зазначити, що в Словенп було до-кладено воютину великомасштабних зусиль щодо впровадження в практику активно! передово! промис-лово! полiтики, спрямовано! на пiдвищення конкурен-тоспроможностi, створення iнновацiйного делового навколишнього середовища, формування високого освгтнього рiвня i соцiально! едностi через розвиток шщатив кластеризацп. В щентифжацп вiдносин м1ж пiдприемствами, iнститутами, ушверситетами й урядом взяло участь велике число аналгтиюв i дослщни-
KiB. Головним завданням цих дослщжень було вияв-лення горизонтальних зв'язюв м1ж пщприемствами, визначення найбшьш ефективних постачальниюв по-слуг, щентифшащя конкуренив. Кр1м дослщження функщонування понад 1700 пщприемств та оргашза-цш i пщготовки на цш баз1 вщповщного огляду, було взято штерв'ю з провщними пщприемцями й експер-тами, а також здшснено анал1з патентного потенщалу р1зних галузей, бшьшосп дослщницьких проекпв i програм, р1вня професшно! майстерносп пращвниюв. Основною кластерною методикою був визначений граф1чний анал1з. Ус1 щ роботи пщтримувались як професшно, так i фшансово Мшстерством економ1ч-
них справ i 1нститутом менеджменту i консалтингу (1ТЕО). Для прискорення процесу розвитку кластер них структур Мшстерство економ1чних справ оголо-сило тендер серед груп компанш i оргашзацш, що ви-разили бажання взяти участь у формуванш кластер1в. 1з шести груп компанш, що взяли участь у тендер^ були вдабраш три найбшьш перспективы для кластеризацп групи:
1. Кластер постачальниюв компонента для авто 1ндустрп ACS (Automotive Claster of Slovenia).
2. Кластер транспортування i логiстики (STLG, Slovenian Transportation & Logistics).
3. Кластер виробниюв шструменпв (рис. 2).
Рис. 2. Основи кластерное' стратеги Словени (2010-2013 рр.)
Джерело: Slovenia Business Report, Spring 2013.
Уважне вивчення р1зноматтного досвщу кластеризацп економiки Словенп дозволяе зробити таю ви-сновки.
1. Для формування кластерiв необхщна розробка нацюнально! стратег!! розвитку кластер1в (з покладан-ням вщповщальносп на блок економ1чних мшю-терств).
2. С необхщною штегращя програми розвитку кластер1в у едину генеральну програму економ1чного розвитку кра!ни. В даний час п'ять мшстерств Словенп (у тому чист економ1чних справ, пращ, освгги, промисловосп, екологп) залучен в щ процеси з метою забезпечення стабильного розвитку кра!ни.
Стан конкурентоспроможносп та готовности Словенп до створення мереж показано в таблиц!
Створення щнносп, в процес яко! беруть участь маркетинг, тюно пов'язана з рацюнальним пошуком i використанням матер1альних ресурс1в, енергп та ш-формацп. Щоб керувати процесом створення щнносп його потр1бно вим1рювати. Ми згодш з Г. Л. Бапевим,
що вим1р можна розглядати як процес взаемодй вим1-рювано! системи та системи, що вим1рюе в певний момент !х стан у потощ часу i в простор! Вим1ру пщля-гають вс1 процеси, як! включен в пот1к створення додано! вартост!
Це не тальки фшансов1, а й лопстичш, матер1а-льш, енергетичш, шформацшш, маркетингов1 та шш1 потоки, яю представляють «нервову» систему комер-цшно! структури. У цш структур! потоюв, у тому чист в рамках геоеконом1ки, маркетингов1 потоки виступа-ють ключовими, штегруючими, осюльки вщкривають можливють вивчити причини та визначити шляхи щд-вищення ефективноси д1яльносп як на конкретному, так i свгговому ринках.
Вщомий вчений I. М. Сироежин запропонував основи теорп господарських систем, в рамках яких ви-дшет наступт особливоси економ1чних вим1рювань, у тому чист i для великих геоеконом1чних систем:
1. Цшеспрямовашсть кожного елемента (компонента) господарсько! системи, що створюе «плава-
ючий» характер понять керуючо! i керовано! пщсис-тем. Вони як би мiняються мюцями вiд мети здшс-нення riel чи шшо! функцп, завдання, управлшня.
2. Самонапаштованнiсть, можливiсть адаптацп в ходi перебудови структури господарсько! системи.
3. Невизначенiсть функдiонування господар-ських систем (випадковiсть, ймовiрнiсть, iмiтацiй-шсть). Активiзацiя iнновацiйних процесiв посилюе значимють ще! особливостi економiчних вимiрювань.
Таблиця
Джерело: WEF Knowledge Navigator — Slovenia, 2013 (URL: www.weforum.org.sl).
На наш погляд, концептуальним висновком щодо предмета соцiально-економiчних дослiджень i вим!рю-вань у процесi !х проведення, е те, що предмет вимь рювання являе собою вiдносини людей, навиъ якщо вони прихованi в товарi та проявляються через вщно-сини, комунiкацii людей. При цьому неаддитивтсть i рiзнорiднiсть властивостей особливо гостро ставлять проблему узагальнення (згортки й агрегування) даних (метрики) для подання неспостережуваних змiнних. Це слщ вщнести i до вимiрювання вщносин, комуш-кацiй, адекватностi та сумюноси, як1 необхiдно об-Грунтувати. А для цього необхщно впорядкувати та вдосконалити iнструментарiй вимiрювання економiч-них величин.
Також важливою е проблема конструювання ви-мiрникiв, яка стосовно маркетингу взаемоди означае конструювання вщносин (у контекст парадигми маркетингу взаемин за Ч. Гронроосом), як! можливо ощ-нити числовою iнтерпретацieю. Це суттево, тому що з'являеться, в рамках економiчного простору, можли-вiсть опосередкувати пiзнавальну та управлiнську функцп.
Суттевим для об'ективно! оцiнки е питання про набiр найважливiших показникiв i ix достатносп в
процесi ощнки результатiв (витрат) маркетингово! дь яльност! Показники, на думку авторiв [19], повинш вщображати i бути пов'язаш системою показникiв ефективностi дiяльностi компанп (фiрми), тобто ха-рактеризувати узагальнюкга показники ефективностi, показники ефективностi живо! пращ, використання основних фондiв, оборотних i капiтальних вкладень, ефективностi матерiальних ресурсiв, ефективностi ново! техшки, i в цшому, результативностi маркетингу взаемод!! в економiчному просторi.
Ефективне функщонування великих систем маркетингу вимагае створення багаторiвнево'! iерархl!, розробки рацiональних механiзмiв побудови i уз-годження управлiнських рiшень. Управлiння великими системами маркетингу, в рамках економiчного простору геоекономiки, забезпечуе певш переваги при реалiзацl! основних цшей маркетингово! мегасистеми, але в той же час створюе значнi труднощi в оргашзац!! процесу управлiння i узгодження приватних рiшень.
У цьому сена виникае проблема побудови ращо-нально! iерархl! велико! маркетингово! системи (ВМС), Грунтуючись на розробцi i дослiдженнi зб!ж-ностi математичних моделей поведшки ВМС. Це вимагае класифжащ! рiшень за рiвнями iерархi! i системами маркетингу, введення узагальнюючих метрик — показниюв, обл^ мгжсистемних i м!жгалузевих вер-тикальних i горизонтальних зв'язкiв. Особливо необхщно звернути увагу, що управлшня ВМС — це в першу чергу управлшня людьми, !х колективами (у розрiзi компанi!, корпорац!! та ФПГ), як! здшснюють у корпоративному економiчному просторi процес просу-вання товарiв i послуг споживачев! I тут не слiд забу-вати про можливiсть дублювання функцш управлiння по горизонталi i по вертикал! Це особливо важливо для модершзацп iснуючих систем маркетингу, коли не слщ розробляти нову, щеальну iерархiю управлiння, а на основi дiючо! провести роботу по !"! вдосконаленню.
У зв'язку з цим в маркетинговш дiяльностi всере-диш та поза ВМС, як одше! з форм бiзнесу, в рамках економiчного простору геоекономiки, доц!льно, з на-шо! точки зору, дослщжувати фактори успiху штучного штелекту, запропонованих в дослiдженнях на-уково! школи професора Г. Л. Бапева (рис. 3) [3].
Таким чином, створюються сприятливi умови для дизайну, розробки, виробництва, розподшу та спожи-вання товарiв i послуг, включаючи управлiння марке-тинговою дiяльнiстю серед економiчного простору, де потрiбен постшний монiторинг (особливо в середо-вищi геоекономiки) узгодження прийнятих рiшень з великою кшьюстю суб'ектiв ВМС, а також простих маркетингових систем.
Узгодження моделей поведшки в рамках ВМС, е одним з метсдав адаптац!! цих систем i !х компонента до можливих збурень.
1ншим, не менш ефективним засобом адаптац!! ВМС i простих маркетингових систем до змши умов функщонування i розвитку систем маркетингу i !х компонентiв, е економiчне маневрування, тобто процес щлеспрямованого превентивного впровадження р!з-них маркетингових заходiв, якi активно змiнюють по-ведшку системи при наявностi збурень [20]. У тимча-совому аспектi економiчне маневрування в середовищi економiчного простору може бути оперативним i по-точним, а також стратегiчним, довгостроковим. Вже, на стад!! розробки плану маркетингу; при виборi мо-делi маркетинг — мiкс; iнтенсивностi маркетингово!
Показники конкурентоспроможносп та roTOBHOCTi
Словенй' до створення мережевих систем (2011 р.)
№ Рейтинги, шдекси, субiндекси Мюце в св!то-вому рейтингу
I 1ндекс зростання конкурен-тoспрoмoжнoстi 31
1. 1ндекс технолог!! 30
— субшдекс передання теxнологiй (з 51 неосновних кра!н) 14
2. 1ндекс громадських ш-ституц!Й 30
3. 1ндекс макроекономiч-ного середовища 39
— кредитний рейтинг кра-!ни 27
4. 1ндекс поточно! конку-рентоспроможностi 32
— стратепя i структура ком-панш 28
II 1ндекс гoтoвнoстi до створення мереж 29
— доступ до мереж 37
— мережева полиика 39
— мережеве ствтовари-ство 27
— мережева економша 34
политики, засновано! на шструментарп маркетингу взаемодп i маркетингу взаемин; при виборi технологп маркетингових комушкацш здiйснюеться, як правило, прогнозне орiентування потреби в рiзних додаткових ресурсах, яю можуть вплинути на керукч змiннi.
Слiд думати, що економiчне маневрування, в се-редовищi економiчного простору (в рамках геоеконо-
мiки), виступае процесом отримання нового збалансо-ваного, упорядкованого стану ВМС при умовах, що змшилися. В цшому, економiчне маневрування в рамках ВМС спрямовано на мiнiмiзацiю витрат з ураху-ванням витрат на боротьбу з збуреннями, в умовах се-редовища економiчного простору.
Рис. 3. Фактори устху штучного ттелекту в умовах маркетинговог дiяльностi у рамках ВМС
Висновки. Укра!на та !! регюни повинш розвива-тися в контекстi свiтово! тенденцп iнтернацiонапiзацi!, в рамках геоекономiчного простору, а також реашзацп нацiональних штереетв в гармонiйному злиттi на-уково-технолопчно! та iнтелектуапьно-духовно! сфер, вщтворення якост життя, суспшьства в целому. Це вщкривае новi горизонти цивiлiзацiйного неоеконо-мiчного розвитку.
Свiтова система вступила в фазу реструктуризацп, коли йде пошук ново! точки динамiчно! рiвноваги од-ночасно в трьох напрямках: в геоекономiчному, гео-полiтичному i геостратегiчному. Разом з тим, на цей процес накладаеться новий процес: зародження цивь лiзацiйно! моделi — неоекономiчноi. Щоб прояснити витоки грандюзних змiн, яю спостерiгаються в нацю-нальних рамках в багатьох сферах в умовах геоеконо-мiчного простору, е необхiдною переоцшка поглядiв на процеси, що вщбуваються, новий пiдхiд до тради-цшно усталених категорiй. 1ншими словами, потрiбна нова система методологiчних пiдходiв.
Геоеконом^ включае три взаемообумовленi i взаемозалежш блоки: свiтова господарська система (!! внутрiшнiй економiчний «регламент»); технологiя дП в свiтогосподарчому просторi (висок! геоекономiчнi технологи; зовнiшньоекономiчна модель); генезис си-стеми взаемозв'язюв i взаемовiдносин нацюнально! (регiонапьно!) економiки з зовнiшнiм середовищем геоекономiчного простору.
Техногенна фаза постiндустрiапiзму призводить в рамках економiчного простору в рух свiтовi вщтворю-вальш цикли, поглинаючи iнтелектуапьнi, виробничi, природш та iншi ресурси. Глобальна економ^ потра-пила в фазу «вимотування». Для Укра!ни це становить загрозу вищого рангу — техногенним вимотування. 1деями постiндустрiапiзму намагаються продовжити
життя постiндустрiапьно! машини, в середовищi гео-економiчного простору, в !! вищш, техногеннiй фазi, i одна з таких спроб — концепщя «сталого розвитку», тобто процес поглинання ресурав повинен прийняти стiйкий характер для подальшого функцiонування глобальних вiдтворювапьних ланок, де формуеться i перерозпод^ляеться свiтовий дохiд м1ж вузькою гру-пою «розвинених кра!н», без участi «стороннiх» держав з !х сировинними, людськими, iнтелектуапьними ресурсами.
Таким чином, система нових геоекономiчних орi-ентирiв дозволяе Укра!нi розробити практичнi рекомендаций i вiдповiсти на поставлеш глобапьнi питання: вiдповiдi лежать в площиш геоекономiчного простору. З використанням геоекономiчних пiдходiв для Укра-!ни вiдкриваеться широкий стратегiчнi простiр: фор-мування орiентирiв для системи нацюнально! (регю-нально!) економiчно! безпеки; гармошзацп нацiонапь-но! господарсько! структури; впровадження в прак-тичну дiяльнiсть пщходу щодо розробки методологГ! маркетингу розширено! взаемодГ! i маркетингу взаемин.
У рамках економiчного простору можна вважати, що тривалi взаемини нацюнальних бiзнес-суб'ектiв е базою для бшьш ефективно! i надiйно! !х взаемодп в умовах глобально! конкуренцГ!. Це випливае з природи глобального ринку, яка надшяе ринковi процеси: не-обхiднiстю розвитку механiзмiв координацГ! i коопера-цП з взаемодiючими суб'ектами; залежшстю результа-тiв маркетингу взаемодп вщ ступеня невизначеностi умов здшснення процесу обмiну цiнностями, що, як правило, вимагае в рамках геоекономiчного простору, дотримання принципу — зменшення ступеня ще! не-визначеностi.
У цшому, час тдтверджуе актуальшсть i пер-спективтсть концепцп маркетингу взаемодй в Kyni з маркетингом взаемовiдносин, оскшьки вона знаходить використання в наущ i практищ. Для того, щоб процес взаемодп в умовах геоекономiчного простору здшсню-вався ефективно, необхiдно вимiрювати характеристики кожного етапу цього процесу. При цьому об'ек-том кутвльпродажу, обмiну цiнностями в рамках глобально! економiки стають вщносини, як результат зба-лансовано!, за попитом i пропозищею, взаемодй.
На думку автс^в даного дослiдження доцшьно продовжити роботу по розробцi методологи розшире-но! взаемодй в рамках розвитку сощально-економiч-них систем в умовах геоекономiчного простору.
Список використаних джерел
1. Кочетов Э.Г. Геоэкономика (освоение мирового экономического пространства): учебник. Москва: Издательство БЕК, 1999. 480 с.
2. Дубницький В. I., Чуприна Н. М., Ганжела I. П. Глобальна економжа: навч. поетб. Дшпропет-ровськ, УДХТУ, 2015. 588 с.
3. Багиев Л.Г. Маркетинг взаимодействия: учебник для магистров. СПб.: СПбГУ ЭФ, 2012. 410 с.
4. Багиев Л.Г., Мефферт Х. Маркетинг взаимодействия. Концепция. Стратегия. Эффективность. СПб.: изд-во СПбГУЭФ, 2009. 342 с.
5. Бияков О.А. Теория экономического пространства: методологические и региональные аспекты. Томск: изд-во ТГУ, 2004. 152 с.
6. Прахалад К.К., Кришнан М.С. Пространство бизнес-инноваций: создание ценности совместно с потреблением. Москва: Альпина Поблишер, 2010. 258 с.
7. Donaldson B., O'Toole T. (2007) Strategic Market Relationship: John Weley & Sons. 332 p.
8. Кущ С.А. Маркетинг взаимодействия на промышленных рынках: 2-е изд. СПб.: изд. СПбГУ, 2008. 272 с.
9. Морган Р., Хант Ш. Теория приверженности и доверия в маркетинге взаимоотношений. Российский журнал менеджмента. 2004. Т. 2. № 2. С. 73-110.
10. Шет Д., Парватияр А., Синха М. Концептуальные основы маркетинга взаимоотношений. Российский журнал менеджмента. 2013. Т. 11. №1. С. 63-94.
11. Cox А. (2004) The act of possible. Relationship management in power regimes and supply chains. Supply chain management. An International journal. 9(5). 346356.
12. Gronroos Ch. (1996) Relationship Marketing. Strategic and tactical implications. Management Decisions. 34(3). 5 - 14.
13. Egan J. (2004) Relationship Мarketing Exploring Relational Strategies in Marketing. N.Y.: Prentice Hill. 412 p.
14. Багиев Г.Л, Пинчук А.В., Серова Е.Г., Шульга А.О. К вопросу формирования концепции маркетинга пространственного взаимодействия. Проблемы современной экономики: раздел - Проблемы маркетинга. Логистика: СПбГУ ЭФ, 2012. С. 219-224.
15. Prahalad C.K. Venkat Ramagwany (2004) The future of competition. Harvard Business School Oress. Boston.
16. Lacey R., Morgan R. (2009) Customer advocacy and the impact of B2B loyalty programs. Journal of Business & Industrial. 41-59 p.
17. Шульга A. О. Экономичeскоe измepeниe и о^нка вос^иятая peклaмы гepонтопокyпaтeлями / под науч. peд. щоф. Г. Л. Багжва. СПб.: СПбГУ ЭФ, 2011.
18. Багжв Г.Л., Шульга A^., Пинчук A^. К волосу фоpмиpовaния систeмныx свойств мapкeтингa. Проблемы современной экономики. 2011. № 4(40). С. 4 -12.
19. Sherrel D., Gollier J. (2008) Managing appreciating and depсecating customer assets. Marketing Management journal. 18(1). 39-53.
20. Багжв Г. Л., Длигач A.A., Meффep Х., Фpитц В. Дивepсификaция функций мapкeтингa и воспpия-тия потpeбитeлeм товapныx цeнностeй: Фоpсaйд-тex-нологии мapкeтингa в yсловияx пpостpaнствeнной и системной экономики. Проблемы современной экономики. Проблемы маркетинга. Логистика. СПб.: СПбГУ ЭФ. 2014. № 3(51). С. 205-210.
21. Соколeнко С. I. Кластери в глобальнш еконо-мщ: моногpaфiя. Ки!в: Логос, 2004. 848 с.
22. Дубницький В.1., Фeдyловa С.О. Пapaдигмa фyнкцiонyвaння pинковиx пpоцeсiв в yмовax тpaнсфо-pмaцiï peгiонiв. Вкник економiчноï науки Украти. 2016. № 1 (30). С. 45-49.
References
1. Kochetov E.G. (1999). Geoekonomika (osvoyeniye mirovogo ekonomicheskogo prostranstva) [Geoeconomics (development of the world economic space)]. Moscow: BEK Publishing House [in Russian].
2. Dubnytskyi V. I., Chupryna N. M., Hanzhela I. P. (2015). Hlobalna ekonomika [Global Economics]. Dnipropetrovsk [in Ukrainian].
3. Bagiyev L.G. (2012). Marketing vzaimodeystviya: uchebnik dlya magistrov [Interaction Marketing: A Masters Tutorial]. Saint Petersburg, SPbU [in Russian].
4. Bagiyev L.G., Meffert H. (2009). Marketing vzaimodeystviya. Kontseptsiya. Strategiya. Effektivnost' [Marketing Interaction. Concept. Strategy. Efficiency]. Saint Petersburg, SPbU [in Russian].
5. Biyakov O.A. (2004). Teoriya ekonomicheskogo prostranstva: metodologicheskiye i regional'nyye aspekty [The theory of economic space: methodological and regional aspects]. Tomsk: TSU publishing house [in Russian].
6. Prakhalad K.K., Krishnan M.S. (2010). Prostranstvo biznes-innovatsiy: sozdaniye tsennosti sovmestno s potrebleniyem [The space of business innovation: value creation together with consumption]. Moscow: Alpina Poblisher [in Russian].
7. Donaldson B., O'Toole T. (2007). Strategic Market Relationship: John Weley & Sons. 332 p.
8. Kushch S.A. Marketing vzaimodeystviya na promyshlennykh rynkakh [Marketing Interaction in Industrial Markets]. 2nd ed. St Petersburg, SPbSU [in Russian].
9. Morgan R., Hunt S. (2004). Teoriya priverzhen-nosti i doveriya v marketinge vzaimootnosheniy [Theory of commitment and trust in relationship marketing]. Rossiyskiy zhurnal menedzhmenta Russian Journal of Management, Vol. 2, No 2, pp. 73-110 [in Russian].
10. Shet D., Parvatiyar A., Sinkha M. (2013). Kontseptual'nyye osnovy marketinga vzaimootnosheniy [Conceptual foundations of relationship marketing].
1ВЧЕНКОВА О. Ю, ГАРБУЗ О. А.
Rossiyskiy zhurnal menedzhmenta Russian Journal of Management, Vol. 11, No 1, pp. 63-94 [in Russian].
11. Cox A. (2004) The act of possible. Relationship management in power regimes and supply chains. Supply chain management. An International journal. 9(5). 346356.
12. Gronroos Ch. (1996) Relationship Marketing. Strategic and tactical implications. Management Decisions. 34(3). 5 - 14.
13. Egan J. (2004) Relationship Marketing Exploring Relational Strategies in Marketing. N.Y.: Prentice Hill. 412 p.
14. Bagiyev G.L, Pinchuk A.V., Serova Ye.G., Shul'ga A.O. (2012). K voprosu formirovaniya kontseptsii marketinga prostranstvennogo vzaimodeystviya [On the formation of the concept of marketing spatial interaction]. Problemy sovremennoy ekonomiki — Problems of the modern economy. St Petersburg, SPbSU [in Russian].
15. Prahalad C.K. Venkat Ramagwany (2004) The future of competition. Harvard Business School Oress. Boston.
16. Lacey R., Morgan R. (2009) Customer advocacy and the impact of B2B loyalty programs. Journal of Business & Industrial. 41-59 p.
17. Shul'ga A.O. (2011). Ekonomicheskoye izmereniye i otsenka vospriyatiya reklamy gerontopoku-patelyami [The economic dimension and assessment of the
perception of advertising by the buyers]. St Petersburg, SPbSU [in Russian].
18. Bagiyev G.L., Shul'ga A.O., Pinchuk A.V. (2011). K voprosu formirovaniya sistemnykh svoystv marketinga. [On the formation of systemic properties of marketing]. Problemy sovremennoy ekonomiki — Problems of the modern economy, 4(40), pp. 4 -12 [in Russian].
19. Sherrel D., Gollier J. (2008) Managing appreciating and depcecating customer assets. Marketing Management journal. 18(1). 39-53.
20. Bagiyev G.L., Dligach A.A., Meffer KH., Fritts V. (2014). Diversifikatsiya funktsiy marketinga i vospriyatiya potrebitelem tovarnykh tsennostey: Forsayd-tekhnologii marketinga v usloviyakh prostranstvennoy i sistemnoy ekonomiki [Diversification of marketing functions and consumer perception of product values: Foreside marketing technology in a spatial and systemic economy]. Problemy sovremennoy ekonomiki — Problems of the modern economy, 3(51), pp. 205-210 [in Russian].
21. Sokolenko S. I. (2004). Klastery v hlobalnii ekonomitsi [Clusters in the Global Economy]. Kyiv, Logos [in Ukrainian].
22. Dubnytskyi V.I., Fedulova S.O. (2016). Paradyhma funktsionuvannia rynkovykh protsesiv v umovakh transformatsii rehioniv [Paradigm of the functioning market transformation processes in the regions]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Bulletin of Economic Science of Ukraine, 1 (30), pp. 45-49 [in Ukrainian].
O. Ю. Iвчeнкoвa
канд. екон. наук ORCID ÜÜÜÜ-ÜÜÜ3-4739-Ü192,
O. A. Tap6y3,
Донбаська державна мaшuнoбудiвнa aкaдeмiя, м. Kрaмamoрськ
СУЧAСHИЙ CTAH TA ПЕРСПЕКТИВЫ НШРЯМИ PO3BOTKy CmbCbKOro ГOСПOДAРСTBA В yKPAÏHI
Постановка проблеми. У сучасних умовах сшьське господарство Укра!ни — це основна галузь нащональ-но! економiки, що вдаграе важливу роль у житп як сшьських, так i мюьких жшетв. Однак висою темпи виробництва ставлять тд загрозу економiчну безпеку ще! галуз^ оскшьки ефективне управлшня сшьсько-господарським виробництвом та використання при-родних ресурмв мають виршальне значення для за-безпечення сталого розвитку сшьських територш. Сшьське господарство Укра!ни е досить перспективною галуззю та одним iз лiдерiв експорту продукщ! рослинництва та тваринництва на свггових ринках. Окрiм того, сшьське господарство е основною рушш-ною силою для розвитку економiки кра!ни та забезпе-чення добробуту населення.
Аналiз останн1х дослщжень i публжацш. Аналiзу сучасного стану, проблем та перспектив розвитку сшь-ського господарства присвятили сво! пращ дослщ-ники: А.Д. Радченко, М.Й. Хорунжий, Л.Ю. Мельник, П.Т. Саблук, В.Я. Месель-Веселяк, Б.Й. Пасхавер, Л.В. Молдован, Н.В. Стежко [1], Е. М. Лiбанова,
Ю. М. ХаразшвМ [2], В. I. Ляшенко [2], Т.О. Костюк [12] та ш. Незважаючи на вагомi напрацювання, проблема визначення ключових напрямiв подальшого розвитку агропромислового комплексу потребуе по-глибленого вивчення.
Метою статп е аналiз сучасного стану сшьського господарства в Укра!ш, визначення позитивних та не-гативних тенденцш розвитку, а також основних стра-тегiчних напрямiв розвитку галузi сшьського господар-ства.
Виклад основного матерiалу дослщження. Сiльське господарство — галузь укра!нсько! нацiонально! еко-номiки, яка е стратепчно важливою та забезпечуе Ук-ра!нi продовольчу незалежнiсть i дае значнш частинi сiльського населення робочi мiсця, що не менш важ-ливо. Валовий внутрiшнiй продукт в аграрному сектс^ економiки на юнець 2016 р. становив 127,3 млрд грн, або 20%. Але економiчнi можливосп аграрного сектору Укра!ни використовуються не повнiстю. Сiльське господарство забезпечуе бшьше 50% фонду спожи-вання населення та е одним iз лiдерiв серед секторiв
