CC BY
26
УДК 342.237.172 О. А. Марушш
Навчально-науковий шститут права та психологii Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка", аспiрант кафедри адмтстративного та iнформацiйного права
ГЕНЕЗА РОЗУМ1ННЯ ЗАКОННОСТ1 ЯК ОСНОВОПОЛОЖНОГО ПРИНЦИПУ Д1ЯЛЬНОСТ1 ОРГАН1В ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ
© Марушш О. А., 2016
Стаття присвячена дослщженню основоположного принципу дiяльностi оргашв державного управлiння - законностi, що передбачае суворе i обов'язкове дотримання закошв i пщзаконних нормативних акпв усiма суб'ектами права - державними органами, громадськими оргашзащями, посадовими особами та громадянами, а також поширюеться на ва сфери суспшьного життя.
Ключов1 слова: законнiсть, органи виконавчо! влади, принципи, державне управлшня.
А. А. Маруший
ГЕНЕЗИС ПОНИМАНИЯ ЗАКОННОСТИ КАК ОСНОВОПОЛАГАЮЩЕГО ПРИНЦИПА ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ОРГАНОВ ГОСУДАРСТВЕННОГО УПРАВЛЕНИЯ
Статья посвящена исследованию основополагающего принципа деятельности органов государственного управления - законности, составляет строгое и обязательное соблюдение законов и подзаконных нормативных актов всеми субъектами права -государственными органами, общественными организациями, должностными лицами и гражданами, а также распространяется на все сферы общественной жизни.
Ключевые слова: законность, органы исполнительной власти, принципы, государственное управление.
O. A. Marushiy
THE GENESIS OF THE UNDERSTANDING OF LAW AS A FUNDAMENTAL PRINCIPLE OF ACTIVITY OF BODIES OF PUBLIC ADMINISTRATION
The article investigates the fundamental principle of government - law, which provides strict and mandatory compliance with laws and regulations by all entities - public authorities, public organizations, officials and citizens, and covers all aspects of life.
Key words: legality, executive bodies, principles, governance.
Постановка проблеми. Сьогодт наша держава перебувае на етат складних трансфор-мацшних процесiв практично в ycix сферах суспшьного життя, що покликаш забезпечити побудову в Украт правовой демократично^ соцiальноi держави. З огляду на це виникае потреба у формуванш наyково-теоретичноi основи реалiзацii принципу законности як одного з фунда-ментальних принцитв правовоi держави. Дослвджуючи процес забезпечення принципу законности а також становлення та шдтримання в Украт такого правопорядку, за якого цей принцип був би реалiзованим якнайповшше, ми з необхвдшстю зштовхуемося з цшою низкою питань, що пов'язаш з аналiзом системи гарантш законносл у сферi державного управлшня.
Аналiз дослщження проблеми. Рiзноманiтним аспектам, що стосуються розкриття змiсту та суп принципу законностi, на якому повинна базуватися дiяльнiсть органiв державного управлшня, присвятили сво! працi такi вчеш, як В. Б. Авер'янов, О. М. Бандурка, Ю. П. Битяк, В. Т. Бшоус,
B. В. Богуцький, I. Л. Бородiн, Н. П. Бортник, I. П. Голостченко, Р. А. Калюжний, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, П. П. Михайленко, О. М. Музичук, В. Л. Ортинський, О. I. Остапенко, В. П. Петков,
C. В. Петков, О. П. Рябченко, М. Ф. Селiвон, О. В. Серьогш, М. П. Стрельбицький, Л. М. Стрель-бицька, I. К. Туркевич, I. Ю. Хомишин, О. Ф. Фрицький, В. О. Шамрай, В. К. Шкарупа, О. М. Яку-ба, Х. П. Ярмаю, С. М. Яровий та ш.
Метою статтi е аналiз системи гарантш законностi в системi оргашв державного управлiння, що визначаеться, насамперед, тим, що лише системна реалiзацiя гарантш здатна створити основу для втшення принципу законности
Виклад основного матерiалу. Дотримання принципу законностi, з огляду на його при-належшсть до сфери конституцiйних принципiв функщонування держави, мае бути вiдправною точкою побудови та безпосередньо!' реалiзацii правоввдносин мiж будь-якими суб'ектами адмiнiстративного права.
Для всебiчного розгляду змiсту та суп поняття "законшсть", на нашу думку, доцшьно звернутися до наукових праць учених, якi висвiтлювали це питання в минулому, та прослвдкувати погляди науковщв в iсторичнiй ретроспектива Аналiзуючи змiст поняття "законшсть", необхвдно зазначити, що значна група вчених визначае й як точне, неухильне дотримання, виконання норм права вшма учасниками суспшьних вiдносин [1, с. 337; 2, с. 8; 3, с. 62]. Це визначення ввдображае досить ютотш риси i властивосп законностi, краще свiдчення тому - майже доошвне включення цього формулювання в iншi дефiнiцii законностi. Водночас, не можна не звернути увагу на те, що в основу розглянутого визначення покладенi назви деяких форм реалiзацii права, тобто видiв дiяльностi зi здiйснення його норм ("дотримання", "виконання"), що може привести до ототожнення законносп i цiеi дiяльностi. Тому в деяких роботах прямо визначено, що змютом законносп е не саме виконання закотв, не дiяльнiсть з iх здшснення, а вiдповiднiсть цiеi дiяльностi закону. Ввддаючи належне такiй позицii, вважаемо, що навряд чи можна визнати досить вдалим таке визначення, яке вимагае ввдповвдних застережень.
Натомють слвд зауважити, що не менш поширеним е розумiння законностi як принципу чи вимоги точного дотримання правових норм [4, с. 122; 5, с. 148; 6, с. 14].
Щ визначення, на наш погляд, ввдображають i пвдкреслюють особливу значимють та ак-туальнiсть законностi в сучасних умовах.
Iншi вченi, щоб тдкреслити реальнiсть законностi, у низщ визначень розкривають 11 сутнiсть через таку категорто, як "режим". Законшсть розглядаеться як стiйкий суспшьний (чи правовий) режим, який характеризуеться загальним, точним виконанням правових норм [7, с. 17; 8, с. 28; 9, с. 17].
Ввдомий украшський вчений П. М. Рабшович пвд законшстю розуше правовий режим як стан ввдповвдносп суспшьних вiдносин законам i пiдзаконним актам держави [10, с. 17].
Законшсть, своею чергою, вважае С. Е. Жилшський, одна з найзагальшших правових кате-горш режиму, що виражае фактичний стан, динамшу й ефективнiсть правового регулювання суспшьних вiдносин [11, с. 92].
Отже, усi три викладених варiанти визначення законностi описують и як властивосп правово!' дiяльностi учасникiв суспшьних ввдносин. Причому перше вiдносить цю властивють до самоi дiяльностi; друге - говорить, власне кажучи, про властивосп моделi цiеi дiяльностi; трете -придшяе головну увагу результату, коли ввдповвдшсть закону стае загальною властивютю усiх (чи бiльшостi) дш i утворюе у цьому зв'язку режим суспшьного життя. Нас щкавить другий варiант тлумачення поняття законносп - як стан вiдповiдностi суспшьних ввдносин законам i пiдзаконним актам держави. Саме ввдповвдшсть суспшьних ввдносин законам, як юнують у державу визначае законнiсть як цшь дмльносп органiв державного управлiння.
Законтсть - це сукуптсть вiдомих вимог, що висувалися до всiх суб'екпв у правовому регулюваннi. На думку С. С. Алексеева, "це вимоги не тшьки найсуворшого, неухильного дотри-мання i виконання норм позитивного права, але й:
а) верховенства закотв стосовно всiх iнших правових акпв;
б) рiвностi всiх перед законом;
в) забезпечення для вшх суб'екпв повного i реального здшснення суб'ективних прав;
г) незалежного i ефективного правосуддя;
д) ефективно''роботи вшх правоохоронних оргатв" [12, с. 44].
Для забезпечення правильного застосування норм права юнуе цша система умов i засобiв, що в сукупносл створюють мiцний режим законностi в правозастосувант, а !'х удосконалення i розвиток сприяють подальшому пiдвищенню ефективносп правозастосовно'' дiяльностi. З усiеi системи зазначених умов i засобiв, що охоплюе i загальносоцiальнi (економiчнi, полггичт, iдеологiчнi умови), i юридичнi, варто видшити останнi.
Юридичнi гарантii визначаються самою суттю права як нормативного способу управлшня соцiальними процесами в суспшьстш i об'еднують всi передбачеш законом засоби i способи, спрямоваш на забезпечення законностi i ефективного застосування норм [13, с. 553-555].
Змют законносп складають три елементи:
1) наявтсть у суспiльствi та державi правового законодавства (тобто дiючi закони виражають право, правовi принципи, правовi iдеали вшьного демократичного суспшьства i правово'' держави);
2) здшснення, реалiзацiя законiв у дмх посадових осiб органiв держави та влади, мюцевого самоврядування i громадських об'еднань - i тих, якi за законом повинш забезпечувати громадян та шших осiб наданими !'м правами i свободами, i тих, хто за законом повинен захищати права i свободи у випадку !'х порушення;
3) ефективний юридичний захист ди законiв, якому належать державний контроль i нагляд за дiею законiв, а також система шдиввдуального захисту з боку громадян та шших ошб сво'х прав i свобод, законних iнтересiв. Нормативну основу законносл становить право [14, с. 87-89].
Законшсть означае вдею, вимогу i систему (режим) реального вираження права в законах держави, у законотворчосп та пвдзаконнш нормотворчостi. Законшсть передбачае:
- наявшсть реальних та обов'язкових гарантш прав i законних iнтересiв громадян. Недо-пущення будь-яких проявiв свавшля;
- суворе та обов'язкове дотримання закотв, ршуче припинення порушень права, ввдпо-вiдальнiсть за правопорушення;
- здшснення вшх державних владних функцш вiдповiдно до закону, а також шдзаконшсть будь-яко'' сощально значущо'' дiяльностi. Звiдси - основш вимоги законностi, найважливiшими з-помiж яких е: загальнообов'язковкть права, рiвнiсть усiх перед законом, обов'язкова вiдпо-ввдальшсть за кожне вчинене правопорушення [15, с. 34-35].
Загальнообов'язковкть права означае загальну необхщшсть виконувати закони держави. Закони е обов'язковими для вшх i повиннi дотримуватись усiма.
Суть рiвностi всiх перед законом полягае в тому, що перед законом усi рiвнi. Нi соцiальна належшсть, анi службове становище, анi будь-яю заслуги нiкого не можуть звшьнити вiд необхiдностi дотримуватись вимог закону.
Обов'язкова ввдповвдальшсть за кожне правопорушення означае:
- будь-хто, хто порушив закон, повинен бути притягнутий до ввдповвдальносл. Держава через правоохоронш органи зобов'язана вживати заходiв, щоб жоден правопорушник не уникав вiдповiдальностi. Якщо правопорушники не будуть покараними, у суспшьстш запанують без-законня та анархм [16, с. 126].
Гарант1ями законносл в демократично-правовiй державi виступають умови i засоби, що забезпечують дотримання закотв. До них належать: соцiально-економiчна полггика та юридичнi гарантii, зафшсоват в Конституцii Укра'ни та шших законодавчих актах.
Отже, законтсть - це режим (стан) ввдповвдносп суспшьних вiдносин законам i пiдзаконним нормативно-правовим актам держави, який утворюеться в результат !'х неухильного виконання
вшма суб'ектами права. Сощальна сутнiсть законносп - це узгодження певних реальних суспшьних вiдносин з 1'х законодавчими моделями, тобто поширення "панування" волi законодавця на всю територiю держави, на все суспшьство. З цього можна дшти висновку, що основними принципами законности у державi соцiально-демократичноi орiентацii е такi:
1) еднгсть - однаковють нормативно-правового регулювання на всш територй краши; однаковiсть застосування юридичних норм щодо всiх однойменних суб'екпв права;
2) сощально-демократична доцшьтсть - ввдповвдшсть закону цшям забезпечення прав людини i прав наци (народу), соцiальноi демократii i прогресивного розвитку суспшьства; не-обхiднiсть вибору в межах закону найефектившшого (оптимального) засобу досягнення мети закону;
3) реальнгсть - забезпечешсть законности дiевими, досконалими гарантами. Наслiдком законностi е встановлення в суспшьному життi правопорядку - режиму (стану) упорядкованосл, органiзованостi суспшьних ввдносин, що формуеться за умов законности [17, с. 217].
Отже, юридичш гарантii законностi - це передбачет законом спецiальнi засоби впровадження, охорони та у випадку порушення, ввдновлення законностi. Видами юридичних гарантш законностi е такi:
1) за найближчими цшями - превентивнi, або попереджувальш (спрямованi на запобiгання правопорушенням); вiдновлювальнi (спрямованi на усунення чи ввдшкодування негативних наслiдкiв правопорушень);
2) за суб'ектами застосування гарантш - парламентсью, президентсью, судовi, прокурорськi, мунщипальш, адмiнiстративнi (управлiнськi), контрольнi;
3) за характером юридично!' дiяльностi - правотворч^ правороз'яснювальнi, правозастосовнi, правореалiзацiйнi;
4) за онтолопчним статусом у правовiй системi - нормативно-документальнi (норми права, а також роз'яснювальш (iнтерпретацiйнi) юридичнi акти загального характеру); шдиввдуально-документальнi (правозастосовш акти, спецiально спрямованi на забезпечення та охорону законности, а також роз'яснювальш юридичш акти шдиввдуального характеру); дмльшст (дiяльнiсть певних суб'ектiв щодо: а) застосування юридичних норм; б) реалiзацii нормативних та правозастосовних акпв, що гарантують законнiсть) [17, с. 217].
Отже, викладене вище дае пiдстави вважати, що законшсть загалом та у сферi державного управлiння е надзвичайно багатогранним явищем. У наукових працях ввдомих учених й розглядають як принцип формування правовоi держави, як метод управлшня суспгльством, як режим точного виконання закону. Законшсть трактують i як сукупнiсть вимог, гарантш, що забезпечують порядок у держава Важливе значення мають i таю категорй, як змiцнення законностi, порушення законносп, стан законностi тощо.
Висновки. Пвдсумовуючи викладене вище, можемо констатувати, що в науковiй лiтературi юнуе багато визначень законностi як основоположного принципу дмльносп органiв державного управлшня. Законшсть - це правовий режим точного виконання чинних закошв усiма суб'ектами права у сферi правотворчосп та правореалiзацii, в iнших сферах життедмльносл людей; режим, за якого забезпечуються права i виконуються обов'язки людиною, державою та громадянським сус-пшьством. Основними засадами законностi вважають: верховенство закону в системi нормативних акпв; еднiсть законностi; незаперечнiсть закону в сощальнш практицi; реальний характер законности; забезпечення прав людини; неввдворотшсть вiдповiдальностi за правопорушення; взаемо-зв'язок законностi й доцiльностi, законносп й культурностi, законностi й справедливости тощо.
1. Чхиквадзе В. М. Государство, демократия, законность / В. М. Чхиквадзе. - М.: Изд. "Юридическая литература", 1967. - С. 337. 2. Магруфов А. А. Социалистическая законность -основа деятельности органов внутренних дел / А. А. Магруфов. - Ташкент, 1977. - С. 8. 3. Строгович М. С. Основные вопросы советской социалистической законности / М. С. Строгович. -М.: Наука, 1966. - С. 62. 4. Алексеев С. С. Проблемы теории права: курс лекцт: [в 2 т] / Сергей
Сергеевич Алексеев. - Свердловск, Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1972. - Т. 1. - 396 с. 5. Иванова З. Д. О совершенствовании законности и культурности в работе советской милиции / З. Д. Иванова. -М.: Труды Высшей школы МООП СССР. Вып. 18., 1973. - С. 148. 6. Горный А. Г. Социалистическая законность и воинский правопорядок / А. Г. Горный. - М.: Воениздат, 1973. - С. 14. 7. Гранин А. Ф. Социалистическая законность и правопорядок /А. Ф. Гранин. - К.: Изд. МВД УССР.,1970. - С. 17.
8. Ремнев В. И. Социалистическая законность в государственном управлении / В. И. Ремнев. - М., 1979. - С. 28. 9. Демков Л. Л. Обеспечение законности в общенародном государстве /Л. Л. Демков. -Минск, 1980. - С. 17. 10. Рабинович П. М. Проблемы теории законности развитого социализма / П. М. Рабинович. - Львов, 1979. - С. 17. 11. Жилинский С. Э. Деятельность государства по укреплению законности С. Э. Жилинский. - М.: Мысль, 1983. - С. 92. 12. Алексеев С. С. Восхождение к праву. Поиски и решения / Сергей Сергеевич Алексеев. - М.: Издательство НОРМА, 2001. - С. 319-320. 13. Юридична енциклопедiя: в 6 т. /редкол.: Ю. С. Шемшученко вдп. ред.) та т. - К., 1998. - Т. 1. - С. 553-555. 14. Колпаков В. К. Адмтстративне право Укрални: [тдруч.] / Валерш Костянтинович Колпаков. - К.: Юртком 1нтер, 1999. - С. 87-89. 15. Адмтстративна дiяльнiсть: поыбник / за заг. ред. д-ра юрид. наук професора О. I. Остапенка; [2-е вид.]. - Львiв: ЛьвДУВС, 2006. - 295 с. 16. Ворушило В. П. Здтснення контролю за дiяльнiстю мшци як основний заыб забезпечення законностi / В. П. Ворушило // Вкник Запорнького юридичного iнституту. -2003. - № 1. - С. 124-136. 17. Рабтович П. Гаранти законностi /П. Рабтович; [у кн. Мiжнародна полщейська енциклопедiя; у 10 т.]; вiдп. ред. Ю. I. Римаренко, Я. Ю. Кондратьев, В. Я. Тацш, Ю. С. Шемшученко. - К.: Концерн "Видавничий Дiм "1н Юре", 2003. - Т. 1. - С. 217.
REFERENCES
1. Chhikvadze V. M. Gosudarstvo, demokratija, zakonnost' [State, democracy, legitimacy], Moscow, Ed. Legal literature Publ., 1967, 337 р. 2. Magrufov A. A. Socialisticheskaja zakonnost' - osnova dejatel'nosti organov vnutrennih del [Socialist legality is the basis of activity of bodies of internal Affairs], Tashkent, 1977, р. 8. 3. Strogovich M. S. Osnovnye voprosy sovetskoj socialisticheskoj zakonnosti [The main questions of the Soviet socialist legality], Moscow, Ed. Science Publ., 1966, р. 62. 4. Alekseev S. S. Problemy teorii prava [Problems of theory of law], Sverdlovsk, Publishing house Sverdl. the faculty of law. Institute Publ., 1972, Vol. 1, 396 p. 5. Ivanova Z. D. O sovershenstvovanii zakonnosti i kul'turnosti v rabote sovetskoj milicii [On the improvement of law and culture in the work of the Soviet militia], Moscow, Proceedings of the Higher school MOOP of the USSR. Publ., Vol. 18, 1973, 148 р. 6. Gornyj A. G. Socialisticheskaja zakonnost' i voinskijpravoporjadok [Socialist law and military law], Moscow, Military Publ., 1973, р. 14. 7. Granin A. F. Socialisticheskaja zakonnost' i pravoporjadok [Socialist legality and the rule of law] Kiev, Ed. USSR. Publ., 1970, р. 17. 8. Remnev V. I. Socialisticheskaja zakonnost' v gosudarstvennom upravlenii [Socialist legality in public administration], Moscow, 1979, р. 28.
9. Demkov L. L. Obespechenie zakonnosti v obshhenarodnom gosudarstve [Legality in the public state], Minsk, 1980, р. 17. 10. Rabinovich P. M. Problemy teorii zakonnosti razvitogo socializma [Problems of the theory of law of developed socialism], Lviv, 1979, p. 17. 11. Zhilinskij S. Je. Dejatel'nost' gosudarstva po ukrepleniju zakonnosti [The activities of the state in strengthening the rule of law], Moscow, Mysl Publ., 1983, р. 92. 12. Alekseev S. S. Voshozhdenie k pravu. Poiski i reshenija [Climb to the right. Searches and solutions], Moscow, Publishing house NORMA, 2001, рр. 319-320. 13. Yurydychna entsyklopediya [Legal encyclopedia] Vol. 6 t. 1, Kiev, 1998, рр. 553-555. 14. Kolpakov V. K. Administratyvne pravo Ukrayiny [Administrative law of Ukraine], Kiev, Jurincom Inter Publ., 1999, рр. 87-89. 15. Administratyvna diyal'nist' [Administrative activities] / O. I. Ostapenka, Lviv Lugud Publ., 2006, 295 р. 16. Vorushylo V. P. Zdiysnennya kontrolyu za diyal'nistyu militsiyi yak osnovnyy zasib zabezpechennya zakonnosti [Monitoring of police activities as a primary means of enforcing the law]. Visnyk Zaporiz'koho yurydychnoho instytutu - Herald of Zaporozhye law Institute, 2003, Vol. 1, рр. 124-136. 17. Rabinovych P. Harantiyi zakonnosti [Guarantee the rule of law], KIV, Concern "Publishing House "In Yure", 2003, Vol. 1, 217р.
