CC BY
23
ташшдтаам
1ШЕВМИИНИДИН1ИЯКИ
УДК 3382422 DOI: 10.5281/zenodo2537236
ГНАТЕНКО I.A.
Генеза парадигми розвитку iнновацiйного пiдприcмництва
Предметом домдження е еволю^я формування та розвитку ¡нновац1йного п'дприемництва в контекст економ1чно1 науковоi думки.
Метою до^дження е перегляд та переосмислення еволюцн формування ¡нновац1йного пщприемництва в контекст економ1чноi думки, що надасть можлив'1сть 1дентиф'1кувати значення такого п'1дприемництва в сучаснй ринков'1й економ1ц1 та дозволить у подальшому сформувати механзми, стратеги та напрями його ефективного розвитку з урахуванням пропозицй провд-них вчених.
Методи досл'!дження. При написанн статт використан'1 певн науков'1 методи i п'/дходи, у тому числ'1 системний, структурно-функц'юнальний, iсторичний, лопчний, що дозволило забезпечити концептуальну еднсть досл/дження.
Результат роботи. У статт.i визначено, що п/дприемництво виступае як основа iнновацйного процесу, при цьому новаторство е не тльки визначальною ознакою п'1дприемницько1 д'1яльност'1, а й основним фактором економiчноl динам'1ки, за допомогою якого ¡н.цюються i реал'зуються новi методи виробництва i збуту продукцИ
Галузь застосування результате. Система наук ¡з с'1мейства iнновацiйного п'дприемництва, широке коло методолопчних аспект'1в со^ально-економ'мних наук з проблем еволюцйного розвитку об'екта дослдження.
Висновки. Основн пдсумки дослдження, ix методолопчн результати сл'1д звести до наступних висновмв: 1) п'дприемництво постае як фундамент iнновацiйного процесу, а його функцюнування е необхдною умовою розвитку конкурентоспроможно'1 економки; 2) суспльство пройшло трива-лий шлях формування п'дприемництва, тому 1сторичне висвтлення такого процесу у царин'1 еко-ном.чноi теор'й стане ключем до розумння сутност та функцональних ознак феномену сучасного iнновацiйного п'дприемництва.
Ключов-! слова: iнновацiйне п'дприемництво, еволю^я, економ'мна думка, п'1дприемець, новатор, 'мновацп, ризиковансть, п'1дприемницьке середовище, господарська Аяльн'ють, синерпя, пд-приемницьк зд'бност'!, концепцн пдприемництва, економ'мна динамка, б'знес, виробництво, збут.
ГНАТЕНКО И.А.
Генезис парадигмы развития инновационного предпринимательства
Предметом исследования является эволюция формирования и развития инновационного предпринимательства в контексте экономической научной мысли.
Целью исследования является анализ и переосмысление эволюции формирования инновационного предпринимательства в контексте экономической мысли, что позволит идентифицировать значение такого предпринимательства в современной рыночной экономике и предоставит возможность в дальнейшем сформировать механизмы, стратегии и направления его эффективного развития с учетом предложений ученых.
Методы исследования. При написании статьи использованы определенные научные методы и подходы, в том числе системный, структурно-функциональный, исторический, логический, что позволило обеспечить концептуальное единство исследования.
Результаты работы. В статье определено, что предпринимательство выступает как основа инновационного процесса, при этом новаторство является не только определяющим признаком предпринимательской деятельности, но и основным фактором экономической динамики, с помощью которого инициируются и реализуются новые методы производства и сбыта продукции.
Область применения результатов. Система наук из семейства инновационного предпринимательства, широкий круг методологических аспектов социально-экономических наук по проблемам эволюционного развития объекта исследования.
Выводы. Основные итоги исследования, их методологические результаты следует свести к следующим выводам: 1) предпринимательство выступает как фундамент инновационного процесса, а его функционирование является необходимым условием развития конкурентоспособной экономики; 2) общество прошло длительный путь формирования предпринимательства, поэтому историческое освещение такого процесса в области экономической теории станет ключом к пониманию сущности и функциональных признаков феномена современного инновационного предпринимательства.
Ключевые слова: инновационное предпринимательство, эволюция, экономическая мысль, предприниматель, новатор, инновации, рискованность, предпринимательская среда, хозяйственная деятельность, синергия, предпринимательские способности, концепции предпринимательства, экономическая динамика, бизнес, производство, сбыт.
HNATENKO I.A.
Genesis is the paradigm of innovation entrepreneurship development
The subject of the study is the evolution of the formation and development of innovative entrepreneurship in the context of economic scientific thought.
The purpose of the study is to review and rethink the evolution of the formation of innovative entrepreneurship in the context of economic thought, which will enable the identification of the importance of such entrepreneurship in a modern market economy and will further formulate mechanisms, strategies and directions for its effective development, taking into account the proposals of leading scientists.
Methods of research. When writing the article, certain scientific methods and approaches were used, including systematic, structural-functional, historical, logical, which allowed to ensure the conceptual unity of the research.
Results of the work. The article states that entrepreneurship acts as the basis of the innovation process, while innovation is not only a decisive feature of entrepreneurial activity, but also a major factor in economic dynamics, through which new methods of production and marketing are initiated and implemented.
Application of results.The system of sciences in the family of innovation entrepreneurship, a wide range of methodological aspects of socio-economic sciences on the problems of the evolution of the object of research.
Conclusions. The main results of the research, their methodological results should be reduced to the following conclusions: 1) entrepreneurship appears as the foundation of the innovation process, and its functioning is a prerequisite for the development of a competitive economy; 2) Society has undergone a long way in the formation of entrepreneurship, so the historical coverage of such a process in the field of economic theory will become the key to understanding the essence and functional features of the phenomenon of modern innovative entrepreneurship.
Key words: innovation entrepreneurship, evolution, economic thought, entrepreneur, innovator, innovation, riskiness, entrepreneurial environment, economic activity, synergy, entrepreneurial abilities, business concepts, economic dynamics, business, production, sales.
Постановка проблеми. 1нновацм' та пщпри-емництво визнан кпючовими основами фор-мування сучасно' конкурентоспроможно''' висо-корозвинено''' економки. Держави та репони з динам1чним Ыновац1йним розвитком i потуж-ними екосистемами пщприемництва, як правило, демонструють вищi показники економiчного зросту, продуктивност прац та софально'!' захи-щеност насепення, що забезпечуе |'м вдапе по-зицiонування на свтов^ аренi. Крiм того, Групою Свтового банку визнано, що Ыновацм та пщпри-емництво е руш^ними сипами забезпечення св^ово''' стiйкостi, економiчноï безпеки i спiпьного процвiтання. 1нновафйне пiдпри8мництво активно домiнуючи у провщних кра'нах свiту, як Ысти-туцiйний сектор, забезпечуе гнучкiсть, пщвищуе адаптивнiсть економiчноï системи та стимулюе соцiапьно-економiчний розвиток.
Пiдпри8мництво виступае як основа Ынова^й-ного процесу, при цьому новаторство е не ттьки визначапьною ознакою пщприемницько''' дiяпьнос-Ù апе i основним фактором економiчноï динамiки, за допомогою якого Уцгаються i реапiзуються новi методи виробництва i збуту продукцм'. Суспiпьство пройшпо тривапий шпях формування пщприемни-цтва, тому юторичне висвiтпення такого процесу у царин економiчноï теорм' стане кпючем до розумЫ-ня сутност та функцiонапьних ознак феномену су-часного iнновацiйного пiдпри8мництва.
Анал'1з досл'!джень та публiкацiй з проблеми. Пробпематиц розвитку Ынова^йного пiдприeмництва, формування Ыновафйно' системи та державного регупювання Ыновафй-них процесiв присвячена чисепьна ктькють на-укових праць Ыоземних та вiтчизняних вчених. Таю найвщом0 доспiдники, як: Г. Апександер, Дж. Бейпi, Б. Буркинський, Л. Вапьрас, 3. Вар-
нaлiй, Л. Гaнyщaк-6фiмeнко, В. Зянько, Г. Кассель, Дж. Кейнс, I. Кукса, Дж. Лодер-дейл, К. Маркс, Г. Марковщ, Ф. Модiльянi, А. Маршал, К. Менгер, А. Пiгy, П. Прудон, Ж. Сей, С. Сюмонд^ I. Фшер, М. Фрiдмeн, Е. Хансен, Дж. Хiкс, Й. Шумпетер, А. Шпiтгоф та iншi науковц зробили значний внесок у розвиток теорм iнновaцiйного пiдпри8мництвa, сформу-вавши тим самим eволюцiйнy картину розвитку пщприемництва в контекст eкономiчноí думки. У той же час полтарадигмальний пщхщ до яви-ща, що нами aнaлiзyeться, свiдчить про необхщ-нiсть постiйного переосмислення iснyючих нау-кових здобyткiв з урахуванням швидкозмЫност сучасних умов соцiaльно-eкономiчного та полг тичного розвитку eкономiчноí системи.
Метою статт е перегляд та переосмислення еволюцп формування iнновaцiйного пщприемництва в контекст eкономiчноí думки, що надасть можливють iдeнтифiкyвaти значення такого пщприемництва в сучасый ринков^ eкономiцi та дозволить у подальшому сформувати мeхaнiзми, стратеги та напрями його ефективного розвитку з урахуванням пропози^й провщних вчених.
Виклад основного матеpiалу. У науково-му свт вважаеться, що eволюцiйним першо-джерелом, яке створило пiдrрyнтя для розвитку Ыновафй, е зародження пщприемництва, формування якого, дуже схоже з утворенням за-гальносвтово!' бюлопчно!' екосистеми. У цьому контeкстi слщ навести нayковi припущення основоположника кемр^сько!' школи А. Маршалла, який наголошував на тому, що eкономiчнi науки слiд розглядати у тюному поeднaннi з бiологieю [1]. Незважаючи на заперечення такого пщхо-ду П. Самуельсоном, слщ визначити, що бюлопя глибоко проникла в eкономiчнy науку, а особливо
цe покaзово проявляеться в eволюцi'í фeномeнy пiдпри8мництвa [2].
«Пщприемництво» тa «iнновaцiя» прeдстaвля-ють собою дiaлeктичнy 8днiсть двоx сторiн спeци-фiчного виду дiяльностi господaрюючиx суб'ек^в. Пiдпри8мництво - цe тип господaрськоí' повeдiн-ки, що xaрaктeризy8ться крeaтивнiстю i ризико-вaнiстю. lнновaцiя - прaктичнe втiлeння дaного типу повeдiнки, що склaдa8ться з yдосконaлeн-ня мeтодiв виробництвa i збуту продукцп, полт-шeння Tí споживчиx xaрaктeристик i отримaння eкономiчного eфeктy вщ нововвeдeнь. Отжe, пщ-при8мницькa дiяльнiсть вистyпae як основa Ыно-вaцiйного процeсy, як вид господaрськоí' дiяль-ностi, який продукуе iнновaцiï.
Пщприемництво доцтьно розглядaти, як осо-бливу форму господaрювaння, що постiйно трaнс-формуеться в iсторичномy вимiрi чeрeз процe-си зaроджeння новиx поглядiв вiдомиx полiтичниx eкономiстiв, оновлeння господaрськиx вiдносин, змiни мeнтaльностi нaсeлeння, виникнeння рiзниx зa розмiрaми тa формaми влaсностi пiдпри8мств, íx дозрiвaннi, aдaптaцiï i вiдмирaннi. Бaгaто в чо-му, як в бiологiчнiй, тaк i в пiдпри8мницькiй систeмi пос^йно вiдбyвaються зовнiшнi тa внyтрiшнi змг ни aбо зрyшeння, якi вiдкривaють принципово новi можливостi aбо спричиняють нeсподiвaнi викли-ки пiдпри8мцям, тим ммим трaнсформyючи тa оновлюючи нeстaтичнe пiдпри8мницькe сeрeдо-вищe. У цьому розумЫы, xолiстичний пiдxiд ввe-дeний в нayковий оборот гiдробiологом E. Бeр-джом (1915 р.) повнютю трaнсформyeться в reнeзy оргaнiзaцiйниx тa соцiaльно-eкономiчниx основ формyвaння пaрaдигми пiдприeмництвa, якe подiбно бюлопчно1 eкосистeмi вщкрито функ-цiонyючи вiддa8 тa отримуе рeсyрси, взaeмодiю-чи з зовышым оточeнням як 8динe цiлe. Baжливо зaзнaчити, що сaмe aктивнa взaeмодiя ключовиx фaкторiв систeми пiдпри8мництвa в мeжax eво-люцiйниx вeкторниx потоюв зyмовилa синeргiю тa поeднaння зусиль суб'ек^в пiдпри8мництвa у нa-прямку нeобxiдностi продyкyвaння новиx знaнь, нaвикiв тa iдeй, що зaпyстило виникнeння Ыно-вaцiй. Bодночaс, нa вщмЫу вiд бюлопчно1 era^^ тeми, штучно створeнa систeмa пiдпри8мництвa мae пeвний рiвeнь нaвмисноï оргaнiзaцiï, якa чe-рeз aнтропогeннi фaктори впливу (зaзвичaй пiд впливом дiй стeйкxолдeрiв пiдприeмництвa) зa-дa8 координaцiю, мобiлiзaцiю aбо aдaптaцiю зa-знaчeноï систeми.
Отжe, пiдxiд до нayкового розyмiння iнновa-цiйного пiдпри8мництвa з позицiй цтюного aбо xолiстичного рeтроспeктивного aнaлiзy, цтком узгоджуеться з дeтaльним розглядом eволю-ци фeномeнy пiдпри8мництвa, якa погазуе, яким чином сyспiльнa мeнтaльнiсть, лонга вeдeння господaрськоï дiяльностi, змiнa eкономiчниx сис-тeм утворили тa зaпочaткyвaли склaднy мaтeрiю iнновaцiйного сeрeдовищa, в яюй iсторично зa-родився процeс зaлyчeння нововвeдeнь тa iнно-вaцiй в сyспiльнe життя. У цьому розумЫы про-стeжy8ться чiткий зв'язок пiдприeмництвa тa iнновaцiй, якi комбЫуючись мiж собою eфeктив-но функцюнують в контeкстi будь-якого конкуру-ючого сeрeдовищa в сyчaсномy свiтi [3].
Фeномeн стaновлeння пiдпри8мництвa доцiль-но розглядaти з позицiй:
• тeриторiaльного формyвaння тa розповсю-джeння (логальний, рeгiонaльний, дeржaвний, нaцiонaльний чи глобaльний рiвeнь);
• aктивностi рeaлiзaцiï i^yK^x потокiв у сус-пiльствi (знaнь, цiнностeй, рeсyрсiв тa потeнцiaлy);
• типу тa стyпeню вiдкритостi eкономiчноï сис-тeми (трaдицiйнa, ринковa, комaндно-aдмiнi-стрaтивнa, змiшaнa);
• домiнyвaння eкономiчниx шкiл, нayковиx по-глядiв aбо тeорiй дeржaвного yпрaвлiння, що ви-знaчaли розвиток пiдприeмництвa в окрeмомy типi eкономiчноï систeми.
Нeзвaжaючи нa тe, що eволюцiя пiдпри8мни-цтвa, достaтньо описaнa у прaцяx прeдстaвни-кiв рiзниx eкономiчниx шкiл тa тeчiй, слiд врaxо-вyвaти, що прaктикa пiдприeмництвa пeрeбyвa8 в пос^йному розвитку. З чaсом обов'язково з'являються новi проблeми, що потрeбyють розв'язaння, i тому виникae нeобxiднiсть у бeзпe-рeрвномy оновлeннi знaнь з питaнь стaновлeння i розвитку пiдприeмництвa. Оновлeнi сyчaснi док-трини пiдприeмництвa лишe доповнюють стa-рi, розширюють, розвивaють, поглиблюють iнодi випрaвляють ïx, чaсто нaдaючи iншоï тонaльностi нayковiй дyмцi тa по-новому розстaвляючи a^ цeнти, aлe дyжe рiдко спростовують ïx повнiстю.
Слiд погодитися з думкою вчeниx, що вичeрп-нe yнiвeрсaльнe визнaчeння пiдпри8мництвa у сyчaснiй нayковiй дyмцi досi вiдсyтн8. Бaгaто ви-дaтниx зaкордонниx тa вiтчизняниx вчeниx у сво'íx дослiджeнняx роз^снгс^ли проблeмaтикy функ-цiонyвaння пiдпри8мництвa, визнaчaли його тeо-рeтико-мeтодологiчнi aспeкти тa понятiйнi склa-
довi, aлe в нayковiй лiтeрaтyрi дотeпeр нeмa8 единого погляду нa його визнaчeння. Цe пояс-нюеться тим, що прeдстaвники рiзниx нayк (era-номiсти, фiлософи, соцюлоги тa iншi) нeоднaково iнтeрпрeтyвaли його сутнють. Стосовно xapa^e-ристики вiтчизняниx нормaтивно-прaвовиx ^e-рeл, якi pe^rcra^ дaнy кaтeгорiю, слiд зayвaжити, що зaймaтися пiдпpиeмницькою дiяльнiстю, якa нe зaбоpонeнa зaконодaвством - цe конститу^й-нe пpaво гpомaдян (ст. 42 Конституцп' Укpaïни) [4]. Biдповiдно ст. 42 Господapського кодeксy Укpaïни пщ пiдпpиeмництвом, pозyмieться «... сaмостiйнa, iнiцiaтивнa, систeмaтичнa, нa влaсний ризик гос-подapськa дiяльнiсть, що здiйснюeться сyб'eктaми господapювaння (пiдпpиeмцями) з мeтою досяг-нeння eкономiчниx i соцiaльниx peзyльтaтiв тa одepжaння прибутку» [5]. Ta^ зaконодaвчe ви-знaчeння пiдпpиeмництвa дeщо змeншye тa мУ-мiзye його пол^мш y нayковиx джepeлax. Однaк пepш нiж тaкe визнaчeння сфоpмyвaлося y зaко-нодaвствi Укpaïни, воно пройшло пeвний юторич-ний eтaп свого стaновлeння.
Гeнeзy розвитку iнновaцiйного пiдпpиeмництвa дозволяють пpостeжити тeоpiï нayковиx xвиль ^a-пpямкiв) пiдпpиeмництвa. Ц xвилi вiдобpaжaються сплeскaми iнтepeсy вчeниx до piзниx aспeктiв про-блeми господapювaння, якi вiдобpaжaють кapтинy двоx глобaльниx eтaпiв розвитку тeоpiï пщприем-ництвa, зв'язaниx з поступовим фоpмyвaнням нa-уковоТ кapтини свiтy i виникнeнням синepгeтики як тeоpiï сaмооpгaнiзaцiï. Biдомi пpeдстaвники eконо-
мiчниx шкт - фpaнцyзькоï, aнглiйськоï, aмepикaн-ськоУ, нiмeцькоï, aвстpiйськоï тощо (основнi з якиx, зобpaжeнi нa рисунку), сповiдyвaли свою фтосо-фiю вeдeння пiдпpиeмництвa, якa aбо eволюцiонy-вaлa тa знaxодилa свок пpибiчникiв y мaйбyтньо-му, aбо повнiстю бyлa визнaнa бeзпepспeктивною. Як слiдye з рисунку пepшy xвилю yсвiдомлeння фe-номeнy пiдпpиeмництвa слiд вiдносити до пepiодy нayковиx дослiджeнь P. Кaнтильйонa, який впepшe ввiв y нayковий оборот тepмiни «пiдпpиeмництво» тa «пiдпpиeмeць».
Пpотe, зa нaшим бaчeнням, зapоджeння погля-дiв нa пiдпpиeмництво, появу пpимiтивниx його форм i видiв, можнa, було спостepiгaти y дaлeко-му минулому (щe y пepiод до нaшоï epи) внaслiдок eволюцiйного пepeплeтeння гeогpaфiчниx, при-pодниx, eкономiчниx i полiтичниx чинникiв. I, xо-чa пiдпpиeмництво y дaвнi чaси, щe нe стaло сa-мостiйнiм пpeдмeтом нayковиx дослiджeнь, однaк xapaктepнi риси вeдeння господapськоï дiяльнос-тi y минyлi чaси, зaсвiдчили iстоpичний вщлк зa-пуску пiдпpиeмництвa. Акцeнтyeмо yвaгy нa тому, що вaжко, a точнiшe нeможливо, точно визнaчи-ти, сктьки pокiв iснye нa нaшiй плaнeтi пiдпpиeм-ництво. Нaпeвно, з ™x сaмиx чaсiв, коли влaсний видобуток пepвiсноï людини нe зapaxовyвaвся y «зaгaльний котeл», a обмiнювaвся нa eквiвaлeнтнy кiлькiсть зброУ чи знapядь виpобництвa (iстоpичнa появa обмЫу). Як зayвaжив, B.3 Чepняк: «...бyдe-мо ввaжaти, що обмiн убитого мaмонтa нa кaм'янi сокири можнa ввaжaти бapтepними yгодaми пiд-
Хронолопчна iлюстрацiя дослiдження генези пiдприcмництва економiчниx шкiл (за поглядом Dr. Lee Swanson) [Б, c. 28]
в контекст вщомих
приемця. А виготовлення кам'яного зброТ - це i е перший малий бiзнеc» [7, с. 158]. 3 тих часлв са-ме пiдприeмництво зумовлюе розвиток людства, змiнy економiчних формацiй, вирiшуe питання вг йни i миру, рухае науку i технiкy, покращуе умови життя населення. 1сторичну подiю - виготовлення кам'яноТ зброТ - беззаперечно можна вважати нова^ею, яка була впроваджена нашими пращурами у сусптьне життя.
Зародження пщприемницьких вiдносин та Ы-новацiй можна спостер^ати навiть з часiв ви-никнення певного специфiчного укладу ведення господарськоТ дiяльностi перших шумерських ци-вiлiзацiй у —III тис. до н.е., якi утворилися на те-риторм Месопотамм (землi мiж рiками бфратом та Тигром, на цей час територiя 1раку). Пщприем-ницькi стосунки та науково-техычний прогрес, який стимулював утворення Ыновацй набували в древнiй Месопотамм велике значення i зазна-вали суттевих змiн у часi. Примiтивнi погляди на гелюцентричну систему свiтy, класовий розподiл, шyмерськi клинописi та iншi ознаки характеризу-вали зазначену древню цивозацш. Шyмерськi поселення активно використовували простий об-мiн, що спричинило появу торпвл^ яка забезпе-чувала перерозподт товарiв на постiйнiй основу в бiльш широких масштабах. Зародження обмЫу у древнiх мiстах Месопотамм зумовило виникнен-ня ринкiв, як ставали не лише торгiвельними, а й адмУстративними центрами. 3 числа найбтьш пiдприeмливих ремiсникiв та Ыших мешканцiв почали видiлятися кyпцi, як здiйснювали торпв-лю як всередин своТх держав, так и за ТТ межами. Зазначене безумовно заклало фундамент пщ-приемництва та Ыновацй За версieю дослiдникiв Лондонського музею (яка згодом була доповне-на вченим А.А. Шеметевим) прикладами усп0но завершених iнновацiйних проектiв в Месопотамм е: залiзна сокира (4000 р. до н.е.), плуг (3500 р. до н.е.), колесо (3200 р. до н.е.), меч (3000 р. до н.е.), колюниця (2000 р. до н.е.) [8, с. 131]. Дав-ыми усп0ними Ыновац^ними проектами вче-н також вважають: прилад для видобутку вогню та малювання (600000 р. до н.е.), лтку скульптур (500000 р. до н.е.), масляну лампу (500000 р. до н.е.), млин та випкання хтбобулочних виробiв (Австралiя, 50000 р. до н.е.), лук та стрти (Африка, 30000 р. до н.е.), голку (20000 р. до н.е.), гарпун (Франтя, 13000 р. до н.е.), рибальську спху (Середземномор'я, 10000 р. до н.е.), човен (7500
р. до н.е.), косметику (Египет, 4000 р. до н.е.), чор-нила (Египет, 3200 р. до н.е.), лижi (Скандинавiя, 3000 р. до н.е.), м'яч (Египет, 2000 р. до н.е.), но-жиц (Китай, 1500 р. до н.е.), дзвЫ (Китай, 1200 р до н.е.), першу монету (Лщя 700 р. до н.е.), акведук (Ассирiя, 690 р. до н.е.), географiчнy карта (Гре-^я, 550-510 р. до н.е.), шахи та китайський килим (^я, 500 р. до н.е.), катапульту (Гре^я, 400 р. до н.е.), водяний млин (Китай, 85 р до н.е.), сщло (Китай, 25-220 р. до н.е.) тощо. Таким чином, пщприемництво та Ыновацм мають глибоке минуле, яке почало формуватися ще до нашоТ ери.
Дослщження пщприемництва можна прослщку-вати у працях Ксенофонта (430-354 рр. до н.е.) - «Домострой», Платона (427-347 рр. до н.е.) -«Держава» i «Закони», Аристотеля (384-322 рр. до н.е.) - «Полiтика» та Ыших мислителiв античного св^у та навпъ у БiблiТ, де ставилася i розгля-далася проблема накопичення багатства та вщ-ношення до дтового життя. У якосл пщприем^в розглядалися купщ а з Тх дiями були пов'язанi вс дiловi вiдносини, за винятком кредитних опера-цiй. Останнi здiйснювалися в основному лихваря-ми, якi давали позики пщ вiдсотки. Однак у л часи вважали, що пщприемницька дiяльнiсть як кyпцiв, так i лихварiв побудована на обманi. Тому занят-тя лихварством i торпвлею засуджувалося церк-вою, розцiнювалося як гр0не явище. Деякий лг бералiзм у цi погляди внiс ^ал^ський богослов Ф. Аквiнський (1225-1275 рр.), який вважав, що велик доходи куп^в i лихварiв припyстимi, але лише тод^ коли вони отримуються працею, яка пов'язана з транспортними та Ышими витрата-ми, а також з ризиком. Ф. АквЫський, вщдаючи данину часу, зробив певну спробу компромюним шляхом вирiшити протирiччя мiж церквою i дто-вим свтом, зробивши останньому деякi поступки. Тож, ще у часи Ф. АквЫського пщприемницьку дг яльнiсть пов'язали з ризиком [8].
Найбтьш важливу роль в пщвищены престижу пщприемництва зiграли меркантилiсти, якi вважали основним багатством краТни золото i срiбло. Джерелом багатства вони вбачали торпвлю. Держава, на Тхню думку, повинна була проводити про-текцiонiстськy полiтикy, заохочувати експорт, стри-мувати iмпорт, всiляко пщтримувати потенцiйне купецтво, яке повинно було забезпечувати краТну золотом i срiблом. Один з теоретикв меркантилiз-му А. де Монкретьен в своему «Трактат полiтичнот економм» 1615 р. писав, що торпвля е головною
метою рiзниx ремесел. Купецтво вiн порiвнювaв з насосом, який накачуе багатством краТну [9].
Таким чином, початковий сплеск та фундамент для зародження пщприемництва можна спосте-рiгaти ще за часи зародження перших цив^за-цiй у Месопотамп. До умов, якi спричинили роз-виток пiдприeмництвa можна вiднести:
• змЫу натурального господарства на товарне виробництво;
• появу прим™вних ознак обмЫу;
• виникнення суспiльного подту прaцi;
• появу перших грошей.
Саме перюд з —III тис. до н.е., який тривав до юнця XVII ст. н.е. ми вважаемо першою хвилею розвитку пщприемництва, де були усп0но запо-чaтковaнi та реaлiзовaнi Ынова^йы проекти.
Друга наукова хвиля усвщомлення феномену пiдприeмництвa, розпочалася у 17-18 ст. та була пов'язана з акцентом уваги вчених на на-явност ризику в пщприемницьюй дiяльностi. Яскравими представниками другоТ xвилi (XVIII— XIX ст.) можна вважати дослщниюв Р. Кантиль-йона, М. Птерса, Р.Хизрича, А. См^а, I. Тюнена, Г. Мангольдта та Ыших нaуковцiв.
Вперше у науковий св^ термiни «пщприемни-цтво» та «пщприемець» ввiв «батько» економiч-ноТ теорм aнглiйський економiст Р. Кантильйон (1680—1734 рр.), щеТ' якого, слугували трамплг ном для першого поколЫня економiстiв Д. Юма, А. См^а та низки фiзiокрaтiв. У своему дослг дженнi «Есе про природу торгiвлi взaгaлi» (1755 р.) Р. Кантильон звертае увагу на те, що рiзниця мiж попитом i пропозицieю, призводить до пору-шення ринкового балансу та дозволяе отрима-ти доxiд вiд купiвлi або продажу товару. Основною рисою пщприемця Р. Кантильйон вважав готовнють до ризику. ВЫ визначав пщприемця, як суб'екта ринкових вщносин, який за пев-ну цЫу купляе засоби виробництва, щоб вироби-ти продукцiю та у подальшому продае ТТ з метою отримання доxодiв. Пiдприeмець, на думку автора, бере на себе обов'язок по витратам на виго-товлення продукцм при цьому не знаючи за якою цЫою може вщбуватися реaлiзaцiя. Р. Кантильон подiляв «у^х мешкaнцiв держави» на два класи «пiдприeмцiв i працюючих за наймом». ^м того, всix пiдприeмцiв дослщник дiлив на два типи: пщприемця якi можуть почати свою справу, вклада-ючи кaпiтaл; пщприем^в, котрi не мають власно-го катталу для вiдкриття справи [7, с. 124].
Представники третьоТ xвилi розвитку пщпри-емництва нaйбiльш ч^ко вiдобрaзили необхщ-нiсть iнновaцiй в даному процеск Зокрема з третьоТ хвилею пов'язуеться видiлення четвертого фактору виробництва — пщприемницькоТ здг бностi, тобто концентрацм на особистост пщпри-емця (кiнець XIX — середина ХХ ст.). В. Зомбарт i Ж. Палевський розглядали пщприемця i пщпри-емництво в юторичый перспективi, акцентуючи увагу на перевагах товариств, де дшть люди iз пiдприeмницькими задатками, в тому чи^ здат-них до реaлiзaцiТ Ыновафй. Також третю хвилю можна пов'язати з дослщженнями з Й. Шумпе-тера, який видiляв головною особистюною рисою пiдприeмця — iнновaцiйнiсть.
Особливють пiдприeмця—новатора, як творця нових комбЫа^й фaкторiв виробництва, нових продуктiв, ринюв i теxнологiй ставиться Й. Шум-петером в центр його теорм економiчного розвитку. Нaзвaнi фактори, за баченням науковця, збурюють рiвновaгу економiчноТ системи (стан «шумпетерiвського шоку») i стимулюють еко-номiчний рют, як aдaптaцiю до шоку. Й. Шум-петер, пов'язував отримання пщприемницького доходу з iнновaцiями, бо головною рисою пщприемця, вЫ вважав здатнють до новаторства. Автор вважав, що ефективно використовую-чи нововведення техычного, теxнологiчного, ор-гaнiзaцiйно—упрaвлiнського та маркетингового характеру, пщприемець досягне тих змЫ у роз-ширеному цикл виробництва та розподiлу, якi забезпечать йому додатковий дохщ У разя як-що дiяльнiсть пiдприeмця не мае новаторських ознак та стае рутинною, то такий Ыдивщ не вва-жався пщприемцем. Й. Шумпетер не поеднував всix пiдприeмцiв в единий клас i не розглядав пщприемництво як професiю. Однак, у^х пщпри-eмцiв в зaлежностi вщ виконуваних ними функцiй Й. Шумпетер дтив на чотири типи:
1) «фабриканти — творцi», якi е власниками за-собiв виробництва i сaмi керують пiдприeмствaми;
2) «каттани Ыдустрм», якi не е власниками пщприемств, але, володiючи aкцiями, а часто i контрольним пакетом, мають великий вплив;
3) «директори» або менеджери;
4) «засновники», якi спецiaлiзуються на роз-робцi проектiв створення пщприемств.
Вiдмiтимо, що розвиток Генези пщприемни-цтва третьоТ «xвилi», за ча^в якоТ акцентувала-ся увага на ролi особистостi пщприемця—нова-
тора, чудово спiвпада8 за часом iз становленням в юнц Х1Х природознавства, однi8ю iз ключових характеристик якого було нове розумЫня ролi суб'екту процесу пiзнання. Цей перюд знамену-еться революцiйними Ыновафйними змiнами в фiзицi (вiдкриття подтьност атому), у космологи (концепцп нестацюнарност всесвiтy), у хiмiТ (по-явi квантовоТ хiмiТ), у бюлоги (виникненням генетики), появи кбернетики i теорп систем. Разом з тим у свт названих iнновацiй формуеться нове розyмiння залежностi змiстy результатв тзна-вальноТ дiяльностi вiд способу постановки питань i методiв дослiдження, тобто вiд спостерiгача як суб'екта процесу пiзнання [9].
Четверта хвиля дослщження пщприемництва почалася з другоТ половини ХХ ст., ТТ пов'язують з роботами новоТ австр^сько'Т школи та ТТ пред-ставниками Л. Мiзесом i Ф. Хайеком. В Тх дослг дженнях вперше пiдприeмництво було розгля-нуте, як процес розвитку щеТ, а Тх послщовник
- I. Кiрцнер, побудував теорш пiдприeмництва, як процес переходу вщ одного рiвноважного стану
- арб^ражних угод до iншого. Разом з тим теорiя пiдприeмництва Л. Мiзеса и Ф. Хайека, породжуе стереотип пщприемця, як акули бiзнесy, що дещо звужуе погляд на Ыновац^не пiдприeмництво. Уявлення австр^сько'Т школи про пщприемця як про Ыдивща, який скуповуе дешево i продае дорого, надмiрно загальнi та примiтивнi.
П'ята хвиля розвитку пiдприeмництва характеризуемся дослiдженням кiнця 20 ст. i тривае по цей час. 1Т представники Р. Коуз, Д. Норт, П. Друкер, Дж. Гэлбрейт включили до розгляду не лльки сут-нiснi, але i управлЫськ аспекти пщприемницько'Т дг яльностi, переходячи на мiждисциплiнарний рiвень аналiзy. Також головною рисою, яка започаткува-ла п'яту хвилю, слiд вважати розквп" технологiчних iнновацiй, активне розповсюдження 1нтернет тех-нологiй, що дало поштовх переходу на мiждисци-плiнарний рiвень аналiзy проблем пiдприeмництва. Яскравий представник п'ятоТ хвилi - П. Друкер, вважав, що пщприемниць - це особа з Ынова^й-ним типом мислення, яка дie в умовах ризику, ви-користовуючи при цьому будь-яку можливiсть с максимальною вигодою для себе, несе повну вщ-повщальнють за можливi невдачi у пщприемниць-кiй дiяльностi. Дослiдник розyмiв пiд пщприем-ництвом конкретну дiяльнiсть та практику, яка не вщноситься не до науки, анi до мистецтва. П. Друкер вважав, що пщприемництво засноване на еко-
номiчнiй та со^альый теорiях, згщно яких постiйна змiна пiдприeмницьких щей - нормальне та при-родне явище. У цьому контексл, новi ще'Т утворю-вали смислову основу термЫу «пiдприeмництва», тому пiдприeмницькою задачею, дослщник вважав «творче руйнування» [10, с. 36].
Таким чином, розвиток Ыновац^ного пщприемництва тривае вже досить значний промiжок часу, постйно трансформуеться та еволюцiонye вщпо-вщно зовнiшнiх умов. Дослiдження представникiв рiзноманiтних економiчних шкiл демонструють, що пщприемництво не може юнувати без ризику, Ыновац^носл та iнiцiативностi пiдприeмця.
Висновки
Отже, становлення iнновацiйного пщприемни-цтва бере св^ початок з глибокоТ давнини. Попри всю рiзноманiтнiсть пiдходiв (онтологiчних, гно-сеологiчних, аксiологiчних) Ыновац^не пщпри-емництво визначаеться як специфiчна форма економiчноТ активностi iндивiда, який на основi ризику - Уцше, на основi пiдприeмливостi - ор-ганiзовye, на основi вiдповiдальностi - стаб^зуе, на основi особистоТ зацкавленост - розвивае ту чи Ышу нову форму бiзнесy. Пiдприeмництво виступае як основа iнновацiйного процесу, при цьому новаторство е не ттьки визначальною ознакою пщприемницько'Т дiяльностi, а й осно-вним фактором економiчноТ динамiки, за допо-могою якого Уцшються i реалiзyються новi методи виробництва i збуту продукцп.
Список використаних джерел
1. Маршалл А. Принципы политической экономии / А. Маршалл. - М.: Прогресс, 1993. - Т. 1. - 415 с.
2. Самуэльсон П. Монополистическая конкуренция — революция в теории / П. Самуэльсон // Теория фирмы / под ред. Гальперина. — СПб., 1995. — Вып. 2. - 258 с.
3. Гнатенко I. А. Лопка впровадження Ыновацмних заход1в на репональний ринок прац в умовах його ци-кл1чного розвитку / I. А. Гнатенко, В. О. Рубежанська // Б1знес1нформ. - 2017. - № 8. - С. 110 - 115.
4. Конституц1я УкраТни [Електронний ресурс] // Вщомосл ВерховноТ Ради УкраТни (ВВР). - 1996. - № 30. - с. 141. - Режим доступу: Ийр://2акоп5. rada.gov.ua/laws/show/2 54%D0%BA/96-%00%Б2%01%80
5. Господарський кодекс УкраТни: Закон УкраТни № 436-М вщ 16.01.2003 р. [Електронний ресурс] // Вщомосл ВерховноТ Ради УкраТни (ВВР), - 2003. -
№18-22 - Режим доступу: http://zakon3.nada.gov. ua/laws/show/436-15
6. Swanson Dn. Lee Entnepneneunship and Innovation Toolkit / Dn. Lee Swanson. - 2017. - р. 158
7. Черняк В.З. 1сторт пщприемництва: учбовий по-абник для студенев, якi навчаються за економiчними спе^альностями / В.З. Черняк. - М.: ЮН1Т1-ДАНА, 2015. - 607 с.
8. Шеметьев А.А. Международные стандарты инновационного менеджмента: учебное пособие (для студентов вузов и авангардных преподавателей) / А.А. Шеметьев.- ФинСофт.РФ, 2014. - 466 с.
9. Гунин В.Н. Управление инновациями / В.Н. Гу-нин, В.П. Баранчеев, В.А. Устинов, С.Ю. Ляпина. - М.: ИНФРА-М, 2012 - 328 с.
10. Друкер П. Бизнес инновации: пер. с англ. К. С. Головинского / П. Друкер. - М.: ИД «Вильямс», 2011.- 432 с.
References
1. Manshall A. Pnyntsypy polytycheskoj ekonomyy / A. Manshall. - M.: Pnohness, 1993. - T. 1. - 415 s.
2. Samuel'son P. Monopolystycheskaia konkunentsyia
— nevoliutsyia v teonyy / P. Samuel'son // Teonyia fynmy / pod ned. Hal'penyna. — SPb., 1995. — Vyp. 2. - 258 c.
3. Hnatenko I. A. Lohika vpnovadzhennia innovatsijnykh zakhodiv na nehional'nyj nynok pnatsi v umovakh joho tsyklichnoho nozvytku / I. A. Hnatenko, V. O. Rubezhans'ka // Bizneslnfonm. - 2017. - № 8. - S. 110 - 115.
4. Konstytutsiia Uknainy [Elektnonnyj nesuns] // Vidomosti Venkhovnoi Rady Uknainy (VVR). - 1996. - № 30.
- s. 141. - Rezhym dostupu: http://zakon5.nada.gov.ua/ laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
5. Hospodans'kyj kodeks Uknainy: Zakon Uknainy № 436-IV vid 16.01.2003 n. [Elektnonnyj nesuns] // Vidomosti Venkhovnoi Rady Uknainy (VVR), - 2003. -№18-22 - Rezhym dostupu: http://zakon3.nada.gov. ua/laws/show/436-15
6. Swanson Dn. Lee Entnepneneunship and Innovation Toolkit / Dn. Lee Swanson. - 2017. - n. 158
7. Chenniak V.Z. Istoniia pidpnyiemnytstva: uchbovyj posibnyk dlia studentiv, iaki navchaiut'sia za ekonomichnymy spetsial'nostiamy / V.Z. Chenniak. - M.: YuNITI-DANA, 2015. - 607 s.
8. Shemet'ev A.A. Mezhdunanodnye standanty ynnovatsyonnoho menedzhmenta: uchebnoe posobye (dlia studentov vuzov y avanhandnykh pnepodavatelej) / A.A. Shemet'ev.- FynSoft.RF, 2014. - 466 s.
9. Hunyn V.N. Upnavlenye ynnovatsyiamy / V.N. Hunyn, V.P. Banancheev, V.A. Ustynov, S.Yu. Liapyna. - M.: YNFRA-M, 2012 - 328 s.
1 0. Dnuken P. Byznes ynnovatsyy: pen. s anhl. K. S. Holovynskoho / P. Dnuken. - M.: YD «Vyl'iams», 2011.- 432 s.
Дан про автора Гнатенко 1рина Анатоливна,
докторант кафедри пщприемництва та бiзнесу Ки-Твського нацюнального уыверситету технолопй та дизайну, к.е.н., доцент e-mail: [email protected]
Данные об авторе Гнатенко Ирина Анатольевна,
докторант кафедры предпринимательства и бизнеса Киевского национального университета технологий и дизайна, к.э.н., доцент e-mail: [email protected]
Data about the author Iryna Hnatenko,
Associate pnofesson of department of economy and business, Kyiv national univensity of technologies and design
e-mail: [email protected]
УДК 330.34 DOI: 10.5281/zenodo.2537248
ПЕНДЗИН О.О.
Прюритети i принципи шновацшно! полггики держави
Предмет дослгдження - механзми забезпечення '¡нновацйного розвитку в умовах обмежених фнансових ресурсв.
Метою написання статт е авторське визначення пр'юритет'1в державноi полтики в сферi на-уково-технчних та /нновацйних перетворень економки.
Методология проведения роботи - загальн положення економiчноl теорИ та економки нно-вац'1й, а також пор'1вняльний анал'з впливу пр'юритет'1в i завдань державноi iнновацйноi полтики на розвиток впровадження нов'тшх технолопй.
