CC BY
69
УДК 811.163.41'373.421'373.23-055.1/.2 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.39228
ГЕНДЕРНА ДИФЕРЕНЦ1АЦ1Я У ЛЕКСИЦ1 СЕРБСЬКО1 МОВИ © Д. В. Девлиш
У cmammi увагу придшено поняттям "гендер " i "гендерний стереотип " та мовнт картин ceimy. Дослi-джено лексику сербсько1 мови через призму аналiзy cинонiмiчних рядiв на позначення рис характеру чо-ловiкiв та жток. У cmрyкmyрi цих понять видшено: зовнiшнi характеристики, фiзичнi характеристики, внутрШш характеристики, ттелектуальш характеристики. У межах мжрокомпоненту "внymрiшнi характеристики" проаналiзовано dei рiзнi негативш для кожноi i3 статей ознаки: нерШучий чоловiк, чоловiк-грyбiян; балакуча жтка, зла жшка
Ключовi слова: гендер, гендерний стереотип, лексема, мовна картина cвimy, фемтне, маcкyлiнне
The article focuses its attention on the concepts "gender", "gender stereotype" and linguistic picture of the world. The lexicon of the Serbian language was researched through the prism of the analysis of synonymic rows which are used to represent character traits of men and women. In the structure of these concepts the following terms were pointed out: external characteristics, physical characteristics, internal characteristics, intellectual characteristics. Within the framework of the microcomponent "internal characteristics" two different negative features of both genders were analyzed: indecisive man, rude man; talkative woman, angry woman Keywords: gender, gender stereotype, lexeme, linguistic picture of the world, feminine, masculine
Ф1ЛОЛОГ1ЧН1 НАУКИ
1. Вступ
Останшми роками в Укра!ш актуальними стали гендерш студи, виникнення яких пов'язують iз змшою науково! парадигми в гумаштарних науках шд впливом постмодершстсько! фшософп та загально! тенденци сучасного антропоцентризму. Незважаючи на те, що в основi поняття гендеру лежать невербальш, екстралшгвальш категори, йо-го змшт може бути розкрито за допомогою лшгво-гумаштарних знань. Сьогодш гендер е об'ектом дослщження соцюлшгвютики, психолшгвштики, фемшстсько!' лшгвштики, лшгвокультурологи, ко-гштивно! лшгвютики, адже антропоцентричш засади "взаемозбагачують розгалуженi фiлологiчнi напрями при застосуванш категорiй одного напря-му на теренах сумiжного" [1].
2. Постановка проблеми
Актуальшсть обрано! теми зумовлена знач-ною роллю лексики у вщображенш рiзних сфер життя певного народу. Стереотипнi уявлення про чоловiче i ж1ноче (фемiнне i маскулiнне) та !хш гендерш ролi вiдрiзняються у рiзних культурах. Це знаходить свое вщображення у мовг Сучаснi дос-лiдники наголо-шують на необхщносп вивчення не тшьки вербаль-но! поведiнки чоловiкiв i жшок, але й само! системи мови на предмет специфши вь дображення в нш фемiнностi i маскулшносл. Зок-рема, представлене дослiдження присвячене вияв-ленню та аналiзу гендерних стереотишв, якi грун-туються на аналiзi лексики сербсько! мови на позначення мжрокомпоненту "внутршш характеристики". Важливим також е видшення базових по-
нять: гендер, гендерний стереотип; опис лексики сербсько! мови у гендерному аспекту виявлення позитивних чи негатив-них номшацш, властивих для мжрокомпоненту внутршш характеристики для понять чоловж - жшка. Матерiалом для вивчення стали лексичш одинищ, яю було зiбрано при сшлкуванш автора iз носiями сербсько! мови та зi словникiв сербсько! мови (Сербохорватсько-росiйський словник пiд ред. I. Толстого, Словник синонiмiв шд ред. П. Чосича, тощо) [2, 3]. Для тлумачення значения низки ^в i для виявлення частоти вживань лексем було вико-ристано штер-нет-сайти [4, 5]. Статтю написано в ру^ антропо-центрично! парадигми сучасного мовознавства, у якому людина е центром, через який проходять ко-ординати, що визначають предмет, завдання, мето-ди, щншсш орiентацi!' сучасно! лiнгвiстики.
3. Лггературний огляд
Вiтчизнянi i зарубiжнi лшгвокультурологи та гендерологи спрямовують свою увагу на вияв-лення та аналiз гендерного концептуального змшту на матерiалi як захщноевропейських (працi О. Бес -соново! [6], А. Кирилiно! [7], А. Мартинюк [8], О. Бондаренко, Н. Соколово! [9] тощо), так i слов'янських мов (В. Телiя, А. Кирилша, А. Архан -гельська, О. Чибишева, Т. Сукаленко [10]). Зазна -чимо, що бшьшу частину праць зазначених авторiв виконано на матерiалi захiдноевропейських мов, що свщчить про недостатню у цьому аспекл увагу до слов'янських мов. Враховуючи цю прогалину, гендернi дослiдження на матерiалi сербсько! мови, реконструкцiя уявлень та стереотишв сербського
етносу щодо статево! дихотомп е сьогодш актуаль -ними. Варто також зауважити, що вивчення лексики у гендерному висвиленш, ще тшьки починае утверджуватися в украшськш лшгв1стищ.
4. Гендер та гендерш досл1дження. Анатз лексики сербськоТ мови на позначення мжро-компоненту "внутршш характеристики" для понять чоловш та ж1нка
На ввдм1ну в1д поняття "стать" як сукупносп анатомо-бюлопчних особливостей, поняття "гендер" було введено в сощолопчш дослвдження для позначення сощокультурного конструкта, який суспшьст-во "надбудовуе" над ф1зюлопчною реаль-шстю. "Гендер" означае не тшьки процес продук-ування суспшьством розб1жностей у чолов1чих та ж1ночих ролях, поведшщ, ментальних та емоцшних характеристиках, а й сам результат - сощальний конструкт гендера. Конструювання гендерних вщмшностей ввдбуваеться через певну систему сощал1заци (яка виховуе р1зш навички 1 психолопчш якосп у д1вчат та хлопщв), розподш прац м1ж чоловжами та жшка-ми 1 прийняп у сусшльств1 культурш норми, рол1, стереотипи. При цьому гендерш рол1 1 норми не ма-ють ушверсального змюту 1 значно ввдр1зняються в р1зних суспшьствах. У цьому сенс бути чоловжом чи жшкою зовс1м не означае мати певш природш якосп, а саме: тдкорятися передбаченим сустльством стандартам (наприклад, носити стдницю, якщо ти шотландець, або штанц - якщо ти узбечка) [11].
Поняття "гендер" увшшло до сучасно! лшгв1с-тично! науки у другш половиш минулого столитя, що пов'язане з1 змшою науково! парадигми у гумань тарних науках тд впливом фшософп постмодершзму [12]. Нове трактування кате гори-зацшних процеав, розвиток нових теорш особистосп, защкавлення су-б'ективним, особистим життям людини - все це при-звело до переосмислення дослщження тендерного пи-тання. На сучасному етат до розгляду включають 1 таю категори як етнос, в1к та стать.
Питання, пов'язаш з розробкою методики лш-гвютичного дослщження гендеру, створенням ш-струментарш гендерних дослвджень, е мапстраль-ними у сучаснш лшгвютиш [13]. Багато з цих питань ще недостатньо дослщжеш 1 потребують подальшо! конкретизацИ. Перше з них - це питання про те, що становить поняття "гендер".
Гендер, за А. Кирилшою, - це сощальна стать на ввдм1ну в1д бюлопчно!', 1 продукуеться вона у про-цес сощально!, культурно! 1 мовно! практики. Генде-рний чинник, який враховуе природну стать людини 1 Г! сощальш "наслвдки", е одшею з ютотних характеристик особистосп 1 протягом усього и життя впли-вае на усвщомлення нею свое! вдентичносп, а також на щентифжащю суб'екта-мовця шшими членами соцуму [7].
Наприинш 60-х - початку 70-х рошв гендерш дослщження в мов1 отримали потужний 1мпульс за-вдяки так званому Новому жшочому рухов1 у США та Шмеччиш, унаслвдок чого у мовознавств1 виник своервдний напрям, який отримав назву фемшст-тично! лшгв1стики (ФЛ), або фемшютсько! критики
мови. Проввдною в цш галуз1 стала праця Р. Лакофф "Мова 1 м1сце ж1нки", яка демонструвала андро-центричшсть мови 1 неповноцшшсть образу жшки в картиш свиу, яка ввдтворюеться в мов1 [14]. Значне поширення дослщжень мовно! картини свиу та видь лення !х у окрему галузь лшгв1стики припадае на 80-90 рр. ХХ столитя. Зокрема, О. Сел1ванова тдк-реслюе надзвичайну актуальшсть в Укра!ш "вивчення р1зних фрагменпв нацюнально-мовно!' картини свиу з огляду на специф1ку етшчно! св1домост1 мов-цш, вплив звича!в, соцюкультурних фонових знань, традицш, обряд1в, в1рувань, м1фологп та ш." [15].
З 80-х рошв минулого столитя спостер1гаемо зростання штересу до гендеру в росшськш лшгвюти-щ. При Московському лшгвютичному ушверситеп утворено Лабораторш гендерних дос-лвджень, яка активно провадить роботу у цш цариш, консолщуе науковщв Роси, СНД, европейських кра!н, оргашзо-вуючи, починаючи з 1999 р., М1жнародш конференци "Гендер: мова, культура, комушкащя". Стале защка-влення л1нгв1стично зор1-ентованою гендерною проблематикою спосте-ртаеться в Укра!н1, щоправда на кафедрах росшсько! та 1ноземних мов (пращ М. Холод, О. Горошко, автора психолшгвютичних праць з проблем гендерно марковано! мовно! св1домост1 ро-с1йськомовного населення Укра!ни; Н. Бардшо!, Н. Баланд1но!, Г. Яворсько! Т. Ковалевсько!; чимало ц1кавого у р1чищ1 проблеми "гендер 1 лшгвютика" м1-стить соц1олог1чний анал1з мовно! ситуаци Киева, який зд1йснили Г. Зал1зняк 1 Л. Масенко; р1зноаспек-тн1 п1дходи до вказано! проблематики нашчеш в працях Я. Пузиренко, М. Дмитр1ево!; укра!нське фе-мшютське л1тературознавство (монограф1! Т. Гун-дорово!, В. Агеево!, зб1рники "Гендер 1 культура", "Жшка як текст" та ш.), ф1лософський спектр бачен-ня "чолов1чого" 1 "ж1ночого" висв1тлюють пращ ки!в-ського ф1лософа Н. Хамиова) [16].
Сьогодн1 прийоми анал1зу на тл1 л1нг-вокультуролог1чно! парадигми устшно викорис-товуються у сфер1 гендерних дослвджень у в1тчизня-н1й та заруб1жнш л1нгв1стиц1 на матер1ал1 лексики (О. Бессонова, О. Бондаренко, О. Дудоладова, М. Ко-лесшкова, Н. Пет1й), фразеолог1! (В. Тел1я, Д. Мал1-шевська, I. Зикова, Ст. Георпева, А. Петрова), паре-м1олог1! (А.Кирил1на, Ю. Абрамова, М. Ютанова, О. Узеньова) або у комплексних дослщженнях на широкому мовному матер1ал1 (А. Архангельська). На сучасному етат багато праць присвячено вивченню нац1ональних концептосфер, наприклад, дослщжу-еться концептосфера мовлен-нево! д1яльност1 (О. Се-л1ванова). Терм1н концепт-тосфера не е новим у фь лологи та л1нгв1стиц1. Вперше його використав Д. Лихачов. Мовна картина свиу (ще мовний про-м1жний св1т, мовна репрезентац1я св1ту, мовна модель свиу) нев1д'емно пов'язана 1з концептуальною картиною св1ту. Мовну картину св1ту вважа-ють бшьш консервативною, здатною довше збер1-гати слвди застар1лих уявлень людини про свп, то-д1 як концептуальна здатна постшно доповнювати-ся та змшюватися. На думку О. Левченко, мовна картина свиу позначае основш елементи концептуально! картини свиу, а також експлжуе останню
мовними засобами [17]. Шд мов -ною картиною свиу розумiемо сукупшсть уявлень носi!в певно! лiнгвокультури про об'ективний та суб'ективний свп, що закршлеш в мовi.
Мовна та концептуальна картини свиу як ди-намiчнi взаемодiючi утворення завжди е антропоцен-тричними. Ми подiляемо думку Н. Соколово! про те, що на формування картини свiту значною мiрою впливае гендерна належнiсть, адже картина свiту безпосередньо пов'язана з культурними цiнностями та соцiальним розподшом ролей, що грунтуеться на гендернш вiдмiнностi [9].
Маючи на увазi аспект формування мовно! та концептуально! картин свиу на шдгрунл стате-во! диференцiацi!' та !х взаемовпливу, визначаемо гендерну картину свиу як таку, що ввдбивае свпо-сприйняття соцiуму у руслi опозици "фемiнне/ ма-скулiнне". Гендерна картина свиу створюеться та зазнае змш через гендернi стереотипи - сформова-нi пiд впливом когнiтивно! дiяльностi та соцiально -культурного досвщу людини, стiйкi уявлення про лшгвштичш категори, закрiпленi в поняттях чоло-вiк чи ж1нка.
У межах нашого дослвдження буде вико-ристано структуру, яку було запропоновано у пращ О. Чибишево!. Науковець акцентуе увагу на найваго-мiших характеристиках понять жтка для носив ро-сшсько! мови та видiляе три мшро-компоненти:
• Зовнiшнi характеристики людини,
• Внутршш характеристики людини,
• Сощальш характеристики людини [10].
У цьому дослiдженнi розглянемо мшрокомпо-
нент внутршш характеристики представлений озна-ками "слабодухий, нерiшучий чоловiк", "груб1ян", "балакуча ж1нка" та "зла, шдступна жшка".
У сербськ1й мовi на позначення слабодухого, нерiшучого чоловiка використовуються так лексеми: млитота [3], страшливац, плашливац, малодушник, колебливац, страшивац, баба, кекез, недоношче, пи-чка, гузица, млакота, пичкица, ништавац, изjаловак, изjаловче, кукумавка, бескичметак, крепалина, без-везтак, шото, пекмез, неспреттаковик, шуша, спетланко, плачипичка, кмеза, неспреттак, шепа-вац, заплетенко, несналажливац, шота, млитавац, блентав, мекушац, тетка, кукавица, шмоклан, килавац, трапавко, шепртла, поводливац, завезанко, смететак, смушетак, слабик, цмола, неспо-собтаковик, балавац, балавко, балча, мусавко, прлавко, кеткавац, кмечало, кмецавац, папучар, плачливац, кмечавац, шмрцавац, кеткало, плачкеша, гринтало, гринтавац, цендравац, цендрало, кмецало, тулило, ревало, бечало, цата, Цвилидрета. Надамо пояснення деяким iз наведених лексем:
• Слабик, цмола - в украшськш мовi аналогом до нього е поняття слабак. Йдеться про номшацш хлопця чи чоловша, який не може сам прийняти ршення, ввдмовити комусь, узяти ввдпо-ввдальшсть на себе.
• Шота - називае чоловжа, який настшьки палко любить свою кохану ^вчину, дружину), що не може !й т в чому ввдмовити, виконуе ва и забаганки, не зважаючи на !х доцшьшсть, тощо. Так само вш не
може не послухати !!. Синошмом до цього слова може бути iменник папучар.
• Килавац - iменуе надзвичайно слабкого, безхарактерного чоловiка. Серед уах попереднiх характеристик переважаж iнша - лшь. Саме через не! вш страждае. Такий чоловiк може бути сильним як лев, але йому лiньки показувати власнi силу чи вмшня.
• Мекушац - слово походить вщ прикметника мек. 1снуе мiркувания, що це назва "райського" чоловiка. Усе, що скаже йому дiвчина -вiн вiдразу виконуе. Друзi вбачають у цьому втрату його власного "я", адже про себе вш при цьому забувае. Це чоловш або хлопець, який плаче ще мюяць по тому, як його покинула дiвчина. Синошмами до цiе! назви можуть бути слова шота, папучар.
• Тетка - назва чоловжа жшочо! подоби, статури чи поведiнки.
• Шмоклан - слово називае недолугого хлопця чи чоловжа, який не вмiе пристосуватися у това-риствi, дотримуеться традицiйних суспiльних уявлень та цшностей. Йому нiчого в житп не вдаеться.
• Блентав - назва щлком дезорiеиговаиого, непридатного для життя представника чоловiчо! стат1.
• Безвезтак - iменуе безробiтного чоловша, який виконуе роль домогосподарки в той час, коли дружина заробляе грошi на життя для ам'!.
• Кукавица - слово е багатозначним i вжива-еться у багатьох сферах життя сустльства. Перш за все, називае птаха, який вщкладае сво! яйця у чуже гнiздо, а також боязку людину. Слово сьогоднi зазнало семанти-чних змiн i означае також людину, яка не готова до життевих перемш, пристосування до чогось нового. Лексема не е надзвичайно поширеною серед мовщв-сербiв. Найчаст1ше Г! використовують у юнофшьмах.
• Папучар - назва чоловша-шдкаблучника, який повнiстю в1ддав бразди правлшня в родинi до рук свое! дружини. Спосiб його життя - шдкорятися, слухати в усьому свою дружину, у гiршому випадку такий чоловiк ще й и бо!ться.
• Пекмез - назва надзвичайно розшжено! особи, яка своею поведшкою нервуе оточуючих. I! хочеться розмазати "як повидло".
• Плачипичка, кмеза - лексема означае особу чоловiчо! стаи, яка на перший погляд видаеться справжиiм чоловiком. Але з часом, особливо при сшлкуванш, виявляеться, що !! патетичнiсть переходить уа меж1, а поведiнка викликае бажання фiзичного насилля над такою особою.
• Поводливац - назва чоловша, який легко п1ддаеться на будь-яш провокацi! чи прохання, оскь льки не хоче виглядати слабаким. Але фактично саме таким вш е.
• Шуша - ном^е нiкчему-чоловiка, якому щастить у житп. Вiн може отримати хорошу роботу, керувати проектами, виступати на телебаченш, писа-ти книги, тощо. Такий типаж достатньо поширений серед сербiв.
• Шепртла - називае чоловша, який завжди бажае лише найкращого, але з рiзних причин йому не вдаеться зробити все так добре, як вш того хопв.
• Кукумавка - 1менуе особу чолов1чо! стал, яка постшно висловлюе свое незадоволення, сво!ми схлипуваннями 1 криками нагадуе сича, що це слово буквально означае.
• Цвилидрета - слово е сербською назвою злого гнома Румпельштшьцхена з казки братш Гр1м, а називае дорослу особу, постшно чимось невдоволе-ну, яка скаржиться на когось чи щось.
Окр1м слабодухого чоловжа розглянемо ще тип чолов1ка-груб1яна, невиховано! людини. У серб-ськ1й мов1 таку особу позначають такими лексемами: груби]ан [3], паор, неотесанац, вандалин, примити-вац, непросвекеник, цибер, дрипац, селак, селачина, паланчанин, бр^анин, балканац, цепаница, цицан, ге-ак, дилкош, сировина, сивота, троглодит, завича]ац, неулудник, шабан, неандерталац, назадтак, хор]ат, папак, хулиган, чобан, чобанин, чобанчина, буздован, бараба, дизелаш, дивлак, простак, одрпанац. Надамо пояснення до деяких 1з наведених лексем:
• Груби]ан - це назва грубого, невихованого чолов1ка, який не звик шдбирати сл1в.
• Примитивац - назва особи, яка живе у су-часному свт, але мае свггогляд мавпи: мислить так же примитивно 1 не реагуе на змши в сусшльствг
• Дрипац - ном1нуе чоловжа, який мае спе-циф1чний зовшшнш вигляд: кепка - наб1к, вш постшно жуе зубочистку чи соломинку. Головна сфера його защкавлень: мотоцикли та автомобш. Цю лексему батьки використовують, називаючи кавалер1в сво!х незам1жшх дочок.
• Цибер - назва худорлявого, негарного чо-лов1ка, переважно сшьського походження та абсолютно неамбщшного, який вдае 1з себе найрозумшшого, найгаршшого, загалом - найкращого. Говорить мало, стисло, дуже голосно. Головний його аргумент у будь-яшй суперечц - сила, яку вш застосовуе. Це та-кож поцшовувач р1зномаштних реалт-шоу, жовто! преси та блискучих предмепв (к1тчу).
• Чобан, чобанин, чобанчина - чабан, пастух, головний над отарою. Як 1 в украшсьшй дшсносп се-рбських дггей примушували добре вчитися, щоб !х не довелося ввдправляти пасти свиней (гусей, овець, ко-р1в тощо). Назви використовуються як образлив1 для номшаци недостатньо! осв1ченосп 1 примггавносп мислення чоловжа.
• Шабан - слово мае синошми будала, селак. Таку особу можна вшзнати за б1лими шкарпе-тками та темними туфлями чи босошжками чи за спортивним костюмом у театр1 або церкш. Назва ха-ризматичного типу чолов1ка.
• Неандерталац - основне значения слова -вид праюторично! людини, яка населяла Свропу 1 ча-стину Азп. Ц первюш люди мали мозок, але вважати !х штел1гентними було проблематично. За аналопею до неандертальця у наш час серби називають цим словом невихованого, грубого у поведшщ чоловжа.
• Папак - слово означае свинячу ратицю, а може використовуватися для позначення невихова-ного 1 нерозумного чолов1ка.
• Дизелаш - позначае чоловжа, якого цивш-заця торкнулася, вш дружить з уйма (вй для нього брати). Утзнати його на вулищ можна за бшими
шкарпетками, спортивним костюмом, жирною шкь рою на обличч1 та за значною шльшстю золотих прикрас на грудях (хрести, браслети тощо)
Ми розглянули кшька характерних рис чоловжа, тепер варто придшити увагу жшоцтву. Кр1м того, що ж1нка е берегинею, волод1е спокшним, лапдним характером, вона мае i певш негативш риси. За весь час роду людського жшок звинувачують у надмiрнiй балакучостi, плiткуваннi тощо. Саме цей характерний для жшки аспект розглянемо далг Номшаци балакучо! жiнки представлено такими лексемами: трачбаба [3], причалица, брбливица, алакача, лупача, лупе-талка, чегрталка, блебетуша, торокуша, ла]авица, ]езичара, je-зичавка, потркуша, алапа]да, алапача, празнопричалица, оговарателица, по-кукарка, трачара, стокука, говорливица, креке-туша, сокачара. Пояснимо кшька з них:
• Брбливица - позначае жшку або дiвчину, яка говорить без упину, переважно розповвдае остан-m новини iз яскравими емощями.
• Алапача - назва особи, яка завжди запере-чуе. Це тип дiвчини, у яко! не закриваеться рот. Так особи жшочо! статi розповсюджують певну шформа-щю, а потiм уникають тих, яких вони обмовляють. Робоче мюце тако! дiвчини чи жшки - вггальня суй-дки. Вона з радютю ходить до когось на каву, але не любить, коли до не! само! приходять гостг Адже тодi вона витрачае час даремно, бо пропускае найщкав™ моменти життя сусiдiв.
• Jезичара, ]езичавка - називае тип жшки/ дь вчини, який трапляеться всюди, де живуть люди. У селах таких ойб можна швидко вшзнати, тому шеа-льним мiсцем проживания для не! е велике мюто. Це найпрший тип ж1нок. Усе знають i все повиннi роз-повiсти iншим. Певна розповiдь про когось може змшюватися, до не! додаватися власш фантазп, лиш би вона звучала правдоподiбнiше i можна було гово-рити про мораль. Таш особи люблять вигадувати ш-формащю про людей, як1 1м не подобаються i ходити обговорювати И з уйма суйдами. Способом порятун-ку вiд тако! жшки - не спшкуватися з нею, по мож-ливостi не дивитися на не!, у жодному випадку не впускати до свого дому.
• Торокуша - назва особи, яка постшно про щось торохтить, схильна до обмовлянь, плете як з га-рячки.
• Трачара - ном^е особу, яка передае шфо-рмащю. Вона може бути класичною (розпов-сюджувати чутки iз дрiбними власними моди-фiкацiями) та режисерська версiя (до реально! у юто-рй' додаються елементи з бразильських серiалiв, що робить сюжет ще штригуючшим).
• Причалица - слово е антошмом до куталица. Така особа ввдразу iз видихом повiтря ви-дае довжелезний потж iнформацi! (не обов'язково зв'язно!). Б№шють цих дiвчат чи ж1нок достатньо надокучливi та швидко набридають оточуючим. Од-нак е такi, слухати яких подекуди навiть весело, осш-льки не так1 вже й дурнищ вони плетуть.
• Чегрталка - означае жшку, в яко! не закриваеться рот. Так само називають будь-яку рiч, яка
е постшним джерелом шуму. Ця назва виникла за звуковими асощащями.
• Блебетуша - назва утворилася вщ дiеслова блебетати, тобто плести непов'язаш мiж собою дур-нищ, то ж означае ж1нку, яка говорить шсештнищ
• Празнопричалица - означае особу, яка говорить пусл, безшформацшш фрази, неважливi для оточуючих.
• Оговарателица - слово утворено ввд ого-варати (обмовляти). Це, як вщомо, улюблена справа певно! частини жiноцтва.
• Крекетуша - назва походить ввд слова "крек", що означае ств жаб на болоп. Таких балаку-чих жшок уявляють жабами у болотi.
• Лупача, лупеталка - називають частину ж1ноцтва, яка поширюе дезiнформацiю, зазвичай щ особи е iнтелiгентними на вигляд.
• Сокачара - назва сшьсько! д1ячки, зазвичай старо! дiви, яка йде ввд хати до хати, всюди дiзнаеть-ся, де i що трапилося протягом дня. Увечерi вона дь литься власними спостереженнями зi сво!ми незамь жшми подругами.
Як i для характеристики чоловiчо! статi, у жi-ноцтва ми виявили не одину характерну негативну рису, а калька. Крiм попередньо! риси, звернемо увагу на те, як сербське суспшьство називае i сприймае злу, пiдступну жiнку. Зокрема, ми знайшли так1 лек-семи на позначення ще! риси: горопадница [3], бести)а, вештица, совулага, баба, мора, злобница, фури)а, бедница, росп^а, ала, зми'а, jадница, Кара-концула, оштроконца, злица, аспида, кучка, подмук-лица, гадура, гу)а, пизда, пичка, ку]а. Пояснимо деяш з лексем:
• Вештица - первюно, за сербською мiфоло-пею це назва ютоти, яка е сестрою Баби Яги (Бабаро-ги). Така зла жшка з неприемною зовшшшстю лттае на мгт. Широкому загалу вона ввдома з байок та мультфiльмiв.
• Роспща - номшащя зло! жшки, яка для до-сягнення свое! мети не гребуе жодними засобами.
• Аспида - назва нескурпульозно!, неотесано! i аморально! жшки, схильно! до сварок чи конфлжпв.
• Фури)а - цю лексему використовують на позначення запально!, бiснувато! ж1нки, яка все змгтае на своему шляху.
• Бести)а - жшка-зм1я, яка вирiзияеться прекрасною статурою та розумом вбивцi. Найчаспше чоловiки у таких закохуються.
• Караконцула - називае ще одну сербську мьфолопчну ютоту, яка вирiзняеться сво!м неприва-бли-вим виглядом та злобою. Номшащю використовують для називання демонiчно! ж1нки з обличчям старо! баби, довгими нiгтями, металевими зубами i рогами.
• Зми)а - так називають дуже злу й шдступна жшку, !! асоцiюють з плазуном.
• Ала - слово використовують щодо жшки, яку порiвнюють з драконом, ще одшею мiфологiч-
ною ютотою: злою, нерозумною, надзвичайно про-жерливою i дуже сильною.
5. Апробащя результатiв дослiджень
Основш теоретичнi положення та результати дослвдження обговорювали на Всеукра!нськ1й науко-во-практичнш конференцй' "Мова. Культура. Взаемо-розумшня" (Дрогобич, 2011); на мiжнароднiй науковш конференцiï молодих вчених "Славiстика ХХ1 столiт-тя: традицiï та перспективи розвитку" (Львiв, 2011); на IX Всеукрашському соцiолiнгвiстичному семiнарi (Львiв, 2012); на ХХ1 Мiжнародному славiстичному колоквiумi (Львiв, 2012); на ХХ11 Мiжнародному Сла-вiстичному колоквiумi, присвяченому пам'яп слов'янських першопросiтникiв святих Кирила i Ме-фодiя (ЛНУ iм. I. Франка, 2013р.); на X Всеукрашському семiнарi "Теор1я i практика сощолшг-вiстичних дослiджень" (ЛНУ iм.I.Франка, 2013 р.); на XI Всеукрашськш науковiй конференцiï молодих фi-лолопв "VIVAT ACADEMIA": Украï'нська фiлологiя -iсторiя, теорiя, методологiя, присвячена 165^ччю за-снування кафедри украïнськоï словесносп у Львiвсь-кому унiверситетi (ЛНУ iм.I.Франка, 2013 р.) та на М1жнароднш науковiй конференцй' Registre jazyka a jazykovedy, органiзованiй з нагоди ювiлею проф. Данi-ели Сланчово!' (Словаччина, Пряшiв, 2013р.).
6. Висновки
У статтi було звернено увагу на певнi негатив-нi риси, притаманш ж1нкам та чоловiкам та хх номi-нац^' у сербськ1й мовi. Отже, пiдсумуемо.
Термiн "гендер" використовувався спочатку в ютори, кторюграфи, соцiологiï та психолог^'. Гендер як соцюлопчне поняття знадобився для того, щоб продемонструвати рiзницю мiж бюлопчною статтю людини i статтю як набором сощально зумовлених особливостей статусу та поведшки. Гендерна картина свггу створюеться та зазнае змiн через гендерш сте-реотипи - сформоваш пiд впливом когнiтивноï дiя-льносп та соцiально-культурного досвiду людини, стшш уявлення про лiнгвiстичнi категорй', закршлеш в поняттях чоловiк чи жшка.
У структурi тематичного ряду жтка та чоловiк було видшено низку м^окомпоненпв. У межах мiк-рокомпоненту "внутрiшнi характеристики" було видi-лено двi рiзнi для кожноï стал концепт-туальнi ознаки. Для чоловiчоï стал це - слабодухий, нерiшучий чоло-вiк (72 лексеми iз негативною (висмшвальною) коно-тацiею: папучар, млитавац, килавац, тетка, кукавица, пекмез, шуша, кукумавка, цмиздравац, цвилидрета); грубiян, невихований чоловш (38 лексем: примитивац, дрипац, варвар, простак, буздован, шабан, горштак, дилкош, неандерталац, папак). Стосовно жшоцтва особливо характерною рисою якого е балакучють вживаеться 23 лексеми, найчаспше з жарпвливим значенням, зрiдка з ввдтшком висм1ювання: алапача, торокуша, трачара, блебетуша, лупача, сокачара, алакача та злють - виявлено 24 лексеми (вештица, аспида, ала, горопадница, злобница). Отже, маемо шдс-тави твердити, що у сербськш культурнш традицй негативно сприймають нершучють чоловiка та його не
вкластво. До балакучих ж1нок ставляться поблажливо, злегка iронiчно. Рiзко негативним е ставлення до зло!, тдступно! ж1нки.
Лiтература
1. Зубов, М. I. Шнгвотекстологш середньовiчних слов'янських повчань проти язичництва [Текст]: моног-рафш / М. I. Зубов. - Одеса: ОР1ДУ НАДУ, 2004. - 336 с.
2. Толстой, И. И. Сербско-хорватско-русский словарь [Текст] / И. И. Толстой. - М. : Гос. Изд. Иностр. И На-цион. Словарей, 1957. - 1168 с.
3. ЪосиЪ, П. Речник синонима [Текст] / П. ЪосиЪ и сарадници. - Београд: Корнет, 2008. - 712 с.
4. Речник српског сленга [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://vukajlija.com/
5. Recnik srpskog zargona [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://opusteno.rs/ljubav-romantika-f4/ recniku-srpskog-zargona-t1758.html
6. Бессонова, О. Л. Оцшний тезаурус англшсько! мо-ви : когнпивний i Гендерний аспекти [Текст] : дис. ... доктора фшол. наук / О. Л. Бессонова. - Донецьк, 2002. - 463 с.
7. Кирилина, А. В. Гендерные аспекты языка и коммуникации [Текст]: дис. ... канд. филол. наук / А. В. Кирилина. - М., 2000. - 369 с.
8. Мартинюк, А. П. Конструювання гендеру в ан-гломовному дискура [Текст] / А. П. Мартинюк. - Харюв : Константа, 2004. - 292 с.
9. Соколова, Н. В. Вербалiзацiя концептосфери "фемшзм" в американському жiночому дискура XIX-XXI ст. [Текст]: дис. ... канд. фшол. наук / Н. В. Соколова. - Одеса, 2007. - 253 с.
10. Сукаленко, Т. М. Метафоричне вираження концепту жшка в украшськш мовi [Текст] / Т. М. Сукаленко. -К. : Видавничий дiм Дмитра Бурaго, 1нститут укра!нсько! мови, 2010. - 240 с.
11. Гендерш особливостi авторського мовлення [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://knowledge. allbest.ru/languages/3c0b65635a3bc78b5c43a89521306d2 7_0.html
12. Смит, С. Постмодернизм и социальная история на западе: проблемы и перспективы [Текст] / С. Смит // Вопросы истории. - 1997. - № 8. - С. 154-161.
13. Маслова, В. А. Homo lingualis в культуре: монография [Текст] / В. А. Маслова. - Витебск: ВГУ им. П. М. Машерова, 2004. - 214 с.
14. Дмтрева, М. М. Чи е чесна жшка чесною лю-диною [Електронний ресурс] / М. М. Дмитртева. - Режим доступу: http://linguistics.kava.kiev.ua/publications/ 2006/06/30/chi e chesna zhinka 58.html
15. Селшанова, О. О. Актуальш напрями сучасно! т-нгвiстики (аналпичний огляд): навч. посiбник для спец. "Укра!нська мова i лiтература", "Мова i лiтература" [Текст] / О. О. Селшанова. - К. : Фггосоцюцетр, 1999. - 148 с.
16. Актуальш проблеми сучасно! укра!нсько! генде-рно! лiнгвiстики [Електронний ресурс] / Режим досту-пу: http: //www. ukrreferat. com/index. php?referat =69143&pg= 1
17. Левченко, О. П. Лшгвокультурологш та И термина система [Текст] / О. П. Левченко // Проблеми укра!н-сько! термшологп. - 2003. - № 490. - С. 105-113.
References
1. Zubov, M. I. (2004). Linhvotekstolohiia seredno-vichnykh slovianskykh povchan proty yazychnytstva: Mon-ohrafiia [Linguotextology of the medieval Slavic homilies against paganism]. Odessa: ORIDU NADU, 336.
2. Tolstoy, I. I. (1957). Serbsko-horvatsko-russkyi slovar [Serbo-Croatian-Russian dictionary]. Moscow: State Publishing House of Foreign and National Dictionaries, 1168.
3. Tshositsh, P. et. al. (2008). Rechnik sinonima [Thesaurus]. Belgrade: Cone, 712.
4. Serbian slang dictionary. Available at: http://vukajlija.com/
5. Dictionary Serbian jargon. Available at: http://opusteno.rs/ljubav-romantika-f4/recniku-srpskog-zargona-t1758.html
6. Bessonova, O. L. (2002). Otsinnyi tezaurus an-gliys-koi movy: kognityvnyi i gendernyi aspekty [Evaluation Thesau-rus of English Language: Cognitive and Gender Aspects]. Donetsk, 463.
7. Kirilina, A. V. (2000). Gendernye aspekty yazyka i kommunikatsii [Gender aspects of language and communication]. Moscow, 369.
8. Martyniuk, A. P. (2004). Konstruyuvannia gen-dera v anglomovnomu dyskursi [Gender Construction in the English Discourse]. Kharkiv: Konstanta, 292.
9. Sokolova, N. V. (2007). Verbalizatsiia kontsep-tosfery "fenizm" v amerykanskomu zhinochomu dyskursi XIX-XXI st. [Verbalization of conceptual domain of "feminism" in American women's discourse of XIX-XXI c]. Odessa, 253.
10. Sukalenko, T. M. (2010). Metaforychne vyra-zhennia kontseptu zhinka v ukrainskii movi [Metaphoric expression of the concept "Zhinka" (Woman) in the Ukrainian language]. Kyiv: Publishing House "Dmytro Buraho", Inst i-tute for the Ukrainian Language, 240.
11. Gender peculiarities of the author's speech. Available at: http://knowledge.allbest.ru/languages/ 3c0b65635a3bc78b5c43a89521306d27_0.html
12. Smit, S. (1997). Postmodernizm i sotsialnaia is-toriia na zapade: problemy i perspektivy [Postmodernism and social history in the west: problems and perspectives]. Questions of History, 8, 154-161.
13. Maslova, V. A. (2004). Homo lingualis v kulture: monografia [Homo lingualis in culture]. Vitebsk: Vitebsk State University named after P. M. Masherov, 214.
14. Dmytriieva, M. M. Is an honest woman an honest person? Available at: http://linguistics.kava.kiev.ua/ publi-cations/ 2006/06/30/chi e chesna zhinka 58.html
15. Selivanova, O. O. (1999). Aktualni napriamy suchasnoi linhvistyky (analitychnyi ohliad) [Actual directions of the modern linguistics (analytical overview)]. The manual for the students of Ukrainian language and literature departments. Kyiv: Phytosociocentre, 148.
16. Actual problems of the modern Ukrainian gender linguistics. Available at: http://www.ukrreferat.com/index.php? referat=69143&pg= 1
17. Levchenko, O. P. (2003). Linhvokulturolohiia ta yii terminna systema [Linguoculturology and its term system]. Problems of the Ukrainian terminology, 490, 105-113.
Рекомендовано до публгкацИ д-р фшол. наук, професор Васильева Л. П.
Дата надходження рукопису 20.02.2015
Девлиш Дарш Володимирiвна, астрант, кафедра слов'янсько! фшологп, Львiвський нацюнальний ут-верситет iм. I. Франка, вул. Ушверситетська, 1, м. Львiв, Укра!на, 79000 E-mail: dar3806@yandex.ua
