CC BY
11Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 2. С.169-172.
УДК 811.161.242:821.161.2-31Г1/7.08
MOBHI ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ТРАДИЦ1ЙНИХ ТА НОВИХ СТЕРЕОТИП1В У СУЧАСН1Й Ж1НОЧ1Й ПР031
CeidpyK О. О.
Кам'янець-Под1льський нащональний yHieepcumem /мен/ 1вана OaieHKa, м. Кам'янець-Подтьський, УкраГна
Стаття присвячена Гендерному аналгзу головных героЧв творгв сучасних aemopie. Звертаетъся увага на традици та новаторства в зображеннг чоловгка та жгнки. Зазначаетъся, що в укратськш сучаснш лгтератург з 'являешься нова активна, талановита г сильна геротя, яка здатна захистити себе самостшно, вгдстояти свое право на самовизначення.
K.Iinч(1 Iii слова: Гендер, стереотип, жтка, чоловгк.
Чоловши i жшки по р1зному зображуються у р1зних мовах свт. так само е неоднаковим ix становище у р1зних крашах. Кожне окреме суспшьство послуговуеться характерними для нього сощальними стереотипами для визначення \псця i po.ii чолов1ка чи жпнки у ньому. Впродовж усього життя людина засвоюе cycni.ibHi стереотипи маскулшносп / фем1нност1, яи поступово на ментальному pißHi систематизуються в гендерну програму подальшого життя i перетворюються на усв1домлеш мотиви та позасв1до\п спонуки по вед ¡нк и чолов1ка та жчнки.
Метою нашого до^дження е виявити у текстах сучасно! прози особливост1 гендерних характеристик псрсонажпв. проанал1зувати використання традиц1йних стереотишв у зображенш протилежних статей та виявити застосування нов1тн1х.
В украшському мовознавств1 питаниям вивчення тендеру займались таю науковщ, як Н. Борисенко, С. Павличко, Д. Грабовська, Т. Журженко, Т. Бессонова, Л. Сшельникова, Г. Богданович, О. Рябов, В. Слшчук.
„Гендер" - похщне вщ антйського позначення граматичного роду [1, с. 58]. Проте слщ зазначити, що деяю автори звертають увагу на те, що в самш англ1йсьюй мов1 немае граматично! кате гор ii роду. Та i в ¡нших мовах (наприклад, в ростйськчй). де ця кате гор ¡я д1е, вона отримуе мотиващю тшьки на pißHi ¡стоти. позначаючи родо-статеву, oio.TorinHy приналежшеть особи.
Стереотипи - це спрощеш, занадто умовш уявлення, штампи, яи люди використовують для того, щоб спрощено зрозу\пти явища, якч потребують для шзнання б1льш склад них, ¡нтслсктуальних зусиль.
Гендерш стереотипи - це наше розумшня чолов1чо! i жл ночо! традицшно! гендерно! poni, сусшльш погляди на те, як повинш себе поводити жлнка i як чолов1к; що вважати чолов1чим, а що - жшочим; якими видами д1яльност1 можуть чи не можуть займатися жшки. якими - чоловпчи: яи профссЛ е жлноч1. яи - чолов1ч1 тощо.
A.B. Кирил1на зазначае, що "...гендерш стереотипи, маючи форму пристосування сл1в до св1ту, насправд1 е пристосуванням св1ту до ел ¡в. Вони,
певною Mi рою. нав'язують низку визначених моделей поведшки, яких повинш дотримуватись представники Tie! чи шшо! стал" [4, с. 33].
"Гендерш стереотипи значно спрощують реальну ситуащю, однак у колектившй сусшльшй свщомосп вони \пцно закршлеш та змшюються дуже повшьно. В певшй Mipi стереотипи-забобони впливають на кожну людину. Зпдно ¡з закр1пленими уявленнями, яанкам у сусшльста приписуеться менша вартють, шж чоловшам " [10].
Жшщ у cycni.ibCTBi належало viicuc берегиш домашнього вогншца, справжня жлнка повинна бути лапдною, шжною, слухняною жшкою. доброю мапр'ю i жиги за законами, встановленими чоловшами: "Ceim, у якому ми живемо, побудували Honoeim. Вони побудували його для себе i, не рахуючисъ з жтками, естаноеши е нъому свог закони, розе'язали еШни, побудували апарати пригноблення i придушення" [5, с. 6]. На противагу цьому "чолов1чому свпу" жшки створюють CBi й власний св1т. який мае назву "без мужика": "У ceimi, стеореному чолов1ками для чолоеЫе, е еажлиеа жточа фтя, держава е держав1, за законами яког жиее нем1ряна ктъшстъ ж1нок. Ceim, який створили для себе й естаноеши у нъому свог закони. Ceim, куди, по 3M03i, не пускаютъ чoлoeiкie i 3eidm не еипускаютъ для чоловтв" [5, с. 6].
В.В. Сшнчук у дослщженш "Мовностишстичш засоби творения гендерних образ1в молодi" визначае традищйш, актуашзоваш та нов1 гендерш стереотипи [9, с. 10].
У сучасних творах ми натрапляемо на описи жшок, яю перегукуються ¡з традищйними стереотипними K.iimc: "ТендШна. мила, трохи нагвно-матрна, як тмецъка порцеляноеа статуетка, ошатно й здатно ебрана жточка з обличчям, прописаним тонким ретелъним пензликом" [7, с. 80]; "... не торкнуте косметикою обличчя з нагвними cipiiMU очима, на me4i спадала доега жточа коса пшеничного колъору, на лoбi mpeMmie неслухняний золотий кучерик ... Тетяна подала нашому zepoeei руку, рука була еузъка i ледъ еолога, очевидно, eid хешюеання. на рожееих пальчиках - маленъю крут тгтики, акуратно nidpi3am" [2, с. 44]. У наведеному прикладi маемо зображення ¡дсалу жшки, який траплявся i у класичшй л1тератур1: "Якби еона еже не була Горошко, ми б п назвали Лартою. Hum таких die4am можна найти xi6a що е проетцп. А жаль. Нам дуже бракуе таких жшок" [2, с. 45]. Завдяки пор1внянню ¿з Тетяною Ларшою, вщомою герошею поеми видатного росшського поета О. Пушкша, у читача в1дразу складаеться цшсний образ шжно!, романтично!, здатно! на щире i вщдане кохання д1вчини. Автор сам зазначае, що для сучасного сусшльства такий тип ж ¡но к став рщюстю, йому характерш самост1йн1 жлнки-фем1шстки: "Тепер жшки CKpi3b - i е 6i3neci, i е nayifi, не кажучи еже про спорт. С наетъ dei жшки тореро. )KiHKU сапери. )KiHKU oxoponifi. С наетъ жточий бокс, у ea3i "Мухи" i "Супермухи"" [6, с. 124]. Не дивлячись на те, що автором твору е жшка, по\пчаемо !! ¿рошчне ставлення до "окупащ!" жшками багатьох сфер д1яльност1, яю традищйно були характерними для чолов1клв. В сусшльств1 з'явився новий стереотип жiнкa-лiдep чи то стосовно ciM1!, чи то стосовно профес1йно! д1яльност1, чи то нав1ть керування державою: "Мет подобаетъся, коли при eлaдi розумна i еродлиеа жтка. Це ж не абищо, це обличчя нацп. Маргарет Тетчер. IndipaTaudi. EencaipБхуто" [6, с. 124]; "Спроби турецъкотдданого надурити и е розрахунках, прихоеати спраежтй прогресуючий сет eidcomoK, сет eidcomoK з якого Итон еже dei4i тдеищуеала, еона придушила в зародку, як Ксена принцеса-еот" [8, с. 60]; "Почуеалася Ксеною. Принцесою-еотом" [7, с. 150].
MOBHI ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ТРАДИЦ1ЙНИХ ТА НОВИХ СТЕРЕОТИП1В У СУЧАСН1Й Ж1НОЧ1Й ПР031
Зпдно з традищйними поглядами, справжш чоловши повинш приховувати cboï переживания, бути лщерами, иезалежиими ш вщ кого, ф1зично витривалими, вольовими, bmîth заробляти для cîm'ï багато грошей, не базшати, не бути сентиментальними, не розкисати: "Дружина моя зриеаетъся i часом його лупцюе, а nomiM плаче, я ïx обох жалт, я мужчина, я не повинен зриеатисъ, але modi мет здаетъся, що колись я вийду з дому через eimo, i бтъше мене Hixmo Hide не побачитъ" [6, с. 7]; "3ipmроздиешася: 04i, nie, niдбopiддя, чорний тонкий сеетр nid горло, cipuii легкий костюмна тренуеалъному mm профестного охоронця чи спортоеця. "3eidm я, did4a мати, його знаю? Схожий на Шеарцнегера е poлi Команде"" [7, с. 40].
Будь-яке вщхилення вщ загальноприйнятого уявлення про viicuc i роль чоловша у cycni.ibCTBi сприймаеться як негативне явище, найчаепше це виявляеться у nopi внянш чоловша з жшкою: "Ha3ycmpi4 niдeiecя молодий, але еже гетъ лисий начальник елгдчого eiddmy Криворучко. Мундир ледве сходиеся на його 4epeei i розчетрюеаеся на клубах як у баби ... Обжерлиеим буе начальник. Скидаеся на гтертрофоеаний вареник з сиром" [7, с. 21]; "Тепер хлопцг - хоч косу заплШай, i у eyci сережка. Мужчина формуетъея не modi, коли затуляетъея щитом, a modi, коли тдммае меч" [6, с. 125]; "Старий козел, класичний чистопородний мамт, жиее з мамою, одружений не буе" [5, с. 20].
Традищйна л1шя чолов1чого домшування дещо трансформуеться, спостер1гаеться навпъ певна змша сощальних ролей, що i знаходить hobî лакуни в мовному дискурсг На 4aci hobî характеристики молодо! жшки. яка не погоджуегься з вщведеною ш стереотипною моделлю поведшки. Жшка ново! епохи - розумна, дшова, здатна сама керувати cboïm життям. I, якщо таи якост1 ран1ше приписувалися чолов1кам, вона не проти мати "чолов1чий характер" та захоплюватися, наприклад, "чолов1чими xo6i": "Георгт i родина Втъсоте були шокоеат. Вони зачаровано cnocmepi2cmu за рухами молодог лeдi. У будъ-яког inmoï жтки сигара е руках еиглядала б непристойно, тим бтъше е ресторат "Ландон-клаб", а тим паче е npucymnocmi еишуканог британсъког пари. Однак Свдоюя робила все no-кopoлiecъкu i з гiднoю майстертстю" [3, с. 70]. 3 прикладу бачимо, що захоплення "чолов1чим" xo6i не викликае у repoÏB роману негативного ставлення до жшки. куршня сигари та умша подготовка до цього "чолов1чого" ритуалу робить жшку особливою, викликае захоплення в оточення.
У творах сучасних автор ¡в ми також напрямляемо на noei стереотипи, яи з'явилися завдяки суспшьному розвитку та виникненню нових реалш. Ця група представлена, зокрема, концептами "модель", "супермен", "супергерой" та ш. Збер1гаючи зв'язок Î3 семантикою традицшних стереотип1в, hobî mobhî стереотипш утворення сприяють формуванню сучасних уявлень про категорн "жлночого i "чолов1чого": "Поруч опиниеся чолоет у шкгрянцг. Аж занадто широт ruie4i, dpi 04i, мщне niдбopiддя, cueyeami скрот. Шеарценегер" [7, с. 26]; "3 кухт еизирнуе, а modi еийшое Душман - еикапаний Чак Hoppic, тексасъкий рейнджер, куцуеатий та спраений, у черевиках на золочених тдборах 3i шпорами, у палъмоет шовковт сорочщ, щопраеда, без крислатого капелюха" [8, с. 119] (подано за авторським правописом М. Медшково1).
Висновки. Дослщження шдтверджуе важливу роль мовних стереотишв, яи визначають характеристики поведшки людини в суспшьствг Гендерш стереотипи активно функцюнують у творах сучасних автор1в i е шдгрунтям для поступових змш
у поглядах на призначення чоловша та жшки в сусгпльствг Вони сприяють певнш сучаснш ncpcopieHTauiï гендерних характеристик, коли, наприклад, на зупну уявленням про обов'язкову жлночу (домашню, господарську) турботливють приходить багато рпних ¡нших защкавлень. Вщбуваеться вир1внювання гендерних сощальних ситуащй та позицш, яи потребують однаково уважного ставлення до них у сусшльств1.
Список л1тератури
1. Баранов А.Н. Англо-русский словарь по лингвистике и семиотеке / А.Н. Баранов, Д.О. Добровольский. -М.: Наука, 1996. -698 с.
2. Гримич М. Варфололяева шч: [роман] / М. Гримич. - Льв1в: Кальвар1я, 2002. - 160 с.
3. Гримич М. Его'1'ст: [роман] / М. Гримич. - Льв1в: Кальвар1я, 2003. - 228 с.
4. Кирилина А. В. Тендерные аспекты массовой коммуникации / А.В. Кирилина // Тендер как интрига познания: [Сб. статей]. - М.: Рудомино, 2000. - С. 47-80.
5. Кононенко G. Без мужика. Prosus nostalgos / G. Кононенко. - Льв1в: Кальвар1я, 2006. - 208 с.
6. Костенко Л. Записки украшського самашедшего / Л. Костенко. - А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. - 416 с.
7. Медшкова М. Терористка. НЕ-детектив / М.Медшкова. - Льв1в: Кальвар1я, 2003. - 216с.
8. Медшкова М. Тю! : роман-фрютайл з елементами аерофотозйомки / М. Медшкова. - Льв1в: Кальвар1я, 2003. - 228 с.
9. Слшчук В.В. Мовностшпстичш засоби творения гендерних образ1в молод1 (за матер1алами друкованих мас-мед1а): автореф. дис... канд. фшол. наук: 10.01.08 / В.В. Слшчук. - К., 2006. - 15 с.
10. Словарь тендерных терминов / под ред. А.А. Денисовой [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.owl.ru/gender/044.htm
Свидрук Е.А. Языковые средства создания традиционных и новых стереотипов в современной женской прозе // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социалъные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). —№2. Часть 2. - С.169-172.
Статья посвящена гендерному анализу главных героев сочинений современных авторов. Обращается внимание на традиции и новаторства в изображении мужчины и женщины. Определяется, что в современной украинской литературе появляется новая, талантливая и сильная героиня, которая способна самостоятельно защитить себя, отстоять свое право на самоопределение.
Ключевые слова: гендер, стереотип, женщина, мужчина.
Svidruk H. Linguistic means for creation of traditional and new stereotypes in modern female prose // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 2. - P. 169-172.
This article deals with gender analysis of the main heroes in the texts of modern authors. The attention is paid to the traditions and innovations in description of man and woman. It is also mentioned that the new active, talented and strong heroine, who can protect herself, appears in the modern Ukrainian literature.
Key words: gender, stereotype, woman, man.
Поступила до редакцп 17.03.2011 p.
Ill
