CC BY
17PSYCHOLOGICAL SCIENCES
ГЕНДЕРН1 КОРЕЛЯТИ РОДИННОГО БУТТЯ ЯК УМОВА ЖИТТеЗДМСНЕННЯ МАЙБУТНЬОГО С1М'ЯНИНА
Кзь О.Б.
кандидат психологгчних наук, доцент кафедри психологи Тернопшьський нацюнальний педагоггчний унгверситет
1мен1 Володимира Гнатюка м. Тернотль, Украна
GENDER CORRELATION OF FAMILY BEING AS A CONDITION OF THE LIFE REALIZATION OF FUTURE
MARRIED COUPLE
Kiz O.B.
Ph.D. (Candidate of Psychological Science), Associate Professor (Docent) at the Psychology Department, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University
Ternopil, Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп в контекст дослщжень зарубiжних та вгтчизняних науковщв обгрунтувано концептуальш засади теори та практики тдготовки молодi до виконання подружшх, батьшвських та материнських ролей, проаналiзовано роль батьшвсько! ciM'i' як середовища гендерно! вдентифшацд. Проаналiзовано авторську тренiнгову програму «Формування гендерно! культури молода», яка розширюе сферу сaмореaлiзaцi! дiвчат та юнак1в у виконанш подружнiх та батьк1вських ролей, доводить вагомють ролей як дружини, так i чо-ловiка у функцюнуванш ам'!, збагачуе учасникiв новими знаниями, необхвдними для пiдготовки до май-бутнього сiмейного життя.
ABSTRACT
The article deals with the conceptual principles of theory and practice of preparation of youth for the realization of marital, parental and maternal roles in the context of the researches of foreign and domestic scientists. The role of the parents' family as an environment of gender identification is analyzed. The author's training program "Formation of gender culture of youth" is given. It expands the sphere of girls' and boys' self-realization in the realization of marital and parent roles; proves the importance of the role of wife and husband in the functioning of the family; enriches participants with the new knowledge, which are necessary for preparation for the future family life.
Ключовi слова: гендерна культура, шлюбно-амейш стосунки, ам'я, батьшвство, материнство, пари-тетшсть, егалгтаршсть, штерактивш технологи, треншг.
Keywords: gender culture, marital and family relationships, family, parenthood, motherhood, parity, egali-tarianism, interactive technics, training.
Сучасна укра!нська ам'я потребуе радикально! змши !! статусу у сусшльств^ всебiчно! дiево! допомоги з боку держави та освгтшх, громадських, релшйних структур. Стратепчною метою амейно! полгтики в Укра!ш мае бути змщнення шституту ам'! шляхом шдтримки моделi сощально, економь чно та духовно самодостатньо! родини, що побудо-вана на паритетних засадах та забезпечуе рiвнi мо-жливостi особистюно! самореалiзацi! для кожного свого члена.
Сiм'я е первинним середовищем, де форму-еться амейна паритетна демократия - складова со-цiально! демократi! суспiльства. На думку акаде-мiка В.Кравця, ам'я е основним шститутом самоь дентифшацп укра!нського суспiльствa, в якому закладаеться духовний стрижень особистостi, ос-
нови и морaлi, сaмобутнiсть нaцiонaльного свгто-ввдчуття, свiторозумiння ментaльностi [8, с. 19]. Ом'я охороняе морaльнi чесноти, нацюнальш зви-ча! i традицп, невтомно плекае родовiд минулих, сучасних i прийдешнiх поколiнь, е своерщним ду-ховним храмом [13, c. 6]
Сiмейне життя е важливою сферою життездш-снення особистостi, що висувае висок! вимоги до !! психологiчно! та гендерно! культури, особистюних якостей, р!вня розвитку сaморефлексi!, подружшх, материнських та бaтькiвських ролей. Означене ак-туaлiзуе проблему тдготовки юнацтва до шлюбно-сiмейних стосуншв в контексп формування гендерно! культури молод!, позаяк самовизначення юнацтва у питаннях р!вних прав та можливостей статей
у родинному бутгi сприятиме усвщомленню пари-тетних засад побудови подружшх та сiмейних взае-мин, орОентацп на егалiтарнi гендернi ролi.
Ыплщитно проблема готовностi до шлюбно-амейних стосунк1в активно дослОджувалась у пра-цях вiтчизняних та заруб1жних науковщв: медико-психологiчних (Л. Богданович, М. Вовчик-Блаки-тна, I. Горпiнченко, Д. 1саев, В. Каган, З. Юсарчук, Д. Колесов, Е. Непочатова-Курашкевич, А. Хрип-кова, З. Шк1ряк-Нижник, I. Юнда), морально-педа-гогiчних (В. Барський, В. Бойко, М. Вовчик-Блаки-тна, £. 1ль1на, О. Киричук, В. Сухомлинський, I. Трухiн, В. Чудновський), соцiально-педагогiчних, (М. Алексеева, Т. Афанасева, Т. Буленко, I. Братусь, I. Гребеншков, I. Дубровiна, Г. Лактюнова, М. Ма-цковський, Д. Немировський).
Психологiчну готовнiсть до материнства/бать-к1вства розкрито у дослвдженнях О. Баженово!, О. Безпалько, Л. Баз, В. Брутман, А. Варги, Н. Гусак, Т. Демченко, I. Зверево!, О. Копил, С. Мещеряково!, Р. Овчарово!, В. Сидорова, Г. Фшппово!, I. Хашто-во!. Формування статево! свiдомостi, гендерно! Оде-нтичностi та !х роль у психолопчнш готовностi до шлюбу та виконанш батькiвських ролей широко представлено у наукових працях М. Боришевсь-кого, В. Васютинського, Т. Говорун, О. КшнеждО, I. Кона, В. Кравця, Т. Титаренко, Т. Яблонсько!.
У сучасному соцiокультурному контекстi за-слуговуе уваги доробок зарубiжних науковщв. До прикладу, польсьш вченi ведуть науковий пошук, анал1зуючи проблеми формування уявлень про ам'ю (Д.Тераковська, Я.Бомба, К.Островська), подготовки молодi до амейного життя (В.Елжбiта Папiш, Т.Кроль, Г.Ковальчик, М.Рись), статевого та сексуального виховання (Ю.Августин, В.Брей-нак, М.Козак1евич, Ю.Сосновський, В.Фшайковсь-кий). У Великобританп шдвищений iнтерес викли-кала проблема феноменологи усвщомленого бать-к1вства/материнства та, зокрема, рол1 батька у вихованнi дней (А.Бургесс, Т.Графтон, Р.Кольер, Д.Морган, Р.Палковггц, М.Рiчардс, В.Сейдлер, К.Хенвуд). Суголосно !м i нiмецькi науковцi до-слОджують материнство/батьшвство як соцiальне i психолого-педагопчне явище (Г.Вiганд, Т. Вiнерс, А. Пльгерс, А.Гопф, Л.Гоффман, Р.Еченберг, Б.Калщш, Н.Клюге, Е.Сандер М.Текстор, В.Фте-накю, К.Штарке). Американськ1 ученi аналiзують дошлюбну пiдготовку молодi (М.Аркус, В.Годдард, П.Гросс, Д.Мейс, Л.Пауелл, А.Петерсон, Д.По-пено), оргашзащю статевого виховання (Д.Брок, К.Брюс, Д.Юбр^ Х.Менлi, Ф.Пайрон), пiдготовку до материнства/батьшвства (Л.Вендерсмен, Н.Кар-тер, Х.ХОф) тощо.
ВОдомий укра!нський розробник амейно!, сексуально! та гендерно! педагопки, академiк В. Кра-вець обгрунтував концептуальнi засади теорi! та практики дошлюбно! подготовки молодi та вико-нання подружнiх, батьк1вських та материнських ролей, окреслив оптимальнi шляхи формування гендерно! культури у сферi шлюбу та сiмейного життя, проамейних, прокреативних настановлень юнак1в i дiвчат [8; 9; 11]. Науковий штерес ученого спрямо-
вано на дослщження основних функцiй, сексуально! культури сучасно! сiм'!, органiзацiю подружньо! взаемодi!, гендернi особливостi подружнiх кон-флiктiв, формування вiдповiдального батьк1вства та усвщомленого материнства, самовизначення мо-лодi у сферi традицiйно! та егалггарно! культур [1; 9; 10].
Щд керiвництвом В. Кравця проанал1зовано основш напрямки статево! соцiалiзацi! та дошлюбно! тдготовки учнiвсько! молодi у рiзних кра!нах свiту, обгрунтовано доцшьшсть використання в Укра!нi зарубiжного досвщу, вiдiбрано методичний iнструментарiй упровадження !х у вiтчизняну практику навчання та виховання [12].
Попри значш науковi теоретичнi та практичнi доробки щодо подготовки до шлюбно-сiмейних сто-сунк1в, недостатньо враховуеться досвiд, отрима-ний юнацтвом у батькiвськiй ам'! та недостатньо розробленими залишаються практичш аспекти подготовки сучасно! студентсько! молодО засобами ш-терактивних технологш до оргашзаци партнерсько! подружньо! взаемоди у майбутнш ам'!, побудови егалггарних амейних взаемин, оботльно усвщом-леного О вщповвдального батьк1вства/материнства, виконання необтяжених стереотипами гендерних ролей у родит та сусшльствг
Метою статп е аналОз впливу батьк1всько! ам'! як середовища гендерно! Одентифжаци на станов-лення гендерно! сввдомосп, формування гендерно-рольових експектащй та гендерного свггогляду осо-бистосп у сферО шлюбно-амейних стосунк1в. У статп презентовано авторську трешнгову програму «Формування гендерно! культури молодЬ), що покликана розширити сферу самореалОзащ! юнацтва у виконанш подружшх ролей, доводить вагомють ролей дружини О чоловша у функщонуванш ам'!, зба-гачуе учаснишв новими знаннями, необх1дними для тдготовки до майбутнього амейного життя через аналОз паритетних ролей у виконанш функцш ам'! на засадах гендерно! рОвносл.
Батьк1вська ам'я впливае на формування ета-лошв чоловОчих О жшочих якостей, поведшкових моделей, дае можливОсть безпосереднього тзнання амейно-побутових стосуншв чоловшв О ж1нок, !х-шх ролей, функцш, прав та обов'язшв як подружжя, батьк1в та громадян.
Виршальну роль у формуванш готовносп до ролО ам'янина, на думку психоаналгшшв, мають дитячО роки. У працях З. Фройда, А. Адлера, Е. Берна, А. Фройд, К. Горш наголошуеться на здат-носп до любовО О прихильносп як фундаментальнш характеристик нормального розвитку та критерш психОчного здоров'я дитини. Комплекси пережи-вань, конфлжпв, пережитих у дитячому вод, в май-бутньому визначають поведшку доросло! людини О можуть стати причиною амейних дисгармоншних стосунк1в.
Дитина навчаеться сво!й майбутнш подружнш ролО, щентифОкуючись з батьками пе! ж стал. Для хлопчика важливе значення мае досвщ спшкування з батьком О спостереження за його поведшкою щодо матера ДОвчинщ дуже важливо усвОдомити засоби поведшки матерО стосовно батька. Тати, зазвичай,
бшьше матерiв привчають дiтей до вщповщних ген-дерних ролей, пiдкрiплюючи розвиток жшочносп у сво!х доньок i мужностi - у синiв. Учеш шдкреслю-ють роль партнерсько-домiнаторних взаемин мiж батьками та дитиною як значущого чинника в ро-зумшш проблеми розвитку та готовностi дитини до дорослого життя.
Великого значения у формуванш психолопч-но! готовностi до виконання майбутнiх сiмейних ролей ученi надають впливу стилю взаемоди бать-шв з дiтьми, який мае вщдалеш наслiдки i визначае !х гендерну поведiнку у ам'! [1]. Дослвдження пси-хологiв сввдчать, що розвиток Я-концепцп дiвчини переважно залежить ввд характеру вираження до не! любовi в с1м'1 або у стосунках зi значущими до-рослими. Любов оточуючих дорослих до дiвчини-шдлтгка е основою И любовi до себе, И самоповаги та самодостатносп [2; 3; 6].
Якщо дитина зростала без батьшвсько! опiки або И виховував лише один iз батьк1в, то пiзнiше !й доведеться змагатися з людьми, як1 мали мож-ливiсть учитися в обох батьшв. Як зазначае Е. Ерж-сон, у дiтей, позбавлених батьшвського пiклування в раннi роки, не формуеться найважливiше для !хнього подальшого психiчного розвитку почуття базово! довiри до свiту. Свiт переживаеться ними як непередбачуваний, небезпечний та ненадшний. Неминучi втрати, що супроводжують виникнення прихильностi, сприяють виробленню захисного ме-ханiзму "емоцшно! глухоти", нечуйностi, що захи-щае вiд душевного болю, стане завадою побудови гармонiйних взаемин у майбутньому подружж1 [21].
Сформовашсть в особистостi неусвiдомлених тенденцiй до ввдтворення моделi батьшвсько! ам'! може суттево вплинути на взаемини чоловша та ж1нки. Форми батьк1вських взаемин стають своерiдним еталоном, оск1льки партнери шд-сввдомо пристосовують власну поведшку до вже сформованих внутрiшнiх схем. Запрограмована система взаемин ймовiрнiше реалiзуеться в тому разi, коли своею внутршньою програмою нагадуе одного з батьшв протилежно! стап. Наслiдування осо-бистiсних якостей визначае подiбнiсть подружнiх та сiмейних взаемин, у яких ввдтворюються поми-лки, проблеми батьк1в.
Прихильники теорп научшня вбачають психо-логiчну спрямованiсть на певш моделi ам'! та по-ведiнки в нiй у засвоенш статево! ролi, що здiйснюеться через спостереження за людьми шляхом ввдтворення нормативiв та приписiв поведшки, засвоених у процесi соцiaлiзaцi!. На думку А. Бан-дури, дти навчаються виконувати рiзнi сiмейнi рол^ спостерiгаючи, як поводяться люди рiзно! статi, як рiзняться манерою спшкування, виконан-ням побутових справ. Провщним сощально-психо-логiчним механiзмом гендерно! вдентифжацп вва-жають iмiтацiю, яка може вщбуватися значно пiзнiше самого спостереження за статеворольовою поведiнкою. Вихiдцi з кризових амей часто ввдтво-рюють помилки батькiв у створеннi власно! ам'!. Ученi пов'язують вплив ам'! на И молодших членiв
iз психологiчними механiзмами виховання дитини: шдкршленням, заохоченням, покаранням [18].
Для повноцшного психiчного та особистiсного розвитку дитини, становлення й! iдентичностi особливо значущими е тривалi теплi емоцiйнi взаемини дитини з батьками чи особами, яш !х замшюють. Дж.Боулбi, стверджуючи негативнiсть ефекту ранньо! та тривало! розлуки дитини з малр'ю, за-уважив так званий синдром «афективно! тупостi». Унаслiдок материнсько! депривацil в дитини формуеться активне несприймання само! себе, нез-датнiсть до дружби й любов^ вiдсутнiсть в1дчуття спiльностi з шшими людьми, подiбностi до них, са-мозаперечення, нехтування собою та шшими. Най-частiше це знаходить свое вираження в агресп, ко-тра спрямована на iнших людей i проявляеться або на зовнiшньому рiвнi (брутальнiсть, гнiв, обу-рення), або на внутршньому, (озлобленiсть, недоброзичливiсть) [19]. Тому глибош емоцiйнi зв'язки у дитяш роки iз значущими шшими е основою життестшкосп людини та готовностi до нала-годження стiйких емоцiйних взаемин з партнером у шлюбг
За умов втрати об'екту прихильносп, на думку М. Ейнсворт, у дитини може сформуватися один iз типiв порушення прихильносп: негативна/невро-тична (дитина постiйно шукае уваги батькiв як позитивно!, так i негативно!, провокуючи навпъ пока-рання), уникаюча (дитина замкнена, не налагоджуе нi з дорослими, ш з дiтьми довiрливих стосункiв), амбiвалентна (дитина демонструе двояке ставлення до батьшв: то прихильна до них, то уникае, агре-суе), дезоргашзована (дiти порушують правила i меж1 людських стосунк1в i не прагнуть любовi, а натомiсть хочуть, щоб !х боялися). Так1 емоцiйнi втрати не компенсуються з вшзм.
Представник системного пiдходу Н. Аккерман вказував на роль родинних зв'язшв, амейно! iден-тичностi у розвитку готовносп до дорослого життя. «Я» дитини спочатку наповнюеться змiстом сiмей-ного «Ми», яке ввдбуваеться у процеа становлення дитини як члена амейно! структури - непомiтно! сiтки функцюнальних вимог i правил, як1 оргашзо-вують взаемод1ю членiв сiм'!. Залучення дитини в реальнi взаемостосунки i формування !! «Я» i «Ми»-1дентичностей залежить вiд конкретних особливостей амейно! структури [17].
Д. Джексон розглядав ам'ю як систему з единим цшим психологiчним i бюлопчним ор-гaнiзмом, у якому юнують так1 взаемопов'язанi пiдсистеми: подружня (патерни поведшки по-дружжя е моделлю iнтимних взаемин), бaтькiвськa (модель засвоення мaйбутнiх ролей батька й матер^ як1 пов'язaнi з функцiями догляду за дгтьми та ви-хованням) та пiдсистемa сиблiнгiв (формуе стерео-типи взaемодi! у позaсiмейних групах). Кожна з пiдсистем е досить важливою у формувaннi май-бутнього ам'янина i служить моделлю для наслщу-вання. Негaтивнi стосунки у системi «бaтьки-дiти» (погaнi взаемини з одним чи обома батьками, вщ-сутнють бaтькiвсько! пiдтримки, переконання у сво!й меншовaртостi) е першопричиною агресив-них реaкцiй у майбутньому щодо шших людей,
батьшв, родних, а в подальшому - О шлюбного партнера, власних дней [23].
У амейному сценарп закладеш уявлення про те, як функци мае виконувати дружина та чоловж, як розподшяти рол1, яким нормам поведшки нада-вати перевагу, як розв'язувати амейш конфлжти. У процеа динамОчно! взаемоди члешв амейно! си-стеми як особистостей Оз власними життевими та амейними сценарОями вщбуваеться трансформащя останшх у единий стльний.
У низщ психолопчних досл1джень тдтвер-джено, що характер взаемин подружжя багато в чому водповщае характеру взаемин у батьшвськш ам'!. Батьки, чий шлюб був вдалий, дають приклад того, як потрОбно будувати сшльне життя чоловжа О дружини. Злагоджеш ди батьшв е важливою пере-думовою устшного формування особистосп ам'янина.
Група канадських дослщнишв шд керОв-ництвом професора Л. Белли провела серш до-слоджень, присвячених розробщ та емшричнш пе-ревОрщ системи сощально-конструктивОстських уявлень про «буття ам'ею». У сво!х досл1дженнях Л. Белла та и колеги стверджують, що кожна лю-дина е вшьним творцем власного сощального ото-чення. Поняття «ам'я» розкриваеться лише в процеа «буття ам'ею», в якому людина створюе три-вал1 та стшш до життевих негараздОв близьк1 стосунки, умови взаемоди з власним оточенням. Згодно з таким шдходом, юнують три аспекти поняття «буття ам'ею»: стшшсть (у час та стосовно негараадв), шклування та близьшсть. «Буття ам'ею» - це перебування в тривалих стосунках шклування та обов'язкова наявшсть сшльного до-машнього простору, а не лише перебування разом протягом обмеженого часу [14].
Науковщ акцентують увагу на ролО щдсводо-мого переносу батьшвських припиав у амейш взаемини (А. Прихожан, Н. Толстих, Г. Фшппова). Зокрема, вважають, що для того, аби стати щасли-вим партнером О люблячими батьком/мапр'ю, необхщно навчитися любити, шклуватися, ошкува-тись шшим, жертвувати, не очОкуючи негайно! вщ-дачо До цього здатен той, хто в дитинствО водчув таке ж ставлення до себе з боку батьшв. Дти, як1 виховаш без батька чи матерО або яш зростали у ам'!, де !хш батьки погано виконували свою роль, у дорослому вод ввдчувають труднощО у прийнятп ршень, у проявО кохання. Причиною того е умови !хнього дитинства, що не дозволили досягти зршосп та самовизначитись у родинному житп [16].
Трансгенерацшний подход Мюррея Боуена ак-центуе увагу на необходносп анал1зу амейно! дина-мОки к1лькох покол1нь та штерпретацп амейних проблем, як1 передаються з поколшня в поколшня: якщо конфлштш стереотипи залишаються невщп-рацьованими, невщреагованими в одному поко-лшш ам'!, то вони повторюються в наступних. Учений вичленив важливО системно параметри, до яких водтс диференщащю «Я» (усводомлення себе як ушкально! особи), емоцшний трикутник (залу-чення третього, коли псих1чна напруга у стосунках
дОади починае перевищувати допустимий рОвень), амейну проекщю (проекщя певно! функци в амей-нш системО на дитину), ядерну емоцшну систему (специфОка процеав емоцшно! взаемоди у ам'!), позищю сиблОнлв (порядок народження дотей), емоцшний розрив (процес фОзичного О психолопч-ного дистанцОювання дитини з батьками за рахунок емоцшно! сепараци), сощальна регреая (уподОб-нення емоцшних проблем в сустльствО емоцшним проблемам у ам'!) тощо [20].
Стосунки Оз братами та сестрами у ам'! вщг-рають значну роль у становленш якостей ам'янина та готовносп до шлюбу О створення с1м'1. На думку М. Боуена, деяк патерни взаемоди мОж партнерами можуть бути пов'язаш з порядком !хнього народження в батьшвськш ам'!. Так, якщо один Оз них був старшою дитиною, а другий - молодшою, то старший швидше братиме на себе вОдповОдальнОсть та прийматиме рОшення. Двое старших будуть суперниками, а двое молодших вОдчуватимуть тягар вОд-повОдальностО, пов'язано! з необхОднОстю приймати ршення [20].
У. Тоумен доводить, що вОдбуваеться перене-сення зв'язшв, як1 юнували в батьшвськш ам'! мОж братами та сестрами, на свого партнера у подружжО. Власне сиблОнги навчають, як будувати конструк-тивш взаемини з ровесниками. Для стабОльного подружжя виршальним е те, якою мОрою у ньому по-вторюеться статус, котрий кожен Оз подружжя зай-мав серед сво!х братОв/сестер. У жОнки, яка виросла Оз братами, бОльш дружнО взаемини Оз чоловОком та синами порОвняно Оз жшкою, у яко! були лише сестри. Чоловж, який вирю в оточенш сестер, почу-ваеться бОльш упевнено у взаеминах Оз дружиною та доньками порОвняно Оз чоловОком, дитинство якого пройшло в оточенш лише братОв [24].
Щодо ролО одного з батьшв протилежно! стал, то у створеннО сОм'! його образ виявляеться дуже важливим при орОентацО! на майбутнього партнера. План на майбутне складаеться за амейними ш-струкцОями, причому сценарнО обмеження перейма-ють, переважно, вод батьшв протилежно! статО. Сце-нарнО плани, яш мати дае своему синовО, вона сама отримала вОд свого батька, О це означае, що джере-лом сценарно! програми чоловОка може бути його дОдусь за материнською лОнОею. Настанови, якО батько дае доньцО, сам вОн отримав вОд свое! матерО, О це означае, що джерелом жшочого сценар1ю най-частОше е бабуся за л1шею батька. Батьки пе! ж статО, що й дитина, е для не! прикладом поведшки.
ФункцОональна роль старшого О молодшого в батькОвськОй сОм'!, безумовно, е значущою в побу-довО взаемин Оз шлюбним партнером та вихованнО власних дОтей. Але сиблОнгова позицОя не е винят-ковою та абсолютною для наслвдування в по-дружжО. Зокрема, ученО наголошують, що духовно зрОлО особи можуть пристосуватись одне до одно! навОть за наявних розбОжностей соцОального поход-ження, виховання, психологОчнОй несумОсностО. Для взаемин у такОй сОм'! характерний синергОзм у розв'язаннО суперечливих питань подружжя, послвдовна адаптацОя до амейного життя. Це дося-
гаеться завдяки зршосп, яка проявляеться у здат-ностi йти нaзустрiч, сшвробггаичати, бути уваж-ним, обачним, гнучким, емоцiйно стaбiльним, вiдповiдaльним у прийнятп та реaлiзaцi! рiшень.
У дослвдженнях, присвячених дисгaрмонiйним сiм'ям, пiдкреслюеться, що у юнашв спостерта-ються деяш вiдхилення у стaтеворольовiй поведiнцi у тих випадках, коли !хнi батьки залишили ам'ю до досягнення ними в^ 5 рок1в. Для тих хлоичишв, що вже пiшли до школи, присутшсть чи вiдсутнiсть батька вже не мае великого впливу на формування гендерно! поведiнки. Хлопцi iз неповних амей до-сить часто поводяться в майбутньому iмпульсивно i aсоцiaльно. Вони важко щддаються контролю i в ам'! не приймають домiнaнтностi жшки.
Анaлогiчно i дiвчaтa, нaслiдуючи жiночi мо-делi, переймають поведiнку й установки матера Жiнкa, батько яко! схвалював Г! жiночiсть i мати яко! вважала себе самодостатньою жшкою, буде, як стверджують М. Джеймс i Д. Джонгвард [3], почу-ватися жшкою-переможницею. На думку Е.Ге-терiнгтон, ж1нки, батько яких помер рашше, шж вони досягли юнацького вшу, дуже часто пов'язу-ють образ майбутнього чоловiкa з зi збереженим iдеaлiзовним образом батька. На противагу !м у дiв-чат, як зростали з батьками, розвиваються бiльш реaлiстичнi погляди, оск1льки вони спостер^ають щоденно за поведiнкою сво!х тaтусiв i бачать як !хш недолiки, так i позитивнi якосп. Доньки розлуче-них мaтерiв на тлi негативних почуттiв до батька переживають труднощi i виявляють нерозбiр-ливiсть у взаеминах з чоловжами [22].
Вплив батьк1всько! ам'! на виконання дорос-лими дгтьми сiмейних ролей та успiшнiсть !хнього шлюбу глибоко розглядався у достижениях Н. Пезешшана. На його думку, вщ одного поколiния до шшого переходять стрaтегi! поведiнки в кон-флiктних ситуац1ях, цiнностi та структура взаемин. 1нформащя про сiм'í попередшх поколiнь подруж-ньо! дiaди дае змогу орiентовно передбачити, якою буде майбутня сiм'я. Люди з подiбним досвiдом пiзнaють один одного за патернами поведiнки. Саме тому люди iз щасливих сiмей знаходять одне одного i створюють новi щaсливi сiм'! [15].
Нaуковцi акцентують увагу на особливу роль дитячих рошв у формувaннi критерi!в вибору майбутнього супутника життя. Двi нaйголовнiшi iстоти - батько i мати - е для дитини прикладом чоловша i ж1нки. Саме з ними дитина буде мiцно емоцшно поеднаною упродовж багатьох рок1в. Незалежно вiд того, приховуватимуть батьки сво! спрaвжиi взаемини чи нi, останш будуть безпомилково де-шифрованими та засвоеними дитиною, ставши прикладом для наслвдування в майбутньому. Тому до-сить часто молодi люди виносять iз батьк1вського дому почуття недостатньо! любовi до себе, ком-плекси рiзномaнiтних дефектiв як у зовшшносл, так i в хaрaктерi. Одружуючись, так1 люди iз самого початку перебувають у психологiчнiй зaлежиостi вщ партнера, який е единим щдтвердженням !х зна-чущостi.
У дослщженнях зазначаеться, що основною причиною порушення сiмейних взаемин е прояв у
одного або обох пaртнерiв потреб, яш в дитинств! не задовольнялися батьками. Доросла людина вибирае партнера, з яким !й легше повернутися до сво!х нерозв'язаних конфлжпв. Так виникае «невротична» ам'я, де чоловж i ж1нка ввдтворюють ситуaцi! «не програш», «нерозв'язaнi» в дитинств!.
1мов!ршсть майбутнього гaрмонiйного союзу м1ж чоловшэм i дружиною прямо визначаеться схожютю моделей новостворено! i батьк1всько! ам'! молодят. У процесi гендерно! соцiaлiзaцi! дитина iнтерiоризуе засоби батьшвських взаемин, ввдтворюючи !х у побудов! власно! лшп статеворо-льово! поведшки.
Т. Говорун та О. Кiкiнеждi наголошують, що проввдна функщя сучасно! ам'!, яка з економiчного осередку перетворилась на психолопчний, зумов-лена широкими можливостями батьк1в щодо спря-мування гендерного виховання дитини шляхом !! паралельно! д!яльност! - нaслiдувaиия дитиною культивованих у батьшвсьшй ам'! вз!рщв по-ведiнки. Паралельна aктивнiсть дитини, освоения нею статевоввдповщних умшь, навичок культури поведiнки не е самостшною функцiею сiмейного виховання, проте створюе можливосп для гендерно! вдентифжацп. Така функщя належить rpi, яка сприяе !ттацд ролей, засвоенню норматив!в гендерно! поведшки [2].
Сощал!защя стал в традицшнш ам'!, як зазна-чають Т. Говорун та О. Ктнежд!, вщбуваеться на таких самих гендерних засадах, як i в патр!архаль-ному сустльств!, в якому чоловши (батько, брат) виконують предметно-шструментальш рол! за межами ам'!, а ж1нки (дружина, сестра) -емоцшно-експресивш, откуюч!, обмежеш рамками життя родини. Сощал!защя стал е наслщком жорстко! стратифжацп домашшх обов'язшв i внутргамейно! м!жособислсно! взаемоди. Патр!ар-хальна ам'я е економ!чним осередком, у якому функц!я матер!ального забезпечення формуе жорстку структуру п^дпорядкування гендерним ролям [2; 6].
У дослвдженнях О. Кшнежд! розкрито вплив батьшвсько! ам'! на гендерний розвиток щдлитав за параметрами статево! диференщаци стил!в вихо-вання та сприйняття образ!в батьк1в як моделей-еталошв статеворольово! поведшки. Встановлено, що у батьшвсько-дитячих стосунках переважае не-послщовнють у ставленш до д!вчаток з боку батька i матер! та дом!нування авторитарного стилю спш-кування батьк1в з щдлгтками обох статей. З боку та-лв д!вчата ввдчувають значне дистaицiювaния, вщ-сторонешсть, недостатньо емоцшного прийняття, тепла, дружшх стосунк1в та тдтримки, що сприяло б !хнш усшшнш майбутнш самореал!заци. Мати е б!льш емоцшно значущою та активною у ставленш до дочки, шж тато, i за тако! щентифжаци гендерний Я-образ д!вчаток набувае авдропнних якостей: сили, впевненосл, активносл, самостшносл. Вщс-торонешсть батька, його недостатня включешсть у справи сина, ввдсутшсть захистку значуще впливае на змют статовороьово! самосввдомосл хлопщв. Сини оч!кують в!д тата бшьшого захисту, традицш-
но! директивностО, авторитетностО, прояву лОдерсь-ких позицОй як суто маскулОнних рис поведОнки [6, с. 165].
Ом'я батьшв не завжди е для дотей прикладом побудови егалггарних стосунк1в, рОвностО О взаемо-замОнностО статей, а радше навпаки - формуе наста-новлення на диференщацш нормативов статеворо-льово! поведОнки та подОл сфер дОяльностО чоловОкОв та жшок, е прикладом подвшно! зайнятостО ж1нки та дистанцОйованого батькОвства. Так, результати дослОджень В. Кравця свОдчать, що лише 40,6 % опитаних юнашв О 47,3 % дОвчат вважали сОмейний досвОд сво!х батьшв взОрцем для наслОдування О хо-тОли б будувати сво! подружнО взаемини аналогОчно, 32,8 % юнакОв О 39,6 % дОвчат не вважали подружне життя батькОв взОрцем для наслОдування, а решта опитаних ще не мали на цей рахунок певно! думки [9, с. 526].
Характер вОдносин та психологОчна атмосфера мОж членами сОм'!, активна участь обох батькОв у вихованнО дОтей та подОбнОсть !хнОх поглядОв на ви-ховання, органОзацОя побутово! дОяльностО О вОдпо-чинку ам'!, вмОння аналОзувати О розумОти мотиви поведОнки партнерОв та власнО вчинки та дО!, наяв-нОсть навичок виршення конфлОктних ситуацОй, як1 виникають у взаеминах, - усе це впливае на вихо-вання в дОтей якостей сОм'янина та формуе психо-логОчну готовнОсть особистостО до сОмейного життя та виконання майбутнОх батькОвських ролей.
Побудова сОмейних стосункОв на засадах егалО-тарностО вимагае вОд особистостО високо! психоло-гОчно! культури - самодостатносп, ОнтернальностО локусу контролю, гендерно! чуйностО та толерант-ностО, здатностО до рефлексп. Виховання на тради-цОйних статевотипОзованих гендерних взОрцях роз-вивае однобОчнО соцОальнО вмОння та навички, якО ускладнюють повноцОнну реалОзацш особистостО. НаявнОсть високого рОвня психолого-педагогОчно! культури батьшв, !х моральний та освОтнОй розви-ток, демократичний стиль виховання дней беззапе-речно сприяють успОшному формуванню майбут-нього сОм'янина.
Гендерш вОдносини в ам'! - це базовО рольовО вОдносини, визнанО в громадянському суспОльствО О державО, поведОнка, щнносп О соцОальнО норми, як1 визначають структуру, органОзацОю сОмейного життя, культуру сОмейних взаэмин. Гендерна культура особистостО у сферО шлюбно-сОмейних стосун-к1в е складним феноменом, який включае Г! генде-рну обОзнанОсть, гендерну компетентнОсть, гендерну чуйнОсть, гендерний свОтогляд, егалОтарну самосвО-домОсть, гендерну рефлексОю тощо. Гендерна обОз-нанОсть передбачае оволодОння системою знань щодо рОвностО прав, свобод, обов'язкОв, вОдповОда-льносп О шансОв ж1нок О чоловшв у життедОяльностО родини О самотвореннО власно! особистостО. Генде-рна компетентнОсть полягае у тому, що обОзнана особистОсть знае О розумОе, а компетентна реально О ефективно може використати гендерш знання у ви-рОшеннО тих чи Онших життевих проблем у сферО шлюбу та ам'!.
ЦОннОсно-змОстовий компонент е сукупнОстю особистОсно значущих егалОтарних прагнень, Одеа-лОв, переконань, поглядОв у сферО шлюбно-сОмейних взаемин. Гендерна рефлексОя - це вОдслОдковування мети, процесОв О результатов свое! дОяльностО по за-своенню гендерно! культури, а також усвОдомлення власних внутрОшнОх змш. РефлексОя формуеться через розвиток психологОчно! проникливостО, спосте-режливостО, умшь соцОально! перцепцО!, а також ро-звиток самопОзнання.
Гендерш знання дають змогу студентству ке-руватись Одеею рОвних прав О можливостей в осво-енш рОзних сфер життедОяльностО (соцОальнОй, еко-номОчнОй, правовОй, полОтичнш; побудовО стосункОв, навчаннО, спортО, громадськОй активностО), тзна-вати, будувати О випробовувати свое «Я» в найрОз-номанОтнОших ситуацОях, сповОдувати О втОлювати в життя принципи партнерства, рОвноправностО статей вОд студентсько! лави до власно! родини та сус-пОльства загалом.
В.Кравець зазначае, що показниками культури шлюбно-сОмейних стосункОв виступають, з обного боку, уявлення про шлюб О сОм'ю, !х Одеали, знання норм сОмейного життя, психологОчнО установки на взаемини статей, а з другого боку - навички О вмОння, певнО стереотипи поведОнки, реалОзованО у взаеминах статей у процесО становления О функцю-нування сОм'!. Правильна пОдготовка до подруж-нього життя - це не тОльки пОдсумок здобутих тео-ретичних знань чи практичних навичок, але й систематична послОдовна робота над сво!м «Я» [13, с. 9].
Теоретичний аналОз науково! лОтератури з про-блеми дае пОдстави для узагальнення: психологОчна готовнОсть до сОмейного життя - це складне, Онте-гративне особистОсне утворення, комплекс характеристик самосвОдомостО особистостО, !! образу Я, що включае стОйку позитивну мотивацОю створення сОм'!, актуалОзацОю знань, як1 е процесом О результатом соцОалОзацО!, соцОально-психологОчних умОнь О навичок, необхОдних для реалОзацп базових функцОй сОм'!, розвиток особистюних якостей сОм'янина, здатностО до емпатОйного розумОння партнера О са-мовладання, конструктивну О самостверджуючу по-ведОнку у шлюбО.
Розгляд особливостей розвитку суб'ективного образу "Я-майбутнш ам'янин" дае змогу здОйснювати прогностику виконання сОмейних ролей, орОентованих як на традицОйну, так О на парт-нерську схему родинного життя, враховуючи умови сощалОзацп (соцОальний простОр, наявнОсть адекватних взОрщв для гендерно!, сОмейно-рольово! ОдентифОкацО!).
На формування психологОчно! готовностО до створення ам'!, як свОдчать проаналОзованО працО, впливають рОзнО фактори, якО ОерархОчно можна роз-мОстити на таких рОвнях: рОвень суспОльства, рОвень батькОвсько! сОм'!, рОвень власно! сОм'! та рОвень конкретно! особистостО. СуспОльство дае для особи-стостО певний взОрець родини, ам'!, подружжя, батькОвства/материнства, який переломлюеться через особливостО особистостей кожного з подружжя,
!х цОннОсно-мотивацОйну сферу та досвОд, отрима-ний у батьшвськш ам'!.
Залежно вОд того, яке функцОональне наванта-ження несуть змОстовш характеристики психо-логОчно! готовностО до сОмейного життя, !х можна звести у певнО взаемопов'язанО та взаемозумовленО компоненти готовностО: мотивацОйно-цОннОсну, ко-гнОтивну, емоцОйно-регулятивну О поведшкову.
Залежно вОд того, яке функцОональне наванта-ження несуть змОстовнО характеристики психо-логОчно! готовностО до сОмейного життя, !х можна звести у певнО взаемопов'язанО та взаемозумовленО компоненти готовностО: мотивацОйно-цОннОсну, ко-гштивну, емоцОйно-регулятивну О поведОнкову.
Мотивацшно-цштсна компонента знахо-дить свое вираження в смисловОй сферО Я -цОннОсних орОентацОях, життевих нормах, осо-бистюно значущих егалггарних прагненнях, Одеа-лах, переконаннях, поглядах, моральних настанов-леннях, перспективах особистюного зростання, спонукальних засадах дОяльностО у рОзних сферах людського буття, сОмейному житп зокрема. Вона передбачае наявшсть у юнак1в та дОвчат стшко! позитивно! мотивацО! шлюбу як важливо! життево! цОнностО (Одеальне Я), усвОдомлене бажання мати сОм'ю, глибоку переконанОсть у !! значущостО, праг-нення бути щасливим у подружньому житп, потребу в оволодОннО знаннями, вмОннями та навич-ками, якО е необхОдними для створення та успОш-ного функцюнування сОм'! (реальне та динамОчне Я).
Когттивна компонента - це наявшсть у юнак1в та дОвчат системи знань, необхвдних у сОмейному житп, достатнього рОвня пошформованосп з питань моралО, питань психологО!, фОзОологО! О сексо-логп шлюбу, правничих знань, господарсько-еко-номОчних засад функцОонування ам'!. Сюди входить гендерна обОзнанОсть, що передбачае ово-лодОння системою знань щодо рОвностО прав, свобод, обов'язк1в, вОдповОдальностО О шансОв ж1нок О чоловшв у життедОяльностО родини, вихованнО дотей О самотвореннО власно! особистостО. Стшка зорОентованОсть на створення сОм'! формуеться на основО знань про закономОрностО перебОгу подруж-нього життя. Дана компонента включае тО осо-бистОснО утворення, функцОя яких полягае у забез-печеннО адекватно! орОентацО! на свою майбутню сОмейну роль. Такими у даному випадку е знання, осмислений життевий досвОд.
Емоцшно-регулятивна компонента передбачае здатшсть до рефлексО! та саморегуляци по-ведОнки О емоцОйних сташв, а також сформованОсть таких якостей, як емпатОя, спОвчуття, спОвпережи-вання, взаеморозумОння, взаемодопомога, пОдтримка, здатшсть контролювати гнОв, агрес1ю, негативно переживання тощо. РефлексОя фор-муеться через розвиток психологОчно! проникли-востО, спостережливостО, умОнь соцОально! перцеп-цО!, а також розвиток самопОзнання. Дана компонента включае переживання особистютю хвилюючих подОй зустрОчО з людиною Оншо! статО, побачень, залицянь, кохання, перших спроб побу-дови близьких стосунк1в. Сюди входить широкий
спектр емоцОйних настановлень щодо себе, саморе-гулящя емоцОйних станОв.
Передумовою успОшного виконання сОмейних ролей е система умОнь та навичок. Зважаючи на це, ми виокремлюемо поведшкову компоненту готов-ностО, яка включае соцОально-психологОчнО вмОння, необх1днО для шлюбно-амейно! взаемодО!, особли-востО сценарив гендерно! та сексуально! поведОнки, специфОку самоорганОзацО! особистОстю власно! життедОяльностО, умОння здОйснювати саморегуля-цш та самокерОвництво поведОнки, ефективно вико-ристовувати набутО знання О життевий досвОд у практичному вирОшеннО проблем у сферО шлюбу та ам'!.
Для Онтерактивного комплексного навчання студентОв та оргашзацп просвОтницько! дОяльностО у 2002 рощ при ЦентрО гендерних студш ТернопОль-ського нацОонального педагогОчного унОверситету ОменО Володимира Гнатюка було створено Школу гендерно! рОвносп (ШГР). Iз 2009 року та по теперь шнОй час ШГР е складовою Науково-дослОдного центру з проблем гендерно! освОти та виховання уч-нОвсько! О студентсько! молодО НАПН Укра!ни та ТНПУ (керОвник ШГР - автор статп КОзь О.Б.).
Упродовж п'ятнадцяти рокОв ШГР надае мето-дичну допомогу з питань гендерного виховання уч-швсько! та студентсько! молодО; органОзовуе та проводить навчальш тренОнги та семшари для волонтерОв; здОйснюе теоретичну та практичну пОдготовку волонтерОв до роботи щодо пропагування Оде! ген-дерно! рОвностО серед однолОткОв; здОйснюе Онфор-мування громадськостО мОста й областО через ЗМ! щодо прОоритету гендерного пОдходу у рОзних сферах життедОяльностО; проводить круглО столи та брифОнги з питань волонтерсько! дОяльностО; нала-годжуе творчО та дОловО контакти з освОтнОми уста-новами та громадськими органОзацОями; координуе взаемодОю та спОвпрацю Оншими ВНЗ, школами та громадськими органОзацОями, гендерними бюро уп-равлОння молодО та спорту, освОти О науки, соцОаль-них служб для сОм'!, дней та молодО, мОсцевою ви-конавчою владою, органами молодОжного самовря-дування, Оз центрами гендерних дослОджень в Укра!нО О поза !! межами.
Стрижнем просвОтницько! дОяльностО Школи гендерно! рОвностО з формування гендерно! компе-тентностО студентсько! молодО е комплексна тренш-гова програма "Формування гендерно! культури молодО", апробованО блоки яко! нами презентовано педагопчнш громадськостО у друкованих та елект-ронних виданнях, у майстер-класах пОд час мОжна-родних та всеукра!нських конференцОй, що прохо-дять з ОнОцОативи чи на базО ТНПУ Ом. В. Гнатюка [1; 4; 5; 7]. Ь напрацьованого досвОду органОзацО! просвОтницько! роботи в ШГР акцентуемо увагу на змО-стовому наповненш окремих тренОнгових блоков програми: «Я - юнак, я - дОвчина, я - особистОсть», «Основи гендерно! культури», «ГендернО стерео-типи: вОд усвОдомлення до подолання», «НО - про-явам ОндивОдуального, суспОльного чи ОнституцОй-ного сексизму!», «Гендер та професОйна кар'ера», «АсертивнОсть - оптимальна стратегОя гендерно! поведОнки», «Основи сОмейного щастя: гендерний
nigxig», «TeHgepm acneKTH ycBigoMgeHoro 6aTbKiBc-TBa», «.HigepcTBo Kpi3b npu3My reHgepy», «Penpogy-KTHBHe 3gopoB'a y reHgepHoMy paKypci», «CBiT cno-pTy Kpi3b npu3My reHgepy», «TeHgepHoMy napmery -6yTn!».
TeHgepHHH TpeHiHr cnpuae Bupo6geHHM y cryge-HTiB o6ox cTareH cnoco6iB i $opM napHTeTHoi' B3aeMo-gii y Mi®cTareBux BigHOCHHax, piBHonpaBHOCTi, B3ae-MonoBaru, B3aeMogonoMoru, B3aeMO3aMiHHOCTi to^o. CnpuaroTb цbOмy KoHKpeTHi cmyaqii, akhmh Hacu-HeHa TpeHiHroBa giagbHicrb - CHTyaqii Bu3HaHHa, yc-nixy, eMnaTii', o6roBopeHHa, KogeKraBHoro neper-gagy, nogigoriHHoro cnigKyBaHHa, caMooqrnroBaHHa, caMoaHagi3y, caMoBunpo6yBaHHa, caMonopiBHaHHa. 3a gonoMororo TpeHiHry Big6yBaeTbca eBogroqioHy-BaHHa (a He npocTe cnpuHHaTTa) go hobhx reHgepHux $opM cycnigbHoro Ta ciMenHo-poguHHoro 6yTTa, npuHHaTTa ix aK Hage®Hux (a He npocTe npucTocy-BaHHa), 3acBoeHHa (a He npocTe HacgigyBaHHa) ix aK BgacHux, oco6ucTicHo 3HaHy^ux qiHHocTen.
3MicT, MeTogu Ta npuHoMu po3BHBaronHx Ta cy6'-eKTHo-opieHToBaHux TexHogoriH reHgepHoi' npocBira cnpaMoBaHi Ha Te, ^o6 mgaxoM BHKopucTaHHa ®ut-TeBoro gocBigy Ko®Horo ynacHHKa gonoMorm cTaHo-BgeHHM eragirapHux norgagiB Ha B3aeMHHH cTaTeH Hepe3 36araneHHa reHgepHux 3HaHb, BKgroHeHHa ix b aHagi3 noBcaKgeHHoro nomyKy apryMeHTiB, oco6ucri-chhx cMucgiB Ha KopucTb eragirapHux opieHTaqiH. ^o apryMeHToBaHimuM, nepeKoHguBimuM 6yge gu-gaKTHHHe nigrpyHTa, tum 6igbmoro 6yge MoraBaqia ynacHuKiB go 3MiH, noTpe6a b reHgepHux 3HaHHax, tum cga6KimuM 6yge ix nignopagKyBaHHa crepeBoTu-ni3oBaHuM norgagaM, ceKcuHHuM oHiKyBaHHaM.
y xogi reHgepHux TpeHiHriB, aKi e KoHqemya-gbHo, goriHHo, TeMaTuHHo Ta cTpyKTypHo noB'a3a-humu 3aHaTTaMu, ynacHuKK MawTb Mo®guBicTb oTpu-MaTu HoBi 3HaHHa, Bupo6uTu hu noHoBmu BMiHHa Ta HaBKHKa, kputuhho oqiHrnu cboi cTaBgeHHa, igei', no-BegiHKy 3 Meroro ix KoperyBaHHa H oHoBgeHHa, 3Mi-hutu a6o пocнgнтн mKagy oqrnoK i qiHHocTen, npo-aBmu cboi 3gi6HocTi, npogeMoHcTpyBaTu HaHcugb-Himi cropoHu cBoei' oco6ucTocTi, oTpuMaTu Bu3HaHHa Ta nigTpuMKy Big rnmux ynacHuKiB i TpeHepa, po3Bu-BaTu BgacHi пoзнтнвнi aKocTi Ta grogcbri HecHoTu. Cy6'eKT KoHcTpywe HoBi 3HaHHa reHgepHoi' KygbTypu mgaxoM go6opy oco6ucTicHo-3HaHy^oi m^opMaqii',
3aBgaKu HoMy 3giHcHroe oco6нcтicннн Bu6ip, Bu3Ha-
HaeTbca Ta yraepg®yeTbca y cboih npaBoTi, cTae tbo-pqeM, aKBH 3gaTeH TBopmu caMoro ce6e. MHaKn Ta giBHara Bu6ygoBywTb nepcneKTuBHi giHii' po3BuTKy, cTBopMMTb cbom cy6'eKTuBHy peagbHicTb. Cy6'eKT-cy6'eKTHa B3aeMogia yHacHuKiB gae 3Mory aKraBi3y-BaTu caMoBu3HaHeHHa b pi3Hux acneKTax reHgepHoi' KygbTypu.
3aHarra TpemroBux 6goKiB «Ochobu ciMenHoro ^acTa: reHgepHun nigxig» Ta «TeHgepm acneKTu yc-BigoMgeHoro 6aTbKiBcTBa» cTBoproeTb yMoBu gga pe-agbHoro 3acBoeHHa MHaqTBoM cucTeMu reHgepHux qiHHocTeH y c$epi mgw6y Ta ciM'i'. Bohu cnpaMoBaHi Ha po3yMiHHa cyTHocTi eragrrapHux B3aeMuH y no6y-goBi MaH6yTHboro mgw6y Ta ciM'i' aK ochobu oco6uc-
TicHoro Ta poguHHoro ^acTa, ycBigoMgeHHa 6aTbKiB-cbKoi' ciM'i' aK B3ipua piBHocTi cTaTeH i BuKoHaHHa B3a-eMo3aMiHHux pogeH.
Впpaвн-iнтepaктнвн «CKygbmypa ciM'i», «Big-myKaH ciM'w 3a rogocoM», «3a6goKoBaHi ^yHKqii' ciM'i», «ngrocu Ta MiHycu He3apeecTpoBaHoro mgw6y», «fflg^Hun goroBip: Burpam hu nporpam», «Mara3uH», «CiMeHHuH aKBapiyM», «3B'a3aHi b ogHe qige», «fflgw6 3 KoxaHHa, 3 po3yMy hu 3 po3paxyHKy», «3 aKoi' Ka3KB», «®oTorpa$ia goMamHboro gHa», «3aHMu no3uqiM: pogi HogoBiKa i gpy^uHu b ciM'i», «^acguBa ciM'a: agropuTM no6ygoBu», «CiM'a napT-HepcbKa i goMiHaTopHa», «CiM'a - npocrip 6e3 Ha-cugga», «CBiT MaM i TaTyciB», «npocTo MaMa», «CiM'a Ta Kap'epa», «Bagi3a gga HanKpa^oro 6aTbKa Ta HaHKpa^oi' MaMu», «MaH6yTHa ciM'a b KogeKTuB-HoMy MagwHKy», a TaKo® iH^opMyBaHHa 3 egeMeH-TaMu iHTepaKqiH «fflgw6 aK ocHoBa ciM'i», «fflgw6-huh goroBip: norgag Kpi3b reHgepHi oKygapu», «®yH-Kqii cyHacHoi' ciM'i», «CiM'a napTHepcbKa i goMiHaTopHa» Ta iH. cTaBgaTb 3a MeTy зaпo6iгтн no-pymeHHM reHgepHoro napuTeTy y nogpy®Hix B3aeMu-Hax Ta BuxoBaHHi MaH6yTHix giTeH, poзmнpнтн c$epy caMopeagi3aqii cborogHimHix cTygeHTiB y BuKoHaHHi MaH6yTHix 6aTbKiBcbKux pogeH, goBecTu BaroMicTb aK gpy^uHu, TaK i HogoBiKa y ^yHKqioHyBaHHi ciM'i' (guB. ,3,ogaTOK 1).
3acTocyBaHHa iHHoBaaiHHux ocBiTHbo-npocBiT-Hu^rax TexHogorin y xogi TpeHiHriB (po6oTa y $o-Kyc-rpynax, eBpucTuHHa 6eciga, mo3kobuh mTypM, HapaTuB, gucKycia, gucnyr, ge6aTu, cw®eTHo-po-gboBa rpa, gocgigHuqbKuH npoeKT, iHTegeKTyagbHuH ayKqioH, TBopHa MaHcTepHa, apMapKa igeH, TeMaTuH-huh Koga®, KeHc-MeTog to^o) gae Mo®guBicTb opie-HTyBaTu Mogogb Ha napTHepcTBo cTaTeH y npuBaTHiH Ta ny6giHHiH c^epax ^urregiagbHocTi, noKa3yBaru 3B'a3oK Mi® reHgepHuMu xapaктepнcтнкaмн i ncuxo-goriHHuM ^yHKqioHyBaHHaM greguHu b ciM'i' Ta cycni-gbcTBi, ^opMyBaTu y cTygeHTiB reHgepHy HyTguBicTb i TogepaHTHe MucgeHHa i cпpнaтн Bupo6geHHM y hux hobux, BgacHux qiHHocren gga ycnimHoro reHgepHoro caMoBu3HaHeHHa y pi3Hux c^epax ®uTTegiagb-HocTi, y ciMeHHoMy ®uTTi 3oKpeMa. 3a qboro ochob-humu opieHTupaMu hoboi cTpaTerii' nigroToBKu cTygeHTiB go mgM6Ho-ciMeftHux cTocyHKiB o6paHo cTaHoBgeHHa eragiTapHoi cBigoMocTi, MopagbHo-gy-xobhoi 3pigocri, ^opMyBaHHa y c$epi mgw6Ho-ciMeft-hux cTocyHKiB ix reHgepHoi' KygbTypu i reHgepHux KoMneTeHTHocTeH, pe^geKcuBHe i npoeKTywHe cTaBgeHHa go caMoocBiTu, 3a6e3neHeHHa Ko®HiH oco6uc-TocTi cBo6ogu Bu6opy.
Po3yMiHHa cyTHocTi eragrrapHux B3aeMuH y no-6ygoBi mgw6y Ta ciM'i' cTBopuTb BeguKi Mo®guBocTi gga oco6ucTicHoro Ta poguHHoro ^acTa, 3ano6ira-TuMe nopymeHHM reHgepHoro napmeTy y BuxoBaHHi giTeH, po3mupuTb c$epy caMopeagi3aqii cborogHimHix MHaKiB Ta mhok y BuKoHaHHi MaH6yTHix nogpy®-Hix Ta 6aTbKiBcbKux pogeH, goBege BaroMicTb aK gpy-®ннн, TaK i HogoBiKa y BuxoBaHHi giTeH Ta $yHKqio-HyBaHHi ciM'i'.
TeopeTuHHi Ta npuKgagHi acneKTu nigroToBKu Mogogi go ciMenHo-poguHHoro ®uTTa H BuKoHaHHa
подружнОх, батькОвських, материнських ролей акту-алОзують розширення дослОдницького простору у напрямку проведення нових фундаментальних дос-лОджень з опорою на рацОональнО доробки сучасних науковщв, що презентовано у вОтчизняному науко-вому дискурсО. Це внесе вагому частку у втОлення гендерних пОдходОв на освОтянську ниву та реалОза-цОю гендерно! полОтики держави як важливо! скла-дово! забезпечення соцОального прогресу, розбу-дови демократичного суспОльства, утвердження людського вимОру та сучасного розвитку Укра!ни.
Перспективи подальших розвОдок також вбача-емо у розробцО та апробацО! нових Онтерактивних ге-ндерно-освОтнОх технологОй для органОзацО! тренОн-гово! роботи зО студентською молоддю у ШГР з метою и пОдготовки до сОмейно-родинного життя, виконання подружнОх, батькОвських, материнських ролей, попередження сОмейного насилля. Стриж-нем кожно! ново! розробки буде взОрець партнерсь-ко! сОм'!, паритетних подружнОх взаемин, оботльно вОдповОдального батькОвства/материнства, рОвнО права О дружини, О чоловОка на особистОсний та про-фесОйний розвиток, життездОйснення у сферО родин-ного та суспшьного буття.
Розкриття сутностО та специфОки, урахування впливу внутрОшнОх детермОнант та зовнОшнОх соцОа-лОзуючих чинникОв, створення системи емпОричних ОндикаторОв для визначення критерО!в та показникОв сформованостО психологОчно! готовностО до шлю-бно-сОмейних стосуншв стануть передумовою по-будови та експериментально! апробацп комплексно! програми и формування, що включатиме систему психолого-педагогОчних умов та активного соцОально-психологОчного навчання на рОзних вОко-вих етапах становлення особистостО майбутнього ам'янина.
Додаток 1 ФРАГМЕНТИ ТРЕН1НГОВИХ ЗАНЯТЬ БОКУ
«ОСНОВИ С1МЕЙНОГО ЩАСТЯ:
ГЕНДЕРНИЙ ЩДХ1Д» Рольова гра "Заблоковаш функци" Вступне шформування. Як1 ж функци вико-нуе сОм'я? Тренер просить подумати О дати сво! водповвд. Коли учасники висловили сво! мОрку-вання, вОн просить поглибити знання О розглянути ОнформацОйнО матерОали "Функци сучасно'1 с1м'г". Радимо не поспОшати починати роботу Оз таблицею, а стимулювати групу до самостшних мОркувань. Нехай учасники, опираючись на свш життевий до-свод, висловлюють свое розумОння функцОй сОм'!. Щ вОдповОдО, не обговорюючи О не коментуючи, можна записувати на великому аркушО паперу. Коли вис-ловляться усО бажаючО, тодО можна приступати до роботи з додатком.
Ди тренера. Ведучий обирае 10 бажаючих учасникОв (5 дОвчат О 5 юнакОв) для розОгрування сОмейних сценок. Кожен Оз них отримуе гендерну роль, записану на кольоровому аркушО паперу. Юнак О дОвчина, у яких виявились аркушО одного ко-льору, утворюють сОмейну пару. Ведучий дае 7 хви-
лин для подготовки "акторам", а за цей час повто-рюе з другою половиною групи функцО! сучасно! сОм'!.
Ди учаснитв. 10 учаснишв (5 дОвчат О 5 юнакОв) розОгруватимуть попарно сОмейнО сценки ввдповщно до розданих ролей. Решта члешв тренОн-гово! групи повиннО уважно спостерОгати. Опираю-чись на отриманО знання, вони мають визначити, якО функцО! сОм'! блокуються у кожнОй Оз розОграних сценок, О дати розгорнуте пояснення.
РекомендацИ тренеру. Кожна особа в роль-овОй грО мае чОтко знати Одею !! ролО та мету рольово! гри взагалО; отримавши аркуш, на якому записано пояснення. Дуже важливо дати груш можливють "вийти з ролГ тсля зашнчення вправи — сказати кОлька слОв про почуття, подОлитись враженнями, думками. На завершення вправи запропонувати провести анал1з двох основних функцОй ам'!: гос-подарсько-економОчно! О виховно!. Показати пози-тивний приклад виконання подружжям нетрадицОй-них гендерних ролей (наприклад, тати-домогоспо-дарки).
Коментар. Рольова гра використовуеться з метою закршлення засвоеного матерОалу. "Актори" матимуть можливОсть примОряти сОмейнО рол1 чо-ловОка та дружини, а "глядачО" — визначити про-блеми кожно! сОмейно! пари. Под час обговорення учасники, аналОзуючи розОгранО сценки, зможуть визначити тО зовнОшнО О внутрОшнО чинники, якО ви-ступають блокуючими для тих чи Онших функцОй сОм'!. Вправа сприяе усвОдомленню гендерних стереотипОв у традицОйнОй сОм'!.
Завдання до вправи «Заблоковаш (функци» ^
Сiмейна пара 1 1. Уявгть собг, що ви — молода дружина, мати одтеХ дитини. Вашш донечц виповнилось 5 ротв. Вона вгдвгдуе дитсадок, а ви влаштува-лись на хорошу роботу, про яку давно мргяли. Та ваш чоловгк дуже хоче, щоб у с1м'г було двое дтей, особливо мрге про сина. Вт благае вас про це, общяе допомагати.
Ваш! можливI аргументи: "Я навть ду-мати не хочу б1льше про пелюшки. Ти хочеш, щоб я повтстю деградувала у декретних вгдпуст-ках!? I не вмовляй. Мет нарешт! випала нагода зробити професшну кар'еру, б1льше в1ддатись улюбленш справ!. Нам вистачае I одтеХ дитини. Якщо ти хочеш друго'1—народи сам!"
1. Уявть собг, що ви — тдприемець, у вас непогано йдуть справи. Маете хорошу сгм'ю: чудову дружину I п'ятиргчну донечку. Та ви дуже хочете мати двох дтей, мргете про сина. Ви вмовляете дружину народити сина.
Ваш1 можливI аргументи: "Люба, нашш до-нечц1 вже 5 рокгв. Та ми з тобою завжди хотти мати двох дтей. Я був би дуже щасливим, якби ти погодилась народити меш ще сина. Ми до-статньо забезпеченг I тоб1 нема потреби працювати. Я тобг допомагатиму доглядати малюка ".
_Омейна пара 2_
2. Уявгть co6i, що ви — дуже старанна дружина, з ранку до вечора на ногах: бiжите на роботу, готуете icmu, прибираете. Одного суб-отнього дня ваш чоловiк вiдпочивае з газетою бшя телевизора. Ви просите його, щоб допом^ вам.
Вашi можливi аргументи: "Мет дуже важко, ти май до мене совiсть! Я не можу усю хатню роботу виконувати сама. Хоч сьогоднi, у суботу, допоможи меш i вiдклади, нарештi, цю газету.
Давай попрацюемо разом, а завтра, у недшю, будемо вiдпочивати. У мене також цший тиждень був робочим!"
2. Уявiть собi, що ви — розпещений дружиною чоловiк. Вона завжди усе встигала ро-бити сама: прибирала, готувала кти, займалась пранням. Вас вона тколи не залучала до хатньоi роботи, а ви не проявляли iнiцiативи. В один су-ботнт день ви вiдпочиваете, читаете улюблену газету, а ваша дружина чогось раптом нама-гаеться залучити вас до роботи. Ви вiдмов-ляетесь.
Вашi можливi аргументи: "Що з тобою сталося? Ти ж ратше все встигала робити сама. Ти мене, напевно, просто розлюбила. Я та-кий стомлений, а тобi шкода, що я вiдпочиваю". _Омейна пара 3_
3. Уявiть собi, що ви — молода дружина iз винятковими омунжативними здiбностя-ми. Шсля робочого дня ви хочете подшитись з чо-ловiком новинами. Вт у цей час дивиться якийсь, на вашу думку, низькопробний бойовик. Ви починаете розповiдати йому цiкавi новини, але як тшьки починаете говорити, чоловiк просить не перебивати, бо показують дуже цкавий момент.
Вашi можливi аргументи: "Ти не повiриш, сьогодн нашi працiвники, ва як один, прийшли в обновках. А керiвник вiддiлу ... (чоловт просить не перебивати дурницями)". Через деякий час: "Як ти вважаеш, чи варто менi поздоровляти з днем народження... (чоловт знову зупиняе, не вислухавши) ".
3. Уявiть собi, що ви — не дуже комутка-бельний чоловк не зовсiм добрий спiврозмовник для дружини. Ви iз захопленням переглядаете по телевизору фтьм-бойовик. Ваша дружина звер-таеться до вас, хоче розповкти яюсь новини, але ви не вважаете Их настшьки важливими, щоб вiдiрватись вiд фтьму. Ви вiдмовляетесь вислухати, просите не перебивати.
Вашi можливi аргументи: "Не перебивай ти сво'1'ми дурницями! Не заважай, дуже цтавий момент. Почекай, нехай додивлюся" i т.п.
_Омейна пара 4_
4. Уявгть собг, що ви — молода дружина, дуже романтична натура. У вашт уяв1 амейне щастя повинно бути таким: чоловж мав би постшно милуватись вами, дарувати квти, по-дарунки, говорити комплгменти. А ваш чоловж
постшно на роботi, мало придшяе вам уваги. Ви не вiдчуваете себе щасливою i пред'являете чо-ловiковi претензи.
Вашi можливi аргументи: "Я не пригадую, коли ти останнш раз дарував мен квiти. Шби й не помiчаеш мене: нi подарунюв, н ком-плiментiв. У тебе на першому мкщ робота i ще раз робота. Я не вiдчуваю себе щасливою".
4. Уявть собi, що ви — молодий чоловж, який найпершим сво'1'м обов'язком вважаеутри-мання сш'и Ви дуже багато працюете, завдяки чому ам'я живе у достатку. Та ваша дружина романтично'1' натури пред'являе вам претензи, тому що не вiдчувае себе щасливою у шлюбi. Ви ображаетесь i заперечуете ш.
Вашi можливi аргументи: "То ти ще гово-риш, що нещаслива?! Чого ти хочеш? Я не п'ю, не палю, не наркоман. Я дбаю про ам'ю, за-робляю грошi, завдяки чому ми живемо у пов-ному достатку. Та тша б на твоему мкщ вва-жала себе найщаслившою жткою "._
1нформацшш матерали до вправи «Забло-
_ковам функцц»_
Функци сучасног стЧ
Виховна. У ам'г здтснюеться посттний вплив батьюв на свогх дгтей з метою гх тдгото-вки до життя I забезпечення гх ф1зичного та психгчного розвитку. Пров1дником сгмейного ви-ховання е батьювська любов до дгтей I почутог дов1ри та прихильностг дтей до батьюв.
Оргатзащя дозвлля та вiдnочинку. Дозвшля, вшьний час сгм'И служать засобом вгдновлення ф1зичних I духовних сил людини, го-тують и до подальшог трудовог дгяльностг, нав-чання.
Вiдновна або психотерапевтична — це
взаемне тдтримання життевого тонусу I здо-ров'я члетв родини. Психологгчна тдтримка в ам'г — це, перш за все, тдтримка емоцшна: здаттсть подружжя спгвчувати, спгвпережи-вати проблемам одне одного I сприяти гх усу-ненню. Кожен член ам'г повинен бути впевненим у привгтному, турботливому ставлент до нього р1дних I близьких.
Репродуктивна. У сгм'И забезпечуються неперервтсть поновлення поколть, це в1дтво-рення в дтях чисельностг батьюв. Дгти — чудо-вий вгнець нормального шлюбу.
Фелiцiтологiчна (з тал. — щастя). Праг-нення до особистого щастя багато в чому стае визначальним у вст системI внутргшньосгмей-них в1дносин. Важливо, щоб були сформованI спшьш погляди подружжя на сгмейне щастя, в1дпов1дш почуття, прагнення, переконання.
Господарсько-економiчна. Кожна ам'я е маленьким осередком, у якому здтснюеться ви-робництво, споживання I обслуговування свогх членгв. Здтснюеться ця функцгя у задоволенш потреб членгв сгм'И в одяз1, житлг, Хж1 за допо-могою включення у суспшьне виробництво, ве-дення домашнього господарства, формування амейного бюджету._
Комушкативна. У ам'г задовольняються потреби П члетв у спшкуваннг1 взаеморозумтт. Сюди включають внутргшньосгмейне стлку-вання, посередництво сгм'Ч в контактах П члетв 1з засобами масово'1 ¡нформацИ, лгтературою, мистецтвом, I вплив ам'Х наргзноматтнI зв'язки сво'1'х члетв з оточуючим середовищем.
Регулятивна. У кожнт с1м'г Iснуе певна система регулювання стосунюв мгж П членами, в тому числг контроль, реалгзацгя влади I авторитету. Наприклад, у демократичтй с1м'1 регулятивна функцгя здшснюеться т1льки за допомо-гою авторитету батьюв стосовно дтей._
Дебати: «Плюси та мшуси незареестрова-ного шлюбу»
Ди тренера. 1) Вступне слово. У вступному словО тренер говорить про те, що одна категорОя людей ставиться до незареестрованого цивОльного шлюбу негативно О називае його ствжиттям. Шша ж - навпъ вважае його корисним для майбутньо! ам'! - така собО репетищя. Адже закохашсть О сек-суальний потяг зовам не гарантують побутову сумОснОсть, а ось банальний побут доводить до роз-лучення безлОч сОмей. ОкрОм того, в цивОльному шлюбО перевОряються характери, стосунки з родичами, стиль життя О сумюшсть, нарештО.
Звичайно, коли зароджуеться ам'я на тдставО ствжиття, майнова захищенють здаеться достат-ньою, але, чи дОйсно члени тако! ам'! е всебОчно за-хищеними? За твердженням психологОв, цивОльний шлюб в УкраТш вигОдний в бОльшостО випадкОв чо-ловОковО, який, щоб уникнути вОдповОдальносп перед законною дружиною, часто е ОнОцОатором «вОль-них стосуншв». Маючи кохану, господиню в бу-динку О чистий паспорт «про всяк випадок», чоловОк не хоче втрачати свою свободу, особливо якщо не упевнений у виборО (раптом попадеться щось краще!). ЗгОдно з опитуваннями, 92% жшок назива-ють себе «замОжнОми» в цивОльному шлюбО, тодО як 85% чоловОк1в вважають, що вони не одружеш... £ про що замислитися.
Причини, через як пара не йде в РАЦС, мо-жуть бути рОзними. Правда життя свОдчить: що дов-ший перОод громадянського шлюбу, то менше шансОв у пари потрапити в РАЦС. ТенденцОя особливо характерна для чоловОкОв. НавОщо, якщо О так все добре?
Що ж говорить статистика? 45% укра!нщв позитивно ставляться до спОльного життя перед офщшним шлюбом, але вОдсоток розлучень серед тих, хто до офщшно! реестрацп перевОряв сво! по-чуття в цивОльному шлюбО, в 2 рази бОльший, нОж серед тих, хто одружився вОдразу. ОкрОм того, по-дружжя, що живе в цивОльному шлюбО, свариться майже в 3 рази частше у порОвнянш з офщшно за-реестрованими сОмейними парами.
Жшка О чоловОк можуть жити разом, мати стльний бюджет, стльно вести господарство, стльно нашть виховувати дОтей, не рееструючи за цього шлюб. Проте видимО зручносп, як1 надае ци-
вОльний шлюб, не вирОшують усОх проблем, якО мо-жуть виникати. I в менш випдному становищО за-звичай опиняеться жшка.
Отже, насправдО е багато рОзних нюансОв - О психологОчних, О правових - якО потрОбно свОдомо враховувати, перш нОж прийняти рОшення про реестрацОю чи не реестрацОю шлюбу. АналОзу усОх цих нюансОв присвячено сьогоднОшнО дебати «Плюси та мОнуси незареестрованого шлюбу».
2) Об'еднання учаснишв у малi групи. Тренер об'еднуе учаснишв у двО мал1 групи, обравши для цього будь-який спосОб («обери цукерку», «вщшукай команду за кольором кульки» тощо). Представник вОд групи обирае один Оз двох конвертОв Оз позицОею («За реестращю шлюбу» чи «Проти реестрацО! шлюбу»), яку група мае вОдстоювати у ходО дебатОв.
Дй' учасникiв. Вщповщно до обрано! позицО! мала група займае свОй сектор: «За» - зелений, «Проти» - жовтий. Перейшовши у вщповщний сектор, учасники упродовж десяти хвилин готуються до дебатОв. На допомогу !м можна запропонувати роздатковО матерОали «МожливО аргументи «за» реестрацОю шлюбу», «МожливО аргументи «проти» реестрацО! шлюбу». Оголосивши про свою готовность, учасники розпочинають дебати, переко-нуючи присутнОх у правильностО власно! позицО! та висуваючи вагомО контраргументи задля розвОн-чання позицО! опоненпв.
Вправа "З якоТ казки?"
ДИ' тренера. Тренер говорить, що у казках з давнОх-давен люди вОдображали хороше О погане, що було у !хньому житп. Саме казка була найоб'ек-тившшим критиком життя людей О найкраще воображала взаемовОдносини, як1 виникали м1ж чо-ловжом, дружиною та членами !хнОх амей, показу-ючи як недолОки, так О позитивнО сторони. Ведучий пропонуе згадати казки свого дитинства О подиви-тись на них по-Оншому, акцентуючи увагу на взаеминах зображуваного подружжя. Для цього вОн дшить учаснишв на двО шдгрупи (на рахунок "1, 2, 3" усО повиннО без будь-яких вказОвок ведучого утворити двО команди О стати по рОзнО боки вОд нього). Ведучий каже, що кожна команда отримае завдання: прочитати назву казки, яка записана на аркушО, придумати, як О якО актори з числа гравцОв зображатимуть подружжя, про яке розповОдаеться. ПотрОбно проявити сво! акторськО здОбностО О розОграти сценки з життя геро!в так, щоб представ-ники Оншо! команди вОдгадали казку. Якщо казка вОдгадана, то команда "акторОв" повинна дати характеристику подружжю, використовуючи тО знання, якО отримали на попереднОх заняттях. ДалО глядачО стають акторами О т.д.
Ди учаснишв. Учасники утворюють двО пОдгрупи. Мовчки прочитавши назву казки, пОдгрупа повинна без слОв зобразити за допомогою мОмОки, жестОв, рухОв взаемини мОж шлюбними партнерами, яш е головними героями цОе! казки, а представники Оншо! шдгрупи повинш вОдгадати на-зву казки. Коли казка вОдгадана, команда акторОв повинна дати характеристику подружжю, опираю-чись на отриманО на попереднОх заняттях знання.
Рекомендаци тренеру. Ведучому напередодш потрiбно пiдготувaти aркушi iз назвами казок, сценки з яких потрiбно роз!грувати. Ми пропо-нуемо нaйвiдомiшi з них (хоча можуть бути вибраш i будь-як1 iншi): "Колобок", "Ршка", "Курочка Ряба", "Коза-дереза", "Лисичка i журавель", "Золота рибка", "1васик-Телесик", "Дiдовa дочка i бабина дочка", "Пан Коцький", "Лисичка-сестричка i Вовк-пaнiбрaт" та iншi. Потрiбно слщкувати, щоб команди не називали свое! казки, бо iнaкше команда отримае штрафне очко. Ведучий може оцшювати виступи кожно! команди, якщо вважа-тиме це за потрiбне, при цьому окремо оцiнювaти майстершсть aкторiв та характеристики взаемин мiж героями казок.
Коментар. Вправа дае можливють розвивати акторсьш здiбностi учаснишв, вчить !х активно ви-користовувати невербальш засоби спiлкувaиия для емоцшного ввдображення взаемостосунк1в м1ж героями казок у шлюб! У ненав'язливий споаб дана вправа сприяе закршленню опрацьованого на попе-реднiх заняттях мaтерiaлу. Окрiм того, вона ство-рюе умови для глибокого aнaлiзу взаемин м1ж партнерами у невимушенш дружиiй aтмосферi.
Шдбиття тдсумтв. Чоловш i ж1нка мають створити гармоншний союз рiвнопрaвних грома-дян, в якому обов'язково проввдну роль лщера у рь зних ситуащях буде вiдiгрaвaти в одних випадках чоловiк, в iнших - дружина, залежно вiд того, у кого це краще виходить. На плечi сучасно! сiм'! при обопiльнiй вщповщальносп дружини та чоловiкa лягае тягар ввдповщальносп за благополуччя, мир i лад у домi.
Переплетення духу родинно! сердечностi, душевно! щиросп, чуйностi, доброзичливостi, взаем-ного довiр'я, допомоги, спiвробiтництвa, товарись-кого обм!ну идеями i досвiдом, взaемозaмiнностi а-мейних ролей - ось що становить сутнiсть взаемин у ам'!, ось що створюе велик! можливосп для осо-бистiсного та родинного щастя.
Вправа «Займи позищю: Ролi чоловiка i дружини в мм'Т»
Ди тренера. Тренер кладе на подлогу по р!зш боки в!д себе aркушi паперу формату А4, на одному з яких записано слово «дружина», а на шшому -«чоловт» «разом». Дaлi повщомляе учасникам, що у нього е наб!р р!зних тверджень щодо обов'язшв ж1нок та чоловшв. Вш зачитуватиме щ судження по одному, а учасники, повинш оцшити !х ! зайняти у навчальнш комнат! вщповщну позицш. Бшя ар-кушу з написом «чоловт» зберуться п, хто вважа-тиме, що те, про що йдеться у судженш, мае вико-нувати саме вш. Ввдповщно бшя аркушу з написом «дружина» зберуться п, хто вважае, що це - прерогатива жшок. Т!, як1 вважатимуть, що подружжя мае разом виршувати те, про що йдеться, займуть позицш б!ля вщповщного аркушу. За необхвдносп учасники можуть аргументувати свш виб!р. _Шерелж тверджень_
1. Виршувати, скшьки мати дгтей.
2. Виршувати, коли народжувати.
3. Перебудовувати свою роботу, щоб пгклу-ватися про дгтей.
4. Стежити за здоров'ям дитини, члетв ам'г, займатися лгкуванням.
5. Виховувати дтей.
6. Дбати про покупки.
7. Заробляти грош1, забезпечувати ма-тер1ально.
8. Виконувати громадськ та полтичнг обов'язки.
9. Готувати гжу.
10. Дбати про охайтсть одягу (займатись шитвом, пранням, харчуванням).
11. Дбати про чистоту житла.
12. Займатись ремонтом приладгв.
13. Вмгти водити машину.
14. Виргшувати проблеми ам'г.
15. Сл1дкувати за охайтстю дгтей.
16. Шти на службу в армгю або мтцгю.
17. Працювати кергвником виробничого ко-лективу, пгдприемства.
18. Допомагати членам родини порадами, пгдтримувати морально._
Обговорення: Яким гендерним ролям у май-бутнш ам'! надали перевагу учасники: традицш-ним чи егалггарним? Чи хопли б ви вщповщати тим гендерним стереотипам, яш поширеш серед ваших ровесников? Чи збталися б ввдповщ ваших батьшв з вашими ввдповщями? В чому причина того, що уявлення про гендерш рол! змшюються?
Лггература
1. Говорун Т. В. Гендерш аспекти усвщомле-ного батьшвства: навч. поабник / [Т. В. Говорун, В. П. Кравець, О. М. Ктнежд!, О. Б. Юзь]. - Терно-тль: Навчальна книга - Богдан, 2004. - 144 с.
2. Говорун Т. В. Гендерна психолопя: навч. поаб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Т. В. Говорун, О. М. Кшнеждг - К.: Вид. центр «Академ1я», 2004. - 308 с.
3. Джеймс М. Рожденные выигрывать. Трансакционный анализ с гештальтупражнениями / М. Джеймс, Д. Джонгвард; пер. с англ.; общ. ред. и послесл. Л. А. Петровской. - М.: Издательская группа «Прогресс», «Прогресс-Универс», 1995. -336 с.
4. Юзь О. Б. 1нновацшш просвггаицьш технолог!! формування гендерно! культури студентсько! молод! у сфер! шлюбно-амейних стосуншв / О. Б. Юзь // Гендерш дослщження: прикладш аспекти: монограф1я / [В.П.Кравець, Т.В.Говорун, О.М.КЫнежд! та ш]; за наук. ред. В. П. Кравця. - Терношль: Навчальна книга - Богдан, 2013. - С. 335-370.
5. Юзь О. Б. Як навчати школяр!в долати ген-дерн! стереотипи: конспекти занять: навчально-ме-тодичний поабник [для загальноосв. навч. за-клад!в] / Юзь О. Б.; колектив автор!в: Т. Говорун, О. Кшнежд! та ш.; за заг. ред. проф. Т. Говорун. - К.: ТОВ «Дорадо-Друк», 2011. - С. 154-157; С. 437451; С. 657-789.
6. Кшнежд! О. М. Гендерна щентичшсть в онтогенез! особистосл: монограф1я / О. М. Кшнеждг - Терношль: Навчальна книга - Богдан, 2011. - 400 с.
7. КшнеждО О. М. Формування гендерно! ку-льтури молодО: науково-методичнО матерОали до тренОнгово! програми: навчальний поабник / О. М. К1к1неждО, О. Б. Юзь; вид. 2-ге, перероблене О доп. -Тернотль: ТНПУ Ом. В. Гнатюка, 2009. - 180 с.
8. Кравець В. П. Гендерш дослОдження в кон-текстО глобальних викликОв сучасностО / В. П. Кра-вець // Гендерш дослОдження: прикладт аспекти: монографОя / [В. П. Кравець, Т. В. Говорун, О. М. КтнеждО та Он.]; за наук. ред. В. П. Кравця. - Тернотль: Навчальна книга - Богдан, 2013. - С. 9-20.
9. Кравець В. П. Гендерна педагопка: навчальний посОбник / В. П. Кравець. - Тернотль: Джура, 2003. - 406 с.
10. Кравець В. П. ПсихофОзОологОчнО та психолого-педагогОчнО аспекти формування усвОдомленого батьшвства / В. П. Кравець. - К.: Видавничий центр «АкадемОя», 2001. - 244 с.
11. Кравець В. П. Статева соцОалОзацОя дОтей О пОдлОткОв: закономОрностО та гендернО особливостО: монографОя / В. П. Кравець. - ТернопОль: ТНПУ, 2008 - 394 с.
12. Кравець В. П. Статева сощалОзащя та подготовка учшвсько! молодО до сОмейного життя у пе-дагопщ та шильнй практицО зарубОжних кра!н: монографОя / В. П. Кравець; за редакщею члена-коре-спондента АПН укра!ни, проф. В. П. Кравця. -Тернотль: ТзОВ «Видавництво Астон», 2009. - 206 с.
13. Кравець В. П. ТеорОя О практика дошлюбно! подготовки молодО / В. П. Кравець. - К.: Ки!вська правда, 2000. - 688 с.
14. Кутузова Д. А. «Быть семьей»: взгляд с точки зрения социального конструкционизма.
Обзор работ Л.Беллы и ее сотрудников / Д. А. Кутузова // Постнеклассическая психология. Социальный конструкционизм и нарративный подход. - 2005. - № 1(2). - С. 72-92.
15. Пезешкиан Н. Позитивная семейная психотерапия. Семья как психотерапевт / Н. Пезешкиан. - М.: Смысл, 1993. - 331 с.
16. Филиппова Г. Г. Психология материнства / Г. Г. Филиппова. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. - 240 с.
17. Ackerman N. W. The psychodynamik of family life / N. W. Ackerman. - N.Y.: Basic Books, 1958. - 379 p.
18. Bandura Albert J. Social Learning - Theory / Albert J. Bandura. - Englewood Cliffs, NJ: -Hall,1977.
19. Bowlby J. Attachment and loss: Retrospect and prospect / J. Bowlby // American Journal of Orthopsychology,1982. - No. 52. - P. 664-678.
20. Bowen M. Famili therapy in clinikal practice / M. Bowen. - N.Y.: Jason Aronson, 1978.
21. Erikson E. N. Identity. Youth and Crisis / E. N. Erikson. - N.Y., 1968.
22. Hetherington E. The development of children in mother-headed families / E. Hetherington, M. Cox, R. Cox // The American famili: Dying or developing. -N.Y.: Plenum Press, 1979. - P. 44-56.
23. Jackson D. D. The individual and the larger context / D. D. Jackson // Family process. - 1967. - No. 6. - P. 139-154, P. 32-76.
24. Toman W. Family constalation: Its effects on personality and social behavior / W. Toman. - New-York: Springer, 1961.
