ГЕМОДИНАМіКА ТА ДОСТАВКА КИСНЮ У ПАЦієНТіВ З ТИРЕОТОКСИКОЗОМ ПРИ іНГАЛЯЦіЙНіЙ АНЕСТЕЗії Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 615.211+612.141:616.441 -008.61

1«рБ://Со1.огд/10.24026/1818-1384.4(64).2018.150226

ГЕМОДИНАМ1КА ТА ДОСТАВКА КИСНЮ У ПАЦ1СНТ1В З ТИРЕОТОКСИКОЗОМ ПРИ 1НГАЛЯЩЙНШ АНЕСТЕЗП

С.О. Тарасенко1, М.В. Кунатовський1, С.О. Дубров2, О.О. €фiмова1

'Украгнський науково-практичний центр ендокринног х1рургИ, трансплантацп ендокринних оргамв / тканин МОЗ Украгни;

2Нацгональний медичнийутверситет тм. О.О. Богомольця

Мета: Вивчити показники центрально!' гемодинамки та доставки кисню у пащет1в з синдромом тиреотоксикозу пщ час операцп тиреощектомп при застосуванн шгаляцшноТ анестезГ'' (1А) за низько-потоковим (1НПА) або мiнiмально-потоковим (1МПА) контуром.

Матерiали та методи. В дослщження включено 90 пацieнтiв з синдромом тиреотоксикозу, як були прооперованi пщ загальною 1А севофлураном iз Ытуба^ею трахе''' та штучною вентиляцieю легень. 44 патентам (група ПА) була проведена поеднана анестезiя у виглядi 1МПА iз потоком свiжо''' газово''' сумiшi (Р6Р) 400 мл/хв iз поеднанням з бiлатеральною блокадою поверхневого шийного сплетення (ББПШС) 0,5% бутвака'Гном по 7,510,0 мл. 46 патентам (група МА) була проведена моноанеа^я 1НПА севофлураном iз Р6Р = 500700 мл/хв. Дооперацшно проводилось Допплер-ехокардiографiчне (ДопплерЕхоКГ) дослщження, в периоперацшному перiодi проводилось вимiрювання систолiчного (АТс) та дiастолiчного (АТд) артерiального тиску, середнього АТ (СрАТ), пульсового тиску (ПТ), частоти серцевих скорочень (ЧСС). Показники центрально''' гемодинамки (хвилинний об'ем кровообку - ХОК, серцевий Ыдекс - С1) вивчали за допомогою метода вБССО™. Розраховували доставку кисню (ЭО2) та загальний периферичний судинний отр (ЗПСО). Вхщы данi для розрахунку показникiв центрально''' гемодинамки, доставки кисню вимiрювали на наступних етапах: 1-й ЕТАП - первинний огляд анестезюлога; 2-й ЕТАП - надходження патента до операцшно''' (патент на операцiйному столi, пщключений до монiтору); 3-й ЕТАП - вщразу пiсля ввщно''' анестезГ'' та Ытубацп трахе'''; 4-й ЕТАП - початок операцП'; 5-й ЕТАП -безпосередне видалення ЩЗ; 6-й ЕТАП - пкля ушивання ран (кшець операцп); 7-й ЕТАП - через 24 години пкля операцп.

Результати та обговорення. На 1-му та 2-му

етапах показники АТс, АТд, СрАТ, ПТ, ЧСС були в межах референтних значень в обох групах. На 3-му етап вiдмiченi найнижчi показники СрАТ, ПТ, АТс, АТд. СрАТ на 3-му етап становив 77,57±1,14 мм рт. ст. та 75,87±1,15 мм рт. ст. вщповщно в групах ПА i МА. Зниження становило 24,32±0,81% в груп ПА та 27,91±0,82% для групи МА (доа^рна рiзниця з 2 етапом, р <0,01). За абсолютними показниками i вiдносним коливанням АТс, АТд, СрАТ не вiдмiчено абсолютно''' або вщносно'Г ппотензП'. В групах ПА та МА показники ПТ становили 39,02±0,76 мм рт. ст. i 40,02±0,79 мм рт. ст. вiдповiдно (доа^рна рiзниця iз попереднiм етапом за критеркм Уiлкоксона, р <0,01). Рiвень зниження ПТ на 3-му етап вiдносно

2-го етапу становив 22,41 ±0,67% та 23,14±0,71% вiдповiдно в групах ПА та МА. На 4-6 етапах вiдмiчена стабiлiзацiя параметрiв системно''' гемодинамки. На 7-му етапi не було доо^рно'Г рiзницi мiж попередыми показниками.

На 1-му та 2-му етапах вiдмiчаються стабiльнi показники ХОК та доставки кисню в обох групах. На

3-му етап в груп ПА в^^чено достовiрне (р <0,001) зниження вщ рiвня 2-го етапу на 18,67±1,42% до 4,88±0,16 л/хв. ЭО2 також знижуеться статистично доа^рно (р <0,0001) на 12,86±1,47% пропорцiйно зниженню ХОК до м^мальних значень серед усiх етапiв дослщження аж до 478,1±13,1 мл/хв^м2. В груп МА на 3-му етап пiсля ввщно''' анестезГ'' вiдмiчено статистично доа^рне (р <0,01) зниження на 18,78±1,71% ХОК до 4,80±0,16 л/хв iз зниженням РО2 на 15,86±1,51% вiд показника 2-го етапу до рiвня 446,8±8,4 мл/хв^м2. На 3-му етапi показник ЗПСО в пщгруп ЗА-С був найнижчим в груп ПА i становив 1237,9±42,7 дин^с/см5 (зниження у порiвняннi з 2-м етапом мае статистично значущу рiзницю, р=0,036), в груп МА ЗПСО також статистично доо^рно знижуеться (р=0,0163) до 1192,9±42,7 дин^с/см5. Вiдсутня статистично значуща рiзниця мiж групами ПА та МА по рiвню ЗПСО та ХОК. Як в груп ПА, так i

Клiнiчна ендокринологiя та ендокринна хiрургiя 4 (64) 2018

107

в rpyni МА виявлено, що найнижчi показники СВ та DO2 спостерiгаються на 3-му eTani пщ час шдукцп анестезГ'' та нaсичeннi 1А. Але показник DO2 на 3-му етап статистично достовгрно (р <0,0011) нижче в rpyni МА поргвняно з групою ПА (на перших 2-х етапах статистично значуща рГзниця мгж niдгpynaми вщсутня). Ми вважаемо таку рвницю впливом шдукцп севофлурану на гемодинамГку та бтьш iнтeнсивнi параметри початкового FGF на етапг шдукцп в груп МА порГвняно з групою ПА.

На 4-му етап в груп ПА вщмГчено пщвищення ХОК до 5,20±0,14 л/хв (р=0,574) та 5,15±0,14 л/хв, DO2 на 6,93±0,13% до 505,8±12,0 мл/хв^м2 (р=0,021). На 4-му етап в груп МА вщмГчено поступове статистично достовГрне (p <0,01) пщвищення СВ на 7,29±1,12% до 5,15±0,14 л/хв. Показник DO2 також статистично достовГрно (p <0,01) зростав на 8,42±0,21% порГвняно з попередым етапом та становив 480,6±10,2 мл/хв^м2.

На 5-му етапГ, як найбтьш агресивному етап оперативного втручання, нами вщмГчено пщвищення ХОК до 5,45±0,14 л/хв (р=0,568) та 5,36±0,13 л/хв (р=0,534) в трупах ПА та МА вщповщно, DO2 зростае до 521,5±10,5 мл/хв^м2 (p <0,01) та 499,6±9,2 мл/ хв^м2 в групах ПА та МА вщповщно, рвниця мГж групами достовГрна. ЗберГгаеться статистично достовГрна рГзниця мГж пщгрупами ПА та МА на 5-му та 6-му етапах за показниками DO2. Таким чином, застосування початкового FGF=2000 мл/хв та 1МПА з FGF=400 мл/хв при базовш 1А в груп ПА меншою мГрою знижуе DO2 у порГвнянш з FGF=4000 мл/хв та 1НПА з FGF=500-700 мл/хв в груп МА. На 7-му етап

м1ж групами не вщмтено статистично достов1рно1 рГзниц за DO2 (p >0,05). Висновки

1. 1А севофлураном мае негативний вплив на показники гемодинамки. Найбтьша депреая показникГв гемодинамГки (АТс, АТд, СрАТ. ПТ, ХОК, С1, ЗПСО) вщмтена на 3-му етап - пкля ввщно''' анестезГ'' та штубаци трахе''' та початку базово''' анестезГ''. На 4-7 етапах було вщмтено стабЫзафю параметрГв АТс, АТд, СрАТ, ЧСС. Не вщмтено вщстроченого негативного впливу севофлурану на показники системно''' гемодинамки.

2. На 4-6 етапах найвищГ показники DO2 вщмГчеы в груп ПА, як мали статистичну достовГрнкть з групою МА. Застосування початкового FGF=2000 мл/ хв та 1МПА з FGF=400 мл/хв при базовш 1А в груп ПА меншою мГрою знижуе DO2 у портняны з FGF=4000 мл/хв та 1НПА з FGF=500-700 мл/хв в груп МА.

Ключовi слова: синдром тиреотоксикозу, доставка кисню, гемодинамка.

Л1ТЕРАТУРА

1. Marino, P. (2014). Marino's the ICU book: 4th edition. Philadelphia (PA): Lippincott Williams & Wilkins, 1041.

2. Watson, X., Cecconi, M. (2017). Haemodynamic monitoring in the peri-operative period: the past, the present and the future. Anaesthesia, 72, 7-15. doi:10.1111/anae.13737.

3. Osuna, P.M., Udovcic, M., & Sharma, M.D. (2017). Hyperthyroidism and the Heart. Methodist DeBakey Cardiovascular Journal, 13(2), 60-63. http://doi. org/10.14797/mdcj-13-2-60.

Дата надходження до редакц'И 11.10.2018р.

1«рБ:/^ошгд/10.24026/1818-1384.4(64).2018.150227

ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ЦЕННОСТЬ ОТДЕЛЬНЫХ ЛАБОРАТОРНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ В ДИАГНОСТИКЕ СУБКЛИНИЧЕСКОГО СИНДРОМА КУШИНГА У ПАЦИЕНТОВ С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ

Е.Э. Третьяк, Л.В. Щекатурова, С.М. Черенько

Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МОЗ Украины, г. Киев

Своевременная диагностика и лечение гиперкортизолемии. Когортные исследования

субклинического варианта синдрома Кушинга подтверждают, что распространенность АГ

(СК), одним из проявлений которого является среди пациентов с гиперкортицизмом выше,

артериальная гипертензия (АГ), позволяет и увеличивается с периодом наблюдения [1].

остановить прогрессирующие последствия скрытой Вторичная артериальная гипертензия обратима

108

Кл^чна ендокринолопя та ендокринна xipyp™ 4 (64) 2018