ГАЛУЗЕВІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБКИ ТА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА ПІДПРИЄМСТВАХ СФЕРИ ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 338.47(477) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).70-77

Ольга OAeKcaHdpieHa Суханова

канд. екон. наук, доц.

e-mail: suhacheva84@gmail.com,

Центральноукратський тститут розвитку людини Ыдкритого мiжнародного утверситету розвитку людини «Украта», м. Кропивницький

ГАЛУЗЕВ1 ОСОБЛИВОСТ1 РОЗРОБКИ ТА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛ1НСЬКИХ Р1ШЕНЬ НА ПЩПРИеМСТВАХ СФЕРИ ЗВ'ЯЗКУ УКРАШИ

Вступ. Для забезпечення ефективного управлшня дiяльнiстю пщприемств сфери зв'язку вирiшальне зна-чення мають знання та вмшня ведення дiяльностi на новiтньому технолопчному та менеджерському рiвнi з високою продуктивнiстю працi, наданням високояюс-них послуг для забезпечення власно! надшно! нiшi на внутрiшнiх та зовншшх ринках. Вдосконалення уп-равлiння на ветх рiвнях е величезним резервом тдви-щення ефективностi дiяльностi тдприемств, а яюсть управлiння у кшцевому рахунку визначаеться прийня-тими оперативними, плановими та органiзацiйними рiшеннями. Саме ршення е «продуктом» управлшсь-ко! працi. Оскшьки будь-яке рiшення спрямоване на подолання проблемно! ситуацп, яка виникае в дiяль-ностi пщприемств сфери зв'язку, саме його вчасне прийняття та реалiзацiя забезпечить стале функцюну-вання i розвиток пщприемств дано! сфери. Постшне покращення цього процесу прийняття управлшських рiшень сприятиме пщвищенню якостi управлiнсько'! дiяльностi та ефективноси пiдприемств у цiлому.

Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Багато-значнiсть поняття «ршення» слiд враховувати i при визначеннi категорп «управлшське ршення». Управ-лiнське рiшення — це найважливший елемент управлшня будь-якого керiвника, тому багато вчених при-дшяли цьому питанню значне мюце у сво!х наукових працях [1].

На думку О. Кузьмша, управлшське ршення — це результат альтернативно! формалiзацi! економiч-них, технолопчних, адмiнiстративних, сощально-пси-хологiчних методiв менеджменту, на основi якого ке-руюча система органiзацi! безпосередньо впливае на керовану [10].

М. Виноградський i А. Виноградська вважають, що управлшське ршення — це тдсумок попередньо обдумано! мети та засобiв !"! досягнення [4].

На думку Д. Дерлоу, ршення — це пункт, у якому вибiр робиться мiж альтернативами й, як правило, можливостями, що конкурують [6]. Наявнiсть можли-востi вибору м1ж альтернативами в процеа прийняття рiшення, на наш погляд, безперечна, однак конкуру-кга можливостi е несистематичними i мають iмовiр-нiсний характер.

Н. Мала й I. Проник наполягають, що «управлшське ршення, як i будь-яке рiшення, е результатом розумово-психолопчно!, творчо! дiяльностi керiвника, продуктом управлшсько! працi, а його прийняття — це процес, котрий зумовлюе появу цього продукту» [14].

Категорiя управлшське ршення мае багатоаспект-ний змют. У широкому смислi термiн управлшське рь

шення можна розумiти як концентрований вираз процесу управлшня на його заключнш стадп, як команду, що надходить вщ управляючо! пiдсистеми до керова-но! i пiдлягае виконанню. Управлiнське рiшення мае соцiально-економiчну природу. Воно зв'язано з дiяль-нiстю людини, яка керуе шшими людьми i викорис-товуе при цьому вс сво! здiбностi, вмiння, знання та навички. Разом з тим, деяю теоретико-методичнi та практичш аспекти розробки та прийняття управлшських ршень пiдприемств зв'язку залишаються фрагментарно дослiдженими. Тому для побудови цМсного процесу розробки та прийняття управлшських ршень пщприемств зв'язку потребуе подальших дослщжень даних питань.

Метою статп е узагальнити теоретичнi основи розробки та прийняття управлшських ршень пщприемств зв'язку та обГрунтування практичних рекомен-дацiй щодо !"! модернiзацi!, з урахуванням особливос-тей стратепчного планування та психологiчних аспекта цього процесу. Систематизувати практичш здо-бутки процесу розробки та прийняття управлшських ршень з урахуванням особливостей дiяльностi пiдпри-емств зв'язку.

Викладення основного матерiалу дослщження. Вщ-повiдно до Закону Укра!ни «Про зв'язок» пщприем-ство зв'язку — пiдприемство, що здшснюе свою госпо-дарську дiяльнiсть для забезпечення функцiонування засобiв, споруд та мереж зв'язку з метою надання послуг зв'язку або в установленому законодавством Ук-ра!ни порядку надае послуги зв'язку [11].

Основними принципами дiяльностi пщприемств зв'язку е: [11]

1) доступ споживачiв до загальнодоступних послуг зв'язку, яю необхщш !м для задоволення власних потреб, участi в полiтичному, економiчному та гро-мадському життi;

2) взаемодiя та взаемозв'язанiсть телекомушка-цшних мереж для забезпечення можливостi зв'язку м1ж споживачами всiх мереж;

3) забезпечення сталосп телекомунiкацiйних мереж i управлiння цими мережами з урахуванням !х технологiчних особливостей на основi единих стан-дартiв, норм та правил;

4) державна пщтримка розвитку вггчизняного ви-робництва техшчних засобiв зв'язку;

5) заохочення конкуренцп в iнтересах споживачiв послуг зв'язку;

6) збшьшення обсягiв послуг зв'язку, !х перел^ та утворення нових робочих мюць;

7) впровадження свггових досягнень у сферi зв'язку, залучення, використання вiтчизняних та шо-земних матерiальних i фiнансових ресурсiв, новгтшх технологiй, управлiнського досвiду;

8) сприяння розширенню м!жнародного ствро-бiтництва у сферi зв'язку та розвитку глобально! теле-комушкацшно! мережу

9) забезпечення доступу споживачiв до шформацп про порядок отримання та яюсть послуг зв'язку;

10) ефективнiсть, прозорють регулювання у сферi зв'язку.

Для визначення напрямiв та шляхiв подальшого розвитку пiдприeмств зв'язку важливо враховувати !х особливостi, як! впливають на виробництво та спожи-вання !х послуг, та певною мiрою визначають !х влас-тивостi. Однieю з особливостей пiдприeмств зв'язку, яка впливае на пiдприeмства е створення сприятливих умов дiяльностi у сферi зв'язку з урахуванням особливостей технологш та ринку зв'язку економiчноl дiяль-ностi пiдприeмств зв'язку та експлуатащю засобiв та систем зв'язку. Споживчою вартiстю юнцевого результату дiяльностi пiдприeмств зв'язку e корисний ефект, який отримуeться у процесi передавання шформацп.

Наслiдком щв! особливостi e:

— невiдокремленiсть процесу виробництва вщ процесу споживання;

— участь споживача у виробничому процесi;

— незначна частка матерiальних витрат у загаль-нiй сумi виробничих витрат (3-5%), внаслщок практично! вiдсутностi витрат на сировину та матерiали, а також вщсутноси потреби у великих складських при-мiщеннях для збертання сировини та готово! продук-

цщ

— специфiчнi вимоги до якоси послуг;

— нерiвномiрнiсть надходження навантаження (вимог на надання послуг зв'язку) з боку населення та пiдприeмств на протязi року, мiсяця, тижня, доби;

— одночасне виконання пiдприeмствами зв'язку функцiй виробництва та реалiзацi! послуг.

Розкриeмо цi особливостi дещо докладнiше. Од-нieю з особливостей дiяльностi пiдприeмств зв'язку e невщокремлешсть у часi процесiв виробництва i споживання послуг. Особливо ч!тко це простежуeться у пiдприeмствах телефонного зв'язку, де сам процес передавання телефонного повщомлення (шформацп) i процес виробництва вiдбуваeться за участю споживача i без нього неможливий. Звiдси випливають спе-цифiчнi вимоги до дiяльностi пiдприeмств зв'язку, яка повинна забезпечувати максимальне наближення за-собiв зв'язку до споживачiв, збшьшення щiльностi мереж! пункив зв'язку.

Тiсно пов'язана з попередньою наступна особли-вiсть дiяльностi п^пр^мого зв'язку, яка полягаe у тому, що процес передавання iнформацi! завжди e двобiчним, оскшьки вiдбуваeться м!ж вiдправником i одержувачем iнформацi!. Оскшьки необхщшсть у пе-редаваннi шформацп може виникнути м!ж абонентами, як! знаходяться в будь-яких точках кра!ни чи свiту, це потребуe створення надiйно!, стiйко!, розви-нено! мереж зв'язку, що поeднуe вс населенi пункти м!ж собою.

Вимоги наведених вище особливостей дiяльностi п^дпр^мс^ зв'язку привели до того, що !х розмiщено на територ!! кра!ни так, що вони обхвачують практично ус населенi пункти i створюють eдину мережу зв'язку кра!ни. Ця мережа складаeться з рiзноманiтних

лiнiйних i станцшних споруд, поeднаних м!ж собою лшями i каналами, яю взаeмодiючи, забезпечують двобiчний процес передавання iнформацi!. При цьому, в залежноси вiд характеру шформацп, що передаeться, схеми побудови мереж! зв'язку, технолог!! виробництва у створенш кшцево! послуги можуть приймати два, три i бiльш операторiв, як! до того ж можуть мати рiзну вiдомчу приналежшсть. Тобто, як правило, шд-приeмства зв'язку, що беруть участь у процес передавання iнформацi!, не завжди e eдиним виробником цiel послуги.

Специфiка дiяльностi пiдприeмств зв'язку, яка полягаe у тому, що виробничий процес не заюнчу-eться в межах одного пiдприeмства, а в створенш кшцево! послуги приймають участь декшька оргашза-цшно та фiнансово вiдокремлених пiдприeмств зв'язку, як! виконують рiзнi технологiчнi операцп в процесi надання послуги користувачам, потребуe чiтко органiзовано! системи взаeмодl! усiх учасниюв процесу виробництва послуг зв'язку. З техшко-техноло-пчно! точки зору ця особливiсть пiдприeмств зв'язку потребуe eдностi побудови мереж! зв'язку, наявноси ефективного технiко-технологiчного мехашзму використання сполученого обладнання, дотримання eди-них правил технiчно! експлуатацп тощо. З економiчно! точки зору — наявноси умов для справедливого еко-номiчного партнерства операторiв, що взаeмодiють у процесi надання послуг, яке забезпечуe !хнi комер-цшш iнтереси в умовах ринкових вщносин. Цi умови повинен створювати господарський механiзм управ-лiння пiдприeмствами зв'язку.

Невщокремлешсть у чаа процесiв виробництва i споживання послуг призводить до того, що послуги незадов!льно! якоси, як! e наслiдком певних порушень у роботi пiдприeмства, не можуть бути усунеш у процес поточного контролю якостi, та обов'язково при-йдуть до споживача. Одночасно, невщповщшсть яко-стi послуг вимогам може не ильки лишити послугу !! корисностi, але й спричинити шкоду, яка за сво!ми наслщками може значно перевищити вартiсть само! послуги. Тому саме забезпеченню високо! якоси послуг пiдпорядкована бшьшють заходiв у сферi розвитку пiдприeмств зв'язку, уся система !х експлуатацшно! та економiчно! роботи. Нерiвномiрнiсть надходження вимог на надання послуг зв'язку вщ населення та тд-приeмств на протязi року, мюяця, тижня, доби, з одного боку, та нормоваш вимоги до якоси послуг при-зводять до необхщноси створення певних резервiв виробничих потужностей пiдприeмств зв'язку, розрахо-ваних на обслуговування споживачiв [19-20] у перюди найб!льшого навантаження. У перюди спаду навантаження щ виробничi потужностi не застосовуються, що знижуe ефективнiсть !х використання та, як наслщок, знижуe економiчну ефектившсть дiяльностi пщпри-eмств зв'язку. Ц обставини потребують спецiальних органiзацiйно-технiчних заходiв з боку пiдприeмств зв'язку, з метою усунення негативних для них наслщ-юв нерiвномiрностi надходження вимог на надання послуг зв'язку.

Одночасне виконання п^пр^мс^ами зв'язку функцш виробництва та реалiзацl! послуг призводить до появи та використання, двох понять вщносно кш-цевого результату дiяльностi пiдприeмств зв'язку — продукцiя та послуга, як два боки однie! медаль З боку п^пр^мс^а кшцевий результат його дiяльностi роз-

глядаеться як продукщя, а з боку споживача — по-слуга.

З урахуванням особливостей дiяльностi пщпри-емств зв'язку можна видшити наступнi основнi влас-тивосп послуг зв'язку як кшцевого результату ïx функ-цiонування:

— невщчутшсть — послугу неможливо побачити, спробувати, почути до часу ïï отримання;

— невiдокремленiсть вщ джерела — послуга не-вiдокремлена вiц свого джерела, чи то людина, чи машина, в той час як товар у матерiальному виглядi юнуе незалежно вщ присутностi або вщсутносп його дже-рела;

— несхороншсть — послугу не можливо збер^ати;

— мiнливiсть якостi — яюсть послуг коливаеться у великих межах.

Управлшня пщприемством повинно здшснюва-тися так, щоб всi змiни, що вщбуваються на пщпри-емствi, в його технолопчному комплексi, виробничiй, шновацшнш, органiзацiйнiй i управлiнськiй даяльно-ст дозволяли зберiгати i покращувати рентабельшсть i стабiльнiсть, а також iншi характеристики, як вщпо-вщають його розвитку [3]. Саме такий пщхщ до управ-лiння пiцприемством найбшьше вiцповiцае особливо-стям цiяльностi тдприемств галузi зв'язку.

Для цiяльностi тдприемств зв'язку важливою е ефективна дiяльнiсть, про що свiцчить рiвень ïï рента-бельностi та прибутковостi. Основою пщвищення при-бутковостi пiцприемств е розробка, прийняття та реа-лiзацiя рацiональниx управлiнськиx рiшень. Для подготовки таких рiшень доцшьно використовувати вщпо-вiцнi методи та способи, враховуючи особливостi та умови дiяльностi, наявнiсть iнформацiï, потреби пщ-приемства. Саме щ ознаки визначають змши у техно-логiï прийняття управлшських рiшень для пiцприемств зв' язку.

Так, в умовах визначеносп, коли iснуе велика кшьюсть цостовiрноï iнформацiï про стан дiяльностi i можна передбачити подальший розвиток цiяльностi того чи шшого пiцприемства, слiц використовувати так! методи розробки та обГрунтування рiшень, яю враховують велику кшьюсть факторiв впливу на ви-робництво i вимагають цостатнiй обсяг iнформацiï про стан даяльноси пiцприемства. До таких методiв належать методи математичного програмування, статис-тичш методи та методи прогнозування.

Але умови, в яких функцюнують пiцприемства зв'язку, не можна назвати умовами визначеность Це умови ризику, а в окремих випадках, i умови невизна-ченостi. Вщсутня необxiцна, цостовiрна та своечасна шформащя, неможливо передбачити розвиток подай не тшьки на р!вш окремого пщприемства, а й на р!вш галуз^ а, отже, не можна застосовувати юльюсш методи i робити точш розрахунки, приймаючи ri чи рiшення.

У таких умовах дуже складно розробити вива-жене, обГрунтоване ршення, що i може бути причиною негативних наслщюв даяльность Тому постае пи-тання, яким чином поеднати юнукга методи розробки ршень, щоб прийняти рацюнальне ршення в сучас-них умовах.

В умовах ризику та невизначеносп доцшьно за-стосовувати методи стохастичного моделювання. Але для цього необхщш спещальш знання, якими, як правило, не володають спещалюти тдприемств зв'язку. Це е основною причиною неможливосп використання

складних математичних методав та моделей. Тому не-обхщно застосовувати простш! методи, яю б не вима-гали додаткових знань, були зручш у використанш i давали можливють розробляти рацюнальш ршення.

Найкращий метод, який може використовуватися в умовах ризику та невизначеноси для розробки управлшських ршень, е системний анал!з, який пе-редбачае синтез щей i принцитв теорiï управлшня пщприемством. Цей метод дае можливють розв'язу-вати задач!, поеднуючи кшьюсш та евристичш методи прийняття управлшських ршень. Таке поеднання до-зволяе спочатку зробити яюсну характеристику про-блеми, а поим за допомогою вщповщних кшьюсних методав провести анал!з i прийняти ршення. З шшого боку, системний анал!з створюе умови для систематизации наявних фактичних даних, тим самим забезпечу-ючи кер!вника необхщною шформащею, якоï, як правило, недостатньо для виршення певноï проблеми. При системному дослщженш можна поеднувати будь-як методи. Це залежить вщ ситуацiï, людини, яка проводить анал!з, ïï знань, умшь, техшчного та ш-формацшного забезпечення i умов даяльность

До того ж сама технолопя прийняття управлшсь-ких ршень також мае своï особливосп для пщпри-емств зв'язку. Отже, процес розробки та прийняття управлшського ршення у пщприемстта зв'язку вклю-чае таю етапи [18]:

1) аналiз ситуацп;

2) виявлення i формулювання проблем;

3) групування проблем за ïx характером i термь новютю;

4) виб!р альтернатив, та ïx оцiнка;

5) виб!р рiшення;

6) розробка плану реалiзацiï рiшення;

7) пор!вняння практичних результатiв зцiйснення ршення з теоретичними прогнозами.

Окр!м процесу розробки стандартних ршень у пщприемствах зв'язку видаляють ще i процеси прийняття бшарних та багатокритерiальниx управлiнськиx рiшень. У бiнарному ршенш подаються дв! альтерна-тиви, яю е цiаметрально протилежними. Як правило, це конкурукч за своïм характером альтернативи, як примушують до вибору «так/ш», «або/або». Щ рь шення вщр!зняються високим ступенем невизначено-CTi, що пов'язана з ними. Бшарш ршення вщобража-ють неприроднш стан речей. Ця неприродшсть нази-ваеться обмеженнями, що накладаються на виб!р [15].

1снують причини виникнення бшарних ршень:

1) перекладання прийняття ршень вищим кер!в-никам. Пдлегл! або шш особи, що бажають вплинути на ршення, дуже часто подають його для розгляду в бшарнш форм!. Така спроба спрямована на те, щоб примусити до вибору, який вщповщае ïx штересам;

2) поверхневий анал!з проблеми;

3) нестача часу для розробки оптимального рь шення;

4) оправдашсть бшарних ршень в окремих ви-падках.

Бшарш ршення вщр1зняються вщ шших титв рь шень тим, що вони накладають жорстю обмеження на ситуащю прийняття ршення. Протиставлення, що ви-кликаеться безпосередньо природою альтернатив, може сприяти необ'ективноси та нев1рносп даних. У будь-якому випадку кер!вник або колепальний орган повинен прагнути змшити тип ршення з бшарного на стандартний. У випадку, коли бшарна постановка не-

обхщна, то вибiр можна зробити за допомогою на-ступних кроив:

1) постановка мети ршення;

2) вивчення потенцшних результата тсля прий-няття та реатзащ! рiшення;

3) виявлення критерив оцшки рiшення;

4) розподш критерпв i поеднання альтернатив;

5) визначення обмежень i !х характеру;

6) виявлення i оцiнка ризику, визначення ймо-вiрностi й серйозностi виникнення ризику при прий-няттi того чи шшого рiшення.

Вiдповiдно до цього наведемо процес розробки та прийняття управлiнських рiшень для пiдприемств зв'язку (див. рисунок).

Аналiз зовнiшнього середовища разом з аналiзом внутрiшнього середовища забезпечуе збiр необхiдно! iнформацi! про ситуащю та можливi проблеми, для по-долання яких потрiбно здшснювати розробку та прийняття управлшських рiшень. Для того, щоб найбшьш ефективно здiйснити такий аналiз доцшьно викорис-товувати так! методи, як SWOT-аналiз, який дае мож-ливють не тальки зiбрати необхiдну шформащю в до-статнiй кiлькостi, а й ощнити !! та ситуащю як в сере-динi пщприемства, так i за його межами.

На основi отримано! i проаналiзовано! iнформацi! здiйснюеться виявлення проблеми, тсля чого форму-ються критерп та обмеження, яю сприяють прийняттю саме ращональних рiшень.

Далi за допомогою вщповщних методiв, як вщ-повщають конкретним умовам дiяльностi здшсню-еться розробка ряду ршень, а потам за допомогою критерпв оцiнки вибираеться найкраще для дано! си-туацп. Слiд зауважити, це не обов'язково буде опти-мальне рiшення, але воно буде найбшьш рацiональне для конкретних умов дiяльностi. Пiсля чого вщбува-еться оцiнка наслiдкiв його реалiзацi!, а саме, як воно вплинуло на ситуацп в середиш пiдприемства, зо-крема, його прибутковють, рентабельнiсть, продук-тивнiсть працi його пращвниюв, iнновацiйну ефек-тивнiсть, так i на ситуацiю за межам пщприемства, в тому чист ринок послуг, щнову полiтику на ринку, залучення споживачiв [21], споживчий попит на по-слуги тощо.

Також важливу роль у дiяльностi пiдприемств зв'язку вдаграють рiзнi види ефекту.

При прийняттi багатокритерiальних рiшень вико-ристовують той же метод оцшки альтернатив за бажа-ними критерiями, що й у випадку прийняття стандартного ршення. Найбшьш важлива характеристика одержуе найвищу оцiнку, а iншi критерп ранжуються вiдповiдно до не!. Необхщно оцiнити кожну альтернативу шдивщуально i порiвняти !! не з iншими альтернативами, а з деяким iдеальним зразком. Для цього юнують оцiнки за ветма критерiями (див. таблицю).

Таблиця

У науковш лiтературi зустрiчаються рiзнi точки зору щодо видiв ефекив [12]: економiчний, науково-технологiчний, сощальний, фiнансовий, податковий, маркетинговий, ресурсний, еколопчний, регiональний та етнiчно-культурний. Однак основними для пщприемства зв'язку, з огляду на технолопчш особливосп [22], е техшчний, ресурсний, економiчний та соща-льно-екологiчний ефекти.

Розглянемо кожний з видiв ефекту та його змю-товне наповнення [10]:

1. Техшчний ефект вщображаеться в ефектив-ностi прийнятих технiчних рiшень, яю вiдповiдають технологiчним вимогам iнновацiйного розвитку пiд-приемства та сприяють його подальшому ефективному економiчному й iнновацiйному розвитку.

2. Економiчний ефект, який охоплюе систему по-казникав, як1 вщображають вiдношення результатiв i витрат кожного виду дiяльностi.

3. Ресурсний ефект, який визначае вплив iннова-цшних технологiй на обсяги споживаннi певного ресурсу i подолання проблем його обмеженостi або велико! вартютю.

4. Соцiально-екологiчний ефект, який полягае у визначеш внеску шновацш у полiпшення життя пра-щвниюв конкретного пiдприемства зв'язку, а також враховуе вплив шновацш на виршення проблем охо-рони довкьлля.

Для прийняття ефективних ршень дуже важлива !х iнформацiйна пiдтримка. Процес розробки та прийняття ршень е, по суп, шформацшний процес, який базуеться на обробщ формалiзовано! та неформалiзо-вано! iнформацi!, рiзноманiтних даних та знань.

Процес прийняття багатокрш^ального ршення

Крок 1. Постановка цМ ршення

Крок 2. Встановлення кри-терш рiшення Крок 3. Розпод^л критерпв Кроки 4 i 5. Розробка i прийняття альтернатив

Обмеження Альтерна- Обме-тива ження Так Ш

Бажаш характеристики Оцiнка, бали Бажаш характеристики Бали

Пiдсумкова оцшка. 1деаль-ний бал (пiдсумкова оцшка). Мшмальний бал Бал альтернативи. Мiнiмальний бал

Кроки 6 i 7. Виявлення i оцiнка ризику

Альтернативи Якщо Тодi Якщо Тодi Имовiрнiсть

Анатз зовншнього середовища

Анатз внутрiшнього середовища

Рисунок. Процес розробки та прийняття управлтських ршень для тдприемств зв 'язку

Складено автором.

Для задоволення потреб рiзних оргашзацшних рiвнiв i функцiональних сфер менеджменту юнуе п'ять головних титв iнформацiйних систем: дшово-проце-сiйнi, офюш автоматизацiйнi, управлiнськi шформа-цiйнi системи, системи пiдтримки рiшення, системи пщтримки виконання рiшення [15].

Дiлово-процесiйна система — це комп'ютерно-ш-формацiйна система, що виконуе щоденш поточнi операцп, необхiднi для розвитку бiзнесу i забезпечуе пряму пiдтримку на операцшному рiвнi органiзацi!. Ця система — головне джерело iнформацi!, яка викорис-товуеться iншими типами комп'ютерних систем орга-нiзацiй.

Офiсна автоматизацiйна система мае завданням полегшити зв'язок i пiдвищити продуктивнiсть ме-неджерiв та офюних працiвникiв через документи. Ця система селекторно! iнформацi! може також включати електронний календар, телеконференцiю, графiки та iнше.

Управлiнська iнформацiйна система — комп'ю-терна iнформацiйна система, що постачае повсяк-денну шформащю i часто дозволяе здiйснювати доступ до поточно! та юторично! шформацп, потрiбно! менеджерам, головним чином середнього i нижчого рiв-шв. Система орiентована на фактичнi, операцшш на-прямки дiяльностi й особливо важлива в плануваннi,

прийняттi ршень, при контролюванш. Як правило, система пщсумовуе iнформацiю з дiлово-операцiйних систем для подготовки поточних доповiдей, яю вико-ристовуються менеджерами.

Система пiдтримки рiшень — комп'ютерна ш-формацiйна система, що пщтримуе процес прийняття управлiнських ршень в ситуащях, як1 не досить добре структуроваш. Так1 системи загалом не вказують, як1 рiшення е оптимальними. Проте вони роблять спробу спрямувати процес прийняття ршень у правильному напрямку за допомогою спещальних заходiв, як1 ство-рюють умови для бшьш детального аналiзу ситуацп.

Система пiдтримки виконання рiшень — це комп'ютерна шформацшна система, що пщтримуе виконання ршень i ефективне функцiонування органi-зацГ! на вищих рiвнях. Так1 системи, головним чином, розроблеш недавно i !х iнколи називають виконавчо-iнформацiйними системами.

На вщмшу вiд систем пщтримки рiшень, як1 ма-ють тенденщю до б^льш вузького використання, системи пщтримки виконання ршень включають бшьше загальних комп'ютерних потужностей, телекомушка-цiй, опцiй дисплею (графiки, таблищ), як1 можна ви-користовувати для виршення багатьох проблем. Системи пщтримки виконання ршень мають тенденщю до меншого використання аналггичних моделей, н1ж

системи пщтримки ршень, отримують шформащю з р!зних джерел, дозволяють прийняти бшьшу кшьюсть ршень з досить складних питань.

Виб!р системи шформацп для пщприемства зале-жить вщ д!ючо'1 чи проектовано'1 системи управлшня, а також вщ ступеня централ!зацп, виду i р!вня забез-печення техшчними засобами збирання, передач! i об-робки шформацп. У свою чергу, шформацшна система активно впливае на систему управлшня. Це слщ враховувати при формуванш структурних функщо-нальних пщроздЫв, розподМ чисельносп апарату управлшня м!ж структурними пщроздшами тощо.

1нформацшна пщтримка управлшських ршень пройшла у своему розвитку декшька етатв. На пер-шому !з них вважалося, що шформацшна пщтримка ршень е необхщною умовою пщвищення ïx якоси i що, чим бшьше шформацп подаеться кер!внику у пщтримку ршення, яке приймаеться, тим яюснше воно мае бути. Однак збшьшення обсягу шформацп, що використовуеться для прийняття ршень, мало пов'язано з пщвищенням ïx якоси. Це пояснюеться певною кшьюстю обставин [17, с. 52].

Коли для пщтримки ршення пропонуеться ш-формащя, яка дшсно потр!бна для виршення проблеми, але у велиюй кшькоси, вона або !гноруеться кер!вником, або примушуе його витрачати больше цш-ного часу на засвоення цiеï iнформацiï i викликае у нього шформацшне перевантаження. У будь-якому випадку це негативно впливае на яюсть ршення. Якщо ж до того у всьому обсяз! цiеï шформацп е ще й така, яка немае вщношення до проблеми, що часто трапляеться на практищ, то це створюе зайвий надли-шок шформацп, який шяк не сприяе пщвищенню якоси ршення, а скорше ïï знижуе.

На другому етап iнформацiйноï пщтримки управлшських ршень стали вважати, що шщатива у пщтримщ ршень повинна належати кер!внику з акцентом на проблеми та ршення бшьш новаторського характеру, яю його захоплюють та щкавлять. Передба-чалося, що кер!вник може проникнути в суть складноï проблеми i на цш основ! мати уявлення про необхщну йому шформащю. Як тальки таке уявлення у кер!вника сформувалося, вш повшстю готовий до засвоення ш-формацiï, яка надходить. При цьому кер!вник може роз!братися в шформацп, яка подаеться йому за його запитом i свщомо обмежувати свою шформацшну потребу в тому випадку, коли йому загрожуе шформацшне перевантаження.

Але i цей пщхщ мае недол!ки. Виявляеться, що поруч !з об'ективно необхщною для виршення проблеми шформащею кер!вник все ж таки отримуе не-потр!бш, зайв! дан!. У результат! i при такому пщхода збер!гаеться можливють виникнення у нього шформа-цшного перевантаження.

На третьому сучасному еташ розвитку шформа-цiйноï пщтримки управлшських ршень почало скла-датися уявлення про те, що акцент слщ робити на за-соби задоволення потреб в шформацп кожного конкретного кер!вника, об'ективно необхщнш для вирь шення проблеми. Для знаходження оптимального рь шення проблеми кер!внику потр!бен деякий опти-мальний р!вень кшькосп та якоси шформацп. Однак, поки що вщсутш надшш засоби для визначення потреб шформацп для розв'язку проблеми.

Таким чином, завданням iнформацiйноï пщ-тримки управлшських ршень на сучасному еташ е за-безпечення кер!вника або керуючого органу — як за ïx запитом, так i у регулярному режим! — своечасною, безпомилковою та необхщною шформащею на вах етапах процесу прийняття ршень. Тшьки у такому випадку юнуватиме реальна можливють розробки, обГрунтування та реал!заци ращональних управлшських ршень, яю будуть корисними для даяльноси пщпри-емств зв'язку.

Висновки. В дослщженш проанал!зовано основш теxнологiï, модел! та методи розробки та прийняття управлшських ршень пщприемствами, в результат! чого доходимо висновку, що для розробки, прийняття та ощнки управлшських ршень доцшьно використовувати вщповщш модел! та методи в залежносп вщ умов даяльноси, а саме: для умов визначеносп най-бшьш ефективними методами будуть методи матема-тичного програмування, статистичш методи та методи прогнозування; для умов ризику та невизначеносп — методи стохастичного моделювання, !мггацшне моде-лювання, теор!я !гор, теор!я масового обслуговування, системний анал!з та евристичш методи. А для комп-лексноï ощнки управлшських ршень доцшьно враховувати не тшьки ефектившсть даяльноси, але й окрем! види ефекпв. Для пщприемств зв'язку найбшьш сут-тевими е техшчний, ресурсний, економ!чний та сощ-ально-еколопчний ефекти.

Отже, проведене дослщження галузевих особливостей розробки та прийняття управлшських ршень пщприемств зв'язку стае базою для подальшого ана-л!зу цього процесу, виявлення тенденцш та ощнки його ефективносп.

Список використаних джерел

1. Батюк Б. Б., Гарасим П. М., Батюк О. Я. Кри-терп ефективносп прийняття управлшських ршень. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/kriteriyi-efektivno sti- priynyattya-upravlinskih-rishen.

2. Бондар Ю. А., Легшькова Н. I. Оптим1защя системи стратепчного управлшня пщприемством. Еко-номжо-npaeoei дискуси : матер!али Всеукр. наук.-практ. штернет-конф. студенив, астранпв та молодих уче-них (30 квгт. 2020 р.). Кропивницький, 2020. С. 27—30.

3. Бондар Ю. А., Легшькова Н. I. Основш аспе-кти корпоративного управлшня пщприемством. 1нте-лект ХХ1. 2018. № 4. С. 40-44.

4. Виноградова О. В. Проблеми регламентации контролю процесу прийняття управлшських ршень на пщприемствь Проблеми економжи. 2015. №4. С.195-201.

5. Виноградова О. В. Проблемт питання шфор-мацшного забезпечення контролю процесу прийняття управлшських ршень. Економжа. Фтанси. Право. 2015. №12/1. С. 38-41

6. Гудзь О. 6. Формування портфелю стратегш в корпоративному управлшш. Ытеграцшна система oceimu, науки i виробництва в сучасному тформацшному npo^opi. Тернопшь: Крок, 2014. 295 с.

7. Гуцалюк О. М. Мюце технологп управлшня персоналом пщприемства в систем! менеджменту. Со-цiально-трудовi вiдносини: теорЯ та практика. 2014. № 1 (7). С. 273-278.

8. Гуцалюк О. М., Коцюрба О. Ю. Теоретичш пiдходи до визначення cyTHOCTi фшансового забезпе-чення дiяльноcтi пiдприeмcтв ЖКГ. Бiзнес 1нформ. 2015. № 3. С. 141-149.

9. Гуцалюк О. М., Череватенко В. А. Розвиток мшнародного 6i3^cy в контекcтi мшнародного менеджменту. Держава та регюни. Серiя: Економка та nid-приемництво. 2015. № 6 (87). С. 8-13.

10. Гусева О. Ю. Методолопчш основи форму -вання системних компетенцш cтратегiчно орieнтова-ного пщприемства. Економжа: реали часу. 2015. № 4 (20). С. 261-266

11. Дерлоу Д. Ключовi управлшсьи ршення: те-хнологiя прийняття рiшень. Ктв : Всеувито; Наук. думка, 2001. 242 с.

12. Данилович М. Л. Системний процес прийняття ршень в оргашзацп. Вкник Державного утвер-ситету «Львiвська полтехнжа». 1999. № 369. С. 89_92.

13. Кошильок Г. В., Малишко В. С. Факторний аналiз рентабельноста власного капiталy пiдприeмcтва. Економжа i суспыьство. 2016. № 7. С. 361-368.

14. Лазоренко Л. В. Роль сощально-психолопч-них аспекпв в процес прийняття та реалiзацiï управ-лшських рiшень в органiзацiйно-правових формуван-нях АПК. Проблеми ефективного функцюнування АПК в умовах нових форм власностi та господарювання. Ктв: 1АЕ, 2001. С. 662-664.

15. Приймак В. М. Прийняття управлшських рь шень: навчальний поciбник. Ктв : Атака, 2008. 240 с.

16. Сопшьник О. В. Технолопя прийняття управлшських ршень: навч. поаб. Дшпропетровськ: РВВДНУ, 2002. 108 с.

17. Сумцов В. Г. Стратепчне управлшня тдпри-емницькою дiяльнicтю: навч. поаб. Луганськ : СНУ iм. В. Даля, 2004. 448с.

18. Субетто А. И. Проблемы независимости в методологии оценивания качества. Методология и практика оценивания продукции. Львов, 1990. С. 84-90.

19. Трушина Н. В. Формування системи контра-ктних взаемовщносин вугледобувного тдприемства зi споживачами вугшьно'1 продукцИ. Bíchuk економiчноï науки Украти. 2017. № 1 (32). С. 103-109.

20. Трушина Н. В. Клieнтоорieнтований шдхщ до лопстичного сервюу в умовах шформацшно1 еконо-мiки. Бiзнес 1нформ. 2020. № 6. С. 196-204. https://doi.org/ 10.32983/2222-4459-2020-6-196-204.

21. Trushkina N., Prokopyshyn O., Dranus L. Customer relationship management in the system of logistics administration at agricultural enterprises. Security management of the XXI century: national and geopolitical aspects collective monograph. Iss. 4 / in ed. D. Diachkov; Poltava State Agrarian University. Prague: Eastern European Center of the Fundamental Researchers, Nemoros s.r.o., 2022. Р. 190-196.

22. Фшансова зв^шсть ПрАТ «Ктвстар». URL: http: //kpt. kiev.ua/files/fmances/zvit_fmres_2016.pdf.

Referensces

1. Batyuk, B. B., Garasim, P. M., Batyuk, O. Ya.. [Criteria for the effectiveness of management decisions]. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/kriteriyi-efektivnosti-priynyattya-upravlinskih-rishen [in Ukrainian].

2. Bondar, Iu. A., Leginkova, N. I. (2020). Optymiza-tsiia systemy stratehichnoho upravlinnia pidpryiemstvom

[Optimization of the strategic enterprise management system]. Ekonomiko-pravovi dyskusii [Economic and legal discussions]: Proceedings of the All-Ukrainian Scientific-Practical Internet Conference Students, Graduate Students and Young Scientists. (pp. 27—30). Kropyvnytskyi [in Ukrainian].

3. Bondar, Iu. A., Leginkova, N. I. (2018). Osnovni aspekty korporatyvnoho upravlinnia pidpryiemstvom. [The main aspects of corporate governance]. Intelekt XXI — Intellect XXI, № 4, pp. 40—44 [in Ukrainian].

4. Vinogradova, O.V. (2015). Problemy rehlamenta-tsii kontroliu protsesu pryiniattia upravlinskykh rishen na pidpryiemstvi [Problems of regulation of control over the process of making managerial decisions at the enterprise]. Problemy ekonomiky — Problems of the economy, 4, pp. 195201 [in Ukrainian].

5. Vinogradova, O. V. (2015). Problemni pytannia informatsiinoho zabezpechennia kontroliu protsesu pryiniattia upravlinskykh rishen [Problematic issues of information support of control over the decision-making process]. Ekonomika. Finansy. Pravo — Economy. Finances. Law, 12/1, pp. 38-41 [in Ukrainian].

6. Hudz, O. E. (2014). Formuvannia portfeliu strate-hii v korporatyvnomu upravlinni [Formation of a portfolio of strategies in corporate governance]. Intehratsiina systema osvity, nauky i vyrobnytstva v suchasnomu informatsiinomu prostori [Integration system of education, science and production in the modern information space]. Ternopil, Krok. 295 p. [in Ukrainian].

7. Hutsaliuk, O. M. (2014). Mistse tekhnolohii uprav-linnia personalom pidpryiemstva v systemi menedzhmentu [The place of enterprise personnel management technology in the management system]. Sotsialno-trudovi vidnosyny: teoriia ta praktyka — Social and labor relations: theory and practice, 1 (7), pp. 273-278 [in Ukrainian].

8. Hutsaliuk, O. M., Kotsyurba O. Yu. (2015). Teore-tychni pidkhody do vyznachennia sutnosti finansovoho zabezpechennia diialnosti pidpryiemstv ZhKH. [Theoretical approaches to determining the essence of financial support for housing and communal services]. Biznes Inform — Business Inform, 3, pp. 141—149 [in Ukrainian].

9. Hutsaliuk, O. M., Cherevatenko, V. A. (2015). Rozvytok mizhnarodnoho biznesu v konteksti mizhnarod-noho menedzhmentu [Development of international business in the context of international management]. Derzhava ta rehiony. Seriia: Ekonomika ta pidpryiemnytstvo — State and regions. Series: Economics and Entrepreneurship, 6 (87), pp. 8-13 [in Ukrainian].

10. Husieva, O. Yu. (2015). Metodolohichni osnovy formuvannia systemnykh kompetentsii stratehichno oriien-tovanoho pidpryiemstva [Methodological bases of formation of system competences of the strategically oriented enterprise]. Ekonomika: realii chasu — Economics: the realities of time, 4 (20), pp. 261-266 [in Ukrainian].

11. Darlow, D. (2001). Kliuchovi upravlinski rishen-nia: tekhnolohiia pryiniattia rishen [Key management decisions: decision-making technology]. Kyiv, Vseuvyto; Nauk. dumka. 242 p. [in Ukrainian].

12. Danilovich, M. L. (1999). Systemnyi protses pryiniattia rishen v orhanizatsii [Systematic decision-making process in the organization]. Visnyk Derzhavnoho universytetu «Lvivska politekhnika» — Bulletin of Lviv Polytechnic State University, 369, pp. 89—92 [in Ukrainian].

13. Koshilok, G. V., Malyshko, V. S. (2016). Faktor-nyi analiz rentabelnosti vlasnoho kapitalu pidpryiemstva [Factor analysis of return on equity of the enterprise].

Ekonomika i suspilstvo — Economy and society, 7, pp. 361 — 368 [in Ukrainian].

14. Lazorenko, L. V. (2001). Rol sotsialno-psykholo-hichnykh aspektiv v protsesi pryiniattia ta realizatsii upravlinskykh rishen v orhanizatsiino-pravovykh formu-vanniakh APK [The role of socio-psychological aspects in the process of making and implementing management decisions in the organizational and legal formations of the agro-industrial complex]. Problemy efektyvnoho funktsionu-vannia APK v umovakh novykh form vlasnosti ta hospodariuvannia [Problems of effective functioning of agro-industrial complex in the conditions of new forms of ownership and management. (pp. 662-664). Kyiv, IAE [in Ukrainian].

15. Pryimak, V. M. (2008). Pryiniattia upravlinskykh rishen [Management decision making]. Kyiv, Attica. 240 p. [in Ukrainian].

16. Sopilnyk, O. V. (2002). Tekhnolohiia pryiniattia upravlins-kykh rishen [Technology of managerial decision making]. Dnipropetrovsk, RVVDNU. 108 p. [in Ukrainian].

17. Sumtsov, V. G. (2004). Stratehichne upravlinnia pidpryiemnytskoiu diialnistiu [Strategic management of entrepreneurial activity]. Luhansk, SNU named after V. Dahl. 448 p. [in Ukrainian].

18. Subetto, A. I. (1990). Problemy nezavisimosti v metodologii otsenivaniya kachestva [Problems of independence in the methodology of quality assessment].

Metodologiya i praktika otsenivaniya produktsii [Methodology and practice of product evaluation]. (pp. 84-90). Lviv [in Russian].

19. Trushkina, N. V. (2017). Formuvannia systemy kontraktnykh vzaiemovidnosyn vuhledobuvnoho pidpry-iemstva zi spozhyvachamy vuhilnoi produktsii [Formation of a system of contractual relations between a coal mining enterprise and consumers of coal products], Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Herald of Economic Science of Ukraine, no. 1(32), pp 103-109 [in Ukrainian].

20. Trushkina, N. V. (2020). Kliientooriientovanyi pidkhid do lohistychnoho servisu v umovakh informatsiinoi ekonomiky [A customer-oriented approach to logistics service in the conditions of the information economy]. Biznes Inform — Business Inform, no. 6, pp. 196-204. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-6-196-204 [in Ukrainian].

21. Trushkina, N., Prokopyshyn, O., Dranus, L. (2022). Customer relationship management in the system of logistics administration at agricultural enterprises. In: Diachkov D. (Ed.), Security management of the XXI century: national and geopolitical aspects: collective monograph. Prague: Eastern European Center of the Fundamental Researchers, Nemoros s.r.o., iss. 4, pp. 190-196.

22. Finansova zvitnist PrAT «Kyivstar» [Financial statements of Kyivstar]. Retrieved from http://kpt.kiev.ua/ files/finances/zvit_finres_2016.pdf [in Ukrainian].

Grarra Hagiñm.na go pega^ii 22.04.2022

Формат цитування:

Сухачова О. О. Tany3eBÍ особливосп розробки та прийняття управлшських ршень на тдприемствах сфери зв'язку Украши. Вкник eKOHOMÎHHOï науки Украти. 2022. № 1 (42). С. 70-77. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).70- 77

Sukhachova, O. О. (2022). Sectoral Features of Development and Management Decision-Making at Enterprises in the Communications Sector of Ukraine. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (42), рр. 70-77. DOI: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2022.1(42).70- 77