CC BY
11Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С. 143-147
УДК 81:39(477.83)
Фунцюнальне навантаження лексеми серце у тропе'Гчнш системi 1.Калинця: етнолшгвютичний аспект
Мисик О. А.
Тернопльський нацональний педагог'чний унверситет '¡мен Володимира Гнатюка, м. Тернопль, Украна
Стаття присвячена анал1зу функц^ональних особливостей лексеми серце, досл1дженог в етнол1нгв1стичному аспект¡. Розглянуто етносимвол1чну природу цгег лексеми в м^фопоетичнт картин! св1ту I. Калинця. Простежено специф1ку гг символ1чного значення в тропегчнт систем7 украгнського поета-ш1стдесятника. Виявлено, що метафоризац^я образу серця в проанал1зованих поетичних текстах мотивована як традицШним для украг'нцгв розумгнням його як морально-емоцШного ядра людини, так 7 авторським св1тобаченням.
Ключовi слова: серце, кордоцентризм, I. Калинець, тропегчна система, етносимволгчне значення.
Мiфопоетична картина св^ завжди мютить зразки етносимволши слова. II дослщження дозволяе тзнати «ментальнють народу, його мiфологiчне мислення, виявлення мовних форм, що вщтшюють ушверсальш лопчш закони людського мислення» [3, с. 93]. Аналiз етносимволши слова в художнш мовi дае змогу з'ясувати картину св^у певного етносу; традицшш риси менталiтету народу, що залишаються незмiнними протягом столт; змiни у свiтоглядi наци на певному еташ iсторичного розвитку; iндивiдуальнi особливостi свiтосприйняття автора. З огляду на це акту-альним видаеться опис лексем, семантика яких мае глибинш етнокультурш нашару-вання, у творах окремих письменниюв, зокрема у структурi тропе1чно1 системи, що вщображае особливостi авторського свiтобачення.
Такi дослщники, як М. Костомаров, О. Афанасьев, I. Нечуй-Левицький, В. Ли-пинський, О. Кульчицький, стверджують, що «укра1нська психiчна структура вирiзняеться емоцiйно-почуттевим характером, «кордоцентричшстю» [11, с. 10]. Серед типових рис украшщв Д. Чижевський називае «фiлософiю серця», поясню-ючи це тим, що «в людсьюм душевнiм життi глибше, нiж свiдомi психiчнi пережи-вання, служить 1х основа - «серце», найглибше в людиш, «безодня», яка породжуе з себе i зумовлюе собою, так би мовити, «поверхню» нашо1 психши (Сковорода, Гоголь, Юркевич, Кулiш)» [12, с. 17]. Кордоцентризм лежить в основi укра1нсько1 ментальностi, що проявляеться в емоцiйностi, лiризмi, сентименталiзмi, чутливосп, любовi до природи тощо. Укра1нська етнiчна модель особистостi характеризуеться перевагою серця як «морально-емоцшного ядра людини над II розумом, тобто сферою рацюнального» [2, с. 407-409]. Це знайшло вщображення в художшх текстах укра1нських письменникiв та стало предметом розгляду у працях Д. Чижевського, I. Голубовсько1, Л. Кравець та ш.
Мета запропоновано1 розвщки полягае в дослiдженнi функцiональних особливостей лексеми серце в структурi тропе1чно1 системи I. Калинця, поета, який репрезентуе «шiстдесятництво» як загальнокультурне явище, що пробуджувало нацiональну
свщомють, збер^ало етногенетичну пам'ять. Тому закономiрно, що його творчють глибоко закорiнена в народну символ^, мiфологiю, духовнiсть. Найвиразнiше етносимволша серця виражаеться в метафорi - трот ос псевдототожностi, в основi якого лежить логiко-лiнгвiстична категорiя тотожносп.
У мовнiй канвi поетичних текспв I. Калинця лексема серце повторюеться близько 150 разiв. Для украшсько! мовотворчостi закономiрною е об'ективацiя за допомо-гою не! емоцiйно-психiчного стану людини. Так, за спостереженням Л. Ставицько!, «в украшськш поези XIX ст. душа i серце володши певною мовно-естетичною самоцiннiстю у текст з огляду на кордоцентризм нацюнально! художньо! свiдомостi; наявнiсть вiдповiдних лексем уводила в царину багатогранного емоцшного свiту людини з його мшмальною метафоричною конкретизацiею. Епiтет, дiеслiвна метафора, традицiйнi порiвняльнi звороти - це той арсенал художшх засобiв, що передають палiтру духовно-емоцiйного життя» [8, с. 77].
У ру^ цього метафоризацiя серця в поетичних текстах I. Калинця е насамперед засобом вираження внутршнього стану лiричного героя. Семантику страждання, пе-реживань виражають метафори у таких контекстах: однт мет серце крае / Тернова дудка [6 (2), с. 175]; меш не тыьки перетинки /а й серце / розривае [6 (2), с. 30].
Опредмечення серця вщбуваеться через ототожнення його з певним вмютилищем: що погляд / (людини чи тварини) - / це вулкан, / який 1нколи на мить / вивержуе зг серця /усю жагу: /жах чи подив, /рад1сть чи быь... [6 (2), с. 97]; що суджено 7 що лежить у серц1...? [6 (1), с. 79].
«Метафоричний «вибух», що стався в поетичнш мовi XX ст., зумовив активне взаемопроникнення семантичних комплекшв серце / душа - зовшшнш св^ людини» [8, с. 77]. У поези I. Калинця трапляються випадки метафоризаци серця за фтоморфною моделлю серце - яблуко, що засвщчуе в текст бшь, переживання вщ втрати при розставанш: Св1т тв1й об1рветься жовтою флейтою ф1ртки, / серце з1рветься з черенки в траву поб1ч яблук [6 (1), с. 71].
В основi метафори 7з пенька серця стртить бо якась паросль [6 (1), с. 75] лежить псевдототожшсть серце - рослина. Цей троп вщображае традицшне для украшщв сприйняття серця як мюця, в якому виникае i живе кохання, любов тощо. Таке етнолшгвютичне сприйняття серця продукуе псевдототожшсть серце - ружа ( зам1сть серця / у грудях носим ружу [6 (2), с. 58]): процес замщення серця ру-жею передбачае останньою набуття його символiчних значень. Поеднання лексем ружа i серце в межах одного тропа для образного зображення кохання простежуемо в контекстi: Благослови Лглег 1 Рож /в гг нестиглому серц [6 (2), с. 191]. Метафоричний епiтет нестиглий акцентуе увагу на молодосп, недосвщченост лiричноl герош.
Щодо тексту Проносиш ти оантми ночами / очей свогх непереможну сталь / повз кольори незнаног печал1, / повз розум, серце 7 мог вуста [6 (1), с. 32], то вш демонструе рацюнальне, емоцшно-чуттеве та тшесне як метафорично опредмечеш шостас лiричного героя, хоча тут метафорична конструкщя утворюеться швидше на перетиш осей псевдототожностi та сумiжностi.
Лексема серце, означена метафоричними ештетами на позначення рис характеру людини, може метонiмiчно позначати особу: благенькг серця [6 (1), с. 81], Христове [справедливе - О. М.] в тебе серце [6 (1), с. 172], ледаче серце, [6 (2), с. 308] тощо.
Увесь спектр душевних переживань асощюеться в украшщв iз серцем. Значною мiрою це стосуеться й вiри у вiршi «Вогонь Купала»: Молимось вогню, що тужить нашою кров'ю, / що папороть серця запалюе покликом предюв [6 (1), с. 45]. Думка чи щея, вербалiзована метафоричним словосполученням, тдпорядкована авторсько-му задуму, а кожен його компонент «виражае певну семантику, яка у тiй чи тш мiрi стосуеться всього речення або контексту» [7, с. 140]. Тому в один асощативний ряд можна об'еднати лексеми Купала, вогонь, папороть, серце: Купала - свято, тд час
Фунцюнальне навантаження лексеми серце у тропе'тнш системк..
якого вiдбувалося поклонiння вогню, що мав очищувальну силу; в купальську шч po3KBÎTae папороть, а хто ïï знайде, розумiтиме мову дерев i 3BipiB, стане ясновидцем, знайде скарби [9, с. 372-373; 4, с. 321-322]. Таким чином, у гештивнш метaфорi папороть серця серце ототожнюсться саме з язичницькою вiрою предкiв, на що вказуе i лексема кров. Повернення до первшв можливе через посередництво серця. Осмислення серця як осередку вiри демонструе й такий текст: серце обриваеться, / обважнше в1рою [6 (2), с. 182].
Цикл «Символи Сковороди» засвщчуе мовно-поетичну iнтерпретaцiю основних ушверсальних понять, осмислених великим фшософом. М. 1льницький зазначае, що «сковородинська модель ... не вмiщуеться в модель I. Калинця, який шукае «нову фiлософiю серця» [5, с. 99]. На нашу думку, якщо фшософсью роздуми Г. Сковороди про серце е теолопчного спрямування, то в Калинцевих текстах вони спрямоваш в етшчну площину. У цьому аспект привертають увагу поетичнi рядки: Початок дерева життя — у серщ, / його велтням дерево росте [6 (1), с. 172]. Образ дерева постае як першопочаток життя [4, с. 177] i пов'язаний з етшчними константами. Серце, ос-мислене у фшософських координатах, I. Калинець пов'язуе з iменем Г. Сковороди. Водночас, розширюючи метафоричну семантику, поет апелюе до кордоцентричноï внутрiшньоï сутност укрaïнця. Тому метафора початок дерева життя — у серщ, / його велгнням дерево росте [6 (1), с. 172] характеризуеться яскравим конотатив-ним забарвленням: гармоншний розвиток можливий за умови звернення до свое1' справжньо1' сутност^ Експлшащю подiбних метафоричних значень засвщчують кон-тексти: Щоб iстину, неначе голку в сШ, / найпо^дущий серцем в серц в1днайшов [6 (2), с. 64]; Ми серцем бачим, серцем зорим /врозмитiй бу^i вiд сльози /i води тихi, й 4u^i зорi [6 (2), с. 76]; не зупиняйся в переддвер'г — / до серця глянь — в його печерах / вiдшукуй злагоди закон [6 (2), с. 70].
1ндивщуально-авторське розумшня серця демонструе гештивна метафора золотi ворота серця. У нш контамшовано символ^ золотих вор^ як «одного з давшх символiв Украши» [1, с. 201], зокрема «символу Кшвсько1' держави» [4, с. 253], та серця як виразника свтовщчуття наци.
Калинцева метафорична конструкщя май серце неподыьне, бо твсерця / чуже для Бога, Бог йому чужий [6 (1), с. 172] корелюе з теолопчно-фшософським розумшням серця Г. Сковородою, постать якого неодноразово згадуеться в текстах, передуам в обрaзi «дивака»: я сам собi володар / в iмперiï серця / а для iншоï / пальцем не рушу [6 (2), с. 302]. Вщомий украшський мислитель жив за своею фiлософiею, що тдтверджуе гештивна метафора iмперiя серця.
В основi метафоричного переосмислення серця лежить також псевдототожшсть серце - пам'ять, яку простежуемо в текстах, що виражають сильш емоцшш пережи-вання лiричного героя, як-от: життя жовтого листочка, що потрапив до / тюремного дворика, тривалше у людському / серщ, ашж його побратимiв на камеш мiста [6 (2), с. 21] або i вiдлiк пурпурового часу оживае /у мому серц / плачу вiд раювання [6 (2), с. 284].
Персошфшащя як троп лопко-лшгвютично1' ос псевдототожносп полягае в «перенесенш людських ознак i властивостей на феномени св^у живо1' i неживо1' при-роди», останш ж «надшяються даром мови, здатнютю мислити, вщчувати, демонстру-ють схожють iз людським тiлом» [10]. У таких тропе1'чних структурах лексема серце реaлiзуе в текстi вщразу два значення: «орган тiлa» i «символ зосередження почутпв, настро1'в, переживань, зокрема любов^ тощо». Подiбнi значення об'ективуються в численних контекстах: росте камiнчик без кортня / вирк рожевим каменем / тепер вт /як скеля / та серце м'яке мае / i маленьку дiвчинку /любить [6 (2), с. 145]; У синьог квтки /золоте серце: / вона любить /срiбнуросинку / i золоту осу. / У синьог пташки /золоте серце: / вона любить / i золоте яечко, /i сорокате. / У синьог рiчки
/ золоте серце: / вона любить / i золоту рибку, / i рибку синю [б (2), с. 233]. У другому приклaдi етносимволiчнy конотaцiю yвирaзнюe метaфоричний еттет золотий iз вторинним зтченням - «^araiera сильно вiдчyвaти, любити», який корелюe з iншим кольоризмом - синш.
У метaфоричнiй конструкци вт [поцiлyнок - О. М.] також обдарований /серцем / яке не витримуе / такого безконечного / болю [б (2), с. 9] вживaння лексеми серце у стрyктyрi трот для створення емоцiйно-псиxологiчного персонiфiковaного обрa-зу пощлунку тaкож нaштовxye нa думку про yкрaïнський кордоцентризм, поетично трaнсформовaний aвтором.
Звернення до води у формi молитви-проxaння не огортай / караючи / кригою / нашi серця i суходоли [б (1), с. 1б0] aктyaлiзye тродш вiрyвaння: «Водa у предкiв бyлa святою, вот обожнювaлaся... Водa очищae людину вщ грixiв. Земнa водa поeднaнa з небесною, a тому e символом морaльного i дyxовного очищення» [1, с. 83]. Лексеми серце i суходоли e однорщними члетми речення, зaлежними вiд дieсловa не огортай, що об'eктивye трaдицiйнy для y^a^^ra!' етнокультури псевдототожнiсть природа - внутрштй свт людини. Покритий кригою сyxодiл e точним обрaзом, що aпелюe до сенсорниx вiдчyттiв людини, зокремa тaктильниx (xолодy), зоро-виx (зимa aсоцiюeться з вiдмирaнням природи), i вiдобрaжae зовнiшнiй свiт людини. Внутршнш свiт символiзyeться в обрaзi серця, причому позитивнi його якосп сyголоснi поглядaм Г. Сковороди, a огортaння серця кригою тотожне дyxовномy збaйдyжiнню i звиродженню.
Висновок. Проведет дослщження зaсвiдчyють, що в мовнш кaртинi свiтy I. Ra-линця лексемa серце xaрaктеризyeться вирaзною етнiчною конотaцieю, зберiгae етносимволiкy, ята в тропеïчнiй системi поетa зaзнaлa iндивiдyaльно-aвторського переосмислення. Воно rрyнтyeться m трaдицiйномy для yкрaïнцiв розyмiннi серця як одного з провiдниx дyxовниx орieнтирiв, як морaльно-емоцiйного ядрa людини, в якому зaроджyються i перебyвaють коxaння, тyгa, стрax, вiрa тощо.
Перспектившсть подiбниx дослiджень визнaчae те, що вони спрямовують m вив-чення iншиx yкрaïнськиx етносимволiв, зaсвiдчениx у xyдожнiй творчостi.
Список лггератури
1. Войтович В. Укрaïнськa мiфологiя / В. Войтович. - К.: Либщь, 2002. - бб4 с.
2. Голубовсьта I. О. Етшчш особливостi yкрaïнськоï нaцiонaльно-мовноï кaртини свггу / I. О. Голyбовськa // Studia lingüistica : [зб. тук. пр.] - К., 2010. - Вип. 4: До 80^чного ювшею професорa Нiкiтiноï Фiонiлли Олексiïвни. - С. 400-412.
3. Ермоленко С. Я. Укрaïнськa мовa. Короткий тлyмaчний словник лiнгвiстичниx термiнiв / С. Я. Ермоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор. - К.: Либщь, 2001. - 223 с.
4. Жлйворонок В. В. Зтки yкрaïнськоï етнокультури : словник-довщник / В. В. Жaйворонок. - К.: Довiрa, 200б. - 703 с.
5. !льницький М. Ключем метaфори вiдiмкненi вyстa. Поезiя Iгоря Кaлинця [Текст] / М. Iльницький. - Приж - Львiв - Цв^у: Зернa, 2001. - 192 с.
6. Кaлинець I. Зiбрaння творiв: у 2 т. / I. ^линець. - К.: Фaкт, 2004. - Т. 1: Про-буджет мyзa. - 41б с.; Т. 2: Невольничa мyзa. - 544 с.
7. Пустов^ Л. О. Словник yкрaïнськоï поезiï дрyгоï половини XX столотя: семaнтико-фyнкцiонaльний aспект: моногрaфiя / Л. О. Пyстовiт / [упор. В. I. Мaтю-ш^ П. А. Мaтюшa, I. Л. Мжно]. - К.: УНВЦ "Рщт Мовaм, 2009. - 243 с
8. Стави^та Л. О. Ест^ти^ словa в yкрaïнськiй поезiï 10 - 30 рр. ХХ ст. / Л. О. Стави^та. - К.: Прaвдa Ярослaвичiв, 2000. - 15б с.
9. Сто нaйвiдомiшиx обрaзiв yкрaïнськоï мiфологiï / [В. Зaвaдськa, Я. Музиченко, О. Тaлaнчyк, О. Шaлaк]. - К.: Орфей, 2002. - 448 с.
14б
Фунцюнальне навантаження лексеми серце у тропе'тнш системi...
10. Слухай Н. Персонiфiкацiя в поетичнiй MOBi Шевченка [Електронний ресурс] / Н. Слухай // Toronto Slavic Quarterly. Spring 2007/ # 20. - Режим доступу : http://www. utoronto.ca/tsq/20/index20.shtml
11. Украшська душа / [ред. В. Храмова]. - К.: Фешкс, 1992. - 128 с.
12. Чижевський Д. Фшософсью твори: у 4 т.; / Д. Чижевський / [за заг. ред. В. Шсового]. - К.: Смолоскип, 2005. - Т. 1. - XXXVIII. - 402 с.
Мысык О. А. Функциональная нагрузка лексемы сердце в тропеической системе И. Калинца: этносимволический аспект // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С.143-147
Статья посвящена анализу функциональных особенностей лексемы сердце, исследованной в этнолингвистическом аспекте. Рассмотрено этносимволическую природу этой лексемы в мифопоэтической картине мира И. Калинца. Прослежена специфика ее символического значения в тропеической системе украинского поэта-шестидесятника. Выявлено, что метафоризация образа сердца в проанализированных поэтических текстах мотивирована как традиционным для украинцев пониманием его как нравственно-эмоционального ядра человека, так и авторским мировоззрением.
Ключевые слова: сердце, кордоцентризм, И. Калинец, тропеическая система, этносимволическое значение.
Mysyk O. The functional meaning of the lexeme heart in the I. Kalynets' trope system: ethnolinguistic aspect // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 -P.143-147
In the article the ethnosymbolic nature of the lexeme heart in the mythopoetic picture of the world of I. Kalynets is analyzed. The specificity of its symbolic meaning in the trope system of Ukrainian poet-sixties is investigated. It was found out that the most clearly the ethnic symbolics of the heart is expressed by metaphor - the trope ofpseudoidentity, that is based on logical-linguistic identity category. It was found out that metaphorization of the heart in the poetic texts that are analyzed are motivated by both its traditional Ukrainian understanding as one of the leading spiritual guidance and moral and emotional core of the man and author's world view. In I. Kalynets 'poetic texts metaphorical structure containing the component heart objectifies suffering, emotions, love, memory, etc. The contamination of the lexeme heart with other ethnonational marked lexemes (the tree of life, the golden gate, water, fern, gold, blue, etc.) reinforces the appropriate connotation of the texts and demonstrates the individual rethinking of the corresponding image. Some correlations between metaphorical structures with the lexeme heart in H. Skovoroda and I. Kalynets were found out, but if the first demonstrates theological direction, the second shows evident ethnic connotation. The prospect for further research is to study other Ukrainian ethnic symbols in literature.
Key words: heart, cordocentrism, I. Kalynets, trope system, ethnosymbolic meaning.
Поступила доредакцИ 16.04. 2013р.
