CC BY
21Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. № 4. Часть 2. С.165-171.
УДК 811.112.81'37
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ LIEBE (НА МАТЕР1АЛ1 Л1РИКИ ТЕОДОРА КЕРНЕРА)
Романова Н. В.
Ктвський нащональний Äi^eicmuuHuü утверситет, м. Knie
Статтю присвячено дослщженню семантики шмецькомовного Liebe у цариш поетичних тексив Т. Кернера. З точки зору польового тдходу до даного феномена виявлено асиметрто мiж «словниковим» i «текстовим» значеннями мовного знаку, що свщчить про залежнiсть мовних процеЫв вiд потреб комушкативно! дiяльностi шдивща.
Ключовi слова: любов, лексико-семантичне поле, ядро, периферiя, мiкрополе, вiрш.
Любов як одна ¡з стрижневих категорш, що вщбивае духовно-душевний зв'язок ¡ндивща з навколишшм св1том, привертала й продовжуе привертати увагу мовознавщв в аспект! вивчення лексично! асощацп назви емоцш у систем! художнього тексту (Н. 1ванова), виявлення структурно-семантично! оргашзацп концепту КОХАННЯ (В. I. Карасик, Л. С. Вшьмс, G. Ю. Балашова, В. Дщ, I. Чернишенко та ш.), анал1зу функцюнування цього концепту в художньому текст / дискурс (Л. Г. Бабенко, М. В. Смоленцева, Л. В. Ключшкова, Т. Михаав та ш.), стилютичного зютавлення прошарюв матерно! i еротично! лексики (М. Епштейн), контрастивного перекладу лексеми любов у спорщнених мовах (П. Мацьюв та ш.), емоцшного компонента в лексищ (В. I. Шаховський, М. В. Гамзюк, А. Манзш та ш.) тощо. Попри все, щ дослщження здшснювалися не на достатнш виб1рщ, ряд питань (синошмша, похщш, ономасюлопчш основи, семантико-смислове наповнення лексеми та ш.) лишилися мало- чи взагал! недослщженими, що вимагае й узагальнення наших даних. Все це свщчить про актуальшсть вибору теми стат. На противагу попередшм, дослщження здшснимо через польовий тдхщ до принцитв оргашзацп семантики сл1в ¿з значенням „любов".
Метою нашого стущювання е виявлення сшввщношення «словниково!» i «текстово!» семантики лексеми Liebe в шмецькомовнш л1ричнш поезп друго! половини XVIII стол1ття. Завданням, через обмежешсть обсягу статп, буде анал1з домшанти семантичного поля Liebe на основ! даних тлумачних словниюв, И функцюнування в любовнш л1рищ Т. Кернера (1791-1813) та структурно-змютове зютавлення семантичного й смислового поля розглядуваного феномена.
Польовий шдхщ, як вщомо, передбачае розгляд лексики як складно!, р1знопланово! сукупност сл1в, об'еднаних у певш ряди, групи, шари на основ! rie! чи шшо! стльносп, под1бност1: семантично!, формально!, стилютично!, функцюнально!, генетично! та шшого характеру та водночас протиставлених у
межах таких угруповань за диференцшними ознаками (Г. 1бсен, Й. Tpip, Л. Вейсгербер, Ю. Д. Апресян, О. В. Бондарко, Л. М. Васильев, Б. Ю. Городецький та багато шших учених).
Семантичне поле, услiд за З. Д. Поповою [6, с. 4], розумiемо як складну динамiчну систему зв'язюв, взаемозв'язкiв, розмежувальних, еднальних, поступових перехвдних зон, мiкрополiв розглядуваних мовних одиниць. У цьому контекстi семантичне поле постае як замкнена модель, що грунтуеться на iнтегральних ознаках лексем як компонент системи мови. Смислове поле - це принципово вгдкрита модель, кшьюсть елементiв яко! визначаеться iнтегральною ознакою, структурованою смисловою домiнантою поля, котра об'еднуе вербальш (у тому числi i лексичш) й невербальнi компоненти мовленневого продукування [2, с. 3].
Зупинимося детальшше на семантицi «словникового» сучасного шмецькомовного Liebe. Семантичнi змiни вiдбуваються в семантичних структурах (системах) дослiджуваного слова, що включають деривацiйно поеднанi мiж собою окремi значения (ЛСВ чи семеми). Семеми складаються iз сем - «вщображених ознаках дiйсностi, як не мають корелятiв у плат мовного вираження» [4, с. 21]. Кшьюсть значень шюстровано! лексеми коливаеться вiд 1 до 6. Якщо мiнiмальна кiлькiсть значень указуе на штенсившсть позитивного почуття до будь-яко! особи Liebe - intensives positives Gefühl für jdn [10, c. 237], то максимальна - на штенсившсть прихильносп / почуття, жертовшсть 1 starke Zuneigung, starkes Gefühl des Hingezogenseins, opferbereite Gefühlsbindung; на тюноту зв'язку з чимось, штенсившсть бажання, прагнення 2 enge Beziehung zu etwas, heftiger Drang, heftiges Verlangen, Streben nach etwas; на пристрасне кохання, що переходить здебшьшого в статевi i / чи романтичш стосунки мiж двома людьми 3 eine leidenschaftliche Liebe^y, die meist in eine enge körperliche u. (od.) geistige u. (od.) seelische Bindung zwischen zwei Menschen übergeht; на особу, з якою мають чи мали стш^ стосунки 4 Person, für die Liebe(3) empfunden wird od. einmal empfunden wurde, mit der man eine Liebschaft hat od. hatte; на тимчасовi статевi стосунки 5 Liebschaft, flüchtiges Liebesverhältnis; на симпатда, дружбу, жертовш ди 6 Gefälligkeit, Freundlichkeit, opferbereite Handlung [12, c. 617], а також на штенсивш почуття до члешв родини чи тих, кого дуже щнують 1 die starken Gefühle der Zuneigung zu j-m, der zur eigenen Familie gehört od. den man sehr schätzt; на штенсившсть сексуального потягу до когось 2 die intensiven Gefühle für j-n, von dem man auch sexuell angezogen wird; на штенсившсть штересу до чогось улюбленого чи того, що подобаеться робити 3 das starke Interesse für etw., das man mag od. gerne tut; на когось, кого покохали з першого погляду 4 j-d, für den man Liebe (2), die man spürt, wenn man j-n zum ersten Mal sieht; на щось, що iз задоволенням роблять 5 etw., das man besonders gern tut [9, c. 689] (оскшьки сталi вирази не е релевантними нашому завданню, то !х дефшщи не шюструемо i вщповщно не аналiзуемо). У первинний список, таким чином, включаемо 12 значень, яю обшмають поняттевий сегмент загального позитивного найвищого людського почуття - любов. Гадаемо, щ значення на лопко-предметнш основi можна угрупувати в 4 основш мшрополя з домшантою Liebe: 1. «любое як аксiологiчне (цштсне) почуття»; 2. «любов як штенсивне (енергетичне)
почуття»; 3. «особа як об'ект любов1 (1, 2)»; 4. «pin, явище, под1я, д1я як об'ект любов1 (1, 2)».
З метою виявлення серед цих лексичних одиниць (дал1 ЛО) саме одиниць мовлення, що позначають любов, звершмося до поетичних текст1в Т. Кернера [11], чие л1ричне Я шукае вщповщ1 на суперечшсть власно! ¡дентичност й пропонуе формулу примирення, визнаючи себе водночас Sänger «ствець» (творець в1рш1в, образ1в, внутршнього й зовшшнього св1ту) i Mensch «людина» (частина природи (!! витв1р), зовшшнього св1ту, мшрочастинка Космосу). М1ж Sänger i Mensch - пр1рва, яку спроможне заповнити й подолати таТнство поезп; момент !хнього лшгвютичного вщмежування - то момент перетворення тексту на в1рш, земного на неземне, суб'ективного на суб'ектне, псих1чного на вербальне, внутршнього на зовшшне.
Методом суцшьно! виб1рки з 14 анал1зованих л1тературних пам'яток (загальним обсягом 2506 слововживань) виокремлено 38 словоформ, що позначають любов. Зафшсовано т випадки, де тв1рна основа похщного ¡менника Liebe вживаеться в структур! деривапв, утворених за 4 схемами: 1. Pref. + Adj. + Suf. ^ N; 2. Adj. + Suf. ^ N; 3. Adj. + N ^ N; 4. Adj. + V + Suf. ^ N. У надрах кожно! з цих схем „народжуеться", викристал1зовуеться та чи шша семантична модель чи модел1 слова. Як приклад прошюструемо семантичну модель схеми (1): Pref.neg / neutr. + Adj.pos. + Suf.pos. / neutr. Npos., наприклад, Ge-lieb-te - 2. veraltend; verwendet als Anrede für den Mann / die Frau, den / die man liebt [9, c. 444]; щкаво, що титульне слово die Geliebte у вiршах «Die Augen der Geliebte»; «Nähe der Geliebte» зазнае семантично! трансформацп у контекстах: die Geliebte «кохана» стае «хазяйкою, власницею» л1ричного героя в загальному сенс1, наприклад, Augen, ihr verehrte Augen, / Meiner Herrin lichte Sterne, / Laßt euch von des Sängers Liedern / Sanfte Frühlingstöne wehn! (1 строфа 3-6 рядки вiрша «Die Augen der Geliebte»); його ¡ндивщуальним об'ектом, джерелом почуття, про що свщчить, зокрема, парадигма особового займенника 2-о! особи одн.: «твш» (Ich denke dein), «тебе» (Ich sorg um dich; ich höre dich), «ти» (Du schwebst mir vor; du Sonne meines Lebens), «тво!й» (An deiner Brust!), тобто семантика коханог у шюстрованому поетичному текст «згортаеться» до синкретичного, розмитого, штимного типового образу ТИ, який, з одного боку, контрастуе з природними й косм1чними явищами на енергетичному р1вш (сема «природне св1тло») (Ich denke dein im Morgenlicht des Maien, / Im Sonnenglanz; / Ich denke dein, wenn mich die Sterne freuen / Am Himmelskranz), з шшого, - штегрований у щ явища (im Morgenlicht), або наблизився до них (Am Himmelskranz), або ототожнюеться з найбшьшим небесним св1тилом - сонцем (du Sonne meines Lebens) (в1рш «Nähe der Geliebte»). У результат семантичних трансформацш дослщжувана лексема стае виразником авторського мессщжу - концепту поетичного тексту. Не випадково Н. В. Петренко, скажмо, наголошуе на ланцюжковому зв'язку й семантичнш едност м1ж основними й перифершними значеннями займенниково! одинищ [5, с. 85] (займенник виступае як конденсатор ус1х принцишв шдексально!, ¡кошчно!, символ1чно! знаковост у поетичному текст й водночас виводить за меж1 ще! знаковост).
Спостереження показуе, що лексема Liebe вживаеться в синтаксичнiй функци додатка (а) родового вщмшку одн., який вказуе на вщношення володшня [1, с. 288291] лiричним героем власне цим, а не шшим почуттям, тобто любов е облiгаторною частиною людського буття, наприклад, Mir ward das höchste Glück des Lebens, / Das Glück der Liebe, nicht beschert (15-16 рядки вiрша «Wehmut der Liebe»); (б) давального вщмшку одн., який позначае предмет, по вщношенню до якого здшснюеться дiя [3, с. 9], тобто любов апелюе до шактивно! рiчi, наприклад, Die Vögelein singen und fliegen vorbei / Und lispeln von Sehnsucht, von Liebe und Mai (2 строфа 3-4 рядки вiрша «Im Prater»); узгодженого означення, яке уточнюе, конкретизуе вщношення мiри (а) почуття i штенсивност iмплiцитного бажання, наприклад, Und es ist der Liebe Sehnsucht, / Die den Busen mächtig schwellt, / Mit der Ahnung leisem Schauer / Wie ein Traum aus jener Welt (остання строфа вiрша «Bei einem Springbrunnen»); (б) почуття i штенсивност потреби, наприклад, Der Sehnsucht Stimme, der Liebe Drang / Klingt Wellengeflüster und Lerchengesang (4 строфа 3-4 рядок вiрша „Im Prater "); (в) почуття i штенсивност еротичних стосункiв, наприклад, Wir sind vereint, uns raubt der Tod vergebens / Der Liebe Lust; / O, laß mich ruhn, du Sonne meines Lebens, / An deiner Brust! (4 строфа вiрша «Nähe der Geliebte»); (г) локалiзацil почуття на (верхнш) частиш жшочого тша, наприклад, Nur an des Geliebten Brust / Blüht des Lebens schönste Lust - / Laß dich küssen! (2 строфа 46 рядок вiрша «Liebeständelei»). Прошюстроваш приклади показують, що семантичний обсяг лексеми Liebe частково сшвпадае iз словниковими значеннями (1, 2, 3). Пщтримуемо тих учених, якi вважають, що в текст слово постае не як семема словника, а, насамперед, як одиниця смислу [8, с. 14-15]. Лише в тексп слово може розкрити i розширити чи, навпаки, звузити свш семантичний потенцiал, вступаючи в складш асоцiативнi зв'язки як iз певними зображуваними реалiями, так i змiстовим навантаженням тексту загалом.
Образ кохання, що виростае до символу духовного почуття, зумовлюе появу в поетичних творах Т. Кернера подвшно! семантики ще! лексеми: з одного боку, любов - це неземна енергетична високорозвинена (розумово) субстанцiя, яка знаеться не лише на виутрiшньому свт людини (психiчному, емоцiйному), але й на внутршнш будовi людського оргашзму, його органах, зокрема серцi, спроможна пробудити iдеал прекрасного в людиш, пiднести li до самих небес, наприклад, Ach, daß im lauten Spiel des Lebens / Nicht eine Seele mich versteht! / Es klangt mein tiefes Lied vergebens, / Es wird vom Zephirhauch verweht! / Die Liebe nur kennt meinen Schmerz, / Die Liebe nur versteht mein Herz. // Sie weckte mich mit zarten Tönen / Aus meiner Jugend leichtem Spiel, / Das Ideal des höchsten Schönen / Durchflammte glühend mein Gefühl; / Da zog, was tief im Herzen schlug, / Hinauf, hinauf mit Adlerflug (1-2 строфи вiрша «Wehmut der Liebe»), з шшого, - любов штерпретують як земний неявлений сакральний природний феномен, який взаемодiе iз космiчними об'ектами на кшталт зiрок, виявляе свою присутшсть саме весною, в травш, наприклад, Denn auch in mir ist's Frühling geworden, / Es schwelgt die Seele in Blütenakkorden; / Der Sehnsucht Stimme, der Liebe Drang / Klingt Wellengeflüster und Lerchengesang. // Und freundlich, wie die heiligen Strahlen / Der Sonne den lieblichen Tempel malen, / So steht meine Liebe mir immer fern / Und glüht in der Seele ein günstiger Stern. // Und jeder
geschlossene Kelch meines Lebens, / Und jede Knospe des freudigen Strebens / Wird von dem Sterne der Blüte geküßt, / Ein Hauch, der das Tote erwecken müßt' (4-6 строфи вiрша «Im Prater»).
Окремо! розмови, безперечно, варта семантика прикметникових (5 випадкiв: liebe, liebes, liebevoller, liebewarmen) i при^вникових ЛО (2 lieblich), що позначають характеристику любовi i И якiснi ознаки, що може бути подальшою перспективою наукового пошуку.
Виходячи з кшьюсних показникiв поетичних творiв, в яких зустрiчаемо iлюстрованi характеристики кохання (6 iз 14), можна передбачити, що естетичш властивостi любовi, И об'екта, суспшьного духовного життя займають одне з чшьних мiсць у св^огщщ Т. Кернера, вiдiграють важливу роль у його творчостг Sänger розглядае любов i поезгю як рiвноправнi й незалежнi, енергетично тотожнi явища реального св^, взаемодiя яких вщкривае шлях людському серцю до вищо! iстини, наприклад, Wo Lieb' und Dichtkunst ineinander glühen, / Da öffnen sich des Himmels Rosentore, / Und aufwärts fliegt das Herz zur heil'gen Wahrheit (4 строфа вiрша «Poesie und Liebe»). Проте не все так просто як здаеться. Мюце штеграцп енергп любовi i енергп' поези (Wo Lieb' und Dichtkunst ineinander glühen) як брама небесна е небезпечним, оскшьки ця брама покрита колючками, хоч i трояндовими (des Himmels Rosentore). При всш несхожостi семантики поезИ' як креативного продукту людини i любовi як И духовного продукту, любовi як джерела творчого натхнення i поезИ як витвору мистецтва 1хшй смисл дiалектично зумовлений, доповнюе одне одного, штенсифшуючи при цьому рiзнi види дiяльностi Т. Кернера - творчу (загалом свiдому - поезгя) та конструктивну (загалом пiдсвiдому - любов).
Помiчено, що в станi емоцшного збудження, радостi, щастя лiричний герой може ототожнювати любов iз живою активноддачою iстотою, яка iмплiцитно скеровуе внутршнш свiт об'екта на життевому шляху, наприклад, So wandle durch das frohe Leben, / Die Liebe führe still dein Herz, / Und wie die Töne sich verbeben, / So löse freundlich sich der Schmerz (5 строфа вiрша «An Adelaiden, am Johannistage»).
Титульна словосполука вiрша «Die Harmonie der Liebe» вказуе на досить високу позитивну оцшку любовк вона солодка на смак, гармоншна, динамiчна, проникае у кожну клiтину органiзму, живлячи його, п'янить душу, структурно чиста, наприклад, Leis' war Chloris hergeschlichen / Und verscheuchte schnell den Unmut / Durch das süße Spiel der Liebe. / Ach, und jetzt in ihren Armen, / Ihr am liebewarmen Busen, / Strömte mir ein neues Leben, / Neue Kraft durch alle Glieder, / Und der Liebe süßster Einklang / Wogte mir im trunknen Herzen / Schöner, heiliger und reiner / Als das Lied des Götterjünglings (36-46 рядки вiрша «Die Harmonie der Liebe»), тобто любов як цшсна божественна енерпя належить до сил еднання на тонкому рiвнi, яю з'еднують i возз'еднують нове зi старим «шляхом взаемно! динамши окремих кооперацш [...] у певних пропорщях» [7, с. 36].
Образ любовi в дослщжуваних творах конкретизуеться через допомiжнi лексеми на позначення певно! стихи, зокрема пов^ря (архетипний образ любовi як одного з чотирьох першоелеменпв), що засвiдчуе фiзичну чи шшу форму життя, наприклад, Es war dein Geist! Es war der Hauch der Liebe! / Hast mein gedacht! / O, daß sie ewig, ewig, ewig bliebe / Die schöne Nacht! (6 строфа вiрша «In der Nacht»).
1нод1 поет уживае словосполуку das gestörte Glück у значенш, яке одночасно вщповщае двом традицшним антошм1чним семам лексеми любов (2, 4 [9, с. 689]). Безперечно, це зумовлено багатор1вневою семантичною структурою л1рично! поезп Т. Кернера, яка вщбивае не тшьки позитивш сторони любов1, а й негативна закоханим можуть дошкуляти, заважати як близью, рщш, так i приятел^ знайом1, сусщи, недруги, заздрюники тощо. Коли почуття невзаемш, односторонш, прим1ром, парубок кохае д1вчину, а вона не звертае на нього жодно! уваги, або спещально дразнить закоханого, то в цариш такого сюжету не зафшсовано аш лексеми Liebe, аш !! синошм1в, аш !! антошм1в. Про нероздшене почуття красномовно свщчать, передуем, титульна словосполука, наприклад, «Der geplagte Bräutigam», опис емоцшного стану л1ричного героя, наприклад, Das fuhr mir arg durch meinen Sinn, / Das Wort blieb in der Kehle; / Des andern Morgens ging ich hin / Und hielt ihr's vor die Seele; / Und sagt' ihr's endlich grad heraus: / «Hör', Grete, mach' mir's nicht zu kraus, / Sonst geh' ich meiner Wege!» / Man überlege! // Da lachte sie mir ins Gesicht / Und kehrte mir den Rücken. / Ja, wenn der Hans den Hals nicht bricht, / So reiß' ich ihn in Stücken! / Sonst bringt sie es gewiß so weit, / Daß ich mich noch bei guter Zeit / Im nächsten Teich ertränke! / Man denke!, де вживаються численш стал1 вирази з негативним емоцшним значенням (Das fuhr mir arg durch meinen Sinn, Das Wort blieb in der Kehle, Und hielt ihr's vor die Seele, mach' mir's nicht zu kraus, Da lachte sie mir ins Gesicht, kehrte mir den Rücken, So reiß' ich ihn in Stücken), ЛО, що позначають соматичш органи (Sinn, Kehle) й частини тша людини (Seele, Gesicht, Rücken, Hals) тощо.
На вщмшу вщ семантичного поля любов1 у структур1 смислового поля вщповщно простежуемо тенденщю актуал1зацп перифершних елемеппв, тобто до приядерног зони належать номшанти Herz (18), Leben, Sehnsucht (17), Augen, Lied (12), до постприядерног зони - küssen, ewig (10). Формально йдеться про ¡менникове мшрополе «псих1чне життя людини» з1 стратами «душа, серце» (Herz), «внутршнш свт> (Leben, Sehnsucht), «форма вираження душевного стану» (Augen, Lied); д1есл1вне мшрополе «шжшсть» (küssen); прикметникове - «час» (ewig). З огляду на шюстровану статистику стае зрозумшим, що смислове поле любов1 характеризуеться специф1чною структурою, нер1вном1ртстю, атракщею, нашаровуванням смислгв один на одного.
Оскшьки проведений семантичний анал1з лексеми Liebe не носить всеосяжного характеру, то загальш висновки не передбачаються. Семантична мережа любов1 в розглядуваних поетичних текстах вщображае складну взаемод1ю р1зномаштних знань автора про предмет: вщ любов1-хазяйки, володарки до любов>субстанцп, стихи; вщ любов1, що юнуе сама по соб1 (окремо вщ людини) до любов1, що юнуе в нш, поза нею; вщ любов1, чия природа сакральна, до любов^ чия природа косм1чна; вщ любов1, яка приходить разом ¡з останшм весняним мюяцем за календарем, до любов1, яка приходить разом ¡з гарненькою молодою д1вчиною; вщ любов1-«десерту» до любов>«приправи» на смак.
Список лiтератури
1. Адмони В. Г. Введение в синтаксис современного русского языка / В. Г. Адмони. - М.: Изд-во лит. на иностр. языках, 1955. - 392 с. - (Серия: «Библиотека филолога»).
2. Босова Л. М. Соотношение семантических и смысловых полей качественных прилагательных: психолингвистический аспект: автореф. дис. на соискание учен. степени докт. филол. наук: спец. 10.02.19 «Общее языкознание, социо-, психолингвистика» / Л. М. Босова. - Барнаул, 1998. - 46 с.
3. Левицкий В. В. Основы сравнительной морфологии германских языков / В. В. Левицкий. -Черновцы: Рута, 2004. - 127, [1] с.
4. Огуй О. Позначення червоного кольору в середньоверхньошмецькш мовi / О. Огуй // Науюда записки. - Юровоград, 2011. - Вип. 92 (2). - С. 21-29. - (Серiя: «Фшолопчш науки (мовознавство)»).
5. Петренко Н. Когштивно-семютичш властивост займенниюв у поетичному текст / Н. Петренко // Науковий вюник Херсонського держ. ун-ту. - 2010. - Вип. 12. - С. 82-87. - (Серiя: «Лшгвютика»).
6. Попова З. Д. Когнитивная лингвистика: [монография] / З. Д. Попова, И. А. Стернин. - М.: Изд-во „Восток-Запад", „АСТ", 2007. - 320 с.
7. Секлитова Л. А. Словарь космической философии / Л. А. Секлитова, Л. Л. Стрельникова.
- М.: Амрита-Русь, 2004. - 208 с.
8. Сологуб Н. М. Мовний портрет Яра Славутича / Н. М. Сологуб. - К.: Дншро; Вшншег: Украшська вшьна акад. наук, 1999. - 152 с.
9. Großwörterbuch Deutsch als Fremdsprache / [Hsg. Dieter Götz, Günther Haensch, Hans Wellmann].
- Berlin, München, Wien, Zürich, N. Y.: Langenscheidt, 2008. - 1307, [5] S.
10. Hecht D. Wörterbuch Deutsch als Fremdsprache. Das einsprachige Lernerwörterbuch / Dörthe Hecht, Annette Schmollinger. - K.: Методика, 2004. - 484 S.
11. Körner T. Gedichte [Електронний ресурс] / Theodor Körner. - Режим доступу до тексив: http://www.deutsche-liebeslyrik.de/korner.htm. Проверено 01.09.2011.
12. Wörterbuch der deutschen Sprache/ [Hsg. u. neu bearb. von Renate Wahrig-Burfeind]. - München: dtv, 2007. - 1151, [1] S.
Романова Н. В. Лексико-семантическое поле Liebe (на материале лирики Теодора Кёрнера) // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т. 24 (63). - № 4. Часть 2. - С.165-171.
Статья посвящена исследованию семантики немецкоязычного Liebe в контексте поэзий Т. Кёрнера. С точки зрения полевого подхода к данному феномену обнаружена асимметрия между „словарным" и „текстовым" значениями языкового знака, что свидетельствует о зависимости речевых процессов от потребностей коммуникативной деятельности индивида.
Ключевые слова: любовь, лексико-семантическое поле, ядро, периферия, микрополе, стихотворение.
Romanova N. Lexico-semantic field Liebe (based on lyric poetry by Theodor Körner) // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V. 24 (63). - № 4. Part 2. - P.165-171.
The article is devoted to study of the semantics German Liebe based on poetic texts by Th. Körner. Point of view of the field approach to the phenomenon found an asymmetry between the „vocabulary" and „text" meanings of the linguistic sign, indicating the dependence of language processes of communicative needs of the individual.
Key words: love, lexico-semantic field, core, periphery, microfield, a poem.
Поступила до редакцп 18.09.2011 р.
