Научная статья на тему 'Функціонування податку на додану вартість у сільському господарстві: досвід ЄС'

Функціонування податку на додану вартість у сільському господарстві: досвід ЄС Текст научной статьи по специальности «Экономика и экономические науки»

CC BY
34
19
Поделиться
Ключевые слова
податкове право ЄС / податок на додану вартість / спеціальні режими оподаткування / фінансова підтримка / податкові зобов’язання / адміністрування податків.

Аннотация научной статьи по экономике и экономическим наукам, автор научной работы — Л. Д. Тулуш

Проаналізовано практику справляння податку на додану вартість у сільському господарстві європейських країн, узагальнено норми директив ЄС стосовно формування механізму цього податку стосовно фермерів. Наведено оцінку практики застосування спеціальних режимів ПДВ у сільському господарстві України та обґрунтовано напрями подальшого розвитку механізму справляння ПДВ щодо аграрного сектора економіки.

The functioning of the VAT in agriculture: EU experience

Analyzed the practice of charging VAT in European agriculture, generalized norms of the EU directive on the formation mechanism of the taxes on farmers. The estimation of application of special VAT regimes in agriculture of Ukraine. The directions of further development of the mechanism of VAT in relation to the agricultural sector.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Текст научной работы на тему «Функціонування податку на додану вартість у сільському господарстві: досвід ЄС»

УДК 336.226.4:63

Л. Д. Тулуш,

кандидат економ!чних наук. ННЦ «1нститут аграрног економ1ки»,

м. Кигв

ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТ1СТЬ У СШЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВ1: ДОСВ1Д ее

Актуальнiсть теми. Податок на додану вартють (ПДВ) е найбшьш поширеною формою ушверсаль-ного акцизу — за винятком США в« розвиненi кра!-ни застосовують саме цю податкову форму, причо-му в багатьох з них вона забезпечуе основну статтю бюджетних доходiв, лiдируючи серед податкових над-ходжень [2; 10]. ПДВ мае характерш риси, як прита-манн непрямому оподаткуванню, а також сво! спе-цифiчнi особливостi — основною його властивютю, на вiдмiну вiд шших податкiв на споживання, е еко-номiчна нейтральнють.

Особливiстю ПДВ е можливють його викорис-тання в рiзних формах та застосування рiзних методiв нарахування зобов'язань за цим податком. 1снуе три форми ПДВ, якюш вiдмiнностi м1ж якими випливають iз дохiдних та видаткових компонентов системи нащо-нальних рахунюв: на виробництво, дох1д та споживання. Найбшьш наближеним до додано! вартост е об'ект оподаткування в продуктовш формi, тодi як споживча форма ПДВ найбшьше сприяе iнвестицiям в основн фонди та поширена в мiжнароднiй практицi.

Аналiз останнiх дослщжень. Питанням, пов'я-заним iз функщонування ПДВ у фiнансовiй системi держави, присвячеш працi вiтчизняних науковщв В.Бу-ряковського, О.Василика, В.Гееця, О Даншова, Т. Сфи-менко, М. Дем'яненка, Ю.1ванова, М.Кучерявенка, ГЛуншо!, А.Соколовсько!, В.Федосова та ш.

Незважаючи на те, що мехашзм функщонування ПДВ досить позитивно себе зарекомендував у евро-пейських кра!нах, досвiд його застосування в Укра!ш е достатньо проблемним — усi дiючi президенти кри-тикували i продовжують критикувати мехашзм адмь нiстрування цього податку [9; 10; 13]. Вщповщно ниш залишаеться значна кшькють неврегульованих питань, пов'язаних з функцiонуванням ПДВ, а саме з мехаш-змом нарахування та сплати податку, поверненням зайво сплачених сум ПДВ платникам з бюджету тощо.

Постановка наукового завдання. Мета ще! статп полягае в ощнщ практики функщонування податку на додану вартють у сiльському господарствi кра!н СС та розробцi пропозицш щодо вдосконалення механiзму адмiнiстрування цього податку в аграрному секторi економiки Укра!ни.

Виклад основного MaTepiany. Розвиток штегра-щйного законодавства €ЕС про ПДВ безпосередньо пов'язаний з процесом европейсько! економiчноl iнтеграцil. З початку утворення СЕС непрямi кумуля-тивнi податки, якi iснували в державах-членах, вiдрiзнялися як за способом стягнення, так i за розм-iром ставок, що призводило до ускладнення руху то-варiв всередин спiльного ринку. Унаслiдок виникла вдея гармошзащ! непрямих податшв, що полягала у запровадженнi единого непрямого податку на споживання та единих принцитв його справляння [4].

Договiр про створення СЕС створив юридичш пiдстави для проведення Радою СЕС гармошзащ! по-даткiв з об^ в державах-членах. В 1967 р. Рада СС прийняла Першу й Другу директиви про гармошза-щю законодавств держав-членiв, що регулювали порядок справляння непрямих податшв. У подальшому Рада СЕС дiйшла висновку про необхiднiсть деталь зацл iнтеграцiйних правил справляння податку, i в 1977 р. було прийнято Шосту директиву 77/388/СЕC «Про гармонiзацiю законодавств держав-члешв у сферi податшв з об^ — спiльна система податку на додану вартють» [11].

Шоста директива тривалий час (до 2007 року) була базовим нормативно-правовим актом СС з питань справляння ПДВ i за обсягом регулювання l! мож-на прирiвняти до нащонального закону. З 2007 р. на-була чинностi нова Директива Ради 2006/112/СС «Спшьна система ПДВ» [1]. Серед питань, що врегу-льовуються щею директивою, е й порядок справляння ПДВ iз сшьськогосподарських товаровиробнишв (фермерiв). Для них передбачено спещальну схему з фшсованою ставкою — при цьому директивою виз-начено, що у випадку, коли в крашьчлеш СС до на-буття нею чинностi використовувалась iнша форма пiльгового оподаткування сшьськогосподарських товаровиробнишв (вiдповiдно до статп 14 Директиви Ради 67/228/СЕС ввд 11.04.1967 р.), то вона може ви-користовувати таку практику оподаткування i з набут-тям чинност директиви 2006/112/СС за умов ввдпо-вiдностi ll загальним правилам справляння ПДВ.

Директивою зазначено, що у випадку, коли застосування для фермерiв загального порядку адшнют-

рування ПДВ може призвести до труднощiв (суттево обтяжити !х даяльнють) держава може застосувати для визначеного кола стьськогосподарських товаровироб-нишв фiксованi компенсацiйнi норми (режим фшсо-ваного збору). Перебування на режим iз фiксованою компенсацiйною ставкою е добровшьним, i фермер в будь-який момент може обрати загальний порядок сплати ПДВ.

Спецiальна схема справляння ПДВ передбачае, що фермер застосовуе до вартосп сво!х поставок ком-пенсацiйну ставку та додае суму фшсованого збору до цiни реатзаци з метою вiдшкодування сум вхвдно-го ПДВ, сплаченого в щш придбаних виробничих ре-сурсiв. При цьому держава може обмежувати засто-сування ще! схеми з компенсащйною ставкою для ок-ремих категорш товаровиробнишв (зокрема для яких застосування спецiального режиму не зумовлюе ви-никнення адмшютративних труднощiв).

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Фiксованi компенсащйш норми визначаються на основi макроекономiчноl статистики за результатами дiяльностi вiдповiдних суб'екпв за попереднi три роки. Основним завданням такого розрахунку е встановлення оптимального рiвня компенсащйно! ставки, за якого не забезпечувалося б додаткове джерело фшансуван-ня для фермерiв (тобто суми, отриманi внаслвдок застосування фiксованих компенсацiйних норм, компен-сували б лише вхвдний ПДВ). Компенсацiйнi ставки можуть диференщюватись для рiзних пiдгалузей сiльського господарства — рослинництва, тваринни-цтва, рибальства, лiсового господарства. Водночас директива 2006/112/СС визначае процедуру узгоджен-ня величини ставок iз спещальною Комгаею.

Таким чином, унаслiдок застосування спещаль-но! схеми з компенсащйною ставкою фермер не спла-чуе ПДВ фшансовому управлiнню, проте й не мае права на податкове вирахування в частинi тте! дiяльностi, що вiдповiдае зазначенiй схемi з фшсованою ставкою. При цьому фермер виписуе податкову накладну, що дае змогу його контрагентам включити суми, нарахо-ванi внаслiдок застосування фшсовано! компенсащйно! ставки, до складу сво!х податкових вирахувань. Водночас застосування спещально! схеми не звiльняе фермерiв вiд проведення перевiрок з боку податкових оргашв щодо дотримання норм законодавства.

Норми директиви 2006/112/СС також передбача-ють, що у випадку застосування державою схеми з фiксованою ставкою нею вживаються необхiднi заходи стосовно недопущения податково! дискримшащ!. Це передбачае необхвднють забезпечення умов, за яких постачання iмпортно! стьськогосподарсько! продукщ! оподатковувалося б ПДВ у тому ж порядку та в тому ж розмiрi, як i продукщя ввд суб'екпв, як застосову-ють схему з фшсованою ставкою.

Отже, практика справляння ПДВ у сшьському господарстга розвинених европейських кра!н поряд iз загальним механiзмом передбачае застосування й спещальних режимiв:

— «схеми з фшсованою компенсащйною ставкою» ввдповвдно до норм директиви 2006/112/СС;

— спрощеного порядку справляння ПДВ, що передбачае нарахування податку за тдсумком року, зва-жаючи на загальну суму обороту тдприемства;

— «схеми доповнення загально! тарифно! ставки» для ^бних фермерiв.

Такi специфiчнi умови справляння ПДВ перед-баченi в бтьшосп европейських кра!н, оск1льки з фермерами важко спiвпрацювати як з повнощнними плат-никами податкiв. Вони переважно не ведуть належ-ний облш та не здiйснюють необхвдну реестращю влас-них господарських операщй. Лише в окремих кра!-нах фермерiв не вiдрiзняють вiд будь-яких шших плат-нишв i вони перебувають на загальнш системi справляння ПДВ. До таких кра!н слад ввднести скандинавсью (Дашю, Швецiю, Фiнляндiю) та прибалтшсьш (Есто-нiю, Латвто).

Крiм вже розглянуто! схеми з фшсованою компенсащйно ставкою певного поширення в кра!нах СС набула й спещальна схема ПДВ, ведома як «схема доповнення загально! тарифно! ставки», що використо-вуеться дрiбними фермерами, зокрема у Франщ! та Iталi! [3].

Основна суть цього режиму справляння ПДВ по-лягае у встановленнi доповнення до фшсованих ком-пенсащйних вiдсоткових норм. Фермери, що викори-стовують цей спещальний пiльговий режим, не зарее-строванi платниками ПДВ (здебтьшого це зовам дабм фермерсью господарства) i вiдповiдно вони не мають можливосп компенсувати вхвдний податок за схемою з компенсащйною ставкою. Законодавством передба-чаеться, що, формуючи щну, фермери мають право нарахувати доповнення до щни продукщ! (у межах обу-мовлено! величини, як правило, 4 — 5 % ввд вартосп поставок) при реалiзацi! товарiв та послуг контрагентам, що зареестрован платниками ПДВ, та видати по-даткову накладну.

Це доповнення не е нарахуванням ПДВ, але дiе як компенсащя суми вхiдного податку на закупiвлi виробничих ресурсiв i передбачае ввднесення покуп-цями — платниками ПДВ — суми таких доповнень до складу власних податкових вирахувань.

Таким чином, у кра!нах СС фермерам надана можливють вибору — користуватися нормативним (спрощеним) або нормальним режимами оподаткуван-ня, причому бiльшiсть товаровиробнишв обирають саме спрощений (спещальний) порядок. У частит нормативного справляння ПДВ зазвичай застосовуеться

декшька схем сплати ПДВ, зокрема й режим сплати податку iз загального обсягу обороту за рш, що спро-щуе практику адмiнiстрування ПДВ в аграрному сек-торi економiки.

У сшьському господарствi Укра!ни функцiону-вання ПДВ спрямоване на виконання особливого зав-дання — забезпечення тдтримки сшьськогосподарсь-ких товаровиробниюв, формування специфiчного дже-рела фшансових ресурсiв за рахунок збереження на-рахованих податкових зобов 'язань у !х розпорядженш. Функщонуе така практика з 1999 року [7] i практично не змшилась iз приеднанням Укра!ни до свiтовоi' орга-шзацл торгiвлi.

Водночас спроба наблизити порядок функцюну-вання ПДВ у сшьському господарствi до европейсь-ко! практики в Укра!ш була законодавчо реалiзова-на в 2004 роцi, коли Верховна Рада внесла змши до Закону Укра!ни «Про податок на додану варт1сть», доповнивши його новою статтею 81 «Спецiальний режим справляння ПДВ у сферi сшьського госпо-дарства та рибальства» [5], який у початковiй ре-дакцп був своерiдним аналогом схеми з фшсова-ною компенсацiйною ставкою для фермерiв, що практикуеться в СС. Запровадження в дiю цiе! статп постiйно вiдстрочувалось i в шнцевому пiдсумку в початковiй редакцi! ця стаття так i не застосовува-лась, а вiдповiдно i спещальний режим реально не запрацював.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Основним завданням пропонованого режиму справляння ПДВ було спрощення податкових ввдно-син у сiльському господарствi в частим адмшстру-вання ПДВ за рахунок специфiчного вилучення сшьгосптдприемств iз загально! системи ПДВ. Адже звшьнення операцiй з поставок сшьськогосподарсь-ко! продукцi! вiд оподаткування ПДВ е недоцшьним з економiчного погляду (спричинить погiршення !х фiнансового стану та ускладнить взаемовiдносини з контрагентами). Ураховуючи це, сiльгосппiдприемства повинн залишатись у загальнш системi адмшстру-вання ПДВ, маючи право виписувати податковi на-кладн контрагентам, нараховуючи в них суми фшсо-ваного збору для компенсацл сум входного ПДВ.

Оскшьки до внесення змiн у податкове законо-давство шляхом доповнення Закону «Про ПДВ» новою статтею 81 для сшьськогосподарських товаровиробниюв застосовувався режим акумуляцп сум ПДВ, то ввдповвдно доцшьним е порiвняння режиму фiксованого збору iз режимом акумуляцп сум ПДВ. Водночас слад зауважити, що таке порiвняння е не-достатньо коректним, оскшьки щ режими мають абсолютно рiзнi цiлi.

Спшьним мiж режимом акумуляцп та режимом фшсованого збору е звшьнення сшьськогосподарсь-

ких тдприемств ввд обов'язшв перерахування ПДВ до бюджету (щоправда, в умовах застосування режиму акумуляцп таке неперерахування супроводжуеть-ся комплексом умов, а за режиму фшсованого ком-пенсацiйного збору жодних додаткових умов з боку держави не висуваеться).

Якщо вiдкинути окремi несуттевi детал^ рiзниця в аналiзованих спецрежимах зводиться до такого:

— за умов дп режиму акумуляцi! операцi! з поставок сшьськогосподарсько! продукцi! суб'ектами спецрежиму оподатковуються за ставкою 20 % i виз-наються податковими зобов'язаннями вiдповiдно до термiнологi! Закону «Про ПДВ». Позитивний результат розрахунив по ПДВ п1длягае перерахуванню на спецрахунок i витрачаеться лише за цшьовим призна-ченням. Якщо результат розрахунив з ПДВ мае нега-тивне значения, то з бюджету вш не вiдшкодовуеться, а тдлягае зарахуванню до подальших надходжень ПДВ. З бюджетом розрахунки не проводяться, проте кошти, що залишаються на п1дприемствах, вважаються державною власнютю i внаслiдок податкова звiтнiсть подаеться в звичайному порядку (за спещальною формою) та здшснюеться належний контроль з боку податкових оргашв за нарахуванням та витрачанням сум закумульованого ПДВ;

— за умов дп режиму фшсованого збору до опе-рацiй з поставок сщьськогосподарсько! продукдil суб '-ектами спецрежиму застосовуються компенсацiйнi процентш норми, а отриман1 суми фшсованого збору не е податковим зобов'язанням з ПДВ. Позитивний результат розрахуншв ПДВ «на входi» та «на виходЬ) державною власнiстю не вважаеться i за його вико-ристанням жодного контролю з боку держави не пе-редбачено (суб'екти такого режиму звшьнятимуться вщ проведення розрахунку ПДВ). Якщо результат по ПДВ мае негативне значення, то джерело вiдшкоду-вання тдприемство шукатиме самостiйно (так! суми збшьшуватимуть вартiсть продукц!!).

Отже, принципова вщмшшсть м!ж режимом аку-муляц!! та схемою з фшсованою компенсацiйною ставкою — це те, що в результат! застосування ос-танньо! не передбачаеться формування додаткових фшансових ресурив. Режим акумуляцп передбачае стандартний мехашзм функщонування ПДВ у сферi сшьськогосподарського виробництва (як i для шших п1дприемств народного господарства), тобто юнуван-ня таких понять, як «податковий кредит», «податкове зобов'язання» та р1зницю м!ж ними (зобов'язання перед бюджетом). Особливють його полягае лише в тому, що зазначена р1зниця м1ж податковим нарахуванням i податковим кредитом не сплачуеться до бюджету й використовуеться п1д контролем держав-них органiв.

Режим фшсованого збору за компенсащйною ставкою використання зазначених категорiй не передбачае, його мета — урiвноважити для сшьгосп-пiдприемства суми ПДВ «на входЬ» i «на виходЬ» Сума, отримана внаслiдок застосування спецрежиму, використовуеться для ввдшкодування (компенсацiï) сум ПДВ, сплачених у цiнi виробничих факторiв. Вщпо-вiдно говорити про те, що щ режими вiдрiзняються лише ставками, некоректно.

Водночас визначення розмiру компенсацiйноï процентноï ставки фшсованого збору е ключовим питаниям застосування спещального режиму. Норми Глави 2 «Схема з фшсованою ставкою для фермерiв» Роздiлу XII «Спещальш схеми справляння ПДВ» директиви 2006/112/СС передбачають, що фiксованi компенсащйш норми не повинн забезпечувати надання фермерам на фiксованiй ставщ вiдшкодувань в обсязi, бiльшому ввд нарахованого входного ПДВ. Вiдповiдно при обгрунтуванш розмiру ставки фiксованого збору слад враховувати головну мету запровадження спецрежиму — досягнення врiвноваженостi сум вхiдного ПДВ та сум такого фшсованого збору, отриманих у щш поставок продукцiï.

Зокрема виходячи з рiвня ставки спецiального режиму, наприклад, у 10 %, сшьськогосподарському тдприемству, щоб не допустити ввдволшання влас-них обiгових коштiв, необхвдно до вартостi спожитих факторiв виробництва, як оподатковувалися ПДВ за ставкою 20 %, додати вартють, яка була б принаймн не меншою. Вiдповiдно додана вартють (у ïï розумiннi вiдповiдно до норм Закону Украши «Про ПДВ») у за-гальнiй вартосп поставок продукцiï за такого рiвня ставки повинна становити близько 50 %.

Норми директиви 2006/112/СС передбачають, що фшсоваш компенсацшш процентнi норми повиннi роз-раховуватись на основi макроекономiчноï статистики лише за обраною сукупнiстю платнишв. Статистич-ною базою для визначення ставки фшсованого збору, на нашу думку, необхвдно використовувати таблицю «Виробництво та розподш ВВП за видами екож^чно1' дiяльностi» (у частинi сшьського господарства) роз-дшу 2 «Нащональш рахунки» статистичного щор!чни-ка Украши за ввдповвдш роки.

Виходячи з даних зазначено1' таблицi, валова додана вартють сшьського господарства займае за ос-танн три роки близько 41 % у вартосп вироблених товарiв та наданих послуг (обсязi випуску). Ввдповвд-но частка промiжного споживання займае 59 % у об-сязi загального випуску. Отже, компенсацiйна ставка повинна встановлюватись саме в такому нормативi вщ розмiру стандартно!' ставки ПДВ, за якою оподаткову-ються поставки виробничих чинниюв.

Крiм такого тдходу, вважаемо доцшьним при

обгрунтуваннi розмiру фiксованоï компенсацiйноï ставки проводити аналiз виробничих витрат сшьгосптдп-риемств, а саме у частиш 1х подшу на оподатковуванi (за якими виникае вхвдний ПДВ, що необхiдно ком-пенсувати) та не оподатковуванi вхвдним ПДВ (як здiйснено без входного ПДВ), тобто фактично струк-турувати складовi доданоï вартостi сшьгосптдп-риемств для цшей справляння ПДВ.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

До показника доданоï вартосп, на нашу думку, належать: прибуток, витрати на оплату пращ, вщраху-вання на сощальш заходи (тобто валовий дох1д у за-гальноекономiчному розумiннi), податковi платеж!, як включаються до виробничих витрат, а також вартють окремих виробничих ресурив, як не оподатковують-ся вхвдним ПДВ, зокрема плата за па", страховi платеж!; витрати на вiдрядження; ввдсотки за кредити; премп, винагороди та !нш! витрати, яш здшснюються без ПДВ.

До витрат, як спричиняють виникнення входного ПДВ, належать практично ва матерiальнi витрати, варпстъ отриманих послуг, деяк шш витрати. На заключному етап при розрахунку частки доданоï вартосп вщпов!дт частки у структур! собiвартостi коригуються на фактич-ний р!вень прибутковосп певного виду дальность

Така шформащя в узагальненому вигляд (у тому числ! в розр!з! окремих категорш товаровиробнишв) ввдбита у статистичному спостереженш за формою №50-сг «Основш економ!чш показники роботи сшьськогосподарських тдприемств».

Спираючись на основш показники роботи тдприемств галуз! в цшому у сшьськогосподарсько -му виробнищга зазначен частки за нашими розрахун-ками становлять:

— близько 60 % — частка вартосп вхвдних фак-тор!в виробництва, як спричинюють виникнення по-даткового кредиту;

— близько 40 % — частка доданоï для цшей справляння ПДВ вартосп, тобто витрат, як не оподат-ковуються вхвдним ПДВ та прибутку.

Отже, розраховаш показники практично не в!др!зняються ввд даних Держкомстату, що наведен! в таблиц! «Виробництво та розподш ВВП за видами еко -номiчноï дальносп»

Незважаючи на те, що Закон Украши «Про пода-ток на додану вартють» було доповнено статтею 81 «спещальний режим оподаткування д1яльносп у сфер! сшьського господарства» ще в 2004 рощ, фактично цей режим почав застосуватись лише з 2009 року на основ! новоï редакцп цiеï статп [5]. Пюля внесених змш спецрежим фактично втратив свою початкову ще-олопю, яка закладалась при його запровадженн в по-даткове законодавство.

Зокрема початковий вар!ант режиму фшсовано-

го збору передбачав, що суми ПДВ, отриманi внасль док застосування компенсащйно! ставки (10 %), не тдлягають сплат до бюджету й використовуються на вщшкодування сум ПДВ, сплачених у щш виробни-чих факторiв. Варiант спецрежиму, який застосовуеться з 2009 року на основi норм Закону .№639, передбачае, що суми ПДВ, нарахован сшьгосптдприемством на вартють поставлено! продукщ! за загальною ставкою (20 %), не тдлягають сплап до бюджету та повнютю залишаються у розпорядженш пiдприемства для вiдшкодування сум ПДВ, сплачених у щш виробни-чих чинникiв, а за наявностi залишку тако! суми по-датку — для iнших виробничих цiлей.

Таким чином, з 2009 року в Укра!ш застосовуеться певною мiрою гiбридна форма спецрежиму ПДВ, яка являе собою своерщне поеднання режиму акумулящ! з режимом фiксованого збору Застосування ставки «на виходЬ) в розмiрi 20 % формуе пози-тивне сальдо ПДВ, водночас напрямки використання отриманих сум не визначеш, власнiстю держави вони не е, контролю за !х витрачанням не передбачено. Го -ловним завданням iснуючого спецрежиму е не спро-щення процедур адмiнiстрування ПДВ у сшьському господарствi (як це передбачае схема з фшсованою компенсащйною ставкою), а формування додаткових фшансових ресурсiв у тдприемств галузi (як це передбачав режим акумулящ!).

Висновки. Мехашзм функцюнування ПДВ в Укра!ш необхiдно поетапно приводити у ввдповвднють до норм европейського податкового права (зокрема положенням директиви 2006/112/СС) та вимогами свiтово! органiзацi! торгiвлi в частинi використання механiзмiв та шструменпв державно! фiнансово! пiдтримки сшьськогосподарських това-ровиробнишв.

Водночас нинi мехашзм ПДВ е найбшьш ефек-тивним iнструментом тдтримки розвитку аграрного виробництва в Укра!нi, що визначае доцшьнють збе-реження дючо! практики його функцюнування на най-ближчу перспективу.

За умов вiдмiни дточого спецрежиму ПДВ, який спрямований на тдтримку суб'екпв господарювання i е рiзновидом режиму акумулящ!, вважаемо доцшь-ним запровадження альтернативного спецрежиму ад-мiнiстрування ПДВ, направленого на забезпечення про-стоти податкового адмшстрування в галузi. Такий режим набув поширення в европейських кра!нах та за умов установлення оптимально! розмiру фiксовано! компенсацiйно! ставки не спричинить вiдволiкання фiнансових ресурсiв тдприемств та суттевих втрат для бюджету, вщповщае вимогам СОТ до формування шструментарто фшансово! тдтримки нацюнальних то-варовиробнишв.

Лiтература

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

1. Council Directive 2006/112/EC of 28 November 2006 on the common system of value added tax // Official Journal of the European Union L 347/1, 11.12.2006. 2. Fact Sheets: State and Local Taxes. — [ Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.treas.gov/ education/fact-sheets/taxes/state-local.shtml. 3. Due J. The choice between a Value-Added Tax and a Retail Sales Tax / J.Due // Report of Proceedings of the Thirty-Seventh Tax Conference, Nov.18, 1985. — Toronto : Canadian Tax Foundation, 1986. — P. 23 — 30. 4. Мокану К. Законодавство €ЕС про податок на додану вартють / К. Мокану // Юридичний журнал. — 2002. — №3. — Режим доступу : http://www.justinian.com.ua/article. php?id=487. 5. Про внесення змш до деяких закошв Укра!ни щодо оподаткування сшьськогосподарських тдприемств та тдтримки сощальних стандартов !х пращвнишв : № 1878-IV Закон Укра!ни ввд 24 червня 2004 року. — Режим доступу : http:// www.zakon1.rada.gov.ua. 6. Про першочерговi заходи щодо запоб^ання негативним наслiдкам фiнансово! кризи та про внесення змш до деяких законодавчих акпв Укра!ни : Закон Укра!ни № 639-VI вiд 31 жовтня 2008 року. — Режим доступу : http:// www.zakon1.rada.gov.ua. 7. Про пщтримку сшьськогосподарських товаровиробнишв : Указ Президента Укра!ни № 1328 вщ 2 грудня 1998 р. — Режим доступу : http:// www.zakon1.rada.gov.ua. 8. Про податок на додану вартють : Закон Укра!ни вщ 3 квгтня 1997 року № 168/97-ВР. — Режим доступу : http:// www.zakon1.rada.gov.ua. 9. Проект закону №4000-1 ветовано Президентом Укра!ни Л.Кучмою / Лабора-торiя законодавчих шщатив. — Режим доступу : http:// www.parlament.org.ua/ index.php?action=news&ar_id=411&as=0. 10. Сенин-ский С. НДС и налог с продаж: удобство для бизнеса или надежность для казны / С. Сенинский. — Режим доступу : http://www.svobodanews.ru/content/article/ 381922.html. 11. Шоста Директива Ради №77/388/СЕС вщ 17 травня 1977 року щодо гармошзащ! законодав-ства держав-члешв стосовно податкiв з обороту — спшьна система податку на додану вартють // Official Journal, L 145, 13.06.1977. — P. 1. 12. Ющенко провiв нараду щодо проблем вщшкодування ПДВ // Юргазе-та. — 6 жовтня 2006 р. — №20 (80). — Режим доступу : // http://www.yur-gazeta.com/ article/523. 13. Яну-кович доручив повщбивати руки в«м, хто зачшае ПДВ. — Режим доступу : http://novynar.com.ua/ business/106958.

Тулуш Л. Д. Функцюнування податку на додану варткть у Сльському господарствк досвщ СС

Проаналiзовано практику справляння податку на

додану вартють у сшьському господарствi европейсь-ких кра!н, узагальнено норми директив СС стосовно формування механiзму цього податку стосовно фер-мерiв. Наведено ощнку практики застосування спе-цiальних режимiв ПДВ у сшьському господарствi Ук-ра!ни та обгрунтовано напрями подальшого розвитку механiзму справляння ПДВ щодо аграрного сектора економши.

Ключовi слова: податкове право СС, податок на додану вартють, спещальш режими оподаткування, фшансова пiдтримка, податковi зобов'язання, адшш-стрування податив.

Тулуш Л. Д. Функционирование налога на добавленную стоимость в сельском хозяйстве: опыт ЕС

Проанализирована практика взимания налога на добавленную стоимость в сельском хозяйстве европейских стран, обобщены нормы директив ЕС относительно формирования механизма данного налога в отношении фермеров. Приведена оценка практики при-

менения специальных режимов НДС в сельском хозяйстве Украины, обоснованы направления дальнейшего развития механизма взимания НДС относительно аграрного сектора экономики.

Ключевые слова: налоговое право ЕС, налог на добавленную стоимость, специальные режимы налогообложения, финансовая поддержка, налоговые обязательства, администрирование налогов.

Tulush L. D. The functioning of the VAT in agriculture: EU experience

Analyzed the practice of charging VAT in European agriculture, generalized norms of the EU directive on the formation mechanism of the taxes on farmers. The estimation of application of special VAT regimes in agriculture of Ukraine. The directions of further development of the mechanism of VAT in relation to the agricultural sector.

Key words: EU tax law, VAT, special tax treatment, financial support, tax liabilities, tax administration.

Стаття надшшла до редакци 14.04.2010

Прийнято до друку 30.04.2010