CC BY
21
УДК 336.226.4:63
О. Т. Прокопчук,
Уманський нацгональний унгверситет садгвництва
еВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВ1Д ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ПДВ У ГАЛУЗ1 С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
Актуальшсть теми. Фiнансове регулювання шляхом використання податкових механiзмiв е не-ввд'емною складовою економiчноl системи держави. Серед його шструменпв ключова роль выводиться унiверсальним акцизам, значения яких в сучасних фiнансових системах зростае.
ПДВ е одиним iз найбiльш поширених, водночас складних та суперечливих податшв. Вiн замiнив в Укра1ш податок з обороту i податок з продажу, ставши в подальшому ввдгравати провiдиу роль у фор-муваннi доходно! частини державного бюджету. Проте через наявнiсть значних проблем при справлянн по-датку, як свiдчать про недостатню вiдпрацьованiсть мехашзму його дп, ПДВ поступово перетворюеться з бюджетоутворюючого у бюджетовитратний. Галузь сшьського господарства е надзвичайно важливою для Укра!ни, а особливо в умовах фшансово1 кризи, коли сшьськогосподарська продукщя формуе важливу статтю вгтчизняного експорту. На нинiшньому етапi в Укра!т ПДВ у сiльському господарствi функцiоиуе переважно у виглядi спецрежимiв його справляння.
Досвiд ведення сшьського господарства в аграр-но розвинених европейських крашах засвiдчуе, що специфша дано! галузi обумовлюе активне втручання держави в процес 11 функцюнування, особливо в умовах трансформаци економiки. У забезпеченнi реаль заци заходов, спрямованих на тдвищення ефективност функцiоиування аграрного сектора, особливе мюце посiдае фiскальна полiтика. Використовуючи важелi фюкально1 полiтики, держава спроможна ефективно регулювати розвиток сiльського господарства.
Рiвень ефективност сiльськогосподарського ви-робництва в Укра!т все ще залишаеться низьким, а сiльськогосподарськi пiдприемства здебiльшого не спроможн самостийно забезпечити його тдвищення. Вирiшення ще1 проблеми вимагае формування дiевоl системи державного аграрного протекцюшзму.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Проблемам до^дження особливостей функцюнування ПДВ в галуз1 сшьськогосподарського виробництва аг-рарно розвинутих европейських кра1н присвяченi пращ вiтчизияних науковщв М. Я. Дем'яненка, Л. Д. Тулу-ша, В. В. Березовського, О. М. Чередниченко, I. О. Лу-ншо1, Л. В. Синявсько1, А. М. Соколовсько1, В. М. Федосова та ш.
Не зважаючи на позитивний та тривалий досввд фун-кцiоиуваиня ПДВ у европейських крашах, його застосу-вання в Украти е достатньо проблемним. Вшповщно, иииi
залишаеться значна кшькють неврегульованих питань, пов'язаних з функцiоиуваиням ПДВ, а саме з мехашз-мом нарахування та сплати податку, поверненням зайво сплачених сум ПДВ платникам з бюджету тощо.
Постановка наукового завдання. Мета нашо1 статп полягае в ощнщ практики функщонування по-даткку на додану вартють у сшьському господарствi розвинених европейських кра1н та розробщ, на цiй основ^ пропозицш щодо вдосконалення механiзму адмшстрування зазначеного податку в аграрному сек-торi економiки Укра1ни.
Виклад основного матерiалу. Однiею з найпо-ширешших форм стимулювання розвитку сшьськогос-подарського виробництва, що в переважнш мiрi сто-суеться середнiх та малих за розмiром господарств, у розвинутих кра1нах е створення для них преференцш в оподаткуваннi шляхом уведення спещальних податкових правил (Франщя) або застосування загальних правил з окремими пшьгами для середнiх та малих господарств (Iталiя, Великобританiя). Тому доцшьно розглянути европейську практику застосування спро-щених (спещальних) режимiв оподаткування сшьсько-господарського виробництва та необхвднють И адап-тацИ й застосування в Укра1ш.
У бшьшосп крашах з фермерами важко сгпвпрацю-вати як з платниками податюв. Переважно вони не ведуть належний облж та реестращю всiх операцш. Проте дореч-но вiдзначити декшька виключень з цього загального твер-дження, i зазначити, що в деяких крашах фермери схож з будь-яким шшим продавцем i мають справу з повним та звичайним законодавством з ПДВ (наприклад, Даня, Шве-щя, Нова Зеландя, Великэбриташя).
З цього приводу зазначимо, що менше нiж 3 % фермерiв ведуть належний бухгалтерський облiк свое1 дiяльностi в 1талп, 1рланди, Франци та Австрп, тод як бшьше нiж 80 % фермерiв його здшснюють у Нвдер-ландах та Великобританл [2, с. 141 ].
Специфiчиi особливоси аграрно1 економiки неми-нуче накладають свiй вiдбиток на запровадження та функцюнування ПДВ в галузi сшьськогосподарського виробництва. При цьому, зауважимо, що виникнення певних об'ективних труднощiв характерне навiть для спрощено1 системи ПДВ у сiльському господарства
В Свропейських кра1нах для сшьського господарства характерним е застосування режишв справляння ПДВ, що мають специфiчний характер, як на-правленi на пшьгове оподаткування в сшьському гос-подарствi та спрощення податкових процедур.
Форми державно!' фшансовоУ п1дтримки с1льськогосподарських товаровиробникчв у европейських краУнах
Форми прямого бюджетного фшансування
Гарантована державою закупiвля продукци за
встановленими мшмальними цiнами
Субсидування певних видiв витрат фермерiв
Застосування дотацшних схем (вiдповiдно до площ угвдь, наявного поголiв'я)
Спецрежими ПДВ тльгового спрямування
Особлив1 режими справляння ПДВ * . . *
Схема доповнення загально! тарифно! ставки
Режим акумулювання сум ПДВ
Оподаткування за пониженою ставкою засобiв виробництва
Спецрежими ПДВ, спрямо-ват на спрощення вiдносин
Нарахування податку в
кшщ року (на основi загально! суми обороту)
Схема з фшсованою компенсацiйною ставкою
Включення ПДВ до складу комплексного _податку_
Рис. 1. Форми прямоУ та непрямоУ (за рахунок мехашзму ПДВ) державноУ фшансовоТ п1дтримки с1льгосптоваровиробник1в у европейських краУнах
За результатами узагальнення заруб!жно! практики державно! фшансово! тдтримки сшьськогоспо-дарських товаровиробник1в охарактеризовано найбшьш поширеш 11 форми (рис.1). Виявлено, що фшансове стимулювання фермерсько! д1яльност1 здшснюеться переважно методами прямого бюджетного фшансування, тод1 як роль податкових шстру-менпв в цьому процеа е незначною.
Зазначаемо, що в цшому в кра!нах СС для механз-му функцюнування ПДВ характерним е еднютъ та схожютъ в адмшютруванм. При цьому, наголошуемо, що розмр ставок, та взагал1 !х юльюсть, може р1знитися по окремо взятих кра!нах. Окр1м того, на вщмшу ввд Украши, мае мюце диференщащя розподлу надходження ввд сплати даного податку мж бюджетами р1зних р!вмв. Зокрема, така диференщащя характерна для Нмеччини, натомють як у Франци до нацюнального бюджету спрямовуеться вся сума надходження ввд сплати податку.
Спочатку зупинимося на розгляд! спещальних режим1в справляння ПДВ, що характеризуються тльговим спрямуванням.
Прикладом спещального тльгового режиму е спе-щальна схема ПДВ, вщома як «схема доповнення загально! тарифно! ставки» фермер1в, що використовуеть-ся др1бними фермерами та садоводами (у переважнш бтьшост! у Франци та 1тали) [1, с. 214]. Основна його суть полягае у встановленн доповнення до фшсованих компенсацшних вщсоткових норм. Фермери, що вико-ристовують цей спещальний тльговий режим не зарее-строван платниками ПДВ (переважно це зовам др1бм фермерсью господарства) 1, в1дпов1дно, вони не можуть компенсувати вхвдний податок.
Проте, формуючи щну, фермери мають право отримати доповнення загально! тарифно! ставки (яка становить 4 %), тд час реал!защ! товар1в та послуг кл1ентам зареестрованим платниками ПДВ. Це доповнення не е ПДВ, але д1е як компенсащя втрати входного податку на закутвлг
Таким чином, у цих кра!нах, за умов застосування даного тльгового режиму справляння ПДВ, держав! вдаеться в певнш м!р! зр!вноважити податков! умови для р!зних категор!й с!льськогосподарських товаровиробнишв (як1 мають р!зний податковий статус, е р!зними за величиною). Тобто, у цих европейських кра!нах прюритетним е вс!ляке сприяння вироб-ництву с!льськогосподарсько! продукц!! з боку дер-жави, не залежно в!д розм!р!в фермерських госпо-дарств, що !! виробляють. Навпаки, держава вдаеться до р!зних заход!в щодо п!дтримки невеликих фермерських господарств та зр!вноваження умов !х гос-подарювання з ¿ншими виробниками галуз!.
Як сввдчить практика оподаткування, в р!зних кра!нах наявна досить велика р!зноман!тн!сть ставок ПДВ, тобто д!е принцип диференщйованих ставок. Знижен! ставки податку встановлюють, як правило, на продовольч! товари, товари першо! необх!дност!. Знижен! ставки ПДВ на продовольч! товари дтоть у ФРН — 7%, Гталп — 4%, 1спан!! — 7% ! 4%, Грец!! — 8%, Франц!! — 5,5 %, Нвдерландах — 6%. Польщ! — 7% [3, с. 216]. 1з цього приводу зазначимо, що в Ук-ра!н! останн!м часом значна частина наукових публь кац!й присвячена питанням зниження р!вня ставок податку на додану варт!сть, а також !х диференц!ац!!.
У розвинутих кра!нах широко використовуеться
практика звшьнення ввд сплати ПДВ, а також застосу-вання понижено! ставки податку на засоби виробниц-тва, що використовуються для сiльськогосподарського виробництва.
В усiх кра!нах GC невелик! та середнi за розмiром господарства можуть застосовувати режим сплати податку, зпдно з тдсумками року, виходячи iз загально! суми обороту (для них характерним е ведення просто! бухгалтерi!, при цьому податок пiдлягае сплатi в шнщ року на основi тдсумково! суми продаж!в та кутвель).
Основна суть зазначеного режиму направлена на спрощення податкових вiдносин, надання можливост с!льськогосподарським товаровиробникам максимально сконцентруватися на головному своему завданнi — виробнищга яшсно! продукц!!, не ввдволшаючись (щомiсячно або щоквартально) на розрахунках та сплап податку.
У кра!нах €С широкого розповсюдження набув режим сплати ПДВ за якого етап сшьськогосподарсь-кого виробництва позбавлений сплати ПДВ до бюджету, а сшьськогосподарсьы тдприемства, що здшснили переход на спец режим, отримують мож-ливiсть нарахування та сплати даного податку до бюджету за ставкою, вiдмiнною ввд стандартно! — фшсо-ваною ставкою (flate rate), розрахунок яко! здiйснюе кожна кра!на беручи за основу нацюнальт рахунки. Отже, основну мету зазначеного режиму можна виз-начити, як досягнення покриття сум сплаченого та на-рахованого податку, тобто фактично сума сплати податку до бюджету дорiвнюе нулю.
Проте, тут важливим постае питання правильност! та точности розрахунку компенсац!йних процентних норм для запоб^ання перекомпенсац!! та перетворен-ня зазначеного режиму на субсидування сiльського господарства. Таким чином, фактично податок на додану вартють став невiд'емною структурною час-тиною в побудовi едино! полпики €С в галузi сшьсько-господарського виробництва. Компенсац!йна ставка податку може рiзнитися не лише в окремих кра!нах, але й в межах одте! кра!ни, у розрiзi галузей сiльсько -господарського виробництва.
Зазначимо, що найбiльшого поширення, так звана, система загально! тарифно! ставки набула в трьох кра!нах: Франц!!, Нiдерландах та Шмеччит. Рiзниця в пропорц!!' фермерiв в системi загально! тарифно! ставки ПДВ сввдчить, що шмецьш фермери мають ввдпо-вiдний економiчний iнтерес за ставкою в 9 % порiвня-но з 7 %-ою п!льговою ставкою, що застосовуеться в звичайнiй системi [2, с. 14].
Оподаткування фермерiв в Англп та Данi! здшснюеться на загальних тдставах поряд з платника-ми iнших категорiй. Тобто, в цих кра!нах оподаткування ПДВ в галузi с!льськогосподарського виробництва вiдзначаеться ефективним характером. Зауважимо, що у Великобританл ставка ПДВ на продукц!ю сшьсько-господарського виробництва становить 0 % та ферме-
ри мають можливють отримання компенсац!! податку з бюджету у в!дпов!дно встановлений термш.
У Бшоруа застосовуеться спец!альний режим справляння ПДВ в галуз! с!льськогосподарського виробництва основна мета якого — тдтримка розвитку агропромислового комплексу. Сшьськогосподарсьи тдприемства не зобов'язан! сплачувати ПДВ на реаль зовану с!льськогосподарську продукщю: ПДВ лише розраховуеться й залишаеться на тдприемств! за умо-ви подальшого використання т!льки на розвиток виробництва. Кр!м того, ставка податку зменшена у два рази — з 18% до 9% [4, с. 4]. Проте на несшьськогос-подарську продукцю ПДВ нараховувався за ставкою 18% (починаючи з 01.01.2010 р. ставка дор!внюе 20%).
Шдсумовуючи вищезазначене зауважуемо, що в Бшорус! сплата ПДВ с!льськогосподарськими това-ровиробниками характеризуемся пшьговим характером в частит реал!защ! ними сшьськогосподарсько! продукц!!, що розраховуеться за ставкою ПДВ в 9 %, з подальшим правом використання таких сум на роз-виток виробництва.
Описаний вище п!льговим режим справляння ПДВ щодо стьськогосподарських товаровиробник!в в певнш мр! е схожим до практики його застосування в Укра!н!. Суттева вiдмiннiстъ полягае у застосуванн! понижено! ставки податку. Кр!м того, в ц!й кра!н! с!льськогосподарськ! тдприемства, для спрощення податкових процедур, мають можливють перейти на сплату ССП (до складу якого ПДВ не входить, на вщмшу в!д досв!ду Рос!!).
Щкавим е досввд Рос!! щодо особливостей фун-кцюнування ПДВ в с!льському господарств!. З огля-ду на це, ми вважаемо за потр!бне б!льш детальтше зупинитися на розгляд! цього питання.
У Рос!! оподаткування стьськогосподарських то-варовиробнишв характеризуемся певними особливос-тями, суть яких зводиться до спрощення податкових процедур щодо ще! категори платниюв. На противагу укра!н-ським особливостям, що притаманн! податков!й систем! в частин! функц!онування спещальних режим!в справляння ПДВ в галуз! альського господарства, у Рос!! ПДВ включено до складу единого с!льськогосподарського податку. Податковою базою е грошове вираження до-ход!в, зменшених на суму видатюв. ССП вираховуеться як в!дпов!дна податков!й ставщ ввдсоткова частка подат-ково! бази (податкова ставка дор!внюе 6 %) [5, с. 92].
Якщо частково застосувати практику сплати ССП в Рос!! до укра!нських платнишв ФСП, зокрема в час-тин! звшьнення платнишв ФСП ввд сплати ПДВ, це, на нашу думку, може призвести до наступних насл!дк!в:
— втрати можливост! покриття сум податкового кредиту стьськогосподарськими виробниками, що, в свою чергу, суперечить економ!чн!й суп даного податку;
— позбавить можливост! застосування практики щодо спрямування сум цього податку, що зали-шаються у розпоряджент с!льськогосподарських то-варовиробнишв, внасл!док застосування специф!чних
Mexarn3MiB справляння ПДВ, на виробничi цiлi стьсько -господарських пiдприeмств.
Ми схиляемося до думки, що застосування рос-шського досвiду в Укра!ш, в частим включення ПДВ до складу ФСП, е не зовам дощльним. З цього приводу, ми вважаемо за потрiбне, звернути увагу на те, що щ податки мають рiзну економiчну природу i таке !х об-'еднання просто неможливе та некоректне. ПДВ харак-теризуеться специфiчним меxанiзмом, за якого обчис-лення податку здшснюетъся не шляхом безпосередньо оподаткування додано! вартосп, а поетапно через iншi показники (що дозволяе використовувати рiзнi методи обрахунку податку, а також застосовуючи !х комбшащю регулювати величину його надходжень). Враховуючи ви-щезазначене, дана податкова форма не може бути вклю-ченою до складу будь-якого комплексного податку, ос-к1льки мае специфiчну базу нарахування та меxанiзм сплати, що вщповщним чином вiдобразитъся на розподт навантаження на платник1в.
Пiдсумовуючи, зазначаемо, що всюди оподаткування сшьського господарства найбiльш поширеною формою ушверсального акцизу — ПДВ, характери-зуеться тльговим характером.
Висновки. За результатами проведеного аналiзу европейсько! практики справляння ПДВ з фермерiв обгрунтовано висновок щодо ii спрямованост на спро-щення податкових процедур та швелювання негативного впливу на дiяльнiсть економiчниx суб'екпв. Разом з тим, вщмчено рiзноманiтнiстъ варiантiв справляння ПДВ у кра!нах пострадянського простору: ввд режиму аку-мулящ! сум податку у розпорядженш товаровиробниюв (Бiлорусь) до включення податку до складу комплексного стьськогосподарського податку (Рося).
Свропейська практика державно! фiнансово! тдтримки не передбачае суттево! ролi податкового меха-нiзму — оподаткування використовуеться за призначен-ням, для виконання фшансових та регулюючих завдань. Спецiальнi режими та порядки оподаткування (в тому числ справляння ПДВ) застосовуються, в основному, з метою спрощення податкових ввдносин для врахування специф-ши фермерсько! дальносп, а не для полшшення фшансо-вого забезпечення суб'екпв аграрного бiзнесу. За результатами узагальнення меxанiзмiв справляння ПДВ у стьському господарствi европейських кра!н ввдмчена суттева !х варiативнiстъ—ввд застосування практики аку-мулящ! сум ПДВ у Бторуа, до включення ПДВ до складу комплексного стьськогосподарського податку у Роси.
Л^ература
1. Due J.F. The choice between a Value-Added Tax and a Retail Sales Tax // Report of Proceedings of the Thirty-Seventh Tax Conference, November 18-20, 1985, Toronto: Canadian Tax Foundation, 1986. — P. 23 —30. 2. A. Tait. Value Added Tax: International Practice and Problems, 1988, 228 р. 3. Держава — податки — бiзнес: (1з свгтового досв^ фюкального регулюван-
ня ринково! економши) : монографiя / В. М. Сутормь на, В. М. Федосов, В. Л. Андрущенко. — К. : Либвдь, 1992. — 328 с. 4. Дем'яненко М. Я. Проблеми ПДВ в агропромисловому виробництш / М. Я. Дем'яненко // Фшанси Украши. — 2006. — № 10. — С. 3 — 8. 5. Тулуш Л. Д. Функщонування податку на додану вартють у сшьському господарствг досвiд GC / Л. Д. Тулуш // Економiчний вюник Донбасу. — 2010. — № 2. — С. 90 — 95.
Прокопчук О. Т. Свропейський досвщ функцюнування ПДВ у ra^3i сшьськогосподарського виробництва
У статп розглянуто особливостi европейсько! практики справляння ПДВ у стьському господарств^ а також здшснено аналiз особливих режишв справляння зазначено! податково! форми i, на щй основi, розроблено пропозицп щодо можливостей адаптування зарубiжноï практики справляння ПДВ iз фермерiв до вiтчизняноï системи оподаткування.
Ключовi слова: ПДВ, спещальш режими, фшсо-ванi компенсащйш вiдсотковi норми, понижена ставка, спрощеш режими оподаткування, фшансова тдтримка.
Прокопчук Е. Т. Европейский опыт функционирования НДС в отрасли сельскохозяйственного прои3водства
В статье рассмотрены особенности европейской практики производства НДС в сельском хозяйстве, а также осуществлен анализ особенных режимов производства данной налоговой формы и, на этой основе, разработан предложению относительно возможностей адаптирования зарубежной практики производства НДС из фермеров к отечественной системе налогообложения.
Ключевые слова: НДС, специальные режимы, фиксированные компенсационные процентные нормы, сниженная ставка, упрощенные режимы налогообложения, финансовая поддержка.
Prokopchuk O. Т. European experience of functioning of VAT is in industry of agricultural production
The features of European practice of production of VAT are considered in agriculture, and also the analysis of the special modes of production of this tax form is carried out and, on this basis, worked out to suggestion in relation to possibilities of adaptation of foreign practice of production of VAT from farmers to the home system of taxation.
Key words: VAT, dedicaded modes, fixed compensative percentages, mionectic rate, simplified modes of taxation, sponsorship.
Стаття надшшла до редакци 10.04.2011
Прийнято до друку 26.08.2011
