CC BY
66
ФУНКЩОНУВАННЯ I РОЗВИТОК КРЕДИТНОГО РИНКУ УКРА1НИ В УМОВАХ 1НСТИТУЦ1ОНАЛЬНИХ ЗМ1Н НАЦЮНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ
д. е. н., проф. Мацелюх Н. П., 'Мацелюх Ю. В.
Украгна, м. 1ртнъ, УДФСУ; 'аспирантка 2-го курсу навчання
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received 8 September 2017 Accepted 15 September 2017 Published 7 October 2017
KEYWORDS
credit market, institutional changes, rating of the creditor, the institutional system of the credit market,
stages of development of the credit market
The article considers the role of institutional changes of the national economy in the functioning and development of the Ukrainian credit market. The functioning and development of the credit market in the context of institutional changes in the national economy, the authors associate with institutional changes in the credit market, which, on the one hand, can generate risks and dangers, on the other hand, create new opportunities for institutes and institutional units. It has been established that the formation and development of the credit market in Ukraine should be associated with the special significance of the Soviet heritage and specific laws in the development of formal and informal institutions at insignificant time spans, due to economic, political and ideological factors.
© 2017 The Authors.
Вступ. 1нститущональш змши нацюнально! економши впливають на кредитний ринок шляхом змши його шстигуцшно! структури, i супроводжуються, як правило, зростанням його функщонального потенщалу i його значимютю в економiчнiй системi краши. Масштабнiсть 1 складшсть iнституцiйних змiн сьогодення провокуе вщмирання старих норм, породжуе розрив мiж встановленими правилами i механiзмами 1х дотримання, i тому може стати гальмом для розвитку кредитного ринку. Сучасш реали сьогодення свiдчать про те, що пiд впливом шститущональних змiн назрiли змiни на кредитному ринку, зокрема: потребуе вдосконалення щнова полiтика надання кредитiв, оскiльки отримати кредит шд 2% в економщ, якiй властив1 макроекономiчнi дисбаланси, при нестабшьнш полiтичнiй системi, при непрацюючш судовiй системi, е нереальним , i це пов'язано з тим, що суб'екти дiяльностi надмiрно страхують ризики; дiяльнiсть кредитних спiлок в Укра!ш обмежена, а права позичальниюв та iнвесторiв недостатньо захищенi, тощо. Якщо вчасно на впливати на таю дисбаланси, це призведе до неефектившсть реформ украшського фiнансового сектору i боргово! небезпеки держави на зовшшньому ринку. Саме тому актуальним е дослiдження ролi iнституцiональних змш нацiональноi економiки у функцiонуваннi i розвитку кредитного ринку.
Метою статп е дослiдження ролi iнституцiональних змш у функщонуванш i розвитку кредитного ринку Украши .
Дослiдженням шституцшних змiн, якi вiдбуваються на кредитному ринку займалися таю вчеш як Д. Норт, В. Вольчик, А. Мороз, I. Рекуненко, А. Пересада, Г. Мисьюв. Проте, в умовах сьогодення, коли економша розвиваеться швидкими темпами, а макроекономiчнi дисбаланси зростають необхщно зосередити свою увагу на шститущональних змшах, якi впливають на функщонування i розвиток кредитного ринку.
Виклад основного матерiалу. Iнституцiональними слщ вважати такi змiни нацiональноi економши якi впливають на кредитний ринок та продукують виникнення нових правил i норм при взаемодii шститупв, якi супроводжуються змiнами структури трансакцш у межах установлених правил гри мiж 11 учасниками. Iнституцiональнi змши мають мiсце в iнституцiональному середовищi нацiональноi економiки. Вiдсутнiсть в даний час в економiчнiй науцi едино! загальноприйнято! теорii iнституцiональних змiн гальмуе процеси iхнiх дослiджень та формування доказiв 1хнього прямого впливу на економiчнi систему загалом. Все це пояснюеться тим, що в неокласичнш школi не включалися в дослщження фактори
детермiнуючi, яюсш змши в економщ [1]. По-друге, теорп, якi описували iнституцiональнi змiни з позици класового пiдходу в рамках марксистсько! пол^ично! економи не витримали випробовувань практикою. По-трете, бшьшють теорiй iнституцiональних змiн, якi виникають в надрах iнституцiоналiзму, характеризуються несумюнютю одна з другою [2].
Для цшей дослiдження покажемо схематично взаемодда iнституцiональних змiн нацюнально! сконо\пки та кредитного ринку (рис.1)
Иорми,правила
1нСТИТуШЙШ ОДИНИШ
Рис. 1. Взаeмодiя тституцюнальних змт нащональног економжи та кредитного ринку *Розроблено автором
Вплив тституцюнальних змш нащонально! економши слщ пов'язувати зi змiнами в розвитку шститупв кредитного ринку та змшами в дiяльностi iнституцiйних одиниць-iнституцiйними змiнами. Роль iнституцiйних змш у функщонуванш i розвитку кредитного ринку пов'язана з ефективним використанням нових форм i методiв кредитування, якiсною оцiнкою фiнансового стану кредитора, анатзом шформаци, яка не може бути виражена кiлькiсними показниками, визначенням рейтингу кредитора для оцiнки кредитоспроможносп та iнше. У дослiдженнi впливу тституцюнальних змш на функцюнування шститупв, а саме iнституту кредитування та шституту ринкових вiдносин мае важливе значения управлiння шституцшними змшами, яке надае нов1 можливосн для розвитку кредитного ринку (рис.2).
Ринковий шститут bUhochh
Кредитна документашя
1нститушйш змши кредитного ринку
f \
Ризики ,
виклики
)
1нетрумснти анал1зу та ошнки финансового стану кредитора
Гнсгитут кредитования
1нструменти кредитування
Форми i мстоди кредитування
1нструмснти мошторингу ШСТИТуНШНИХ 3Miн (кредитиий МОШТОрИНГ. кредитоспроможи1стъ)
Рис. 2.1нституцШш змгни на кредитному ринку *Розроблено автором
Сукупнють взаемопов'язаних шститупв та шституцшних одиниць кредитного ринку, яю беруть участь у фшансових i економiчних ршеннях в шституцюнальних умовах, являють собою шституцшну систему кредитного ринку.
Таким чином, шституцюнальш змiни являють собою складш процеси, якi мають мiсце в шституцшнш системi кредитного ринку, та можуть продукувати з одного боку - ризики 1 небезпеки, з шшого - формувати новi можливосн. 1нституцшна система кредитного ринку - це цшсна сукупнiсть взаемопов'язаних i впорядкованих iнститутiв, що характеризуються синергетичним ефектом. Для того, щоб зрозумгги iнституцiональну структуру кредитного ринку Укра!ни необхiдно звернути особливу увагу на його становлення та розвиток, тобто за яких умов формувалися його правила гри i особливу увагу придшити його шституцюнальному забезпеченню (шституцюнальнш полiтицi) та iнституцiональним iнновацiям, як засобам управлшня iнституцiональними змiнами на кредитному ринку (рис 3)
Отже, шституцшш змши кредитного ринку залежать вiд змiн шституцшно! системи, провокують виникнення iнституцiйних iнновацiй та формують iнституцiональну полiтику держави на кредитному ринку. Дiевою силою iнституцiйних змш виступае iнституцiональна одиниця, яка i е головним «гравцем», в процес формування шституцшно! структури. Цiлеспрямованi ди iнституцiйних одиниць спрямованi для досягнення сво!х цiлей та призводять до змши юнуючих iнститутiв.
Якщо шституцшна структура ринку знаходиться в сташ формування або в процес шституцюнальних змш, то шститути, якi И формують, можуть виникати i закршлятися в залежностi вiд порiвняльно! ефективносп 1хньо1 дiяльностi. В залежностi вщ певних юторико-пол1тичних умов шституцшна структура може бути слабкою, статичною та розвиненою.
Рис. 3. Управлгння гнституцШними змгнами кредитного ринку *Розроблено автором
Отже, шституцшш змши кредитного ринку залежать вщ змш шституцшно! системи, провокують виникнення шституцшних шновацш та формують шституцюнальну пол^ику держави на кредитному ринку. Дiевою силою шституцшних змш виступае шституцюнальна одиниця, яка i е головним «гравцем», в процеш формування шституцшно! структури. Цшеспрямоваш ди шституцшних одиниць спрямоваш для досягнення сво!х цiлей та призводять до змши юнуючих шститупв.
Якщо шституцшна структура ринку знаходиться в сташ формування або в процеа шституцюнальних змш, то шститути, яю !! формують, можуть виникати i закршлятися в залежносп вщ порiвняльно! ефективностi !хньо! дiяльностi. В залежносп вiд певних iсторико-пол^ичних умов iнституцiйна структура може бути слабкою, статичною та розвиненою.
Становлення й розвиток кредитного ринку в Укра!ш, шд впливом шституцюнальних змш нацюнально! економши вiдбувалися у несприятливому соцiально-економiчному середовищi, на застарiлiй технолопчнш базi, залишенiй у спадок вщ Радянського Союзу, при тотальному безробгтп, високих рiвнях iнфляцi! в умовах пол^ично! нестабiльностi.
Якщо говорити про розвиток кредитного ринку в Укра!ш, то, вш пройшов низку еташв.
1 Маемо на уваз1 економ1чну систему за характером 1снуючих шститупв 1 1нструмент1в кредитного ринку та методи !хнього впливу на прийняття економ1чних р1шень [(авт.)]
Перший етап розвитку кредитного ринку в Укра'ш умовно можна назвати етап зародження.
У 1991 рощ з початком введення в дда Закону Украши "Про банки та банювську дiяльнiсть" (Верховна Рада УРСР; вщ 20.03.1991 № 872-ХИ) були зроблеш першi спроби створення банювсько! системи ринкового типу, якiй була притаманна дворiвнева структура. Вiдповiдно до цього закону у березш 1991 року на базi Украшсько! республшансько! контори Держбанку СРСР було утворено Нащональний банк Украши (НБУ). З перших дшв його дiяльнiсть була спрямована на змщнення державностi Украши, вш проводить едину державну пол^ику у сферi грошового обiгу, кредитування та забезпечення стабшьносн нащонально! грошово! одиницi [3].
Крiм того, протягом 1992-1993 роюв була створена Валютна бiржа НБУ, Украша була включена до складу Мiжнародного валютного фонду та Св^ового банку, а також до Свропейського банку реконструкцп та розвитку. З 1992 р. починають з'являтися першi украшсью банки ринкового типу. 1993 рш характеризуеться як рш становлення шформацшно! iнфраструктури кредитного ринку. В цей же рш був опублшований перший випуск журналу "Вюник Нацiонального банку Украши" та запроваджено систему електронно! пошти. Що стосуеться регулювання у банкiвськiй сфер^ то в цей час ще залишаеться недосконалою нормативно-правова база, яка сприяла створенню дрiбних "кишенькових" банюв, що заробляли капiтал лише за рахунок використання гшершфляцн. У кшщ 1992 року в реестрi НБУ було зафшсовано 133 банки, лшвщовано 3 банки. На кiнець 1993 р. у книзi реестрацн вже 211 банюв. лiквiдовано протягом цього року ще 6 банюв [4].
Таким чином, бачимо, що на першому етат розвитку кредитного ринку в Укра'ш формуеться дворiвнева банкiвська система, що складаеться з НБУ та комерцшних банкiв. Протягом цього перюду швидко зростае кшьюстъ комерцiйних банкiв, але не було сформовано ефективного мехашзму впливу з боку НБУ на комерцшш банки. У цей час з'являеться альтернатива банкам у кредитуванш - кредитш спшки.
Наступний етап розвитку кредитного ринку можна умовно назвати етап «вщбору сильшших». Вiн характеризуеться процесами банкрутства банюв i стримування шфляцн. Ситуацiя у банкiвськiй системi Украши в 1994-1995 рр. була наслщком полiтики, яка здiйснювалася ранiше, тобто в умовах низьких вимог щодо наявносн капiталу, високо! шфляцн та лiберальноl лщензшно! полiтики НБУ. Процес масового банкрутства комерцшних банюв не тшьки внiс ускладнення у функщонування банкiвськоl системи, а й позначився на всш економiчнiй системi, була порвана довiра до банкiвськоl системи у вкладниюв. Водночас експерти пов'язували цей етап iз позитивними змшами у формуванш банкiвськоl системи. На !хню думку, у цей перюд на основi монетарно! полiтики були призупинеш iнфляцiйнi процеси, лiквiдованi банки, яю були не готовi працювати в умовах бшьш жорсткого контролю з боку НБУ. Не готовi до змши кон'юнктури фiнансового ринку, до управлшня банкiвськими процесами зсередини, щ банки опинилися на межi банкрутства. Багатьом iз них не вдалося утриматися на плаву: 1994 року лшвщовано 11 збанкрутiлих банюв; 1995 р. - 20, серед яких \ найбiльшi ("1нко", "Вщродження", "Економбанк", "Лiсбанк"); 1996 р. прямими банкрутами стали 45 банкiв i 60 опинились у станi прихованого банкрутства та ще протягом багатьох роюв виборювали право на юнування. Зрозумiло, це не могло не внести певних додаткових ускладнень у функщонування вше! банювсько! системи. Для цього перюду характерш й шш1 процеси, якi iстотно впливали на структуру банювсько! системи Укра!ни. Так, на фшансовому ринку Укра!ни починають працювати 12 шоземних банк1в i !х представництва[5].
На нашу думку, експерти, говорячи про позитивш змши цього перюду, прав^ адже на той момент не було потреби у такш великш кiлькостi банюв.
Третiй етап ми умовно називаемо етап тднесення. Це перiод з 1996 року по 2001 рш. На цьому етат розвитку кредитного ринку вщбулося оздоровлення банювсько! системи, вдосконалення нормативно-правово! бази щодо регулювання банювсько! дiяльностi (був прийнятий Закон Украши "Про Нащональний банк Украши" вщ 20.05.99 № 679-Х1У, у якому ч^ко були визначенi функцп та статус Нацiонального банку.) [6]
З метою змщнення фшансово! стабшьносп створено Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб (ФГВФО), завданням якого е страхування депозипв фiзичних осiб у банках \ гарантування вщшкодування вкладених коштiв у разi банкрутства банку. Але з огляду на низький рiвень гарантовано! квоти вiдносно квоти депозиту застосований шдхщ не забезпечував належного захисту депозипв фiзичних ошб.[7]
Також визначальними рисами третього етапу розвитку кредитного ринку в Укра!ш були вщкриття в листопадi 1998 р. Сдино! сторшки Нацiонального банку Укра!ни у мiжнароднiй комп'ютернiй мережi 1нтернет та прийняття Закону Укра!ни "Про банки та банювську дiяльнiсть" вiд 07.12.2000 № 2121-111 [8].
Паралельно з розвитком банювсько! системи Укра!ни вщбувався розвиток i небанкiвських фiнансово-кредитних шститупв. Було прийнято:
- Закон Укра!ни "Про фiнансовий лiзинг" вiд 16.12.97 № 723/97-ВР [9];
- Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни "Про створення мереж пункпв з ломбардного кредитування населення пiд заставу виробiв iз дорогоцiнних металiв та з дорогоцшним камшням" вiд 26.01.98 № 91 [10];
- Закон Украши "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринку фшансових послуг" вiд 12.07.2001 № 2664-III [11], який дае визначення фiнансових активiв, фшансово! та кредитно! установи, мiстить перелiк фшансових послуг;
- Закон Украши "Про кредитш стлки" вiд 20.12.2001 № 2908-III [12], яким визначено оргашзацшш, правовi й економiчнi засади створення та дiяльностi кредитних спiлок, !х об'еднань, а також права та обов'язки члешв кредитних спiлок.
На четвертому еташ (2002 - 2007 рр.) головною метою дiяльностi банюв було проведення комплексу управлiнських, кадрових, технологiчних i технiчних перетворень для забезпечення умов розвитку банку як стабшьного фшансового iнституту, здатного зайняти провiднi позици на ринку фшансових послуг.
Для цього етапу характерно поглинання укра!нських банкiв великими шоземними банками. Однiею з перших таких операцш в Укра!ш стало поглинання другого за величиною втизняного банку "Аваль" компашею Raiffeisen International. Вартють операцн становила 1 028 млрд. дол. США. На увагу заслуговуе також кушвля 85 % акцш Укрсоцбанку банком Banca Intensa (1татя) вартютю 1,16 млрд дол. США.
Даний перюд став одним iз найважливiших етапiв розвитку небанкiвських фшансово -кредитних iнститутiв. Цьому сприяло, першза все, створення у 2002 рощ Державно! комюн з регулювання ринюв фiнансових послуг (сьогоднi - Нащональна комiсiя, що здiйснюе державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг) як центрального органу виконавчо! влади, основним завданням якого е регулювання небанювського фiнансового сектору Укра!ни. Цей державний орган було створено вщповщнодо Указу Президента "Про Державну комюда з регулювання ринкiв фiнансових послуг Укра!ни"вщ 11.12.2002 № 1153/2002 [13] та Положення про Державну комюда з регулювання ринкiв фiнансових послуг Укра!ни (Указ Президента вiд 04.04.2003 № 292/2003 [14]).
У зв'язку зi зб№шенням кредитування як фiзичних, так i юридичних осiб у цей перюд на ринку виникла потреба у створенш та дiяльностi так званих агентiв, кредитних брокерiв. фiнансових конгломератiв тощо. Вони досить жваво почали розвивати свою дiяльнiсть i тим самим стали становити конкуренщю основним суб'ектам iнфраструктури фшансового ринку. Законодавчо !х дiяльнiсть практично жодним чином не закрiплювалась. Починаючи з 2005 року в Укрш'ш функцiонують бюро кредитних iсторiй - юридичш особи, що збирають, збертають i використовують iнформацiю, яка становить кредитну iсторiю. Основною метою !хньо! дiяльностi е зниження кредитних ризиюв банк1в i небанкiвських кредитних шститупв та захист вiд несумлiнних позичальниюв [4]. Початок дiяльностi цих шфраструктурних елементiв розпочався з прийняттям Верховною Радою Укра!ни Закону "Про оргашзащю формування та обiгу кредитних юторш" вiд 23.06.2005 № 2704-IV [15]. Саме ним визначаються принципи формування та ведення кредитних iсторiй, права !хшх суб'ектiв, вимоги до захисту iнформацi!, яка становить кредитну юторда, а також порядок створення, дiяльностi та лiквiдацi! бюро кредитних юторш.
На наступному еташ розвитку кредитний ринок в Укра!ш потрапив шд вплив сватово! фiнансово! кризи, яка призупинила розвиток банкiв та пщрвала довiру до банкiвсько! системи загалом. Втрата довiри повнiстю зруйнувала ринок мiжбанкiвських трансакцiй i стала рушшним поштовхом до кризи. Цей перюд характеризуеться масовим банкрутством, злиттям i поглинанням банюв, вiдбуваегься рекапiталiзацiя та нацiоналiзацiя банкiв, сформувалася думка про неадекватнють дiяльностi банкiвсько! системи та !! законодавче забезпечення. Проблеми комерцшних банкiв висвiтлили недосконалу роботу НБУ, особливо його наглядову функщю, i невщповщнють Закону "Про Нацiональний банк Укра!ни" вимогам сучасно! модернiзацi! банювсько! системи [6].
Сдиними учасниками кредитного ринку, що не скоротили свою дiяльнiсть, i навiть навпаки, кшькють !х збiльшилася протягом вказаного перюду, е ломбарди. Необх1дно
вщзначити,що в умовах фшансово! кризи ломбарди, активiзувавши свою дiяльнiсть, створили серйозну конкуренщю банювським установам i кредитним спшкам саме у сферi кредитування фiзичних осiб. На цьому ж етат розвитку небанювсько! фшансово-кредитно! iнфраструктури прийнято за основу проект Закону Украши "Про ломбарди i ломбардну дiяльнiсть" вiд 19.05.2009 № 1351 -VI [16].
Наступний етап розвитку кредитного ринку в Укра!т характеризуеться реформуванням системи державного управлшня банкiвською системою Украши, наданням !й попереджувального, антикризовогохарактеру. Повернення довiри клiентiв до свое! дiяльностi та пiдвищення рiвня конкурентоспроможност li учасникiв е основним завданням суб'ектiв фiнансового ринку. Також на даному етат вщбуваеться застосування фшансовими компанiями заходiв щодо зниження фшансових ризикiв та бiльш жорстке регулювання !х дiяльностi з боку державних органiв. Також на даному етат починаеться масштабне застосування новiтнix технологш в основних сферах дiяльностi кредитного ринку [4].
Перюд 2014-2015 рр. у розвитку кредитного ринку характеризуеться загостренням економiчноi, фшансово! i плапжно! кризи, гальмування ринкових перетворень економши. iнвестицiйного процесу. Негативним чинником розвитку кредитного ринку Укра!ни на цьому етат стало скорочення кшькост банюв, яких на кiнець 2015 р. залишилося 120, внаслiдок лтвщаци неплатоспроможних. Варто зазначити, що на кшець 2014 р. в Укра!т налiчувалося 163 банки, а у 2013 р. - 180. Тобто в 2015 р. банювська система скоротилася на 60 банюв порiвняно iз 2013 р. Також негативний вплив на розвиток кредитного ринку посилила нестабшьтсть вшськово-пол^ично! ситуаци у держава Проте, незважаючи на низку перешкод протягом перюду, що анатзуеться, вщбулося значне зростання обсягiв кредитування. Причиною цьому, на думку анал^июв, стала значна девальващя нацiонально! валюти, що своею чергою вiдобразилося на збшьшент кредитних залишкiв у гривневому е^валенп [17].
I нарештi останнш етап, який ми видiляемо у розвитку кредитного ринку в Укра!т, це з 2016 року i по сьогодтшнш день. 20 травня 2016 р. на Всеукра!нському науково-практичному форум був затверджений проект Стратеги розвитку банювсько! системи Укра!ни на 2016 -2020 рр.[18] Зпдно цiе! Стратеги ключовим напрямом розвитку кредитного ринку в Укра!т е перехщ до ново! концепци центрального банкшгу - стимулювання банкiвського кредитування шновацшного iндустрiального розвитку економiки.
Кожен з еташв формувався у взаемозв'язку з шститущональними змiнами нацiонально! економти та супроводжувався кiлькiсними i яюсними змiнами в розвитку iнституцiйниx одиниць кредитного ринку. Проте, ^м позитивного впливу тституцюнальних змш на становлення i розвиток кредитного ринку в Укра!т, на сучасному етапi розвитку кредитного ринку юнують наступнi системт недолiки: системний дефiцит довгострокових ресуршв, що позбавляе банкiвську систему можливостей швестицшного кредитування; спрямованiсть на поточт операци i невиконання функци головного кредитора для стратепчно! структурно! перебудови економши; диспропорц^' банкiвськиx балансiв за строками визрiвання пасивiв i активiв (maturity mismatch) та за валютами (currency mismatch), що створюе системну вразливють банювського сектору та його ^еипв до валютних шокiв. Тшьки в 2016 роц1 внаслiдок тривалого скорочення ресурсно! бази банк1в, низького рiвня платоспроможиост1 позичальникiв та суттевих ризикiв у веденнi бiзнесу тдтримка банками реального сектору економiки була стриманою. Зменшилася кредитна заборгованiсть недержавних нефшансових корпорацiй за рахунок вщ'емного чистого фiнансового потоку за кредитами у нацюнальнш валютi та строком бшьше 5 рокiв в шоземнш валютi. Також спостерiгалося зменшення кредипв, наданих державним нефiнансовим корпорацiям, домаштм господарствам як в нацiональнiй, так i в iноземнiй валютах та шшим фiнансовим корпорацiям.
Висновок. Таким чином, функщонування i розвиток кредитного ринку в умовах тституцюнальних змш нащонально! економши слщ пов'язувати з шституцшними змiнами кредитного ринку. 1нституцюнальт змiни нацiонально! економiки являють собою складт процеси, якi мають мюце в iнституцiйнiй системi кредитного ринку, та можуть продукувати з одного боку - ризики i небезпеки, з шшого - формувати новi можливостi. Ретроспективу розвитку кредитного ринку в Укра!т слiд пов'язувати iз особливим значенням радянсько! спадщини та специфiчниx закономiрностей у розвитку формальних i неформальних iнститутiв на незначних вiдрiзкаx часу, що обумовлено економiчними, полiтичними та iдеологiчними факторами. Особливють, на яку слiд звернути увагу в подальших дослiдженняx, це питання витрат, пов'язаних з розвитком кредитування в Укра!т. Адже частина витрат — це щна, котру
приходится платити за здатнють шституцюнально! системи кредитного ринку до адаптацп. що супроводжуеться iнституцiйними перетвореннями .
Л1ТЕРАТУРА
1. North D. C. Institutions, institutional change and economic performance. Cambridge , 1990. P. 107.
2. Вольчик В. В. Лекции по институциональной экономике. Институциональные изменения
3. Мороз А. М. Центральний банк та грошово-кредитна пол^ика: пщручник / А. М. Мороз, М. Ф. Пуховюна. М. I. Савлук та ш. К. : КНЕУ, 2005. 403 с.
4. Рекуненко I. I. Перюдизащя розвитку грошового та кредитного ринюв Украши. Проблеми i перспективи розвитку банкiвськоi системи Украши. Збiрник наукових праць. №39. 2014. с.177
5. Грошово-кредитний ринок Украши [Електронний ресурс] / Нацюнальний банк Украши. Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/Fin_ryn/Pot_tend/index.htm.
6. Про Нацюнальний банк Украши [Електронний ресурс]: Закон Украши №679-XIV вщ 20.05.1999 р. (ст.1). Режим доступу : www.zakon.rada.gov.ua
7. Пересада А. А. Управлшня банювськими швестищями: монографiя / А. А. Пересада. Т. В. Майорова. К.: КНЕУ. 2005. 388 с.
8. Про банки та банювську дiяльнiсть. Закон Украши вщ 07.12.2000р.. №2121-III. Вщомосп Верховноi Ради Украiни. 2001. № 5-6. C. 30-42.
9. Про фшансовий лiзинг [Електронний ресурс]: Закон Украши №723/97-ВР вiд 16.12.1997 р. Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua
10. Про створення мережi пункпв з ломбардного кредитування населення пiд заставу виробiв iз дорогоцiнних металiв та з дорогоцшним камiнням [Електронний ресурс]: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украiни № 91 вщ 26.01.1998 р. Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua
11. Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фшансових послуг. Закон Украши № 2664-III вiд 12.07.2001 р. Вiдомостi Верховноi Ради Украiни (ВВР). 2002. № 1. С.1-16.
12. Про кредитш спiлки. Закон Украши вiд 20.12.2001 р. № 2908-III . Вщомосп Верховно1' Ради Украши (ВВР). 2002. № 15. С. 101-118.
13. Про Державну комюда з регулювання ринюв фшансових послуг Украши [Електронний ресурс]: Указ Президента №1153/2002 вщ 11.12.2002 р. Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua
14. Положення про Державну комюда з регулювання ринюв фшансових послугУкраши [Електронний ресурс]: Указ Президента №292/2003 вщ 04.04.2003р. Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua
15. Про оргашзащю формування та обпу кредитних юторш [Електронний ресурс]: Закон Украши №2704-IV вiд 23.06.2005 р. Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua
16. Про ломбарди i ломбардну дiяльнiсть [Електронний ресурс]: Закон Украши №1351-VI вiд 19.05.2009 р. Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua
17. Мисьюв Г. В. Проблеми розвитку кредитного ринку Украши та iх наслдки для нацюнально1 економiки. Соцiально-економiчнi проблеми сучасного перiоду Укра1ни. №1(117). 2016. с.75
18. СтраIегiя розвитку банювсько1' системи Укра1'ни на 2016 - 2020 рр. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://kneu.edu.ua/userfiles/Credit_Economics_Department/afedra+bankspravi/proekt_strategi.pdf
