CC BY
13
УДК 616.441:612.392.64:615.25-08 О.С. Паснок
ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ ЗА НАЯВНОСТ1 ВУЗЛОВИХ УТВОРЕНЬ У ВАГ1ТНИХ I ЙОГО ВПЛИВ НА ПЕРЕБ1Г ВАГ1ТНОСТ1 I ЗДОРОВ'Я НОВОНАРОДЖЕНИХ
Льв!вський нац!ональний медичний ун!верситет ¡мен! Данила Галицького, Льв!в
ВСТУП
Вузлов1 утворення щитопод1бноТ залози (ЩЗ) залиша-ються значущою клштною проблемою. Ешдемюлопчш дослщження показали, що поширешсть доступних паль-пацп вузлових утворень ЩЗ складае приблизно 5% у жшок ¡ 1% у чолов^в, як проживають у регюнах ¡з достатшм споживанням йоду [1]. З ¡ншого боку, сучасн¡ ультразвуков¡ апарати дозволяють д¡агностувати вузлов¡ утворення ЩЗ у 19-67% випадково в^браних людей, ¡з б¡льш високою вфопдшстю у ж¡нок та ос¡б похилого в^ [2]. Кл¡н¡чна значущ¡сть вузлових утворень ЩЗ фунтуеть-ся на необхщносл виключення раку ЩЗ, який розви-ваеться у 5-10% вузлових утворень, залежно вщ в¡ку, статЬ родинного анамнезу, наявност¡ рад¡оактивного впливу впродовж життя та ¡нших чинникт [3].
Поширен¡сть вузлових утворень ЩЗ серед ваптних досягае 4% [5]. У бшьшосп випадк¡в д¡агностуеться вуз-ловий колоТдний прол¡феруючий зоб, який не розгля-даеться як пухлинне захворювання ЩЗ ¡ зазвичай не вимагае оперативного л^вання. Протипоказання для планування ваптносп в¡дсутн¡, якщо вузли не перевищу-ють у д¡аметр¡ 3 см ¡ не супроводжуються синдромом стиснення [6]. Якщо колоТдний пролферуючий зоб впер-ше виявлено у ваптноТ, ¡ розм¡ри його досягають 3 см, але без стиснення трахеТ, то оперативне л^вання вщ-кладаеться на п¡сляпологовий перюд. Cьогодн¡ немае в¡рог¡дного п¡дтвердження, що вузлов¡ утворення ЩЗ, виявлен¡ шд час ваг¡тност¡, з б¡льшою ймовфшстю е зло-як¡сними, н¡ж у неваптних ж¡нок, оск¡льки популяц¡йн¡ дослщження, присвячен¡ ц¡й проблем¡, в¡дсутн¡.
Вщомо, що х¡рург¡чне втручання на ЩЗ у багатьох випадках призводить до розвитку пооперацшного ппо-тиреозу з подальшим добором дози замкноТ гормонально!' терапи. Водночас дозування препаратт гормон¡в ЩЗ у ваг¡тних ¡ проф¡лактику ускладнень у цей перюд недо-статньо ч¡тко розроблено. Залишаються невивченими особливост переб¡гу ваг¡тност¡ у жшок ¡з наявн¡стю в анамнез¡ х¡рург¡чного л¡кування вузлових утворень ЩЗ, як ¡ у ваг¡тних ¡з наявн¡стю такоТ патологи впродовж гес-таци. Це питання надто актуальне в Карпатському рег¡он¡ з природним йодним дефщитом легкого ступеня.
Мета дослщження — вивчення функц¡онального стану ЩЗ за наявносл вузлових утворень у ваптних та його впливу на переб^ ваптносп ¡ здоров'я новонарод-жених.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
П¡д спостереженням перебували 159 ваптних, яю пост¡йно проживають в умовах природноТ йодноТ недо-статност¡. Першу групу (п=52) сформували ваг¡тн¡, оперо-ван¡ з приводу вузлового утворення ЩЗ в анамнезк Ж¡нки другоТ групи (п=57) отримували консервативне л^вання з приводу колоТдного прол¡феруючого вузлового зоба, д^гностованого п¡д час даноТ ваг¡тност¡. До контрольноТ групи увшшли 50 практично здорових жшок ¡з ф¡з¡олог¡чним переб¡гом ваг¡тност¡. Термш ваг¡тност¡ ¡ в¡к ж¡нок в уах групах в¡рог¡дно не вщрвнялися.
З метою вивчення впливу функцюнального стану ЩЗ на переб¡г ваптносл та полог¡в ж¡нок першоТ групи роз-под¡лили на дв¡ пщгрупи: до одн¡еТ ув¡йшли 45 жшок ¡з пооперац¡йним г¡потиреозом р¡зного ступеня компенсаций до другоТ — 7 ваптних, яю перебували в еутиреоТдно-му стан¡. Ваг¡тних другоТ групи ми розподтили за таким же принципом: у першш шдгруш — 19 ваг¡тних у стаы г¡потиреозу, у друг¡й — 38 ваптних в еутиреоТдному стан¡.
Обстеження вс¡х ваг¡тних зд¡йснювали в¡дпов¡дно до наказу МОЗ УкраТни №676 вщ 31.12.2004 р. «Про затвер-дження клштних протокол¡в з акушерськоТ та гшеколо-г¡чно''' допомоги». Спостереження та л^вання зд¡йсню-валося сп¡льно з ендокринологами та хфургами. Pозпод¡л обстежених за в^ом наведено у табл. 1.
Таблиця 1
Розподш обстежених ваптних за в1ком
Групи п До 20 рок1в 20-29 рок1в 30-39 рок1в
п % п % п %
Перша 52 1 1,9 30 57,7 21 40,3
Друга 57 1 1,8 32 56,1 24 42,1
Контрольна 50 1 2,0 32 64,0 17 34,0
Примтка: вфогщы в¡дм¡нност¡ з контрольною групою вщсутш.
Ультразвукове обстеження ЩЗ ¡з визначенням об'ему проводили за допомогою апарата ультразвукового дослщження "Аи BЮMEDIKA" з датчиком 7,5 МГц. Об'ем кожноТ частки розраховували за формулою [Вгипп J., 1986]: (довжина х ширина х товщина) х 0,479 (см3), де 0,479 — коефщ^нт поправки на елтсоТдшсть.
Для oцiнки фyнкцioнaльнoгo cтaнy ЩЗ дocлiджyвaли вмicт гopмoнiв y cиpoвaтцi вeнoзнoï кpoвi: вiльнoгo T4 (в^) — cтaндapтним нaбopoм фipми "EQUIPAR" нopмaльниx знaчeнь — 10-25 пмoль/л), TTГ — cтaндapт-ним нaбopoм ^eï ж фipми нopмaльниx знaчeнь — 0,2-2,9 mo^).
Oбcтeжeння жiнoк poзпoчинaли з цiлecпpямoвaнoгo збиpaння aнaмнeзy, пpицiльнo з'яcoвyвaли нaявнicть чинник1в pизикy oнкoлoгiчнoгo зaxвopювaння ЩЗ, y тому чи^ нaявнicть вyзлoвoгo зoбa y poдичiв, мeдyляpнoгo pai<y в poдинi, пoпepeдньoгo oпpoмiнeння гoлoви тa ши''', пpoживaння в yмoвax пpиpoднoгo йoднoгo дeфiцитy.
Oцiнкa зaгaльнoгo coмaтичнoгo cтaтycy фyнтyвaлacя нa дaниx клiнiчнoгo oглядy, зaгaльнoпpийнятиx лaбopa-тopниx aнaлiзiв i фyнкцioнaльниx дocлiджeнь ^гальний aнaлiз кpoвi тa ceчi, визнaчeння гpyпи кpoвi тa peзyc-фaктopa, бioxiмiчний aнaлiз кpoвi, eлeктpoкapдioгpaфiя). Зa нaявнocтi cyпyтньo''' eкcтpaгeнiтaльнo''' пaтoлoгiï вaгiт-ниx кoнcyльтyвaли фaxiвцi (тepaпeвт, ypoлoг, oкyлicт, нeвpoпaтoлoг) !з poзшиpeнням o6œfy лaбopaтopниx дocлiджeнь.
Baгiтнi з виявлeним вyзлoвим зoбoм 6ули oбcтeжeнi з викopиcтaнням клiнiчниx (вcтaнoвлeння cкapг i aнaмнe-зу, пaльпaцiя ЩЗ) i лaбopaтopнo-iнcтpyмeнтaльниx (УЗД ЩЗ, тoнкoгoлкoвa пyнкцiйнa бioпciя, визнaчeння piвнiв вT4 i ИГ, мopфoлoгiчнe дocлiджeння пpeпapaтy ЩЗ) Mera-д1в. Для oцiнки poзмipiв ЩЗ викopиcтoвyвaли клacифiкa-ц1ю, peкoмeндoвaнy BOOЗ (1994 p.).
Cтaтиcтичний aнaлiз мaтepiaлy викoнaнo нa nepco-нaльнoмy кoмп'ютepi зa дoпoмoгoю пaкeтy пpиклaдниx пpoгpaм «Microstat» тa «Exel». Bикopиcтoвyвaли тpaди-ц1йн1 пapaмeтpичнi мeтoди вapiaцiйнoï cтaтиcтики з oбчиcлeнням cepeднix вeличин, cтaндapтнoï пoмилки cepeдньoгo, кoeфiцieнтiв кopeляцiï. Peзyльтaти дocлiд-жeнь нaвeдeнo у вигляд1 дaниx пiдcyмкoвoï cтaтиcтики: M±m, дe M — cepeднe apифмeтичнe, m — cтaндapтнa пoxибкa cepeдньoгo знaчeння. Bipoгiднicть вiдмiннocтeй визнaчaли зa пapним кpитepieм Cтьюдeнтa. Biдмiннocтi ввaжaли вipoгiдними зa p<0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ TA ОБГОВОРЕННЯ
Уа вaгiтнi пepшoï фупи пicля xipypгiчнoгo лiкyвaння вyзлoвиx yтвopeнь у ЩЗ в aнaмнeзi oтpимyвaли npenapa-ти тиpoкcинy п1д кoнтpoлeм piвня TTГ. Чacтoтy cyбклiнiч-нoï тa мaнiфecтнo''' фopм гiпoтиpeoзy у вaгiтниx пepшoï тa дpyгoï фуп нaвeдeнo у тaбл. 2.
Як виднo з тaблицi 2, в ey^peo'^oMy cтaнi у пepшiй фут пepeбyвaли 7 (13,5%) вaгiтниx, у дpyгiй — 38 (66,7%). У гiпoтиpeoïднoмy cтaнi piзнoгo cтyпeня тяж^^ у nep-ш1й гpyпi нa пoчaтoк cпocтepeжeння пepeбyвaли 45 (86,5%) ж^к, у дpyгiй — 19 (33,3%). Bипaдкiв rïno™peo-зу у cram дeкoмпeнcaцiï зa нaявнocтi вyзлoвиx yтвopeнь у ЩЗ у вaгiтниx дpyгoï гpyпи нe зapeecтpoвaнo.
У пepшiй гpyпi пpeпapaти тиpoкcинy oтpимyвaли yci вaгiтнi, у дpyгiй фут — зa пoкaзaннями, ocкiльки 42,1% пaцieнтoк пepeбyвaли в eyтиpeo'''днoмy cram. п1д чac вaгiтнocтi щoмicячнo здiйcнювaли кoнтpoль вмicтy TTГ !З
Таблиця 2
Чacтoтa cyбклiнiчнoгo i мaнiфecтнoгo гiпoтиpeoзy y вaгiтниx is вyзлoвими yтвopeннями y щитoпoдiбнiй зaлoзi
Ппoтиpeoз Пepшa rpyna Дpyгa rpyna
n % n %
Cyбклiнiчний 27 51,9 14 24,6
Maнiфecтний 16 30,8 5 8,8
пoдaльшoю кopeкцieю дoзи тиpoкcинy. Ми пpoaнaлiзy-вaли дoзyвaння пpeпapaтiв тиpoкcинy в o6ox гpyпax oбcтeжeниx (тaбл. 3).
Таблиця 3
Дoзyвaння пpeпapaтiв тиpoкcинy y вaгiтниx iз вyзлoвими yтвopeннями y щитoпoдiбнiй зaлoзi
Дс^ Пepшa rpyna Дpyгa Tpyna
npenapaтlв тиpoкcинy (мкг/дабу) n % n %
25 2 3,8 3 5,3
50 21 40,4 16 28,0
75 10 19,2 4 7,0
100 13 25 10 17,5
125 3 5,8 - -
150 3 5,8 - -
Biдoмo, щo знижeнa функц1я ЩЗ нecпpиятливo впли-вae нa пepeбiг вaгiтнocтi тa ïi peзyльтaти [6]. Зa rino™-peoзy piзнoгo cтyпeня пiдвищyeтьcя pизик aкyшepcькиx i пepинaтaльниx ycклaднeнь [7]. Ми пpoaнaлiзyвaли nepe-61г вaгiтнocтi тa 'ï peзyльтaти у xвopиx !з вyзлoвими yтвo-peннями у ЩЗ зaлeжнo в1д фyнкцioнaльнoгo а^ну ЩЗ i cтyпeня виpaжeнocтi гiпoтиpeoзy. Oтpимaнi дaнi œ^-чaть, щo нaвiть зa eyтиpeoïднoгo cтaнy у ж^к o6ox дocлiджyвaниx гpyп вiдзнaчaeтьcя виcoкий вiдcoтoк a^-шepcькиx ycклaднeнь, a зaxвopювaнicть нoвoнapoджe-ниx вipoгiднo вищa, н1ж у кoнтpoльнiй фут (тaбл. 4).
Чacтoтa гecтoзy, фeтoплaцeнтapнoï нeдocтaтнocтi (ФПН), пopyшeнь пoкaзникiв ЕКГ були вipoгiднo вищими в o6ox дocлiджyвaниx гpyпax пopiвнянo з кoнтpoльнoю. Чacтoтa вoдянки вaгiтниx тaкoж бyлa вipoгiднo вищoю у вaгiтниx у гiпoтиpeoïднoмy cтaнi в пepшiй фут (48,9%) i у жiнoк дpyгoï гpyпи (57,9%). Heфpoпaтiя I-II cтyпeнiв вipoгiднo чacтiшe cпocтepiгaлacя в пepшiй гpyпi вaгiтниx в eyтиpeoщнoмy cram й у жiнoк дpyгo''' фупи в гiпoтиpeoïднoмy cтaнi.
Чacтoтa aнeмiï лeгкoгo cтyпeня бyлa вipoгiднo вищoю в o6ox дocлiджyвaниx гpyпax: у 66,7% вaгiтниx пepшoï гpyпи (гiпoтиpeoз), у 68,4% — дpyгoï фупи (гiпoтиpeoз), у 50% жiнoк дpyгoï гpyпи (eyтиpeoз) пopiвнянo з кoнтpoль-нoю гpyпoю. Чacтoтa aнeмiï cepeдньoгo cтyпeня тяжкocтi бyлa вipoгiднo вищoю у вaгiтниx у гiпoтиpeo'''днoмy cram у пepшiй гpyпi. ФПН вipoгiднo чacтiшe тpaплялacя в o6ox дocлiджyвaниx гpyпax пopiвнянo з кoнтpoльнoю, нeзa-лeжнo в1д фyнкцioнaльнoгo cтaнy ЩЗ.
Таблиця 4
Частота ускладнень ваптносп у жшок ¡з вузловими утвореннями у щитопод1бн1й залоз1 залежно
в1д |Т функцiонального стану
Показник I група, ппотиреоз I група, еутиреоз II група, ппотиреоз II група, еутиреоз Контрольна група
п=45 % п=7 % п=19 % п=38 % п=50 %
Водянка 22 48,9* 3 42,9 11 57,9* 27 71,1* 10 20
Анем1я легкого ступеня 30 66,7* 2 28,6 13 68,4* 19 50,0* 12 24
Анем1я середнього ступеня 7 15,6* 2 28,6 2 10,5 3 7,9 - -
Передпологовий вилив навколоплщних вод 9 20,0 2 28,6 8 42,1 8 21,1 8 16
Фетоплацентарна недостатнкть 35 77,8* 5 71,4* 13 68,4* 20 52,6* 9 18
Обвивання пуповини 14 31,1* - - 6 31,5* 9 23,7* 2 4
Порушення ЕКГ 26 57,7* 3 42,9* 14 73,7* 17 44,7* 2 4
Загроза переривання ваптносп 21 46,7* 1 14,3 14 73,7* 18 47,4* 5 10
Низька плацента^я в третьому триместр! 2 4,4 2 28,6 2 10,5 5 13,2* - -
Нефропаля 1-11 ступеня 3 6,7 3 42,9* 4 21,1* 3 7,9 - -
Багатоводдя 2 4,4 1 14,3 2 10,5 6 15,8* 1 2
Примтка: * — в1рог1дн1 вщмшносл (р<0,05) з контрольною групою.
Загроза переривання ваптносп вщзначалася з висо-ким ртнем в1ропдносп часпше в обох дослщжуваних групах портняно з контрольною. Порушення ЕКГ рее-струвалися вфопдно часпше у ваптних обох дослщжува-них груп портняно з контрольною групою.
Низьке розм1щення плаценти до кшця ваптносп (портняно з контрольною групою) вфопдно часпше спостер1галося у ваптних в еутиреоТдному сташ у другш груш. Обвивання пуповини (за даними УЗД) було в1ропд-но часпшим у ваптних у гшотиреощному стаж в обох дослщжуваних групах \ у ваптних в еутиреоТдному сташ у другш груш (р<0,01), що також свщчить про хрошчну внутршньоутробну ппокаю плода.
Пщ час полопв операцт кесаревого розтину здш-снювалася вфопдно часпше в обох дослщжуваних групах портняно з контрольною (табл. 5). Первинна слабость пологовоТ дтльносп вфопдно часпше спостер1га-
лася у жшок, як перебували в гшотиреоТ'дному сташ, в обох дослщжуваних групах. Частота призначення окси-тоцину з метою посилення пологовоТ' дтльносп була вфопдно вищою у жшок першоТ \ другоТ груп. Встановлено зворотну кореляцшну залежшсть (-0,72) м1ж частотою здшснення посилення пологовоТ дтльносп за допомо-гою окситоцину та ртнем ТТГ у кровк
Отже, первинна слабость пологовоТ дтльносп вфо-гщно часпше розвивалась у жшок, як перебували у гшо-тиреоТдному сташ. Зазначений факт вимагае вчасноТ корекци у пологах, а за безусшшност л1кування — перегляду плану розродження на користь кесарева розтину. Тому наявшсть ппотиреозу у ваптноТ з вузловими утвореннями у ЩЗ можна вважати вщносним показанням до оперативного розродження шляхом кесарева розтину, наявшсть вузлового зоба можна розглядати як чинник ризику слабкосп пологовоТ дтльностк
Таблиця 5
Частота патологи в пологах у жшок ¡з вузловими утвореннями у щитоподiбнiй залозi залежно
вш |Т функцiонального стану
Патолопя I група, ппотиреоз I група, еутиреоз II група, ппотиреоз II група, еутиреоз Контрольна група
п=45 % п=7 % п=19 % п=38 % п=50 %
Передчасн пологи - - - - - - 1 2,6 - -
Зап1зн1л1 пологи 6 13,3* - 2 10,5 2 5,3
Кесар1в розтин 24 53,3* 4 57,1* 11 57,9* 14 36,8* 7 14
Первинна слабость пологовоТ д1яльносл 6 13,3* - - 4 21,1* 4 10,5 1 2
Розриви шийки матки I-II ступеня 10 22,2* 1 14,3 2 10,5 7 18,4 3 6
Посилення пологовоТ д1яльносл окситоци-ном 6 13,3* - - 4 21,1* 6 15,8* 1 2
Примтка: * — в1рог1дн1 вщмшносл (р<0,05) з контрольною групою.
Таблиця 6
Частота патологи у новонароджених в1д матер1в ¡з вузловими утвореннями у ЩЗ залежно в1д iY функцюнального стану
Патолопя I група, ппотиреоз I група, еутиреоз II група, ппотиреоз II група, еутиреоз Контрольна група
n % n % n % n % n %
Ппошя легкого ступеня 21 46,6* 2 28,6 7 36,8 19 50 19 38
Ппошя середнього ступеня 22 48,9* 5 71,4* 11 57,9* 17 44,7* 2 4
Внутршньоутробна ¡нтоксикацт 8 17,8 - - 11 57,9* 9 23,7* 3 6
Примтка:
■ BipOriflHi B¡flM¡HHOCT¡ (р<0,05) з контрольною групою.
y H0B0Hap0fl«eHMX Bifl MaTepiB ¡3 By3fl0BMMM yTBopeH-HaMM y BiporiflHO MacTime cnocrepiraflMca rinoKcia cepeflHboro cryneHa TawKocTi b o6ox flocfliflwyBaHMX rpy-nax, He3a^e^H0 Bifl ^yHKMioHaflbHoro cTaHy ^3, nopiBHaHO 3 KOHTpoflbHoro rpynoro (Ta6fl. 6). BHyTpimHboyTpo6Ha iHTOKcMKaMia BiporiflHO MacTime Bifl3HaMaflaca y HOBOHa-pofl^eHMX Bifl MaTepiB flpyroi rpynM nopiBHaHO 3 koht-poflbHoro. CTaH rinep6iflipy6iHeMM TpanflaBca BTpMMi MacTime (p<0,05) y fliTeM MaTepiB o6ox flocfliflwyBaHMX rpyn nopiBHaHO 3 KOHTpo^eM. CMHflpoM pyxoBMX po3flafliB i $i3iofloriMHa He3piflicrb Bifl3HaMaflMca BiporiflHO MacTime y fliTeM Bifl MaTepiB o6ox flocfliflwyBaHMX rpyn He3aflewH0 Bifl ^yHKMioHa^bHoro cTaHy ^3.
AHafli3yroMM OTpMMaHi pe3yflbTaTM, MOWHa cTBepflwyBa-tm, ^o Bwe 3 paHHix TepMiHiB recTaMi'i BariTHi 3 By3fl0BMMM yTBopeHHaMM y ^3 e rpynoro BMcoKoro pM3MKy 3 npMMMH po3BMTKy OnH Ta iHmoi naTOflori''.
nepcneKTMBM noflaflbmMX flocfliflweHb. floMiflbHMM e noflaflbme BMBMeHHa xapaKTepy ^eTonflaMeHTapHMX nopy-meHb, a TaKOw BnflMBy KOHcepBaTMBHoro Ta xipypriMHoro fliKyBaHHa By3fl0B0r0 306a y BariTHMX Ha craH 3flopoB'a H0B0Hap0fl«eH0r0.
BMCHOBKM
1. y nOpiBHaHHi 3i 3fl0p0BMMM BariTHMMM, y WiHOK i3 By3-flOBoro naTOfloriero ^MTonofli6HoT 3afl03M (He3aflewH0 Bifl MeTOfliB 'i fliKyBaHHa) MacTime BMHMKaroTb ycKflaflHeHHa (3arpo3a nepepMBaHHa, recT03, aHeMia), cfla6KicTb nofloro-BOi' fliaflbHocTi Ta noKa3aHHa flo KecapeBa po3TMHy.
2. HaaBHicTb rinoTMpeo3y y BariTHOi 3 By3fl0BMMM yTBO-peHHaMM y ^MTonofli6HiM 3afl03i HaflewMTb flo BiflHocHMX noKa3aHb flo xipypriMHoro po3poflweHHa mflaxoM Kecape-Boro po3TMHy, a By3fl0BMM 306 MO^Ha po3rflaflaTM aK mmh-hmk pM3MKy cfla6KocTi nofloroBol' fliaflbHocri.
3. CTaHy ^eTonflaMeHTapHoro KOMnfleKcy y BariTHMX i3 By3fl0BMMM yTBopeHHaMM y ^MTonofli6HiM 3afl03i npMTa-MaHHMM MacrimMM po3bmtok ^eTonflaMeHTapHoT HeflocTaT-HocTi, ^o 3yM0BMfl0 BMcoKy MacTOTy ycKflaflHeHb nepiofly H0B0Hap0fl«eH0cTi.
AITEPATYPA
1. RotondiM., Sorvillo F., MazziottiG. etal. The influence of parity on multinodular goiter prevalence in areas with moderate iodine deficiency // J. Endocrinol. Invest. — 2002. — Vol.25, №5. — P. 442-446.
2.
5.
Reiners C., Wegscheider K., Schima H. et al. Prevalence of thyroid disorders in the working population of Germany: ultrasonography screening in unselected employees // Thyroid. — 2004. — Vol.14. — P. 926-931. Vannucchi G., Perrino M., Rossi S. et al. Clinical and molecular features of differentiated thyroid cancer diagnosed during pregnancy // Eur. J. Endocrinol. — 2010. — Vol.162, №1. — P. 145-151.
Kia Q., Rathakrishnan R., Hong C, Sharma V.K. Pregnancy-induced accelerated growth and vascularity in a thyroid nodule // J. Diagnostic Med. Sonography. — 2008. — Vol.24, №3. — P. 179-182.
Беременность и заболевания щитовидной железы: эндокринологические, акушерские и перинатальные аспекты. Пособие для врачей. Под ред. В.И.Краснопольского. — М.: ИнтелТек, 2005. — 124 с.
Abalovich M., Amino N., Barbour L.A. et al. Management of thyroid dysfunction during pregnancy and postpartum: an Endocrine Society clinical practice guideline // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2007. — Vol. 92, №8. — P. 1-47. Балаболкин М.И., Клебанова E.M., Креминская B.M. Фундаментальная и клиническая тироидология. — М.: Медицина, 2007. — 816 с.
РЕЗЮМЕ
Функциональное состояние щитовидной железы при наличии узловых образований у беременных и его влияние на течение беременности и здоровье новорожденных A.C. Паенок
С целью изучения функционального состояния щитовидной железы (ЩЖ) при наличии узловых образований у беременных и его влияния на течение беременности и здоровье новорожденных под наблюдением находились 159 беременных, разделенных на три группы. Первую группу (n=52) сформировали беременные, оперированные по поводу узлового образования ЩЖ в анамнезе. Женщины второй группы (n=57) получали консервативное лечение по поводу коллоидного пролиферирующего узлового зоба, диагностированного во время данной беременности. Контрольную группу составили 50 практически здоровых женщин с физиологическим течением беременности. Установлены высокий процент акушерских осложнений и достоверно большая заболеваемость новорожденных даже при условиях достижения эутиреоидного состояния у женщин обеих исследуемых групп. Наличие гипотиреоза у беременной с узловыми образованиями в ЩЖ является относительным показанием к оперативному родоразрешению
*
путем кесарева сечения, а узловой зоб можно рассматривать как фактор риска слабости родовой деятельности. Для состояния фетоплацентарного комплекса у беременных с узловыми образованиями в ЩЖ характерно более частое развитие фето-плацентарной недостаточности, что обусловило высокую частоту осложнений периода новорожденности.
Ключевые слова: щитовидная железа, функциональное состояние, узловые образования, беременность.
SUMMARY
Thyroid functional state at presence of nodule formations in pregnant women and its influence on pregnancy and newborns' health O. Payenok
With the purpose of study of the thyroid functional state at presence of nodule formations for pregnant women and its influence on the pregnancy and new-borns' health under a observation were 159 pregnant women, divided into three groups. The
first group was formed by pregnant women (n=52) operated concerning thyroid nodule formation in anamnesis. The women of the second group (n=57) got conservative treatment concerning colloid proliferative nodule goitre diagnosed during this pregnancy. A control group was made by 50 practically healthy women with the physiological pregnancy. The high percent of obstetric complications and for certain higher morbidity of new-borns was even on conditions of achievement of the euthyroid state for the women of both investigated groups. A presence of hypothyroi-dism of pregnancy with thyroid nodule formations has a relative indication to operative delivery by C - section, and a nodule goitre can be examined as a risk factor of uterine inertia development. In pregnant with thyroid nodule formation development of fetoplacental insufficiency that stipulated high-frequency of complications of period of newbornness is more frequent.
Key words: thyroid, functional status, nodule formations, pregnancy.
Дата надходження до редакци 04.05.2010 p.
