Функціональний стан студентів-медиків в умовах кредитно-модульної системи навчання Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

FUNCTIONAL CONDITION OF MEDICAL STUDENTS AT CREDIT-MODULAR

SYSTEM OF TRAINING

Korobchansky V.A., Reznichenko A.G.

ФУНКЦ1ОНАЛЬНИЙ СТАН СТУДЕНТ1В-МЕДИК1В В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОТ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ

КОРОБЧАНСЬКИЙ В.О., РЕЗНИЧЕНКО О.Г.

Харювський Нацюнальний медичний унiверситет

УДК: 613.97057.875:378.147:378.3

ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ СТУДЕНТОВ-МЕДИКОВ ПРИ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЕ ОБУЧЕНИЯ Коробчанский В.А., Резниченко А.Г. Выявлено, что студенты, обучающиеся в условиях семестрово-зачетной системы, демонстрируют более высокие показатели умственной работоспособности, в то время как студенты, обучающиеся в условиях кредитно-модульной системы, отличались большей психоэмоциональной устойчивостью и лучшими показателями самочувствия, активности, настроения. При обеих системах обучения от 27,38±3,07% до 42,95±2,8% студентов имели отклонения в состоянии психического здоровья донозологического характера.

шютерство осв™ Укра!ни у 2004 роц провело аналiз подготовки фахiвцiв у вищм шко-л^ який виявив низку недоль юв юнуючо! системи вищо! медично! освiти й актуаль-нiсть впровадження евро-пейсько! кредитно-транс-ферно! системи (ECTS), що може забезпечити досягнен-ня стандар^в високо! якостi пiдготовки лiкарiв i визнання !хньо! квалiфiкацi! у кра!нах еС та пiдвищити конкурен-тоздатнють укра!нсько! вищо! школи [3].

Принциповi вiдмiнностi кре-дитно-модульно! системи нав чан ня по ля га ють у змен -шенн аудиторних годин та кiлькостi дисциплЫ порiвняно з семестрово-залiковою системою навчання (вщповщно з 8381 годин до 5500, з 90 предме^в до 70); у збшьшены до 40% обсягу самостмно! роботи студенев; стовщсот-ковому контролi знань студенев; змiнi спiввiдношення мiж викладачами та студентами (при кредитно-модульнм системi 1:4 або 1:5, при семе-строво-залiковiй — 1:8); у вщ-сутностi лiтньо! виробничо! практики та додипломно! спе-цiалiзацi!; iндивiдуалiзацi! пщ-ходу до навчання тощо [4].

Мета дослiдження. Вве-дення в осв^нм процес якiсно ново! Ыновацмно! методоло-гi! його оргаызацп зумовило необхiднiсть проведення пси-хоппешчного дослiдження, спря мо ва но го на вив чен ня вiдповiдностi умов та характеру навчання функцюнальним можливостям оргаызму сту-дентiв вищих медичних нав-чальних закладiв з метою по-передження можливих пору-шень у стан здоров'я донозо-логiчного i хворобливого ха-

© Коробчанський В.О., Резниченко О.Г. СТАТТЯ, 2010.

рактеру, пiдтримання високо! працездатностi та психiчно! стiйкостi студентiв. Що i стало предметом нашого дослщ-ження.

Нами було надано порiв-няльну психоппеычну характеристику умов i характеру навчання студен^в-медиюв при традицiйнiй i кредитно-модульнiй системах навчан-ня, вив че но по каз ни ки ро зу -мово! працездатностi, психо-емоцiйного та функцюналь-ного станiв студентiв, дано оцшку умов !хньо! житте-дiяльностi.

Результати доотдження. Експериментальну групу склали студенти 3 курсу ме-дич но го фа культе ту, що нав -ча ють ся за кре дит но-мо дуль -ною системою (312 ос \ б). До групи порiвнянняувiйшли студен ти 4 кур су ме дич но го фа -культе ту, що нав ча ють ся за семестрово-залiковою (тра-дицiйною) освiтньою системою (215 оаб).

Дослiдження показникiв функцiонального стану орга-нiзму студентiв обох груп про-вадилося за умов стандартного розумового навантажен-ня (на лекцп та на практичному занятп) та пiдвищеного психоемоцiйного наванта-ження (пiд час пiдсумкового мо дуль но го кон тро лю в умо -вах системи ECTS та iспиту в умовах семестрово-залково! системи), що дозволило дати об'ективну оцiнку загально! та психолопчно! стiйкостi орга-нiзму.

При цьому розумова пра-цездатнiсть оцiнювалася за показниками коректурно! про би [1].

Як показали нашi дослщ-ження, звичайне розумове навантаження не викликае ю-тотних змЫ у показниках ро-

№ 3 2010 Environment & Health 58

-$--

зумово1 працездатност! сту-дент1в при обох системах нав-чання (Р>0,05), однак п1д час пщсумкового контролю (1спит, модульний контроль) кращ1 показники коефщен^в точно-ст1 (0,88±0,01) I розумово! працездатност! (205,43±6,31) (в1дпов1дно Р<0,001 I Р<0,05) демонстрували студенти, що навчаються за традиц1йною (семестрово-зал1ковою) системою.

Пор1вняльний анал1з реакци на пщвищене розумове та психоемоц1йне навантаження до зво лив вста но ви ти, що при збшьшены коеф1ц1ента стй кост1 уваги в обох групах у студент1в, що навчаються за кре дит но-мо дуль ною си сте -мою, вщзначалося деяке зменшення коеф1ц1ента точ-ност1 в1д 0,83±0,01 до 0,79±0,01 (Р<0,01) та знижен-ня коеф|ц1ента розумово! працездатност! в1д 203,97±3,15 до 180,35±2,67 (Р<0,001). За традицмно! системи ц1 показники дещо пол1пшувалися з 184,16± 1,03 до 205,43±6,31 (Р<0,01) в1дносно коеф1ц1ента розумово! працездатност! та з 63,91±6,43 до 82,25±14,18 в!дносно коеф!ц!ента ст!йкост! уваги, хоча в останньому ви-падку ц! зм!ни не мали досто-в!рно! в!дм!нност! (Р>0,05).

Пор!вняльний анал!з психо-емоц!йного стану студент!в-медик!в за результатами ви-конання тесту "САН" [1] свщ-чить про вищ! значення показ-ник!в самопочуття 3,37±0,12, активност! 3,44±0,05 ! настрою 2,7±0,06 (вщповщно Р<0,01, Р<0,001, Р<0,001) у студенев, що навчаються за кре дит но-мо дуль ною си сте -мою.

Отже, студенти, що навчаються за традицмною (семе-строво-зал!ковою) системою, демонструють вищ! та ст!йк!ш! показники розумово! працездатност!, що св!дчить про гарний функцюнальний стан, здатн!сть довгостроко-во ! як!сно виконувати розу-мову роботу. Разом з тим, студенти, що навчаються за кре дит но-мо дуль ною си сте -мою, вщр!зняються бшьшою психоемоцмною ст!йк!стю (включаючи стрес-стмкють) ! кра щи ми по каз ни ка ми сам о-почуття, активност! та на-

FUNCTIONAL CONDITION OF MEDICAL STUDENTS AT CREDIT-MODULAR SYSTEM OF TRAINING Korobchansky V.A., Reznichenko A.G.

It is thus revealed, that the students trained in the conditions of semester-test system, show higher indicators of intellectual working capacity while the students trained in the conditions of credit-modular system, differed larger psycho-emotional stability and the best indicators of state of health, activity, mood. At both systems of training deviations in a condition of mental health premarital character had a significant amount of students (from 27,38±3,07% to 42,95±2,8%).

строю, що можна розц1нюва-ти як наслщок формуючого впливу переваг тако! осв!т-ньо! си сте ми.

Пор!вняльна характеристика фактор!в ризику та особли-вост! життед!яльност! студен-^в-медиюв давалися за допо-могою опитувальника "Споаб життя" [2].

Серед студенев, що навчаються за кредитно-модуль-ною системою, бшьша кшь-кють осб оцшювала психо-лопчний м!крокл!мат у колек-тив! як середшй 27,56% (Р<0,01), в!рог!дно менша к!льк!сть, пор!вняно з пред-ставниками традицмно! си-сте ми, да ва ла йо му ви со ку оц!нку 17,3% (Р<0,001). Серед студент!в, що навчають-ся за кре дит но-мо дуль ною системою, в!рогщно менше число осб суворо дотриму-валося г1г1ен1чно обГрунтова-ного режиму дня — 45,19% (Р<0,01). Студенти, що нав-ча ють ся за кре дит но-мо -дуль ною си сте мою, де мон -стрували нижч! показники в!дносно орган!зац!! харчу-вання, його як!сних, кшькю-них характеристик ! режиму — 13,46% (Р<0,05). Досто-в!рних розб!жностей у дотри-манн! правил особисто! ппе-ни ! здорового способу життя не виявлено (Р>0,05). Студен ти обох об сте же них груп демонстрували висок! показники за цими критер!ями особистого благополуччя.

Висновки

1. Студентам, що навчаються у медичному виш!, незал-ежно вщ системи навчання властив! сприятливий психо-лопчний м!крокл!мат, дотри-мання правил особисто! ппе-ни, задов!льне харчування ! режим дня. При цьому спо-стер!гаеться низький р!вень рухово! активност!.

2. Характерною вщмЫнютю способу життя студенев, що нав ча ють ся за кре дит но-мо -дульною системою, е дещо г1рш1 показники психолопчно-го м!крокл!мату, режиму дня та харчування.

3. Ппешчна оптим!зац!я умов навчання студент!в-ме-дик!в, що навчаються за системою ECTS, мае бути спря-мо ва ною на сам пе ред на збшьшення !хньо! рухово! активност!, полтшення кшькю-но!! як!сно! адекватност! харчування, оптим!зацю психо-лог!чного м!крокл!мату у нав-чальному колектив!.

4. Виявлен! законом!рност! формування функц!онального стану студент!в-медик!в е основою для подальшого вив-чення впливу ¡нновац!йно! форми навчально! д!яльност! (за сно ва но! на прин ци пах ECTS) на загальне ! псих!чне здоров'я.

Л1ТЕРАТУРА

1. Коробчанський В.О. Ппе-н!чна психод!агностика доно-золог!чних стан!в у пщл^ково-му та юнацькому в1ц1: поаб-ник для докторант!в, астран-т1в, пошукач!в та л!кар!в / В.О. Коробчанський. — Хар-к!в: Контраст, 2005. — 192 с.

2. Опитувальник "СпоЫб життя" як метод оцЫки факто-р1в ризику у життед!яльност! п!дл!тк!в / В.О. Коробчанський, Т.Ю. Проскур!на, О.В. По-даваленко та ¡н. — К.: Укрмед-патент!нформ, 2005. — 6 с. (1нформац!йний лист № 210).

3. Пидаев А.В. Болонский процесс в Европе / А.В. Пидаев, В.Г. Передерий. — Одесса: Одес. гос. мед. ун-т, 2004.

— 192 с.

4. Поляченко Ю.В. Медицинское образование в мире и в Украине / Ю.В. Поляченко.

— Х.: Контраст, 2005. — 464 с.

Надйшла до редакцИ 14.08.2010.

59 Environment & Health №32010

-$--